CC BY
25
Азии [Электрон. ресурс] // Marc Suhrcke, Martin McKee, Lorenzo Rocco // Всемирная организация здравооxранения SOOB г., от имени Eвропейской обсерватории по системам и политике здра-
вооxранения, SOOB г. Режим доступа: http://www.euro.who.int/_
data/assets/pdf_file/0004/74740/E90569R.pdf.
S. Kонститyцiя УкраТни, ст.49. [Eлектрон. ресурс] - Режим доступу:
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/S54%D0%BA/96-%D0%BS%D1%B0
3. Виконання Державного бюджету. Державна казначейська служба УкраТни [Eлектрон. ресурс] - Режим доступу: http://treasury. gov.ua/main/uk/doccatalog/list
4. Шлектрон. ресурс] - Режим доступу: Health financing: Health expenditure ratios by country. - Global Health Observatory Data Repository: http://apps.who.int/gho/data/node.main.75?lang=en
5. Отратепя розвитку системи оxорони здоров'я: украУнський ви-мiр: Леxан B.M., Cлабкий r.Ü., Шевченко M.B. - ^в, г009. - C. 7.
6. Cамооцiнка населенням стану здоров'я та рiвня доступнос-т окремиx видiв медичноТ допомоги у ëO^ роцi (за даними вибiр-кового опитування домогосподарств у жовтн 9019 року) [Eлектрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
7. ^валь Ü.R Запровадження обов'язкового державного ме-дичного страxyвання, як складова державного управляя зм^а-
ми сфери охорони здоров'я в УкраТн / О.П. Коваль, Т.П. Авраменко // 1нвестици: практика та досвщ: наук. фах. вид. [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://www.investplan.com.ua/
8. Сучасний стан, шляхи i перспективи реформи у сфер1 охорони здоров'я УкраТни: Парламентськ слухання 5 червня. 2013 р. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://static.rada.gov.ua/zakon/ new/par_sl/SL050613.htm
9. Державна служба зайнятост [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/control/uk/statdatacatalog/list/ category?cat_id=305437
10. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
11. WHO Global Health Expenditure Atlas 2012 [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.who.int/nha/atlas.pdf
1 2. World health statistics 2013. - World Health Organization 2013 [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.who.int/ about/licensing/copyright_form/en/index.html
13. Петухов В.В. Организация статистического учета и отчетности в системе обязательного медицинского страхования: Уч.-метод. пособие // Под ред. В.В. Петухова. - М., 2000. - 192 с.
14. О состоянии здоровья населения, организации системы здравоохранения в странах СНГ. - Доклад: 2009. [Електрон. ресурс] - Режим доступу: www.vkp.ru/upload/global/0911_isp_4-4doklad.doc
ЯК. ШАПОВАЛ,
Укранський державний унверситет фнанав та м1жнародно'1 торпвлi
Анал1з ступеню майнового розшарування населения Украши
У статт аналiзyються прямi та опосередкованi показники економiчноíнервност населення Украни на сучасному етаni. Ключов! слова: коефiцieнт Джин'!, верх^й та нижнй дециль, коефiцieнт фонд/в.
ЯК. ШАПОВАЛ,
Украинский государственный университет финансов и международной торговли
Анализ степени имущественного расслоения населения Украины
В статье анализируются прямые и опосредованные показатели экономического неравенства населения Украины на современном этапе.
Ключевые слова: коэффициент Джини, верхний и нижний дециль, коэффициент фондов.
Y. SHAPOVAL,
Ukrainian State University Finance and International Trade
Analysis of the degree of separation of property population of Ukraine
The paper analyzes the direct and indirect indicators of economic inequality in Ukraine at the present stage. Keywords: Gini coefficient, the top and bottom decile, coefficient funds.
Постановка проблеми. Надм^не майнове розшарування населения е суттевою загрозою для економнного зрос-тання. БщнЫ шари сусглльства в силу об'ективних причин мають труднощщ з ефективною працею та самовдоскона-ленням. До того ж багато дослщниюв вказують на зв'язок майнового розшарування ¡з соц^льною нестабтьнютю. Го-ловним чином вЫ реалвувться через пщвищення соц^льноТ напруги в сусптьствк Нижч¡ та вищ¡ страти починають вщ-чувати взаемну антипатю Коли антагоызм сягае певноТ по-значки, наступав загроза для внутршньоТ соцвльно-еконо-мнно'Т стабтьност Надм^на економнна стратифкацт може бути причиною громадянських конфлктв як на репонально-му рвы, так й у краТн в цтому. При цьому досить часто спа-лахують сепаратистськ тенденци, як¡ до цього були прихова-н¡ в сусп¡льств¡.
Отже, майнова нер¡вн¡сть в надзвичайно важливим показ-ником соц¡ально-економ¡чного здоров'я сусптьства. Проблема полягав в тому, що й дос не ¡снув методолог¡Т, яка дозволила б оцЫити майновий розрив серед громадян УкраТни з прийнятним ступенем достов^ностг
Анал13 дослщжень та публкацм з проблеми. Одним з останн¡х найбтьш масштабних досл¡джень з питань нерв-нос^ в колективна монограф¡я за редакцию Е. Л¡бановоТ [1]. Вагомим доробком у галуз¡ соц¡ально-економ¡чноТ нервно-ст¡ в стаття О. БалафввоТ та Д. Дмитрука [2]. Вплив еконо-м¡чноТ нер¡вност¡ на розвиток УкраТни дослщили А. Таран та М. Шип¡лова [3]. Проблеми нервност доход¡в в умовах гло-балЬацп розглянуто А. Ставицьким [4]. ОцЫку розпод¡лу до-ход¡в населення за допомогою коефщвнту Джин¡ зд¡йснено X. Щербою [5].
174 Формування ринкових вiднocин в Укра'|'ы № 10 (161)/2014
© ЯК. ШАПОВАЛ, 2014
Метою статт1 е спроба оцЫити дмсний стан та динамку майнового розшарування населенна УкраУни.
Виклад основного матерюлу. Найчаст1ше для визна-чення ступеню майнового розшарування сусптьства ви-користовують ¡ндекс (коефщент) Джин - статистичний по-казник нерюном^ност розпод¡лу зароб¡тноí плати та ¡нших доxод¡в р¡зних груп населенна. Реальний змют показника ¡н-дексу Джин (або коеф¡ц¡eнта концентрацГУ доxод¡в) полягае у к¡льк¡сному виявленн¡ р¡вня концентраци доxод¡в у найб¡льш та найменш заможних групах пор¡вняно з середым доходом. Побудова цього показника мае передумовою ¡деальний ва-р¡ант рюном^ного розпод¡лу доxод¡в, коли кожна група отри-муе доx¡д пропорц¡йно своУй чисельност¡. 1ндекс Джин¡ в цьо-му вар¡ант¡ дор¡внюe 0, в протилежному варюнт - одиниц¡.
Значення ¡ндексу Джин¡ для довтьноУ виб^ки краУн наведено у табл. 1.
За ¡ншим джерелом (Свгговий банк) ¡ндекс Джин¡ УкраУни у 2009 роц дор¡внював 26,4% [7].
Анал¡зуючи показник по представлених уск краУнах св¡ту (141 краУна), можна дмти таких висновк¡в:
1. Очолюють список краУни Центральное та ПвденноУ Африки. Тобто саме в них спостеркаються найб¡льш нервно-м^ний розпод¡л доxод¡в (вище 50%).
2. У найбтьших латиноамериканських краУнах (Бразили, Мексика, Аргентина та ¡н.) ¡ндекс теж дуже високий (40-50%).
3. Як не дивно, але США перебувають з краУнами Латин-ськоУ Америки в одый груп¡, випереджаючи не ттьки всю Зв-ропу, а й Роаю та Китай.
4. УкраУна пос¡даe у списку досить пристойне мюце (124 ¡з 141-го в порядку спадання), сусщячи з такими розвине-ними краУнами, як Швейцарт (123-те за списком, ¡ндекс
Джин 28,7% (2012 рк)) та Бельг¡я (125-те за списком, ¡н-декс Джин¡ 28,0 (2005 рк)).
Ц¡лком пристойне м¡сце УкраУни в рейтингу за коефщен-том Джин дозволяе припустити, що економнна стратифка-ц¡я в Украíн¡ е ц¡кавим феноменом. З одного боку, за офЬ ц¡йними статистичними даними, наша краУна е краУною з1 справедливим розпод¡лом доxод¡в, оск¡льки ми не маемо причин наркати на методолопю обрахунку ¡ндексу чи упе-реджен¡сть досл¡дник¡в, що його обраховували для УкраУни. Значення коефщенту Джин на ¡нтервал¡ 2004-2012 рок¡в наведено у табл. 2.
З ¡ншого боку, навколишня реальн¡сть та самопочуття на-селення даний факт не пщтверджують. Наприклад, проана-л¡зуeмо динамку юлькост населення ¡з середньодушовими екввалентними загальними доходами у м¡сяць, нижчими за прожитковий мУмум (рис. 1). Як видно з рис. 1, питома вага укра'Унцю, як мають мюячний доx¡д нижче прожиткового мЬ н¡муму, характеризуеться сталою тенденц¡eю до зростання. I це при тому, що методика розрахунку прожиткового мУму-му е застартою ¡ тому викликае дедал¡ б¡льше нар¡кань з боку фахвцв [8]. Отже, можемо припустити, що реальна динамка показника е ще стр^юшою.
На думку в^чизняних науковц¡в, в УкраУн протягом бага-тьох роюв склалася така ситуац¡я, коли окр^ б¡дного населення е значний прошарок сусп¡льства, р¡вень доxод¡в якого не дуже ¡стотно перевищуе межу бщностк наприклад, у 2011 роц сукупн¡ екв¡валентн¡ витрати нав¡ть населення 9-тоУ де-цильноУ групи були бтьшими в¡д меж¡ б¡дност¡ у 2,2 раза, а для населення 6-тоУ децильноУ групи це спввщношення ста-новило лише 1,4 раза. Значна бтыхлсть населення отримуе доходи, як практично повн¡стю витрачае на поточне спожи-
Таблиця 1. Значения ¡ндексу Джин для виб1рково'| групи краш
Кра'ша Значення ¡ндексу Джинi, % Рк оцшювання
П¡вн¡чна Африка 63,1 2005
Нам^я 59,7 2010
Колумб¡я 55,9 2010
Гонконг 53,7 2011
Бразил¡я 51,9 2012
Мексика 48,3 2008
Китай 47,3 2013
США 45,0 2007
Рост 42,0 2012
Туреччина 40,2 2010
ТаУланд 39,4 2010
1зраУль 37,6 2012
Япон¡я 37,6 2008
Польща 34,1 2009
Великобритан¡я 32,3 2012
Iтал¡я 31,9 2012
Францт 30,6 2011
ЗС 30,6 2012
УкраУна 28,2 2009
Б¡лорусь 27,2 2008
Н¡меччина 27,0 2006
Словент 23,7 2012
Швец¡я 23,0 2005
Джерело: складено за даними оф1цйного сайту Центрального розв/дувального управл/ння США [6].
Таблиця 2. Значения коефщюнту Джин для Укра'ши
Рт Коефщюнт Джит
2004 0,290
2005 0,300
2006 0,302
2007 0,252
2008 0,259
2009 0,257
2010 0,249
2011 0,243
2012 0,268
Джерело: [5].
12
2
О -I-т-т-т-,—
2OOS 2009 2010 2011 2012
Рисунок 1. Чисельшсть населения ¡з середньодушовими еквшалентними загальними доходами у мюяць, нижчими за прожитковий м¡н¡мум
Джерело: складено за даними офщйного сайту Державно/ служби статистики: http://www.ukrstat.gov.ua/
вання, р1вень заощаджень залишаеться вкрай низьким - не бтьше дек!лькох вщсотюв в!д сукупних витрат домогоспо-дарств (за винятком найзаможн!шого 10-го децилю) [1].
1ншим довол! розповсюдженим показником добробуту населення е питома вага витрат на харчування у структур! до-ходю домогосподарств (рис. 2). Вважаеться, що м!ж ступе-нем економнно'У стратифкаци сусптьства та питомою вагою витрат на харчування ¡снуе прямий зв'язок. 1ншими словами, чим структура сусптьства бтьш р!вном!рна в економ!чному сенс!, тим бтьший прошарок середнього класу та тим мен-
ша питома вага витрат на харчування. (Зпдно ¡з законом Ен-геля - англ. Engels law; н!м. Engelsches Gesetz - чим б!дн!ше с!м'я, тим бтьше частка витрат на Ужу; з! збтьшенням до-ходю питома вага витрат на харчування зменшуеться, май-же не змЫюеться частка витрат на квартиру, опалення, одяг, але збтьшуються «¡нш! витрати».)
Наприк!нц! минулого року Р1А «Рейтинг» опубл!кувало ре-зультати досл!дження за часткою витрат с!мей на продукти харчування в р!зних краУнах Звропи (розрахунки бралися ви-ходячи з доход!в за р!к). Виявилося, що найменше у структур!
Рисунок 2. Питома вага витрат домогосподарств на харчування
Джерело: складено за даними офщйного сайту Державно/ служби статистики: http://www.ukrstat.gov.ua/
cвoгo ciмейнoгo бюджетy нa пpoдyкти xapчyвaння вiдвoдять y Люкcембypзi - вcьoгo 8,8%. Дaлi йдуть Bеликoбpитaнiя (9,1%] i Швейцapiя (9,6%]. У ^меччиы ciм'я зi ^oix cyкyпниx витpaт видiляe нa пpoдyкти xapчyвaння 12,1%, a y Фpaнцiï - 15,9%.
Для Укpaïни в цьoмy pейтингy теж знaйшлocя мюце - пo-чеcне 4Q-ве, вoнo ж ocтaннe. У цьoмy плaнi ми «випеpеди-ли» вcix нaшиx нaйближчиx cyciдiв: i Пoльщy (25,1%], i Pocira (3Q,3%], i Árnopy^ (4Q,8%], i Moлдoвy (43,2%] [9].
Як виднo з pиc. 2, для Укpaïни динaмiкa пoкaзникa пpoтя-гoм ocтaннix poкiв e нев^о^ю.
Haтoмicть динaмiкa кiлькocтi ocí6, i^o зaдеклapyвaли дo-xiд y cyмi 1 млн. гpн. i бтьше, e пpoтилежнoю. Дocлiджен-ня Wealth Management Ukraine 2Q12, пpoведене видaння-ми Ukraine Business Insight i Eurasia Insights y беpезнi i ^irni 2Q12 poкy, дoвoдить, !o в Укpaïнi кiлькicть дoлapoвиx мть-йoнеpiв щopoкy зpocтae бiльш як нa 1,5 тиc. ocí6.
Згiднo з дocлiдженням в Укpaïнi нaлiчyeтьcя близькo 3Ü тиc. ocí6, кoжнa з якиx мae лiквiднi aктиви нa cyмy пoнaд $1QQ ™c. У дocлiдженнi з пocилaнням нa pейтинг Forbes зaзнaчaeтьcя, щo зaгaльний дoxiд 2QQ нaйбaгaтшиx людей y США cтaнoвить пpиблизнo $58,2 млpд., тoдi як в aктивax 1QQ нaйбaгaтшиx yкpaïнцiв пoнaд $54 млpд. (cтaнoм нa квЬ тень 2Q12 po^] [1Q].
Tенденцiя дo пoглиблення cтpaтифiкaцiï нacелення, нa нa-шу думку, пiдтвеpджyeтьcя динaмiкoю пoкaзникiв caмooцiн-ки нacеленням влacнoгo piвня життя. Динaмiкa caмooцiнoк мaтеpiaльнoгo cтaнoвищa xapaктеpизyeтьcя змiнoю тенденции якщo pa^ix^ (з 1993 poкy] cпocтеpiгaлocя зpocтaння кiлькocтi тиx, чие мaтеpiaльне cтaнoвище зa ocтaннiй piк пo-кpaщилocя, пpи oднoчacнoмy зменшеннi тиx, чие пoгipшилo-
cя, тo пoчинaючи з фудня 2QQ4 poкy вимaльoвyeтьcя пpo-тилежнa тенденцiя. Пpи цьoмy збтьшення кiлькocтi тиx, чие мaтеpiaльне cтaнoвище пoгipшилocя, вiдбyвaeтьcя зa pa-xyнoк тиx, чие мaтеpiaльне cтaнoвище дещ^ пoгipшилocя, a кiлькicть тиx, xto вкaзaв нa знaчне пoгipшення мaтеpiaльнo-гo cтaнoвищa, знижyeтьcя [2] ^бл. 3].
Зa пiдcyмкaми 2Q12 po^ 12% вкaзaли, щo мaтеpiaльне cтaнoвище пoкpaщилocя, a 37% вкaзaли нa пoгipшення.
Це дae пiдcтaвy пpипycтити, щo пpoтягoм пеpioдiв вiднoc-нoï cтaбiльнocтi пoкaзник «екoнoмiчнa cтpaтифiкaцiя нacе-лення Укpaïни» дocить cтpiмкo зpocтae. Дoкaзoм ^eï тези е динaмiкa вiднoшення кiлькocтi pеcпoндентiв, щo визнaчили cвoe мaтеpiaльне cтaнoвище як «низьке» тa «дуже низьке», дo пpедcтaвникiв пoляpнoï гате^и (вiдпoвiдi «виcoке» тa «дуже виcoке»] (pиc. 3]. У 2QQ6 po^ виcoке тa дуже вимке мaтеpiaльнa cтaнoвище мaли 3% pеcпoндентiв пpoти 18% iз низьким тa дуже низьким. У 2Q13 po^ це cпiввiднoшен-ня cтaнoвить вже Q,5% пpoти 32%. Сталу динaмiкy пopyшy-ють xiбa !o pезyльтaти 2Q1Q poкy з пpичин, щo пoяcнюють-cя впливoм фiнaнcoвoï кpизи 2QQ8 poкy.
Üтже, мaeмo декiлькa oпocеpедкoвaниx пiдтвеpджень тoгo фaктy, щo пoпpи oфiцiйнy динaмiкy гаефУенту Джинi y^a-¿н^ке cycпiльcтвo в екoнoмiчнoмy cенci дocить cтpiмкo пo-ляpизyeтьcя. Poзглянемo тaкий пoкaзник, як децильний га-ефiцieнт фoндiв, !o xapaктеpизye cпiввiднoшення гpoшoвиx дoxoдiв 1Q% нaйбiльш тa нaйменш зaбезпеченoгo нacелен-ня (тaбл. 4].
Üкpемa пpичинa cтpiмкoï пoляpизaцiï yкpaïнcькoгo cyc-пiльcтвa, cеpед iншoгo, пoлягae в тому, щo кoефiцieнт Джинi не вpaxoвye piвень тiньoвoï екoнoмiки, щo е вкpaй cyттeвим
Taблиця 3. Динaмiкa caмooцiнки змiн мaтepiaльнoгo cтaнoвищa укpaïнцiв
Зaпитaння 2004 2005 2007 2012
Знaчнo пoкpaщилocя 7 3 3 1
Дещo пoкpaщилocя 32 21 2Q 11
Зaлишилocь тaким ммим 45 47 48 49
Дещo пoгipшилocя 11 2Q 22 29
Знaчнo пoгipшилocя 3 8 5 8
Baœra вiдпoвicти 2 1 2 2
Hемae вiдпoвiдi - Q Q -
Pœepeëo: [2].
Риcунoк 3. Cпiввiднoшeння кiлькocтi pecпoндeнтiв з низькими тa виcoкими äoxoäaMM
Âœepeëo: poçpaxoâaHo aBTopoM за даними [2].
Tаблиця 4. Дoxiд poдини iз poзpаxунку на oднoгo члeна poдини, гpн.
Пoказники 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Hижнiй дециль 269 315 252 337 477 544 542
Bеpxнiй дециль 3067 3740 3147 5571 4014 4845 4169
Koефiцieнт фoндiв 11,4 11,9 12,5 16,6 8,4 8,9 7,8
Джepeлo: [2].
для Укpaïни. Haпpиклaд, якщo aнaлiзyвaти пoкaзник iз ypa-xyвaнням цieï cклaдoвoï дoxoдiв, тo y 2012 po^ вiн cтaнoви-тиме 42,3 пyнктa, щo cyттeвo вiдpiзняeтьcя вiд oфiцiйнoï пo-зици Деpжcтaтy [3].
Чеpез низку пpичин oцiнити piвень тiньoвиx дoxoдiв нa-cелення дуже вaжкo. Якщo piвень тiньoвoï екoнoмiки мoж-нa oцiнити пo oпocеpедкoвaниx oзнaкax (piвень cпoживaн-ня електpoенеpгiï, нaвaнтaження нa тpaнcпopтнi мaгicтpaлi, швидкicть oбеpтaння гpoшей тoщo], тo piвень тiньoвиx дo-xoдiв е знaчнo бтьш cклaднoю для дocлiдження гате^Ь ею. Haйбiльш звичними iнcтpyментaми йoгo oцiнки е o6opoï тopгiвельниx меpеж тa oбcяги депoзитiв y бaнкiвcькiй ^сте-мi. Aле цi пoкaзники зoвciм не вpaxoвyють неoфiцiйнi cпoжи-вaння тa нaкoпичення («гpoшi пiд мaтpocoм»). Üтже, oцiнкa piвня тiньoвиx дoxoдiв нacелення з нaлежним cтyпенем дo-cтoвipнocтi й дoci не виpiшенa.
Ha думку глaви пpaвлiння Центpy «Coцiaльний мoнiтopинг» Üльги Бaлaкipeвoï, пpиблизнo y 25% нacелення Укpaïни е тi чи iншi «тiньoвi» дoxoди. Зa и cлoвaми, пiд чac coцioлoгiчниx oпитyвaнь 15% pеcпoндентiв визнaють, щo мaли неoфiцiй-нi дoxoди, a ще 10% вiдмoвляютьcя вiдпoвiдaти нa питaння пpo тiньoвi зapoбiтки, щo дae змoгy ïx «пpиплюcyвaти» [11].
Aле для цiлей нaшoгo дocлiдження ми мoжемo cкopиcтa-тиcя pезyльтaтaми aнaлiтичниx poзpaxyнкiв ЮЖ Xapaзiш-вiлi (тaбл. 5].
Як виднo з тaбл. 5, piвень тiнiзaцiï зapoбiтниx плaт пpoтя-гoм ocтaннix poкiв пocтyпoвo знижyeтьcя, aле вм ж тaки зa-лишaeтьcя непpипycтимo виcoким. (Для пopiвняння: piвень тiньoвиx зapoбiтниx плaт в евpoпi cтaнoвить, зa деякими oцiнкaми, 10-15%.]
Дaлi, для нaшoгo дocлiдження нaдзвичaйнo вaжливим е ще oдин нюaнc, a мме - poзпoдiл тiньoвиx дoxoдiв нacелен-ня пo дециляx. Згiднo з [2, c. 222] бтьший piвень тiньoвиx дoxoдiв в aбcoлютнoмy oбчиcлення пpипaдae нa пpедcтaв-ниюв веpxньoгo децилю (зa poзpaxyнкaми aвтopa, пpиблиз-нo 88,6%]. Üтже, ^ефУент фoндiв з ypaxyвaнням тiньoвoï зapoбiтнoï плaти демoнcтpye ще бiльший ступень екoнoмiч-нoï cтpaтифiкaцiï нacелення ^бл. 6].
Дoзвoлимo co6í пpипycтити, i^o aнaлoгiчнi пpoцеcи вщ-бyвaютьcя й в пpoмiжниx дециляx. Iншими cлoвaми, пpед-cтaвники 2-5 децилiв мoжyть пocтyпoвo бiднiшaти, тoдi як
пpедcтaвники 6-9 децилiв, нaвпaки, бaгaтiшaти. Дле бiльш детaльнo дocлiдити цю гiпoтезy мoжнa буде лише чеpез де-кiлькa poкiв. У бyдь-якoмy випaдкy cтpaтифiкaцiйнi пpoцеcи мaли i будуть мaти мicце в yкpaïнcькoмy cycпiльcтвi, a oтже пoтpебyвaтимyть pетельнoгo дocлiдження з метoю вiдпoвiд-нoгo деpжaвнoгo pеaгyвaння.
Пpoте пo-cпpaвжньoмy екoнoмiчнa неpiвнicть пpoявля-eтьcя в cyчacнoмy œm не cтiльки в дoxoдax, ^льки в мaйнi. Taк, пpиблизнo 40% ycix cвiтoвиx aктивiв нaлежaть 1% нaй-бaгaтшиx людей. Пpи збтьшены poзглянyтoï чacтки бaгaтi-¿в cитyaцiя виглядae ще бiльш плaчевнo - 10% нaйбaгaтшиx людей cвiтy вoлoдiють 85% вcix aктивiв, a 50% нacелення вoлoдie менш нiж 1% [9].
Hеpiвнicть y poзпoдiлi aктивiв знaчнo пеpевищye неpiвнicть y poзпoдiлi дoxoдiв. Це легкo пpoдемoнcтpyвaти, яющ) пopiвня-ти кoефiцieнти Джинi, poзpaxoвaнi зa дoxoдaми, з кoефiцieнтa-ми Джиы, poзpaxoвaними пo мaйнy. Якщщэ в Укpaïнi тa Бiлopyci пеpший пoкaзник (poзpaxoвaний зa oфiцiйним цифpaм) дopiв-нюе 0,26 i 0,27, то дpyгий - 0,66 i 0,62 вiдпoвiднo. Miнiмaль-ний piвень кoефiцieнтy Джинi, poзpaxoвaнoгo зa aктивaми, дo-piвнюe 0,54 - в Япoнiï. Boднoчac нaйнижчий кoефiцieнт Джин зa дoxoдaми дopiвнюe, зa дaними Cвiтoвoгo бaнкy, 0,25 - в Дa-нп i в ™ же Япoнiï. Toбтo piзниця бтьш нж y двa paзи [13].
Ц^вий тoй фaкт, щo piвень кoефiцieнтa для aктивiв не нaдтo пoв'язaний зi cтyпенем coцiaльнocтi tord чи iншoï деp-жaви. Ta^ тpетiй зa величинoю (тoбтo тpетiй зa piвнем не-piвнocтi] y ^m пoкaзник пpипaдae нa Дaнiю (0,81], пpичo-му cлiдye вoнa зa тaкими кpaïнaми тpетьoгo œiïy, як Haмiбiя (0,85] i Зiмбaбве (0,84]. Cлiдoм же зa Дaнieю йдуть бaгaтi Швейцapiя i C0A (0,8 кoжнa] [13].
Mи чеpез бpaк дocтoвipнoï iнфopмaцiï не мaeмo мoжли-вocтi пpoвеcти вiдпoвiднi poзpaxyнки для Укpaïни, aле вЬ тчизняний дocлiдник A.B. Cтaвицький cтвеpджye !o y 2011 poцi кoефiцieнт Джиы, poзpaxoвaний пo aвтopcькiй метoдицi (з ypaxyвaнням мaйнa], дopiвнюe 0,53 пpoти 0,27, poзpaxo-вaнoгo зa oфiцiйнoю метoдикoю [4].
Пpoцеcи екoнoмiчнoï cтpaтифiкaцiï cycпiльcтвa негaтивнo впливaють нa cтaн нaцioнaльниx екoнoмiк. Haдлишкoвa не-piвнicть yпoвiльнюe екoнoмiчне зpocтaння тa пoзбaвляe ypяди дieвиx вaжелiв впливу нa екoнoмiчнi пpoцеcи. Toмy метa ега-нoмiчнoгo зpocтaння зaдля пiдвищення дoбpoбyтy нacелення
Tаблиця Б. Piвeнь лшзацм заpoбiтнoï плати, % дo oфiцiйнoï
^казники 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
% 87,9 89,5 82,5 91,6 94,5 81,8 71,4
Джepeлo: [12].
Tаблиця 6. Poзпoдiл кoeфiцieнту фoндiв пo po^x з уpаxуванням тiньoвoï заpoбiтнoï плати
Koeфiцicнт фoндiв 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Без ypaxyвaння тiньoвoï зapoбiтнoï плaти 11,4 11,9 12,5 16,6 8,4 8,9 7,8
З ypaxyвaнням тiньoвoï зapoбiтнoï плaти 18,43 19,32 19,76 27,12 13,96 14,05 11,61
Джepeлo: poзpaxyнки aвтopa.
диктуе необхщнють зусиль, спрямованих на зменшення еко-HOMiHHOi стратифкаци cуcпiльcтва до прийнятного рiвня.
При цьому не йдеться про абсолютну piB^CTb, яка сама по M6i також не е позитивним явищем, ocкiльки позбавляе людей cтимулiв до прац та самовдосконалення та породжуе патеpналicтcькo-утpиманcькi настроУ у cуcпiльcтвi. Йдеться лише про подолання надлишковоУ неpiвнocтi.
Вiдпoвiднi упpавлiнcькi piшення щодо врегулювання еконо-мiчнoí cтpатифiкацií населення УкраУни мають базуватись на чiткoму науковому обгрунтуваны, ocкiльки вони стосуються со^ально гострих питань, коли цiна помилки занадто висока.
Висновки
Попри динамiку oфiцiйнo визначеного кoефiцieнту Джин екoнoмiчна cтpатифiкацiя населення УкраУни поступово збтьшуеться. Про це cвiдчать як опосередкован факти (ди-намiка частки населення зi середньодушовими доходами, нижчими за прожитковий мУмум, зростання питомоУ ваги витрат домогосподарств на харчування, динамка юлькост мiльйoнеpiв) так й прям^ зокрема динамiка децильного кое-фiцieнту фoндiв. При цьому динамка показника з урахуван-ням тЫьовоУ заpoбiтнoí плати е ще бтьш переконливою.
Список використаних джерел
1. Нер1внють в УкраУнй масштаби та можливост1 впливу / За ред. Е.М. Л1баново'[. - К.: 1нститут демографИ' та соц1альних досл1джень 1м. М.В. Птухи НАН УкраУни, 2012. - 404 с.
2. Балаюрева О., Дмитрук Д. Самооц1нка матер1ального становища, обсяг т1ньових доход1в та ф1нансова повед1нка населення УкраУ-ни // [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://www.uki—socium. org.ua/Soderjauie/US_2013/US_2_2013/2_Balakireva.pdf
3. Таран А., Шиптова М. Екoнoмiчна неpiвнicть як перешкода на шляху до сталого розвитку УкраУни / А.С. Таран, М.В. Шиптова // Перспективи екoнoмiчнoгo зростання та Ыновацмного роз-
витку краУн: збipник тез наукових робп" учаcникiв Мiжнаpoднoí нау-ково-практичноУ конференцУУ (м. Одеса, 18-19 квiтня 2014 р.) / ГО «Центр екoнoмiчниx дослщжень та розвитку». У 3-х частинах. - О.: ЦЕДР, 2014. - Ч. 1. - 132 с.
4. Ставицький А. Проблеми неpiвнocтi дoxoдiв в умовах глoбалiза-цУУ / А.В. Ставицький // [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http:// www.andriystav.cc.ua/Downloads/Articles/A_066.pdf
5. Щерба X. I. Розподт дoxoдiв населення та декомпози^я коефг цieнта Джинi // [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21D BN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_ file_name=PDF/VNULPM_2013_767_54.pdf
6. Офщмний сайт Центрального poзвiдувальнoгo управляя США // [Електрон. ресурс] / Режим доступу: https://www.cia.gov/library/ publications/the-world-factbook/rankorder/2172rank.html
7. List of countries by income equality // [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/List_of_countries_by_income_equality
8. КовязЫа К. Щодо удосконалення методики визначення про-житкового м^муму в УкраУн // [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1538/
9. Растет или падает экономическое неравенство? // [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://myslitel.org.ua/2012/07/rastet-ili-padaet-ekonomicheskoe-neravenstvo/
10. Украинцы тратят на еду в 5 раз больше, чем остальные европейцы // газета «Сегодня». -26 лютого 2014 р.
11. В УкраУн ктьюсть мiльйoнеpiв щороку зростае на твтори ти-cячi - дослщження // [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http:// www.radiosvoboda.org/content/article/24650124.html
12. Чверть украУн^в мають тiньoвi доходи - соцюлог // [Електрон. ресурс] / Режим доступу: http://zaxid.net/news/showNews.do?chvert_ ukrayintsiv_mayut_tinovi_dohodi_sotsiolog&objectId=1279032
13. Хараз0вл Ю. Детнза^я заробгпних плат як чинник со^ального розвитку та забезпечення екoнoмiчнoУ безпеки УкраУни / Ю.М. Харазш-вiлi, О.П. Коваль // Стратепчы пpiopитети. - 2013. - №4. - С. 38-49.
О.О. ДОБРЕНКО,
acnipaHT, Бердянський унверситет менеджменту i б\знесу
■■ ■ ■■■ | 1 и ■ | ■ ■ и
Деяк1 методолопчн! п1дходи професшно-квал|ф1кацшного збалансування робочо! сили на профес1йному ринку прац1
Стаття присвячена питанню збалансування професйного ринку праи/, яке пов'язане з необю^стю здйснення прогнозноi оинки факторв, що впливають на його формування та розвиток. Доведено, що окpемi пдприемства орган'!защ не володють повною iнфоpмаuieю щодо професйного ринку праи/ i не в змозi визначити реальну потребу у квалiфiкова-них кадрах з урахуванням таких факторв. Вказано, що з метою забезпечення збалансованост професйного ринку праиi та системи профеайноi освпи необидно визначати прогнозну потребу професйного ринку праи/ у спе^алютах i робтни-ках рзних профеай, обсягах ¡х п'!дготовки та переп'!дготовки з урахуванням демогpафiчних тенденцй.
У статт розроблен деяк методолопчнi подходи щодо збалансування професйного ринку праи/, як дозволяють просте-жити тендени¡' та виявити закономipноcтi проиесу вiдтвоpення робочо'1'сили.
Ключов1 слова: наиональний ринок пра^, професйний ринок пра^, збалансован'!сть професйного ринку пра^.
A.A. ДОБРЕНКО,
аспирант, Бердянский университет менеджмента и бизнеса
Некоторые методологические подходы профессионально-квалификационного сбалансирования рабочей силы на профессиональном рынке труда
Статья посвящена вопросу сбалансированности профессионального рынка труда, который связан с необходимостью осуществления прогнозной оиенки факторов, влияющих на его формирование и развитие. Доказано, что отдельные
© 0.0. ДОБРЕНКО, 2014
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 10 (161)/2014 179
