CC BY
16
нлты
ы КРАЖИ
tfl/IUlf
Науковий в!сн и к НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua
https://doi.org/10.15421/40270508
Article received 22.06.2017 р. Article accepted 29.06.2017 р.
УДК 633.872.1:712.253
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 ЁЕЗ Correspondence author Yu. O. Rumiankov [email protected]
Ю. О. Рум'янков
Нацюнальний дендрологiчний парк "Софпвка"НАН Украши, м. Умань, Украта
АНАЛ1З ПАРКОВОГО НАСАДЖЕННЯ "ДУБИНКА" НАЦЮНАЛЬНОГО ДЕНДРОЛОГ1ЧНОГО ПАРКУ "СОФНВКА" НАН УКРА1НИ
Проанаизовано iсторiю створення насадження "Дубинка" Нацiонального дендрологiчного парку "Софивка" НАН Украши, визначено !! територiальнi межi та штучне походження. Видiлено окрему дiлянку чистого насадження Quercus robur L., терит^я яко1 мае чiткi межi та окреслюеться дорожно-алейною системою, що визначае 11 як моносад. На основi проведених дослiджень з швентаризацп складено номерний каталог дерев, який мютить такi показники, як: порядковий номер дерев, номер реперного дерева, мюце розмщення дерева в систем координат, дiаметр та висота дерева, кшьюсть сухих та зламаних скелетних гшок. Визначено масову частку деревних порiд у дендрологiчнiй структурi моносаду "Дубинка". Оцшено фггоса-нiтарний стан дерев дуба моносаду "Дубинка" як середньо ослаблеш (II група), а дерев дубового молодняку - як мало ослаблеш (I група). Визначено ступшь зiмкнутостi крон дуба, яка коливаеться в межах 0,25-0,4. За результатами проведено! швентаризацп визначено, що стан якост насаджень вдаовщае II класу. Рекомендовано заходи щодо оптимiзацil парково! структури та забезпечення естетичного вигляду моносаду "Дубинка": тдсадка молодих дерев дуба, вирощених iз плюсових дерев ранньо! фенолопчно! групи; утримування територи дшянки "Дубинка" чистим насадженням, що е необхiдною умо-вою для збереження дубового деревостану пiд його iсторичною назвою, а також як моносаду; посадка чагарникових рослин для покращення структури та декоративного ефекту галявин на територп масиву "Дубинка".
Krnuoei слова: моносад "Дубинка"; гстор1я; структура; стан якост насадження; оптимiзацiя.
Вступ. Нацiональний дендролопчний парк "Софивка" НАН Укра!ни е одним з небагатьох юторичних парков Укра!ни, створених у романтичному d^i з вико-ристанням штучно створених ландшафтiв та регуляр-них композицiй з рослин, каменю, архiтектури та води. Сьогоднi кожен юторичний сад на територй' Укра!ни, як динамiчна структура, не мае того первюного вигляду та можливо навiть задуму його зодчих (Kosenko et al., 2014). Як ввдомо, основою Нацiонального дендропарку "Софивка" е культурфггоценози аборигенних рослин. Тепер перед нами постало питання збереження та догляду основних юторичних дмнок парку, таких як Дубинка, Звiринець чи Грибок. Та для цього насамперед потрiбно виконати роботи з мониторингу та детально! швентаризацп. Тому мета нашого дослвдження -здшснити iнвентаризацiю паркового насадження "Дубинка", визначити його стан та надати рекомендацп щодо оптимшци парково! структури дiлянки та забезпечення естетичного вигляду.
Матерiали та методика дослвдження. Об'ект нашого дослвдження - паркове насадження Quercus robur L. на кторичнш далянщ "Дубинка" НДП "Софй'вка" НАН Укра!'ни. Предмет дослвдження - дендрологiчна структура та яшсть стану паркового насадження "Дубинка".
кторичну довiдку про створення насаджень дендропарку "Софивка" використано з робгт "Путiвник по Со-
фивщ" (Themery, 1846), "Дендролопчний парк "Софивка"" (Kosenko et al., 1996), "Софиевка Уманский государственный заповедник" (Lipa, 1948) та "Государственный заповедник "Софиевка"" (Kosarevskij, 1951). Шд час виконання швентаризацшних робiт користува-лися методичними вказiвками до проведения польових робiт з швентаризацп лгав Полiського регiону Украши, методичними рекомендациями з iнвентаризацii, таксацп та монiторингу багаторiчних насаджень в юторичних парках Украiни (Kosenko et al., 2014). Категорп фгтоса-штарного стану дерев оцiнювали за шкалою Н. П. Кра-синського у модифкацп Ю. З. Кулагiна (Tarabrin et al., 1986). Дослвдження проводили впродовж 2015-2016 рр.
Результата дослвдження та Тх обговорення. На тдготовчому етапi роботи було вивчено гсторгю створення дiлянки, визначення ii меж та окремих компози-цшно-просторових складових частин.
Виникнення iдеi створення парку та спонтанний ви-бiр мiсцевостi для його реалiзацii влучно змальовуе Теодор Темерi у свош роботi "Путiвник по Софй'вщ": "Одного разу прогулюючись зi своею прекрасною молодою дружиною, Фелшс Потоцький помiтив юрбу людей, що йшли в напрямку до долини Кам'янки, де було джерело, яке забезпечувало водою мiсто. Вони вщввдували не раз це саме джерело, свiжiсть якого i доброта води щоразу приваблювала 1'х у щ вiдлюднi мюця.
1нформащя про автора:
Рум'янков Юрм Олегович, канд. бюл. наук, наук. спiвробiтник. Email: [email protected]
Цитування за ДСТУ: Рум'янков Ю. О. Аналiз паркового насадження "Дубинка" Национального дендрологiчного парку "Софивка"
НАН Украши. Науковий вкник НЛТУ Украши. 2017. Вип. 27(5). С. 43-47. Citation APA: Rumiankov. Yu. O. (2017). The park planting "Dubinka" of National dendrological park "Sofievka" of the National Academy of Sciences of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 27(5), 43-47. https://doi.org/10.15421/40270508
Щоразу, коли граф i графиня вшввдували щ вшлюд-hí мюця, вони робили там hobí вiдкриття. Часто змореш труднощами, як! вони зазнавали, щоб проникнути все-редину ще! пустки, примушенi вони були приадати на декшька стрiмких i голих скель i, переносячи сво! погляди туди й сюди на навколишш околищ, помiчали з захопленням те, що вмiла рука може використати з ще! прекрасно! i дико! природи" (Themery, 1846).
Як описуе Теодор Темер^ що незадовго до iде!' бу-дiвництва парку Софпвка, обрана ними мiсцевiсть, де прогулювались граф та графиня Потоцьш була названа пусткою, диким мюцем з декшькома стрiмкими та голи-ми скелями, на яких вони вшпочивали.
Отже, перед початком будiвництва парку, описуючи мiсцевiсть цiе! прекрасно! i дико! природи, Теодор Те-мерi називае !! вiдлюдними мюцями, пусткою з кшько-ма стр!мкими та голими скелями. Опис такого характеру дае нам привш сподiватися, що на той час на цш те-риторi! не було вшзначено нiяких природних люових угрупувань.
Олексiй Лаврентiйович Липа в робот "Софиевка Уманский государственный заповедник", за 1948 рж писав, що на момент створення парку: "Схили балок, круп обриви i яри, особливо по периферп або на задньому планi парку, засаджувалися переважно мкце-вими породами дубом, грабом, ясенем, кленом, липою та íh. В результатi були створеш досить велик! лiсовi деревостани на Дубинщ, Зв!ринщ, Грибку, як! тепер здаються навиъ природними" (Lipa, 1948).
Дубинка - назва !сторична, оскшьки на самому початку розбудови парку тут було створено дубовий гай, вш якого за 150 рошв свого розвитку до тепершнього часу, вцшши тшьки поодинок! дуби-велетш. Весь прос-пр навколо цих дуб!в тепер зайнято насадженнями мо-лодшими, що складаються переважно з граба.
Зараз i за складом люотв!рних порш, i за тдтском, тдростом та покривом здаеться, що ця грабова д!брова е цшком природною. А тим часом точно вшомо, що Дубинку створено штучно. До початку облаштування Со-фпвки це був остепнений схил, позбавлений будь-яко! деревно! рослинносп, на якому паслися стада (Lipa, 1948). Отже, дшянка тд вторичною назвою "Дубинка" е штучно створеним насадженням.
Описуючи захдну межу д!лянки "Дубинка", Олексш Лаврентшович Липа писав: "Вщразу ж нал!во вш головного в'!зду уздовж шосе по крутому обриву тягнеться висока темна стша шсу, що переходить на плато в су-цшьний люовий масив. Цей масив парку загальною площею бшьше 10 га носить юторичну назву - Дубинка" (Lipa, 1948).
Схвдну частину меж! дшянки "Дубинка" точно ок-реслив I. А. Косаревський в сво!й пращ "Государственный заповедник "Софиевка"" за 1951 рж (Kosarevskij, 1951). Bíh писав: "Захщний схил, названий Дубинкою, в перюд створення парку був засаджений переважно дубом. В даний час частина схилу покрита також грабом, що створюе в нижнш частиш схилу вш входу в парк до Тераси муз щшьний зелений ярус, в якому вкраплення породи ясена, липи, клена та шших створю-ють мальовничу гаму". Отже, за описом дшянка з юто-ричною назвою "Дубинка" окреслюеться нараз! кварталами № 19, 16, 13, 12, 11 та 17.
Дал! О.Л. Липа пояснюе, як саме схил Дубинки роз-д!ляеться на дв! частини: "Тут, дшсно, на самому почат-44
ку розбудови парку була посаджена штучна д!брова, вш яко! в даний час в нижнш частиш схилу залишилися тшьки поодинок! найстарш! дуби до 25 м заввишки i до 80 см в д!аметр! стовбура. Простр навколо них тепер зайнятий переважно грабом, як! знайшли тут кращ! умови зростання, шж дуб. Вище на плакор!, де пануе вже дуб, з!мкнупсть крон деревного ярусу не бувае бшьше 0,7; середня повнота 0,5-0,6 i тдвищуеться в мь ру зниження схилу i змши сшввщношення деревних по-рш в сторону граба" (Lipa, 1948).
На умовний розподш насаджень вказував та-кож I. А. Косаревський: "Вище по схилу струнш вшов! грабов! насадження поступово поступаються мюцем дубу, що заповнив своею могутньою кроною проспр по горизонту" (Kosarevskij, 1951).
Отже, з опиав стае вшомо, що д!лянка Дубинка умовно розд!ляеться на дв! частини: одна з яких схил, який переважно зайнятий грабом та поодинокими ста-рими деревами дуба, !нша - плакор, де пануе вже дуб.
Дал! О. Л. Липа пише: "Деревний ярус плато Дубинки не диференцшований та складаеться зазвичай з одних дуб!в, де тшьки школи до дуба домшуеться ясен, липа, дика груша, черешня або польовий клен" (Lipa, 1948). Якщо враховувати, що на територп плато Дубинки домшантом являеться дуб, до якого тшьки домшу-ються ясен, липа, груша, черешня та клен, площа якого мае чита меж!, як! окреслюються дорожно-алейною системою, ми правом!рно визначаемо дану територш як моносад. Отже, плато Дубинки, яке складаеться пе-реважно з дуба, в наших дослвдженнях отримало назву моносад "Дубинка".
Мюце розташування моносаду "Дубинка" - це 12 та 16 квартали Нацюнального дендролопчного парку "Софпвка" НАНУ. Для зручносп швентаризацп територш деревостану роздшили на окрем! блоки, як! розд!ляе дорожно-алейна система або грунтов! стежки. Частина моносаду в 12 квартал! займае бшьшу площу, шж у 16, тому роздшили насадження в 12 квартал! на два блоки. Площа насадження в квартал! № 16 е одним блоком.
Окр!м цього, кожен блок роздшений на видши. По-дш на видши вшбувався не за принципом компози-цшних груп чи окремих фггоценоз!в, а ситуативно, за-лежно вш густини деревостану та можливосп !х в!зу-ального шдрахунку. Розпод!лу блоку на видши передував анал!з густини деревостану та виб!р потенцшних реперних дерев, як! б по визначеному азимуту розд!ля-ли площу блоку умовними лшями розмежування на видши.
Отже, блок № 1 роздшений на три видши, блок № 2 - на два, а блок № 3 - на три. Ц три блоки дубового деревостану ситуативно об'еднуе м!ж собою галявина з Китайською альтанкою, яку можна вважати центральною частиною масиву "Дубинка".
У робот! "Дендролопчний парк "Софивка"" (Kosen-ko et al., 1996) зазначено, що центральну частину д!бро-ви займае велика i дуже мальовнича поляна Дубинка. Формування !! завершено 1985 р. Акцентною точкою поляни е 300-р!чний дуб i група вшових дерев модрини европейсько!, в яких ховаеться альтанка схшного типу. Привертають увагу група !з трьох дерев лщини дерево-под!бно!, поодиноке дерево липи европейсько! i свилий платан кленолистий, дуб червоний з р!зьбленими лис-
тками з Швшчно! Америки, граб звичайний, кущ лщи-ни рiзнолисто! з Далекого Сходу.
Отже, територш моносаду "Дубинка" роздiлено на три блоки, яш, водночас, було подiлено на видши.
Потреба розподiлу насадження моносаду на окремi частини зумовлена зручнетю фшсацп бiометричних показник1в кожного дерева, його фгго-саштарного стану та мюця розмiщення при картографуваннi.
Мюце розмiщення дерева визначали за системою координат, де вюсю ОХ були лшп роздiлу блок1в масиву Дубинка на видши, вюсю ОУ - перпендикуляри до них.
Дерево тд записом Д76R2 з координатами 30/58 оз-начае, що це було дерево № 76 (Д76), яке е реперним деревом № 2 (R2), точка 30/58 вказуе на мюце розмь щення дерева, що знаходиться за 30 м по оа ОХ вш ре-перного дерева № 1 з координатами 0/0 та за 58 м по перпендикулярнш оа ОУ. Ввдстат вимiряли метровою кроквою. Порядковий номер для дерева присвоювався послвдовно в мiру руху вiд першого реперного дерева по лшп ОХ та в мiру вщдалення по оа ОУ.
На основi проведених дослвджень з швентаризацп було складено номерний каталог дерев моносаду "Дубинка", який метив так1 показники як: порядковий номер дерев дуба чи iншо! породи, номер реперного дерева, мюце розмiщення дерева в системi координат, дь аметр та висота дерева, к1льк1сть сухих та зламаних скелетних гiлок.
Для вишрювання дiаметра стовбура дерева користу-валися мiрною вилкою. Величина штервалу мiрно! ль нiйки становила вш 1 до 100 см. Дiаметр стовбура дерева замiряли на висоп 1,3 м, з точшстю до сантиметра, а у дерев висотою до 2 м - до твсантиметра. Висоту дерева вишрювали оптичним висотомiром марки ВА, з точшстю ±4 м. Для проведения швентаризацп потрiбно два виконавця: один з яких проводить вимiри, другий -заносить данi у щоденник.
За результатами проведено! швентаризацп масиву "Дубинка" встановлено, що загальна площа деревоста-ну становить 7,39 га, а вся територiя роздшена на три блоки (табл. 1).
Табл. 1. 1нвентаризащя моносаду "Дубинка" _у кварталах № 12 та 16._
Квар- тал/бл ок/ви- дш, № Площа, га/кьсть дерев дуба, шт. Дiаметр, см Висота, м Скелетнi сух^зла-манi гш-ки, шт. Дерева без пошкоджень /iз сухою вершиною/сух^ шт.
12/1/1 0,29/44 54,11±7'73 19,95±285 3,74±0р7 0,5±0'07 0/-/-
12/1/2 0,77/98 57,55±6'39 23,23±2'58 3,6±0'4/ 0,33±0'03 6/1/1
12/1/3 0,60/51 63,17±9'02 26,18±3'74 3,01±0'43/ 0,6±0-08 2/-/1
12/2/1 0,92/121 56,62±5'14 25,13±2'28 3,33±0'3/ 1,00±0-09 3/3/-
12/2/2 1,06/131 52,61±4'57 24,59±2'13 2,75±0'23/ 1,59±0'13 3/6/1
16/3/1 0,75/44 64,86±9'26 25,55±3'65 2,13±0'3/ 0,93±0'13 -/3/-
16/3/2 1,33/145 53,51±4'45 22,83±''9 2,44±0'2/ 0,56±0'04 5/5/2
16/3/3 1,67/195 52,70±3'76 22,21±''58 3,25±0'23/ 0,46±0'03 14/11/3
Площа першого блоку становить 1,66 га, другого -1,98 га, третього - 3,75 га. Загалом масив "Дубинка" на-
раховуе 829 дерев дуба, з них: 40 - молодi дерева вiргi-ншьного стану, 8 - сух^ 29 мають тшьки 50 % крони, тшьки 33 - без видимих пошкоджень. Решта - 719 дерев мають сухi та зламаш гiлки. Кiлькiсть скелетних сухих гшок у середньому сягае вш 2 до 4 шт. на дерево, зламаних - 1-2. Середнш показник дiаметра дерев за видшами варiюе вiд 52,6 до 64,8 см, висота - вш 19,9 м до 26,1 м.
Упродовж 2006-2008 рр. на швденнш сторош кварталу № 16 на територп моносаду "Дубинка" пiдсаджено дубовий молодняк у кiлькостi 40 дерев (табл. 2).
Табл. 2. Результати швентаризащ!" дубового молодняку _на територп моносаду "Дубинка"_
Квартал/блок/в идш, № Кшьюсть дерев дуба, шт. Дiаметр, см Висота, м Категорiя фь тосаштарного стану дерев
16/3/2 20 2 9±0,О5 4,2±0'93 I
16/3/3 20 3 1±0,о8 4,9±1,08
Щд час ^ентаризацшних дослщжень виявлено, що ва дерева дубового молодняку вражеш борошнистою росою, якою вони перезаражаються вiд дерев генеративного вшу. Загалом вшбулось ураження тiльки верхньо! частини однорiчного пагону, листки середньо! частини пагону зберiгають характерну форму та колiр, тiльки на мюцях ураження листово! пластинки прогля-даеться характерний грибковий налiт. Некротичних чи вщмерлих частин пагону не виявлено. На фош наявного грибкового ураження вторинних ознак пошкодження низькими температурами чи комахами також не виявле-но. Середнш показник дiаметра дерев дубового молодняку становить близько 3 см, висота - вш 4,2 до 4,9 м.
Насадження моносаду "Дубинка" у сво!й структурi метить також дерева iнших порш, частка яких становить 8,1 %. На цей час масив "Дубинка" нараховуе 904 дерева, з яких 789 дерев Quercus гоЬиг у генеративному сташ вшом близько 200 рошв, та 40 дерев у вiргi-ншьному. Насадження "Дубинка" метить 75 дерев ш-ших порш (табл. 3).
Табл. 3. Дендролопчна структура насадження "Дубинка" _та стан дерев_
Порода Кшьюсть дерев, шт. Частка у структур^ % Стан дерев
Ва дерева 904 100 -
Дуб 829 91,8 незадовшьний
Ясен 48 5,3 добрий
Граб 15 1,6 незадовшьний
Клен 4 0,4 незадовшьний
Груша 3 0,3 задовшьний
В'яз 2 0,2 незадовшьний
Липа 2 0,2 добрий
Черешня 1 0,1 незадовшьний
Найбшьша частина !х припадае на ясен - близько 5 % та граб - до 2 %. Таю породи як клен, груша, в'яз, липа та черешня - менше 1 %. Тому насадження "Дубинка" можна вважати чистим.
Стан дерев оцшено за трьома градащями - добрий, задовшьний та незадовшьний (Kosenko et а1., 2014). За наявносп сухих гiлок у бшъшосп дерев, !х стан визна-чають як незадовiльний. Загалом 756 дерев дуба (83,8 % вш загально! кiлькостi) мають грибковий нали1 на листках, а також сухi та зламанi гiлки, тому стан дерев насадження "Дубинка" оцшено як незадовшьний.
45
Треба зазначити, що насадження "Дубинка" в вторичному планi нiколи не вшзначалися високим боште-том. Як писав Олексш Лаврентiйович Липа: "Деревос-тан Дубинки близький за складом i умовами росту до природних сухих дiбров (Д2), таким характерним для Люостепу Украши. Продуктившсть дубових деревоста-нiв на Дубинщ невисока, що прямо залежить вш невш-повiдних для дуба люорослинних умов цiеi дiлянки. Па-швним е III бонiтет, але з вшом дубiв бонiтет попр-шуеться; стовбури в 60-70 рок1в стають здебiльшого кривими, сучкуватими, крони зрщженими, часто однобокими, мюцями з засохлих гшок" (Lipa, 1948).
Стан дерев ясена оцшено як добрий - дерева здоро-вi, нормально розвинеш, листя густе та рiвномiрно роз-мiщене на гiлках, листя нормального розмiру та забар-влення, немае ознак хвороб та шквднишв, немае пошко-джень стовбура та скелетних гшок, немае дупел. У доброму сташ перебувае також липа.
Таю породи, як граб, клен, в'яз, черешня перебува-ють у незадовшьному сташ, часто мають суху верхiвку або вже втратили верхню частину стовбура. Груша перебувае в задовшьному станi, але мае мехашчш пошко-дження.
За фггосаштарним станом деревнi насадження подь ляють на 7 груп (Tarabrin et al., 1986). Головнi фактори розпод^ - к1льк1сть сухих гiлок, ажуршсть та зрщже-нiсть крони, рiчний прирiст; механiчнi, вiруснi та гриб-ковi пошкодження, а також наявшсть водяних пагонiв. Враховуючи наявнiсть у бшьшосп дерев дуба сухих ri-лок, грибкового ураження листков борошнистою росою, вiдсутнiсть нижнiх ярусiв крони, наявшсть водяних па-гонiв, фггосаштарний стан дерев дуба моносаду "Дубинка" оцшено як середньо ослаблеш (II група).
Фiтосанiтарний стан дубового молодняку оцшено як мало ослаблеш (I група): фггопатогенне ураження листав, зменшений прирют, але без всихання, морозобош та ураження ентомофагами.
Територiя масиву "Дубинка" мютить по краю розмь щеш вщкрип дiлянки та нечiтко виражеш галявини в серединi насаджень. Стушнь зiмкненостi крон дуба виз-начали без урахування таких дiлянок та галявин. Дерева розмщеш зрщжено та досить рiвномiрно, 1'х крони без наявносп окремих ярусiв та несиметричш
Отже, на 2016 р. зiмкнутiсть крон у насадженнi дуба вiзуально коливаеться в межах 0,25-0,4; порiвняно з 1948 р. - 0,5-0,7.
Ярусшсть насадження масиву "Дубинка" не вираже-на з причин вадсутносп достатньо1' кiлькостi вщповш-них складових частин. Чагарниковий ярус перiодично видаляеться. Трав'янистий ярус присутнiй, але слабо структурований частим викошуванням. Мохово-ли-шайниковий ярус практично вiдсутнiй, якщо не врахо-вувати його окремi слщи.
На основi iнвентаризацiйних дослщжень визначено, що яшсть стану паркового насадження моносаду "Дубинка" вщповщае II класу, вимоги до якого таи: насадження чисп, однояруснi, площею понад 7 га або змь шанi iз зiмкненiстю крон 0,25-0,4, рiвномiрно розмiщенi по територп. Мають ознаки вповiльненого росту та роз-витку, до 20 % сухих гшок у крош Непошкоджена т-сова пiдстилка становить 50-80 % площ^ територiя за-бур'янена. Галявин мало, вони однотипш за формою та
po3MÍpoM, недостатньо мальовничi, потребують незнач-hoï роботи для оздоровлення насаджень та мелiорацiï. Дорiг недостатньо.
Проаналiзувавши дендрологiчну структуру та яшсть стану паркового насадження моносаду "Дубинка", рекомендовано заходи щодо оптимiзацiï парковоï структури дiлянки та полшшення естетичного вигляду:
1. Для збшьшення з1мкненост1 крон деревостану дубинки рекомендуемо продовжувати тдсадку молодих дерев дуба, вирощених Í3 плюсових дерев ранньо1 фенолопч-но1 групи. Пересадку молодих дерев слщ здшснювати з земляним комом. Пщ час формування посадкових ям необхщне додавання Грунтово1 сумш1 та оргашчних добрив для покращення умов приживлення рослин.
2. Продовжити утримування територп дшянки "Дубинка" чистим насадженням, що е необхщною умовою для збереження дубового деревостану тд вторичною наз-вою а також як моносаду.
3. Впровадити посадки чагарникових рослин для покра-щення структури та декоративного ефекту галявин на територп масиву "Дубинка".
4. Для покращення умови живлення дерев та тдвищення цим самим рослинного 1мун1тету дуба звичайного про-ти фггопатогешв здшснювати кореневе мшеральне т-дживлення або мульчування щепою деревостану "Дубинка".
Висновки:
1. Встановлено походження дшянки тд вторичною наз-вою "Дубинка" в межах квартал1в № 11, 12, 13, 16, 17 та 19 як штучно створене насадження Нацюнально-го дендролопчного парку "Софивка" НАН Украши.
2. У межах квартал1в № 12 та 16 видшено окрему терито-рж> дубового деревостану, яку визначено як моносад "Дубинка".
3. Проведено швентаризащю моносаду "Дубинка" та створено номерний каталог дерев та 1х параметр1в.
4. Визначено дендролопчну структуру моносаду "Дубинка", де частка дубового деревостану становить 91,8 %.
5. Яюсть стану паркового насадження моносаду "Дубинка" вщповвдае II класу.
6. Фггосаштарний стан дерев дуба моносаду "Дубинка" оцшено як середньо ослаблений (II група), а дубового молодняку - як мало ослаблений (I група).
7. Рекомендовано заходи опташзацп парково1 структури дшянки моносаду "Дубинка" та забезпечення естетичного вигляду.
Перелш використаних джерел
Kosarevskij, I. A. (1951). Gosudarstvennyj zapovednik "Sofievvka".
Kyiv: Izd-vo Akademii arhitektury USSR, 120 p. [in Russian]. Kosenko, I. S., Graboviy, V. M., & Muzika, G. I. (2014). Metodichni rekomendatsiyi z inventarizatsiyi, taksatsiyi ta monitoringu bagato-richnih nasadzhen v istorichnih parkah Ukrayini. Uman: VPTs "Vizavi", 64 p. [in Ukrainian]. Kosenko, I. S., Hraban, G. Ju., Mitin, V. V., & Garbuz, V. F. (1996) Dendrologichnyjpark "Sofiivka". Kyiv: Naukova dumka, 186 p. [in Ukrainian].
Lipa, A. L. (1948). Sofievka Umanskij gosudarstvennyj zapovednik
(1796-1946). Kiev: Izd-vo AN USSR, 110 p. [in Russian]. Tarabrin, V. P., Kondratiuk, E. N., Bashkatov ,V.G. et al. (1986). Fi-totoksichnost organicheskikh i neorganicheskikh zagriaznitelei. Kyiv: Naukova dumka, 216 p. [in Russian]. Themery, T. (1846). Guide de Sophiowka, surnomme la merveille de L'Ukraine. Nabu Press, 63 p.
Ю. О. Румянков
Национальный дендрологический парк "Софиевка", НАН Украины, г. Умань, Украина
АНАЛИЗ ПАРКОВЫХ НАСАЖДЕНИЙ "ДУБИНКА" НАЦИОНАЛЬНОГО ДЕНДРОЛОГИЧЕСКОГО ПАРКА "СОФИЕВКА" НАН УКРАИНЫ
Проанализирована история создания насаждения "Дубинка" в Национальном дендрологическом парке "Софиевка" НАН Украины, определены ее территориальные границы и искусственное происхождение. Выделен отдельный участок чистого насаждения Quercus robur L., площадь которого имеет четкие границы и очерчивается дорожно-аллейной системой, что определяет его как моносад. На основе проведенных исследований по инвентаризации составлен номерной каталог деревьев, включающий такие показатели как: порядковый номер дерева, номер реперного дерева, место нахождения дерева в системе координат, диаметр и высота дерева, количество сухих и сломанных скелетных ветвей. Определена массовая доля древесных пород в дендрологической структуре моносада "Дубинка". Установлена оценку фитосанитарного состояния деревьев дуба моносада "Дубинка" как средне ослаблены (II группа), а деревьев дубового молодняка - как мало ослаблены (I группа). Определена степень сомкнутости крон дуба, которая колеблется в пределах 0,25-0,4. В результате проведенной инвентаризации установлено, что состояние качества насаждений соответствует II классу. Предложены рекомендации для оптимизации парковой структуры и обеспечения эстетического вида моносада "Дубинка": посадка молодых деревьев дуба, выращенных с плюсовых деревьев ранней фенологической группы; содержание территории участка "Дубинка" чистым насаждением, что является необходимым условием для сохранения дубового древостоя под его историческим названием, а также как моносада; посадка кустарниковых растений для улучшения структуры и декоративного эффекта лужаек на территории массива "Дубинка".
Ключевые слова: моносад "Дубинка"; история; структура; состояние; оптимизация.
Yu. O. Rumiankov
National arboretum "Sofiyivka", NAS Ukraine, Uman, Ukraine
THE PARK PLANTING "DUBINKA" OF NATIONAL DENDROLOGICAL PARK "SOFIEVKA"
OF THE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE
Today, every historical garden in Ukraine does not have the original form and ideas of its architects. We face the conservation and care of the main historical areas such as "Dubinka" park, "Zoo" or "Fungus". But first we need to conduct monitoring activities and detailed inventory. The aim of our study was to make an inventory of park planting "Dubinka" to determine its condition and provide recommendations to optimize the structure of park planting and ensure aesthetic appearance. The subject of research was park planting of Quercus robur L. at the historic area "Dubinka" of National Dendrological Park "Sofievka" of the National Academy of Sciences of Ukraine. The authors have determined that area under the historic name "Dubinka" is artificially created planting. Location of the park planting "Dubinka" is 12 and 16 quarters of the National Dendrological Park "Sofievka" of the National Academy of Sciences of Ukraine. The total area of tree stand is 7.39 hectares. Generally there are 829 oak trees in park planting "Dubinka", among them: 40 are young oak trees, 8 are dead trees, 29 are with only 50 % crown, only 33 show no visible damage. The rest 719 trees have dried and broken branches. Planting "Dubinka" contains 75 other species of trees, which is 8 % of the total amount. The largest part of them is ash tree, about 5 %. Closeness crowns in planting of oak visual varies between 0.25-0.4; compared to the year of 1948 - 0.5-0.7 %. In total 756 oak trees (83.8 % of the total) have a fungal coating on the leaves and dry and broken branches, because condition of park planting "Dubinka" rated as unsatisfactory. The presence on the majority of oak trees dry twigs, powdery mildew on leaves, water sprouts and lack of the lower tiers crown determines the phytosanitary condition of oak trees of park planting "Dubinka" as a weakened middle (II group). We evaluate phytosanitary condition of young oak trees as a little weakened (I group): pathogenic leaf lesions, reduced growth, but without drying branches and lesions by insects. As a result of inventory determined that the quality of condition of park planting of the garden "Dubinka" complies to class II. Thus, we should conclude that historical origins of areas called "Dubinka" on the territory of the quarter № 11, 12, 13, 16, 17 and 19 as artificially created planting of the National Dendrological Park "Sofievka" of the National Academy of Sciences of Ukraine was established. Within №12 and 16 quarters allocated separate territory of oak tree stand, which was defined as the garden "Dubinka". As a result of inventory garden "Dubinka" was created numbered catalogue of trees and their parameters. The authors have defined dendrological structure of garden "Dubinka", where the proportion of oak tree stand is 91.8 %. Quality condition of park planting of garden "Dubinka" complies to the second class. Measures on optimization of the structure of the park planting and to ensure aesthetic appearance of the park planting "Dubin-ka" was recommended.
Keywords: park planting "Dubinka"; history; structure; quality condition of the park planting; optimization.
