Аналіз умов утворення і дисоціації газових гідратів Текст научной статьи по специальности «Промышленные биотехнологии»

Серiя: Техшчш науки ISSN 2225-6733

ТЕПЛОТЕХН1КА ТА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА

УДК 622.324.5:548.56:622.691

© Павленко А.М.1, Кутний Б.А.2, Абдуллах Н.М.3

АНАЛ1З УМОВ УТВОРЕННЯ I ДИСОЦ1АЦ11 ГАЗОВИХ Г1ДРАТ1В

Розкрито поняття газог1драт1в, дана гх коротка характеристика, наведено фак-тори, яю впливають на утворення i розкладання г1драт1в, розглянуто гх поширен-ня, структура та термодинамiчнi умови, котрi визначають мiсця утворення газо-вих гiдратiв у газопроводах. Проаналiзовано переваги й недолти вiдомих методiв видалення газогiдратних пробок у трубопроводах, що вказуе на подальшу необхiд-тсть гх до^джень. КрiM негативного впливу на процеси видобутку газу, власти-востi гiдратiв дають змогу накреслити так можливi напрями гх промислового ви-користання: одержання надвисоких тисюв у замкнутих об'емах при розкладанш гiдрату; роздтення сумiшi вуглеводтв шляхом по^довного переведення через гiд-рат окремих компонентiв в заданому режимi; одержання холоду за рахунок погли-нання тепла при утворент гiдрату; лiквiдацiя вiдкритого газового фонтану ство-ренням гiдратног пробки в стовбурi фонтануючог свердловини; опрiснення морсь-ког води, яке основане на властивостi гiдрату пов'язувати в твердий стан ттьки молекули води; очистка стiчних вод; зберiгання газу в гiдратному стат; розст-вання високотемпературних туматв i хмар за допомогою гiдратiв; закачування у виглядi водогiдратног емульси в продуктивних пластах для збтьшення коефщента нафтовiддачi; одержання холоду на УКПГ з метою охолодження газу та т. Ключовi слова: газовi гiдрати, трубоnровiд, метанол, диетиленглiколь, хiмiчна сполука, критична температура, критичний тиск.

Павленко А.М., Кутный Б.А., Абдуллах Н.М. Анализ условий образования и разложения газових гидратов. Раскрыто понятие газогидратов, дано их краткое описание, приведены факторы, влияющие на образование и разложение гидратов, рассмотрено их распространение, структура и термодинамические условия, которые определяют места образования газовых гидратов в газопроводах. Проанализированы преимущества и недостатки известных методов удаления газогид-ратных пробок в трубопроводах, показана необходимость их дальнейших исследований. Кроме негативного влияния на процессы добычи газа, свойства гидратов позволяют наметить следующие возможные направления их промышленного использования: получение сверхвысоких давлений в замкнутых объемах при разложении гидрата; разделение смеси углеводородов путем последовательного перевода через гидрат отдельных компонентов в заданном режиме; получение холода за счет поглощения тепла при разложении гидрата; ликвидация открытого газового фонтана созданием гидратной пробки в стволе фонтанирующей скважины; опреснение морской воды, основанное на свойстве гидрата связывать в твердое состояние только молекулы воды; очистка сточных вод; хранения газа в гидратном состоянии; рассеяние високотемпературних туманов и облаков с помощью гидратов; закачка в виде водогидратной эмульсии в продуктивные пласты для увеличения коэффициента нефтеотдачи; получение холода на УКПГ с целью охлаждения газа и др.

1 д-р техн. наук, проф., Полтавський нацюналъний техтчний утверситет iм. Ю. Кондратюка, ат. рду1еп^@,1. иа

2 канд. техн. наук, доцент, Полтавський нацюналъний техтчний умверситет iм. Ю. Кондратюка, куМиЬа@,гатЬ1ег. ги

3 астрант, Полтавський нацюналъний техтчнийутверситет iм. Ю. Кондратюка, nsh [email protected]

Серiя: Техшчш науки ISSN 2225-6733

Ключевые слова: газовые гидраты, трубопровод, метанол, диэтиленгликоль, химическое соединение, критическая температура, критическое давление.

M.A. Pavlenko, B.A. Kutnuy, N.M. Abdullah. Gas hydrates forming and decomposition conditions analysis. The concept of gas hydrates has been defined; their brief description has been given; factors that affect the formation and decomposition of the hydrates have been reported; their distribution, structure and thermodynamic conditions determining the gas hydrates formation disposition in gas pipelines have been considered. Advantages and disadvantages of the known methods for removing gas hydrate plugs in the pipeline have been analyzed, the necessity of their further studies has been proved. In addition to the negative impact on the process of gas extraction, the hydrates properties make it possible to outline the following possible fields of their industrial use: obtaining ultrahigh pressures in confined spaces at the hydrate decomposition; separating hydrocarbon mixtures by successive transfer of individual components through the hydrate given the mode; obtaining cold due to heat absorption at the hydrate decomposition; elimination of the open gas fountain by means of hydrate plugs in the bore hole of the gushing gasser; seawater desalination, based on the hydrate ability to only bind water molecules into the solid state; wastewater purification; gas storage in the hydrate state; dispersion of high temperature fog and clouds by means of hydrates; water-hydrates emulsion injection into the productive strata to raise the oil recovery factor; obtaining cold in the gas processing to cool the gas, etc. Keywords: gas hydrates, pipeline, methanol, diethylene glycol, chemical compound, critical temperature, critical pressure.

Постановка проблеми. Пдрати природних ra3iB е особливим поеднанням двох дуже по-ширених речовин - води i природного газу. Якщо щ речовини вступають у контакт при висо-кому тиску й низькш температура то вщбуваеться формування твердо! маси, схожо! на лщ. Ве-личезш обсяги вщкладень гщрапв е в придонних шарах океашчного дна i в полярних регюнах, де вони знаходяться в термобаричних умовах, що допускають утворення газових гщрапв.

Синошмами термшу «пдрати» е газовi пдрати, метановi пдрати або клатрати (вщ грець-кого «каркас»). Основний структурний елемент пдра^в - кристатчна решггка з молекул води, всередиш яко! розмщена молекула газу. Структура гщрата подiбна до структури льоду, але в^^зняеться вщ останньо! тим, що молекули газу розташоваш всередиш кристатчних осеред-юв, а не мiж ними. Зовш пдрати схожi на лщ, хоча побачити !х можна не часто. Вони й пово-дяться зовшм не так, як лщ. Якщо пщнести до них шрник, вони спалахують.

Коли традицшш запаси вуглеводшв не зможуть забезпечувати енерпею зростаючу еко-номiку i населення, тодi !х мiсце зможуть зайняти так зваш нетрадицiйнi запаси вуглеводшв у виглядi газових гiдратiв.

AH^i3 останшх дослiджень i публiкацiй. Ус дослiдження гiдратiв газiв, виконанi про-тягом 120 рокiв (аж до початку тридцятих роюв XX ст.), носили суто академiчний характер. Пдрати газiв не використовувалися в промисловосп, вони не заважали технологiчним проце-сам того часу i не знаходили практичного застосування. У тридцятих роках бурхливий розвиток газовидобувно! промисловосп поставив перед дослiдниками завдання серйозного вивчення гщ-ратiв газiв, у першу чергу з метою розроблення методiв попередження !х утворення i скупчення в трубопроводах та апаратах при видобутку i транспортi газу.

Перюд прикладного вивчення гiдратiв газiв тривав понад 20 рокiв. За цей час були розро-блеш практично всi вiдомi методи боротьби з гщратами. Протягом останнiх десятилггь ведуть-ся дослiдження деяких властивостей гщрапв газiв iз залученням сучасних iнструментальних методiв, розвиваються серйознi теоретичш дослiдження, в результатi яких не тшьки вдоскона-люються методи боротьби з гщратами, а й розробляються способи !х практичного використан-ня в рiзних технологiчних процесах.

Особливе мюце у вивченнi гiдратiв займають дослiдження, пов'язанi з вiдкриттям газоп-дратних покладiв в осадовому шарi земно! кори, котрi зробленi групою вчених: В.Г. Василье-вим, Ю.Ф. Макогоном, Ф.А. Требiнье, А.А. Трофимуком i Н.В. Черським [1, 2].

У вивчення проблеми гщрапв газiв значний внесок зробили радянськi вчеш, серед яких можна назвати Б.А. НЫтша, 1.Н. Стрижова, 1.Б. Ходанович, М.Х. Шахназарова, Г.А. Саркись-

янц, П.А. Теснера, Ф.А. Требшье, Ю.П. Коротаева, Н.В. Черського, Ф.К. Андрющенка, В.А. Хорошилова, С.Ш. Бика, В.1. Фомiну, В.П. Царева, В.П. Васильченка, В.1. Шагайденка, А.М. Кулiева, Р.М. Мусаева, А. Джавадова, А. Алiева та шших [3, 4].

Видыення не розв'язанихрашше частин загальног проблеми. З метою розробки ефектив-них технологш транспортування i зберiгання газу в газопдратному станi необхiдно створення наукових основ управлшня процесу утворення i розкладання газогiдратiв. При цьому важливим е розумшня механiзмiв розкладання газопдрапв, що дозволяе розробляти технологи консерва-цп газогiдратiв, пропонувати новi методики дослщження фазових рiвноваг та ш. В якостi пер-шого кроку доцшьно проаналiзувати термодинамiчнi умови появи метастабшьних водних фаз при розкладанш гiдратiв i зiставити 1'х з наявними експериментальними даними.

Такий шдхщ дозволяе конкретизувати напрямки подальших дослщженнь кiнетики роз-кладу гiдратiв (включаючи i ефект самоконсервацп) з урахуванням можливих практичних за-стосувань.

Формулювання щлей CTaTTi. Метою роботи е анатз особливостей утворення гiдратiв та боротьба з ними як у свердловинах, так i в трубопроводах.

Виклад основного матерiалу. Молекули газу пов'язаш з каркасом води Ван-дер-Ваальсовими зв'язками. У загальному виглядi склад газових пдрат1в описуеться формулою M-n-H2O, де М - молекула газу-пдратоутворювача, n - число молекул води, що припадають на одну включену молекулу газу, причому n - змшне число, залежне вiд типу пдратоутворювача, тиску i температури.

Порожнини, комбiнуючись м1ж собою, утворюють суцiльну структуру рiзних титв, рис. 1. За прийнятою класифiкацiею вони називаються КС, ТС, ГС - вщповщно, кубiчна, тетрагональна i гексагональна структури. У природi найбiльш часто зустрiчаються гiдрати титв КС-I, КС-II, у той час як iншi е метастабiльними.

Рис. 1 - Кристатчш модифшацп газових пдрат1в

Молекули гiдратоутворювачiв у порожнинах мiж вузлами асоцiйованих молекул води п-дратно! решiтки утримуються за допомогою сил притягання Ван-дер-Ваальса. З'еднання пдра-тiв можуть утворюватися у виглядi двох структур, порожнини яких заповненi молекулами пд-ратоутворювача частково або повнютю (рис. 2).

Нормальна експлуатащя магiстрального газопроводу може бути забезпечена при якюно-му осушуванш природного газу на промислових пунктах тдготовки. Наявнiсть вологи в газi при неякiсному И видаленнi часто е причиною утворення газових пдрапв.

На практицi умови утворення пдра^в визначають за допомогою рiвноважних графтв або розрахунковим шляхом - за константою рiвноваги i графоаналiтичним методом за рiвнян-ням Баррера-Стюарта.

Серiя: Технiчнi науки ISSN 2225-6733

а

б

Рис. 2 - Структура утворення пдрат1в природних газiв: а) - виду I; б) - виду II

Чим вища густина газу, тим нижчим е тиск пдратоутворення. «Важю» компоненти природного газу, таю як пропан, бутан, вступають у реакщю гiдратоутворення при температурах 0.. ,+4°С та надлишковому тиску 0,3 МПа. Наявнють «зародкових» кристалiв сприяе утворенню гiдратiв метану.

Утворення газових пдрапв - це процес одночасно! фшсацп вiльних молекул газу-гiдратоутворювача i води. На рисунку 3 схематично показано утворення впорядковано! газогщ-ратно! структури з вiльних молекул газу й води, отримане шновацшним методом моделювання молекулярно! динамiки, що дозволяе виконувати дослщження структури i властивостей молекул обчислювальними методами з наступною вiзуалiзацiею результатiв i забезпечувати !х три-вимiрне уявлення за заданих у розрахунку умов.

Рис. 3 - Схема багатоетапного процесу утворення газового пдрату: а) - вшьний газ i вода; б) - перехщний стан; в) - пдрат

Утворення пдратно! структури супроводжуеться коливанням внутршньо! енергп систе-ми, при цьому мiж станами, в яких газ i вода знаходяться у вшьнш та пов'язанiй формах, спо-стерiгаеться енергетичний бар'ер, що вщповщае перехiдному стану; проте в цшому процес утворення газових пдра^в е екзотермiчним. Газовi гiдрати утворюються при низькiй темпера-турi та високому тиску за умови достатньо! кшькосп гiдратоутворюючого газу i води, рис. 4. При утворенш пдратно! структури питомий об'ем газу рiзко знижуеться, вщбуваеться його стиснення вщ зовнiшнього тиску гiдратоутворювача до тиску газу в пдратному станi.

Багато робгг як в Укра!нi [3, 4], так i за кордоном [5], присвячено створенню методики визначення рiвноважних умов утворення та розкладання простих i складних газових пдра^в, якi враховують тип гiдрату та !х нестехiометричнiсть. Для побудови термодинамiчно! моделi процес гiдратоутворення може бути представлений у два етапи. На першому етат з чисто! води формуеться незаповнена пдратна решiтка; другий етап полягае в !! заповненш.

Умови утворення гiдратiв природних газiв за константою рiвноваги визначають за формулою:

де г, у - молярна частка компонента, вщповщно, в складi пдрату i газово! фази; К - константа рiвноваги.

Гiдрати утворюються в таких мюцях:

- на штуцерах, безпосередньо тсля редукування газу при тиску приблизно 6,5 МПа i температур^ нижчiй нiж +17°С;

а)

б)

в)

Серiя: Технiчнi науки ISSN 2225-6733

- в обв'язщ, до сепараторiв (при iнтенсивнiй тепловiддачi вiд газового потоку до грунту);

- у сепараторах (швидюсть потоку на вхщних патрубках циклонних сепараторiв досягае 120 м/с);

- у шлейфах-газопроводах, що включають свердловини до промислового газозбiрного колектора;

- у промисловому газозбiрному колекторi в мiсцях рiзкоl змiни швидкостi газового потоку;

- на кшцевих лiнiйних кранах.

Рис. 4 - Утворення гщрапв природних газiв залежно вiд тиску та температури

Основним способом запобiгання утворенню газогщратних пробок е осушення газу, рис. 5. Глибоке очищення природного газу вщ водяного пару потребуе дорогого обладнання i мае високу вартють.

Спосiб осушення природного газу, що включае його сепарацiю вщ краплинно! вологи, осушування газу шляхом абсорбцп вологи концентрованим водним розчином глшолю, регенера-цiю насиченого глшолю шляхом вiдпарювання вологи з нього i конденсацiю випарено! вологи.

Основним недолшом такого способу е засмiчення абсорбенту солями, що мiстяться в крапельнш волозi, яка частково виноситься тсля первинно! сепарацп на стадда остаточного осушення.

Рис. 5 - Рiвноважний вмют парiв води в системi «природнiй газ - вода

Спошб осушення природного газу абсорбцшним методом виконуеться з використанням як абсорбенту розчишв сiрчано! кислоти, тобто включае безпосереднш контакт осушуваного газу i сiрчано! кислоти [6].

Цей спошб вiдрiзняеться настiльки ютотними недолiками, що не знайшов практичного застосування для цшей осушування природного газу i використовуеться лише в лабораторних умовах. Його недолши полягають у наступному. Якщо не складае труднощiв пiдiбрати необ-хiдну для глибокого зневоднення природного газу концентращю шрчано! кислоти, то практично неможливо реалiзувати процес з тдтримкою цього складу в ходi процесу. При цьому залеж-нiсть парщального тиску парiв води над кислотою вщ !! концентрацi! настiльки значна, що вщ-чутне зниження концентрацп кислоти в ходi процесу неприпустимо, оскшьки не будуть витри-маш вимоги до вмiсту парiв води в природному газ^ Регенерацiя кислоти пов'язана з !! упарю-ванням, це процес досить складний, дорогий i вимагае особливих прийомiв для дотримання ви-мог до еколопчного стану виробництва.

На практицi широко застосовують спошб осушення газу за рахунок його охолодження, рис. 6. Установка працюе таким чином: газ вщ свердловини, якщо його температура недостат-ньо висока, надходить у пда^вач 1, а поим у змшовик 5, розташований у нижнш частинi се-

Серiя: Технiчнi науки ISSN 2225-6733

паратора 4. 1з змшовика газ надходить у теплообмшник 8 i, охолодившись у ньому до темпера-тури на 2-3 К вище температури гiдроутворення, надходить до сепаратора-водовщдшювача 10, а по^м у штуцерах 2 проходить дроселювання газу до тиску, який дорiвнюe тиску в мапстра-льному газопровода При дроселюваннi в штуцерi з газу випадають водяний i вуглеводневий конденсати й утворюються гiдрати. Осш гiдрати в сепараторi занурюються тд рiвень конденсату, який пщ^ваеться гарячим газом, що проходить змшовиком 5 для руйнування гiдратiв.

Рис. 6 - Принципова схема осушення газу охолодженням iз утворенням пдрат1в у сепараторi

Холодний газ iз сепаратора через триходовий кран 3 спрямовуеться в мiжтрубний простiр теплообмшника 8, а звiдти - у збiрний колектор сухого газу. Температура газу перед штуцером тдтримуеться на заданому рiвнi терморегулятором 9. Якщо температура газу перед НТС висо-ка, то нагрiвач 1 не ставиться, а температура конденсату, який на^ваеться змшовиком 5, регу-люеться перепуском теплого газу за допомогою байпасу 7. Газ осушують також на установках низькотемпературно! сепарацп. Вузол осушення газу працюе таким чином: газ iз промислiв по-даеться тд тиском 0,11 МПа i стискаеться в поршневому компресорi до тиску 4,5 МПа. У мiж-стутнчатих холодильниках газ охолоджуеться до температури 308-313 К, де видшяеться вода. Для запобиання утворення пдрат1в у теплообмiнники й охолоджувач форсунками вприскуеться 75-80%-ний розчин ДЕГ.

Вщомо декiлька способiв руйнування газогiдратних пробок. Одним з найпроспших е метод зниження тиску. Сутшсть його полягае в порушенш рiвноважного стану пдрат1в, у резуль-татi чого вщбуваеться !х розкладання. Тиск знижують трьома способами:

- вiдключають дшянку газопроводу, де утворилася пробка, i з двох сторiн через «свiчки» випускають газ;

-перекривають лiнiйний кран з одного боку та випускають в атмосферу газ, який зiбрався мiж пробкою й одним з перекритих крашв;

- вщключають дшянку газопроводу з обох боюв вщ пробки i випускають в атмосферу газ, що сконцентрувався мiж пробкою й одним з перекритих крашв.

Недолшами цього методу е значна тривалють процесу та випускання газу в атмосферу, що негативно впливае на навколишне середовище, тому потрiбно розробити альтернативний спошб, який не мае негативного еколопчного аспекту [7].

Другим поширеним способом видалення газопдратних пробок е застосування метанолу. Метанол разом з парами води, що насичуе газ, утворюе спиртоводневi розчини, температура замерзання яких значно нижче нуля.

Оскшьки кшьюсть водяно! пари, яка мiститься в газ^ при цьому зменшуеться, точка роси знижуеться (рис. 7), то небезпека випадання пдрат1в стае значно меншою.

Рис. 7 - Графш для визначення вмюту метанолу у водi

Однак слiд ураховувати, що метанол розчиняеться у вод^ Якщо у свердловинi вона е, метанол розчиняеться в нш цiлком i стае вже менш ефективним.

Переваги:

- вiдносно низька вартють;

- широко розвинена промислова база;

- виробництво метанолу може бути розгорнуто безпосередньо в мюцях споживання;

- вщпадае необхiднiсть у блощ приготування реагенту;

- найвища серед вiдомих iнгiбiторiв антигiдратна активнють, що зберiгаеться навiть при низьких температурах;

- дуже низька температура замерзання концентрованих розчишв метанолу i виключно мала 1х в'язкiсть навiть при температурах, нижчiх за -50°С;

- порiвняно мала розчиннiсть метанолу в нестабшьному конденсатi (особливо при контакт нестабiльного газового конденсату з вщпрацьованим (насиченим) водним розчином метанолу, концентращею меншою нiж 50 мас.%);

- некорозiйний метанол та його водш розчин;

- наявнiсть досить простих технолопчних схем регенерацп вщпрацьованих розчинiв.

Висока ефективнiсть реагенту не тшьки для попередження гiдратоутворення, а й при лшвь

дацп виникаючих при порушеннях технологiчного режиму несущльних гiдратних пробок у про-мислових комунiкацiях (свердловинах, шлейфах, колекторах, АПО, теплообмiнному обладнаннi).

Недол1ки:

- дуже висока токсичшсть (як при дп парiв, так i при попаданнi на шкiрнi покриви й усе-редину органiзму);

- висока пожежна небезпека;

- можливiсть випадання солей при змшуванш iз сильно мiнералiзованою пластовою водою ^ як наслiдок, солевiдкладення в промислових комушкащях;

- ефект прискореного зростання кристалопдраив за наявностi розведених водних розчишв метанолу з недостатньою концентращею для попередження пдрат1в;

- висока пружнють парiв метанолу (нормальна температура китння ~65°С), пов'язана iз цим його дуже висока розчиншсть у стиснутому природному газi й вщповщно пiдвищена пи-тома витрата метанолу.

Серiя: Техшчш науки ISSN 2225-6733

Висновки

Ta30Bi пдрати е единим нерозробленим джерелом природного газу на Земл^ який може скласти реальну конкуренщю традицiйним родовищам. Значнi потенцiйнi ресурси газу в пдра-тних покладах надовго забезпечать людство високоякiсною енергетичною сировиною.

Розгляд юнуючих способiв розкладання газових пдрат1в у газопроводах (видалення газо-пдратних пробок) показуе наявнiсть значних проблем техшчного й екологiчного планiв i необ-хiднiсть дослiдження та розроблення бшьш екологiчно чистих методiв видалення газопдратних пробок з розподiльних газопроводiв газотранспортних систем.

Список використаних джерел:

1. Макогон Ю.Ф. Гидраты природных газов / Ю.Ф Макогон. - М. : Недра, 1974. - 208 с.

2. Геология и геохимия нефти и газа : учебник / О.К. Баженова [и др.]; под ред. Б.А. Соколова. - М. : МГУ: Академия, 2004. - 415 с.

3. Дегтярёв Б.В. Борьба с гидратами при эксплуатации газовых скважин в районах Севера : практическое руководство / Б.В. Дегтярёв, Г.С. Лутошкин, Э.Б. Бухгалтер. - М. : Недра, 1969. - 120 с.

4. Ширяев Е.В. Методы борьбы с гидратообразованием и выбор ингибитора гидратообразова-ния при обустройстве газового месторождения «Каменномысское море» / Е.В. Ширяев // Молодой ученый. - 2015. - № 17 (97). - С. 323-326.

5. Collett T.S. Hydrates Contain Vast Store of World Gas Resources / T.S. Collett, V.A. Kuuskraa // Oil and Gas Journal. - 1998. - Vol. 96, iss. 19. - С. 90-95.

6. Словарь по геологии нефти и газа. / Редкол. : К.А. Черников (отв. ред.-сост.) [и др.]. - Л. : Недра : Ленингр. отд-ние, 1988. - 678 с.

7. Трофимчук А.А. Гидраты - новый источник углеводородов / А.А.Трофимчук, Н.В. Черский, В.П. Царев // Природа. - 1979. - № 1. - С. 83-88.

References:

1. Makogon Y.F. Gidratyprirodnykh gazov [Hydrates of natural gases]. Moscow, Nedra Publ., 1974. 208 p. (Rus.)

2. Bazhenova O.K., Burlin Yu.K., Sokolov B.A., Khain, V.Ye. Geologiia i geokhimiia nefti i gaza: uchebnik [Geology and geochemistry of oil and gas: textbook]. Moscow, MSU Akademiya Publ., 2004. 415 p. (Rus.)

3. Degtyarev B.V., Lutoshkin G.S., Bukhgalter E.B. Borba s gidratami pri ekspluatatsii gazovykh skvazhin v raionakh Severa (prakticheskoe rukovodstvo) [Control of hydrates in the operation of gas wells in the North (a practical guide)]. Moscow, Nedra Publ., 1969. 120 p. (Rus.)

4. Shiryaev E.V. Metody bor'by s gidratoobrazovaniem i vybor ingibitora gidratoobrazovaniia pri obustroistve gazovogo mestorozhdeniia «Kamennomysskoe more» [Methods of dealing with hydrate formation and the choice of inhibitor of hydrate formation in the regeneration gas field «kamennomysskoe sea»], Molodoi uchenyi - Young Scientist, no. 17, pp. 323-326. (Rus.)

5. Collett T.S., Kuuskraa V.A. Hydrates Contain Vast Store of World Gas Resources. Oil and Gas, Journal, 1998, pp. 90-95. (Eng.)

6. Chernikov K.A. Slovar'po geologii nefti i gaza [Dictionary on Geology of oil and gas]. Leningrad, Nedra Publ., 1988. 678 p. (Rus.)

7. Trofimchuk A.A., Chersky N.In., Tsarev U.P. Gidraty - novyi istochnik uglevodorodov [Gas Hydrates - new source of hydrocarbons]. Priroda - Nature, 1979, no. 1, pp. 83-88. (Rus.)

Рецензент: М.Л. Зоценко д-р техн.наук, проф., ПолтНТУ

Стаття надшшла 22.04.2017