CC BY
107
транспорта Зб. наук. праць: CTaTTi / А. М. Котлубай. - Одеса: 2004. - Вип. 17. - С. 5 - 21.
5. Примачев Н. Т. Принципы интеграции в торговом судоходстве: монография / Н. Т. Примачев, А. Н. Примачев. - Одесса: Фешкс; М.: ТрансЛит, 2006. - 360 с.
6. Shipping and Shipbuilding Markets./Annual Review 2009/ Paris - BRS, 2010. -100 p.
7. Щербанин Ю. А. Международный обмен и транспорт / Ю. А. Щербанин. - СПб.: Лики России, 2003. - 64 с.
8. Review of Maritime Transport, Report by the UNCTAD secretariat. - New York and Geneva: United Nations, 2009. - 184 p.
9. Боди З., Мертон Р. К.Финансы.: Пер. с анг. - М.: «Вильямс», 2008. - 592 с.
10. Эванс Ф.Ч. Оценка компаний при слияниях и поглощениях: Создание стоимости в частных компаниях / Ф. Ч. Эванс, Д. М. Бишоп; пер. с англ.
Аннотация. Рассматриваются закономерности использования торгового судоходства в системе геостратегических аспектов на основе коммерческих и институциональных подходов. Формируется концепция устойчивого позиционирования национального сегмента в конкурентной среде мирового рынка морской торговли. Обосновывается подход к оптимизации взаимоотношений в торговом судоходстве.
Ключевые слова: торговое судоходство, стратегия, подходы, концепция формирования
Summary. Laws of use of trading navigation in system of strategic aspects on the basis of commercial and university approaches are considered. The concept of steady positioning of a national segment in the competitive environment of the world market of sea trade is formed. The approach to optimization of mutual relations in trading navigation is proved.
Keywords: trade navigation, strategy, approaches, concept of the shaping.
Эксперт редакционной коллегии к.э.н., доцент УкрГАЖТ Полякова Е.Н.
УДК 330.322.01 (477)
АНАЛ1З МЕТОДИЧНИХ П1ДХОД1В ДО ОЦ1НКИ 1МОВ1РНОСТ1 ДЕФОЛТУ ЕМ1ТЕНТ1В ОБЛ1ГАЦ1Й
Нескородева 1.1., к.е.н., доцент; Слуцька О.В., астрантка (ХНЕУ)
У статтi узагальнено iснуючi тдходи щодо оцiнки iмовiрностi дефолту емiтентiв обл^ацт, проанал1зовано iхнi переваги та недолжи, а також обтрунтовано можливкть використання розглянутих методiв в умовах втчизняного ринку обл^ацт.
Ключовi слова: обл^аци, емШенти, дефолт, кредитний рейтинг, надшшсть.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. За умови юнуючо! потреби компанш у залученш додаткових кошпв для фшансування свое! дiяльностi та водночас значного зниження обсяпв баншвського кредитування, обл^ацп вщграють все бшьшу роль як джерело фшансових ресурав. В той же час укра!нський ринок корпоративний
обл^ацш е достатньо молодим i знаходиться лише на початкових стадях формування. За таких умов перед укра!нським ринком боргових цшних паперiв постае проблема створення ввдповщно! шфраструктури, в тому чи^ розробка методичних рекомендацш щодо оцшки ризишв обл^ацш, зокрема ризику дефолту емггенпв.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш.
© Нескородева 1.1., Слуцька О.В.
Проблемами оцшки ризику ймовiрностi дефолту емiтентiв облнацш займалися так1 зарубiжнi науковцi, як: У. Хшман, Е. Альтман, Ф. Блек, М. Шоулз, Р. Мертон, Р. Джероу, С. Тернбул, Д. ДаффГ, Р. Сiнгелтон, Ф. Фабоцци,
A. Пересецький та iншi [9]. Проте !хш моделi оцiнки ризику дефолту грунтуються на дослгдженнях зарубiжних ринк1в цiнних паперiв, як1 е бiльш розвинутими порiвнянно з нацюнальним фондовим ринком. Тому, запропонованi ними методи не можуть бути застосоваш для оцшки ризику дефолту укра!нських емiтентiв облiгацiй.
Методологiчнi та практичш досл1дження щодо оцiнки ринку облнацш Укра!ни здiйснювали так1 вiтчизнянi науковщ, як: Л. Дол1нський, I. Бриченко, О. Чемодуров, О. Охрiменко, Т. Буй,
B. Оскольський, I. Лютий, В. Корнеев та iншi [9]. Однак, проблема оцшки надшносп емггенпв облiгацiй та зокрема ризику дефолту позичальнишв потребуе бiльш детального дослгдження та подальшого вдосконалення у зв'язку з недосконалою системою монiторингу ринку цшних паперiв Укра!ни.
Видтення невиршених частин загальног проблеми. Для подальшого розвитку фондового ринку Украши та, зокрема ринку обл1гацш,
необхiдно розробити науково обгрунтоваш та ефективнi методики оцшки надшносп емггенпв облiгацiй. Це в подальшому призведе до пгдвищення прозоростГ фондового ринку та збшьшення його ролГ в економiцi держави. Для розробки методичного забезпечення оцшки ризику дефолту емггенпв обл1гацш доцшьним е аналГз досвгду Гноземних та вичизняних науковцГв з приводу ще! проблеми.
Виклад основного матерiалу до^дження. ОцГнка ГмовГрностГ ризику дефолту е достатньо складним завданням. Це з'ясовуеться кшькома причинами: по-перше, дефолт е вгдносно редким явищем, тому для його дослщження необхГднГ спостереження на ринку цшних паперГв протягом багатьох рошв; по-друге, на можливГсть дефолту впливае безл1ч чинник1в, як зовшштх (рГвень вГдсоткових ставок, рецесГя, стан галузГ тощо), так Г внутршшх (розмГр та структура капГталу, яшсть менеджменту Г т.д.), що також значно ускладнюе процес моделювання ризику дефолту.
В результатГ вивчення економГчно! лГтератури [1-10] щодо надшносп емггенпв цшних паперГв для визначення ГмовГрностГ дефолту позичальник1в можна видшити калька основних способГв (рис. 1):
на основг гсторичних даних про дефолти
> г
ЕкономГко-математичнГ методи
> г
на основ! фшансово! звГтностГ емГтенпв
{на основг ринкових даних ^(вартостГ цшних паперГв)у
Рисунок 1 - Способи визначення надiйностi емтентiв облiгацiй
1) на основi кредитних рейтинпв, що присвоюються рейтинговими агентствами;
2) на основi опитування експертiв;
3) економiко-математичнi методи, що грунтуються на статистичних даних юторп дефолтiв, фшансово! звiтностi емггенпв або показникiв фондового ринку.
Слад бiльш детально ознайомитися з кожним способом, проаналiзувати його переваги та недолiки, а також виявити можливють застосування кожного з них в умовах укра!нсько! економiки.
Одним iз пiдходiв оцiнки надiйностi позичальника можуть бути кредитнi рейтинги, присвоeнi рейтинговими агентствами. Перш за все, слад зазначити, що кредитш рейтинги - це ощнка вщносного, а не абсолютного рiвня кредитного ризику, тобто вщображае надiйнiсть ввдносно iнших боргових цшних паперiв. Найбiльш
вiдомими в свт е мiжнароднi рейтинговi агентства Standart&Poor's, Moody's, Fitch. Однак, використання рейтингiв м1жнародних рейтингових агентств для украшських емiтентiв е дещо обмеженим, оскшьки вони привласнюють рейтинги лише деяким впчизняним компанiям. KpiM того, рейтинги украшських емггенпв, як1 надаш мiжнародними агентствами враховують суверенний ризик. Це призводить до низьких рiвнiв рейтингiв для всiх емiтентiв, коли навпъ найнадiйнiшi вiтчизнянi компани за мiжнародною шкалою не можуть отримати рейтинги iнвестицiйного класу. Розкид рейтинпв також невеликий i зазвичай знаходиться в межах ввд (BBB) до (C) [1]. Крiм того, вони достатньо консервативш та рвдко змiнюються, що може спричинити зниження рiвня iнформативностi iнвесторiв [2, 3].
Таблиця 1
Поргвняльна характеристика методгв визначення надтностг емтентгв облггацш_
Споаб Переваги Недолiки
1 2 3
Кредитш рейтинги, що привласнюються рейтинговими агентствами спрощення та полегшення процесу прийняття рiшення про iнвестування в п чи iншi цiннi папери; зменшення витрат iнвесторiв, пов'язаних iз самостшним вивченням фiнансово-економiчного стану всiх емггенпв, присутшх на ринку боргових зобов'язань можливють юнування недооцiнених або переоцшених цiнних паперiв, що перешкоджае отриманню надприбутку; при появi ново! шформацп для корегування оцiнки потрiбен деякий час, що може призвести до втрати прибутку iнвесторами
Експертш методи можливють врахування не лише кшьшсних показникiв, але й як1сних; можливють залучення до оцГнки фахiвцiв рГзних галузей та структур; можливГсть використання при вадсутносп значних масивiв даних, вадсутнють необхiдностi збору велико! шлькосп шформацп; низька вартiсть i швидкють одержання результату великий стушнь суб'ективiзму, висока залежнiсть ввд людського фактору (експерта); труднощi в одержанш фшансово! оцiнки ризику; вiдсутнiсть чиких математичних алгоритмiв i доказiв оптимальносп одержуваного результату
Економiко-математичнi методи на основi iсторични х даних про дефолти заснованi на пу6лГчнш шформацп; не потребують складних математичних розрахунк1в достовiрна статистична оцiнка вимагае наявностi велико! бази iсторичних даних за багато рошв; не враховують результати дiяльностi конкретного емiтента (фшансову звiтнiсть)
1хэонх1яе гояоэнвшф шонэо вн грунтуються на вадкритш шформацп, оск1лькн фiнансова звГтнГсть емiтентiв тдлягае оприлюдненню; спираються на результати дГялъносп емiтентiв, що прямо свадчить про ефективнють роботи компанп фiнансова звiтнiсть може тшьки частково ввдображати реальний стан шдприемства або ввдображати його з затримкою (особливо характерно саме для укра!нських пiдприемств-позичальникiв); вiдсутнiсть едино! бази нормативних значень фшансових показникiв, рiвень яких пiдлягае змiнам залежно вiд стану розвитку економiки та окремих видiв економiчно! дiяльностi; можливiсть некоректного вибору системи базових показнишв
Продовження табл. 1
2
3
«
ч Л о 9 н
о •
и §
и й
<и
X «
« §
и «
а
«
о и
о О
л и
и «
и
л
мають бути бшьш точними, оск1льки враховують великий обсяг шформаци рiзного характеру;
дозволяють скоротити часовий лаг при переоцшщ ймовiрностi дефолту в актуарних методах;
ймовiрнiсть дефолту е безперервною випадковою величиною, що змiнюеться iз змiною вартостi цшних паперiв, на вiдмiну вiд кредитних рейтинпв, як1 змiнюються дискретно_
необхвдтсть наявностi розвиненого, прозорого та л^идного фондового ринку;
неможливiсть прогнозування iмовiрностi дефолту компанiй, як1 не котируються на фондовому ринку; не беруться до уваги так1 характеристики як: черговють задоволення вимог, додатковi умови емтсш, як1 iстотно ускладнюють структуру пасивiв
1
В Украш iснуе нацюнальна шкала кредитних рейтингiв. З 2004 р. рейтингове агентство «Кредит-Рейтинг» е уповноваженим агентством ДКЦПФР Украни для присвоения кредитних рейтинпв суб'ектам господарювання, галузям економши та регiонам [4]. Головна вщмшшсть нацюнально! шкали ввд мiжиародноl в тому, що вона вщображае надiйнiсть позичальник1в без врахування суверенного ризику Украши i призначена для використання на внутрiшньому фшансовому ринку. В той же час вичизняш рейтинговi агентства можуть бути менш надiйними в очах експерпв, нiж мiжиароднi, оск1льки, як правило, характеризуются бiльш м'яким подходом до присвоення високого рейтингу [3].
Також слад зауважити, що у деяких випадках можливе виникнення конфл1кту штересш з боку рейтингового агентства. Осшльки конкретний позичальник матиме бажання здшснювати плату певному рейтинговому агентству за надання рейтингу лише тодi, коли отриманий рейтинг здатний покращити умови продажу на ввдкритому ринку сво1х цiнних паперiв. Тому, бажаючи залучити якомога бiльше клiентiв, агентство може здшснити недостатньо об'ективну оцiнку.
Переваги та недолiки використання рiзномаиiтних методичних пiдходiв, та зокрема кредитних рейтинпв, до визначення надiйностi емiтентiв облтацш наведено у табл. 1.
Ввдносно експертних методiв оцiнки ризику дефолту, то вони базуються на суб'ективнш оцшщ надiйностi емiтента окремими експертами (консультантами, фахiвдями з окремих питань). Зазначенi методи грунтуються на суб'ективному аиалiзi к1льк1сних i як1сних показнишв з використанням методологiй ранжирування i порiвияльних оцiнок. Експертнi методи можна використовувати, коли статистичний пiдхiд до оцшки ризику неможливий, тобто коли спостертаеться брак шформаци. Проте особливютю експертних методiв е вiдсутнiсть чтгких математичних алгоритмiв i доказiв оптимальносп одержуваного результату. Таким
чином, використання цих методiв для оцiнки надшносп вiтчизняних емiтентiв може бути достатньо актуалiзованим, оск1льки на ринку обл^ацш спостерiгаеться недостатнiсть шформаци, однак все ж не слщ iгнорувати недолши, як1 притамаинi цим методам (табл. 1).
На основi дослвдження економiчноl лiтератури за даною тематикою, було зроблено висновок, що ва економшо-математичш методи оцiнки ризику дефолту умовно можна подiлити на три групи.
Перша група методiв дозволяе розрахувати показник iмовiрностi настання дефолту на основi iсторичних даних про дефолти, кредитш рейтинги позичальник1в та характеристики облтацш. Найбiльш вiдомi роботи в цьому напрямi належать У. Хiкману та Е. Альтману. В результата цих дослвджень було встановлено, що зазвичай чим бiльше ризик обтгаци, тим вище обiцяна у момент випуску доходнiсть i тим вище питома вага обл^ацш, платiжиi зобов'язання за якими згодом не виконуються. Окрiм цього, сукупна доля неплатеж1в за обл1гац1ями росте при вщдаленш ввд дати випуску i чим нижче рейтинг облтаци, тим вище вщсоток неплатеж1в [5]. Складнiсть застосування подiбних методiв оцiнки iмовiрностi дефолпв в умовах украшського ринку обл1гацш полягае в тому, що ютор1я вiтчизияного ринку налiчуе лише калька рок1в i подiбнi дослвдження не дадуть об'ективних результатiв.
Друга група економшо-математичних методiв оцiнки ймовiрностi дефолпв грунтуеться на використаннi шформаци, представлено! у фшансових звiтах емiтентiв. Суть цих методiв полягае у сшвставленш фiнаисового стану позичальник1в, який визначаеться за допомогою розрахунку ряду коефщенпв, з 1хшми кредитними рейтингами та наявшстю чи вiдсутнiстю факту дефолту у минулому. Зазначена група методiв заснована на актуарних розрахунках i використовуються рейтинговими агентствами.
Найбiльш ввдомими подiбними
дослвдженнями були моделi оцiнки ймовiрностi
банкрутства щдприемств, як1 використовувалися також для побудови модел1 дефолту, зокрема це модел1 Альтмана 1968 р. та 1983 р,. модель ZETA (Е. Альтман, Р. Холдмен i П. Нараянан). У цих моделях використовувалася статистична модель дискримiнантного аналiзу для прогнозу банкрутства компанш на основi розрахунку деяких фiнансових показникiв [2, 3, 6]. Однак, слад зазначити про недолiки використання цих моделей. Перш за все, обидвi моделi е лiнiйними та чисто емпiричними i не грунтуються на як1й-небудь змютовнш теоретичнiй концепцй' [6]. Крiм того, модель Альтмана, що застосовуеться на Заход^ повинна бути адаптованою до умов економши Укра!ни. Складнiсть ще! процедури полягае у вiдсутностi достатньо репрезентативно! вибiрки пщприемств (в тому чи^ збанкрутiлих), диференцiйованих по галузях та обсягах виробництва [3]. Сучасш моделi, що грунтуються на використанш даних фiнансово!' звiтностi, часто будуються за допомогою теорi! нечiтких множин. З одного боку, подiбнi моделi можуть давати бiльш якiснi результати, проте все ж не виключають недолiки ще! групи методiв (табл. 1).
Третя група методiв (ринкових) ощнки ризику дефолту грунтуеться на ринковш вартостi цiнних паперiв. Передбачаеться, що ринкова ощнка мае бути точшшою, шж актуарний метод ощнки iмовiрностi дефолту, оск1льки вона заснована на великому обсязi к1льк1сно! та яшсно! шформаци про стан макро- i мiкроекономiчного середовища, iнформацi! политичного i психологiчного характеру. Всю сукупшсть ринкових методiв можна подiлити на методи, що використовують ринковi щни на облтаци, акцй' чи похвдш фiнансовi iнструменти.
Однiею з щдгруп ринкових методiв е методи, за допомогою яких оцiнюють ризик дефолту емггента на основi аналiзу випущених ним боргових зобов'язань, тобто облгацш. В цьому випадку ризик дефолту виражаеться через кредитний спред. Вш в свою чергу, ввдображае рiзницю мiж необхвдною доходнiстю, яка визначаеться виходячи з ринково! цiни обтгацй, та безризиковою ставкою доходностi. Зазвичай, ринковi цiни облiгацiй змiнюються з випередженням у порiвняннi з кредитним рейтингом, тому розрив у доходностях можна розглядати як випереджаючий iндикатор ризику дефолту [6]. Проте, слщ зазначити, що ощнка ймовiрностi дефолту на основi кредитного спреду можлива тшьки за наявностi розвиненого ринку корпоративних обл^ацш. Якщо компанiя не розмiщувала на ринку сво! борговi зобов'язання або якщо з емiтованими обл^ащями не ведеться активно! торгiвлi, використання цього подходу викликае певнi ускладнення. Все це унеможливлюе використання подiбних методiв в умовах Укра!ни (табл. 1).
Друга шдгрупа ринкових методiв базуеться на використанш шформаци про вартють акцш та похвдних цiнних паперiв. Коливання ринкового курсу акцiй розглядаються як один з найб№ш раннiх сигналiв про змiну фiнаисового стану компани-емггента [6]. Найбiльш вiдомими представниками ще! групи методiв е Р. Мертон, Ф. Блек, та М. Шоулз. Р. Мертон вперше дiйшов висновку, що якщо фiрма фiнансуе сво! активи не лише за рахунок власного капiталу, але i залучае позиковi кошти, то з точки зору фшансово! теорi! принцип обмежено! вiдповiдальностi за зобов'язаннями компаиi! е^валентний для !! акдiонерiв опцiону на кушвлю активiв фiрми за щною виконання, що дорiвнюе величинi зобов'язань. В цьому випадку процес аналiзу кредитного ризику може бути зведений до аналiзу поточно! вартостi опцюну "пут" i ймовiрностi його виконання. Використовуючи даиi щодо строку до погашення облiгадi!, поточно! вартостi зобов'язань компани, ринково! вартостi активiв компани та !х волатильностi, за допомогою формули Блека-Шоулза можна розрахувати ймовiрнiсть дефолту компаиi! [6]. Слщ зазначити, що на сьогоднi пльки опцiйний щдхвд дозволяе зв'язати воедино ощнку вартостi акдiй i ощнку вартосп кредиту у рамках цшсно! моделi (табл. 1). Використання моделей цього класу для оцiнки надшносл вiтчизияних позичальник1в обмежуеться, оск1льки можливе лише для компаиiй, акдi! яких активно обертаються на ринку. Останшх на укра!нському ринку цiнних паперiв не так багато.
Зпдно шшо! класифiкадi! сучаснi моделi оцiнки ймовiрностi дефолту можна роздiлити на два класи, вiдомi як: структурнi моделi та моделi скорочено! форми [7]. Представниками структурного тдходу до ощнки ймовiрностi дефолту емiтентiв облiгацiй е вище згадуваш економiсти Ф. Блек, М. Шоулз, Р. Мертон та шш! У такого роду моделях робиться ряд припущень про структуру зобов'язань i капталу фiрми. Основна щея, яка характерна для вах структурних моделей, полягае у тому, що економiчною причиною дефолту компанп е зниження вартостi активiв компани нижче деякого «порогового» рiвня. Тому цей тип методiв ще називають методами оцiнки компаиi! [8]. Деяш моделi цього класу намагаються також врахувати дiю екзогенних чинник1в, наприклад, таких як вiдсотковi ставки [9].
Другим класом ринкових методiв е моделi скорочено! форми, якi були розроблеш Р. Джероу, С. Тернбулом, Д. Дафф^ Р. Сiнгелтоном та шшими. Моделювання дефолту у рамках цих моделей базуеться на припущенш про його непередбачуваний характер. У моделях скорочено! форми економiчнi причини дефолту залишаються за рамками розгляду, структурнi характеристики компаиi! не розглядаються. Таким чином, настання
поди дефолту залежить вщ зовнiшнiх чинник1в. Дефолт моделюеться у виглядi поди пуассоновского типу, яка просто несподiвано вщбуваеться, а визначаеться вiн екзогенним чинником штенсивностг Базовими вихiдними параметрами для визначення коефiцiента втрат у разi дефолту е цiни ризикових корпоративних обл1гацш [7, 10]. Проте борговий ринок цшних паперiв в Укра!ш все ще залишаеться нел1кввдним, а отже, навряд може вщобразити ринковi
очiкування про невиконання зобов'язань певною компашею. Тому моделi скорочено! форми навряд чи можуть бути використаними в умовах укра!нсько! економiки для прогнозування ймовiрностi дефолту емiтентiв корпоративних обл^ацш i визначенню втрат у разi настання дефолту (табл. 2).
Переваги та недол1ки структурних моделей та моделей скорочено! форми наведено у табл 2.
Поргвняльна характеристика сучасних моделей оцгнки ризику дефолту
Таблиця 2
Клас моделей Переваги Недолiки
Структурш моделi грунтуються на достатньо розсудливому припущенш, що дефолт; це результат падшня вартосп активiв фiрми нижче вартосп !! боргу; можуть бути використаш аналггиками компанш для того, щоб краще структурувати власний та позиковий каттал складш для обчислення та вимагають достатньо багато часу (екивалентна оцiнцi опцiону); не пвдходять для частого перерозрахунку, що характерно для ринку цшних паперiв; не передбачають несподiваного виникнення дефолту
Моделi скорочено! форми дозволяють швидко здшснювати розрахунки; грунтуються на твердженш, що дефолт - це несподiвана, непередбачувана подiя не аналiзують причин дефолту; не враховують причинно-наслiдковi зв'язки дiяльностi компанi!, що згодом можуть привести до дефолту
Висновки . Таким чином, для змщнення довiри до боргових цшних nanepiB та пвдвищення ролi облнацш в економщ Укра!ни, необхщно багато уваги придiляти aнaлiзу цього виду цшних nanepiB. Особливо це стосуеться ризишв швестування в облнацп, а саме ризику дефолту емггента. Проте не зважаючи на велику кiлькiсть сnособiв оцiнки нaдiйностi емггенпв облiгaцiй, жоден з них неможна назвати iдeaльним. Особливо ускладнюеться використання iснуючих niдходiв в умовах укра!нського ринку цiнних nanepiв, який лише розвиваеться та мае тривалу юторш свого функцiонувaння. Все це зясовуе необхвдшсть удосконалення методичних niдходiв до оцшки нaдiйностi eмiтeнтiв облiгaцiй, що стане теоритичною базою для удосконалення мeтодологiчно! бази функцiонувaння ринку боргових цшних пaпepiв в Укра!ш.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Офiцiйний сайт шформацшного агенства «Cbonds» [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.cbonds.info
2. Пересецкий А.А. Методы оценки вероятности дефолта банков / А.А. Пересецкий // Экономика и
математические методы. - 2007. - т. 43. - №3. - С. 37-62.
3. Оцшка кредитоспроможносп та швестицшно! привабливосп суб'ектш господарювання: монограф1я / [Стфанов А.О., Дехтяр Н.А., Мельник Т.М. та ш. , за ред. д.е.н. А.О. Стфанова]. - Суми: УАБС НБУ, 2007. -286 с.
4. Офщшний сайт кредитно-рейтингового агентства Credit-ratings [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.credit-rating.ua
5. Шарп У. Инвестиции / У.Шарп, Г.Александер, Дж.Бэйли. - [пер. с англ.]. - М.: Инфра-М, 2001. - 1028 с.
6. Энциклопедия финансового риск-менеджмента / [под ред. А.А. Лобанова, А.В. Чугунова]. - [4-е изд., испр. и доп.]. - М.: Альпина Бизнес Букс. - 2009. - 932 с.
7. Юдинцев С.П. Экзогенные модели дефолта [Электронный ресурс] / С.П. Юдинцев. - Режим доступа: http://www.riskland.ru
8. Fabozzi F.J. Financial modeling and investment management / S.M. Focardi, F.J. Fabozzi. - New Jersey, Hoboken: John Wiley & Sons, 2004. - 778 р.
9. Credit derivatives: instruments, applications, and pricing / [Anson M., Fabozzi F., Choudhry M. and oth.]. -New Jersey, Hoboken: John Wiley & Sons, 2004 - 341 р.
10. Seidler J. Implied market loss given default: structural-model approach [Electronic resource] / J.Seidler // IES Working Paper. - 2008. - №26. - Mode of access: http://ies.fsv.cuni.cz. - (IES FSV. Charles University).
Аннотация. В статье обобщенно существующие подходы относительно оценки вероятности дефолту эмитентов облигаций, проанализировано их преимущества и недостатки, а также обоснована возможность использования рассмотренных методов в условиях отечественного рынка облигаций. Ключевые слова: облигации, эмитенты, дефолт, кредитный рейтинг, надежность.
Summary. The existing approaches of estimation of corporate bonds issuers default is generalized in the article. These advantages and disadvantages are analyzed; the possibility of use of previous methods in the national market conditions is also substantiated.
Key words: bonds, issuers, default, credit rating, reliability.
Рецензент к.е.н., доцент ХНЕУ Фурсова В.А. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТПолякова О.М.
УДК 658.5:656.2
ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛ1НГУ ЧЕРЕЗ ПОКАЗНИКИ-1НДИКАТОРИ
Шдопригора 1.В., ст. викладач (УкрДАЗТ)
В poôomi до^джено можливкть впровадження системи контролтгу на тдприемствах зал1зничного транспорту. Запропоновано впровадження системи контролтгу здтснювати через виявлеш взаемозв'язки мiж обраними показниками - тдикаторами, що характеризують результати фiнансово-господарськоï дiяльностi тдприемств та реагують на вплив як зовнштх, так й внутршнiх факторiв.
Ключовi слова: система контролтгу, показники-шдикатори.
Постановка проблеми та iï зв'язки з науковими та практичними завданнями. В
рамках впровадження системи контролтгу в управлшня залiзничними тдприемствами прюритетним е визначення структур, через яш такий процес буде здшснений. На думку автора, необхщними структурами е галузевi служби залiзниць та пвдпорядковаш ш виробничо-технолопчш шдроздши.
Аналiзуючи дiяльнiсть таких структур за допомогою обрано1 системи показнишв, використовуючи методи математично! статистики, ставиться задача - дослвдити процес впровадження контролтгу в управлшня залiзницею на пiдставi виявлених взаемозв'язшв мiж обраними показниками. Передбачаеться, що показники, що максимально корелюють мш собою, швидше реагуватимуть на процес впровадження контролшгу.
Анал1з останнгх до^джень i публЫацш. Питання, пов'язаш iз проблемою тдвищення ефективносп управлшня тдприемствами залiзничного транспорту знайшли ввдображення в роботах украшських науковцiв Кулаева Ю.Ф. [8], Бараша Ю.С. [2], Мукмшово! Т.А. [9], Естiваля Ж.П. [5]. При цьому слад зазначити, що в даних роботах не дослвджено, що одним iз напрямшв
пвдвищення ефективностi управлiння залiзничними пвдприемствами е впровадження системи контролiнгу.
ВидЫення невиршених частин загальног проблеми. В роботах вказаних науковщв висвiтленi питання щодо можливостей пiдвищення ефективностi управлшня економiчними процесами на залiзничному транспорт^ але, на жаль, не розглянуто можливiсть створення та впровадження системи контролшгу. При виршенш цiеï проблеми необхщним е дослiдити шляхи впровадження системи контролшгу на залiзничних пвдприемствах та результати такого впровадження.
Мета статтi - обгрунтувати можливiсть впровадження системи контролшгу на залiзничних пвдприемствах через обранi показники -iндикатори.
Виклад основного матерiалу до^дження. Участь контролшгу в управлшш пiдприемством здшснюеться на пiдставi регулювання та контролю ввдповвдних показникiв (база контролiнгу), що характеризують стан тдприемства та його структурних пiдроздiлiв на усiх етапах здшснення дiяльностi. Саме в цьому i полягае позафункцюнальшсть контролiнгу, як шструменту в системi управлiння багатопроцесним пвдприемством [6]. А розбудова ефективноï
© Пiдопригора 1.В.
Ысник економжи транспорту i промисловост1 № 31, 2010
