CC BY
73
УДК 69.002.68
AНAЛIЗ СУЧAСНОГО СТAНУ ПОВОДЖЕННЯ З ПРОМИСЛОВИМИ ВIДХОДAМИ В AНТPОПОГЕННО НAВAНТAЖЕНИХ PЕПОНAХ yKPA'^
-□ □-
Стаття присвячена актуальнш про-блемi поводження з промисловими вiдхо-дами в великих iндустрiально розвинутих центрах Украти. Проаналiзовано причини та виявлено небезпечт чинники забруднен-ня Грунтiв. Екологiчний аналiз проблемних ситуацш в цих регюнах дае змогу прийня-ти науково обгрунтоваш i виважеш управ-лтсьт ршення з метою впровадження еко-логiчно безпечного природокористування
Ключевi слова: промисловi видходи, еко-логiчний стан, Грунти, джерела забруднен-ня
□-□
Статья посвящена актуальной проблеме обращения с промышленными отходами в больших индустриальных центрах Украины. Проанализированы причины и выявлены опасные факторы загрязнения почв. Экологический анализ проблемных ситуаций в этих регионах дает возможность принять научно обоснованные и взвешенные управленческие решения с целью внедрения экологически безопасного природопользования
Ключевые слова: промышленные отходы, экологическое состояние, почвы, источники
загрязнения
□-□
The paper is devoted to the very topical problem: industrial waste management in big industrial cities in Ukraine. Causes of soil contamination are analysed and dangerous effects are identified. Environmental analysis of situations in these regions allows to ensure decision-making, aimed at sustainable development and rational nature use
Key words: industrial waste, environmental
state, soil, pollution source -□ □-
Вступ
Сyчасне сусшльство досягло рiвня, коли сощаль-но-економiчний розвиток держави необхщно розгля-дати в безпосередньому взаемозв'язку з яюстю навко-лишнього середовища. Гострота проблеми збереження якоси навколишнього середовища, взаемозв'язку при-роди i сустльства, y широкому значенш, виходить за гранищ хвилинних штереав сустльства, переносячи акцент y площину врахування штереив як нишшньо-го, так i майбутшх поколшь [1,2].
Проблема оздоровлення й охорони навколишнього середовища, в умовах антропогенного впливу е однieï з найб^ьш гострих соцiально-економiчних проблем сучасноси [3-14].
О.М. Коваленко
Кандидат педагопчних наук, ректор Хармвський шститут еколоп'Т i соцiального захисту вул. Матросова, 3, м. Хармв Контактний тел.: 8 (057)2524019
О.В. Рибалова
Кандидат техычних наук, доцент УкраТнський науково-дослщний iнститут екологiчних
проблем
вул. Бакулша, 6, м. Харьков Контакний тел.: 8-067-417-47-89 Е-таН: olga.rybalova@mail.ru
Безпека навколишнього середовища e обов'язко-вою умовою стiйкого сyспiльного розвитку [9]. Цим фактором багато в чому обумовлена об'ективна необ-хiднiсть розробки шструментарж для вимiрy еколо-гiчноï безпеки життевого середовища i його викори-стання в розрахунку орieнтирiв i траeкторiï розвитку сyспiльства по шляху прогресу з урахуванням пара-метрiв фyнкцiонyвання сформованих екологiчних i економiчних пiдсистем y рамках системи "навколиш-не середовище — сусшльство".
Вщомо, що "екологiчна оцiнка - це виявлення стану середовища життeдiяльностi або ступеня впливу на не'1 сyкyпностi факторiв" [10]. Звичайно тд екологiч-ним станом навколишнього природного середовища розyмieться спроможнiсть довкiлля забезпечувати
у5
функщонування еколопчних систем, комфортнiсть життeдiяльностi людини та збереження фiзико-геогра-фiчноi основи територiальних природних комплексiв.
Мета роботи
Метою роботи е аналiз сучасного стану поводження з промисловими ввдходами в антропогенно навантаже-них регюнах Украiни та висвiтлення згубних наслщюв екологiчно небезпечного природокористування, а та-кож пропозицii щодо збалансованого розвитку великих iндустрiальних центрiв в цш галузi.
Аналiз останнiх досягнень i публiкацiй
Оцiнка екологiчного стану е основою еколопчно безпечного природокористування та еколопчного нор-мування. Як зазначаеться в багатьох дослвдженнях [11-21], метою еколопчного нормування е виявлення сукупносп критичних значень такого набору показ-никiв, при яких екосистема дослiджуваноi територii зберiгае в щлому своi якостi. Визначення такого набору показниюв гранично допустимого антропогенного тиску та 'х критичних значень повинно базуватися на концепцп стшкоси екосистем до змiн та пов'язаних з нею принципах рангування порушень екосистем за глибиною та ступенем 'х необоротностi.
Якiсть навколишнього середовища можна вста-новлювати шляхом зштавлення вихiдних оцiнок стану окремих компоненпв навколишнього середовища iз системою показниюв i стандартних нормативiв. Аналiз наслiдкiв екологiчних взаемодiй суспiльства i природи ускладнюеться тим, що ця система володiе рядом особливих властивостей. Комплексний фактор екологiчноi трансляцii фiзичних, хiмiчних i iнших впливiв визначаеться характером географiчного середовища, зонально-клiматичними умовами, чутливiстю екосистеми до впливiв, тривалiстю i характером самого впливу. 1хня рiзноманiтнiсть формуе гетерогенний проспр екологiчних чинникiв, як непрямих, так i пря-мих, як регюнальних, так i локальних. На сташ систе-ми вiдбиваються як змши в нiй самоi, так i впливи, що транслюються через '' компоненти.
Методологiчна частина
В даний час поряд iз традицшними усе бiльш широ-ке поширення одержують методи оцiнки стану навколишнього середовища, як базуються на використанш методiв математичного апарата. Одним з таких прикла-дiв може служити штегральна оцiнка змiн стану середовища, що покликана виршувати задачi з виявлення несприятливих (небезпечних) еколопчних ситуацiй.
1дею iнтегральноi юльюсно' оцiнки, використову-ючи прийом присвоення вагових значень ряду дано' серп показниюв, що входять у не', можна представити виразом [21]:
1р = £ Ь Р« / 1= ^ (1)
де
Ь — вага 1-го компонента;
Рщ — оцiнка ]-го показника 1-й компоненти;
Р^ — базове (номшальне) значення ]-го показника;
N — число розглянутих компоненпв.
Як рiвень базового вщлжу стану можна викори-стовувати фоновi значення, що характеризують умов-но природний стан пiд час вщсутноси техногенного впливу, а також нормативш значення, гiгiенiчнi ре-гламенти, середш (середньозваженi) за перiод чи по територп. Вибiр базового рiвня вiдлiку визначаеться задачами дослiдження.
Розробка штегральних оцiнок може бути здшснена або послiдовним порiвнянням окремих ознак з ета-лонним та 'хшм конструктивним синтезом, або шляхом безпосереднього формування мiри розходження дослщного й еталонного багатовимiрних факторiв. При цьому аналогична модель тако' ощнки може бути побудована математичним апаратом статистичного аналiзу. У загальному видi якiсть окремого компонента природного середовища характеризуеться вектором значень ознак, кожна з яких вщбивае визначену вла-стивiсть чи складову '' якостi. Якщо потрiбно ощнити вихiдну якiсть об'екта в щлому, то тдсумковий по-казник повинний бути синтезований за деяким правилом.
У ролi одного з можливих методичних пiдходiв для оцiнки в першому наближенш якостi екологiчного простору можна використовувати, зокрема, шдекс ш-тенсивностi техногенного навантаження на локальну територж в порiвняннi з його середньостатистичним (регюнальним) рiвнем [21]:
= (М; Н; / Si) / (Мо Но / Sо), (2)
де
М; — приведена маса ]-го забруднювача 1-го джере-
ла;
Н; — чисельшсть населення, що проживае в зош активного забруднення 1-м джерелом;
Si — площа територп зони активного забруднення для 1-го джерела;
Мо — сумарна приведена маса забруднювачiв;
Но — загальна чисельнiсть населення;
Sо — загальна площа територп дослщжуваного регiону.
Крiм того, у ролi iнтегрального критерiю укрупнено' ощнки якосп навколишнього середовища можна використовувати, зокрема, шдекс штенсивност еколопчного навантаження на локальну територт [21]:
Т = РВ / S, (3)
де
Р — еколого-економiчний показник для територii;
В — шдльшсть реципiента;
S — площа територп.
За своею суттю вш представляе штенсившсть до-слiджуваного еколого-економiчного показника, зваже-ну на щдльшсть реципiента для дано' територп, i ввд-бивае унiверсальний принцип. Тому, в залежносп вiд категорп розглянутого показника, вш може наповнюва-тися вщповвдно економiчним чи екологiчним змктом.
Так, наприклад, використовуючи в ролi показника величину економiчного збитку (У), заподжваного
дослщжуваному (^ реципieнту (Р) забрудненням на-вколишнього середовища на локальнiй територп (S), iнтенсивнiсть екологiчноi збиткоeмностi визначаеться формулою [21]
Ту; = Р Yi / Si, i= (4)
Аналогiчно, використовуючи валовi викиди (М) шкщливих речовин в атмосферу промислового центра з шдльшстю населення (Н), штенсивтсть техногенного навантаження можна визначити формулою [21]
Тн = Н М; / Si, i= (5)
Для спрошеноi ощнки екологiчного навантаження на навколишне середовище регюну в ролi показника (Р) може виступати маса забруднюючих речовин (шо викидаеться в Грунт, водне чи повггряне середовище), а показником рецитента може виступати об'ект, що тддаеться впливу з боку забрудненого повиря, води чи Грунту (наприклад, населення, рослиншсть, про-мисловi об'екти, водогосподарська д^янка тощо) [21].
Врахування iнтенсивностi еколого-економiчного показника на дослiджуванiй територii з урахуванням шдльносп населення може суттево впливати на ощнку небезпеки забруднення навколишнього середовища регiону.
Аналiтична частина
Донецька область за своiм географiчним розташу-ванням вiдноситься до Центрального степу. Адмшь стративно-територiальнi одинищ Донецькоi областi складають: мiста обласного значення-28; мiста районного значення-24; селища мiського типу-131; сiльськi населен пункти-1124.
Серед регiонiв Украiни Донецька область характеризуемся найвищою еродовашстю Грунтового по-криву. Тут сконцентровано 66,2% змитих сшьсько-господарських угадь, iз них 66,5% змитоi рiллi (до загальноi плошi цих земель). Дефляцшно небезпечнi сiльгоспугiддя становлять 85,8 %, а ршля - близько 90% iхньоi плошi по область З 1961р. площа еродованоi (змито!) рiллi збiльшилася по областi до 1200 тис. га, тобто 72,4 %.
Без протиерозшного захисту рiчнi втрати Грунту вщ водно: та вирово' ерозii сягнуть 29,5 млн.т (10,5 т на 1 га еродованих земель). Втрати уах видiв продук-цii на змитих Грунтах - до 9,2 млн. ц зернових. Сумарш рiчнi економiчнi втрати ввд ерозп Грунтiв усiх видiв - 1,4 млрд. грн. за розмiром приведених витрат i 0,6 млрд. грн. - за втратами умовно чистого прибутку, або вщповщно 484 i 224 грн. на 1 га уах еродованих «льгоспугвдь.
Ерозiя як фактор деградацп Грунтового покриву й еколопчно' небезпеки оцiнюеться передусiм штенсив-шстю змиву та об'емами перемiшення Грунтового субстрату. Середньорiчний змив Грунту з орних земель часто становить 10-15 т/га, а тд просапними культурами подекуди досягае 20-30 т/га.
На територп Донецько' обласи у державному баланс налiчуеться 875 родовищ корисних копалин з 33 видiв сировини загальнодержавного значення, з них
експлуатуеться 282 родовищ з 23 видiв мшерально' сировини.
Мшерально-сировинна база областi майже на 50% складаеться з паливно-енергетично' сировини (кам'я-не вугiлля, метан вугiльних родовищ i газ вiльний), друге мшце належить сировинi для виробництва бу-дiвельних матерiалiв (бiля 20%), решта - такi кориснi копалини, як гiрничохiмiчнi, гiрничоруднi та неруднi для металургп i металiчнi.
Використання надр е причиною порушення земель (табл.1).
Таблиця 1
Використання надр
Загальна юльюсть кар'ер1в та розробок Загальна площа порушених земель, га Площа вщпрацьованих земель, що тдлягають рекультивацй Рекульти-вовано
111/55 24124 4232 417
Зважаючи на глибоку уражешсть областi небез-печними ЕГП (зсуви, карст, абразiя, пiдтоплення та ш.), всю територii областi визначено як дшянку першо' категорп.
Надра Донецько' областi виключно багатi корис-ними копалинами i по багатьох видах мшерально' сировини забезпечують не тшьки потреби регiону, а i Укра'ни в цiлому. Область мае великий потенцiал для збiльшення обсяпв видобутку та переробки мше-рально' сировини, а також для розширення кiлькостi видiв корисних копалин, що видобуваються, якщо у 'х використанш з'явиться потреба.
Необхiдна реалiзацiя дтчих державних та регю-нальних щльових програм та роздiлiв комплексних програм, нащлених на рацiональне використання та охорону мшеральних ресурсiв.
Однiею з найгострших екологiчних проблем в До-нецькiй областi е проблема поводження з вщходами. Накопиченi в област у великих обсягах промисловi ввдходи (423220,3 тис. т) чинять на навколишне при-родне середовище техногенний вплив. Площа земель, зайнятих вщходами, наближаеться до 2 % територп область
Останш роки тсля тривалого спаду почали зроста-ти обсяги виробництва, а вщповвдно i обсяги утворен-ня вiдходiв.
Обсяг утворення промислових вiдходiв в областi складае, за даними тдприемств, 24227,6 тис.т, не вра-ховуючи вiдходи гiрнично-видобувноi промисловость Бiля 15 млн.т (60% утворених в обласп вiдходiв) становлять шлаки металургшного виробництва, бiля 3 млн. тонн утворено золи та золошлакових вiдходiв.
Продовжуеться значне падшня обсягiв утворення породи вуглевидобутку, що пов'язане значною мiрою iз закриттям окремих шахт i припиненням вуглеви-добутку.
В адмшштративному планi найбiльша юльюсть вiдходiв, як i в попередш роки, утворилась в мiстах Марiуполi (10,5 млн.т), Донецьку (1,9 млн.т), бнаюе-вi (1,9 млн.т), Докуча'вську (1,7 млн.т), Макiiвцi (1,1 млн.т) Добропiллi (0,8 млн.т), Дебальцево (0,7 млн.т), Краматорську (0,4 млн.т), Горлiвцi (0,2 млн.т), Волно-
ваському (1,5 млн.т) та Старобешiвському (0,8 млн.т) районах (рис. 1).
12
10
8-
6-
2-
□ Мар1уполь ■Донецьк
□ Снаюево
□ Докуча1вськ
■ Макйвка
□ Добропиля
■ Дебальцево
□ Краматорськ
■ Горлюка
Рис. 1. Утворення вiдходiв в мiстах ДонецькоТ обласп, млн.т.
Бiльша частина вiдходiв, що утворюються в об-ластi, е вторинними матерiальними ресурсами, однак використовуються ще неефективно.
У останнi роки, найб^ьше використовувались:
- вiдходи залiзовмiснi металургiйного виробницт-ва - 3,5 млн. тонн;
- шлаки сталеплавильного виробництва - 2,7 млн. тонн;
- шлаки доменного виробництва - 2,6 млн. тонн;
- вщходи вуглевидобутку i вуглезбагачення - 0,7 млн. тонн;
- зола i золошлаковi вщходи ТЕС - 0,4 млн. тонн.
Найбiльшi обсяги використання вiдходiв пов'язанi
з використанням залiзовмiщуючих вiдходiв та шлаюв металургiйного виробництва, вiдходiв вуглевидобутку та вуглезбагачення для виробництва будiвельних матерiалiв та як енергетично' сировини. Але за останш роки не введено ш одного комплексу для зворотно' закладки вiдпрацьованих просторiв шахт, а з реаль зацiею гранульованих доменних та перероблених на щебшь сталеплавильних шлаюв з'явилися проблеми збуту. Це стосуеться Марiупiльских металургiйних комбшапв «Азовсталь», iм. Иллiча, Макiiвського ме-талургiйного комбiнату. Тобто, шлаки переробляють-ся та бiльшiсть 'х знову складуеться, через ввдсутшсть попиту.
Наявшсть в областi пiдприемств хiмiчноi, коксохь мiчноi, машинобудiвельноi промисловостi, кольорово'' металургп та iнших призвела до значних обсяпв утворення i накопичення токсичних вiдходiв та забруднен-ню територiй цiлого ряду мiст. Вщносно загальноу-кра'нських обсягiв в Донецькш областi утворюеться 20-30% токсичних вiдходiв.
Велика кiлькiсть токсичних вiдходiв - 10 млн.т, або 40 % обсягу утворення - направлена у поверхневi схо-вища органiзованого складування (поховання).
Що стосуеться небезпечних вiдходiв, то в обласп е потужност для знешкодження та утилiзацii лише окремих видiв. Для збору та переробки ртутьвмщу-ючих вiдходiв в обласп працюе тдприемство ООО
"Микитртуть", яке було органiзовано на базi Мики-пвського ртутного комбiнату. Деюлька пiдприeмств в областi займаеться переробкою свинецьвмщуючих вiдходiв (у т.ч. вщпрацьованих акумуляторiв). Вщ-сутня система збирання та утилiзащi вiдпрацьованих нафтопродуктiв, у тому чж^ мастил. Поширюеться практика спалювання цих вiдходiв замiсть регенера-цп, що в умовах обласп (високе забруднення атмосферного повиря) неприпустимо.
Через вщсутшсть полiгонiв для поховання та заво-дiв по знешкодженню i переробцi токсичних вiдходiв зберiгання високонебезпечних вiдходiв здiйснюеться на територп пiдприемств, часто не вщповщае еколопч-ним вимогам, що призводить до напруженоi ситуацп
i сприяе попаданню цих вiдходiв на звалища та iншi, непристосованi для цього мшця. Згiдно статзвiтностi, в мшця неорганiзованого складування вiдправлено 3,553 тис.т. вiдходiв II-III класiв небезпеки. Але най-бiльшу тривогу викликають накопичеш вiдходи. За статистичними даними, накопичено бшя 17,4 млн. т. вiдходiв I - III класiв небезпеки, але фактично iх бшь-ше, бо статзвiтнiсть не враховуе вiдходiв, заскладова-них сумiсно на объектах, що виведенi з експлуатацп та тих тдприемств, що ранiше накопичили токсичш вiдходи, а тепер вони не звиують статистицi, бо не працюють. Практично всi дiючi накопичувачi вiдходiв не забезпечують екологiчну безпеку, бшьшшть з них вичерпали своi потужностi з обсягiв накопичення.
Ввдвали породи, кiлькiсть яких складае бшя 600, займають тисячi гектарiв земель, а через горшня знач-но' iх кiлькостi iнтенсивно забруднюють атмосфер-не повiтря. На цiлому рядi шахт та збагачувальних фабрик породш вiдвали вичерпали своi потужностi, деяю вийшли за межi вiдведеноi землi та потребують вiдводу нових земель.
Багато проблем виникае з ввдходами , яю утворюються внаслщок знищення будiвель i споруд на лжвщуемих шахтах, бо проекти лжвщацп шахт не передбачають переробку цих вiдходiв, '¿х дроблення, а мкця для '¿х видалення вiдсутнi. Т^ьки в м. Макь iвка збудовано пол^он для розмiщення будiвельних вiдходiв лiквiдуемих шахт. Аналогiчна ситуацiя iз розмiщенням вiдходiв у металургiйному комплекс^ золошлакiв ТЕС та iнш.
Але найб^ьш екологiчно небезпечними объектами в обласп е накопичувачi вiдходiв хiмiчноi та коксохь мiчноi промисловостi, машинобудування.
Накопичувачi хiмвiдходiв Марiупольського, Ав-дпвського та 6накiевського коксохiмiчних тдпри-емств потребують лжвщацп з реабiлiтацiею територш. На Мушкетiвських та Григорiвських вщвалах двома Макпвськими коксохiмiчними пiдприемствами впро-довж багатьох рокiв було накопичено цШ озера кисло' смолки та шших вiдходiв.
На територп Лугансько' областi широко розвиненi екзогеннi геолопчш процеси: зсуви, карст. 1138 зсу-вiв природно-iсторичного й техногенного походження охоплюють площу в 569 га, до 2010 року прогнозуеться
ii зб^ьшення на 95 га .
Одним з найб^ьш значних факторiв забруднення довкiлля е токсичнi вщходи, якi суттево впливають на еколопчну ситуацiю областi. Недостатня кiлькiсть пол^ошв для поховання токсичних промислових вщ-ходiв i вiдсутнiсть заводiв по знешкодженню та '¿х
4
0
переробщ, вщсутшсть достатньо': кiлькостi централь зованих пункпв збирання, утилiзацiï, знешкодження та захоронення по видах вiдходiв (в т.ч. токсичних), яю утворюються практично на вах пiдприeмствах, призводить до такого негативного явища, як розмь щення i накопичення вiдходiв на власних територiях пiдприeмств. Мiсця складування токсичних вiдходiв на пiдприeмствах часто не вщповщають екологiчним вимогам, що призводить до напруженоï ситуацiï та сприяе '¿х потраплянню на несанкщоноваш звалища та iншi непристосованi для цього мкця.
Вирiшення проблеми лжвщацп наслiдкiв гiрничих робiт на сьогодення е прiоритетним при закриттi шахт i дозволило б зменшити техногенний вплив на довюлля особливо в районах концентрацп промислового виробництва, зокрема внаслщок зменшення площi земл^ яка видiляеться для зберiгання та захоронення вiдходiв.
Загальна маса накопичених в Луганськш областi промислових вiдходiв становить понад 61,55 млн. т. На сьогодення на Луганщиш зберпаеться достатньо висока концентрацiя промислового, «льськогоспо-дарського виробництв, транспортноï iнфраструктури в поеднанш з компактнiстю проживання населення, що створюе додаткове антропогенне навантаження на бюсферу Луганщини, в тому чи^ за рахунок негативного впливу мшт видалення вiдходiв.
Останнi роки, шсля тривалого спаду, почали зро-стати обсяги виробництва, а вщповщно i обсяги утворення вiдходiв.
В адмiнiстративному планi найбiльша юльюсть вiдходiв утворилась на пiдприемствах мшт Алчевськ (58%), Рубiжне (7%), Луганськ (2%), м.Лисичанськ, м.Первомайськ, м.Красний Луч, м.Краснодон (по 1%), Стаханов (5%). Основними причинами зростання об-сяпв утворення вiдходiв можна вважати зростання обсяпв виробництва в металургшнш та прничо-видо-бувнiй промисловостi.
Накопичений обсяг вiдходiв суттево впливае на стан довюлля та екологiчну безпеку населення. В обласп вiдсутнi спецiалiзованi шдприемства по ути-лiзацiï або нейтралiзацiï токсичних вiдходiв, якi нако-пичуються на територп промпiдприемств, на вщомчих полiгонах та полiгонах твердих побутових вiдходiв та збiльшують антропогенний тиск.
Шдприемствами Луганськоï областi протягом року вщправлено в поверхневi сховища оргашзованого складування (поховання) 2,5 млн. т. вiдходiв, що скла-дае 43,6 % вщ загальноï кiлькостi утворення вiдходiв.
Незначна кiлькiсть пiдприемств обласН мае власнi полiгони, або накопичувачi токсичних промислових вiдходiв, з них 2 пол^они ВАТ "Алчевськкокс" i ВАТ "Алчевський металургiйний комбшат" призначеш для розмiщення вiдходiв тiльки IV класу небезпеки.
Негативний внесок в еколопчний стан довюлля вносять мшця видалення багатотоннажних вiдходiв - шахтш вiдвали, в бiльшостi не джч^ та шламонако-пичувачi для вiдходiв збагачування вугiлля.
Щороку, в порушення екологiчних, санiтарних норм i правил поводження, токсичш промисловi вiдходи ви-возяться безпосередньо у довкiлля. Таю стихшш зва-лища е джерелом забруднення токсичними компонентами повiтря, Грунту, поверхневих та шдземних вод.
ЕколоНчно - небезпечними об'ектами Лисича-но-Рубiжанського регiону е полiгони для видалення
токсичних вiдходiв хiмiчноi промисловостi. В райош розмiщення полiгонiв твердих промислових вiдходiв пiдприемств Лисичано - Рубiжанського регiону, розташо-ваних в с. Фугарiвка Попаснянського району, зберпа-еться осередок сольового забруднення шдземних вод. Площа забруднення сполуками азоту складае 0,34 км2, вiдмiчаеться наявшсть фенолiв, мжроелеменпв (лiтiю, марганцю).
На межi з накопичувачем ВАТ "Краситель" мае мкце перевищення нормативiв по фенолам у 31 раз (свердловина 4). По шшим мжрокомпонентам спосте-ртються окремi перевищення, якi змiнюються як в впродовж часу так i по плошд (рис. 2).
Площа сольового забруднення в зош впливу нако-пичувача пiдприемства у останш роки не змiнюеться i складае 0,13 км2, найб^ьша концентрацiя солей складае 3,0г/л , а загальна жорстюсть 23,76 ммоль/л. Вмкт сульфатiв перевищуе ГДК у 2-2,5 рази. Крiм того вщмь чаеться шдвищений вмiст марганцю та лтю. 1снуюча мережа спостережних свердловин шдприемства не вдосконалена i потребуе ремонту.
Рис. 2. Пол1гон промислових в1дход1в ВАТ «Краситель»
За даними мониторингу накопиченi вiдходи негативно впливають на шдземш води в Лисичансько-Ру-бiжанському регiонi, що може впливати на яюсть вод р. Оверський Донець - важливого джерела питного водопостачання Лугансько' та Донецько' областей.
Запорiзька область розташована у швденно-схвднш частинi Укра'ни. Загальна площа област - 27,2 тис.км2, що складае 4,5% територп вае' Укра'ни, межуе безпосередньо з Дшпропетровською, Донецькою та Херсонсь-кою областями.
Багата сировинна база стала основою розвитку потужного прничо-металургшного та енергетичного комплексу область Високий стушнь техногенного на-вантаження на область негативно впливае на стан на-вколишнього природного середовища.
Продовжуеться деградащя грунтового покрову, яка крiм ерозп грунпв, виражаеться в збщненш його гумусом та поживними речовинами, засолюванш i шдтопленш зрошувальними водами. Вмiст гумусу у грунтах мае тенденщю до зниження - щорiчно з кожного гектара грунпв втрачаеться 0,35 тонни гумусу.
Еколопчна ситуацiя у сферi поводження з вщхода-ми залишаеться в Запорiзькiй областi гострою, i в першу чергу, через велию обсяги 'х щорiчного утворення, розмщення та накопичення впродовж тривалого часу.
Масштабшсть ресурсовикористання i енергетич-но-сировинна спецiалiзацiя економiки регiону при-зводять до значного утворення i накопичення вiдходiв. Вiдходи е одним з найб^ьш вагомих факторiв за-
бруднення навколишнього середовища i негативного впливу на Bei компоненти довкiлля. 1нфшьтращя вiд захоронених вiдходiв на пол^онах, пилоутворення в процесi ïx розмщення, вiтрова та водна ерозiï, iншi фактори мiграцiï токсичних речовин приводять до забруднення тдземних та поверхневих вод, атмосферного повиря, земельних ресурав, ведуть до зменшення сiльськогосподарського виробництва.
На 54 взятих на облж смiттeзвалищаx, полiгонаx, шламо-накопичувачах, вiдвальниx господарствах об-ластi, яю займають площу 1061,5 га, за орieнтовними оцiнками розмiщено близько 146,6 млн. т твердих по-бутових та промислових вiдxодiв (рис.3).
Як i в попередш роки, найбшьша кiлькiсть токсичних вiдxодiв утворилась на тдприемствах мiст Запорiжжя та Енергодар, i склала 5119,6 тис.т (87,9% юлькосп по обласп) та 654,3 тис.т (11,2%).
Застосування пестицидiв, мшеральних добрив, розмщення на значних площах вiдxодiв, викиди промислових тдприемств та автотранспорту е основними причинами забруднення Грунпв xiмiчними речовина-ми.
До тдприемств, на яких утворилась значна юль-юсть токсичних вiдxодiв, належать ВАТ: "МК "Запо-рiжсталь" (70,2% загальноï кiлькостi вiдxодiв); "За-порiзький завод феросплавiв"(6,6 %); "Запорiзький виробничий алюмiнiевий комбiнат"(4,6%) та Запо-рiзька ТЕС (11,1%).
■ Утворилось
■ Використано
■ Направлено в сховиша оргашзованого складування (поховання)
Рис. 3. Утворення та поводження з промисловими токсичними вщходами в Запорiзькiй областi
Формування потужного промислового комплексу Запорiзькоi обласп зумовило розвиток прничодобув-но' промисловость На початкових стадiях найбiльш значного розвитку набули роботи по видобутку будь вельних матерiалiв в районах прилеглих до м.Запо-рiжжя, що було обумовлено будiвництвом пiдприемств енергетичноi, металургiйноi, машинобудiвноi та iнших галузей. В ходi зростання кiлькостi прничих тдпри-емств i формування розвинутого прничодобувного комплексу iз значними обсягами вилучення корисних копалин та прських порвд стали вiдбуватися негативнi змши стану довкiлля. Протягом останнiх десятирiч набули масштабного характеру техногенно-екологiчнi проблеми, серед яких необхщно видiлити:
- порушення земель, рекультивацiя яких не вико-нуеться;
- формування великих обсяпв вiдходiв (вiдвали гiрських порiд);
-порушення гвдрогеолопчних умов, що приводить до попршення водопостачання пiдземними водами;
- втрати корисних копалин та некомплектне вико-ристання родовищ.
Харювська область розташована на твшчному сходi Украiни на територп двох природних зон Лiвобе-режноi Украiни - Лiсостепу i Степу в межах водороздь лу, що вщокремлюе басейни Дону i Дншра.
На пiвночi Харкiвщина межуе з Белгородською областю Росп, на сходi - з Луганською, на твшчному сходi - з Донецькою, на твдш - з Днiпропетровською, на заходi - з Полтавською та на твшчному заходi - з Сумською областями Украши. Площа територп Хар-кiвщини складае 31.4 тис. кв. км, що становить 5,2% територп Украши, вщстань iз сходу на захщ - 225 км, з пiвночi на пiвдень - 200 км.
За загальним природно-ресурсним потенщалом Харювська область посiдае 5-е мшце в Украiнi, ii мшерально-сировинна база складаеться на 37,6% з паливно-енергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам'яне та буре вуплля), на 50,7 % iз сиро-вини для виробництва будiвельних матерiалiв, решту становить сировина кольорових металiв, прiснi мше-ральнi пiдземнi води.
У структурi промислового виробництва обласп переважають харчова промисловшть (32,5%), маши-нобудування (26,5%) та енергетична промисловкть (16,5%). Бiльше 400 пiдприемств в регюш зайнято виробництвом товарiв народного споживання, яких випускаеться близько 9 тис. видiв - 9% загального випуску таких товарiв по Украшь
Таблиця 2
Утворення вiдходiв в Харювськш областi
Клас небезпеки Кшь-кiсть зарее-стро-ваних вiдxодiв У тому чиош
з визна-ченими xiмiчним складом та фiзич- ними власти-востями для яких визна-чено умови зберь гання, транспор-тування, вида-лення для яких визначено тдприем-ства або вироб-ництва з ïx утилiзацiï для яких визна-чено мюця вида-лення вiдxодiв
Разом (уах класiв небезпеки) у тому чист: 469 469 469 130 313
1-го класу небез-пеки 32 32 32 6 -
2-го класу небез-пеки 29 29 29 29 -
3-го класу небез-пеки 140 140 140 69 71
4-го класу небез-пеки 268 268 268 26 242
На територп обласп експлуатуеться 304 родовищ корисних копалин, з них експлуатуеться 73. Мше-рально-сировинна база обласН на 37,6% складаеться з паливно-енергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам'яне та буре вуплля), на 50,7% - з сировини для виробництва будiвельних матерiалiв.
велию шдприемства), м. Первомайський (мшце розташування ДП '^мпром").
¡нформащя стосовно утворення, використання та видалення вiдходiв по класам небезпеки (та по окре-мим видам) за формою держстатзвиносН № 1- токсич-нi ввдходи наведена у таблицi 2.
Номенклатура утворення рiзноманiтних промислових вiдходiв обумовлена галузевою структурою промисловостi области до складу якоï входять елек-троенергетична, видобувна, хiмiчна, машинобуду-вання, металообробка, цементна та харчова промис-ловость На теперiшнiй час зареестровано 469 видiв вiдходiв з визначеними хiмiчним складом та фiзич-ними властивостями, у тому числi для 130 видiв вщ-ходiв визначено шдприемства (виробництва) щодо '¿х утилiзацiï.
В регюш впроваджуеться система управлiння про-мисловими вiдходами на обласному рiвнi. Особлива увага придiляеться питанню забезпечення повного збирання, належного збертння та недопущення зни-щення i псування вiдходiв, для утилiзацiï яких в Укра-ïнi iснуе вiдповiдна технолопя. Вiдпрацьованi лужнi та кислотнi акумуляторш батареï направляються на ТОВ "Владармет" та ТОВ "Мета"; вiдпрацьованi люмь несцентнi лампи, що мiстять ртуть направляються на Микипвський ртутний комбшат (м.Горлiвка Донець-коï областi), вщходи та брухт та шлаки кольорових металiв - на ТОВ "Мета", вщпрацьоваш нафтопродук-ти та мастильно-охолоджувальна рщина на ТОВ НВП "Новштех", макулатура на ВАТ "Роганська картон-на фабрика", полiетилен на ТОВ "Харкiввторполiмер, зношенi шини на зовшшньо-торпвельне пiдприемство "МАГ"(Полтавська область).
В обласН дiе 5 вiдомчих полiгонiв промислових вiдходiв загальноï площею 423 га, на яю видаляють своï вщходи 3 та 4 класiв небезпеки ВАТ "Харювський пiдшипниковий завод", ВАТ "Харювський трактор-ний завод", ВАТ "Куп'янський ливарний завод", Змь '¿вська ТЕС, ВАТ "Лозiвський ковальсько-механiчний завод".
З метою зменшення обсягiв накопичених вiдходiв ливарного виробництва в мiсцях '¿х розташування здiйснюеться переробка шлакiв та супутшх матерiалiв шляхом вилучення матерiалiв вiдвалiв та переробки в товарну продукщю.
Головною проблемою погiршення стану земельних ресурав областi залишаеться деградащя Грунтiв, в першу чергу розвиток ерозшних процесiв, фiзична деградащя Грунтiв, яка проявляеться у переушдльненш верхнiх шарiв Грунту i за експертною оцшкою пошире-на на 35% площд рiллi.
До попршення стану Грунтiв приводить несанкцю-новане розмщення вiдходiв i смiття , випадки аварш-ного забруднення земель нафтопродуктами та скидом стiчних вод на рельеф мшцевость
Масштабнiсть ресурсовикористання призводять до значного утворення i накопичення вiдходiв, що негативно впливае на в« компоненти довюлля.
Висновки
Аналiз сучасного стану поводження з промислови-ми вщходами в антропогенно навантажених регюнах Украïни дозволив видшити основнi проблеми:
- постiйне збшьшення кiлькостi накопичених промислових та побутових вiдходiв;
- вiдсутнiсть сучасних пол^ошв i коштiв на '¿х бу-дiвництво;
- вiдсутнiсть офщшно вiдведених земельних дiля-нок;
- необхщшсть реабiлiтацiï забруднених територiй вiд несанкцюнованого розмiщення вiдходiв;
- безхазяйнiсть складських примщень з непри-датними пестицидами та '¿х незадовiльний санiтарний стан, як наслщок розпаювання господарств i змши форми власностi;
- накопичення значних обсяпв осадiв стiчних вод на обмеженш площi очисних споруд;
- повiльне обладнання полiгонiв режимною системою спостережень за станом шдземних вод та Грунпв;
- недостатня юльюсть спецiалiзованих органiзацiй та шдприемств, що займаються заготiвлею i переробкою вiдходiв, як вторинноï сировини;
- експлуатацiя сiльських смггниюв з порушенням вимог дiючого природоохоронного законодавства.
Використання недосконалих технологш, вщсут-нiсть економiчних пiдходiв та важелiв у викори-станнi природних багатств не дозволяе на сучасний момент використовувати '¿х у обсягах, що суттево би зменшило юльюсть накопичення вiдходiв енер-гетичного та вуглевидобувного i вуглепереробного комплекив.
Прикладом альтернативного ршення проблеми утилiзацiï ранiше накопичених вiдходiв вугiльноï про-мисловостi е впровадження технологи з розробки по-родних вiдвалiв.
На сьогоднiшнiй день проводяться пошуки шляхiв утилiзацiï вiдходiв, а також технологiй, що дозволяють втягувати вщходи, що утворюються в технолопчний процес, виходячи з реального фшансового та соцiаль-но-економiчного становища.
Ефективне виршення всього комплексу питань, пов'язаних з лжвщащею чи локалiзацiею негативного впливу на навколишне природне середовище мшць накопичення зберiгання вiдходiв належить до найак-туальнiших проблем сучасность
Основнi шляхи вирiшення шнуючих проблем - це вiднесення еколопчних проблем до числа прi-оритетних на державному рiвнi, збiльшення обсяНв фiнансування в рамках природоохоронних програм за рахунок повернення „в природу" певних вщсотюв вщ надходжень за природокористування (податок за землю, плата за спецводокористування, надра, лши).
Аналiз виконання природоохоронних заходiв показав '¿х недостатню ефективнiсть, не всi заплановаш заходи впроваджуються з причини вщсутносп достат-нього фiнансування.
Здiйснення комплексу заходiв щодо впровадження iнтегрованого шдходу до розв'язання природоохорон-них проблем дозволить забезпечити умови для еколо-гiчно збалансованого розвитку великих iндустрiаль-них центрiв Украïни.
Лиература
1. Порфирьев К. П. Общесистемная среднесрочная программа по окружающей среде на период 1990-1995 гг. // Проблемы окружающей среды и природных ресурсов / ВИНИТИ.- М., 1989.- № 3.- с. 1-25.
2. Лемешев М. Я. Экологические проблемы Европы и пути их решения // Экономические науки.- 1992.- № 2.- с. 2-71.
3. Мельник Л. Г. Экономические проблемы воспроизводства природной среды.- Харьков, 1988.- 160 с.
4. Базилева И. К. Экономические аспекты социалистического природопользования.- М.: Знание, 1985.- 64 с.
5. Environmental Quality. The Fourth Annual Report of theCEQ. - 1976. -126 p.
6. . Lasgest costsog saving environment lie ahenol.- Eng/News - Rос., 1978.- V. 200.- № 26- с. 17-22.
7. Охрана окружающей среды рациональное использование природных ресурсов в СССР: Статистический сборник. - М.: Финансы и статистика, 1989. - 174 с.
8. Охорона навколишнього середовища та використання природних ресурав Украши. - Кш'в, Мш. стат. Украши, 1992.- 152 с.
9. Блехцин И. Я. Эколого-экономические аспекты предплановых решений. - Л.: Наука, 1984. - 112 с.
10. Реймерс Н. Ф. Природопользование. Словарь-справочник. - М., Мысль, 1990.- 637 с.
11. Принципы и методы определения норм нагрузок на ландшафты. - М.: ИГ АН СССР, 1987. - 32 с.
12. . Оценка состояния и устойчивости экосистем. - Институт охраны природы и заповедного дела. М., 1992. - 125 с.
13. Влияние атмосферного загрязнения на свойства почв / Под ред. Л.А.Гришиной. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 205 с.
14. Моргун Л.В. Биохимические показатели почв как индикаторы загрязненности их пестицидами. - М.: ВНИИТЭИагропром, 1990. - 47 с.
15. Григорьевская А.Я. Оценка антропогенного изменения и регуляция использования травяных сообществ Центрального Черноземья// Пром.быт. состояние и перспективы развития. - Киев, 1990. - с. 61-63.
16. Экосистемы в критических состояниях/ Под ред. Ю.Г.Пузаченко. - М.: Наука, 1989. - 214 с.
17. Straalen N.M., Denneman C.U. Ecotoxicological evaluation of soil quality criteria// Ecotoxicology and environmental safety. - 1989.
- V.18. - р. 241-251.
18. Straalen N.M. New methodological for estimating the ecological risk of chemical in the environment // Proc.6th Int. Assoc.of Engineering Geology. 6-10 August 1990. - Amsterdam, 1990. - р. 241-251.
19. Базилевич Н.И. Некоторые критерии оценки структуры и функционирования природных зональных геосистем //Почвоведение. - 1983. - № 2. - с. 27-40.
20. Солнцев Н.А. О биотических и геоматических факторах нормирования природной среды// Вестник МГУ. Серия геогр. 1973.
- № 1. - с. 41-50.
21. Рыбалов А.А. Качество окружающей среды: методические подходы оценки. - обз. информ. Экологическая экспертиза, №1.
- М., 2001. - с. 12-66.
