CC BY
14
УДК 336.77(100)
В. В. Корнеев,
доктор економтних наук, G. О. Бублик,
1нститут економти та прогнозування НАН Украгни,
м. Kuïe
АНТИКРИЗОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КРЕДИТНИХ РИНК1В: ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З ПРАКТИКИ ЗАРУБ1ЖНИХ КРАÏН
Актуальнiсть теми. Стан кредитных риншв е визначальним для функцюнування економ1чно1 системы в цшому, що знову тдтвердилось тд час переб1гу останньо1 кризи. Тому необхщним е анал1з державних як регулятивних, так i фшансових шструментгв кори-гування розвитку кредитних ввдносин, який наводиться далi в розрiзi узагальнено мiжнародних та iндикатив-но зарубiжних кредитних риншв.
Виклад основного тексту. В останнi два кри-зовiх роки органiзацiйною основою мiждержавноï координацп антикризових дiй стали сам^и в рамках G—7, G—8 та G—20. Зауважимо, що з початку ес-калацiï останньо1 фiнансовоï кризи ще в 2008 р. по-шук спiльноï органiзацiйноï основи ïï переборення став першочерговим завданням для практично без винят-ку всiх держав свiту. Самiти G—7 (8) найбiльш ввдпо-вiдали потребам спiльноï координацiï державних i мiждержавних дiй. Тому у вiдповiдь на новi виклики на екстреннiй зустрiчi у м. Вашингтон 10.11.2008 р. керiвники центробанив i мiнiстерств фшансш краш G— 7 оприлюднили план з п'яти пунктов стабiлiзацiï ринюв i вiдновлення циркуляцiï кредиту. Зокрема це:
— тдтримка системно важливих фiнансових iнститутiв;
— розблокування кредитних i грошових риншв;
— забезпечення широкого доступу баншв та iнших фiнансових структур до лiквiдностi й фшансу-вання;
—забезпечення надiйностi нацюнальних програм страхування вкладiв;
—ввдновлення функцiонування вторинних риншв iпотечних та iнших цiнних паперiв.
Поступова трансформащя кола краш, представ-ники яких залучаються до вироблення i прийняття важливих рiшень глобального масштабу ввд G—7 та G—8 до G-20 засвiдчують дедалi зростаючу роль краш, що розвиваються.
Наступне засiдання вже в розширеному фор-матi як G-20 2.04.2009 р. в м. Лондош було спрямо-ване на обговорення результативностi антикризових
1 Режим доступу : www.imf.org/external/index.htm
заходiв щодо можливостей реформування cbîtoboï фiнансовоï системи й виведення cbîtoboï економiки з кризи. За тогочасними ощнками, сумарн очшу-ванi вкладення G-20 на тдтримку економiк власних краïн до шнця 2010 р. можуть сягнути 5 трлн. дол., а обсяги пшьгового кредитування за рахунок ресурив МВФ — 8 млрд. дол. у 2010 рр. та 17 млрд. дол. у 2014 р., у т.ч.1.
Засвдання G-20 напришнщ вересня 2009 р. у м. Пiттсбурзi з поглибленням рiшень попереднього са-мiту завершилось ухвалою сmльноï заяви учаснишв про цшеспрямований рух до безкризового розвитку на ootobî Рамково1' угоди про впевнене, стшке й зба-лансоване зростання. На заснований новий орган — Раду з фшансово1' стабiльностi — покладаються зав-дання координацiï мiжнародних зусиль у боротьбi з кризою та розробки правил наднацiонального фшан-сового регулювання й нагляду з виробленням уперед-жувальних антикризових заходiв.
За експертними оцiнками, саме в рамках верес-невого самiту G-20 спостер^алося фактичне форму-вання своерiдного «Свгтового уряду» чи «Ради ди-ректор1в» cbîtoboï економiки, як ще не стали повною реальнiстю (осшльки узгодженють дiй рiзних держав i оргашв е довготривалим процесом), але тенденщя до цього достатньо очевидна. Ут1м, самiт G-20 у м. Пiттсбурзi визначився як головний м1жнародний еко -номiчний форум на постшнш основi, який у цьому статуи, як передбачаеться, невдовзi може замiнити формати зустрiчей G-7 та G-8.
ÂHTnKpn30BÏ дй" окремих крш'н. Конгрес США у лютому 2009 р. тдтримав видтення кошт1в на фшан-сування плану адмiнiстрацiï' Б. Обами щодо стабшзаци економiки США в умовах кризи обсягом 787 млрд. дол. iз ï^ спрямуванням на шфраструктурш проекти, податковi субсидiï для малого бiзнесу й фiзичних оаб та на iншi цiлi. Одночасно передбачено спрямування залишшв кошт!в в рамках попереднього «плану Пол-сона» на створення спецiального банку, у якому бу-дуть зiбранi т. зв. «поган» активи. Невдовзi ФРС США
разом з Мшфшом США та iншими оргашзащями заявили про можливють конвертаци частки держави в Kann^i банков з привiлейованих акцш у просп, тобто цим самим посилюеться роль держави в упрaвлiннi банками.
Дов'гдково: У США ще тсля кризи 1997— 1998 рр. було створено Консультативну комтю з питань оцтки дгяльностг мгжнародних фтансових iHcmumymie (спрощена ii назва — «Комгсгя А. Мель-тцера» — за прiзвищем керiвника). У березт 2000 р. ця комтя представила Конгресу США i федеральному казначейству спещальну доповiдь, де тсля жорстког' критики фiнансовоi полтики МВФ i Свтового банку наголошувалось на необхiдностi змти функцш i методiв дiяльностi мiжнародних наднащональних установ. Необх1дтсть оновлення й посилення регулятивних заходiв змусили заклика-ти до створення «новог етики в корпоративному життi США», зокрема такий намiр був озвучений американським президентом 9 липня 2002 р. Неза-довго до цього в США був ухвалений закон про вiдпо-вiдальнiсть за корпоративне шахрайство, яким пе-редбачалося бтьш жорстке покарання за вiдповiднi порушення. Одночасно на 20% збтьшилося фтан-сування Федеральног комШ1 з цтних паперiв i фон-дових бiрж. Десять провiдних фтансових компанш США в рамках приписаного 1м вiдшкодування збитюв обсягом 1 млрд. дол. за некоректт оцтки стану ринку зобов 'язались видтити 450 млн. дол. на створення незалежного аналтично-до^дниць-кого консорцiуму.
У 2009 р. ФРС США запровадила нову програ-му кредитування, яка передбачала видшення 200 млрд. дол. на тдтримку ринку споживчого кредитування, в т.ч. за допомогою надання коштгв у виглядi субсидш для автокредитування, студентського кредитування, кредитування малого бiзнесу та кредитування з вико -ристанням кредитних карток. К^м того, ця програма передбачала широке коло зaходiв iз зниження податшв з метою тдтримки споживання.
Перерахован заходи можна охарактеризувати як подальший розвиток прийнято! в листопaдi 2008 р. програми стимулювання споживчого кредитування — Term Asset Backed Securities Loan Facility (TALF). Ця програма вже вичерпала свш термш да в лютому 2010, проте р^енням ФРС була продовжена до 30.06.2010 р., при цьому статистика сввдчить, що в
2009 рощ кошти, видшеш на не!, використовувалися досить обережно — за станом на 30 грудня 2009 року на баланс ще! програми нараховувалось лише 48 млрд. дол.2
Заходи iз зниження кредитних ставок ФРС США проявились також у формi скуповування значних об-сягiв iпотечних обтгацш (MBS). Таким чином, до юнця 2009 року було придбано MBS на суму понад 900 млрд. дол. При цьому скуповування шотечних об-лiгaцiй ФРС призвело до зниження вiдсоткових ставок за шотечними кредитами до рекордно низьких рiвнiв (близько 5% за 30 рiчний кредит), що певним чином тдтримало iпотечний ринок
На сьогодш широковiдомою е американська Про-грама допомоги проблемним активам — TARP (Troubled Asset Relief Program), у рамках яко! перед-бачено створення спещального фонду розмiром 700 млрд. дол. для викупу проблемних aктивiв фшан-сових установ. Попри попереднi пропозици щодо згор-тання ще! програми внаслвдок окремих ознак фшан-сово! стабшзацл, переважило рiшення щодо продов-ження дп ще! програми до 3 жовтня 2010 р.3. Президент США в лютому 2010 р. окремо заявив про „пе-резавантаження» TARP шляхом масштабного фшан-сування потреб малого бiзнесу обсягом 30 млрд. дол. для ввдновлення процеив мiкрокредитувaння та створення нових робочих мiсць4.
Серед iнших програм пiдтримки фiнaнсового сектора, що реaлiзуються в США, можна видшити реаль зaцiю Федеральною корпорaцiею зi страхування депо-зитiв (FDIC) Програму тимчасового гарантування лiквiдностi (Temporary Liquidity Guarantee Program), у рамках яко! розмiр гарантування вкладень депонента у банках США зрю до 250 тис. дол. наприкшщ 2009 р.
Краши €С у груднi 2008 р. прийняли спшьний план стимулювання економши сво!х кра!н-члемв у 2009 р. обсягом близько 200 млрд. евро (1,5 % ВВП), як перед-бачалось (узгоджено з вiдповiдними заходами в США) спрямувати на кредитування приватного сектора, спри-яння розвитку малого й середнього бiзнесу одночасно зi зменшенням податюв i бюджетних витрат.
Додатково Свросоюз оприлюднив плани з радикально! змiни стандартов оцiнки достaтностi катталу банков — оч^еться, що вiдповiднi вимоги будуть ви-користовуватись як бтьш жорстк тд час перiодiв еко-номiчного тдйому й лiберaлiзовaнi в перюд спaдiв5. Змiну регулятивних вимог до катталу банков на по-
2 Офщшний сайт The Federal Reserve Bank of New York — Електронне джерело, режим доступу : http://www.newyorkfed.org/ markets/talf_terms.html
3 Режим доступу : www.cbonds.info/rus/news/index.phtml/params/id/450267
4 Режим доступу : www.rbcdaily.ru/2010/02/03/world/456357
5 Дементьева С. Капиталу сделают поправку на кризис // Коммерсантъ, 08.07.2009.
чатку липня 2009 р. схвалили Mîhîctpm фiнансiв краш Свросоюзу, як будуть внесен в стандарти ощнки до-статност капiталу Базель II (оскшьки наразi вимоги до баншвського кaпiтaлу не залежать вiд фази еконо-мiчного циклу). Заявлена мета поправок — переход вiд проциклОчного до aнтициклiчного регулювання пе-ремщення кaпiтaлу за допомогою створення запаав лiквiдностi з тим, щоб мати можливють витрачати ïx у кризовi перiоди. Слiд зазначити, що коригування стандартов Базеля II може ознаменувати початок радикаль-ноï змши регулювання баншвського ринку. Нaдaлi цшком можливе коригування мiжнaродниx стaндaртiв фiнaнсовоï звiтностi та принцитв роботи мОжнарод-них рейтингових агентств.
У частит безпосереднього фiнaнсувaння анти-кризових зaxодiв, з появою перших ознак економОч-ноï стaбiлiзaцiï нaприкiнцi 2009 р. голова СЦБ в уш-сон з позищею керiвництвa ФРС США заявив про ввдмову вiд деяких екстрених програм пiдтримки лiквiдностi, яш були прийнят^ рaнiше тд час кризи6.
Окремо про кредитний ринок Грецп — оскльки саме останнш, а з ним i вся фшансова система СС, перебувають у стан випробування з початку 2010 р. Основною проблемою розвитку економши Грецiï по-стала необxiднiсть консолщацл бюджетно1' позицiï для зниження дефiциту бюджету та зменшення вщношен-ня державного боргу до ВВП, тобто мова йде про знач-ну боргову зaлежнiстъ у сферi державних фiнaнсiв при фiнaнсувaннi державних витрат.
Першочерговим завданням визнано ввдновлен-ня стойкого розвитку краши, яке вимагае змiни еконо-мiчноï платформи — переходу ввд розширення внут-ршнього попиту як рушiйноï сили зростання до ново1' моделi, що розвиваеться завдяки внутршшм та зовнiшнiм iнвестицiям, а також збiльшенню експорту товaрiв та послуг.
Як окремий результат узгоджених дiй для пере-борення проблем економiки Грецiï СС мае нaмiр об-межити спекулятивнi операцл з фiнaнсовими шстру-ментами страхування вiд дефолту по держборгу, т. зв. сувереними кредитними дефолтними свопами7.
У лютому 2009 р. бундестаг Шмеччини схва-лив другий план видшення 50 млрд. евро на заходи економiчного стимулювання (перший транш обсягом 31 млрд. евро був наданий у 2008 р.). У Ншеччит також створений спещальний фонд стaбiлiзaцiï кредитно-
го ринку, даяльнютю якого передбачено можливiстъ на-дання гар антш та ре фшансування фiнaнсовиx установ.
Пакет допомоги уряду банкам-кредиторам Шмеччини включае в себе державну програму кредипв та га-рантш. Ця програма покликана тдтримати споживчий попит населення та гпдприемницьку aктивнiстъ. Програма складаеться з двох основних блок1в: кредитна програма орiентовaнa на середнiй клас, яка передбачае вит-рати обсягом до 15 млрд. евро, та кредитну програму для великих тдприемств обсягом 25 млрд. евро.
Урядом окремо зазначаеться, що остання програма спрямована не на порятунок нежиттездатних тдприемств, а виключно на стaбiлiзaцiю здорових та перспективних. Для цього фiнaнсовa допомога буде надаватись пдприе-мствам, яш подолали фазу стaгнaцiï, мають життездатну концепцию розвитку, пiдприемство мае суттеве значення для економiки крaïни, воно вичерпало ва шшО фiнaнсовi джерела тдтримки, та допомога держави не призведе до дисбалансу умов конкуренци на ринку
За даними статистики програма кредитив та гарантий у 2009 рощ користувалась значним попитом, так було подано близько 5000 заяв ввд фОзичних оаб та великих пiдприемств, за якими було видiлено близько 7,5 млрд. евро з передбачених 40 млрд. евро8.
План екстрено1' допомоги населенню уряду Францл складався Оз пакету зaxодiв, який передбачав асигнування на потреби безробiтниx i незаможних до 2.65 млрд. евро, у т.ч. у виглядО податкових послаб-лень, пiдвищення допомоги з безробгття та однорaзовi виплати. У плат особливо зазначалось, що щ кошти повинн також позитивно вплинути на розблокування кредитних риншв.
На додаток до цього плану уряд Франци дозволив банкам-шотечним кредиторам з 01.01.2009 р. збтьшити вдвОчО норму надання шотечних кредипв на кутвлю або ремонт та зведення будиншв Оз нульовою ставкою ввдсотка (Prets a Taux Zero). У другому квар-талО 2009 року цей захвд приню досить сути результата — у цей перюд темпи зниження обсяпв нових наданих кредитив зменшились до 29,2% тсля 43,5% у першому квартал^.
На початку листопада 2009 р. Великобриташя збшьшила до 330 млрд. дол. державн витрати на фшансову тдтримку економши, зокрема на державну програму придбання активОв10. Мета ще1' програми — збшьшити грошову л1киднють i стимулювати ак-
6 PernM gocTyny : www.bankir.ru/news/article/2560323
7 PernM gocTyny : www.cbonds.info/rus/news/index.phtml/params/id/456403
8 O^iqiftHHH cam Federal Ministry of Economics and Technology HiMe^HnHH — [EneKTpoHHnft pecypc] — PernM gocTyny : www.bmwi.de
9 O^iqmHHH cam The European Mortgage Federation — [EneKTpoHHnft pecypc] — PernM gocTyny : http://www.hypo.org
10 PernM gocTyny : www.cbonds.info/rus/news/index.phtml/params/id/447532
t*s оо оо оо ОО оо оо о о
о о о о о о о о о о о о
о о о о о о о о о о о о о о о о о о о о
<N <N <N <N <N <N <N <N <N
t*s f^ f^
о о о о о о о о о о
о о о о о о о о о о о о о о о о о о о о
-*- Банк Англи в еЦБ -ж-ФРС США -•- Банк Японп
Рис.1. Динамiка процентних ставок заруб1жмих цемтробантв
тивнiсть у баншвському та виробничому секторах. Прем'ер-мiнiстр Г. Браун оприлюднив 10-рiчний план кардинально! реформи свгтово! фшансово! системи, основу якого складае спецiaльний сощальний контракт мiж всiмa !! учасниками11.
Уряд Великобританл у 2009 р. також здшснив фiнaнсове вливання в розмiрi 10 мрлд. ф. ст. у нещо-давно нaцiонaлiзовaний, 5-ий за розмiром у кра!ш iпо-течний банк Northern Rock. За допомогою цього заходу уряд намагався вивести з кризового стану ринок шотеки. Щоправда, за даними Свропейсько! 1по-течно! Асощацн помiтного ефекту цей зах1д не дав — темпи скорочення загальних обсягiв ринку в другому та третьому квaртaлi 2009 року склали вiдповiдно 9,1%
та 8%12.
Також британський уряд обумовив надання дер-жавних гарантий за активами в обмш на збшьшення обсягiв кредитування. Так, Royal Bank of Scotland в обмш на державш гарантш на суму 325 млрд. ф. ст. зобов'язався надати в 2009 — 2010 рр. споживчих та комерщйних кредипв на загальну суму 50 млрд. ф. ст.13
1ншими фактами державного пaтернaлiзму кредитного ринку Великобритани постають затвердження банком Англi! спецiaльно! схеми ткыдносп для фшан-
сово! стабшзаци шляхом надання фiнансовоi тдтримки рецитентам ресурсiв пiд заставу, надання додаткових трирiчних державних гарантш за окремими шструмен-тами незабезпеченого боргу, перегляд положень бан-швського законодавства з метою вдосконалення процедур банкрутства та передачi прав власносп, поси-лення повноважень Банку Англii в сферi резервних вимог та контролю за мГжбанивськими платежами.
Серед важливих державних iнструментiв регу-лювання розвитку кредитних ринков е використання змшно! процентно! (облiковоi) ставки центробанюв. На рис. 1. показана динамша таких ставок центробаншв розвинутих кра!н свгту з початку 2007 р. (передкри-зовий перiод) до 1.03.2010 р.
У кризових умовах зниження облшових ставок центробанками групи кра!н свгту для стимулювання кредитних угод мало практично синхронний характер г розпочалося на поруб1жж1 2008 — 2009 рр. ПорГвняно низькГ ставки тдтримуються й до сьогоднг
У Роси з 01.09.2009 р. вступила в дто постанова, зпдно з якою плануеться надати з федерального бюджету 2 млрд. руб. на субсидування банкам ввдсот-кових ставок за кредитами населенню на придбання вгтчизняних автомобшв. При цьому ввдсотковГ ставки
11 Режим доступу : www.cbonds.info/rus/news/index.phtml/params/id/447711
12 Там само
13 Карулина Ю. Государство поможет автолюбителям — [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.rbcdaily.ru/ 2009/02/10/industry/401225
за такими кредитами не повинн перевищувати облшо-ву ставку ЦБР бшьш нiж на 3 — 4%, тодi держава бере на себе зобов'язання ввдшкодувати позичальни-кам 2/3 облшово1 ставки (8 з 10,25 ввдсотшв) за такими кредитами 14.
На порядку денному державних регуляторiв ба-гатьох кра1н свiту залишаються питання щодо управ-лiння проблемними активами банкiв. Аналiз за-руб1жно! практики (Швещя, Япошя, США) виведення банков з кризи й поетапного поновлення !х дiяльностi засвiдчуе досить поширене використання шструмен-тарто «оздоровлення проблемних банив» за учасп дер-жави. О^м стратеги «локалiзацil проблемних активiв» в управлiннi окремо! керуючо! компанл, використо-вуеться й такий пiдхiд, що надае державi в особi уряду право бути акцюнером комерщйного банку для вiдновлення фшансово1 стабшьносп останнього.
Висновки. В умовах кризи й початкового пост-кризового ввдновлення кредитних ринков в усiх кра!-нах мае мiсце розширення повноважень державних регуляторних установ в частит впливу на функщону-вання кредитних риншв. Основними регуляторними iнструментами такого впливу стали таю три:
— пщтримка й збшьшення лiквiдностi з ви-користанням ресурсiв («вливання» катталу через опе-рацл рефiнансування, викуп проблемних активiв, ресурсна тдтримка за рахунок коштiв бюджету та спе-цiальних стабiлiзацiйних фонда);
— гарантування депози^в спецiальними дер-жавними структурами — свого роду «амортизаторами», що покликан вiдшкодовувати втрати внесшв на баншвсьш рахунки;
— зниження процентноТ ставки центробанкiв для стимулювання дшово1 активности шляхом розширення пропозицл грошей та зменшення !х вартостi.
Операцл з рефшансування, як проводилися за-рубiжними центробанками в значних обсягах, стали наслвдком недостатнього регулювання лiквiдностi в докризовий перiод. Але збереження процентних ставок на практично нульовому рiвнi не може бути три-валим, оскшьки надмiрна лiквiднiсть може спровоку-вати новi бульбашки. Для Украши питання зниження облшово1 ставки НБУ для стимулювання кредитного ринкку залишаеться актуальним i потребуе вщповщно-го виршення. У практицi регулювання баншвсько1 системи Укра1ни необхiдно вдосконалити процес уп-
равлiння проблемною заборгованiстю в баншвськш CHCTeMi та сферi державних фшанав.
Корнеев В. В., Бублик С. О. Антикризове регулювання кредитних ринюв: порiвняльний аналiз практики зарубiжних краТн
У статп розглянуто комплекс заходiв, спрямова-них на подолання кризових процесiв на фшансових ринках зарубiжних кра1н. Проведено порiвняльний аналiз державних регулятивних i фшансових шстру-ментiв коригування розвитку кредитних ввдносин в кризових умовах. Визначено перелж основних iнстументiв та зроблено пропозици щодо можливостей 1х iмплементащl найбiльш актуальних для украшсько! практики.
Ключовi слова: антикризовi заходи, кредитнi ринки, фiнансовi iнститути, облiкова ставка, проблемш активи.
Корнеев В. В., Бублик Е. А. Антикризисное регулирование кредитных рынков: сравнительный анализ практики зарубежных стран
В статье рассмотрен комплекс мер, направленных на преодоление кризисных процессов на финансовых рынках зарубежных стран. Проведен сравнительный анализ государственных регуляторных и финансовых инструментов коррекции развития кредитных отношений в кризисных условиях. Определен набор основных и сделаны предложения о возможности имплементации инструментов наиболее актуальных для украинской практики.
Ключевые слова: антикризисные меры, кредитные рынки, финансовые институты, учетная ставка, проблемные активы.
Korneev V. V., Bublik E. O. Anti-crisis adjusting of credit markets: comparative analysis of foreign countries practice
In the article considered the complex of measures directed on overcoming the crisis processes on the financial markets of foreign countries. The comparative analysis of state regulator and financial instruments of correction credit markets development in crisis terms is conducted. A set is certain basic and done suggestion about possibility of implementation of instruments most actual for Ukrainian practice.
Key words: anti-crisis measures, credit markets, financial institutes, interest rate, distressed assets.
Стаття надiйшла до редакцл 29.04.2010
Прийнято до друку 30.04.2010
14 Сайт РБК-daily — [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.rbcdaily.ru/
