CC BY
61
Науковий в^ник Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Економiчнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences
ISSN 2519-2701 print
https://nvlvet.com.ua/index.php/economy_doi: 10.32718/nvlvet-e9227
UDC 159.92:159.9.018:37.013.
Animal therapy as a promising direction of human rehabilitation treatment
A.I. Labinskyi, M.R. Hrytsyna, B.V. Gutyj, H.B. Labinska
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, Lviv, Ukraine
Labinskyi, A.I., Hrytsyna, M.R., Gutyj, B. V., & Labinska, H.B. (2019). Animal therapy as a promising direction of human rehabilitation treatment. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Economical Sciences, 21(92), 160-164. doi: 10.32718/nvlvet-e9227
Animals therapy is one of the types of therapy, which includes the use of animals as a means of treatment. The purpose of such therapy is to improve the patient's social, emotional, or cognitive functions. It is distinguished directed animal therapy (the use of specially trained animals for developed therapeutic programs) and non-directional (interaction with animals at home). Animal therapy methods, in contrast to other rehab techniques, allow not only to reduce muscle tone, increase the volume of passive movements, acquire new active motor skills, and, in addition to kinesiological rehabilitation effects, is intended to perform the following functions: psycho-physiological function; psychotherapeutic function; rehabilitation function; function of satisfaction of the need for competence; self-realization function; communication function. Hypotherapy is one of the most effective methods of animal therapy. The restorative effect of horse riding for patients is based on the use of the function of motion, which has for man not only biological, but also social significance. Hippotherapy combines kinesitherapy, physiotherapy, cognitive action on the emotions and the psyche of the patient, contributes to the destruction of pathological efferent impulses. Dolphin therapy for the rehabilitation of children with post-traumatic stress syndrome, depression, emotional disorders, diseases of the locomotorium, etc., is actively developing in many countries, especially in the coastal countries, including Ukraine, since the 70s of the last century. The positive effect of felinothera-py in children with enuresis, logoneurosis, neurasthenia was established. Felinotherapy helps to lower blood pressure, normalizes the work of the heart, relieves articular and headaches. Cats accelerate recovery after injuries, cure internal inflammatory diseases. Canisterapy (treatment by dogs) is indicated for gout, rheumatism, liver and bladder disorders. In canisterapy, the breeds of companion dogs are most often used: labradors, collie, pugs etc. In addition to the described methods, there are still many methods of animal therapies. These are human contacts with reptiles, a dream on bees of honey bees, and others.
Key words: anilotherapy, hippotherapy, felinotherapy, canisteriography.
Ашмалотерашя - перспективний напрямок реабШтацшного лжування людини
А.Й. Лабшський, М.Р. Грицина, Б.В. Гутий, Г.Б. Лабшська
Львiвський нацюналъний ^верситет ветеринарног медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
Атмалотератя е одною з видгв терапп, яка включае в себе використання тварин, як засгб для лгкування. Мета таког терапп полягае у полтшент сощалъних, емоцшних, або когттивних функцш пащента. Розргзняютъ направлену анталотерапт (використання спещалъно навчених тварин за розробленими терапевтичними програмами) i ненаправлену (взаемодгя з тваринами у дома-шнгх умовах). Методи аншалотерапи на вiдмiнy вiд тших рeабiлiтацiйних методик дозволяютъ не ттъки зменшити м 'язовий тонус, збтъшити обсяг пасивних рух1в, набути нових активних моторних навичок та, окрм кiнeзiологiчного реабШтацшного впливу, покликана виконувати i тат функци: психофiзiологiчна фyнкцiя; психотерапевтична функщя; реабЫтацшна функщя; фyнкцiя задоволення потреби в компeтeнтностi; функщя саморeалiзацiг; фyнкцiя спткування. Одним з найефективнШих мeтодiв
Article info
Received 04.02.2019 Received in revised form
06.03.2019 Accepted 07.03.2019
Stepan Gzhytskyi National
University of Veterinary Medicine
and Biotechnologies Lviv,
Pekarska Str., 50, Lviv,
79010, Ukraine.
Tel.: +38-096-469-70-10
E-mail: pharm-biology@lvet.edu.ua
аншалотерапп е тотератя. В1дновний ефект верховог гзди для хворих базуеться на використанн функцп руху, який мае для лю-дини не лише бюлогЬчне, а й соцгальне значення. 1потератя поеднуе в соб1 ктезтерапевтичну, ф1зютерапевтичну, когнШивну дЮ на емоцп та психгку пащента, сприяе руйнуванню патолог1чних еферентних шпульЫв. В багатьох, особливо приморських кранах, в т. ч. в Украт, ще з 70-х рок(в минулого столШтя, активно розвиваеться дельфтотератя для реабШтацп дтей з посттрав-матичним стресовим синдромом, депреЫями, емоцшними розладами, захворюваннями опорно-рухового апарату та н. Встановле-но позитивний ефект фелтотерапп у дтей з енурезом, логоневрозом, неврастетею. Фелтотерап1я сприяе зниженню артер1аль-ного тиску, нормалгзуе роботу серця, позбавляе в1д суглобових I головних болей. К1шки прискорюють в1дновлення тсля травм, л1кують внутрШн запальн захворювання. Катстератя (л1кування за допомогою собак) показана при подагр1, ревматизму захво-рюваннях печтки I сечового м1хура. У катстерапп найчастШе використовуються породи собак-компаньйотв: лабрадори, колл1, мопси I навШь звичайна дворняжка. Окр1м описаних метод1в, Iснуе ще дуже багато метод1в атмалотерапи, це контакти людини з рептил1ями, сон на вуликах медоносних бджт та тш1.
Ключовi слова: антмалотератя, тотерап1я, фелтотератя, катстератя.
Оздоровления людей з допомогою тварин назива-ють ашмалотерашею або пет-терашею (ввд англ. pet -домашнш улюбленець). Цей напрямок медицини ic-нував з прадавшх чаав i в останш роки стр1мко розвиваеться в силу об'ективних причин змши сошаль-них та геохiмiчних умов життя на нашш планет (Saliienko, 2014; Verevkina, 2017). Ашмалотерашя позитивно дiе на ва фiзiологiчнi сфери людини, мае л^вальну сомато- та психотерапевтичну реабшта-цшну дш. Розрiзияють направлену ашмалотерашю (використання спещально навчених тварин за розроб-леними терапевтичними програмами) i ненаправлену (взаемодiя з тваринами у домашшх умовах) (Kirilenko, 2012). Анiмалотерапiя мае окремi напрямки: шотера-пiя (сшлкування шньми), дельфшотерашя (дельфша-ми), кашстерашя (собаками), фелiнотерапiя (котами), аштерашя ( бджолами) та шшг
1сторична довiдка
"Анiмалотерапiя" ведома з чаав Гiпократа. Але наукове обгрунтування отримала в cерединi ХХ сто-лiття, коли лiкар-пcихотерапевт з Нью-Йорка Б. Левь нсон виявив, що його улюблений пес Джинглс, при-cутнiй у кiмнатi при прийомi л1карем хворих, заспо-кiйливо дiе на пацiентiв. В США ашмалотерашя прак-тикуеться вже понад швстолггтя i дае позитивнi ре-зультати. В 1792 роцi в пcихiатричнiй клiнiцi Йорку (Англ1я) застосовували верхову 1'зду на конях для ефективного лшування i була розроблена спещальна методика динамiчноl пcихiатрil (Ponomar, 2013). Останшм часом в захвдних крашах з'явились оргаш-заци Animal Assisted Therapy (терапiя з допомогою тварин), котрi використовують тварин для л^вання хворих з фiзичними або пcихiчними проблемами (Verevkina, 2017). Багато з пcихiатричних клiнiк, як, наприклад, в Лiмi (штат Огайо), схож1 на тваринниць-кi ферми - на гхтх дворах вiльно розгулюють вiвцi, гуси, кози, кури, кролики. У штап Вашингтон навча-ють cобак-поводирiв для cлiпих iнвалiдiв, а також собак, яш супроводжують епiлептикiв, собаки почи-нають гавкати, перш н1ж 1хнш господар вiдчуе на-ближення нападу. В рiзних програмах на державному рiвнi застосовують методи ашмалотерапи в роботi з дiтьми iз вродженими вадами, що страждають на аутизм, шизофрешю та iн.
Стан розвитку ашмалотерапп в УкраТш
В Укра!ш теж юиують спешальш програми, що використовують тварин для оздоровления людей. В Киев1, Харюш, та ш. в декшькох екопарках застосовують спешальш л1кувальио-профшактичш та реабь лггацшш програми. У иашш крш'ш, та й в усьому свт, постшио збшьшуеться кшьшсть ослаблеиих дтгей з особливими потребами - з ДЦП, аутизмом, сиидромом Дауиа, сиидромом дефщиту уваги 1 гше-рактивиосл, р1зиими иеврозами, порушеииями иерво-во! системи, псих1чиими розладами. Саме для такого коитиигеиту ашмалотерашя е иайефектившшою реа-бштащею. Ашмалотерашю у вигляд1 шотерапп та кашстерапи активио застосовують иа Житомирщиш в цеитр1 оздоровлеиия "Тр1умф" благодшиого фоиду "Берегиия Полюся" де проводять заияття для дтгей, хворих иа ДЦП, аутизм, иервов1 розлади. Аштерашю, дельфшотерапш та шотерашю активио застосовують та розвивають: в реабштацшиому цеитр1 "Елтга" м. Трускавця, Кшвському "1потерапевтичиому цеитр1 "Стр1т" асощацп шотерапевпв Укра!ии, кшио-спортивиому клуб1 "Петрусевич", в близько 15 меи-ших кшио-спортивиих клуб1в, зокрема в Севастополе Одеа, Полтав1, Бшй Церкв1, Львов1 (цеитр "Кепта-рик", стад1ои СКА за споисорством "Льв1вського блоку"), в Миколаев1, та в 1и. м1стах, котр1 можуть похвалитися позитивиими результатами оздоровлеиия д1тей. На Закарпатт1 е оздоровчий кшио-спортивиий клуб "Сивка". В багатьох вищих иавчальиих закладах медичиого проф1лю вже ведуться дискусй щодо включеиия предмету "ашмалотерашя" в програми шдготовки студеипв в1дпов1диих спец1альиостей.
Основнi функцil i методи анiмалотерапil
Методи аи1малотерап11 иа в1дм1иу в1д 1иших реаб1-лггацшиих методик дозволяють ие т1льки змеишити м'язовий тоиус, зб1льшити обсяг пасивиих рух1в, иабути иових активиих моториих иавичок та, окр1м к1иез1олог1чиого реабштацшиого впливу, покликаиа викоиувати 1 таш фуикцИ:
• психоф1з1олог1чиа фуикц1я (взаемод1я з твари-иами може зшмати стрес, иормал1зувати роботу иер-вово! системи, психики загалом);
• психотерапевтичиа фуикц1я (взаемод1я людей з тварииами може ютотиим чииом сприяти гармошзацп 1хи1х м1жособист1сиих в1диосии);
• pea6iiiTaqinHa $yHKqia (KOHTaKTH 3 TBapuHaMH e gogaTKOBHM KaHaiOM B3aeMogii 0C06HCT0CTi 3 HaBKO-iHmHiM CBiTOM, 10 cnpuae aK ncHxiHHin, TaK i co^aib-Hin 11 pea6iiiTa^i);
• $yH^ia 3ag0B0ieHHa noTpe6u b KOMneTeHTHOCTi (nOTpe6a b KOMneTeHTHOCTi, 10 Bupa®aeTbca $opMy-iok "a MO®y", e ogrnero 3 HanBa®iHBimHx nOTpe6 ik-
gHHH);
• $yH^ia caMopeaii3a^i (ogrnero 3 HanBa®iHBi-mux noTpe6 irogHHH e noTpe6a peaii3aqii CBoro BHyT-pimHboro noTeH^aiy, noTpe6a 6yTH 3HanyiHM gia rnmux,);
• $yHKqia CniiKyBaHHa (ogrnero 3 HanBa®iHBimHx $yH^in, aKy MO®yTb 3gincHTOBarH TBapuHH b пpoцeci B3aeMogii irogHHH 3 hhmh - ^ $yHKqia napTHepiB cnii-KyBaHHa).
B MegHKO-ncHxoioriHHin pea6iiiTaqii, oco6ihbo gia giren Ta nigiiTKiB, e 6araTO CKiagoBHx. no-nepme, $i-3hhhhh i eMO^HHHH KOMnoHeHTH. TaK, 13ga Ha KOHi, niaBaHHa 3 geib^rnaMH TpeHye i po3BHBae neBHi rpynu M'a3iB. Ee3nocepegHin TaKTHibHHn KOHTaKT 3 co6aKaMH, KimKaMH e gia giren noTy®HHM eMO^nHHM hhhhhkom, no3HTHBHO BniHBae Ha ncuxiKy, po3BHBae iHTeieKTyaib-ho. Ag®e y noBcaKgeHHOMy ®HTTi, b co^aibHOMy cepe-goBHii, giTH Ta nigiiTKH no36aBieHi KOHTaKTy Ta yBaru pigHHx i 6iH3bKHx - 6aTbKH nocTinHO 3anHaTi Ha po6oTi. A CniiKyBaHHa 3 ®hbhm CBiTOM Heo6xigHe gia n0BH0-цiннoro po3BHTKy gHTHHH (Kozhyna & Cherkasova, 2013).
OgHHM 3 Hane^eKTHBHimHx MeTogiB aHiMaiOTepanii e inoTepania. BigHOBHHn e$eKT BepxoBoi 13gH gia xbo-pHx 6a3yeTbca Ha BHKopHCTaHHi $yH^ii pyxy, aKHn Mae gia iKgHHH He iHme 6ioioriHHe, a n co^aibHe 3HaneH-Ha (Ponomar, 2013). OcHOBa Tepanii - y npHpogHix py-xax KOHa, 10 go3BOiae xBopoMy opraHi3yBaTH Ta cucTe-MaTH3yBaTH cboi pyxH. InoTepania noegHye b co6i KiHe-3iTepaneBTHHHy, $i3ioTepaneBTHHHy, KormraBHy giro Ha eMO^i Ta ncHxiKy naцieнтa, cnpuae pyHHyBaHHK naTO-ioriHHHx e^epeHTHHx iMnyibciB. TBapHHa BHCTynae b poii "TepaneBTHHHoro nocepegHHKa" gia xBoporo, ne-pegaKHH noMy Big 90 go 100 pi3HOHanpaBieHHx pyxo-bhx iMnyibciB. Цa gia BHKiHKae y BignoBigb cnoHTaHHy peaKqiro xBoporo, ctbopkkhh CBoepigHHn giaior 3 ko-HeM. BepxoBa i3ga cnpHae TaKO® $opMyBaHHK oco6uc-TOCTi: BMiHHK KpHTHHHO O^HKBam CBOi gii, pO3BHTKy eMO^HHO-BOIbOBOi C$epH. nO3HTHBHHn BniHB
BepxoBol i3gH BHKopHCTaHHn gociigHHKaMH, 3OKpeMa npH iiKyBaHHi BepTe6poreHHoro 60ib0B0r0 CHHgpoMy npH ocTeoxoHgpo3i xpe6Ta (Ponomar, 2013). y geaiKix KpaiHax inoTepania (Big rpeц. Hippo - KiHb) e 0<^inH0 BH3HaHHM MeTogoM iiKyBaHHa. B 0CH0By gii' 6yiH noK-iageHi gBa 0CH0BHi hhhhhkh: ncuxoreHHHn i 6ioMexaHi-hhhh. 0cH0B0n0i0®HHK0M po3po6KH cynacHHx MeTogHK inoTepanii BBa®aeTbca HopBe3bCbKa liKapKa Eii3a6eT EogiKep, KOTpa gocHTb e^eKTHBHO 3anMaiacb pea6iiiTa-^ero iHBaiigiB nicia TpaBM. EaraTorpaHHicTb BniHBy inoTepanii, ogHonacHe noegHaHHa noBTopHHx pi3HOcn-paMOBaHHx pyxiB Tiia, Maca® BHyTpimHboi noBepxHi Hir, no3HTHBHHH ncHxoTepaneBTHHHHH e$eKT Big CniiKyBaHHa xBopoi gHTHHH 3 KOHeM BH3HanaroTb yHiKaib-HicTb inoTepanii.
3araibHHn npннцнn liKBiga^i nopymeHb npH ^J in noiarae y TOMy, 10 cnonaTKy nacHBHO, a noTiM nacuB-HO-aKTHBHO OKpeMHM HacTHHaM Tiia naaienra HagaKTb-ca noio®eHHa, npoTHie®Hi go icHyronux ycTaHOBOK. Ba®iHBO 3pynHyBaTH MexaHi3MH MHMOBiibHoro 0gH0-nacHoro pyxy b ypa®eHin i 3gopoBin кiнцiвкax, aKi xa-paKTepHi gia ^oro 3axBopKBaHHa. KiHb, aKHH ige, ne-pegae BepmHHKy noHag cto pi3HHx pyxiB. nepeBara inoTepanii noiarae y MO®iHBOCTi 6araT0pa30B0r0 no-BTopeHHa Bcix цнx pyxiB, npH цb0мy BgaeTbca yHHKHy-th, aK npH 3aHarrax Ha TpeHa®epax, goKynaHHa - KiHb He MO®e Ha6pugHyTH. noBToproBarn KOiHBaibHi pyxu Tiia HOcaTb giaroHaibHHn xapaKTep y BHriagi nepry-BaHHa, po3TaryBaHHa, cTHcKyBaHHa, o6epTaHHa oKpeMHx nacTHH Tiia. Pi3HOcnpaMOBaHi gii, aKi BHKOHye BepmHHK, gonoMaraKTb noMy 3po3yMiTH pyx, HaBHHTuca peryiK-BaTH M'a3OBHn TOHyc i Ha6yTH Heo6xigHHx motophhx HaBHHOK (Ponomar, 2013). BuKOHaHHa BnpaB, cnpaMO-BaHHx Ha BHnpaMieHHa Tyiy6a, g03B0iae npoBecTH кopeкцiк piBHOBaru i pyxoBoi aKTHBHOCTi Bign0BigH0 go $i3ioiorinHoro po3BHTKy gHTHHH. MexaHi3M gii Bepxo-Boi i3gu 6iibm iHTerpoBaHHn 3a BniHBOM Ha цeнтpн KOopgHHaqii roiOBHoro MO3Ky, Hi® npu H®K, ocKiibKH b npoцeci BepxoBoi i3gu b po6oTy BKiKnaKTbca Bci 0CH0BHi rpynu M'a3iB Tiia Ha pe$ieKT0pH0My piBHi. .HrogHHa, cuganu Ha KOHi, pyxaKHHCb pa3OM 3 hhm, iH-cthhkthbho nparHe 36eperrH piBHOBary, ^06 He BnacTH 3 KoHa, i THM caMHM cnoHyKae go aKTHBHoi po6oTH aK 3gopoBi, TaK i ypa®eHi M'a3H, He noMinaKHH цboro. nig BniHBOM $i3HHHHx BnpaB Ha KOHi Big6yBaeTbca nocu-ieHHa ^yHKqii BereTaTHBHHx CHCTeM. TeMnepaTypa Tiia KOHa nepeBHigye iKgcbKy Ha 1,5-2 rpagycu. ToMy npu 6e3nocepegHbOMy KOHTaKTi 3 KOHeM Big6yBaeTbca BniHB iH^panepBOHHx npoMeHiB Ha M'a3H Ta cyrio6u Hir i Ta3y (Epifanov & Epifanov, 2013).
Пpннцнпoвнмн eieMeHTaMH inoTepaneBTHHHoro BniHBy e KiibKa CKiagoBHx TpeHyBaibH0-03g0p0BH0i MeTogHKH, a caMe: 0C06iHB0CTi noзнцii BepmHHKa (no-io®eHHa, nocagKH BepmHHKa) Ha KOHi, xapaKTep pyxy KOHa, a TaKO® TpuBaiicTb BiacHe npoцegypн (nepe6y-BaHHa Ha KOHi). noзнцia BepmHHKa Ha KOHi 3aie®HTb Big $i3HHHHx MO®iHBOCTen Ta BMiHb gHTHHH, a TaKO® bh-3HanaeTbca ko®hok KOHKpeTHOK 3acTOCOByBaHOK Me-T0gHK0K. BnpaBH MO®yTb BHKOHyBaTHca aK i npocTO Ha KOHi (aKHH CToiTb), TaK i nig nac noro pyxy. XapaKTep pyxy KOHa Ha MaHe®i Ta noro 3MiHa BH3HanaeTbca iH-CTpyKTopoM 3rigHO 3 ochobhhmh кiнцeвнмн цiIaмн 3acTOcyBaHHa inoTepanii Ta MO®e 6yTH y BHriagi aiKpy, KpoKy, puci, KeHTepy, raiony, Kap'epy Ta iH. TpHBaiicTb ceaHciB (nepe6yBaHHa Ha KOHi) BapiKeTbca 3aie®HO Big giarHO3y Ta $i3HHHoi nigr0T0BKH BepmHHKa Ta b cepeg-HbOMy CTaHOBHTb - 20-30 xb. 3aHarra npoBogHTbca b Tpu eTanu: nonaTKOBun (aganTaqinHHn), pea6iIiтaцin-hhh i 3aKiKHHHn (^opMyBaHHa goBroTpHBaioi naM'aTi, 36epe®eHHa 3acBoeHoi HaBHHKH), KOTpi BKiKnaKTb: nocagKy (Ha KOHa); aganтaцiк BepmHHKa go TBapuHH Ta TBapHHH go BepmHHKa; o6'i®g®yBaHHa TBapuHH (3a ynacTi TpeHepa-iHCTpyKTopa); npo^gypHHn eTan (BnpaBH, BapiaTHBHi eieMeHTH nporpaMH); cnpo6u caMOCTin-Horo KepyBaHHa KoHeM.
B 6araTbox, oco6ihbo npuMopcbKHx KpaiHax, b t. h. b yKpaiHi, ie 3 70-x poKiB MHHyioro CTOiiTTa, aKTHBHO
розвиваеться дельфшотерашя для реабштацп дней з посттравматичним стресовим синдромом, депреаями, емоцшними розладами, захворюваннями опорно-рухового апарату та ш. (Lukina, 2007; Galich, 2011). Дельфшотерашя - ушкальний метод використання морський ссавщв - дельфшв в оздоровленш людей. У своему сшлкуванш дельфши використовують р1зн1 види звуков, що нагадують свист, трюк, потьохкуван-ня, виття. Звуки, що видаються ними, охоплюють незвичайно широкий спектр частотних характеристик - ввд шфразвукових до звукових i ультразвукових. ïхнi сигнали можуть бути iмпульсними i неперервни-ми та по-рiзному впливають на органiзм людини (Chuprikov et al., 2011). Вважаеться, що для орiентацiï дельфiни використовують бiльш низьш i тривалi сигнали, а для розшзнавання - сигнали бшьш високо1 частоти. Iмпульснi сигнали супроводжують ехолока-цш. Череп i м'яш тканини голови людини концент-рують звуковi коливання i вiдiграють роль акустично-го прожектора i звуковоï лiнзи, що забезпечуе склад-ний фiзiотерапевтичний вплив на нейрофiзiологiчнi процеси в органiзмi людини. Ультразвуковi хвилi е важливою складовою в л^вальному процесi дельфь нотерапiï. Ведомо, що дельфши унiкальнi тим, що здатш до мiжвидовоï комунiкацiï, легко i радюно йдуть на контакт. Ц тварини тонко вщчувають на-стрш людини, в результатi чого знаходять iндивiдуа-льний пiдхiд до партнера. 1гри з дельфiнами настiльки цiкавi i в той же час природш, що люди, роками нама-гаються вилiкуватися вiд нервових недуг, незабаром вщчувають себе набагато краще. Широко дослвджу-еться роль ультразвукового впливу дельфiнiв (Lukina, 2007). Ультразвук покращуе потiк ферментiв i гормо-нiв через мембрани клiтин, чим викликае метаболiч-ний лiкувальний ефект. Ще одна незаперечна перевага дельфшотерапи - пдромасаж внутрiшнiх оргашв i шкiрних покривiв. Секрет ось у чому: при русi тварини створюються обласп турбулентностi - рiзноспря-мованi потоки води, модульоваш хвостовим плавцем. Дослвджено, що курс дельфшотерапи (Romanchuk et al., 2011) позитивно впливае на функцюнальний стан серцево-судинно1' системи у дiтей, яш мають рiзнi захворювання центрально1' нервово1' системи (Galich, 2011). Це ж дослвдження показало, що заняття з дель-фiнами позитивно вплинуло на вегетативне забезпе-чення серцево1' дiяльностi. Помiчений позитивний вплив купання з дельфшами на вагiтних ж1нок. Спо-лучення дельфiнотерапiï та психологiчного треншгу значно знизило ускладнення вагiтностi та полопв (Galich, 2011).
Активно розвиваеться фелшотерапя. В ходi про-ведення дослвджень для Мiнiстерства охорони здо-ров'я США група експертiв вщнесла к1шок до групи "засоби, що застосовуються проти стресових сташв". Встановлено позитивний ефект фелiнотерапiï у дней з енурезом, логоневрозом, неврастенiею. Значне полш-шення стану вщчуваеться у д^тей, хворих на раннiй дитячий аутизм i ДЦП, розумову ввдсталють (Kushnir, 2017). Котяче муркотiння лiкарi порiвнюють з ультразвуковою терашею. Дiапазон ввд 27 до 44 герц, в яко-му муркають к1шки, сприятливо впливае на нервову систему людини, полшшуе мозковий кровообщ нор-
малiзуе тиск i стабшзуе серцевий ритм (Kirilenko, 2012; Dudar & Husjainov, 2015). Вченi з Швшчно1' Каролiни, якi дослiджували звуки амейства котячих, з'ясували, що муркотшня допомагае загоювати рани i змщнювати к1стки. Вiдомо багато випадк1в, коли шш-ки запобiгали серцевому нападу або допомагали при гiпертонiчному криз^ рятуючи господаря в1д iнсуль-ту. Вони не в1дходили в1д свого господаря по дешлька годин, шчого не пили i не ши, старанно муркотiли i заспокоювалися тiльки тодi, коли хворому ставало краще. Фелшотерапя сприяе зниженню артерiального тиску, нормалiзуе роботу серця, позбавляе ввд сугло-бових i головних болей. Юшки прискорюють в1днов-лення тсля травм, л^ють внутрiшнi запальнi захворювання. Коти - це свого роду щеальш енергошфор-мацiйнi прилади. Вони чудово вмiють вгадувати хворi мiсця свого господаря. Спiлкування з ними змщнюе iмунiтет. Низькочастотнi струми у к1шок виробляють-ся завдяки тертю шерстинок одна об шшу. Ряд експе-риментiв показав, що найкраще кототерапiя допомагае при запаленнях суглобiв i гiнекологiчних захво-рюваннях. В останньому випадку шшку досить поса-дити на низ живота i, погладжуючи, сидiти так близь-ко 20 хвилин.
Собака - прекрасний лжар i помiчник при деяких ^абет, епiлепсiя) недугах, стресi, самотностi та гшо-динамй'. Чутливiсть собак до змш настрою господаря, 1'хня вщдашсть здатнi допомогти при багатьох душев-них переживаниях. Крiм того, собаки виступають у ролi тренера - необхщшсть щоденних прогулянок iз собакою гарантуе рухову активнiсть на св1жому повi-трi. Каиiстерапiя (лiкуваиия за допомогою собак) показана при подагр^ ревматизм^ захворюваииях печ1нки i сечового мiхура. 1снуе вправа, при якш не-обх1дно притискати п1дошвову частину стопи до тва-рини. Суть методу полягае в тому, що на ногах е не-ймовiрна шльшсть нервових зак^нчень, що в1дпов1да-ють за роботу внутршшх органiв. В результата сти-муляцй' цих зашнчень нормалiзуються обмiннi процеси, полшшуеться кровообiг i проходження нервових iмпульсiв (Kozhyna & Cherkasova, 2013). У кашстерапи найчастше використовуються породи собак-компаиьйонiв: лабрадори, коллi, мопси i навиъ зви-чайна дворняжка.
Незаперечне значення мае наявнiсть вихованця в амЧ' з дитиною, що дозволяе з дитинства виховати таш важливi якосп, як любов до навколишнього свпу, природи, здатнiсть довiряти, дiлитися. В цьому плаиi себе добре зарекомендували добродушнi спанiелi, рухливi такси, а собаки великих порвд (сенбернар, ньюфаундлен, боксер) стають вiдмiнними няньками i охоронцями. Головне - переконатися у вщсутносп агресп тварини. Це допоможуть зробити в спешаль-ному шнолопчному центрi, де собака пройде ряд теспв.
Окрiм описаних методiв, юнуе ще дуже багато ме-тодiв аиiмалотерапiï, це контакти людини з рептилiя-ми, сон на вуликах медоносних бджш та iншi.
В сучасних умовах змши ктмату на планеп, му-тацiй багатьох шфекцш, геологiчних та урбаиiзацiй-них потрясшь настав час серйозно привернути увагу науковцiв та фахiвцiв з реабштацп людини до ви-
BneHHH Ta mupmoro BnpoBag^eHHa amMa^OTeparnï i
nigroTOBKH ^axiB^B 3 BKa3aHHx MeTogiB y bh^hx Ha-
BnaibHHx 3aKiagax.
References
Verevkina, O.V. (2017). Animaloterapija kak inno-vacionnyj i perspektivnyj metod psihologicheskoj raboty. Jelektronnyj nauchnyj zhurnal "APRIORI. serija: gumanitarnye nauki" http://apriori-journal.ru/journal-gumanitarnie-nauki/id/1648 (in Russian).
Galich, S. (2011). Vozmozhnosti del'finoterapii kak jele-menta perinatal'noj ohrany vnutriutrobnogo rebenka. Z turbotoju pro zhinku, 1, 42-45 (in Russian).
Dudar, A.I., & Husjainov, T.M. (2015). Vozmozhnosti ispol'zovanija domashnih zhivotnyh pri rabote s klien-tom v sovremennoj social'noj rabote i psihologii. Gumanitarnye nauchnye issledovanija. 3, [Jelektronnyj resurs]. Rezhim dostupa: http://human.snauka.ru/2015/03/10117 (in Russian).
Epifanov, V.A., & Epifanov, A.V. (2013). Reabilitacija v nevrologii. M. GJeOTAR Media, 329-330 (in Russian).
Kirilenko, M. (2012). Chetveronogie druz'ja v nashem dome i nashej dushe. M. Kirilenko. Farmacevt-praktik. 7(8), 58-59 (in Russian).
Kushnir, O.V. (2017). Pukhnasti likari. [Elektronnyi resurs]. Bukovynskyi derzhavnyi medychnyi univer-sytet. ofitsiinyi sait VNZ. Test, i hraf. dani. Rezhym dostupu
http://www.bsmu.edu.ua/uk7news/digest/2783-piihnasti likari. (Data zvernennia 27.02.2017). Nazva z ekrana (in Ukrainian).
Kozhyna, A.M., & Cherkasova, O.O. (2013). Kanistera-piia v systemi reabilitatsii tryvozhnykh i depresyv-nykh rozladiv u pidlitkiv. Materyaly naukovo-praktychnoi konferentsii "Model psykhosotsialnoi re-
abilitatsii ditei z riznymy psykhichnymy ta povedinkovymy rozladamy", Kharkiv, 79-81 (in Ukrainian).
Lukina, L.N. (2007). Del'finy v sisteme psihofizicheskoj reabilitacii ljudej. Sevastopol'. NPC "AKOSI - Gidro-fizika" (in Russian).
Ponomar, N.V. (2013). Vlijanie ippoterapii na hronich-eskij vertebrogennyj bolevoj sindrom. Vseukrainskyi forum neiroreabilitatsii ta medyko-sotsialnoi ek-spertyzy. pershyi mizhnarodnyi konhres, 28-29 berez. r. K. [B. r.]. 27 (in Russian).
Romanchuk, O.P., Vasylevska, N.Iu., Sorokin, M.Iu., & Podhorna, V.V. (2011). Vplyv delfinoterapii na funktsionuvannia sertsevo-sudynnoi systemy ditei z riznymy urazhenniamy TsNS. Medychna reabilitatsiia, kurortolohiia, fizioterapiia, 3, 10-13 (in Ukrainian).
Saliienko, M.Sh. (2014). Animaloterapiia. Osnovni liku-valni vlastyvosti domashnikh tvaryn. 11 Ukrainskyi naukovo-medychnyi molodizhnyi zhurnal, 4(4), 267 (in Ukrainian).
Sarapulova, Ye.H., Kucheriavyi, I.T., & Kuprykov, S.I. (2015). Tsinnyi dosvid animaloterapii. Aktualni prob-lemy navchannia ta vykhovannia liudei v intehrovanomu osvitnomu seredovyshchi u svitli real-izatsii konventsii OON pro prava invalidiv. tezy dop. XV nauk.-prakt. konf. (m. Kyiv, 18-19 lystop. 2015 r.). Kyiv. Un-t "Ukraina", 240-241 (in Ukrainian).
Syvyk, H.Ye. (2013). Animaloterapiia u roboti z ditmy z rozladamy spektru autyzmu. Zbirnyk naukovykh prats Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Seriia sotsialno - pedahohichna. Kamianets-Podilskyi. Medobory 2006, 23(3), 287295 (in Ukrainian).
Chuprikov, A.P., Galich, S.R., & Shpatakovskaja, G.V. (2011). Psihologicheskie treningi i delfinoterapija v optimizacii techenija perinatalnogo perioda. Perinatologija i pediatrija, 4, 22-24 (in Russian).
