CC BY
100Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Экономика и управление». Том 25 (64). 2012 г. № 2. С. 144-155.
УДК 658.012.1
АНАЛ1З СОБ1ВАРТОСТ1 ТУРИСТСЬКОГО ПРОДУКТУ ТА ШЛЯХИ II ЗНИЖЕННЯ
Сорокина О. С., Шамсутдтова Ф.Ф.
Кримський економ1чний шститут ДВНЗ «Кшвський нащональний економ1чний ун1верситет м. Вадима Гетьмана», м Смферополь, Украша E-mail: [email protected]
В робот! розглянуто методику калькулювання собiвартостi туристичного продукту. Викладено методику аналiзу собшартоста туристичного продукту. Визначено резерви зменшення собiвартостi турпродукту.
Ключов1 слова: турпродукт, турпослуга, методика, анал1з, собiвартiсть.
Постановка проблеми. Iнтеграцiя Украши до всесвiтнiх операцiй, наближення СВРО 2012 потребуе здiйснення комплексу заходiв, спрямованих на вдосконалення методики облшу та аналiзу витрат i калькулювання собiвартостi туристського продукту, полiпшення якост обслуговування туристiв, приведення нормативно-законодавчо! бази у вщповщшсть до мiжнародних вимог i стандартiв. На сучасному еташ розвитку економiки в умовах конкуренцп на пiдприемствах туристсько! галузi зростае роль облшу витрат i калькулювання собiвартостi туристського продукту, управлiння витратами. Зниження вартосп туристського продукту неможливе без удосконалення систем облшу i аналiзу витрат, якi забезпечують управлшський персонал належною iнформацiею, необхiдною для прийняття управлiнських рiшень.
Планування туристського продукту - це важливий компонент у розвитку прибуткового i тривалого бiзнесу. Основною складовою у плануванш туристського продукту е розрахунок собiвартостi турпродукту та пошук резервiв И зниження. Чим менша собiвартiсть вироблено! продукцп або наданих послуг, тим бшьш конкурентоспроможним е пiдприемство, доступшшими продукцiя або послуги для споживача i тим вiдчутнiшими економiчний ефект вщ !х продажу.
Аналiз пiдходiв щодо теми дослiдження. Проведений аналiз лiтературних джерел показав, що питаннями формування собiвартостi туристського продукту та управлшня витратами туристичних пiдприемств займалась велика кшьюсть вчених, серед яких варто вiдзначити наступних, а саме: Ткаченко Т.1. розглядае туристичний продукт як об'ект виробничого пiдприемництва [1]; Сметанко О. В. уточнив економiчну сутшсть витрат, а також подав методичш рекомендацп щодо: групування витрат за рiзними класифiкацiйними ознаками; удосконалення облшу витрат, якi стосуються уточнення структури робочого плану рахунюв та вщображення витрат на рахунках бухгалтерського облшу через вiдкриття субрахункiв; практичного застосування формул i калькуляцiйних карток у процеа розрахунку собiвартостi турпродукту [2]; Коросташивець Ю. провела системний анатз понять «послуга» та «продукт» i правовий аналiз категорiй «туристичний продукт» та туристична «послуга», дослiдила !х правове
144
регулювання на сучасному етат [3]; Дядечко Л.П. розробив детальну класифшащю витрат, що складають собiвартiсть турпродукту [2].
Невизначенiсть та нерозроблешсть питань щодо методики формування i калькулювання витрат на створення турпродукту, методики аналiзу собiвартостi турпродукту визначили вибiр теми дослiдження.
Метою дослщження е визначення методики калькулювання собiвартостi туристського продукту, аналiз собiвартостi туристського продукту та пошук напрямiв зниження витрат туристичних пiдприемств.
Для досягнення поставлено! мети, необхщно виршити наступнi завдання:
- провести уточнення економiчноl сутностi турпродукту, структури витрат, ролi та впливу на формування й визначення собiвартостi туристського продукту та його окремих складових - туристичних послуг;
- застосувати загальну методику проведення аналiзу витрат до тдприемств туристсько-рекреацiйного комплексу;
- розробити комплекс напрямюв щодо зниження собiвартостi турпродукту.
Основнi результати дослiдження.
Перш шж розглянути сутнiсть калькулювання турпродукту необхщно визначити сутнiсть понять «туристичний продукт», «туристична послуга», !х особливосп i вiдмiнностi вiд шшо! продукци та послуг.
Згiдно з Законом Украши «Про внесення змiн до Закону Украши «Про туризм» [5] туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поеднуе не менше шж двi таю послуги, що реалiзуеться або пропонуеться для реалiзацil за визначеною цiною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розмiщення та iншi туристичнi послуги, не пов'язаш з перевезенням i розмiщенням (послуги з оргашзацп вiдвiдувань об'ектiв культури, вщпочинку та розваг, реалiзацil сувешрно! продукци тощо).
Тобто туристичний продукт - це сукупшсть специфiчних туристичних послуг. У свою чергу туристична послуга - це сегмент сфери послуг, що забезпечуе задоволення потреб людей та реалiзацiю !х дiяльностi у процесi вiдпочинку, розвитку, подорож [3].
Туристична послуга може бути у виглядк бронювання, оформлення документ, всiх видiв перевезень, розмiщення, харчування, екскурсiй, медичного супроводу i страхування, послуг гiдiв-перекладачiв та iншого забезпечення.
Аналiзуючи рiзноманiтнi пiдходи до розумшня сутностi турпродукту, слiд зазначити, що ряд авторiв розглядае його як товар або ж як право (гарантп) на туристичш послуги, реально здшснюваш iншими фiрмами, якi не мають прямих договiрних зв'язкiв з туристом. 1накше кажучи, це право на тур, призначене для реалiзацil туристам [6, с.173]. Тур - це первинна одиниця туристичного продукту, яка реалiзуеться споживачу як едине цше, на визначений маршрут та конкретний термш.
Основними ознаками туристичного продукту, е:
- поеднання не менше двох послуг, одна з яких обов'язково е послугою розмщення або перевезення, надання яких обов'язково передбачаеться у вщповщному договорi на туристичне обслуговування;
145
- реалiзацiя зазначених послуг за визначеною щною;
- виключне право туристичного оператора на формування та реатзащю туристичного продукту за встановленою цiною;
- реалiзацiя туристичного продукту вiд iменi та за дорученням туроператора, незалежно вщ каналу реатзаци [7, с.11].
З точки зору виробництва турпродукт (послуга) являе собою сукупнiсть певно! кiлькостi та якостi товарiв i послуг переважно рекреацiйного характеру, тдготовлених у даний конкретний момент для реатзаци споживачевi. Для споживачiв туристський продукт (послуга) не мае матерiального виразу: це потенцшна можливiсть, абстрактний споживчий продукт, що складаеться з благ, джерела яких знаходяться в природi як у матерiальнiй, так i в нематерiальнiй формi. Об'еднання всiх цих благ в едине цше е об'ективною необхiднiстю, оскшьки споживач може задовольнити сво! рiзноманiтнi потреби у вiдновленнi життевих сил лише за рахунок цшого комплексу туристських товарiв та послуг i при цьому в певнiй обстановщ. Таким чином, можна говорити про подвшшсть туристичного продукту, який володiе характеристиками як матерiального товару, так i послуг.
На думку Наливайченко С.П., Реутова В.С. i Цьохли С.Ю. для турпродукту i туристських послуг характерна наявшсть окремих рис [8, с. 53-54]. Отже, надання туристичного продукту, послуг залежить вщ наступних факторiв: компетентнiсть та квалiфiкацiя виконавця; бажання та переваги споживачiв; зовнiшнi економiчнi та полiтичнi фактори (економiчнi кризи, демографiчна ситуацiя тощо); природнi та клiматичнi фактори; сезоншсть, прив'язанiсть до конкретного моменту часу, мюця; динамiка попиту та пропозицп тощо.
Як бачимо, в основному на формування туристичного продукту впливають, головним чином, зовшшш фактори, яю мало залежать вiд самого шдприемства туршдустри. Основними суб'ектами, якi здшснюють i/або забезпечують туристичну дiяльнiсть, е туристичш оператори (туроператори) i туристичш агенти (турагенти). Згiдно з Законом Укра!ни «Про внесення змiн до Закону Укра!ни «Про туризм» № 1282-1У вiд 18 листопада 2003 року [5], туроператори -це «юридичш особи, створеш згiдно iз законодавством Укра!ни, для яких виключною дiяльнiстю е органiзацiя та забезпечення створення туристичного продукту, реалiзацiя та надання туристичних послуг, а також посередницька дiяльнiсть iз надання характерних та супутнiх послуг i як в установленому порядку отримали лщензда на туроператорську дiяльнiсть». Турагенти -«юридичш особи, створеш згщно iз законодавством Укра!ни, а також фiзичнi особи - суб'екти пщприемницько! дiяльностi, якi здiйснюють посередницьку дiяльнiсть з реатзацп туристичного продукту туроператорiв та туристичних послуг шших суб'ектiв туристично! дiяльностi, а також посередницьку дiяльнiсть щодо реатзаци характерних та супутшх послуг i якi в установленому порядку отримали лщензда на турагентську дiяльнiсть».
Головна вiдмiннiсть туроператора вщ турагента полягае в тому, що туроператори:
- оргашзують i забезпечують створення туристичного продукту;
146
- реaлiзyють i надають туристичш послуги;
- займаються посередницькою дiяльнiстю з реaлiзaцiï характерних та супутшх послуг.
Турагенти, у свою чергу, займаються лише посередницькою дiяльнiстю [9, с. 22].
Будь-яка дiяльнiсть вимaгae витрат ресyрсiв. Щоб оцiнити стyпiнь доцiльностi конкретного напрямку дiяльностi необхiдно знати суму витрат, потрiбнy для здiйснення цieï дiяльностi. В Укрaïнi, так само як i в мiжнaроднiй прaктицi, витрати оцiнюються за собiвaртiстю.
До прийняття нaцiонaльних стaндaртiв з бухгалтерського облшу порядок формування собiвaртостi туристичних пiдприeмств регламентувався документом «Методичнi рекомендaцiï по плануванню, облiкy та калькулюванню собiвaртостi послуг туристичного продукту та порядок формування фшансових резyльтaтiв, що враховуються при оподaткyвaннi прибутку сyб'eктiв туристично1' дiяльностi», зaтвердженi наказом №23 Державного комтету по туризму 04.06.i999 року. Пiсля введення в дда Положення (стандарту) бухгалтерського облiкy i6 «Витрати» тyристичнi пiдприeмствa сaмостiйно розраховують собiвaртiсть свого продукту з урахуванням норм цього П(с)БО.
Згiдно з П(с)БО i б «Витрати»[Ю], собiвaртiсть реaлiзовaноï продyкцiï склaдaeться з виробничо1' собiвaртостi продyкцiï (робiт, послуг), яка була реaлiзовaнa протягом звiтного перiодy, нерозподшених постiйних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
До виробничо1' собiвaртостi продyкцiï (робiт, послуг) включаються: прямi мaтерiaльнi витрати, прямi витрати на оплату пращ, iншi прямi витрати, змшш зaгaльновиробничi та постiйнi розподшеш зaгaльновиробничi витрати.
Залежно вiд того, ким вистyпae сyб'eкт пiдприeмництвa (виробником турпродукту чи турагентом), формуються особливосп облшу витрат i калькулювання собiвaртостi туристського продукту (послуг). Особливiстю гaлyзi туризму e те, що туристсью пiдприeмствa займаються як формуванням (виробництвом) туристського ваучеру (турпродукту), так i безпосередньо його просуванням на ринку туристських послуг [i, с. iS].
Витрати можна класифшувати за рiзними ознаками. Рiзнi автори дають свою класифшащю витрат. Основними видами витрат при формуванш тур продукту на думку Дядечко Л.П., e:
• витрати на оплату послуг шших пiдприeмств тyрiндyстрiï;
• витрати на оплату пращ пращвниюв туристичних пiдприeмств;
• витрати на рекламу;
• витрати, пов'язаш з орендою та aмортизaцieю основних зaсобiв.
Використання ^eï клaсифiкaцiï дae змогу прогнозувати витрати та керувати
ними, а також визначити шляхи зниження собiвaртостi турпродукту i витрат в щлому по туристському пiдприeмствy.
По вщношенню до ддачих норм всi витрати, яю не включаються до собiвaртостi турпродукту, групуються в розрiзi встановлених норм, що ддать на початок поточного мюяця, i за вiдхиленнями вщ дiючих норм, що виникли в
147
процес формування турпродукту. Такий розподiл витрат лежить в основi нормативного облiку i е найважливiшим засобом поточного оперативного контролю за рiвнем витрат туристсько! оргашзацп.
У туристських фiрмах завершальним етапом е групування витрат з !х носив. Носiями витрат виступають об'екти калькуляцп, тобто туристськi продукти, виконаш роботи та послуги.
Собiвартiсть туристичного пакета формують матерiальнi та нематерiальнi затрати, якi класифiкують за рiзними ознаками. Найпоширенiшою е класифшащя за окремими статтями калькуляцп та за економiчними елементами.
Статтi калькуляцп - це затрати, яю вiдрiзняються мiж собою функцiональною роллю у виробничому процесi та мiсцем виникнення. За статтями витрат визначають собiвартiсть одинищ продукцп, тобто калькулящю. Загальний перелiк статей калькуляцп мае такий склад: окремi види послуг, що формують цей пакет; паливо та енергiя; заробiтна плата; сощальш внески; амортизацiя; виробничi витрати; шдготовка до освоення виробництва; iншi виробничi витрати; позавиробничi витрати [11, с. 134]. До витрат на оплату послуг шших шдприемств турiндустрil (витрат на створення туристського продукту) можна вщнести: прямi матерiальнi витрати, яю можна конкретно вiднести на об'ект калькуляцп (наприклад, на 1 туродень); прямi витрати на оплату пращ пращвниюв, якi безпосередньо пов'язанi з формуванням туристичного продукту; iншi прямi витрати (вiдрахування на соцiальне страхування, амортизацiя основних виробничих засобiв); загальногосподарсью витрати: змiннi та постiйнi розподшеш.
За нормами П(С)БО 16 «Витрати» шдприемства самi визначають склад статей калькуляцп. Склад витрат суб'екпв туристично1 дiяльностi значним чином вiдрiзняеться вщ витрат будь-яких iнших пiдприемств.
До матерiальних витрат туристичних пiдприемств вщносяться витрати на проживання i харчування, лiкування, на культурнi заходи, екскурсшне обслуговування, експлуатацiйнi витрати тощо. Змша цих витрат залежить вiд рiвня курортно1 установи (в залежностi вщ кiлькостi «зiрок»), кiлькостi вiдпочиваючих, рiвня сервiсу тощо.
До витрат туроператорiв вiдносяться: витрати на формування турпродукту, транспортш витрати на про1зд до мюця вiдпочинку i назад, вартють окремих видiв послуг, якi включаються у вартють турпродукту, сформованого у виглядi туру (турпакету), страховi витрати, витрати на трансферт, витрати на екскурсшне обслуговування.
До витрат тур агешгв, вщносяться: вартють турпродукту, сформованого туроператором у вигщщ турпакету або туру, витрати на маркетинговi дослщження, оплата пращ пращвниюв турагенства, витрати на сощальш заходи, витрати на рекламу, витрати на збут, оренда офюу, амортизацшш вiдрахування, комунальнi послуги, банювсью послуги та iн.
Вичерпний перелш статей калькуляцil собiвартостi турпродукту запропоновано в статп Рогатенюк Е. В.[12], де окремо видiлено статтi калькуляцп собiвартостi власне рекреацiйних пiдприемств i пiдприемств ринково1
148
шфраструктури, до яких було вщнесено туроператорiв та турагештв. Наведений перелiк статей витрат туристичних шдприемств враховуе подiл витрат на прям^ умовно-змiннi, непрямi умовно-постiйнi.
Витрати, яю безпосередньо включаються в собiвартiсть окремих видiв продукци називаються прямими. Для туристичних шдприемств, це:
- прямi витрати на закушвлю туристичних послуг в шших пiдприемств i сво! витрати на створення та надання послуг, що можуть бути безпосередньо вщнесеш на конкретний об'ект витрат (наприклад на 1 людину, на 1 туродень, 1 пу^вку);
- прямi витрати на оплату пращ, що включають зароб^ну плату й iншi виплати працiвникам, зайнятим формуванням турпродукту та наданням послуг, яю можуть бути вiднесенi безпосередньо на конкретний об'ект витрат;
- iншi прямi витрати, що можуть бути вщнесеш безпосередньо на конкретний об'ект витрат, зокрема, вщрахування на сощальш заходи, плата за оренду земельних i майнових па!в, амортизащя тощо;
Накладнi - це затрати, пов'язаш з виробництвом декiлькох видiв продукци i якi вiдносяться на об'ект калькуляци шляхом розподiлу пропорцшно вiдповiднiй базi.
В туристичнiй дiяльностi це загальновиробничi витрати, що включають оплату пращ управлшського персоналу структурних пiдроздiлiв пiдприемства, i вiдрахування на сощальш заходи, витрати на вщрядження, охорону пращ, техшку безпеки, охорону навколишнього середовища тощо. Загальновиробничi витрати подшяються на постiйнi та змшш.
До змiнних витрат у туризмi вiдносяться всi прямi витрати, пов'язаш з закушвлею послуг транспортування, розмщення, харчування, культурного та рекреацiйно-оздоровчого обслуговування туристiв, витрати, пов'язанi з вiзовим обслуговуванням одного туриста або групи туриспв (залежно вiд того, що прийнято за одиницю розрахункiв), оплата пращ груповодiв i гiдiв-перекладачiв, витрати на оплату формування i реалiзацiю туристичних пакетiв (турiв).
Постiйнi витрати - це витрати, що залишаються незмшними при змiнi обсягiв реатзацл турпродукту. До них вiдноситься частина загальновиробничих i загальногосподарських витрат, а саме витрати на рекламу, адмшстративно-управлшсью витрати, амортизацiя необоротних активiв, витрати на використання iнформацiйних баз даних тощо [4].
Затрати в сукупносп по вшм калькуляцшним статтям складають повну собiвартiсть товарно! продукци, товарiв, робiт, послуг.
Найбшьш простий спосiб розрахунку собiвартостi турпродукту - це розподш сумарних витрат на обсяг реалiзованих путiвок. Однак застосувати цей спошб можна тшьки за умови, коли туристська фiрма реалiзуе стандартнi груповi тури.
Бшьш складний спосiб - калькуляцiя собiвартостi в розрiзi iндивiдуальних турiв. У цьому випадку прямi витрати безпосередньо включають до собiвартостi турпродукту, а непрямi - розподiляють за допомогою спещальних баз i коефiцiентiв розподшу.
Калькуляцiя собiвартостi туристського продукту мае свою специфшу. Туристський продукт, як правило, являе собою пакет туристичних послуг, що
149
розрахований на групу туриспв. Але, в цю групу, окрiм саме туристiв, входять особи, що !х супроводжують (перекладач^ гiди, старший групи).
Розрахунок собiвартостi вiдбуваеться в два етапи:
1) спочатку визначаеться собiвартiсть усього пакету послуг на всю групу туриспв з урахуванням осiб супроводу;
2) по^м визначаеться собiвартiсть в розрахунку на одного туриста i встановлюеться щна послуг, передбачених туристичною пу^вкою (ваучером).
Витрати з реатзацп турпродукту або послуг посередниками (турагентами) вiдрiзняються вiд витрат по 1хньому формуванню. Вони розраховуються аналопчно витратам обшу в роздрiбнiй торгiвлi i покриваються комюшною винагородою. Витрати з реатзацп турпродукту турагентами практично не мютять матерiальних витрат. Основним видом витрат цих пiдприемств е витрати на оплату пращ i вiдрахування на сощальш заходи [4].
За положенням (стандартом) бухгалтерського облiку 16 «Витрати» [10] видшяють також класифiкацiю витрат за !х елементами, а саме: матерiальнi витрати, витрати на оплату пращ, вщрахування на соцiальнi заходи, амортизащю, iншi операцiйнi витрати.
Вщмшшсть цих витрат вiд статей калькуляцп полягае у врахуваннi елементiв вшх операцiйних витрат, до складу яких окрiм собiвартостi входять адмiнiстративнi витрати, витрати на збут, iншi операцшш витрати.
Незважаючи на те, що питанням оргашзацп, облiку, оподаткування, планування дiяльностi туристичних пiдприемств присвячуеться велика кшьюсть наукових публiкацiй, до цього часу не розроблено методику анатзу собiвартостi турпродукту.
Джерелами шформацп для аналiзу собiвартостi тур продукту, на думку авторiв, е: плановi, нормативнi та фактичш калькуляцп собiвартостi турпродукту, форма фшансово1 звiтностi №2 «Звiт про фiнансовi результати» (данi роздiлу 1 та 2), статистична зв^нють «1-ТУР», данi бухгалтерського облiку по рахунках 23,91,92,93 та 94 (або 8 i 9 клаав рахункiв), бiзнес-план та iн.
Аналiз собiвартостi турпродукту повинен бути направлений на вивчення динамши показника собiвартостi, факторiв, що вплинули на його змiну, на пошук резервiв зниження собiвартостi туристського продукту.
Об'екти аналiзу собiвартостi туристичного продукту можна класифiкувати наступним чином:
а) за обсягом витрат - виробнича собiвартiсть, повна собiвартiсть;
б) за методом розрахунку собiвартостi: планова собiвартiсть, нормативна собiвартiсть, фактична собiвартiсть;
в) за об'ектами тдрахунку - собiвартiсть на 1 туродень, на 1 пу^вку, на 1 замовлення.
Пюля вивчення загально1 динамiки собiвартостi турпродукту за ряд роюв, необхiдно зробити аналiз собiвартостi за статтями калькуляцп i елементами витрат.
Анатз витрат за статтями калькуляцп дае можливють вивчити витрати за мюцем !х виникнення, виявити причини !х змiни по окремих статтях. Такий
150
ан^з дозволяе вивчити вплив окремих статей калькуляци на собiвартiсть 1 туро-дня чи собiвартiсть 1 путiвки.
З метою анатзу витрат туристичних пiдприемств за статтями калькуляци може бути використана калькулящя турпродукту наступного вигляду (табл.1).
Таблиця 1
Калькуляцiя собiвартостi туристичного продукту для туроператора_
Найменування статей витрат № ряд ку На 1 туро-день На 1 пупвку
план факт план фак т
Прям1 матер1альш витрати 01
Прям1 витрати на оплату пращ 02
1нш1 прям1 витрати 03
Загальновиробнич1 витрати 04
Всього виробнича соб1вартють (ряд. 01 +02+03+04) 05
Адмшстративш витрати 06
Витрати на збут 07
1нш1 операцшш витрати 08
Всього соб1вартють реал1зованих послуг (ряд. 05+ 06+07+08) 09
Коефщент рентабельност1 (прибуток) 10
Цша оптова виробнича (ряд . 09+10) 11
ПДВ (20%) 12
Цша оптова ввдпускна (ряд. 11+12) 13
Розроблено за даними [12].
На наступному еташ аналiзу собiвартостi продукци (робщ послуг) проводять аналiз витрат за елементами.
Аналiз витрат за елементами дозволяе вивчити склад i структуру операщйних витрат туристського пiдприемства. Вивчення елеменпв витрат, таких як матерiальнi, трудовi, амортизацiя дасть змогу планувати зниження собiвартостi за рахунок зменшення матерiаломiсткостi, трудомiсткостi, фондомiсткостi турпродукту.
Щц час аналiзу собiвартостi за елементами витрат визначають частку окремого елемента витрат в !х загальнiй сум^ порiвнюють структуру витрат в рiзнi звiтнi перiоди. Варто зазначити, що порiвнювати витрати за рiзнi перюди в абсолютнiй сумi неможна, бо вони зроблеш виходячи з рiзного обсягу продукци чи робiт.
Зробимо для прикладу аналiз витрат за елементами на прикладi туристично! компани Криму, яка вiдповiдно до статутних щлей здiйснюе турагентську дiяльнiсть. Наглядно структуру витрат туристично! компани в 2008, 2009 i 2010 рр. видно в табл. 2.
151
Таблиця 2
Структура операцшних витрат туристичнох компани (турагента) в 2008-2010 рр.
Елементи витрат Пит. вага, %, 2008 Пит. вага, %, 2009 Пит. вага, % 2010 Вщхилення
2009 вад 2008, % 2010 вщ 2009, %
Матер1альш витрати - 9,2 4,48 +9,2 -4,72
Витрати на оплату пращ 13,54 10,18 9,28 -3,36 -0,9
Вщрахування на сощальш заходи 4,77 3,83 3,54 -0,94 -0,29
Амортизащя - 3,03 3,76 +3,03 +0,73
1нш1 операцшш витрати 81,68 73,75 78,95 -7,93 +5,2
Всього 100,00 100,00 100 -
Як бачимо з табл.2, найбшьша питома вага в ушх витратах належить iншим операцшним витратам. Друге мiсце в структурi витрат займають витрати на оплату пращ. На третьому мющ знаходяться матерiальнi витрати. I найменшу питому вагу займають вщрахування на сощальш заходи та амортизацiя.
Якщо порiвнювати структуру витрат турагентiв зi структурою туроператорiв можна зробити висновок, що вони докорiнно вiдрiзняються. Для туроператорiв характерна велика питома вага матерiальних витрат (вiд 60 до 90 %), незначш iншi операцiйнi витрати.
На турагентських фiрмах, навпаки, питома вага шших операцiйних витрат займае найбшьшу частку в структурi собiвартостi, матерiальнi витрати е незначними або взагат вiдсутнi. Це пояснюеться тим, що вартють турпродукту, закупленого у туроператорiв турагенти вiдносять на iншi операцiйнi витрати.
Аналiзуючи собiвартiсть тур продукту, потрiбно виявити, якi фактори вплинули на змiну тих чи шших статей калькуляцп, суми витрат. Слщ зазначити, що дiяльнiсть окремо1 фiрми, собiвартiсть И послуг знаходяться в безпосереднш залежностi вiд змши цiн i тарифiв на iншi послуги. Наприклад, пiдвищення вартостi послуг готельного, побутового господарства, транспорту, щн у ресторанах, вартост квиткiв у музе1, театри веде до зростання вартосп туристських путiвок, а отже, до скорочення контингенту споживачiв, послабленню конкурентоспроможност на ринку [13].
Череп А. В. [14] з метою зниження собiвартостi продукци пропонуе створення нових органiзацiйних структур. Ураховуючи, що туристичш пiдприемства е малими, з рекомендацп автора можна використовувати трирiвневу структуру управлiння виробництвом. Але для туристичних пiдприемств такi рекомендаци потребують конкретизаци.
Чухлiб Ю. А. [15] в сво1х дослiдженнях придiляе увагу проблемi розподiлу та фiксуванню в бухгалтерському облшу елементiв витрат, яю входять до складу собiвартостi, зокрема непрямих i накладних витрат. Виходячи з рекомендацш дослiдника, для туристичних тдприемств обрання баз для розподшу витрат необхiдно робити з урахуванням специфiки туристичних продуктiв та самих туристичних тдприемств.
152
Рyдeнко O.B. й Aмeльчeнко T.B.[16] ввaжaють, що до шйбшьш вгжливих i пpiоpитeтних peзepвiв знижeння cобiвapтоcтi в гaлyзeвiй eкономiцi cлiд вiднecти нacтyпнi: зpоcтaння пpодyктивноcтi пpaцi тeмпaми, якi 6удуть пepeвищyвaти тeмпи зpоcтaння оплaти пpaцi; мaкcимaльнe знижeння нaклaдних витpaт; повнa лiквiдaцiя нeвиpобничих витpaт; вдоcконaлeння piвня концeнтpaцiï, cпeцiaлiзaцiï, коопepyвaння i комбiнyвaння виpобництвa; пepeхiд нa дeшeвшi види cиpовини, мaтepiaлiв, пaливa, eнepгiï; впpовaджeння обчиcлювaльноï тeхнiки; cкоpочeння тpaнcпоpтних витpaт; вiдноcнe змeншeння aмоpтизaцiйних вiдpaхyвaнь; змiнa номeнклaтypи тa acоpтимeнтy пpодyкцiï.
Для тypиcтичних пiдпpиeмcтв зpоcтaння пpодyктивноcтi пpaцi як peзepв нe можe бути зacтоcовaний, оcкiльки кiлькicть peaлiзовaних пyтiвок ж зaлeжить вiд зycиль конкpeтного пpaцiвникa, a вiд peклaми, acоpтимeнтy поcлyг, цiни тypпpодyктy чи тypпоcлyги тa iн.
Bдоcконaлeння piвня концeнтpaцiï, cne^a^a^ï, коопepyвaння i комбiнyвaння виpобництвa m тypиcтичних пiдпpиeмcтвaх нe мae ceœy, оcкiльки тypопepaтоp чи тypaгeнт повижн бути pозтaшовaний нa тepитоpiï, дe e вeликa кiлькicть потeнцiйних ктештв. Heдоцiльно pозтaшовyвaти пiдпpиeмcтво в зош нaдaння тypиcтичних поcлyг.
Aмоpтизaцiйнi вiдpaхyвaння тypиcтичних пiдпpиeмcтв e нeзнaчними, о^льки вони включaють тiльки aмоpтизaцiю комп'ютepноï тeхнiки, мeблiв тa iншого офюного облaднaння. Пpимiщeння пiд офic тypиcтичноï фipми як пpaвило, винaймaютьcя в оpeндy. Сaмi тypиcтичнi поcлyги нaдaютьcя нa бaзi пaнciонaтiв, caнaтоpiïв, шших cyб'eктiв тypиcтичноï тa peкpeaцiйноï дiяльноcтi.
Отжe, для тypиcтичних пiдпpиeмcтв aктyaльними будуть нacтyпнi нaпpямки знижeння cобiвapтоcтi:
1) мaкcимaльнe знижeння нaклaдних витpaт, a caмe aдмiнicтpaтивних витpaт i витpaт нa збут, iнших опepaцiйних витpaт зa paхyнок збiльшeння кшькооп тypиcтiв, яким peaлiзyeтьcя тypпpодyкт;
2) пошук поcтaчaльникiв бiльш дeшeвих ^одукпв хapчyвaння, зaкyпiвля ïx бeзпоcepeдньо y в^обниюв, мicцeвиx поcтaчaльникiв;
3) cкоpочeння тpaнcпоpтниx витpaт збiльшeння кiлькоcтi тypиcтiв eкономiï пaливно-мacтильниx мaтepiaлiв, вибоpy нaйкоpотшиx мapшpyтiв пepeвeзeнь;
4) pозшиpeння acоpтимeнтy поcлyг для зaлyчeння бiльшоï кшькост! тypиcтiв.
Висновки. B зaпpопоновaномy туковому доcлiджeннi yзaгaльнeно
тeоpeтичнi acпeкти кaлькyлювaння cобiвapтоcтi тypпpодyктy i aдaптовaно мeтодикy aнaлiзy cобiвapтоcтi пpодyкцiï для cобiвapтоcтi тypпpодyктy. Одepжaнi peзyльтaти cвiдчaть ^о доcягнeння поcтaвлeноï мeти i дaють змогу зpобити тaкi виcновки:
- мeтодикa cклaдaння cобiвapтоcтi тypпpодyктy y тypопepaтоpa вiдpiзняeтьcя вiд мeтодики фоpмyвaння cобiвapтоcтi тypaгeнтa.
- cобiвapтicть тypпpодyктy, який cтвоpюeтьcя тypопepaтоpом, cxожa m мeтодикy cклaдaння cобiвapтоcтi пpомиcлового пiдпpиeмництвa, ane мae pяд вiдмiнноcтeй. Brnpara з peaлiзaцiï тypпpодyктy aбо постуг поcepeдникaми
153
(турагентами) розраховуються аналогично витратам o6iry в роздрiбнiй торгiвлi i покриваються комiсiйною винагородою.
У статтi надано рекомендаци щодо адаптаци загальноприйнято! методики аналiзy собiвартостi продукцп до потреб туристичних тдприемств.
Запропонованi у статтi пiдходи дозволять фахiвцям видiлити основнi напрямки зниження собiвартостi турпродукту, якi забезпечать бшьш ефективне ведення туристсько! дiяльностi нацюнальними пiдприeмствами, а саме: максимальне зниження накладних витрат за рахунок збшьшення кiлькостi тyристiв; пошук постачальникiв бшьш дешевих продyктiв харчування, закyпiвля !х безпосередньо у виробникiв, мiсцевих постачальниюв; скорочення транспортних витрат збiльшення кшькосп тyристiв економи паливно-мастильних матерiалiв, вибору найкоротших маршрyтiв перевезень; розширення асортименту послуг.
Список використаноТ лiтератури
1. Ткаченко Т.1. Туристичний продукт як об'ект виробничого тдприемництва [Електронний ресурс] // Культура народов Причерноморья: Т.1. Ткаченко. - Режим доступу:
nbuv.gov.ua / Нацюнальна б1блютека Укра!ни !меш В. I. Вернадського, Ки!в. -http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp67/knp67_130-135.pdf.- 11.01.2012.
2. Сметанко О. В. Методика та оргашзащя облжу i аудиту витрат у туристськш галуз1 (на приклад! туристських тдприемств Автономно! Республши Крим): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук / О.В. Сметанко. - РВВ КЕ1 КНЕУ, 2004. - 18 с.
3. Коросташивець Ю. Спiльнi та вщмшш риси понять «туристична послуга» та «туристичний продукт» за законодавством Укра!ни та гнших держав / Ю. Коросташивець // ПГ!П - 2010, -№7. - С.105-108.
4. Дядечко Л.П. Економжа туристичного б1знесу./Л. П. Дядечко. - К.: Центр учбово! лггератури, 2007. - 224 с.
5. Закон Укра!ни «Про внесення змш до Закону Украгни «Про туризм» № 1282-IV вщ 18 листопада 2003 року (¿з змгнами та доповненнями) / Верховна Рада Укра!ни. - Офщ. вид. - К.: Вадомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР). - 2004. - N 13. - 180 с.
6. Школа I.M. Менеджмент туристично! гндустри / [I. М. Школа, Т. М. Орехова, I.Д. Козьменко та ш.]. - Чертвщ, 2005. - 596 с.
7. Матв1енко А.Т. Науково-практичний коментар до Закону Укра!ни «Про туризм» /
A.Т. Матенко, 1.В. Приянчук, М.А. Лесик, В.В. Андрейцев. - К., 2006.
8. Наливайченко С.П. Б1знес-планування у туршдустрп / С.П. Наливайченко, В.£. Реутов, С.Ю. Цьохла [Текст]: навч. поаб. для студ. економ. напрям1в тдготовки ден. та заочн. форм навчання / М-во освгги та науки Укра!ни, Кримський економ1чний шститут ДВНЗ «КНЕУ ¿м.
B.Гетьмана», каф. Економши тдприемства. - Саки: ПП «Шдприемство Фенжс», 2011. - 192 с.
9. Рудяк Ю. Усе про облгк та оргашзацгю туристично! дiяльностi / [Ю.Рудяк, В.Кузнецов та ш.]. -5-те вид. перероб. i доп. - Х.:Фактор, 2008. - 304 с.
10. Положення (стандарт) бухгалтерского облку 16 «Витрати», затв. наказом Мгтстерства фшанав Укра!ни ввд 31.12.99 р. № 318, ¿з змгнами i доповненнями // Офщшний вгсник Укра!ни: Зб. акпв законодавства; Мшстерство юстицп Укра!ни. - К., 2000. - № 3. - Ст.102. - С.181-188.
11. Мальська М.П. Планування туристично! дiяльностi: тдручник / М.П. Мальська, О.Ю. Бордун. -К.: Знання, 2010. - 310 с.: 1 електрон. Опт. Диск (CD-ROM).
12. Рогатенюк Э.В. Методические рекомендации по совершенствованию процесса формирования цены на рекреационный продукт [Электронный ресурс] // Культура народов Причерноморья: Э.В. Рогатенюк. - Режим доступа:
nbuv.gov.ua/ Нацюнальна б!блютека Укра!ни ¿меш В. I. Вернадського, Ки!в. -http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp78/knp78_57-62.pdf - 11.01.2011
154
13. Пуцентайло П.Р. Економжа i оргашзащя туристично-готельного тдприемництва: навчальний поибник / П.Р. Пуцентайло. - К: Центр учбово1 лггератури, 2007. -344 с.
14. Череп А. Можливост застосування нових оргашзацшних структур управлiння з метою зниження собiвартостi продукци / А. Череп // Вюн. нац. акад. держ. упр. При Президент^ Укра1ни. - 2005. - № 2. - С. 208-215.
15. Чухтб О.А. Управлшське ршення щодо витрат у собiвартостi продукци / О.А. Чухтб // Фiнанси Укра1ни. - 2006. - №2. - С.129-137.
16. Руденко О.В.. Выявление резервов снижения себестоимости продукции / О.В. Руденко, Т.В. Амельченко // Культура народов Причерноморья. - 2008. - №139. - С. 105-107.
17. Зазгарская И.Б. Проблемы и перспективы развития туризма на территории украинских Карпат [Электронный ресурс] // Все о туризме - туристическая библиотека: И.Б. Зазгарская. - Режим доступа:
tourlib.net/ Все о туризме - Туристическая библиотека -http://tourlib.net/books_tourism/zazgarskaya3.htm - 11.01.2012.
Поступила в редакцию 01.06.2012 г.
Сорокина Е. С. Анализ себестоимости туристского продукта и пути ее снижения / Е. С. Сорокина, Ф.Ф. Шамсутдинова // Ученые записки ТНУ. Серия: Экономика и управление. - 2012. -Т. 25 (64), № 2. - С. 144-155.
В работе рассмотрена методика калькулирования себестоимости туристского продукта. Изложена методика анализа себестоимости туристского продукта. Определены резервы уменьшения себестоимости турпродукта.
Ключевые слова: турпродукт, туруслуга, методика, анализ, себестоимость.
Sorokina O.S. The analysis of the cost of the tourist product and the ways of its reduction /
O.S. Sorokina, F.F. Shamsutdinova // Uchenye zapiski TNU. Series: Economy and management. - 2012. -Vol. 25 (64), № 2. - Р. 144-155.
The methods of the tourist product cost calculation are considered in the article. The technique of the cost price analysis of the tourist product is expounded. The reserves of the tourist product cost reduce are identified.
Keywords: tourist product, tourist service, methods, analysis, cost.
155
