CC BY
32
УДК 674.093.02 Доц. Л.Н. Горбачова, канд. техн. наук;
асист. О.М. Куштт; студ. В Д. Попович - НЛТУ Украши, м. Львiв
АНАЛ1З РОЗМ1Р1В КУСКОВИХ В1ДХОД1В П1Д ЧАС ВИРОБЛЕННЯ ПИЛОПР ОДУКЦ11
У процес заготiвлi деревини та одержання виробiв з не! залишаеться багато вiдходiв. На еташ розпилювання деревини об'ем вiдходiв становить близько 40 %. До вiдходiв цього етапу виробництва належать рейки, торцевi зрiзки, тирса. Розгля-нуто можливють використання кускових вiдходiв як вторинно! сировини.
Ключовг слова: пиломатерiали, вiдходи, рацiональне використання.
Рацюнальне використання сировини полягае в переробщ 11 на основш види продукцп та шш1 види продукцп з вщход1в вщ основного виробництва, яю користуються попитом в народному господарств^ У вибор1 вар1ант1в використання в1дход1в деревини необхщно врахувати як потреби народного господарства в тш чи шшш продукцп, так 1 реальш умови тдприемства. При цьому варто врахувати також можливост кооперування з шшими тд-приемствами. Вщходи люопиляння та деревооброблення подшяють на три групи: тверд1 (рейки, горбил1, торцев1 зр1зки, в1др1зки з вадами 1 дефектами), м'яю (тирса, стружка, вщшв вщ технолопчно1 трюки), кора.
Розм1ри рейок, горбил1в та торцевих вщр1зюв залежать вщ розм1рно-яюсно1 характеристики пиловно! сировини, побудови поставу та специфжа-цш обр1зних пиломатер1ал1в. Рейки утворюються тд час обр1зання необр1з-них пиломатер1ал1в на обр1зш 1 !х ширина вщповщно дор1внюе р1знищ шири-ни необр1зно! та обр1зно! дощок (з урахуванням ширини пропил1в). Оскшьки необр1зна дошка мае збщ то отримаш рейки також будуть з1 зб1гом, при цьому зб1г буде р1зний, залежно вщ вщсташ дошки до центру поставу. 1з зростанням ширини поставу зб1г необр1зно! дошки буде збшьшуватись.
Для отримання повно! розм1рно! характеристики рейки необхщно виз-начити 11 ширину у вершит 1 вщземку (у розрахунках використано графж-квадрант). Для цього визначаемо ширину вщповщно1 необр1зно! дошки за формулою, мм
В =Vа2 - к2 , (1)
де: а - д1аметр колоди (вершинний або вщземковий), мм; к - витрати ширини поставу, мм. У раз1 випилювання обр1зно! дошки з обзолом рейка буде вкоро-чена 1 11 довжину визначаемо за формулою
= ^^, (2)
де: ак - д1аметр колоди у вщземковому торщ, см; ав - д1аметр колоди, на яко-му лежить вершинний торець рейки (11 ширина в цьому положенш дор1внюе нулю), см; д1аметр знаходитиметься на перетиш значень витрати ширини поставу 1 ширини обр1зно1 дошки (з урахуванням ширини двох пропил1в), -зб1г колоди, см/м.
Визначаемо д1аметр с1е (з врахуванням (2)):
■обр + 2А)2 + к2, (3)
3. Технологiя та устаткування деревообробних пiдприeмств 123
де: Вобр - ширина обрiзноl дошки, мм; А - ширина пропилу, мм. Довжина вкорочено! рейки становить:
л](Вобр + 2А)2 + к2
Ьр -
Б
(4)
Об'ем рейки визначаемо за формулою
¥р - Вр ■ Тр ■ Ьр, (5)
де: Вр - ширина рейки на середиш 1! довжини, м; Тр- товщина рейки, що до-рiвнюе товщинi дошки, м; Ьр - довжина рейки, м.
Об'ем, визначений за формулою (5), не враховуе об'ему обзольно! рейки, що утворюеться внаслщок обрiзання рейки. Об'ем обзольно! рейки визначимо орiентовно за формулою
1 2 V - — ■ Т2 • Ь
у о — , 1 р ^р ■ 2
Загальний об'ем рейки дорiвнюе
Vрз - Vр + Vо.
(6)
(7)
Для анатзу розмiрiв рейок, що утворюються пiд час виготовлення об-рiзних пиломатерiалiв, використовуемо рекомендованi для дерев'яного домо-будування постави з випилюванням дощок товщиною 25 i 32 мм. Розподш вiдходiв та !х розмiри проаналiзуемо на трьох дiаметрах колод, якi охоплю-ють основний дiапазон хвойного пиловника для дерев'яного домобудування -20, 26 i 32 см, довжиною 6,5 м.
Д1аметри колод
20 | 26 32
Постави
1 прохвд 125 25 1 2 200 25 1 2 200 32 25 1 2 2
2 прохвд 32 25 Т 32 25 т т 32 25 т ~
Рис. 1. Схема утворення рейок i горбилiв
Результати розрахунюв наведено у табл., де зазначено етапи утворення рейок як кускових вiдходiв, при виробленш обрiзноl дошки з необрiзноl.
Побудованi гiстограми (рис. 2) шюструють залежнiсть об'емного ви-ходу пиломатерiалiв i рейок вщ дiаметрiв колод.
Аналiз результатiв показуе, що розподш розмiрiв та об'емний вихщ рейок за рiзних дiаметрiв хаотичний, тобто певно! залежностi мiж об'емним виходом вiдходiв та дiаметром колоди не встановлено. Очевидно, що розподш вiдходiв пiд час розпилювання колод буде залежати вщ побудови поставу i стверджувати, що зi збiльшенням дiаметра будуть збшьшуватись розмiри рейок чи горбилiв, помилково.
Табл. Формування розмiрiв рейок
Пиловник Пиломатерiали Рейки
да- аметр, см об'ем, м3 кшь-кiсть, шт. Т, мм Необрiзнi | Обрiзнi Т, мм Ш, верш./сер. / ввдземк., мм Д, м Об'емний вихвд, %
Об'емний вихщ, %
20 0,26 13,34 9,14 25 0/19/37 4,44 3,17
2 25 10 7,69 25 0/11/11 3,63 1,54
26 0,43 2 25 7,41 4,94 25 0/21/41 3,99 1,90
2 25 14,2 9,82 25 0/25/31 6,2 3,60
2 25 3,87 2,91 25 0/12,5/26 2,25 0,54
32 0,64 2 32 9,95 8,5 32 0/13/29 3,76 1,09
2 25 3,50 2,54 25 0/15/39 3,11 0,95
2 25 9,65 5,08 25 5,5/26/46 6,5 2,62
2 25 1.46 1,17 25 0/8,5/19 1,31 0,17
1пр 2гр 1лр 2пр 1пр 2пр.
"%Г 25 ~"7/
Рис. 2. Залежтсть об'емного виходу nиломатерiалiв i вiдходiв вид дшметра колод
Аналiзуючи розмiри рейок, бачимо, що у вiдземковому торщ вони мо-жуть сягати значних величин i частина 1х може устшно перероблятись на по-бiчну продукщю. Виходячи з розмiрноl характеристики вiдходiв, можна орieнтуватись на виготовлення пе1 чи шшо! продукцп з них, наприклад виро-бiв спортивного, господарського та побутового призначення, прикрас, пись-мового приладдя, ^ашок, товарiв побутово1 х1ми, столярних виробiв та ш.; у дерев'яному домобудуванш можливе використання ще! вторинно1 сировини на виготовлення дрiбних з'еднувальних елементiв, дистанцшних рейок для формування вентиляцiйного екрану пiд час влаштування зовшшньо! обшивки фасадiв панельних або каркасних будинюв та iн.
Кусковi вiдходи, розмiри яких не дають змогу переробляти !х на до-даткову продукщю, можна переробляти на технологiчну трюку. Якщо об'еми виробництва незначнi, то дрiбнi вiдходи можуть використовуватись як пали-во для потреби тдприемства.
3. Технологiя та устаткування деревообробних шдприемств
125
Горбачева Л.Н., Кушпит О.М., Попович В.Д. Анализ размеров кусковых отходов при изготовлении пилопродукции
В процессе заготовки древесины и получения изделий из нее остается много отходов. На этапе распиловки древесины объем отходов составляет около 40 %. К отходам этого этапа производства принадлежат рельсы, торцевые срезки, опилки. Рассмотрена возможность использования кусковых отходов как вторичного сырья.
Ключевые слова: пиломатериалы, отходы, рациональное использование.
Horbachova L.N., Kushpit О.М., РороууеН V.D. Analysis of wood waste in the production of lumber
During the processing of sawlogs for lumber obtained large amounts of waste. At the stage of sawing wood waste volume is about 40 percent. Wood waste of this production -waste timber throughout the length and width, the sawdust, removing defects. The article discusses the possibility of using lump of waste as secondary raw materials.
Keywords: timber, waste, rational use of wood.
УДК 363.3 Доц. В.В. Кий, канд. техн. наук; тж. В.Б. Матушевський;
асист. Р.Р. Курка - НЛТУ Украши, м. Львiв
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ РОЗКОЛЮВАННЯ ДЕРЕВИНИ РОБОЧИМ ОРГАНОМ СХ1ДЧАСТО1 ФОРМИ
Розглянуто фiзичну суть процесу розколювання деревини робочим органом (клином) схщчасто! форми. Наведено результати експериментальних дослщжень розколювання деревини схщчастим клином на спещально розробленш дослщнш ус-тановцг
Ключовг слова: розколювання, робочий орган, максимальне зусилля, лезо, вз> рець, дiаметр, лжя контакту.
Постановка проблеми та анал1з основних публжацш. Постшне зростання потреб у деревиш вимагае бережливого i дбайливого ставлення до не1, Ii рацюнального використання. Один iз напрямiв, що сприяе збереженню люових ресурив - це комплексне використання деревини, зокрема i повне пе-рероблення низькояюсно! деревини.
Оскшьки шляхом додаткового оброблення та перероблення низько-яюсно! деревини можна отримати додаткову дшову продукщю, то основними видами перероблення низькояюсно! деревини е виробництво колотих балан-шв, дрiбних пиломатерiалiв, технолопчно! трюки, колотих дров [3, 4, 6].
Додаткове перероблення деревини передбачае дшення круглих люо-матерiалiв вздовж або впоперек волокон. Коли застосовуеться подш люома-терiалiв вздовж волокон, та не вимагаеться чггко зазначених форм i точних розмiрiв поперечного шчення загопвель, найбшьш ефективним способом да-лення деревини вздовж волокна вважаеться розколювання [1, 3-5].
Цьому питанню, як одному з найбшьш енергозбер^альних видiв меха-шчного оброблення деревини, завжди придшяли i придiляють значну увагу науковцi та виробничники люово! галузi. Доречно буде згадати таких науков-цiв, як К.М. Ашкеназ^ С.1. Рахманов, Т.М. Шкiря, О.Й. Сопотун, В.В. Гомо-най та rnmi, чи1 iмена добре вiдомi не тiльки в Украш, але й за Ii межами. Вони розробили теоретичш основи процесу розколювання деревини, втшивши 1х у конструктивш розробки дровокольного устатковання.
