CC BY
31
УДК: 619.636.2.053:57.083.3
Сторчак Ю.Г., астрант © ([email protected])
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш /меш С.З. Гжицъкого
АНАЛ13 ЗАСОБ1В, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ 3 МЕТОЮ
П1ДВИЩЕННЯ РЕЗИСТЕНТНОСТ1 ТЕЛЯТ ДО ЗБУДНИК1В 1НФЕКЦ1ЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
У статт1 висвтлено актуалътстъ питання з тдвищення збереженост1 молодняка сшъсъкогосподарсъкш тварин, удосконалення метод1в ¡мунопрофыактики за диплококовог тфекцп молодняка стъсъкогосподарсъкш тварин та дощлътстъ у подалъшому використання ¡муномодулюючих засоб1в при специфгчтй профыактищ молодняка з метою тдтримання гмунного статусу та загалъногнеспециф1чногрезистентност1.
Ключое1 слова: антибютики, вакцинащя, втамти, диплококова тфекщя, Iмунна система, Iмунт комплекси, Iмунт сироватки, ¡муномодулятори, ттерферон, селен, стрептококоз.
Вступ. Збереження здоров'я молодняку сшьськогосподарських тварин у ранньому вшд е одшею з найактуальшших проблем тваринництва Украши. Економ1чш втрати вщ захворювань та загибел1 продуктивного погол1в'я, особливо молодняку, в Укра!ш е значними. У господарствах Украши р1зних форм власност1 в перш1 8 тижшв життя телят гине до 15%. Це зумовлено низьким р1внем 1х резистентност1 внаслщок недостатньо! та неповноцшно! год1вл1, незадов¿льних умов утримання кор1в у перюд тшьност1 [16, 22, 30], що призводить до порушення ембрюнального розвитку, зниження вмкту ¿муноглобулш1в, ¿мунокомпетентних кл1тин, в1тамш1в, макро- \ м1кроелемент1в у молозив1 та молощ [26, 45].
Основним завданням молочного скотарства е тдвищення молочно! продуктивное^ кор1в та отримання \ вирощування здорового молодняка, необхщного для поповнення молочного стада.
В сучасних умовах ведения сшьського господарства в Укра!ш внаслщок розпаювання земл1 зникли умови природного утримання кор1в: зникли випаси, л1тш табори. У фермерських \ великотоварних господарствах велику рогату худобу круглий р1к утримують стшлово в примщеннях та при фермерських загонах, що сприяе зниженню 1х природно! резистентност1 як наслщок у цих умовах розвиваються ¿мунонедостач1 у кор1в { телят, що народжуються вщ них, яю часто хворшть шфекцшними захворюваннями.
© Науковий кер1вник: д.вет.н., професор Юсера Я.В. Сторчак Ю.Г., 2013
211
У пщтриманш природно! резистентност1 оргашзму телят важливе значения мае забезпечення його бюлопчно активними речовинами, такими як мжроелементи, в1тамши та !х комплекси [37].
Для профшактики вщ шфекцшних захворювань телят використовують вакцини, антибютики, гшер1мунш сироватки, проте, сам1 вакцини у вщповщнш фаз1 ¿мушзацп здатш пригшчувати отршсть оргашзму до збудниюв шфекци.
Використання антибютимв також малоефективне, тому що мжрооргашзми швидко адаитуються до них, окр1м того, вони пригшчують захисш властивост1 оргашзму.
Тому в систем! заход1в профшактики ироти шфекцшних захворювань телят потр1бно дотримуватись еколого-адаитивного принципу, що базуеться на використанш антиоксидантних ¿муномодулюючих засоб1в [36].
Метою нашо! роботи постало питания з проведения анал1зу засоб1в, що використовуються з метою пщвищення резистентносп телят до збудниюв шфекцшних захворювань.
Анал1з л1тературних даних свщчить про використання широкого спектру препарата. Так, Бусол В.О. ¿з сшвавторами [3] вивчали вплив ехшаце! пурпурово! як стимулятора природно! резистентное^ телят. Використання ретинолу ацетату, а-токоферолу та халат1в цинку I купруму для пщвищення ¿мунореактивност1 телят за вакцинаци проти сальмонельозу вивчав 1вченко В.М. [11].
Проблема пщвищення збереженост1 молодняка сшьськогосподарських тварин, шдтримання ¿мунного статусу та загально! неспециф1чно! резистентност1 дорослого погол1в'я розглядаеться в даний час як актуальна та комплексна, в якш поряд ¿з такими факторами, як навколишне середовище I збудник, важлива роль выводиться ¿мунолопчнш реакцп оргашзму [13].
У перюд сухостою, особливо в останнш мюяць тшьност1, в оргашзм1 кор1в вщбуваеться посилений метабол1зм поживних речовин як наслщок росту та розвитку плода. При цьому вщбуваеться пщвищення транспорту пластичних, енергетичних I бюлопчно активних речовин вщ матер1 до плода. У свою чергу, в кров1 кор1в у цей перюд знижуеться концентращя в1тамш1в, макро- I м1кроелемеш!в [18, 29, 41, 47, 49] ¿з паралельним наростанням процеЫв пероксидаци лшвдв I з одночасним зниженням резистентное^1х оргашзму [5].
Криштофорова Б.В. зазначае, що посилення неспециф1чно1 резистентное^ ф1зюлопчно незршого оргашзму телят слщ починати з оргашзму матер1 [16].
Скримшоу Н.С. з1 сшвавторами [38] зазначають, що багато шфекцшних захворювань, у тому числ1 й хрошчш, можуть спричиняти пол1в1тамшну недостатшсть.
Характеристика резистентное^ оргашзму до р1зних антигешв, у тому числ1 й до м1крооргашзм1в, е одним ¿з найбшьш важливих показниюв стану ¿мунно! системи.
Леутская З.К. [12, 22] довела, що р1вень в1тамш1в А в д1ет1 визначае не тшьки кшькють антитш у кров1 ¿мушзованих тварин, а й тривалкть 1х
212
перебування. Також вона показала, що синтез специф1чних антитш залежить не тшьки вщ забезпеченост1 оргашзму в1тамшом А, а й вщ термшу введения ретинолу в оргашзм.
Пригшчення антитшоутворення на фош дефщиту в1тамшу А вщм1чали на модел1 ¿мушзаци тварин р1зними видами антигешв, що пояснюеться порушенням ¿муноморфолопчних процеЫв.
Стушнь пригшчення ¿муногенезу значною м1рою визначаеться належшстю антитш до того чи шшого класу ¿муноглобулмв.
В1там1н Е мае важливий вплив на функцш кл1тин i як антиокиснювач нейтрал1зуе вшьш радикали й 3ano6irae окисненню тщщв у мембранах, слугуе лЫею захисту ироти иереокиснення фосфолшвдв [28, 48].
Дефщит в1тамшу Е послаблюе ¿мунну систему, а додавання його до рацюну пщвищуе гуморальну i кл1тинну ланки ¿муштету. Автор повщомляе, що в1тамши А та Е володшть ¿муномодулюючою д1ею в реакщях природного i специф1чного ¿муштету.
У перюд тшьност1 в оргашзм1 кор!в виникае певна супрес1я ¿мунно! системи. У pa3i, якщо тварина мае низью показники ¿мунного статусу, то у цей перюд можливе пщвищення ризику народжуваносп хворих, нежиттездатних телят. Зокрема виникае иевний взаемозв'язок м1ж р1внем обм1ну речовин, станом антиоксидантно! системи, резистентшстю оргашзму кор!в, внутршньоутробним розвитком плода, станом здоров'я та збережешстю новонароджених [28, 47]. Набуття ¿мунного захисту новонародженим оргашзмом вщбуваеться в переважнш бшьшосп через повноцшний внутршньоутробний розвиток та колостральний ¿муштет, напружешсть якого в цшому залежить вщ ¿мунного та метабол1чного статусу матер1в [38, 39].
Федорченко A.M. зазначив, що саме в перюд тшьност1 кор!в, з погляду нормал1заци та стабшзаци метабол1чних процеав, з метою пщвищення ¿мунного статусу оргашзму, велику увагу слщ придшяти застосуванню макро-, мжроелемента та в1тамЫв, яю як окремо, так i в поеднанш здатш проявляти антиоксидантш та ¿муностимулююч1 властивост1 [43]. В цьому розумшш велику роль придшяють селену, особливо його оргашчним сполукам. Селен входить до складу багатьох бшюв, ферменив та д1е у вигляд1 вшьного ¿ону. BiH здшснюе стабшзацш ф1зико-х1м1чно1 структури плазматичних мембран кл1тин, забезпечуе антиоксидантний захист м1тохондрш [1].
Актуальним стае використання комплексних еколопчно чистих природних засоб1в багатогранного впливу, як селен, у комплекс! з в1тамшом Е на пщвищення ¿мунореактивност1 телят при ix ¿мушзацп.
1муномодулятори (1МД) почали входити у ветеринарну практику приблизно 20 рок!в тому, причому переважно - в нашш кра!ш. Що ж таке 1МД? Це ткарсью засоби р1зного походження, яю надають р1зноспрямовану дш на ¿мунну систему залежно вщ И вихщного стану. В даний час 1МД називають речовини, здатш позитивно або негативно модулювати ¿мунореактившсть оргашзму та пщвищувати його природну резистентшсть - здатшсть протистояти тш чи шшш шфекцл або швази. Змша ¿мунореактивност1 у вщповщь на введения
213
1МД залежить вщ безл1ч1 фактор1в (х1м1чна структура 1МД, доза, споаб I схема введения, стан оргашзму I т.д.). На жаль, не ва л1кар1 розумшть, що практично ва 1МД мають гранично допустиму дозу, перевищивши яку, можна замкть очжувано! стимуляци ¿мунно! вщповвд отримати ¿муносупресш [21]. Важливо також знати, на яку ланку в систем! ¿муштету спрямована д1я 1МД, I який препарат потр1бно використовувати при л1куванш конкретно! патологи. Показаниям для застосування 1МД служить будь-яка ¿мунолопчна недостатшсть, викликана гострою або хрошчною шфекщею, стресом, антибютико- або медикаментозною тератею, антигельмштиками I т.д. Оскшьки шфекцшш захворювання практично завжди супроводжуються ¿муносупреаею, актуальним е науково обгрунтований пщхщ до вибору тих 1МД, яю здатш пщвищувати природну резистентшсть оргашзму за рахунок стимуляци функционально! активност! фагоцитуючих та антигенпрезентуючих кл1тин, вироблення антитш, посилення цитотоксично! активност! л1мфоцит1в I природних кшерних кл1тин, шдукци синтезу штерферону та шших цитокшв. 1МД можна застосовувати при лжуванш ¿мунодефщитних сташв, викликаних бактер1альними та в1русними шфекщями, паразитарними шваз1ями, а також для профшактики шфекцшних захворювань. При цьому слщ враховувати, що деяким 1МД також притаманш антив1русш, адаптогенш, детоксикуюч1 та антиоксидантш властивост1 [10].
Застосування ¿муномодулятор1в при вакцинаци тварин пщвищуе напружешсть специф1чного ¿муштету до збудниюв шфекцшних захворювань. В Укра!ш спостер1гаеться незадовшьний стан ¿з використанням ад'юванпв, оскшьки в умовах ¿мунодефщиту тварин, особливо у молодняку з синдромом ¿мунолопчно! супресп, вони е недостатньо ефективними [25]. Тому застосування телятам у ранньому вщ1 ¿муномодулятор1в, що забезпечуе прискорене формування повноцшно! ¿мунно! вщповвд, е важливим заходом тдвищення резистентност1 [46].
1мунна система тварин першою реагуе на вплив р1зних бютичних та абютичних фактор1в. II роль полягае, насамперед, у видаленш з оргашзму екзо-та ендогенних антигешв, у рол! яких можуть бути в1руси, бактерп, власш бшки та ш. Одним ¿з мехашзм1в виведення антигену з оргашзму е утворення ¿мунного комплексу. 1мунш комплекси - це ф1зюлопчний продукт реакцп антиген-антитшо, що е частиною захисних ¿мунних мехашзм1в за р1зних шфекцшно-запальних та незаразних захворювань. Вш вщображае гуморальну ¿мунну вщповщь на розвиток шфекцп I значною м1рою визначае напружешсть антигенного навантаження на ¿мунну систему [4].
В оргашзм1 ¿мунш комплекси можуть знаходитись у двох станах: ¿ммобшзованому (зв'язаний з кл1тинами оргашзму) I мобшзованому (знаходяться в кровотощ). Останшх називають циркулюючими ¿мунними комплексами (Ц1К).
Бюлопчна д1я ¿мунних комплекЫв мае багато прояв1в, починаючи з нейтрал1зацп антигену до змши функционально! активносп кл1тин кров!.
У кров! клмчно здорових людей \ тварин Ц1К постшно присутш в невеликш концентраций яка вважаеться ф1зюлопчною. Це е наслщком постшно!
214
стимуляци ¿мунно! системи I продукци антитш. Для нормального функцюнування оргашзму I його ¿мунно! системи необхщне постшне антигенне навантаження [21].
Постшний р1вень ¿мунних комплекЫв у сироватщ кров1 сприяе реал1заци багатьох ¿мунолопчних процеЫв в оргашзм^ иочинаючи вщ активацп системи комплементу до змши функцюнально! активное^ кл1тин кров1 та Т- I В-кл1тинно1 вщповщг
Кгар/ ¥.Е. е1 а1. зазначають, що в окремих випадках за надм1рного накопичення Ц1К, яю з'являються за занадто високо! продукци 1х або недостатнього виведення 1х з оргашзму, можливий перехщ у патологш, зумовленою пщвищеною актившетю ¿мунних комплекав.
П1К виводяться з оргашзму кл1тинами моноцитарно! системи. Основним органом, через який виводяться Ц1К, е печшковий фагоцитоз, який виконуе бшьше 80% функци. Другим органом, що бере участь у виведенш Ц1К, е селезшка. Виведення антигену з кров'яного русла системою мононуклеарних фагоциив е неефективним, особливо в тих випадках, коли антитша володшть низькою афшшетю до даного антигену [22].
Проблем! вивчення ¿мунних комплекав ниш придшяеться багато уваги, тому що постшно зростае юльюсть захворювань, у патогенез! яких вони вщ1грають важливу роль.
Досягнення ¿мунофармакологи в останш роки дають можливкть по-новому пщшти до питания неспециф1чно1 ¿муностимуляцп у тварин. Зокрема, загальновизнаною й обгрунтованою е модулящя штерфероном таких важливих ланок природного ¿муштету, як фагоцитарна актившеть нейтрофшьних гранулоцита та л1зоцимна актившеть кров1[6].
Тому постало питания вивчити вплив в1тамш1в А, Dз, Е, селешту натрш окремо, а також у комплекс! з штерфероном, на показники неспециф1чно1 резистентное^ у глибокотшьних кор1в та новонароджених телят, вплив стану захисних мехашзм1в матер1 на формування природного ¿муштету в телят у перюд внутршньоутробного розвитку.
Препарат 1нтерфлок забезпечуе ¿мунокорегуючу дш в оргашзм1 телят у перюд раннього розвитку.
Техшчний результат досягаеться тим, що до складу препарату, який мютить сумарний штерферон \ селешт натрш, додатково вводять трив1тамш (в1тамши А, D3, Е), лецитин, еф1рний розчин, твш.
Для утворення стшко! емульси \ забезпечення пролонговано! у препарат додатково вводять еф1рний розчин лецитину \ поверхнево активну речовину - твш. Ц1 складов! компонента в комбшацп доповнюють { посилюють дш один одного. Зокрема, в1тамши А, D3, Е та селен проявляють антиоксидантну дш. Селешт натрш проявляв антиоксидантну дш, активуе Se-залежну глутатюнпероксидазу, яка неспециф1чно розщеплюе гщроперекиси лшщ1в, що важливо для контролю перекиЫв лшдав мембран ¿мунокомпетентних кл1тин [35].
215
В1тамши A, D3, Е е незамшними регуляторами процеЫв обмшу речовин та забезпечують резистентшсть, продуктившсть та вщтворювальну здатшсть у тварин. В1тамш Е е найбшьш потужним бюантиоксидантом - гальмуе окисно-вщновш процеси в оргашзм^ а також проявляв ¿муномодулююч1 властивост1 [49].
1нтерферон розглядаеться як регулятор усшяких мехашзм1в ¿мунно! вщповщг Стимулюючий ефект полягае у пщвищенш резистентност1 кл1тин до в1русного шф1кування, фагоцитозу, активное^ природних кшер1в i продукцп штерферону. Поряд з цим штерферон може пригшчуючи д1яти на утворення антитш, прол1ферацш л1мфоцнпв, picT иухлинних кл1тин, реакцш на трансплантат, реакцш зв'язування комплементу i продукцш штерферону. Для тдвищення ефективност1 шактивованих вакцин застосовують ¿муномодулятори, наприклад двосшральну РНК, що е шдуктором штерферону. KpiM цих бюлопчних властивостей, штерферон волод1е також здатшстю захищати кл1тини вщ проникаючо! рад1аци [15].
1нтерферон - це ушверсальний цитоюн з ¿муномодулюючими властивостями. BiH впливае на процеси диференщацп та функцюнальну актившсть ¿мунокомпетентних кл1тин. Пщ д1ею штерферону пщвищуеться ефектившсть ¿мунного розшзнавання антигену, посилюеться фагоцитарна та бактерицидна актившсть кровг
У малих дозах препарати селену дшть под1бно до в1тамшу Е - беруть участь у процесах тканинного дихання й окисного фосфорилювання. Селешт натрш волод1е антикоагуляцшними та антитоксичними властивостями, як сильний антиоксидант знижуе i гальмуе утворення пероксид1в, перешкоджае переокисленню жирних кислот i накопиченню в оргашзм1 отруйних переокиЫв, таким чином нормал1зуе обмш речовин.
Лшосомальна форма препарату проявляв бшьш виражену i тривалу дш, шж iHmi форми. Лшосоми вщшрають роль так званих контейнер1в для доставки лжарських речовин, запобшаючи ix втрат1 пщ час транспортування [35].
Найбшьш активними у фагоцитарнш реакцп кров1 е нейтрофшьш гранулоцити [32], зокрема ix сегментоядерш форми. Вони формують першу лшш захисту i е дуже чутливими до найменших змш гомеостазу. Фагоцитоз, згщно з сучасними уявленнями, е одним з найважливших фактор1в структурного та ¿мунного гомеостазу, що спрямований на збереження постшност1 внутршнього середовища оргашзму. Це штегральний процес, який поеднуе pi3Hi кл1тинш реакцп в напрямку розшзнавання, знешкодження та видалення з оргашзму чужорщних чинниюв [26].
Висновки. Отже, парентеральне застосування в1тамш1в, селену та штерферону у форм1 лшосомально! емульси глибокотшьним коровам сприяе активаци кл1тинних та гуморальних фактор1в захисту ix оргашзму, а також позитивно впливае на формування неспециф1чно! резистентносп оргашзму у телят до диплококово! шфекцп.
216
Л1тература
1. Барабой В. А. Селен: биологическая роль и антиоксидантная активность / В.А. Барабой, Е.Н. Шестакова // Украшський бюх1м1чний журнал. -2004. - Т. 76. - № 1. - С. 23-32.
2. Белявский В.Н. Метаболитическая роль и клиническое значение селена в обеспечении здоровья животных / В.Н. Белявский, С.С. Ушаков, В.П. Гудзь. - Гродно: ГГАУ. - 2009. - 324 с.
3. Бусол В. О. Ехшацея пурпурова - стимулятор природно! резистентносп телят / Бусол В.О., О.Г. Куцан, В.Ф., Бабкш та ш. // Проблеми лжарського рослинництва.- Полтава. - 1996. - С. 261-262.
4. Бутенко Г.Е. Циркулирующие иммунные комплексы при активных формах туберкулеза / Г. Е. Бутенко, А.П. Антипко, B.C. Самараш // Проблемы туберкулеза. - 1988. - № 8. - С. 48-56.
5. Волкова C.B. Физиологическое состояние родителей и резистентность новорожденных телят / C.B. Волкова, Н.Н. Максимюк // Сельскохозяйственная биология. -2008. - № 6. - С. 95-100.
6. Вплив штерферону, в1тамЫв A, D3, Е та селену на неспециф1чну резистентшсть глибоко тшьних кор!в та ïx новонароджених телят. Н.М. Лешовська, Н.А. Мамчук, O.I. Вщур, Л.1. Сологуб, В.Й. Ямроз // Бюлопя тварин. Том 8, № 1-2, 2006 р.- С. 186-190.
7. Есепенок, В.А. Этиология, патогенез, лечение и профилактика стрептококкозов (современный взгляд) / В.А. Есепенок, Х.С. Горбатова // Ветеринарный консультант. - 2006. - № 10. - С. 3-8.
8. Землянская И.И. Механизм иммунитета и вопросы специфической профилактики / И.И. Землянская. -Благовещенск и Даль ГАУ, 2005. - 42 с.
9. Землянская И.И. Вакцинация телят против сальмонеллеза на фоне применения иммуномодулирующих препаратов/ И.И. Землянская, З.А. Литвинова // Ветеринарная медицина. - 2008. - № 12. - С. 25-28.
10. Иммуномодуляторы в ветеринарной практике - применение и противоречия. А.В.Санин, А.Н.Наровлянский, С.В.Ожерелков, А.В.Пронин, В.Ю.СанинаГУ НИИ эпидемиологии и микробиологии им. Н.Ф.Гамалеи РАМН, г. Москва, РФ. - Ветеринарная клиника. - 2008. - № 10. - С. 21-23.
11. 1вченко В.М. Використання ретинолу ацетату, альфа-токоферолу та халапв цинку i мщ1 для пщвищення 1мунореактивност1 телят за вакцинаци проти сальмонельозу. (Методичш рекомендаци). - БшаЦерква. - 2010. - 10 с.
12. Карпуть, И.М. Иммунология и иммунопатология болезней молодняка / И.М. Карпуть. Минск: Ураджай, 1993. - 289 с.
13. Квачов В.Г., Сокирко Т.О. Антирадикальш мехашзми 1муномодулюючо1 ди 1нтерферону, Р-каротину та селен1ту натрш // Ветеринарна б1отехнолог1я. - 2002. - Бюл. №2. - С. 96-101.
14. Козлюк А. Д. Иммунологические методы в гигиенических исследованиях / А.Д. Козлюк, Л.А. Анисимова, И.Г. Шройт. -Кишинев: Штиница, 1987. -114 с.
217
15. Кондрахш 1.П. Ф1зюлопчш основи профшактики внутршшх хвороб тварин / 1.П. Кондрахш, В.1. Левченко // Вкник аграрно! науки. -1999. - № 2. - С. 33-35.
16. Криштофорова Б.В., Лемещенко В.В. Проблеми дослщження та штерпретаци морфологи ¿мунних утвор1в у ссавщв I птах1в // Вкник ДАЕУ.-2008.
- Т.2. - №1. - С. 194-199.
17. Куртяк Б.М. Жиророзчинш в1тамши у ветеринарнш медицин! I твариннищта / Б.М. Куртяк, В.Г. Янович -Л.: Тр1ада плюс, 2004. - 426 с.
18. Кучинский М.П. Распостранение селена во внешней среде, его роль в организме животных, последствия дефи-цита и избытка / М.П. Кучинский // Ветеринарная наука - производству. -2007. - Вып. 39. - С. 169-188.
19. Лебедев К.А. Иммунограмма в клинической практике / К.А.Лебедев, И.Д. Понякина. -М.: Наука, 1990. - С. 5.
20. Левювський Д.М., Маслянко Р.П., Сторчак Ю.Г. Особливост1 ¿мунно! недостатносп, !х д1агностичш критери та принципи ¿мунокорекци // Наук. вкник ЛНУВМ таБТ. - 2011. - Т.13. - №2 (48). - 4.1. - С. 212-217.
21. Левченко В.1. Профшактика внутршшх хвороб у високопродуктивних тварин / В.1. Левченко, В.В. Сахнюк // Аграрн1 вктг - 2003. - № 3 - С. 17-18.
22. Леутская З.К. Роль витамина А в иммуногенезе / З.К. Леутская // Обмен витамина А и каротина в орг анизме человека и животных, их практическое использование: Тезисы докл. II Всесоюз. науч. конф. -Черновцы, 1976. - С. 89-90.
23. Маслянко Р.П., Куртяк Б.М., Пундяк Т.О. 1мунокорекц1я в систем! мжрофлора-шлунково-кишковий тракт // Наук. вюник ЛНУВМ та БТ. - 2011. -13. - №2 (48). - 4.1. - С. 268-275.
24. Маслянко Р.П., Левювський Д.М. Особливост1 взаемод11 асоц1йованих симб1онт1в при в1русних I бактер1альних ¿нфекц1ях у тварин // Наук. вкник ЛНУВМ та БТ. - 2011. - Т.13. - № 2 (48). - 4.1. - С. 262-269.
25. Маслянко Р. П. Основи ¿мунобюлоги. - Львш. Вертикаль, 1999.
- 472 с.
26. Маслянко Р.П. Методичш рекомендаци для оцшки та контролю ¿муннх систем тварин / Р.П. Маслянко, 1.1. Олексюк, А.1. Падовський та ¿н. -Льв1в, 2001. - 87 с.
27. Маслянко Р.П. Оц1нка ¿мунного статусу телят при шфекцшних захворюваннях / Р.П., А.В. Венгрии // Наук. вкник ЛНАВМ. - 2004.- Т.6 (3). -№1. - С. 38-43.
28. Маслянко Р.П., Падовський А.1., Флюнт Р.Б. 1мунний захист тварин в норм! \ в патологи // Наук. вкник ЛНУВМ таБТ.-2011. - Т.13. - № 2 (48). - 4.1. -
- С.141-149.
29. Маслянко Р.П. Роль ¿мунних механ1зм1в у патогенез! шфекцшних захворювань тварин / Р.П. Маслянко, Р.Б. Флюнт, М.С. Романович // Наук. вкник ЛНУВМ та БТ. -2001. - Т.13. - №2 (48)., 4.1. - С. 201-205.
218
30. Маслянко Р.П. Становления та розвиток ¿мунолопчно! реактивносп телят раннього вку / Р.П. Маслянко, Р.Б. Флюнт // Бюл. Тварин. - 2006. - С. 76-79.
31. Маянский А. Н., Маянский Д. Н. Очерки о нейтрофиле и макрофаге. -Новосибирск: Наука. -1983. -256 с.
32. Мисник, A.M. Эпизоотическая ситуация по стрептококкозу сельскохозяйственных животных в Республике Беларусь / A.M. Мисник и др. // Ученые записки / ВГАВМ, 1998. - Т.34. - С. 157-158. Панин, А.Н. Стрептококковый менингоэнцефалит свиней / А.Н. Панин, Е.В. Малик // Ветеринария. - 1991. - № 7. - С. 35-39
33. Опис до декларащйного патенту на кори сну модель UA 19309 U, 02.06.2006, Вщур O.I., Квачов В.Г. 1нститут бюлогп тварин Украшсько! академи аграрних наук, 15.12.2006, Бюл. № 12, 2006р. Препарат для пщвищення антиоксидантного статусу та ¿мунного потенциалу у сшьськогосподарських тварин «1нтерфлок».
34. Петрянкин Ф.П. Иммунокоррекция в биологическом комплексе "мать -плод -новорожденный" / Ф.П. Петрянкин // Ветеринарный врач. -2003. -№ 3 (15). -С. 23-25.
35. Петрянкин Ф.П. Влияние иммуностимуляторов на неспецифическую резистентность и иммуногенез животных на фоне иммунизации / Ф.ППетрянкин, О.Ю. Петрова // Ветеринарный врач. - 2008. - № 3. - С. 22-25.
36. Радионова НИ. Иммунная система крупного рогатого скота различных половозрастных групп и путь ее коррекции / Автореферат дис.канд.биол.наук. - Дубровица. - 2002. - 22 с.
37. Самохин В.Г. Профилактика нарушений обмена микроэлементов у животных (2-е издание). - Воронеж. - 2003. - 130 с.
38. Скримшоу Н.С. Взаимодействие питания и инфекции / Н.С. Скримшоу, К.Э. Тейлор, Д.Э. Гордон. - Женева, 1971. - 150 с.
39. Слободяник В.И. Фармакокоррекция патологии репродуктивных органов селедантом и его влияние на гомеостаз коров / В.И. Слободяник, В.И. Беляев, И.В. Брюхова, Ю.П. Балым // Селекор. Биологическое действие под. ред. -М.: MAGERIC, 2006. - С. 123-127.
40. Сштинський В.В. Бюх1м1чна роль селену / В.В. Сштинський, Г.Л. Антоняк // Украшський бюх1м1чний журнал. -1994. -Т.66, № 5. - С. 3-16.
41. В.ПТерехов, А.В.Скориков, О.Б.Терехова, - Ветеринария Кубани, №
6/2006.
42. В.И.Терехов, А.В.Скориков, О.Б.Терехова, - Ветеринария Кубани, №
1/2007.
43. Федорченко А.М. Показники ¿мунобюлопчно! реактивносп та антиоксидантно! системи глибоко тшьних кор!в п1д впливом селен оргашчного препарату Сел-Плекс // Наук. вкник БНАУ. - Б1ла Церква. - 2012. - №10 (99). -С.112-116.
219
44. Чумаченко В.Е. Методические рекомендации по определению естественной резистентности у сельскохозяйственных животных для ветеринарних специалистов / В.Е. Чумаченко. - Киев, 1992. - 86 с.
45. Шахов А.Г. Повышение эффективности специфической профилактики факторных инфекций путем коррекции антиоксидантного и иммунного статуса коров и телят / А.Г. Шахов, М.И. Рецкий, А.И. Золотарева, Ю.Н. Бригадиров и др. // Ветеринарная патология. -2005. - № 3. - С. 84-89.
46. Campbell J.R. A survey of the selenium status of beef cows in Alberta / J.R. Campbell, G.K. Jim, C.W. Booker,P.T. Guichon // Veterinary Journal. -1995. -Nov. V. 36, №11. - P. 698-702.
47. McDowell L.R. Vitamins in Animal and Human Nutrition, 2 nd ed / L.R. McDowell // Jowa State University Press, Ames I A. - 2000. - № 33. - P. 712-738.
48. Sivertsen T. Plasma Vitamin E and Blood Selenium Concentrations in Norwegia Dairy Cows: Regional Differences and Relations to Feeding and Helth / T. Sivertsen, U. Nymoen, T. Lunder // Journal Dairy Sciences / Acta Veterinary Scandinavia. -2005. - V.46, № 4. - P. 177-191.
49. Waldner C. Comparison of 3 methods of selenium assessment in cattle / C. Waldner, J. Campbell, G.K. Jim et all. // Canadian Veterinary Journal. -1998. -Apr. V. 39, № 4. - P. 225-231.
Summary Storchak J.G.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytsky ANALYSIS OF FACILITIES, IN-USE FOR INCREASE OF REZISTENTION OF YOUNG CALVES TO EXCITERS OF INFECTIOUS DISEASES
The article highlights the urgency to improve the safety of young animals, improved methods of immunization dyplococcus infection of young animals and feasibility of further use of immunomodulator agents in specific prevention sapling to support the immune status and general nonspecific resistance.
Keywords: antibiotics, vaccination, vitamins, dyplococcus infection, immune system, immune complexes, immune serum, immunomodulators, interferon, selenium, streptococcosis.
Рецензент - к.вет.н., доцент Калшша О. С.
220
