CC BY
18
професор, Лауреат Державно)' преми у галузi науки i технки УкраТни, завiдувач кафедри ппени харчування у НМУ iM. О.О. Бого-мольця та iншi.
6.Г. Гончарук основну роботу поеднував з активною громадсь-кою дiяльнiстю. Був членом патрютичного руху «Пульс УкраТ-ни», Нацiонального Комiтету ра-дiацiйного захисту населення Ук-раТни; Комтету з Державних пpемiй УкраТни у галузi науки i технiки; редакцмних рад журналу АМН УкраТни, «Лкарська справа», «Довкiлля та здоров'я», «Вiсник гiгiени та епiдемiологiТ», «УкраТнський науково-медичний молодiжний журнал», pосiйських видань БМЭ, журналу «Гигиена и санитария». Неодноразово оби-рався депутатом КиТвськоТ мюь-коТ ради народних депутатiв.
Науковi досягнення академка 6.Г. Гончарука були високо оцЫе-нi державою. За багатоpiчну сум-лiнну працю, успiшну подготовку медичних, науково-педагогiчних кадpiв, вагомi науковi досягнення вiн був вiдзначений такими дер-жавними нагородами: орденом «Знак Пошани» (1976); «Трудового Червоного Прапора» (1986); Орденом Святого Володимира Академи наук вищоТ школи УкраТни (1995); Почесною вiдзнакою президента УкраТни (1996); Мiж-народною золотою зipкою «Merit for Medicine»(1998); Великою Золотою медаллю Альберта Швейцера (1999); Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2000); Золотою зipкою Альберта Швейцера (2001); орденом «За заслуги» II ступеня (2001), пам'ятною медаллю «10 роюв незалежност УкраТни» (2002), Почесною Грамотою ВерховноТ Ради УкраТни «За особливi заслуги перед Укра-Тнським народом» (2002).
Помер 6.Г. Гончарук на 75-му рощ життя 19 штня 2004 року. Похований на Байковому цвинта-pi у м. Киевг По смерт академiка було оpганiзовано кабЫет-музей на базi кафедри комунальноТ ппени та екологп людини, яку вЫ очолював, та встановлено мемо-piальнi дошки на головному фа-садi санiтаpно-гiгiенiчного корпусу Нацюнального медичного унн верситету iм. О.О. Богомольця i на будинку, де жив i працював ви-датний вчений. Започатковано та щоpiчно проводяться науковi чи-тання iменi 6.Г. Гончарука з акту-альних проблем профгпактичноТ медицини. Оpганiзовано та проведено ювтейну науково-прак-тичну конференцю з актуальних проблем пpофiлактичноТ медицини, присвячену 80^ччю вiд дня народження вченого-гiгiенiста.
Надiйшла до редакцИ 10.03.2010.
ASSESSMENT OF DOMESTIC LEGISLATION ON THE ENVIRONMENT PROTECTION AND MUNICIPAL HYGIENE IN XVIII - BEGINNING XIX CENTURIES
Grinzovsky A.M.
AHAflI3 BITMH3HflH0Ï HOPMATHBHO-dPABOBOl EA3H 0X0P0HH flOBKInn« TA KOMVHAnbHOÏ nneHH XVIII - nOMATKV XIX GTOnITTfl
ромадське здоров я населення будь-якоТ краТни формуеться за рахунок впливу значноТ кiлькостi чинникiв. За даними ВООЗ, вплив таких факторiв навколиш-нього середовища, як стан повн тря, яюсть води, безпечнiсть продуктiв харчування, стан Грунту на 18-22% визначае рiвень громадського здоров'я.
Нин важко визначити, в якому стан перебували ц фактори у той чи Ыший iсторичний перiод розвитку нашого суспiльства. Але, безумовно, розвиток медицини до юнця XVIII сторiччя дозволив емпiрично встановити та узагальнити залежнють iмовiр-ност виникнення iнфекцiйних та неiнфекцiйних захворювань вiд стану навколишнього середови-ща та сформувати у суспiльствi запит на необхiднiсть встано-влення на законодавчому рiвнi певних обмежень, спрямованих на збереження довюлля.
ГРИНЗОВСЬКИИ А.М.
Нацюнальний медичний унiверситет iM. О.О. Богомольця, м. КиТв
УДК 613.351.77:340"17/18"
K^40BÏ слова: профiлактична медицина, саштарне законодавство, медичне право, комунальна
ппена.
АНАЛИЗ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЙ БАЗЫ ОХРАНЫ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ И КОММУНАЛЬНОЙ ГИГИЕНЫ XVIII — НАЧАЛА Х1Х СТОЛЕТИЯ Гринзовский А.М.
В работе проанализированы процессы формирования отечественного законодательного поля с XVIII — начала XIX столетия по вопросам охраны окружающей среды и санитарно-гигиенического обеспечения населенных пунктов. Определены основные нормативно-правовые документы, которые действовали в данный исторический период, показаны тенденции развития санитарного законодательства в сфере коммунальной гигиены. Ключевые слова: профилактическая медицина, санитарное законодательство, медицинское право, коммунальная гигиена.
ASSESSMENT OF DOMESTIC LEGISLATION
ON THE ENVIRONMENT PROTECTION AND MUNICIPAL HYGIENE
IN XVIII — BEGINNING XIX CENTURIES
Grinzovsky A.M.
Procedures of formation the domestic legislation concerning the environment protection, sanitary and hygienic supply of settlements in XVIII — beginning XIX centuries have been analyzed. Basic legislative documents, valid on that historical period, have been identified, tend of the development of the sanitary legislation on municipal hygiene has been revealed.
Kay words: preventive medicine, sanitary legislation, medical rights, municipal hygiene.
© Гринзовський А.М.
СТАТТЯ, 2010.
№ 4 2010 Environment & Health 72
Саытары заходи як елемент звичаевого права були характер-ними для будь-якоУ нацiональноí культури. З часом вони потребу-вали письмового викладення у виглядi закоыв, указiв, розпоря-джень тощо. Для в^чизняного санiтарного законодавства пе-рюд створення та iнтенсивного розвитку первинноУ нормативно)' бази у сферi комунальноУ гiгieни припав на XVIII — початок XIX статття. Саме у цей перюд у правовiй базi вiдбулася незво-ротна трансформацiя зi звичае-вого права на писане. Створення писаного права характеризуеть-ся документальним оформлен-ням певних умов, вимог та обме-жень, а у подальшому — i форму-ванням системи покарання за вщповщы правопорушення.
Об'ект i методи дослщжен-ня. Робота побудована з викори-станням проблемно-хронолопч-ного принципу. Методолопчною основою дослiдження е сукуп-нють методiв i прийомiв науково-го тзнання, а саме: системно-юторичний, нормативно-порiв-няльний та структурно-функцю-нальний аналiзи. Це дозволило провести оцнку дослiджуваних санiтарно-гiгiенiчних питань в ю-торико-медичнiй площинi. В основу дослщження покладено вивчення процесiв формування саытарно-ппеычних регламен-тiв у галузi охорони довкiлля та комунальноУ ппени.
Джерелами дослiдження слугу-вали науковi публiкацií та збiрки законiв i пiдзаконних актiв Ро-сiйськоí iмперií XVIII — XIX столiть.
Результати та Тх обговорен-ня. Саытарно-гИеычне законо-давство з XVIII стол^тя, окрiм ви-рiшення питань ппени харчуван-ня та захисту населення вщ особливо небезпечних нфекцм-них захворювань, починало охо-плювати й iншi сфери життя сус-птьства, вiд яких залежало здо-ров'я населення. Питання кому-нальноУ ппени з охорони пов^ря-ного середовища, охорони води водойм як джерел водопостачан-ня, санiтарноí очистки населених пунк^в отримали свiй розвиток та знайшли втiлення в окремих нормативно-правових актах.
Особливютю вiтчизняноí нор-мативно-правовоУ бази XVIII — початку XIX статття було акценту-вання уваги на столичних мютах Росiйськоí iмперií — Москвi та Санкт-Петербурзi. На цих терито-рiях впровадження законодавчих ак^в вiдбувалося першочергово. У подальшому Ухня дiя поширюва-лася на територю окремих репо-нiв або ваеУ держави.
Законодавче упорядкування питань охорони пов^ряного се-
73 Environment & Health № 4 2010
1СТОР1Я МЕДИЦИНИ • СПОГАДИ =
редовища та води водоим вир^ шувалося паралельно з форму-ванням вимог з утримання, роз-будови та саытарноУ очистки населених пунк^в. Здебiльшого цi вимоги мютились у спiльних документах.
Поява перших докумен^в, якi упорядковують виршення питань комунальноУ гiгieни у межах населених пунк^в, датована початком XVIII статття. Документом, якии намагався комплексно виршити цi питання, став указ вщ 25.05.1718 р. «Про нагляд, щоб будiвництво будiвель вико-нувалося згщно з указами; про дозвiл торгових наме^в у вказа-них мюцях; про харчовi припаси; про пщозркт будинки, про людеИ що баидикують, про тих, що при-Ухали та вщ'Ужджають; про визна-чення з дворiв каральникiв, у кожнiИ слободi чи вулицi старост та при кожних десяти дворах десятника та про поширення по-винност постою на людеИ всякого чину та звання» [1].
Цим указом вимагалося: § 1. «...щоб вся будiвля була вщповщ-но побудована УУ царськоУ велич-ност регламенту... щоб вулицi та провулки були р1вними...»; § 2. «Слщкувати, щоб берега рiк i проток були мщно укртленк..»; § 3. «...утримувати всi вулицi та провулки у чистотк..»; § 4. «Наме-тiв на проУзних шляхах та бтя мо-стiв не ставити..., щоб зробленi вони були добре., щоб було все чисто та гарно»; § 6. «Також нагляд мати за чистотою вулиць та провулюв, базарiв, рядiв та мо-стiв; кожному мешканцю дати указ, щоб усяк перед своУм двором мав чистоту та см^тя прибирали, та возили на вказане мюце, а накше пщлягае зберiганню, щоб взимку на рiчку не возили, а вл^ку не кидали, протоки та ка-нали смiттям не засипали пщ жорстким штрафом»; § 9. «Ус т-дозрiлi будинки. наказую огля-дати, щоб всiляку капость, вщ якоУ рiзноманiтне зло та лихо бу-вае, було усунено» [1].
Аналопчы вимоги були дубльо-ван через мiсяць сенатським указом «Про нагляд за порядком
та чистотою у мют Санкт-Пе-тербурзi та про стягнення штра-фiв за нечищення домових труб i за продаж у рядах та Ыших мюцях зтсованих продуктiв» вщ 18.06.1718 р. [2]. Проведении аналiз цих документiв дозволяе констатувати, що на законодав-чому рiвнi вiдбулося затверджен-ня цiлком слушних вимог стосов-но збереження чистоти населених пунк^в та води прилеглих водойм. Водночас треба вщзначи-ти вщсутнють у документ чiткого усвiдомлення медичного значен-ня проведення вах заходiв та Ух-ню спрямованiсть на збереження здоров'я населення.
Дуже схожi обмеження та вимоги мютять iнструкцiУ Москов-ському обер-полiцмеИстеру Грекову та МосковсьюИ полщеИсь-кiИ канцелярiУ [3, 4].
Особливютю цих докумен^в, окрiм констатацiУ незадовiльного санiтарного стану мюта, було встановлення на законодавчому рiвнi взаемозв'язку мiж впро-вадженням вимог до дотриман-ня чистоти вулиць та збережен-ням здоров'я населення. Окрiм того, нормативним документом встановлено ч™ санкцiУ за пору-шення цих вимог.
У розглянутих Ыструк^ях широко представлено вимоги до санiтарноУ очистки населених пунктiв. Дотримання цих вимог було дуже актуальним для краУ-ни, де часто вирували епщемп рiзного походження, а основу за-собiв пересування становив гу-жовиИ транспорт: «п. 20. Оскть-ки багато нечистот i мертвечини валяеться на вулицях, тому кожному мешканцю напроти свого двору, також у рядах i ринках та в нших мюцях звел^и мати чистоту i смiття чистити i возити на вказане мiсце, щоб ыяких нечистот i мертвечини на вулицях не валялося; що кожному жителю навпроти свого двору вранц рано, доки люди по вулицях не бу-дуть Уздити i ходити, .щоб на вулицях вщтепер нiякого смiття не було. А якщо хто проти свого двору i в Ыших мiсцях, де потрiб-но, чистоти мати не буде, а на-
глядач тiеТ вулицi зранку те поба-чить, i за те на тих жителiв накладено буде штраф, з дворового мiсця яке число буде завширшки його двору сажень, з кожноТ саж-нi по 2 гроша» [3].
ОсобливоТ уваги потребують санкцп, спрямованi на збере-ження якост води водойм. 1х за-стосування передбачало нехту-вання чинами та званнями пра-вопорушникiв: «п.21. Також не-чистоти на рiчки з дворiв своТх возити i до рiчки кидати не велн ти, оскшьки вiд того такими нечистотами рiчки забруднюються. Вiд чого рiчками не тiльки судам прохщ невiльний, але й людям шкода чиниться; для чого господарям, а не ттьки слугам своТм, щоб вищевказаних нечистот i см^тя на рiчки не возили, нака-зували, але й забороняли б, а як-що хто надалi буде на рiчки всяке см^тя i нечистоти, якого б зван-ня не був, возити i кидати, i з ти-ми нечистотами заскочен бу-дуть, i за те чинити кару, бити батогами» [3].
Обмежене поле застосування попередых нормативно-право-вих актiв потребувало чiтких вка-зiвок губернаторам,воеводам та Тхньому адмiнiстративному апа-рату стосовно пщтримання чи-стоти на вулицях населених пунк^в усiх адмнютративно-територiальних одиниць держа-ви. Сенатський «Наказ губернаторам i воеводам та Т'хым това-ришам, за яким вони повинн чинити» вiд 12.09.1728 р. пщтвер-джував необхiднiсть чтоТ орга-нiзацiТ санiтарноТ очистки населених пунк™ [5].
Спостереження за виникнен-ням спалахiв iнфекцiйних захво-рювань дозволили припустити ймовiрнiсть iснування взае-мозв'язку виникнення цих захво-рювань з незадовтьним саытар-ним станом населених пунк™, що висвiтлено у сенатському рн шеннi вiд 03.05.1737 р. «Про на-гляд за чистотою на вулицях для запоб^ання хвороб» [6].
З 1775 року згiдно з указом «Установи для управлЫня губер-нiями ВсеросiйськоТ iмперiТ» обов'язки з пщтримання чистоти у мютах та селищах було покла-дено на мюцевих мешканцiв, контроль над Тх виконанням — на земського справника або капкана, мiського городового та персонал лкарняно'Т управи [7, 8].
Контроль над чистотою дер-жавних населених пунк™ згщно з указом «Про розподiл держав-них селищ на волостi та про порядок внутршнього Тх управлн ня» вiд 07.08.1797 р. було покла-дено на волосного голову та сiльськi виборнi посади [9].
Необхщнють упорядкування са-ытарного стану громадських мiсць не залишилася поза увагою та знайшла свое вщображення на законодавчому рiвнi. Сенатський указ «Про утримання у чистой i порядку громадських мiсць та мостовоТ, яка мiститься навпроти них» № 11228 вщ 29.03.1761 р. ставив за мету виршення та впо-рядкування цiеТ проблеми. З тексту указу нам зрозумто, що санн тарний стан громадських та дер-жавних установ був украй незадовтьним [10].
Про необхщнють полтшення саытарного стану населених пунк™ на початку Х1Х статття свiдчить ще низка нормативно-правових ак™. Серед них пока-зовим е наказ по мнютерству внутршых справ «Про нагляд начальниками мюьких полiцiй за чистотою i охайнiстю у мiстах» вiд 02.08.1803 р. Цим наказом нама-галися комплексно виршити са-нiтарнi проблеми, проголошуючи цiлком виправданi загальнi вимо-ги, але переважно без встано-влення чiтких обмежень: «1) Щоб не дозволяти н пiд яким вигля-дом мешканцям засмiчувати ву-лицi звезенням нечистот, вщво-дячи Тм для цього на вiддалi вiд мiста зручнi мiсця. 2) Щоб не тер-пiти на самих дворах нечистот як шкщливих для здоров'я самих господарiв i мешканцiв загалом. 3) Щоб вулиц навпроти кожного будинку були чищеы, i нечистоти вiдвозилися би у вказан ПолМ-ею мiсця. 4) Щоб колодязi були належним чином чищеними, не засмiчувались i кругом потрiбни-ми пiдвищеннями огородженими для безпеки у випадках падЫня, як нерiдко бувають. 5) Щоб рiчки i джерела, де у мютах вони те-чуть, нiчим не були засмiченими. 6) Якщо Громадсью Губернатори споглянуть, що вище мют за течн ею рiчки i проток побудованi будь-якi фабрики i заклади, шкщ-ливi для чистоти води, про таких з докладним описом ТхньоТ якостi i цЫи представляти Мiнiстерству; а наперед таю будувати не дозволяти» [11]. Суттевою особли-вiстю заключноТ частини цього документуе встановлення верховенства загальнодержавного за-конодавства над мюцевими рн шеннями та введення заборони будiвництва об'ектiв, що забруд-нюють питну воду у джерелi во-допостачання.
Наказ по мастерству внут-рiшнiх справ «Про нагляд начальниками мюьких полщм за чистотою i охайнiстю у мiстах» вiд 02.08.1803 р. показуе поступовий розвиток вимог щодо утримання та благоустрою населених пунк-тiв, впровадження принципу санн
тарно1 охорони джерел водопо-стачання на територ1Т Bcieï держа-ви. Заходи з охорони джерел во-допостачання iмператорcькоï ро-дини почали застосовувати з 70-х роюв XVIII cтолiття. Навколо Л^ов-ського каналу — джерела водопо-стачання Таврiйcького палацу, в якому мешкала царська родина, були влаштован караульн примн щення, до яких знаряджалися солдати, завданням яких було за-поб^ати псуванню води у каналi людьми та худобою [12].
Вимоги щодо збереження чистоти води водойм Санкт-Петербурга зуcтрiчалиcя i в Ыших рн шеннях Сенату. Зокрема, окре-мими ршеннями передбачалась охорона води рiчок Фонтанка та М'я [13, 14]. З метою уникнення забруднення берепв та води рiч-ки М'я вщбулося переведення бойн та базару з ïï берегiв на но-ве мюце за рахунок державних коштв [14].
Розширення територiï Росмсь-rnï iмперiï, розвиток та рicт мют, Ытенсивне будiвництво нових населених пунк™, у тому чиcлi i на твды Украïни, зумовлювало необхщнють встановлення нових регламент мicтобудування та Т'х благоустрою, якi б передбачали виршення cанiтарно-гiгieнiчних питань. Новi додатковi правила «Про облаштування мicт та посе-лень» вiд 13.12.1817 р. частково виршували цi питання [15]. Серед нововведень потрiбно вщ-значити посилення контролю над чистотою не лише дорiг, площ та iнших громадських мicць, а i вве-дення полiцейcького нагляду за дотриманням чистоти на приват-них подвiр'ях мicт (р. Ill, п. 39). У роздл II, пункт 29 акцентуеться увага на тому, що прибирання ву-лиць оргаызовуеться не лише для формування охайност насе-леного пункту, а й для збережен-ня здоров'я населення [15].
Вимоги до збереження чистоти вулиць в уах мютах та селищах мютяться у сенатському ука-зi «Про утримання проТ'зних шля-хiв у мicтах та селищах» вщ 19.08.1820 р. [16]. Цим указом встановлювалися двi категорп дорiг, передбачалося утримання ïх за рахунок Головного управлн ня шляхiв сполучення, але зали-шалося незмЫним правило: за чистоту дорiг вщповщають гос-подарi дворiв, якi виходять на дорогу. Окрiм того, указ ч^ко встановлював частоту приби-рання дор^: «Щоб гоcподарi пщ-мiтали дiлянки cвоï, крiм зими, кожну середу та суботу...; а буде накопичуватися багато нечистот, то пщмтали чаcтiше» [16].
До 1829 року охорона пов^ря-ного середовища населених
№ 4 2010 Environment & Health 74
nyHKTiB здiиснювалася за раху-нок пiдтримання чистоти вулиць та своечасного вивозу нечистот за межi мiст на спецiально вщве-ден мiсця. З розвитком проми-словост та розташуванням рiз-номанiтних джереп забруднення пов^ряного басеИну у межах населених пунк™ стандартних за-побiжних заходiв стало замапо. Первинне вивчення питання по-ширеностi установ, що забруд-нюють «смородом та нечистотами» мюта, вiдбупося 1818 року.
Проблема забрудненост повн тря населених пунк™ не могла зникнути безслщно. Це спонука-ло до пошуку шпяхiв ÏÏ розв'язан-ня на законодавчому рiвнi. Через довгих вгам рокiв приИнято рн шення про винесення за межi населених пунк^в небезпечних об'ектiв. Сенатський указ «Про переведення з мют установ, що сморщ та нечистоти виробля-ють» приИнято 24.05.1826 р. [17]. Це свщчить про повтьнють бюрократичного апарату та не-бажання швидко реагувати на загрози, що виникали.
У текстi документа передбаче-но було у десятирiчний термiн перенести всi ц об'екти за межi мiст вниз за течiею або iншi зручн мю-ця. Необхiдна територiя для роз-ташування таких об'ектiв вщводи-лася безкоштовно, щоб нiде бть-ше на теренах мiст не було об'ек-тiв, якi забруднюють довкiппя. Це рiшення започаткувало процес формування та затвердження на законодавчому р^вы принципу розподiпу територiИ мют за функ-цiонапьним призначенням. Для цього документа характерна вщсутнють чiтких регламент щодо вiддапеностi виробничоУ зони вiд сепiтебноÏ, не встановлено кри-терiÏ вибору земепьноÏ дтянки, немае прив'язки розташування виробничоÏ зони до плану роз-витку населеного пункту.
Одним з аспек™ мютобуду-вання та утримання населених пунк™, що потребував виршен-ня та впорядкування, було ство-рення документiв, якi б висували вимоги до розташування, благоустрою та облаштування мiсць поховання, розташованих у межах або поруч з населеними пунктами. Виршення ^eÏ про-блеми потребувало врахування загальнокультурних та релИйних вiтчизняних традицiИ захоронен-ня померлих. Держави рiзних кра'|'н завжди намагались обме-жено втручатись у релИИне жит-тя мирян, враховуючи пгантсь-киИ вплив духовних лiдерiв на настрiИ населення. Але необхщ-нiсть впорядкування загальноУ проблеми зумовила виникнення за твроку двох сенатських доку-
75 Environment & Health № 4 2010
мент1в: «Про вщносини Губерна-тор1в I Воевод з Духовними Урядами з вщводу м1сць для кладо-вищ I буд1вництва церков» вщ 24.12.1771 р. [18] та «Про засну-вання кладовищ у зручних мюцях, на вщстаы вщ останнього м1ського помешкання не ближче 100 сажыв» в1д 19 травня 1772 року [19]. В обох указах практич-ними виконавцями признпча-лись особи духовного звання.
У першому указ1 «Про вщносини Губернатор1в I Воевод з Духовними Урядами з вщводу мюць для кладовищ I буд1вництва цер-ков» акцент поставлено на зо-бов'язанн губернатора видтити достатню територ1ю за межами населених пункт1в для орган1зац1У цвинтар1в. Указ також забороняв поховання померлих поруч з церквами у межах мют. Питання контролю над виконанням указу та санкцм щодо порушниюв у текст1 указу не висвтено [18].
ДругиИ указ «Про заснування кладовищ у зручних мюцях, на вщстаы вщ останнього мюького помешкання не ближче 100 саж-н1в» мав геть Ыше змютове на-вантаження та висував конкретн вимоги як до благоустрою та облаштування мюць поховання, так I до процедур проведення самого поховання у випадках захо-ронення померлих через Ыфек-ц1Ин1 хвороби. Вперше на законодавчому р1вн1 встановлено ре-гламенти розташування цвинта-р1в в1дносно житлових будинк1в (м1н1мальну в1дстань встановлено у 100 сажыв, тобто 152-176 метр1в), «а якщо мюто дозволяе, то бажано за 300 сажыв» (456528 метр1в). Залежно в1д вщда-леност цвинтаря в1д буд1вель встановлювалися р1зн1 вимоги до облаштування Иого територи. На в1дстан1 100 сажн1в цвинтар огороджувався парканом; на бтьшм вщстаы — додатково огороджувався земляним валом та ровом навколо. Висота рову не повинна була перевищувати двох аршиыв (приблизно 1,5 ме-три) «щоб така мюцевють пов1-трям скор1ше очищувалася» [19].
Емп1рично накопичен1 медичн1 знання щодо небезпеки контакту з ттами померлих через Ыфек-ц1Ин1 захворювання знаИшли вт1-лення у зм1н1 церковного обряду на законодавчому р1вн1. Процедура поховання померлих через не небезпечн1 захворювання зали-шалася без зм1н — померлих хо-вали за церковною церемон1ею згщно з юнуючими канонами. Померлих через «раптову лихоманку» указ вимагав ховати без цере-мони. Окр1м того, вимагав не до-торкатися до т1л померлих, а тру-ну потр1бно було глибше закопу-
вати та насипати високии вал [19]. Ще одн1ею особливютю цього указу е звернення до Синоду про пщтвердження обов'язково-ст1 виконання вимог даного указу.
Розм1щення кладовищ у с1льськ1И мюцевост регламенту-валося «Положенням про устрм населених пункт1в». У пункт1 18 роздту II встановлено в1дстань вщ населеного пункту до кладо-вища у п1вверсти, що дор1внюва-ло приблизно 500 метрам [20].
Ще одним питанням, яке почало вир1шуватися наприк1нц1 XVIII — на початку XIX статття, стало введення обмеження об1гу отруИних речовин. ОтруИн речо-вини використовувалися в аптеч-них закладах, для яких юнували сувор1 вимоги щодо Ух збереження, обл1ку та насл1дк1в викори-стання у р1зних сферах господар-ськоУ д1яльност1 та торг1вл1, для яких не юнувало на тоИ час ч1тких регламент1в. Обмеження для гос-подарськоУ д1яльност1 та реал1за-ц1У миш'яку введено сенатським указом вщ 06.02.1731 р. «Про непродаж I нетримання у лавках миш'яку, окр1м аптек» [21]. Згщно з указом вводилася повна забо-рона втьноУ торпвл1 миш'яком «.у Москв1 I в ус1И Держав1 у рядах, у лавках, на торжках миш'яку вщтепер не тримати I не прода-вати, I нкому тим не торгувати, також I у портах купцям И Ышим н1кому не купувати..., а кому пот-р1бно,купувати з аптеки;а в яких мютах аптек нема, у тих купувати з митниць...» Особливютю санк-ц1И за порушення торпвл1 було накладання покарань на ос1б, що продають, I на тих, хто купуе отруту. Тим, хто продае отруту, «учинено буде жорстоку кару, I вислан будуть у заслання до Си-б1рських далеких мюць», покуп-цям «теж учинене буде, I тим, яю поза аптеками I митницями у кого купуватимуть». Указом введено порядок освщчення покупав та надання письмових звернень на куп1влю з наведенням мети використання отрути та встано-влення поручительства за особу, що купуе: «В аптеках I з митниць миш'як продавати, дивлячись на людеИ, знатним людям, яким в1-рити можна, з запискою, а ¡н-шим, кр1м пов1тових, з запискою ж I з поруками, I при тому продажу в ус1х питати, кому I на яю потреби тоИ миш'як буде потр1б-ниИ». Цкавим е те, що для уник-нення пщптьноУ торпвл1 та еле-ментарного викидання отрути указом передбачено було суцть-ниИ викуп миш'яку за кошти дер-жави та передачу Иого до аптеч-ноУ мереж1 [21].
З публкац1ею «Статуту медич-ноУ пол1ц1У» (1832 р.) у вигляд1
узагальненоï законодавчоï бази з епщемюлоги, гiгiени та саыта-ри вiдбулоcя завершення перiо-ду створення та формування первинноï нормативно-правово!' бази у галузi охорони довюлля та комунальноï гiгiени, який харак-теризувався активним пошуком форм та методiв законодавчого врегулювання актуальних питань безпеки довюлля та населених пунктв. Все вищевикладене до-зволяе нам встановити прюри-тетнi питання та шляхи ix вирн шення у цей юторичний перiод.
Основними недолками норма-тивно-правовоï бази у галузi охорони довкiлля та комунальноï □пени, яка забезпечувала санн тарно-епiдемiологiчне благопо-луччя населення цього юторич-ного перюду, були,
по-перше, вiдcутнicть ч^ко cтруктурованоï системи нагляду за саытарним станом, функцiï якоï виконували фахiвцi рiзних установ, якi у переважнм бть-шоcтi не мали медично[ оcвiти; наявнicть значноï кiлькоcтi функ-цiональних обов'язкiв у медично-го персоналу, який через малу чисельнють та значну зайнятють не м^ у повному обcязi контро-лювати вимоги cанiтарного за-конодавства;
по-друге, недостатнм розви-ток медицини у таких напрямках, як патофiзiологiя, мiкробiологiя, □пена та епщемюлопя не дозволяв розробити та впровадити на законодавчому рiвнi бтьш чiткi та конкретн медичнi вимоги, що е характерною ознакою сучасних нормативно-правових докумен-таких як державнi cанiтарнi норми та правила;
по-трете, вщсутнють прiорите-ту збереження здоров'я насе-лення при встановленн певних регламентiв та обмежень у в^-чизняному законодавчому полi на даному юторичному етапi не виршено взаемозв'язок стану довкiлля та змЫ здоров'я населення, що не було остаточно ус-вiдомлено медичними колами, а тому не могло бути вщображе-ним та закртленим на законодавчому рiвнi;
по-четверте, наявнють розрiз-нених нормативно-правових ак-тiв, якi виршували окремi питання гiгiени та саытари, потребува-ла проведення кодифкаци та об'еднання ïх в единий документ для зручност ïх застосування. Широке застосування дiючих ме-дичних регламент фахiвцями без медичноï оcвiти зумовлювало необхiднicть створення лтерату-ри з загальними тлумаченнями основних положень саытарного законодавства та тактики )х застосування. Розвиток форм та за-
собiв виробництва та поява нових загроз здоров'ю вказували на необхщнють розробки нових форм нормативно-правових актв та широкого залучення для цього медичних фахiвцiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. О смотренм, чтобы строенiе домовъ производилось по указу; о содержали улицъ в чистоте; о допущенм торговыхъ шалашей въ указаныхъ местахъ; о съест-ныхъ припасах; о подозритель-ныхъ домахъ, о гулящих людях, о прiезжихъ и отъезжающихъ; объ определении съ дворовъ кара-ульщиковъ, въ каждой слободе или улице старостъ и при каж-дыхъ десяти дворах десятскаго и о распростаненм повинности постоя на людей всякаго чина и званiя // Полное собрание законов Российской империи с 1649 г. 1-е собрание (далi ПСЗ-1). — Спб., 1830. — Т. 5: 17131719. — С. 569-571, № 3203.
2. О наблюденм порядка и чистоты по городу Санктпетербургу и взимаыи штрафа за нечищеые трубъ и за продажу въ рядах и въ других местахъ порченныхъ съестныхъ припасовъ // ПСЗ-1 — Спб., 1830. — Т. 5: 1713-1719. — С. 575-576, № 3210.
3. Инструкця Московскому оберъ-полицеймейстеру Грекову // ПСЗ-1. — Спб., 1830. — Т. 6. 1720-1722. — С. 731-732, № 4047.
4. Инструк^я, данная Московской полицеймейстерской кан-целярм // ПСЗ-1. — Спб., 1830. — Т. 6. 1720-1722. — С. 802-803, № 4130.
5. Наказъ губернаторамъ и вое-водамъ и ихъ товарищамъ, по которому они должны поступать // ПСЗ-1. — Спб., 1830. — Т. 8. 17281732. — С. 110-111, № 5333.
6. О наблюденм чистоты по улицамъ, для отвращеыя болезней // ПСЗ-1. — СПб., 1830. — Т. 10. 1737-1739. — С. 134-135, № 7241.
7. Учреждеыя для управлеыя губернм Всероссмсюя имперм. Ч. 1. // ПЗС-1. — СПб., 1830. — Т. 20. 1775-1781. — С. 229-304, № 14392.
8. Высочаше утвержденный до-кладъ медицинской коллеги Объ учреждена Медицинскихъ Управъ. Съ приложениемъ штата Меди-цинскимъ чинамъ определеннымъ по губерыямъ и инструкцм о должности Врачебныхъ Управъ въ Гу-бернскихъ городах и Медицинскихъ чиновъ при войскахъ внутри Имперм находящихся // ПЗС-1. — СПб., 1830. — Т. 24: С 6 ноября 1796 по 1798. — 287. — С. 296, № 17743.
9. О разделена казенныхъ се-ленм на волости и о порядке внутренняго ихъ управлеыя //
ПСЗ-1. — Спб., 1830. — Т. 24. С 6 ноября 1796 по 1798. — С. 676677, № 18082.
10. О содержали въ чистоте и порядке присутственными местамъ состоящей противу оныхъ мостовой // ПЗС-1. — СПб., 1830. — Т. 15. 1758-1728. — С. 681-682, № 11228.
11. О наблюденм начальникам городских полицм за чистотою и опрятностю въ городахъ // ПЗС-1. — Спб., 1830. — Т. 27. 18021803. — С. 814-816, № 20881.
12. Вержбловский М.В. Из истории гигиены воды в России // Гигиена и санитария. — 1958. — № 8. — С. 36-39.
13. О небросанм сору въ реки Фонтанку и Мью // ПСЗ-1. — Спб., 1830. — Т. 9. 1733-1736. — С. 529, № 6746.
14. О переводе построенныхъ въ Санктпетербурге по речке Мье мясныхъ и рыбныхъ рядовъ на отведенныя на Адмиралтей-скомъ острову и за речками Мьею и Глухою места; о надзоре Полицеймейстерской Канцеля-рм за чистотою оныхъ и продажею лучшаго мяса, и о выборе для сего присмотра изъ купечества Альдермана и двухъ че-ловекъ Старшинъ // ПСЗ-1. — Спб., 1830. — Т. 9. 1733-1736. — С. 909, № 7044.
15. Объ устройстве городовъ и селенм // ПСЗ-1. — Спб., 1830. — Т. 34. 1816-1817. — С. 908910, № 27180.
16. О содержали проезжих улицъ по городамъ и селеыямъ // ПЗС-1. — СПб., 1830. — Т. 37. 1820-1821. — C. 418-420, № 28388.
17. О переведенм изъ городовъ заведенм смрадъ и нечистоту производящихъ // Полное собрание законов Российской империи. — 2-е изд. — СПб., 1830. — Т. 1. 1825-1827. — С. 494, № 366.
18. О сношенм Губернаторовъ и Воеводъ съ Духовными Правительствами по отводу местъ для кладбищъ и построеыя церквей // ПЗС-1. — СПб., 1830. — Т. 19. 1770-1774. — С. 409, № 13724.
19. Объ учреждена кладбищъ въ удобныхъ местахъ, разстоянн емъ отъ последняго городскаго жилья не ближе 100 саженъ // ПЗС-1. — СПб., 1830. — Т. 1: 1770-1774. — С. 500, № 13803.
20. Высочайше утвержденное положеые для устроеыя селенм // ПСЗ-2. — СПб., 1830. — Т. 5. — Отд. 2: 1830. — С. 219-227, № 4037.
21. О непродаже и недержанм въ лавкахъ мышьяку, кроме аптекъ // ПСЗ-2. — СПб., 1830. — Т. 8. 1728-1732. — С. 378-379, № 5691. Надiйшла до редакцИ 30.08.2010.
№ 4 2010 Environment & Health 76
