CC BY
37
источники финансирования инвестиционных проектов и механизм реализации инновационной деятельности предприятия. Рекомендованы новые подходы к реализации эффективной инновационной политики деятельности предприятий в условиях конкуренции.
Ключевые слова: инновации, инвестиции, анализ, обоснование, стратегия, предприятие.
Shchur O.M., Goshovska A.V., Makar O.P. Innovation activity of enterprise in competition conditions
Attention is concentrated on the ground of directions of investment strategy of enterprise as to the mean of realization of him innovative activity. The sourcing of investment projects, introduction of methods of optimization of financing of innovative activity is analyzed. In our article also we propose new measures to realisation effective and innovation activity of enterprise in competition conditions.
Keywords: innovations, investments, analysis, ground, strategy, enterprise.
УДК332.132(477.87):911.375.62 Викл. Ю.Я. Волошина - Ужгородський НУ
АНАЛ1З ЗАКАРПАТСЬКО1 ОБЛАСТ1 В РОЗР1З1 ПРИКОРДОННИХ I НЕПРИКОРДОННИХ РАЙОН1В
Здшснено аналiз прикордонних i неприкордонних адмшютративно-територ^ альних райошв Закарпатсько! области Дослщжено мiжнароднi пункти пропуску в розрiзi райошв та !х зону тдпорядкування i взаемоди i3 прилеглими мютами та селищами. Наведено перелж прикордонних мют i селищ мюького типу вiдносно кордону з Угорською та Словацькою Республжами. Проаналiзовано вплив iнвестицiй в ос-новний капiтал у розрiзi прикордонних i неприкордонних районiв Закарпатсько! об-ластi на соцiально-економiчний стан регюну.
Ключовi слова: прикордоннi та неприкордонш райони, прикордоннi мiста i селища, мiжнародний пункт пропуску, регюн.
Вступ. Закарпатська область е ушкальною в розр1з1 свого географ1чно-го положення, оскшьки межуе з чотирма кра!нами €С: Угорщиною, Словач-чиною, Румушею та Польщею. Це сусщство чинить неабиякий вплив як на со-щально-економ1чний розвиток краю, так i на зовшшньоеконом1чну д1яльнють кра!ни загалом. Переваги геоеконом1чного розмщення Закарпатсько! обласп пов'язаш з !! близьюстю до европейських i св1тових ринюв збуту, сприяють поширенню зовшшньоеконом1чно! д1яльносп, покращенню взаемовщносин 1з сусщшми кра!нами GC, прямуючи до европейсько! штеграцп.
Питання щодо виявлення взаемного впливу прикордонних територш сусщшх кра!н на !х економ1чний та сощальний розвиток, мехашзми регулю-вання зовшшньоеконом1чних зв'язюв розглянуто у працях багатьох вггчизня-них учених, зокрема: М.А. Лендела, П.Ю. Студеняка, Н.А. М1кули, О. Жул-канича та ш.
Метою роботи е вивчення i дослщження прикордонних i неприкордонних райошв Закарпатсько! обласп та !х вплив на сощально-економ1чний розвиток краю. Прикордонш територп володтоть значним потенщалом для актив1зацп зовшшньоеконом1чно! д1яльносп, що матиме позитивний вплив не лише на економ1ку регюну, але i на економ1ку кра!ни загалом.
Шд час дослщження використовували методи пор1вняння, узагальнен-ня, динамжи, анал1зу та синтезу. Для шформацшно! бази було використано
науковi пращ впчизняних авторiв, вiтчизняне законодавство i статистичну iнформацiю.
Результати досл1дження. Закарпатська область як адмшютративно територiальна одиниця утворена 22 шчня 1946 р. За адмшютративно-терито-рiальним подiлом складасться iз 13 райошв, частина з яких безпосередньо прилягають до лшп мiжнародного кордону. Важливо визначити, яю райони областi потрiбно вважати прикордонними, а яю неприкордонними, оскiльки це впливае на соцiально-економiчне становище регюну.
Згiдно з Постановою Кабiнету Мшс^в Укра1ни вiд 27 липня 1998 р. № 1147 "Про прикордонний режим" [1], до перел^ мют i райошв, у межах територп яких можуть бути встановленi контрольоваш прикордоннi райони, вiдносять: м. Ужгород, Берепвський, Великоберезнянський, Виноградiвсь-кий, Перечинський, Рахiвський, Тячiвський, Ужгородський та Хустський райони. Вщповщно, до неприкордонних належать: Мукачiвський, 1ршавсь-кий, Воловецький, Мiжriрський та Свалявський райони.
Загальна протяжнють мiжнародних кордонiв Закарпатсько! областi становить 467,3 км, серед яких: iз Польщею - 33,4 км, Словаччиною -98,5 км, Угорщиною - 130 км, Румушею - 205,4 км. На твжт та швшчному сходi Закарпаття межуе з Львiвською (85 км) та Iвано-Франкiвською областями (180 км). В област нараховуеться 18 пунктiв пропуску та 3 пункти контролю: 7 залiзничних мiжнародних переходи та 3 пункти пропуску, 8 мiжна-родних та 1 мюцевий автомобiльнi переходи, 1 мiжнародний повiтряний i 1 пункт пропуску з шшоходно-велосипедним переходом.
1з 13 адмiнiстративно-територiальних районiв Закарпатсько! област -6 мiстять мiжнароднi пункти пропуску та пункти контролю як залiзничного, автомобiльного, так i пiшоходно-велосипедного сполучення. Закарпаття мае пункти пропуску з трьома кра!нами: Угорщиною, Словаччиною та Румушею. Найбшьша юльюсть мiжнародних переходiв у нас е з Угорщиною, з яких: 5 автомобшьних i 3 залiзничнi, тодi як iз Румунiею та Словаччиною - по 6. В Ужгородському територiально-адмiнiстративному районi знаходиться 10 пункпв перетину кордону, з яких: 5 - iз Словацькою Республiкою, 4 - з Угорською та 1 мiжнародний аеропорт - що становить повпряний вид перетину кордону. Зазвичай бшьшють пунктiв пропуску через державний кордон Укра!ни в Закарпатсьюй областi, якi розташованi в прикордонних мютах об-ласного значення, перебувають у зош впливу як мют обласного, так i районного значення. Зокрема, пропускш пункти, яю розмiщенi в селах Дзвiнкове, Косино, Лужанка, перебувають тд впливом м. Берегове, яке мае статус мюта обласного значення, а також як районний центр зумовлюе значний вплив на дiяльнiсть вiдзначених вище сiльських населених пункпв.
У Великоберезнянському районi в такому режимi пiдпорядкований пропускний пункт "Малий Березний", розмiщений в селi Убля, районному центру селища мюького типу Великий Березний.
У Виноградiвському районi мае вплив м. Виноградiв як прикордонний територiально-адмiнiстративний центр району, осюльки бiльшiсть службов-цiв, яю працюють на вiдповiдних пунктах пропуску, е мешканцями мiст i селищ мюького типу.
У Рахiвському райош функцiонують пункт контролю безпосередньо в м. Рахiв i в зош впливу якого перебувае пункт пропуску в с. Дшове. У Тя-чiвському районi аналогiчнi функцп виконуе селище Тересва.
Особливiсть державного кордону мют Ужгорода та Чопа в тому, що пункт пропуску зi Словаччиною перебувае на околищ м. Ужгород та Вишне-Немецького населеного пункту Словаччини. Водночас в Ужгородi знаходить-ся i повпряний пункт пропуску, який е единим для Закарпатсько! областi. У тдпорядкуванш м. Чоп перебувае 3 пункти пропуску, а саме: "Страж" на кордош з Словаччиною та "Тиса", i "Дружба" на кордонi з Угорщиною. Водночас, м. Ужгород - адмiнiстративно-територiальний район, якому тдпоряд-кованi пункти пропуску та контролю у селах Малi Селменцi, Соловка та Павлове i смт Батьеве.
Неможливо однозначно визначити, як населенi пункти класифiкувати як прикордонш, а якi - нi. Загалом Закарпатська область е прикордонною, от-же бшьшють мiст, сiл i селищ мiського типу областi вщносять до прикордон-них. Але бшьш детально аналiзуючи це питання на рiвнi областi, вiдзначимо, що частина адмшютративних районiв i населених пункпв знаходяться безпосередньо бiля кордону, а частина не прилягае безпосередньо до кордону. За рекомендащею Ради Свропи, прикордонними зонами вважають територп, якi географiчно вiддаленi вiд лшп кордону на 2-50 км, залежно вiд положень на-цiонального законодавства. Керуючись тдписаними угодами "Про малий прикордонний рух" з Угорщиною та Словаччиною, прикордонною терито-рiею вважають земельний простр, що простягаеться на 50 км вщ кордону, включаючи при цьому всi населеннi пункти яю тут розташованi. Стосовно Ру-муни, то вже понад три роки вщбуваються переговори щодо укладання угоди про малий прикордонний рух, але дотепер це питання е на стади розробки.
Закарпаття е вщносно невеликою областю серед шших регiонiв Укра-!ни (за винятком Чершвецько! областi), займаючи при цьому лише 2,1 % територп кра!ни. Частина населених пункпв, вщнесених до прикордонних стосовно Угорщини, е водночас прикордонними i вщносно Словаччини та Румуни.
Згiдно з угодою про малий прикордонний рух з Угорською Республь кою, з укра!нсько! сторони 382 населен пункти вщнесеш до прикордонних i розташоваш в Берегiвському, Виноградiвському, Мукачiвському, Перечинсь-кому, Свалявському, Тячiвському, Ужгородському та Хустському прикордонних районах. У табл. 1 наведено перелж прикордонних мют i селищ мiсь-кого типу вщносно Угорщини та Словаччини.
У зону дп мiсцевого прикордонного руху вiдносно Словаччини входить 281 населений пункт Берепвського, Великоберезнянського, Воловецько-го, Мукачiвського, Перечинського, Свалявського та Ужгородського районiв. Водночас, Воловецький, Мукачiвський та Свалявський райони безпосередньо не примикають до державного кордону, але включеш до складу прикордонних зпдно з угодою про малий прикордонний рух iз Словаччиною, тобто частина населених пункпв, перерахованих райошв, знаходяться у межах 50 км вщ Словацького кордону. З табл. 1 видно, що бшьшють мют i селищ мюького типу дублюються, тобто входять до складу прикордонно! зони Словацько! та
Угорсько! Республж. Передбачено, що угода про малий прикордонний рух i3 Румунieю буде мати також 50-кiлометровi мiждержавнi територiальнi меж^ згiдно з якими до прикордонних населених пункпв i3 не перерахованих вище будуть вiднесенi також м. Рахiв i селища мюького типу: Великий Бичюв, Со-лотвино, Тересва, Кобилецька Поляна, Дубове та Усть Чорна.
Табл. 1. Перелiк прикордонних Micm i селищ м1ського типу в1дносно кордону з Угорською та Словацькою Республиками
Прикордонш мiста та селища мюького типу вiдносно Угорщини Прикордоннi мiста та селища мюького типу вдаосно Словаччини
мiста смт мiста смт
Берегово Батьово Берегово Батьово
Виноградiв Буштино Виноградiв Великий Березний
Мукачево Вилок Мукачево Кольчино
Перечин Вишково Перечин Чинадшово
Свалява Кольчино Свалява Середне
Тячш Королево Ужгород
Ужгород Середне Чоп
Хуст Чинадiйово
Чоп
Враховуючи мiсцевi особливосп, а саме чинш угоди про малий прикордонний рух i3 Словацькою та Угорською Республжами, до прикордонних адмшстративних райошв вщносять майже вш райони областi, о^м 1ршавсь-кого та Мiжгiрського райошв.
Подальше дослщження прикордонних i неприкордонних райошв об-ластi буде базуватись на Постановi Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 27 липня 1998 р. № 1147 "Про прикордонний режим", зпдно з якою до прикордонних вщносять: м. Ужгород, Берегiвський, Великоберезнянський, Виноградiвсь-кий, Перечинський, Рахiвський, Т^вський, Ужгородський та Хустський райони. Вщповщно, до неприкордонних належать: Мукачiвський, 1ршавсь-кий, Воловецький, Мiжгiрський та Свалявський райони.
Значний вплив на соцiально-економiчний стан краю мають швестицп вкладеш в економiку областi. Проаналiзуeмо внесет швестицп в основний капiтал у розрiзi прикордонних i неприкордонних райошв Закарпатсько! об-ластi (табл. 2). У лiтературi до iнвестицiй в основний каштал прийнято вщно-сити: швестицп в каштальне будiвництво, машини, обладнання, iнвентар, iнструмент, транспортнi засоби та iншi основнi засоби.
Матерiали дослiдження, якi згрупованi в табл. 2 та 3, засвщчують: по-перше, у прикордонних мiстах i районах областi у 2010 р., порiвняно з 2000 р., швестицп в основний каштал зросли бшьше шж у 5,9 раза, а проти
2009 р. - на 40,4 %; по-друге, аналопчна тенденщя характерна i для прикордонних мют i районiв регiону. Зокрема, швестицп в основний каштал у
2010 р., ж^вняно з 2000 р., зросли майже у 4,9 раза, а проти 2009 р. - на 54,5 %; по-трете, така ж тенденщя характерна i загалом для дослщжуваного репону (зокрема для вих прикордонних i неприкордонних мют i районiв, за винятком м. Чоп, Берепвського та Мiжгiрського районiв, де швестицп в основний каштал у 2010 р., порiвняно з 2009 р., дещо зменшились).
Табл. 2.1нвестици в основний каптал у розрЫ прикордонних i неприкордонних м^т i райошв ЗакарпатськоТ облает за 2000-2010 рр.
(у фактичних цтах; млн грн)
Населений пункт 2000 р. 2005 р. 2009 р. 2010 р. 20102000 рр., Тпр % 20102009 рр., Тпр %
Прикордонш мюта [ райони област
м. Ужгород 53,4 273,2 414,8 289,3 +441,7 -30,2
м. Берегово - 39,0 46,5 98,2 - +111,2
м. Чоп - 7,4 25,2 21,4 - -15,1
Берегшський 9,5 29,9 70,5 40,7 +328,4 -42,3
Великоберезнянський 4,4 20,5 37,3 20,7 +370,4 -44,5
Виноградшський 22,5 48,6 79,8 108,9 +384,0 +36,4
Перечинський 12,7 15,9 40,8 33,2 +161,4 -18,6
Рахшський 8,4 29,7 58,4 75,3 +796,4 +28,9
Тяч1вський 21,6 64,7 186,9 237,1 +997,7 +26,8
Ужгородський 58,6 129,1 339,7 367,6 +527,3 +8,2
Хустський* 21,3 63,8 159,4 173,7 +715,5 +8,9
Разом 212,4 721,8 1459,3 1466,1 +590,2 +0,4
Неприкордонш мюта [ райони област
Мукач1вський* 64,6 170,6 286,8 510,5 +690,2 +77,9
1ршавський 16,9 52,6 46,1 59,4 +251,5 +28,8
Воловецький 7,5 74,9 15,2 16,4 +118,6 +7,9
М1жпрський 19,6 34,0 35,9 34,4 +75,5 -4,2
Свалявський 10,9 60,7 71,4 83,2 +663,3 +16,5
Разом 119,5 392,8 455,4 703,9 +489,0 +54,5
Разом по област 331,9 1114,6 1914,7 2170,0 +553,8 +13,3
Розраховано за джерелом: [4, с.162]; * у розрахунки включено м. Хуст до
Хустського району та м. Мукачево до Мукачiвського району.
Табл. 3.1нвестици в основний капiтал в розрЫ прикордонних i неприкордонних лист i райотв ЗакарпатськоТ обласmi за 2000-2010 рр., вiдсоток до областi (%)
Прикордонш та неприкордонш мюта та райони област 2000 р. 2005 р. 2009 р. 2010 р.
Прикордонш мюта [ райони област 64,0 64,7 76,2 67,5
Неприкордонш мюта [ райони област 36,0 35,3 23,8 32,5
Дослщжуючи швестицп в основний каштал у розр1з1 прикордонних \ неприкордонних мют 1 райошв обласп, простежуемо ютотну вщмшшсть: на прикордонш мюта та райони припадае 64-76 % вшх швестицш обласп за ана-л1зований перюд 1 вщповщно 24-36 % - на неприкордонш.
Висновки. Прикордонш райони мають неабиякий вплив не лише на економ1ку краю, але 1 на розвиток зовшшньо! пол1тики краши, проявляючись у м1жособистюних комушкащях, юторико-культурнш взаемодп, економ1чних зв'язках. У розвинених крашах прилеглють до державного кордону створюе особлив1 умови для розвитку краю, отримуючи при цьому значш переваги вщ !х випдного географ1чного положення. Саме завдяки квал1фжованш орга-шзацп зовшшньоеконом1чного напряму регюнально! политики мюцевою вла-дою прикордонш регюни европейських кра!н завдячують своему високому
рiвню розвитку. Керуючись прикладом €С, доходимо висновку, що залучен-ня мiсцевоï громади у спiвробiтництво рiзних форм i напрямiв мiжнародноï регiональноï спiвпрацi е ефективним iнструментом економiко-соцiальноï взаeмодiï та економiчноï iнтеграцiï.
На вiдмiну вщ неприкордонних, прикордоннi регiони мають сприяти розвитку торгово-економiчних взаемозв'язкiв i3 сумiжними регiонами, вико-ристовуючи вiльний рух катталу, iнформацiï, товарiв i послуг через кордон, що становитиме позитивний ефект на соцiально-економiчне становище реп-ону. Але при цьому кордон мае виступати бар'ером на шляху небажано^ часто нелегальноï трудовоï мiграцiï, контрабанди, завезенням на територто кра-ïни низькоякiсноï продукцiï тощо.
Л1тература
1. Постанова Кабшету Мшютр1в Украши "Про прикордонний режим" вщ 27.07.1998 № 1147-98-п [Режим доступу]: http://zakon2.rada.gov.Ua/laws/show/1147-98-%EF
2. М1кула Н.А. М1ж територ1альне та транскордонне сшвробггництво / Н.А. Мжула: [мо-нограф1я]. - Лымв: 1РД НАН Украши, 2004. - 395 с.
3. Регюн в систем! прикордонного сшвроб^ництва. / М.А. Лендел, П.Ю. Студеняк: [мо-нограф1я]. - Ужгород: Карпати, 2009. - 472 с.
4. Статистичний щор1чник Закарпаття за 2010 рж / Головне управлшня статистики у За-карпатськш областг - Ужгород, 2011 р. - 543 с.
Волошина Ю.Я. Анализ Закарпатской области в разрезе приграничных и неприграничных районов
Проведен анализ приграничных и неприграничных административно-территориальных районов Закарпатской области. Исследованы международные пункты пропуска в разрезе районов и их зон подчинения и взаимодействия с близлежащими городами и поселками. Приведен перечень приграничных городов и поселков городского типа относительно границы с Венгерской и Словацкой Республиками. Проанализировано влияние инвестиций в основной капитал в разрезе приграничных и неприграничных районов Закарпатской области на социально-экономическое положение региона.
Ключевые слова: приграничные и неприграничные районы, приграничные города и поселки, международный пункт пропуска, регион.
Voloshyna Yu. Ya. The analysis of Transcarpathian region in terms of border and non-border districts
The paper covers analysis of border and non-border administrative and territorial districts of Transcarpathian region. The study of international border crossings in terms of districts and their submission zones, their interrelation with adjacent cities and villages is conducted. The list of border cities and villages at the Ukrainian-Slovak- Hungarian border is given. The influence of capital investments at social and economic development of the region in terms of border and non-border districts of Transcarpathian region is studied.
Keywords: border and non-border districts, border cities and villages, region, international border crossing.
