Отже, здшснений огляд наявних у теорп та практищ пiдходiв до оцш-ки фшансового стану пщприемства свiдчить про потребу подальшого розгля-ду та розроблення цього питання як з теоретично!, так iз практично! точок зо-ру. На основi дослщжень сформульоване власне бачення сутностi ощнки фь нансового стану шдприемства. Визначено, що в сучасних умовах функщону-вання шдприемств потрiбною е всебiчна оцiнка фiнансового стану, яка визна-чае доцiльнiсть врахування, поряд з такими напрямками ощнки, як платос-проможшсть, фiнансова стiйкiсть, дiлова актившсть, прибутковiсть шд-приемства, такого напрямку, як рiвень фiнансового ризику.
Лггература
1. Обущак Т.А. Сутнють фшансового стану пщприемства // Актуальш проблеми еконо-м1ки. - 2007. - № 9. - С. 92-100.
2. Про затвердження Методики штегрально! ощнки швестицшно! привабливост пщ-приемств та оргашзацш: Наказ агентства з питань запоб^анню банкрутству пщприемств та оргашзацш вщ 23.02.98 р. № 22.
3. Хотомлянський О.Л., Знахуренко П.А. Комплексна оцшка фшансового стану пщприемства // Фшанси Украши. - 2007. - № 1. - С. 111-115.
4. Обущак Т.А. Основш методичш напрямки ощнки фшансового стану торпвельних пщприемств // Актуальш проблеми економши. - 2008. - № 12. - С. 99-106.
5. Егоров П.В., Андреева А.А. Диагностика управления финансовой деятельностью предприятия : монография. - Донецк : Юго-Восток ЛТД, 2005. - С. 202-204.
6. Сметанюк О.А. До питання багатофакторно! системи д1агностики фшансового стану пщприемства // Вюник Вшницького полггехшчного ш-ту. - 2007. - № 3. - С. 34-41.
УДК 336.143 Acnip. С.Г. Шевченко1 - НЛТУ Украти, м. Rbeie
АНТШНФЛЯЩЙН1 ЧИННИКИ ЗРОСТАННЯ Р1ВНЯ МОНЕТИЗАЦП В УКРА1Н1
Розглянуто антшнфляцшш чинники зростання рiвня монетизацп економши Ук-раши в умовах кризи. Висв^лено роль НБУ та зарубiжний досвiд регулювання ш-фляцiйних процеав за допомогою грошового наповнення економши краши.
Ключов1 слова: фiнансова система, попит на грош^ iнфляцiя, монетарна поль
тика.
Post-graduate S.G. Shevchenko - NUFWT of Ukraine, Lviv
Antiinflationary factors of growth of level of money filling
in Ukraine economy
In the articles the antiinflationary factors of growth of level of money filling of economy of Ukraine are given and considered in the conditions of crisis. Followed the role of NBU and foreign experience of adjusting of inflationary processes by the money filling of economy of country.
Keywords: financial system, demand on a money, inflation, monetary policy.
За даними Свггового банку, юнуе зв'язок м1ж наповнювашстю еконо-мжи гршми, розвинешстю фiнансовоi та грошово-кредитноi систем, з одного боку, i темпами економiчного зростання - з шшого.
1 Наук. керiвник: доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. наук - НЛТУ Укра1ни, м. Л^в
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.5
В економщ Украши е значний невикористаний потенщал безшфля-цiйного економiчного зростання, юнування якого, разом iз низьким фактич-ним станом виробництва, е передумовою для активiзацп монетарного чинни-ка i пiдвищення рiвня монетизаци украшсько1 економiки, i створюе потенцiал економiчного зростання.
З пiдвищенням рiвня монетизаци зростають i функцiональнi можли-вост уЫе1 нацюнально1 економiчноl системи та 11 складникiв: виробничого, фiнансового, грошового та шших. Розширення каналiв проходження грошей та створення механiзмiв для 1х акумуляци та ефективностi використання на-дае 1м бшьшо1 вагомост в економiчних процесах. За умов, коли змша обсягiв i вартост грошей починае виходити на суб'еклв економiки, грошово-кредит-нi iнструменти починають визначати економiчнi процеси. Бiльшiсть методiв грошово-кредитного регулювання тривалий час виконували лише роль шди-каторiв намiрiв НБУ i практично не впливали на макроекономiчну динамiку, хоча загалом обумовлювалися заходами валютно-курсово! полiтики.
Вважаеться, що для НБУ основною функщею е забезпечення внут-ршньо1 та зовшшньо1 стабiльностi грошей. Проте намагання НБУ забезпечи-ти стабiльнiсть грошей, використовуючи лише стандартнi методи та шстру-менти грошово-кредитного регулювання, показали свою низьку ефектив-нiсть. Зростання грошово1 маси в умовах прискорено1 монетизаци економiки актуалiзуе цiлу низку проблем, пов'язаних з недобудованiстю бшьшост ш-ститутiв монетарно1 сфери та нацюнально1 економiки.
Безiнфляцiйне зростання попиту на грошi е однiею з найактуальшших проблем розвитку монетарно1 сфери. Зпдно з монетариською концепцiею грошi спроможнi впливати на макроекономiчну динамжу лише до досягнен-ня природного рiвня виробництва та безробiття для певно1 економiчноl системи. Подальше зростання грошово1 маси призводить до шфляцшних процесiв.
В Укра1ш роль монетизаци та попиту на грошi в органах монетарного та державного управлшня розглядаеться у вузькому значенш без врахування у переходi до iнновацiйно-iнвестицiйноl моделi розвитку. Крiм цього, рiвень монетизаци значною мiрою впливае на сукупний попит та емюсть внут-рiшнього ринку. Грошова маса стимулюе платоспроможний попит i орiентуе виробникiв на нарощування обсягiв виробництва товарiв та послуг. Важли-вим е контроль за тим, щоб темпи зростання грошово1 маси не перевищували рiвень споживчих цiн. Така можливють може бути реалiзована в умовах забезпечення виробниюв дешевими кредитними ресурсами, як мають сприяти нарощуванню обсягiв виробництва товарiв та послуг. Але експортна орiента-щя украшсько1 економiки та застарiла виробнича база не забезпечують мож-ливостей для формування потенщалу ново1 моделi економiчного зростання.
Досвiд високорозвинених краш свiдчить, що без стрiмкого зростання грошово1 маси проблематичним е перехщ до iнвестицiйно-iнновацiйноl моде-лi розвитку. В умовах обмежених грошових та фшансових ресурЫв е марни-ми намагання створити передумови для економiчного зростання. Це означае, що за умов, коли причину шфляци шукають у високих темпах монетизаци, виникае загроза для обмеження можливостей економiчного зростання. Крiм
цього, низький рiвень монетизаци гальмуе процес каппашзаци, показник якого значно нижчий, шж у сучасних економiках.
Грошова маса е визначальною рушiйною силою економiчноl дiяльнос-тi в ринкових економжах. Проте, в УкраАт з об'ективних та суб'ективних причин сформувались "тромби", якi перешкоджають грошовим потокам ре-алiзувати потенцiал iнновацiйно-iнвестицiйного розвитку.
Шдвищення рiвня монетизаци украшсько1 економiки робить 11 бiльш чутливою до заходiв грошово-кредитного регулювання. В умовах незадово-леного попиту на грошi спроби використовувати стандарты для сучасних економж методи грошово-кредитно! полiтики показали свою низьку ефектив-нiсть, а суб'екти економiки майже не реагували на класичш методи монетар-но! полггики (змiна облшово1 та вщсотково1 ставок, проведення полггики "дорогих" та "дешевих" грошей тощо). Лише шсля насичення економiки грiшми, можливостi змши параметрiв монетарно1 сфери можуть впливати на мотива-цiю суб,ектiв економжи. На рис. 1 показано основш напрями антшнфля-цiйного управляння в умовах шдвищення рiвня монетизаци.
Рис. 1. Основш напрями антишфляцшного управлшня в умовах шдвищення рiвня
монетизаци економши Украти
Сумшвним е намагання знайти зв'язок мiж шдвищенням монетизаци та iнфляцiею. А. Гальчинський вщстоював доцiльнiсть застосування високих вiдсоткових ставок у банювськш сферi, що шби дають змогу стимулювати ш-вестици, а теза про "тиск" зростаючо1 грошово1 маси можна брати до уваги лише без врахування И позитивного впливу на макроекономiчну динамжу [1, с. 203].
Заперечуе тезу про неминучють шфляци в умовах прискорено1 монетизаци i усшшний досвiд Китаю. В перiод прискореного зростання економжи в Кита1 вщношення грошового агрегату М2 до ВВП становило 235 % i не супроводжувалось високою iнфляцiею. Навiть понад це, у перюд прискореного економiчного зростання в 1996-2000 рр., коли ВВП Китаю зрiс до 49 %, а прирiст грошово1 маси сягнув 282 %, щни знижувались на 2-4 % завдяки
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 19.5
випереджаючому зростанню виробництва товарiв та регулюванню доходiв [2, с. 37]. Також численш емшричш дослщження, здiйсненi в рiзних кра!нах, не змогли знайти статистично значимо! залежносп мiж рiвнем монетизацп еко-номiки, iнфляцiею та приростом грошово! маси.
Загальною тенденцiею для сучасно! економiки е зниження кореля-цiйного зв'язку мiж пропозицiею грошей та шфлящею. Центральнi банки бшьшосп кра!н виявилися неспроможними контролювати шфлящю через ви-користання класичних грошово-кредитних iнструментiв, пов'язану зi змiною пропозицй грошей.
Запровадження прямого таргетування шфляцй стае реакцiею цен-тральних банюв на те, що зв'язки монетарно! сфери з економiчними процеса-ми поступово змшюють характер взаемодi!. П. Нтфоров доходить висновку, що особливютю полiтики таргетування iнфляцi! е гнучюсть i толерантнiсть до способiв досягнення кшцево! мети, що дае змогу використовувати посту-лати рiзних економiчних теорiй. Така полiтика потребуе суто прагматичного шдходу до проблеми шфляцй, який дае змогу еластично використовувати ре-комендацй рiзних теорiй залежно вiд обставин. У цьому розумшт режим таргетування iнфляцi! можна характеризувати як проблематику, синтезуючу державну монетарну пол^ику [3, с. 271]. Переважна бшьшють грошово! маси в Укра!ш формуеться не шструментами грошово-кредитного регулювання, а засобами валютно-курсово! полiтики. У кра!нах з сучасними економiками оптимальною вважаеться шфлящя у межах 1-8 %, у кра!нах, що розвиваються 7-10 %, для перехщних економж, за оцiнками А. К^стоферена та П. Дойла, -13 % [4, с. 262].
Шдвищення рiвня монетизацi! та iнфляцiя е одшею з найбiльших проблем укра!нсько! економiки. Центральним банком через надлишкову емь сiю грошей стимулюеться контрольована шфляцш в межах 10 %, яка вважа-лась сприятливою економiчному зростанню. Дшсно, тривалий перiод перманентна шфлящя супроводжуеться економiчним зростанням, це дае тдстави для висновку, що певний прошарок населення защкавлений в iнфляцi!.
В умовах гшершфляцй та гiперспаду виробництва переважна бшь-шiсть населення Укра!ни розглядае шоземну валюту, як об'ект iнвестування, що дае змогу, ^м збереження вкладених коштiв, забезпечувати !х прирiст. Така доларизащя економiки сприяе процесу демонетизацп економiки. Проце-си доларизацi! укра!нсько! економiки набули таких масштабiв, що почали ви-тiсняти укра!нськi грошi з усiх сфер економiчно! дiяльностi. Скорочення сфери застосування укра!нських грошей стимулюе постiйне зниження попиту на укра!нсью грошi, якi виявились неспроможними належно виконувати фун-кцй, властивi повноцiнним грошам.
В умовах значно! економiчно! нестабiльностi iноземна валюта розгля-даеться як унiверсальний шструмент економiчного вимiру. Крiм цього, шо-земна валюта, яка знаходиться на руках у населення в тшьовому секторi еко-номiки, опиняеться поза сферою регулятивного впливу НБУ. У перюд пог-либлено! економiчно! кризи дiапазон застосування ефективно! грошово-кре-дитно! полiтики постiйно звужуеться разом з попитом на грошь В таких умо-
вах шоземна валюта до певно1 мiри виконуе роль щнних паперiв, проте з де-якими вiдмiнностями, а саме:
а) курс шоземних валют постшно тдвишувався, що стае додатковим чин-ником шфляцшних очжувань;
б) дохщ, швестований в шоземну валюту, переважно потрапляе в тшьову економ1ку { уникае оподаткування;
в) кошти, швестоват в шоземну валюту, стимулюють шфлящю I уникають реального сектора економ1ки;
г) на вщмшну вщ щнних иаиер1в, шоземна валюта не зад1яна в ринковий мехатзм економ1чного зростання { е иостшним чинником зниження по-питу на реальт грошов1 залишки.
Отже, для створення мехашзму формування попиту на реальнi грошо-вi залишки, важливо поеднати витюнення шоземно1 валюти з платiжного обь гу з розвитком iнструментiв ринку щнних паперiв.
Макроекономiчна полiтика орiентуеться переважно на монетарний складник, а такий шдхщ обмежуе об'ект регулювання лише грошовим общом, за схемою "емiсiя грошей - зростання 1х пропозици на ринку грошового обь гу - збiльшення попиту на шоземну валюту - зниження обмшного курсу гривнi - пiдвищення щн" [5, с. 8]. Попит на шоземну валюту формуеться переважно з мотивiв перестороги. Стабшзащя украшсько1 гривнi повинна ути-хомирити попит на грош^ i для витюнення шоземно1 валюти з обiгу обов'яз-ковими одночасними заходами будуть:
а) стабтзування курсу национальной валюти;
б) створення умов для вшьного продажу та кутвл1 фшансових актив1в, рь вень доходност яких би гарантував перевищення величини шфляцп;
в) величину вщсотка за депозитами повинен забезпечувати вищий дохщ, шж зростання обмшного курсу шоземно1 валюти.
Стабiлiзацiю попиту на нащональну валюту може забезпечити лиш стабшьна економiка, яка створюе е^валент кожнiй грошовiй одиницi в товарах та послугах.
Все викладене вище дае шдстави для суб'ективно1 оцiнки стану монетизаци економжи Украши. Враховуючи, що формуванню попиту на грошi i досi НБУ i Уряд Украши придiляють обмаль уваги, запропоноваш антшн-фляцiйнi заходи дiйсно мають потенцiйнi можливостi для покращення рiвня монетизаци нацюнально1 економiки.
Л1тература
1. Гальчинський А. Теор1я грошей / А. Гальчинський. - К. : Вид-во "Основи", 1998. -
416 с.
2. Глазьев С.Ю. Стратегия экономического развития Росссии / С.Ю. Глазьев // Вопросы экономики. - 2007. - № 3. - С. 37.
3. Шкчфоров П.О. Теор1я та методология регулювання грошового об1гу / П.О. Ншфо-ров. - Чершвщ : Вид-во "Рута", 2002. - 327 с.
4. Макаренко Л. Бюджетно - монетарне регулювання щи у перехщнш економщ Украши/ Л. Макаренко. - К. : Вид-во "Знання", 2001. - 305 с.
5. Срмашенко М. Визначення загроз нацюнальним штересам 1 фшансово-кредитнш сфер1 / М. Срмашенко // Економша УкраТни. - 1994. - № 1. - С. 8-9.