CC BY
9_Экономика предприятия_
УДК 331:330.341.1
АНАЛ1З ПЕРЕШКОД У РЕАЛ1ЗАЦП 1ННОВАЦШНО1 АКТИВНОСТ1 ПЕРСОНАЛУ ШДПРИСМСТВ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМ1Н
Семикта М.В., Федунецъ А.Д.
В процес1 анал1зу доведено, що зниження тноващйно! активност1 персоналу тдприемств сл1д пов 'язувати з комплексом соц1одемограф1чних та сощалъно-економ1чних чинникгв, трансформащею зайнятостг, яка не мае тноващйного характеру. Визначено негативш тенденци у стимулюванш пращ, що руйнуютъ мотиващю творчост1. Розкрито суттстъ кризовихявищу розвитку науки, сфер1 осв1тнъо-профес1йного розвитку населення, як1 пог1ршуютъ яюстъ кадрового забезпечення тноващйно! д1ялъност1 в Украш.
Ключоei слова: тноваци, iнноващйна активтстъ, стимулювання пращ, освтнъо-профестнийрозвиток, мотиващя творчостi, яюстъ кадрового забезпечення
Глобальш змши, яких зазнала св^ова економша на початку ХХ1-го столбя, передуам бурхли-вий технолопчний розвиток, процеси crpiMKoi шформатизацп та iнтелектуалiзащi пращ, активне впровадження шноващй, визнання людини-пращвника головним ноаем шноващйно'! активносп, - поки не стали характерною ознакою економiчного життя украшсько'! держави, незважаючи на обраний шлях ринкових реформ, проголошеш прюритети iнновацiйного розвитку. Однieю iз най-важливiших перешкод у становленш шноващйно'! економiки Украiни стають обмежеш можливостi формування та прояву шноващйно'! активностi працiвникiв пiдприeмств та оргашзацш.
Невiд'eмною складовою концепцiй iнновацiйного розвитку вбачасться створення правових, економiчних, сощальних та органiзацiйних засад забезпечення розвитку штелектуально'! складово'1 трудового потенцiалу суспшьства. Виходячи з позицiй формування основ шновацшно'! економiки, на необхiднiсть реалiзащi шновацшно'! активностi персоналу пiдприeмств останшми роками звер-тали увагу у сво'х працях Амоша О.1., Бережна 1.В., Грiшнова О.А., Колот А.М., Лiбанова Е.М., Лiсогор Л.С., Мiхуринська К. О., Новiкова О.Ф., Онтенко В.В., Петрова 1.Л., Садова УЯ., Семiв Л.К., Шаульська Л.В. та iншi автори.
Мета статт1 полягае у досшдженш причин зниження шновацшно'! активностi персоналу ук-ра'нських тдприемств в умовах глобальних змш у св^овш економiцi.
Формування шновацшно! активносп персоналу пiдприемств вiдбуваеться в Укрш'ш як пiд впли-вом системи зовшшшх чинникiв (глобалiзацiя, свiтова шформатизащя, мiжнародна конкуренцiя, вплив св^ово'! фшансово'! кризи тощо), так i тд впливом сукупностi рiзноманiтних внутрiшнiх чин-никiв. Серед останнiх - нерозвинешсть конкурентного середовища в Укра'ш, низький попит на шноваци на макроекономiчному рiвнi, вiдсутнiсть сучасно'1 шновацшно! шфраструктури, складнiсть та несприятливiсть внутршньопол^ично!, соцiально-економiчноi ситуаци в краiнi, обмеженiсть фшан-сових можливостей держави щодо розвитку осв^и, науки, пiдтримки iнновацiйного розвитку тдприемств та оргашзацш, кшькюно-яюсш втрати трудоресурсного потенщалу, низька якiсть життя, неефективш стимули до прояву трудово'1 та шновацшно'! активностi тощо [4, с.149-153].
Аналiз укра'нських реалш засвiдчуе низку негативних явищ у розвитку трудового потенщалу та його штелектуально'! складово'1 [5, с.51], що не сприяе iнновацiйним зрушенням у розвитку економши, перешкоджае формуванню якюного кадрового потенщалу, забезпеченню прояву шновацшно! активносп працiвникiв в уах сферах трудово!' дiяльностi. На формування кшьюсно-яюсних характеристик трудового потенщалу тдприемств вкрай негативно впливають соцiодемографiчнi чинники, зокрема: - стрiмке зменшення населення в Укршш внаслiдок демографiчноi кризи (на початок 2013 р. за-гальна чисельнiсть наявного населення Укра'ни становила 45,4 млн. оаб, що менше показ-никiв 2001 р. бшьше, нiж на 3 млн. оаб), зростання загально'1 захворюваносп населення Укра!'-ни;
- старшня населення в результат зниження народжуваносп та збереження п впродовж тривало-го перюду на рiвнi, що не забезпечуе навiть простого вiдтворення поколшь; скорочення частки молодi серед пращвниюв пiдприeмств, зумовлене старiнням нацп та трудовими м^ащями за меж краши.
Серед соцiально-економiчних чинниюв, що суттево перешкоджають реалiзащi iнноващйноi скла-дово'1 трудового потенцiалу в Укршш слщ виокремити:
- стагнацiю економiчноi активносп населення; значно нижчi показники зайнятосп в Укршш по-рiвняно з радянським перюдом i бiльшiстю европейських краш, незважаючи на 1'х позитивну динамшу останнiми роками; зменшення кшькосп найманих працiвникiв;
- наявнiсть високо'1 частки працiвникiв, якi працюють в умовах, що не вщповщають саштарно-гiгiенiчним нормам (майже третина штатних працiвникiв), особливо небезпечною е праця у промисловосп, де кожен третш працiвник пiддаеться шкiдливому впливу одразу декшькох не-сприятливих чинникiв - перевищення гранично допустимих норм шуму, ультразвуку, шфразву-ку, пилу, вiбрацii, впливу хiмiчних речовини тощо [10];
- поширешсть важко'1 фiзичноi пращ у промисловому, сiльськогосподарському виробництвi, риб-
ному господарствi, будiвництвi, що призводить, з одного боку, до проблеми високо'1 плинносп та «вимивання кадрiв», а з iншого - пщтримуе попит на малоквалiфiковану, ручну працю, що передбачае низьку продуктивнiсть тако! працi та низький рiвень п оплати;
- орiентацiя розподiлу та перерозпод^ робочих мiсць не на шновацшш, а на екстенсивнi факто-ри, що пiдтверджуе висока частка представниюв найпростiших професiй у складi зайнятого населення (24,7%; серед селян - 51,2%), тодi як професiоналiв i фахiвцiв (разом) - тшьки 25,5%, квалiфiкованих робiтникiв з шструментом - тiльки 11,7% [ 7 ];
- непривабливють робочих мюць у промисловосп - сферi дiяльностi, вiд яко'1 насамперед мае залежати подальший шновацшний розвиток крайни (невiдповiднiсть оплати пращ важкост та складностi працi, обмежешсть соцiальних пакетiв, вiдсутнiсть гщно'1 компенсацп несприятли-вих та небезпечних умов пращ);
- значно нижч^ порiвняно з кра1нами свiту середньомiсячнi витрати роботодавщв на одного пра-
щвника (порiвняно з Нiмеччиною, Iталiе, Франщею ВВП на одну особу у дол. США в УкраНш в 4,5-5,5 разiв менше, у 2,3 рази менше, порiвняно з Роаею [11, с. 544, 545.], що перешкоджае пiдвищенню якостi робочох сили.
Немае сумнiвiв, що зазначенi тенденцп руйнують трудоресурсну базу iнновацiйних зрушень в економiцi. Особливу тривогу викликае постшне зменшення кiлькостi зайнятих у промисловосп Укра1ни на користь зростання зайнятих у сферi послуг (переважно у роздрiбнiй торгiвлi), де змют працi не мае iнновацiйного характеру. Викликае занепокоення той факт, що у 2010 р. порiвняно з 2000-им роком кшьюсть зайнятих на пщприемствах, якi виробляють транспортнi засоби та устатку-вання, зменшилася на 38%, на машинобудiвних пiдприемствах - на 46%, на пщприемствах, що виробляють електричне, оптичне, електронне устаткування, - на 47% (рис. 1).
Аналiз свщчить, що вектор змш у сферi зайнятосп Украши не е шноващйним, держава пере-творюеться у постачальника сировинних та енергоресурав, а не стае конкурентоспроможним ви-робником машин, високотехнологiчноi продукцii.
Слщ звернути увагу на те, що в Сврот промисловiсть слугуе важливим сектором зайнятосп. На вщмшу вщ Укра1ни, у промисловостi европейських краш працюе 16-25% зайнятого населення, у деяких крашах - до 30% зайнятих, до реч^ переважно у переробнш промисловост1 [15]. В Укршш ж на промисловiсть припадае менше 17% зайнятих, з них кожен четвертий працюе у добувнш промисловосп, виробницга та розподшенш електроенергii, газу, води, при цьому чисельнiсть таких пращвниюв залишаеться майже незмшною, тодi як в переробнiй промисловосп зменшуеться [11, с. 354 ]. Упродовж 2000-2010 рр. чисельшсть найманих пращвниюв постшно зростала, пере-дуам, у таких видах дiяльностi, як торпвля, ремонт автомобiлiв, готельне та ресторанне господар-ство (на 9,1%), операцп з нерухомим майном (на 19,7%), фшансова дiяльнiсть (на 91,9%). Значне скорочення чисельносп найманих пращвниюв вiдбулося у сiльському, лiсовому господарсга, ри-бальствi (на 37,5%), що пов'язано з вщтоком ро6очо'1 сили у сферу неформальноi зайнятостi; у про-
мисловосп скорочення чисельносп найманих пращвниюв становить понад пiвтора мiльйона (32,2%). Бшьшою мiрою воно торкнулося регюшв, яким притаманна висока концентрацiя наймано'1 робочо'1 сили на сходi Укра'ни (Лугансько'1, Донецько'1, Дншропетровсько'1, Запорiзькоi, Полтавсько'1,
Харьавсько! областей).
тисям ос¡6
та устаткування електричнаго. транспортних
елею1 р он но го т а з а с о б 1 в т а
оптично го уст аткування устат ку вання
Рис. 1. Динамика кшькосп прац1вник1в в окремих видах промисловоУ д1яльност1 УкраУни
[11, с. 372 ]
Важливо пiдкреслити, що за попереднi роки в процес трансформацiй зайнятостi в Укршш була безповоротно втрачена не тшьки значна кiлькiсть висококвалiфiкованих роб^ниюв i фахiвцiв про-мисловостi (зокрема носив ушкальних професiй военно-промислового комплексу), а й аграрив, шже-нерно-техшчних фахiвцiв iнших галузей, вимушених в роки довготривало'1 економiчноi кризи, три-валих затримок у виплатах зароб^но! плати, шукати iншi робочi мюця у торгiвлi, на товарних ринках. Тривалий час перебування у сташ безроб^я, робота не за фахом, не тшьки призводять до професшно! деградацп, втрати колишнього штересу iнженерiв i робiтникiв до шновацш на вироб-ництвi, небажання повернутися на тдприемство, а й часто зумовлюють зниження iнтересу до суспшьного життя, соцiальну деградацiю особистостi.
Негативш наслiдки таких явищ не можна не враховувати, оскшьки iнженери i висококвалiфiко-ванi робiтники з техшчною освiтою поряд з вченими вважаються у свiтi лiдерами технологiчних шновацш на виробницга. Втрату частини техшчно пiдготовлених фахiвцiв, 1'х досвiду i знань в процесi непослiдовних ринкових реформ, справедливо вщнести до вагомих втрат штелектуально-го потенцiалу украшського суспiльства, так необхiдного для шновацшних зрушень в економiцi. Якщо в розвинених крашах явища скорочення найманих пращвниюв у промисловому та сшьськогоспо-дарському виробництвi на користь сфери послуг межують з iнновацiйними процесами (впровад-женням нових технологiй промислового та сшьськогосподарського виробництва, механiзацiею, автоматизащею працi, полiпшенням умов працi, модершзащею робочих мiсць тощо), то в УкраИт у бiльшостi випадкiв перелив ро6очо'1 сили у сферу послуг пояснюеться важкими та небезпечними умовами пращ, низьким розмiром заробiтноi плати.
В умовах цивiлiзованоi ринково'1 економши оплата працi та рiвень соцiальноi захищеностi найманих працiвникiв мають бути адекватними витраченим трудовим зусиллям, важкосп, складносп працi, враховувати несприятливi та небезпечнi умови тр^ово'1 дiяльностi. На жаль, така вщповщнють сьогоднi не притаманна системi стимулювання працi та соцiального забезпечення на втизняних промислових пiдприемствах, якi мають бути в авангардi iнновацiйного розвитку краши. Стосовно негативноi ролi юнуючо'! полiтики оплати працi у розвитку iнновацiйноi активностi найманих пра-щвниюв в Украiнi говорять данi, що засвщчують неконкурентоспроможнiсть оплати працi в УкраИт та реальну небезпеку «вщтоку мозкiв» - втрати з щс! причини квалiфiкованих працiвникiв, здатних до розробки i впровадження iнновацiй. Якщо у 2010 р. питома вага оплати пращ у структурi доходiв населення Укра'1'ни становила 41,7% [11, с. С. 385 ], то в кра'!нах €С вона коливалася вщ 60 до 65%. У структурi собiвартостi продукцii частка оплати пращ, вщповщно, становить 8 - 12% (Укра'!на) i 25-30% (кра'1ни СС). Мiнiмальна ставка оплати пращ за 1 годину в Укршш нижче майже у 17 разiв
порiвняно з кранами GC. Незважаючи на те, що частка витрат на оплату пращ в загальних опера-щйних витратах на виробництво збшьшилася з 0,8% в 1995 р. до 9,1% в 2010 р., цей показник утричi нижчий, шж в економiчно розвинених кра'нах св^, де вiн становить 30 - 35%. Як результат, е вражаючою рiзниця у середньомiсячнiй зароб^нш платi. Наприклад, за даними журналу ЕЕ Times, зароб^ок iнженера в США становить 8275 дол. в мюяць, в Японп - 6316 дол., в Сврот - 6000 дол. В Укра'т у липт 2010 р. офiцiйна середня зароб^на плата найманого працiвника у промисловосп була 253 дол.[15] (рядовий шженер, який мае вiдношення до шновацш, отримуе ненабагато бiльше). Вiдставання Укра'ни за розмiром середньомюячно!' заробггно'! плати стосуеться не тшьки економiч-но розвинених кра'1н ринково'1 економiки, а й деяких кра'1н СНД: у 2010 р. цей показник становив у Росшськш Федераци - 686,0 дол. США, Казахстан - 525,7 дол. США, Бшоруа - 413,5 дол. США, в той час, як в Укрш'ш - 282,2 дол. США. З цього приводу не можна не погодитися з висновками А.М. Колота, Г.Т. Кушкова про те, що в Укрш'ш ресурси або неефективно використовуються або несправедливо розподшяються мiж найманими пращвниками (зарплата), роботодавцями (прибу-ток) та державою (податок) [6, с.50-55] .
Вщмшносп мiж кранами у формуванш стимулiв до працi, зокрема творчо'1, шновацшно!' за змiстом, пов'язанi, передуам, iз суттевою рiзницею у мЫмальнш заробiтнiй плат! Порiвняння розмiрiв мшмально!' зароб^но'! плати в кра'нах Свропи i в Укршш пояснюе, чому багато укра'нських прац-iвникiв прагнуть реалiзувати свiй трудовий потенцiал i творчi здiбностi за межами Укра'ни. Варто пiдкреслити, що незважаючи на заходи Уряду щодо пiдвищення мшмально!' зароб^но'! плати упро-довж останшх рокiв та скорочення кiлькостi пращвниюв, якi отримували заробiтну плату на рiвнi прожиткового мiнiмуму для працездатно'1 особи, пiдвищення цiн в умовах внутрiшньоекономiчноi та свггово'! глобально'1 кризи не дало вщчути цi позитивш зрушення на тлi наявного розриву в доходах. У 2010 р. бшьше половини штатних пращвниюв (53,2%) отримували заробiтну плату до 2000 тис. грн., в той час, як ii середнiй розмiр по економiцi становив 2629 грн. Лише кожен 5-й працiвник отримував зарплату вiд 2-х до 3-х тис. грн. Водночас понад 3 тис. грн. отримували 25,6% пращв-ниюв, зайнятих переважно на тдприемствах iз добування паливно-енергетичних корисних копа-лин, а також у фшансовш дiяльностi.
Збереження тенденцiй бiдностi населення та глибоко'1 диференцiацii в доходах зумовлюе фор-мування мотивацii виживання, проте не сприяе формуванню та тдтримщ мотивацii творчостi, мотивацii постшного освiтньо-професiйного розвитку, необхiдних для зростання прошарку iннова-торiв на тдприемствах. Уявляеться, що окреслена ситуацiя не тшьки заважатиме вступу Укра'1'ни до €С, а й стане вагомою перешкодою для шновацшного розвитку суспшьства, модернiзацii економi-ки кра'1ни та пщвищення ii конкурентоспроможностi.
Зауважимо, що промисловi пiдприемства Укра'ни, яким выводиться особливо важливе мiсце в шновацшних процесах, нинi не приваблюють персонал вагомими матерiальними стимулами та надшною соцiальною пiдтримкою. Молодь в таких умовах особливо швидко реагуе на недолши стимулювання працi та сощального забезпечення, надаючи перевагу iншим видам дiяльностi, далеким вiд промисловосп. Як результат, питома вага молодi вiд 15 до 34 роюв серед найманих пра-цiвникiв промисловосп становить сьогодш лише 32,2%, що ледь вище, шж в середньому по кра'ш (31,7%), але менше, шж в державному управлiннi (35,5%), готелях та ресторанах (41,9%), у торгiвлi (50,4%), фшансовш дiяльностi (56,4% ) [9, с. 67]. У свою чергу, робочим мюцям в торпвл^ ресторанному господарствi притаманна низька шновацшна наповненiсть та продуктившсть, вони по-глинають вивiльнювану низько- та неквалiфiковану робочу силу Зазначеш змiни в структурi зайня-тосп, окресленi недолiки i деформацii в опла^ працi, соцiальному забезпеченнi найманих пращв-никiв промисловостi не сприяють тдвищенню конкурентоспроможностi робочо!' сили, гальмують iнновацiйнi змiни в економiцi Укра'ни.
Негативно впливають на формування шновацшно!' активност1 найманих працiвникiв тенденцii збереження досить високого попиту пiдприемств на представниюв найпростiших професiй, осiб, яю не потребують професiйноi пiдготовки. Така деформащя попиту на укра'1'нському ринку пращ характеризуе орiентацiю роботодавцiв на використання дешево'1 робочо'1 сили, що виключае мож-ливостi матерiалiзацii щей прискореного шновацшного розвитку виробництва на основi високо'1
якосп людського катталу та реалiзацii його шноващйно!' складово'1. Мiж тим немае сумнiвiв в тому, що тднесення шноващйно!' акгивносп найманих працiвникiв (незалежно вiд виду економiчноi дiяль-носп) потребуе, насамперед, яюсно!' освiти, високо'1 квалiфiкацii, формування компетенцiй та готов-ностi до постшного навчання та перенавчання у вщповщносп з вимогами сучасного виробництва, конкурентного середовища. Виходячи з цих позицш, важливо зберегти i примножити осв^нш по-тенцiал Укра'ни, наявшсть якого пiдтверджуеться обстеженнями ООН: у 2011 р. за шдексом рiвня освiти населення (99,4%) Укра'на дещо випереджала показники Схщно!' Свропи та СНД (99,2%).
Зауважимо, що одночасно зi змшами у структурi зайнятосп виникла професiйно-квалiфiкацiйна розбалансованiсть попиту i пропозици на ринку працi, що призводить до того, що понад 70-80% випускниюв навчальних закладiв працюють не за фахом, частина з них вимушено займае робочi мюця у роздрiбнiй торгiвлi, якi не потребують вищо'1 освiти. Низький попит на внутршньому ринку на шноваци, розробку нових технологiй, у свою чергу, породжуе незатребуванiсть iнтелектуального потенщалу багатьох висококвалiфiкованих фахiвцiв, що обумовлюе появу безроб^я серед частини фахiвцiв з вищою освiтою. При цьому позищя роботодавцiв, орiентованих на дешеву робочу силу, повшстю суперечить планам впровадження шноващйно!' моделi економiки. Вважаемо, що бшьш освiчена людина мае бути бшьш вигщна власнику тдприемства, нiж неосвiчена, адже вона, як правило, бшьш мобшьна, здатна до перенавчання, до опанування новими сферами трудово'1 дiяль-ностi, врештi-решт - до розробки нових щей, прояву творчосп.
Негативш тенденци, що охопили сферу освiтньо-професiйного розвитку населення, попршують яюсгь кадрового забезпечення шновацшно!' дiяльностi в Украiнi. Зокрема йдеться про таю тенденци:
- руйнiвнi процеси, яю охопили заклади дошкiльного виховання, загальноосв^ш школи, профес-
iйно-технiчнi та вищi навчальнi заклади всiх рiвнiв акредитаци, що зумовлюе зростання розбiж-ностей мiж сучасними вимогами роботодавщв стосовно якостi найманих працiвникiв i наяв-ним рiвнем квалiфiкацii претенденпв на робочi мiсця;
-малi обсяги фшансування освiти i науки (фшансування освiти та науки порiвняно з 1991 р. змен-шилося понад у 4 рази);
-поширення серед учшв та студенев формального ставлення до отримання осв^и у зв'язку з шформащею про вiдсутнiсть гщних робочих мiсць на ринку пращ, вщсутшсть тiсного зв'язку мiж пщвищенням рiвня освiти i розмiром доходiв працюючих;
- скорочення серед випускниюв ВНЗ частки спецiалiстiв, пiдготовлених за шженерними спец-
iальностями на тш надлишкового зростання пiдготовки економiстiв;
- нерiвнiсть у доступу до яюсно!' освiти рiзних верств населення, неоднакових за рiвнем доходiв;
-вiдставання укра'нсько!' освiти вiд европейських та св^ових параметрiв якост1 освiти (зг1дно оц-
iнкам якостi освiтньоi системи у глобальному рейтингу конкурентоспроможносп кра'н, Укра'на вiдстае вiд багатьох кра!'н, зокрема, вдвiчi вiдстае вiд Фiнляндii, яка лщируе за цим показником). Справедливо пщкреслити, що за роки ринкових перетворень набула значно'1 руйнацii система пщготовки кадрiв на пiдприемствах. Г1 вiдновлення вiдбуваеться дуже повiльними темпами, що не вщповщае завданням пщвищення iнновацiйноi активностi найманих працiвникiв пщприемств та органiзацiй. При цьому, як у промисловосп, так в шших галузях економiки Укра'1'ни, маемо вкрай низью показники обсягiв пiдготовки та перепщготовки кадрiв. Упродовж останнiх роюв е помiтною тенденцiя - залишаеться стабшьною кiлькiсть осiб, якi мають змогу отримати нову професiю - це не бшьше 5-6 пращвниюв на рiк з кожних 100 штатних пращвниюв. Аналiз засвiдчуе, що у 2010 р. ситуащя не покращилася: навчено новим профеаям тшьки 2,0% штатних працiвникiв пiдприемств та установ, вищу осв^ у вищих навчальних закладах за направленням пщприемств промисловосп отримали тшьки 12 iз кожних 100 пращвниюв (у 2002 р. таких було 16 оаб). Дуже повшьно зростае кiлькiсть пращвниюв, якi пiдвищили квалiфiкацiю: у 2002 р. таких було 11,9 %, у 2010 р. - 8,6 %, шшими словами, якщо такими темпами i надалi будуть зростати обсяги навчання та пщвищення квалiфiкацii на виробницта, то переачний найманий пращвник в Украiнi матиме можливють пiдви-щити квалiфiкацiю в середньому один раз на 7 роюв, а щоб опанувати нову профеаю - треба чекати свое!' черги на виробницга понад 15 роюв.
Безумовно, така ситуащя з навчанням та перенавчанням кадрiв на виробницга пов'язана з
обмеженими фшансовими можливостями пщприемств та держави. Водночас, вкрай рщко робото-давцi виявляють шщативу для налагодження тiсних довгострокових зв'язюв з центрами зайня-тостi, навчальними закладами для пщготовки, перенавчання фахiвцiв на державнiй або контрактнiй основг Враховуючи свiтовi закономiрностi прискореного старшня знань (за оцiнками експертiв, знання старiють вже не за 5, а за 3 роки), щорiчного вщмирання понад 300 професiй у свт та появи понад 500 нових професш, можна передбачити, що в Укршш однieю з перешкод шновацшних зрушень може стати низька яюсть ро6очо'1 сили на виробництвг
В цих умовах Державна служба статистики Украши констатуе, що шновацшна дiяльнiсть пiдприeмств в Укршш виявляе тенденщю згортання (у 2010 р. - тшьки 11,5% вiд загальноi кiлькостi пiдприемств виявляли iнновацiйну актившсть; у 2000-му роцi таких було 14,8%). Ц процеси при-зводять до скорочення кшькосп фахiвцiв, як займаються науково-дослiдною дiяльнiстю: таких у на-укових органiзацiях та установах за категорiею «пращвники основно'1' дiяльностi» впродовж 20052010 рр. стало менше на 17,3% або 29 тис. оаб. Статистика свщчить, що зменшилася кiлькiсть винахiдникiв, авторiв рацiоналiзаторських пропозицiй; загальна ж кшьюсть фахiвцiв, що виконують науковi та науково-техшчш роботи, зменшилася порiвняно з 1995 р. майже удвiчi (рис. 2).
250000 200000 150000 100000 50000 0
чИсельнють фах1вцв, шр виконують ННТР, осiб
179799
120773
105512
1995
2000
2005
89564
2010
Рис. 2. Чисельшсть фах1вц1в, що виконують науков1 та науково-техн1чн1 роботи в УкраТш
(ос1б) [8, с.42]
Викликае тривогу той факт, що машинобудування в Укршш за темпами винахщницько'1' актив-ностi вiдстае на 14% вщ середнього промислового рiвня використання винахiдницьких iнновацiй. Така деформащя видаеться небезпечною, адже машинобудування як галузь технологичного переоз-броення стосуеться шновацшно'1' бази промисловостi в щлому. 1нша деформацiя стосуеться кола об'екпв iнновацiйноi сфери: понад 45% винахщницьких розробок використовуеться у найбiльш енергоемних та еколопчно шкiдливих паливнiй, металургшнш, хiмiчнiй та нафтохiмiчнiй - сиро-винних галузях. Ще одна деформащя - вщносне зростання iнновацiйного винахщництва у галузях з швидким об^ом капiталу i високою ефективнiстю виробництва: легкш, харчовiй, деревообробнiй та целюлозно-паперовш (кiлькiсть 1х на 100 авторiв перевищуе середню по промисловосп кршни).
Незатребуванiсть творчих здiбностей пращвниюв на виробництвi посилюеться низкою причин: недосконалютю та неефективнiстю д^чо'1 законодавчо-нормативно'1 бази у сферi охорони прав об'екпв промислово'1 власностi; недостатшм розвитком iнфраструктури сфери охорони прав про-мислово'1 власностi, вiдсутнiстю необхщних iнституцiй та пiдприемницьких органiзацiй для при-скорення впровадження патентнозахищених розробок i технологiй, 1'х комерцiалiзацii на внутршнь-ому та зовнiшньому ринках; слабюстю державного соцiально-економiчного захисту винахщництва, матерiальноi та морально! захищеносп творчо! особистостi, низьким рiвнем зароб^но! плати фахiвцiв i квалiфiкованих робггниюв, зайнятих iнновацiйною дiяльнiстю.
Зазначенi причини е характерними для усiх видiв економiчноi дiяльностi, проте вони е найбшьш помiтними на промислових пщприемствах та у наукових установах, де праця мае бути безпосеред-ньо пов'язана з розробкою шновацш. Мiж тим аналiз даних державноi статистики свщчить, що
прояв шновацшно!' активносп найманих пращвниюв притаманний лише для кожного десятого пщприе-мства, яке займаеться шновацшною дiяльнiстю. Тiльки на кожному третьому з цих пiдприемств пращв-ники мають безпосередне вщношення до проведення дослщжень та розробок (науково-дослщних робгг). Якщо у 2005 р. тшьки 1,1% вiтчизняних промислових пiдприемств (або 113) займалися придбанням зовнiшнiх знань (нових технологiй), то у 2010 р. !'х частка зменшилася до 0,9%, тшьки 7,9% займалися придбанням машин, обладнання та програмного забезпечення [8, с.185].
Тенденцп скорочення науково-техшчного потенталу, якi мають мiсце в Укра!'ш, е логiчним на-слщком зазначених деформацiй та недолiкiв, свщчать про неготовнiсть економiки до технологично'! конкурент'!. Вони можуть призвести до руйнацп науково-техшчно!' сфери i, як наслщок, до рiзкого спаду промислового виробництва, повно!' шновацшно!' пасивностi втизняних пiдприемств, до втрат iнновацiйних перспектив. Початок таких руйшвних явищ вже вщстежуе статистика: останш-ми роками в Укра'ш зменшилася кiлькiсть оргашзацш, якi виконують науковi та науково-техшчш роботи. Тривожним е те, що швидко скорочуеться юльюсть органiзацiй, яю представляють пщприе-мницький (заводський) сектор науки: у 2005 р. !'х було 837, у 2007 р. - 729, у 2010 р. - 610, отже, !'х стало менше на 27,2% [8, с.10]. Зауважимо, що таю тенденцп е практично протилежними до св^о-вих, адже в багатьох розвинених кра!'нах ринково!' економши шновацшш зрушення базуються саме на штеграцп працi та творчих зусиль вчених i виробничниюв. Бiльш виразно згадана обставина тдтверджуеться аналiзом динамiки кiлькостi науковцiв, задiяних у процесах економiчноi розбудови Укра!'ни. За перiод 1991 - 2010 рр. юльюсть науковцiв, зайнятих в економщ Укра!'ни, зменшилась майже втричi (до 31,8% цього показника у 1991р. Отже, складаеться враження, що велика частина пращвниюв науково!' сфери дiяльностi все бшьше залишаеться поза межами штереав та iнновацiй-них потреб тдприемств, що взагалi не вщповщае природi ринково!' економiки, сввдчить про нероз-виненiсть конкурентного середовища. В умовах втрати вщчутних стимушв до науково-технiчноi творчостi об'ективно скорочуеться вщдача вiд спiвпрацi науковцiв та iнженерiв у сферi iнновацiй. Окреслене тдтверджуеться тенденщями скорочення питомо!' ваги виконаних наукових та науково-техшчних робiт у ВВП (рис. 3).
Питома вага обсягу виконаних ННТР у ВВП (%)
1,40 1,20 1,00 0,80 0,60 0,40 0,20 0,00
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010
1,14 1,13 1,11 1,24 1,19 1,13
1,00 0,90 0,90 0,90 0,90
—
Рис. 3. Частка у ВВП виконаних наукових i науково-техшчних робгт (%) [8]
Скорочення частки виконаних наукових та науково-техшчних роб^ у ВВП пояснюемо, зокре-ма, екстенсивним характером структури витрат, пов'язаних iз шновацшною дiяльнiстю в Укра'ш. Прюритети шновацшно!' активностi тдприемств за структурою витрат свщчать, що витрати спря-мовуються не на дослщження, придбання нових технологий, а придбання готових машин. Аналiз засвщчуе, що саме на таю цш майже «традицiйно» витрачаеться бшя 69% усiх витрат пiдприемств, що займаються шновацшною дiяльнiстю. Така структура витрат, безумовно, залишае незатребува-ною шновацшну працю багатьох iнженерiв та науковтв, не сприяе позитивним змшам в якостi пiдготовки вiтчизняних шженерних кадрiв та науковцiв.
Обгрунтовану тривогу викликае i та обставина, що серед рiзноманiтних джерел фiнансування шновацшно!' активносп найманих працiвникiв основне мюце належить власним коштам
тдприемств. Так, у 2010 р. переважна бшьшють шновацшно активних тдприемств (73,6%) розра-ховували лише на власт можливостi у фшансувант iнновацiй, тiльки 3% тдприемств отримали державну фiнансову пiдтримку на шноваци. Bei ж iншi джерела в загальнш системi розподiлу кош^в на шновацп не перевищують 1%. За умов тако'1 «тдтримки» втизняного виробника навряд чи можна сподiватися на зростання шноващйно1 активностi працюючих на цих пiдприемствах най-маних пращвниюв. Сфера iнновацiй в Укрш'ш залишаеться непривабливою для iнвесторiв, пере-дусiм, держави. Окреслена ситуацiя з обмеженим фшансуванням iнновацiй автоматично позна-чаеться на можливостях стимулюваннi пращ шновацшного змiсту. Навiть прогресивно мислячi ке-рiвники пiдприемств, якi прагнуть тдтримати творцiв нових iдей та нововведень, часто не можуть за фшансових обставин забезпечити iнноваторам стабшьно високий заробiток, пакет необхiдних сощальних послуг, необхiднi для дослiдження устаткування та сприятливi умови працi, сучасне програмне забезпечення тощо.
ВИСНОВКИ
Здшснений аналiз доводить, що в Укрш'ш поки не створено економiчних, сощальних та оргатза-цiйно-правових передумов, необхщних для реального пiдвищення шноващйно1 активносп пращв-никiв. Така ситуацiя перешкоджае формуванню належного кiлькiсно-якiсного трудоресурсного забезпечення шновацшно' дiяльностi, несе загрозу <амгтацл» шноващйно1 активностi та руйнацп твор-чост персоналу, що гальмуватиме процеси модертзацп укра1нсько1 економiки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Iнновацiйний розвиток економши: модель, система управлiння, державна пол^ика / [за ред. Л.1. Федулово!]. - К. : Основа, 2005. - 552 с.
2. 1нновацшна дiяльнiсть: стимули та перешкоди: Монографiя [Петрова 1.Л., Шпильова Т.1., Сисо-лiна Н.П.]; За наук. ред. проф. Петрово1 1.Л. — К.: Дорадо, 2010. —320 с.
3. ¡нновацшний розвиток в Укра1ш: наявний потенщал i ключовi проблеми його реалiзацii [Елек-тронний ресурс] — Режим доступу: http ://www.uceps. org /additional/analytical_report_NSD55_ukxpdf
4. Iнновацiйна праця : дiагностика проблем, важелi активiзацii : монографiя / М.В. Семикiна, С.Р. Пасека та ш / за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. М.В. Семикшог - Черкаси : ТОВ «МАКЛАУТ», 2012. - 320 с.
5. 1нтелектуальний потенщал: сощальт вимiри використання та розвитку [колективна моногра-фiя] / М. В. Семикша, В. I. Гунько, С. Р. Пасека / За ред. М. В. Семикшог - Черкаси : видавництво ТОВ «МАКЛАУТ», 2012. - 336 с.
6. Дослщження проблем оплати пращ: порiвняльний аналiз (Украша та краши СС): монографiя / [А.М. Колот, Г.Т. Кушков, О.М. Поплавська та ш.] ; заг. ред. А.М. Колота, Г.Т. Кушкова. - К. : КНЕУ, 2008.
- 274 с.
7. Економiчна активнiсть населення Украши 2010 : стат. зб. - К. : Державна служба статистики Украши, 2011. - 207 с.
8. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украiнi : Стат. зб. - К. : Держкомстат Украши, 2010. - 282 с.
9. Праця Украши 2010. Статистичний збiрник. - К.: Державна служба статистики Украши, 2011.
- 324 с.
10. Сощальт вдикатори рiвня життя населення. - К.: Державна служба статистики Украши, 2011.
- 220 с.
11. Статистичний щорiчник Украши за 2010 рш. - К.: Державна служба статистики Украши, 2011.
- 560 с.
12. Електронний ресурс: http ://www.klamas.ru/f/thread. aspdirectlink= 128396
13. Електронний ресурс: http ://ukrstat. gov.ua/
14. The Global Competitiveness Report. - G., 2005, - P. 503 - 520.
15. Електронний ресурс: http://www. l aborsta. ilo. org/ (база даних Мжишродно!' оргашзаци пращ).
