CC BY
23
Лiтература
1. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. - М.: Наука, 1973. - 270 с.
2. Вишневський О.1. На тернистому шляху до себе// Рщна школа. - 1995, № 5. - С. 12.
3. Дзундза А.И. К вопросу о межпредметных связях курса// Дискретная математика: Матер. Всеукрашсько! конф. Алгебра!чш методи дискретно! математики. - Луганськ. - 2002.
4. Дзундза А.1. Культура споживання: Навч.-метод. пос. - Донецьк: Норд Комп'ютер, 2001. - 198 с.
5. Дзундза А.1. Корпоративна культура: Навч.-метод. пос. - Донецьк: Норд Комп'ютер, 2003. - 172 с.
6. Дзундза А.1. Формування системи загально-дидактичних i спещальних розумових операцш як умова розвитку соцiоекономiчного мислення студентiв ВНЗ// Педагогiка i психо-логiя формування творчо! особистосп: проблеми i пошуки: Зб. наук. пр. - Кmв-Запорiжжя. -2003, вип. 26. - С. 263-271.
7. Елканов С.Б. Основы профессионального самовоспитания будущего учителя. - М.: Просвещение, 1989. - 206 с.
8. Камишанченко О.М. Змст шкшьно! екожмчно! освгги// Напрями наукових дослiджень кафедри педагогики: Зб. наук. праць/ За ред. В.1. Лозово!. - Харюв: ХДПУ, 1997. - С. 134-137.
9. Концепщя базово! математично! освiти в Укра!ш. - К.: МО Укра!ни, 1н-т системних дослiджень освiти. - 1993. - 31 с.
10. Лозова В.1. Цшюний пiдхiд до формування тзнавально! активностi школярiв/ Харк. держ. пед. ун-т iм. Г.С. Сковороди. - 2-е вид., доп. - Харюв: Вид-во "ОВС", 2000. - 164 с.
11. Лозова В.1., Золотухша С.Т., Гриньова В.М. проблема активiзацii' тзнавально! дь яльностi студентiв при вивчент психолого-педагопчних дисциплiн// Вища i середня педаго-гiчна освiта: Республ. наук.-метод. зб. - К.: Вища шк. - 1989, вип. 14. - С. 63-68.
12. Прокопенко 1.Ф., Свдок1мов В.1. Педагогiчна технология. Навч. пос. - Харкiв: Основа, 1995. - 374 с.
13. Психология. Сб. Под ред. Ковалева А.Г., Степанова А. А. Шабалина С.Н. - М.: Просвещение, 1966. - 451 с.
14. Соколова Г.Н. Экономическая социология. - Мн.: Выш. шк., 1998. - 368 с.
15. Payne J., Bettman J., Johnson E. Adaptive strategy selection in decision making// Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory, Cognition. - 1988. - V.14, № 3. - Р. 534-552.
УДК 630*5 Доц. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук;
лт. редактор В.В. Дудок - НЛТУ Украти, м. Льв1в
АНДР1Й П'ЯСЕЦЬКИЙ - НАУКОВЕЦЬ I ГРОМАДЯНИН (ДО 65-Р1ЧЧЯ В1Д ДНЯ ЗАГИБЕЛ1)
Описано життевий шлях i проаналiзовано науковий доробок визначного укра-!нського лiсiвника Андрiя П'ясецького (1909-1942). Висв^лено основш напрямки його дослщжень, вказано на доцшьшсть вшанування його iменi на найвищому державному рiвнi.
Assoc. prof. M.P. Horoshko; literary editor V. V. Dudok - NUFWT of Ukraine, L 'viv Andriy Pjasetsky - scientific and citizen (to 65-years from the day of death)
This article consider course of life and analysed the research activities of famous Ukrainian silviculturist Andriy Pjasetsky (1909-1942). It is describe main directions of research, show in necessity of perpetuation his name on highest state level.
1меш Андр1я П'ясецького, проскриповане за радянських чаЫв, дос не пошановано надежно в Укра1ш. Учений, полггичний та громадський д1яч, Mi-шстр лшв в уряд1 Ярослава Стецька, вш загинув вщ фашистсько! кул1 у 33-р1чному вщ1 шсля виснажливого кшькамюячного ув'язнення. Видана того ж
року у двадцяти п'яти примiрниках без дозволу шмецько1 цензури його праця "Про побудування i бiологiчний розвиток ряду титв украшського лiсум, яка i в наш час не втратила свое! науково1 вартостi, стала раритетом. З огляду на щ обставини доцiльно вести розповiдь про наукову дiяльнiсть ученого в контек-стi вЫе1 його бюграфи [1].
Андрш П'ясецький народився 27 сер пня 1909 р. у галицькому селi Реклинець бiля Великих Мос^в i був наймолодшим серед п'яти дгтей у родинi мiсцевого пароха отця Лева та Софи з роду Подолинських. Той факт, що старший брат Володимир був хорунжим УГА i загинув 1919 р. у бою з польськими окупантами тд Жовквою, вплинув на становлення поглядiв Андрiя. Вже пiд час навчання у Львiвськiй державнiй украшськш пмназп вступае до молодiжноl скаутсько! оргаш-зацп "Пласт", що, як вщомо, ставила за мету ви-ховання юнацтва здоровим та високоморальним, ревно плекала у вихованцiв релтйну та патрю-тичну свiдомiсть.
Шд проводом наставникiв молодь органiзовувала сво! куренi, влашто-вувала табори, мандрiвки, займалась спортом, творила власнi економiчнi орга-шзаци. "Ми будували нащю так, як будуеться докладну мматюру яко1сь ма-шини, щоб знати, як вона мае виглядати у великому масштаб^ I ми збудували несопрший модель, який добре функщонував", - згадував засновник "Пласту", педагог ж пмнази, у якш навчався Андрiй, - Олександр Тисовський.
УЫ, хто особисто знав Андрiя П'ясецького, стверджують, що лiс вш любив з раннього дитинства. Тож не дивно, що при встуш до "Пласту" його вибiр припав на куршь "Лiсових чортiв". До того ж старшi брати - рщний Юрiй та двоюрiдний Петро - на той час уже були членами куреня. Не маючи особливих фiзичних задатюв, будучи близькозорим вщ народження, Дусько (так називали Андрiя вдома, таке ж прiзвисько залишилось у нього i в куреш) не пропускав нагоди, щоб побувати у лгтньому пластунському таборi на горi Сокiл, бiля Шдлютого. Сповнене пригод життя серед люу, ночiвлi у наметах гартували молодь.
Зранку уЫх будить голос сурми. Як звичайно, руханка, вмивання у по-тощ, вранiшня молитва. Шдняття нацiонального прапора. У кожного - чист черевики, короткi штанцi, защеплена на ус Гудзики сорочка, на ши! - хусти-на з вузлом на кiнцi: ще рано, ще нiхто не встиг зробити добро1 справи, то ж не смiе розв'язати. А по сшданш - захоплюючi iгри. Особливо любили "лiсовi чорти" мандрувати Карпатами. Шд орудою вчителя з Яворова 1вана Чмоли, вони вирушали в похщ через гори до Микуличина, коло Ворохти. Йдучи по 30-40 кiлометрiв на день, за кiлька дiб лишивши позаду 1гровище, Сивулю, Горган, Дубошанку, Туру, юнаки досягли мети...
У 1927 р., по закшченш пмнази, Андрiй П'ясецький стае студентом ршьничо-люового факультету Львiвськоl полiтехнiки. Навчання давалось легко.
Такi авторитети, як професори Дезидерш Шимкевич та Шимон В'ердак, ви-кладали ботатчт науки, професор Францiшек Кржисiк читав лекцп з дере-винознавства.
За наукою не забував i про "Пласт". 22 червня 1929 р. вщбувся збiр куреня з нагоди посвячення прапора. П'ятдесят три старшi пластуни, звернувши погляди в бж курiнного чорно-золоточервоного знамена, спiвали пмн, слова якого написав Андрiй:
Прапоре наш! Багато впаде в бою, Багато згине в тюрмах, засланнях, Та вс1м !м перед смертю !х страшною З'явися ти в остантх ясних снах.
Готовi до самопожертви за волю народу, юнаки були свiдомi того, як випробування !х чекають... Уже через рiк буде вбитий пiд час бойово1 акцн укршнсько! вшськово! оргашзацн й член Гриць Пiсоцький. Це дасть привiд польськiй владi розпустити, чи як тодi казали, розв'язати "Пласт". До Берези Картузько1 потрапить поет, член екзекутиви ОУН - Богдан Кравщв. Вшхав-ши з батьками на Велику Украшу, Тарас Крушельницький буде розстршяний у Киевi в 1934 р. 1944-го р. у яшвських люах як во!н УПА загине двоюрiдний брат А.П'ясецького - доктор права Роман Мармаш. Близький Андрпв това-риш - архгтектор 1гор Старосольський помре рано, виснажений ув'язненнями у радянських концтаборах. 1950-го року зложить голову в нерiвному бою з енкаведистами головний командир УПА Роман Шухевич... Розкидае лиха доля "люових чортв" по св^у, i лише двом з них - iнженеру Юлiану Вороб-кевичу та професору медицини Степану Коржинському поталанить, доживши до сивин, дочекатись вщродження "Пласту" у Львова..
У серпш 1929 р. Андрш разом зi сво1м куренем вирушив у подорож на Подiлля. Коло Золотого Бшьча, що неподалiк вщ Медоборiв, оглядаючи щка-вi з геолопчного погляду печери, зустрiв археолога Олега Кандибу1. Зали-шившись тут на кшька днiв, допомiг йому проводити розкопки печерного по-селення початку мщно1 доби.
I знову навчання. У 1933 р., захистивши дипломну роботу на тему "Охо-рона лiмби (кедра) в Горганах", 25-рiчний А.П'ясецький отримуе диплом шже-нера-лiсiвника. Сповнений молодечо1 енергИ, вш органiзовуе технiчне лiсове бюро "Сшьва", яке займалось веденням лiсового господарства у приватних лi-сах на договiрнiй основi. Новопостале бюро було одшею з ланок у мереж1 гос-подарських украiнських органiзацiй, як-то "Маслосоюз", "Сiльський господар" та ш., як1 пiд гаслом "Свiй до свого по свое" в сукупносп повинш були станови-ти альтернативу окупацшнш економiцi. Постiйними замовниками "Сшьви" були Греко-католицька консисторiя, яка володша великими масивами лiсiв (тшьки в Горганах !х площа сягала 75 тисяч гектарiв) та Земельний Банк Гшотетич-ний - теж багатий люовласник. У виконаннi договiрноi тематики П'ясецький як керiвник опираеться на глибокий лiсiвничий аналiз та дослщне лiсiвництво. М1-сяцями перебувае в Заланов^ бiля Рогатина, у банювських лiсах.
1 Олег Кандиба (Ольжич) - археолог, поет, син Олександра Олеся, член мельник1вського проводу ОУН, замордований фашистами у концтабор1 "Заксенхаузен"
Колошальне розграбування карпатських лiсiв не могло не бентежити його. Мандруючи горами, з болем дивився, як катастрофiчно рщдать люоста-ни, як довп потяги, вантаженi першокласною деревиною, котяться на захщ. В околицi Ямного, де вщ гiрських пралiсiв уже не було i слiду, шдприемщ рубали, залишаючи по смерещ на морговi. "Тепер нiхто не заблукае, - сумно жартували тут, - бо коли хтось стае на одному краю люу, то бачить ^зь нього, як ^зь дiряве сито". Виношуючи iдею створення на територп греко-католицьких лiсiв у Горганах кедрового заповiдника, П'ясецький писав: "Вш повинен зайняти найбшьш дике i прегарне у свош первiснiй красi гнiздо Гор-ганських пр: Грофу, Канусяк, Паренки й Попадю. Чудовi смерековi й кедровi лiси, буйнi полонини, непрохiднi гущавини желепу i лелечу, бистрi потоки й скеляст верхи, багатство квтв, розмагття птаства i звiрини разом творять тут дивовижну гармошю".
У 1934 р. шд егiдою фiзюграфiчноl комки НТШ, яку очолював Мико-ла Мельник, заповiдник вдалось заснувати.
Митрополит Андрей з розумшням ставився до шщатив молодого ль швника, трирiчна праця якого була настшьки вдалою, що стала iмпульсом до об'еднання всiх дрiбних нерентових ерекцшних лiсiв в одне господарство. Збер^ся документ, пiдписаний А. Шептицьким, у якому стверджувалось, що "Андрiй П'ясецький е шспектором церковних лiсiв Львiвськоl архiепархп i мае право виконувати вс ди, пов'язанi з керуванням, вирубуванням, прода-жем, завантаженням деревини на залiзничних станцiях, планами, культурами та шшими господарськими справами в цих люах".
Не припиняе Андрш участi i в роботi шдпшьного "Пласту". У помеш-каннi, яке винаймав з братом Юрiем, часто сходились члени куреня. Одру-жуеться вш також з пластункою, донькою вiдомого украшського адвоката -Марiею Федусевич, яка повернулася з Парижа, де студшвала французьку фь лологш. У довоеннiй перiодицi, зокрема у часописах "Вогш", "Дороги", "Гей-гу, гей-га", "Недшя" та iнших можна натрапити на нариси, статтi, поези, шдписаш псевдонiмом "Дусько" або криптонiмом "Д.". Так шдписував-ся А.П'ясецький, лише зрщка ставлячи пiд публiкацiями власне прiзвище.
Вибухнула польсько-нiмецька вшна... Андрш, не чекаючи, яким чином розгортатимуться полгтичш поди далi, на базi Дирекци державних лiсiв, яка була знаряддям польсько! колошально1 пол^ики, органiзовуе в часи без-владдя Лiсосировинний трест i, прибравши до сво1х рук управлiння лiсами краю, звшьняе з посад старi скорумповаш кадри, ставлячи на !х мюце людей чесних та патрiотично настроених. З приходом радянсько1 влади посаду довелось покинути.
Прагнучи зайнятися науковою роботою, влаштовуеться на працю у по-лiтехнiчний iнститут. Того ж таки 1940 р. отримуе звання доцента кафедри ль сово! ботанiки. Розпочинае працю над дослщженням люово1 типологи, пробле-ми яко! для умов Захщно1 Украши були цiлковито не розроблеш. Його увагу привертае Розточчя, ушкальна природа якого з лшвничо1, боташчно1 та зооло-пчно1 точок зору е неповторна. Тут, на Головному Свропейському вододiлi, вiдбуваеться нашарування рiзних природно-клiматичних зон, тут бере початок
багато рiчок, е високодебетнi джерела. В мюцевих лiсостанах, якi мають озна-ки пралшв, трапляються валуни та морени - слщи великого зледенiння. Спос-терiгаеться навiть таке рiдкiсне явище, як спшьне зростання сосни i бука.
Андрiй органiзовуе в Яновi Лiсову науково-дослiдну станцiю, закладае на Розточчi пробнi площi. Вiн приходить до висновку, що дослщити динамiч-нi закономiрностi мiж лiсорослинними асощащями, а також основнi бюлопч-т процеси в них можна "при безпосереднш сполуцi дослiдних дiлянок мiж собою". Йому поталанило вiдшукати ушкальну дiлянку лiсостану, де впро-довж 1050 м утворився цший комплекс тишв лiсу за зростанням багатства Грунту та поменшенням вологостi, тобто "трофопгрогенний" - вiд убогого мокрого бору через складш шпильково-листянi змшаш асощаци (субори, суг-рудки) аж до листяного люу - груду. Тут П'ясецький починае закладати типо-логiчний профiль. Цьому, класичному ниш експерименту, передуе глибоке вивчення розвитку люово! типологи в Gвропi. Знайомиться з працями фшсь-ких учених А. Каяндера i А. Аальтонена, польських Й. Печеського i В. По-ловського, росiйських Г. Морозова та В. Сукачова, укра!нських в. Олексйва, П. Погребняка, Д. Воробйова та ш.
Визнае слушнiсть П.С. Погребняка, який при розробщ едафiчноi сiтки не користувався пiдходом Сукачова i Каяндера. Останнi головним чинником визначення типу люу вважали рослиншсть i давали назву типу за головною деревною породою та рослиною-едафшатором. Така типолопя, цiлком при-датна для умов Швноч^ не надавалась для Укра!ни, де Грунти як за багат-ством, так i за зволоженiстю, дуже рiзноманiтнi в рiзних регiонах, де рiзнять-ся i клiматичнi умови, а в результатi людсько! дiяльностi з'явилося багато по-хiдних деревостанiв.
У 1940 р. Андрш !де в наукове вщрядження до Киева, щоб особисто познайомитися з фундатором укра!нсько! типолопчно! школи Петром Степановичем Погребняком, мае з ним плщну розмову. 1нтенсивна наукова дiяль-нiсть Андрiя П'ясецького у 1940-41 рр. була не лише глибокою, а й рiзнобiч-ною. Вш видав 1940 р. працю "Про украiнську люову типологiю", впроваджуе передовi пiдходи до класифшацй лiсiв у навчальну практику. Перед вшною, 1941 р., вийшов друком його "Загальний нарис природно! iсторичноi районiза-цii лiсiв захщних областей УРСР". 20 лютого 1941 р. захищае кандидатську дисертащю на тему "Карпатський кедр, його охорона i кедровi заповiдники".
I знову вшна. НКВС заарештовуе вченого i ув'язнюе у львiвських Бри-пдках - в'язницi, перетворенiй бiльшовиками у фабрику смерть Андрш був одним з тих кшькох чи кшьканадцяти в'язшв, якi дочекалися приходу шмщв живими.
30 червня 1941 р. у Львовi вiдбулись Украiнськi нащональш збори, якi проголосили вiдновлення Укра!нсько! самостiйноi держави на чолi з Ярославом Стецьком. Головував на зборах Юрш Полянський - колишнш сотник УГА, який у трапчному 1919 р., прикриваючи артилершським вогнем з Висо-кого Замку вщступ сiчового стрiлецтва, останнiм зi своею сотнею покидав Львiв. А.П'ясецького вщдавна еднали з Ю. Полянським науковi iнтереси. Професор геологii (колишнiй викладач Укра!нського таемного унiверситету),
пращвник природничого музею НТШ, вiн давав Андрiевi "цiннi поради та вка-зiвки", за що той не забув висловити йому серед шших подяку в останнiй науко-вш пращ... А.П'ясецький погодився обiйняти пост мшютра лiсiв в уряд! Я. Стецька, оскшьки не вагався щодо чистоти помислiв iнiцiаторiв його створен-ня. (Тестя, Ю. Федусевича, до реч^ було призначено мiнiстром справедливости.
Як i слiд було чекати, фашисти не визнали уряду, оголосивши через два тижнi про його розпуск. Одна за одною накочуються репресй. 15 вересня 1941 р. гесташвщ заарештовують 300 членiв ОУН, серед них Я. Стецька та С. Бандеру, розстршюють 15 керiвних дiячiв ще1 оргашзаци. У директивi оперативно: команди Ц/5 полщи безпеки та СД за № 12/41 вщ 25 листопада 1941 р. з грифом "Секретно, державное' ваги" говорилось: "Вш активюти бан-дерiвського руху повиннi негайно заарештовуватись i пiсля допиту мають бути без шуму лжвщоваш пiд виглядом грабiжникiв".
У тяжких умовах чергово1 окупацн А.П'ясецький органiзовуе Украшсь-кий лiсовий науково-дослiдний iнститут, згуртовуючи навколо себе таланови-тих науковцiв. Сам же не полишае пращ на Яшвськш дослщнш станцн. Лiсники Юрко Якимiв та Степан Параняк, а також студенти полгтехшки допомагають йому проводити контрольш замiри на закладеному профiлi. Зимовими ночами ходять замiряти товщину снiгового покриву, копають вглиб до метра замерзлий грунт. На дослщнш дшянщ було зроблено перелш 2599 дерев, а в 650 з них за-мiряно висоти, зрубано i проаналiзовано 85 модельних дерев. Ус польовi мате-рiали були детально опрацьованi дендрометричними методами. Проведено гли-бокий геоботанiчний, пдролопчний та геоморфологiчний аналiзи.
У результат виконаного експерименту А.П'ясецький пiдтвердив лопч-нiсть класифжаци П.С. Погребняка в дшсному профiлi мiсцевиростання. По-рiвняння екологiчних ареалiв рослин на профш з ареалами на схемi Погребняка показуе 1'х схожiсть i вiдмiнностi. Петро Степанович ареалу бука не по-дае, бо на Схщнш Укршт вiн представлений тшьки острiвно. А.П'ясецький визначае його мюце, говорить про необхiднiсть уточнення iзобонiтетних ль нiй, наведених Погребняком. Вш також шдходить впритул до кшьюсно1 еко-логй рослин, у той час, коли вона ще формувалась. Незалежно вiд Д.В. Во-робйова зумiв спостерегти варiанти типiв люу.
Таких висновкiв можна дiйти, прочитавши згаданий на початку публь каци трактат "Про побудування i бюлопчний розвиток ряду типiв укра1нсь-кого люу", виданий у природознавчiй секци НТШ, який вченому довелось за-вершувати за вельми складних обставин.
Справа в тому, що шсля призначення надлюничим Янiвського лiсниц-тва, площа якого становила 14 тисяч гектарiв, П'ясецький, вже вкотре, виявив тверду громадянську позицiю. За наказом керiвника лiсiв форстмайстра Ганса Барта, який прибув з Кракова, це дослщне люництво було перетворене в звичайне надшсництво. Плани рубань у другому пiврiччi 1941 р. доведено до 24 тисяч кубометрiв - для цього треба знищити весь цшний лiс! Андрiй 1де до Кракова, де у головному управлшш лiсiв працював професор Мантель, визначний учений, аргументовано доводить йому, що знищення лiсiв на тере-нах Головного ввропейського вододiлу загрожуе еколопчною катастрофою.
Мантель домагаеться того, що янiвськi лiси визнаються науковим об'ектом, пiдпорядкованим лише йому.
Повернувшись додому, Андрш передчувае близьку бщу i використо-вуе кожну хвилину для остаточного завершення свое'' науково'' працi, про яку акад. Погребняк у повоеннiм листi до дружини П'ясецького Мари висловить-ся так: "...чудова книжка, повна глибоких свiжих щей, книга написана дозрь лим талановитим вченим".
Розлючений неочiкуваним поворотом подiй, Барт доносить в гестапо, що П'ясецький не виконуе його наказiв. 8 шчня 1942 р. у Страдчi Андрiя за-арештовують. Вiв у гестапо справу приятель Барта - Освальд Мюллер, свдаи-ли надшсничий Адомовiч та лiсничий Загайчевський, яких Андрш у 1939 р. прогнав зi служби в Дирекцн лiсiв.
Жодш втручання не допомогли. Представниковi Украшського комгге-ту Панькiвському начальник гестапо Сташсю заявив, що "навiть, коли б слщ-ство виявило, що П'ясецький не саботував свщомо, сам факт, що вш наважив-ся входити в суперечку з шмцем, заслуговуе кари". Нав^ь Ментелевi, який на прохання Мари при'хав iз Кракова i особисто хотiв домогтися правди, було вiдмовлено.
Пiд час ув'язнення в тюрмi на Лонського Андрш П'ясецький добровольно зголосився допомагати хворим на тиф в'язням як саштар i сам перешс цю тяжку недугу. Не пропадала надiя на визволення. Однак у вщповщь на вбивство укра'нськими шдпшьниками М. Сендеги - офiцера шмецько'' поль цн, фашисти розстрiлюють в Галичиш 100 закладникiв, зокрема 28 в'язшв, серед яких був i А. П'ясецький,- у Львовь 25 листопада 1942 р. на схил Кор-тумово'' гори за Яшвським цвинтарем, куди вiн не раз iз друзями-пластунами ходив вiддавати шану стрiлецьким могилам, бiля дороги, якою ''здив у Розто-чанськi люи, обiрвалося його життя.
Природний талант, великий гумашзм i наполеглива праця виводили його у видатш вчеш. Не судилось. Вiрний хранитель люу, якого так бракуе Украïнi сьогодш, вiн не поступився загальнолюдською мораллю. Науковi напрацювання А. П'ясецького знайшли свое продовження [2-15].
Зважаючи на вагомий внесок у процес державотворення, непереЫч-шсть наукового доробку та особисту мужшсть у справi збереження лiсiв Головного Свропейського вододшу вважаемо за доцiльне клопотати про прис-воення Андрiевi П'ясецькому найвищо'' державноï нагороди та вiдзначення сотих роковин вщ дня його народження у 2009 р. шд епдою ЮНЕСКО.
Лiтература
1. Горошко М.П., Дудок В.В. Лицар Украшського люу// Аксюми для нащадкiв: Укра-шсью 1мена у св1товш наущ. - Льв1вська ютор.-просвт оргашз. "Мемор1ал", 1992. - С. 520-532.
2. Горошко М.П., Хомюк П.Г. Ощнка показниюв деревосташв на типолопчному про-фш А.П'ясецького: бюметричний аспект// Укра'нський лю. - 1994, № 3. - С. 12-13.
3. Горошко М.П., Хомюк П.Г. Динамша i змша тишв люу (на приклад1 типолопчного профшю А.П'ясецького)// Укра'нський лю. - 1994, № 4. - С. 25-28.
4. Горошко М.П., Хомюк П.Г. Бюметрична ощнка деяких показниюв деревосташв// Матер. 46-ï наук.-техн. конф. УкрДЛТУ. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1994, 12-19 квггня. - Льв1в, 1994. - С. 59-60.
5. Горошко М.П., Хомюк П.Г. Короткий анал1з динам1чних тенденщй деревосташв типолопчного профшю А.П'ясецького// Матер. Погребняювських читань (трет1х). - 1994, 15-16 груд-ня. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1995. - С. 75-78.
6. Хомюк П.Г. Особливосп динамши букових елеменпв люу на типолопчному профь л1 А.П'ясецького// Матер. Погребняювських читань (трет1х). - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1995, 15-16 грудня. - С. 79.
7. Горошко М.П., Хомюк П.Г. Типолопчш змши на профш А.П'ясецького// Наук. вю-ник УкрДЛТУ: Зб. наук. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1995, вип. 3.1. - С. 41-45.
8. Горошко М.П., Дудок В.В., Хомюк П.Г. Профшь титв люу А.П'ясецького. Буклет. -Льв1в: УкрДЛТУ, 1995. - 6 с.
9. Хомюк П.Г. Динамка титв люу та морфолого-таксацшна структура деревосташв типолопчного профшю А.П'ясецького: Дис. ... канд. с.-г. наук. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1995. - 257 с.
10. Хомюк П.Г. Залежнють таксацшно! будови деревосташв типолопчного профь лю А.П'ясецького вщ люорослинних умов// Наук. вюник УкрДЛТУ: Проблеми та перспекти-ви розвитку люового господарства. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1998, вип. 9.2. - С. 165-168.
11. Горошко М.П., Хомюк П.Г. Вклад А.П'ясецького у природничо-заповщну справу, розвиток вчення про типологию люу 1 дендрометрш на теренах Заходу Украши (до 90-р1ччя вщ дня народження)// Проблеми та перспективи розвитку лювничо! осв1ти, науки та вироб-ництва: Тези м1жнар. наук.-практ. конф. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, 14-16 квгтня. - С. 37-39.
12. Горошко М.П., Хомюк П.Г. Внесок А.П'ясецького у розвиток люотиполопчно! ще! акад. П.С. Погребняка// Наук. вюник НАУ: Зб. наук. праць. - К.: НАУ. - 2000, вип. 27. - Лшв-ництво. - С. 64-68.
13. Хомюк П.Г., Мельник М.М. Особливосп динам1ки таксацшних показниюв деревосташв на профш А.П'ясецького у р1зних типах люу// Ведення люового, мисливського 1 садово-паркового господарства та охорона довкшля: Матер. 55-1 наук.-техн. конф. студ. та асп. УкрДЛТУ. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2003, 9-11 кв1тня. - С. 65-72.
14. Хомюк П.Г. Особливосп вщпаду дерев на профш титв люу А.П'ясецького за перь од з 1992 по 2002 роки// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2005, вип. 15.1. - С. 14-20.
15. Горошко М.П., Хомюк П.Г. Значення типолопчного профшю А.П'ясецького для мошторингу люових насаджень природного заповщника "Розточчя"// Наук. вюник НЛТУ Украши: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: НЛТУУ. - 2005, вип. 15.5. - С. 9-13.
