CC BY
31
ребёнка ^^
и ъЯ^^Н
УДК 616.233-007.17-053.4:616.33/.34-07
СЕНАТОРОВА Г.С., ЧЕРНЕНКО Л.М., МУРАТОВ Г.Р., БАШК1РОВА Н.В. Харювський нацюнальний медичний унверситет Обласна дитяча кл1нчна лкарня, м. Харк/в
AHAAi3 ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ У ДГГЕЙ i3 БРОНХОЛЕГЕНЕВОЮ
AMcnAA3iera
Резюме. Проанал1зовано особлuвосmiфункцюнального стану шлунково-кишкового тракту вдтей 1з брон-холегеневою дисnлазieю. Показано, що дти ш бронхолегеневою дисплазieю мають значно нижчi показ-ники фЬзичного розвитку, тж практично здоровi дти. Встановлена залежшсть мiж гmопроте'iнемieю сироватки кровi та патологiчними змтами в копрограмi дтей з бронхолегеневою дисплазieю, що повинно враховуватися тд час клжчного менеджменту даного контингенту дтей. Ключовi слова: бронхолегенева дисплаз1я, нутритивний статус, фЬзичнийрозвиток, дти.
У концепцп Державно! програми «Здорова ди-тина на 2008—2017 роки» вiдмiчено, що охорона здоров'я дггей е прюритетним завданням державно! полигски Укра!ни i сучасного суспшьства [1]. Од-нак, незважаючи на с^мке впровадження новитах технологш у неонатолопю, показники неонаталь-но! смертностi в Укра!ш не зменшуються [2, 3]. У багатьох кра!нах спостерiгаеться збшьшення пито-мо! ваги передчасних полопв на тлi демографiчно! кризи та попршення репродуктивного i соматич-ного здоров'я населення [4]. Це ще раз пiдкреслюе необхiднiсть проведення ретельних наукових до-слщжень iз позицп доказово! медицини та впровадження !х результатiв у закладах охорони здоров'я, де надаеться допомога дггям групи пiдвищеного ризику смертi або формування стшко! поеднано! оргашчно! патологи рiзних органiв та систем [4, 5]. Отже, зниження смертностi немовлят е одним iз найважливiших завдань вггчизняно! педiатрl! [6]. Серед причин смертност дiтей першого року життя 70 % становлять такi, що залежать в1д стану здоров'я матер!в i доступност1 та якост1 медично! допомоги ж!нкам пщ час ваптносп, полог1в i д1тям у перюд но-вонародженостi [7]. Основн1 проблеми, що виника-ють у дггей у перiодi новонародженостi, це ппокс1я, дихальнi розлади, гiпотермiя, внутршньошлуноч-ков1 крововиливи, сепсис, внутр1шньоутро6н1 ш-фекцп та 1н. Ус1 ц1 стани призводять до напруження незрiлих адаптацшних механiзмiв неспецифiчного характеру, описаних ще в 1936 рощ Hans Selie [3].
Незважаючи на збшьшення абсолютно! кшькосп дггей, як1 виживають у вщдшеннях штенсивно! те-рапп новонароджених, за останнi десятилiгтя, май-же 50 % недоношених дiтей мають ризик хрошчних захворювань та швалщизацп [8].
Розвиток перинатально! медицини, подальше вдосконалення методiв виходжування новонароджених, рестраторно! п1дтримки та штенсивно! те-рапп, використання замюно! сурфактантно! терапп дозволили не т1льки значно шдвищити виживання недоношених новонароджених, але й поставили перед неонатологами нов1 проблеми, серед яких перше мюце за частотою й клшчною значущiстю займае бронхолегенева дисплазiя (БЛД) [4, 9—11].
На думку багатьох авторiв, дозрiвання i зростан-ня легень вщбуваеться т1льки при адекватному хар-чуванш дитини [12, 13]. Золотим стандартом е так звана нутритивна пщтримка, як1сть яко! значною м1рою впливае на подальший розвиток, показники ф1зичного та нервово-психiчного розвитку дитини [3]. Навиъ невелике обмеження надходження осно-вних речовин та зниження калоршносп !ш можуть
Адреса для листування з авторами:
Черненко Лариса Миколшвна E-mail: chernenko.larysa@gmail.com
© Сенаторова Г.С., Черненко Л.М., Муратов Г.Р.,
Башырова Н.В., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
призвести до затримки зростання бронхолегенево! системи, подвоюють швидкiсть протеолiзу в леге-нях [14].
Удосконаленню харчування ще! групи дiтей при-свяченi численш працi [15, 16]. За даними B.R. Vohr 3i спiвавт. (2006), адекватшсть харчування визна-чаеться досягненням темпiв розвитку вщповщно до внутршньоутробних закономiрностей та реалiзацГi генетичного потенщалу [17]. Одним з об'ективних та шформативних критерпв здоров'я й вжових норм розвитку дитячого органiзму е фiзичний розвиток. Як усi бюлопчш процеси в органiзмi дитини, фгзич-не формування пщкоряеться послщовносп жргвно-мiрностi росту й розвитку [18]. Тому ощнка фгзично-го розвитку як штегральний показник адекватностi харчування дитини е невщ'емною ланкою при об-стеженнi дитини, хворо! на бронхолегеневу диспла-зiю. У проведених катамнестичних дослщженнях ви-значено, що дiти, як1 страждали вщ бронхолегенево! дисплазп, мають бiльший дефiцит маси тша й зросту. Аналогiчнi результати були одержат W.H. Northway ще в 1990 рощ [19]. У результата багатовимiрного аналiзу вченими департаменту педiатрii Case Western Reserve University (США) доведено зниження показ-ниюв зросту, маси та iндексу маси тша у пацiентiв iз БЛД при досягненш 8-рiчного вiку.
Мета досл1дження — проаналiзувати особливостi функщонального стану шлунково-кишкового тракту в дггей iз бронхолегеневою дисплазiею.
Матер1али й методи
Дослiдження проводилося на кафедрi педiатрГi № 1 та неонатологи ХНМУ (зав. кафедри — д.м.н., професор Г.С. Сенаторова) на базi Обласного центру дiагностики та лiкування бронхолегенево! дисплазп у дiтей Харювсько! обласно! дитячо! лiкарнi (головний лiкар — к.м.н., доцент Г.Р. Муратов; ке-рiвник центру — к.м.н., асистент О.Л. Логвшова).
Пiд спостереженням знаходилося 83 дитини вжом вiд 1 мюяця до 3 рокiв iз бронхолегеневою дисплазiею. Дiагноз БЛД був встановлений згщно з Мiжнародною класифiкацiею хвороб 10-го перегляду. 1нформовану згоду батьки дггей пiдписували до початку дослщження. Ощнка фГзичного розвитку проводилася за центильними графжами [20]. До групи порГвняння було включено 20 дней анало-пчного вГку, яю народилися достроково, але в по-дальшому не мали клшжо-рентгенолопчних даних щодо БЛД та будь-якого хрошчного захворювання.
Статистичний аналГз даних проводили за допо-могою статистичних паке™ Excel for Windows та Statistica 7.0 for Windows [21]. Залежно вщ обрано! статистично! моделГ застосовували як параметрич-ш, так i непараметричш методи для перевГрки ви-сунутих у робот гшотез. Для вибГрок ¡з розподшом, що не вщповщае закону Гаусса, визначали медГа-ну (Me) й штерквартильний розмах (Lq — нижнш квартиль; Uq — верхнш квартиль). Для порГвняння дисперсш використовували критерш Фшера (F), порГвнюючи вибГрковГ частки, використовували метод кутового перетворення з ощнкою F-критерш. Для визначення зв'язку мгж яюсними характеристиками застосовували критерш %2 Шрсона (точний критерш Фшера у випадку таблиць 2 х 2). Результати вважалися статистично значущими при p < 0,05.
Результати
Розподгл обстежених дней залежно вщ вжу та стаи подано в табл. 1.
Серед обстежених дней основно! групи загалом за статтю статистичну бшьшють становили хлопчики (60,2 ± 5,4 % i 39,8 ± 5,4 % вщповщно; F = 7,01, p < 0,01). ГруповГ вжовГ закономiрностi серед дiтей ¡з БЛД збпаються з вщповщними тенденц!ями в щ-лому серед обстежених, а саме: у дггей як першого року жжиття (К = 1,72), так i з 2 до 3 роюв (К = 1,66) за статтю переважали хлопчики. Таке переважання хлопчиюв у груш обстежених збпаеться з лггератур-ними даними, за якими у хлопчиюв бронхолегенева дисплаз1я зустрiчаеться частiше й може вважатися одним ¡з немодифiкованих факторiв ризику розвитку бронхолегенево! дисплазп! [10, 22].
Вивчення вжового спiввiдношення в обстежених групах свщчить про те, що серед обстежених да-тей, хворих на бронхолегеневу дисплазго, вiрогiдна бшьшють була вжом до 1 року життя (72,3 ± 4,9 %; F = 35,43, p < 0,001). Зменшення вщносно! юлькосп пацiентiв ¡з вжом зумовлено тим, що клшчш прояви хвороби регресують пщ час зростання дитини [10, 22].
Показники ф1зичного розвитку дитини ¡з бронхолегеневою дисплазiею е важливими для ощнки як тяжкост перебiгу, так i прогнозу захворювання. Пд час аналiзу антропометричних показникiв з'ясовано, що 89,2 ± 3,4 % дiтей ¡з БЛД мали дисгар-моншний фгзичний розвиток (F = 134,8; р < 0,001). Серед них у 60,2 ± 5,4 % дггей, що становить пере-важну бшьшють (F = 20,7; р < 0,001), зафжсовано
Таблиця 1. Розподл обстежених дтей за статтю та в1ком
Показник Розподшьча ознака Д^и з БЛД (n = 83) Контрольна група(n = 20)
n % n %
Стать Хлопчики 50 60,2 12 60,0
Дiвчатка 33 39,8 8 40,0
BiK 1 Mic. — 11 Mic. 29 дн. 60 72,3 14 70,0
1 piK — 1 piK 11 Mic. 29 дн. 15 18,1 4 20,0
2 роки — 2 роки 11 Mic. 29 дн. 8 9,6 2 10,0
дисгармоншний фiзичний розвиток за рахунок низько! або дуже низько! маси тша, а у 3,6 ± 2,1 % — за рахунок велико! довжини тша. У дiтей контрольно! групи фiзичний розвиток розщнений як гармонiйний середнiй у вiроriдноï бiльшостi дiтей (90,0 ± 6,8 %), i тшьки у двох дггей — як дисгармоншний за рахунок низь^ маси тша (табл. 2).
На нашу думку, затримка маси тша або зросту в дгтей гз бронхолегеневою дисплазгею може бути наслщком низького стартового потенщалу зросту в неонатальному пергодг, що виникае в результат енергетичноï недостатностг на фонг штучноï венти-ляцИ легень, бшьших затрат на хвилинну легеневу вентилящю, б1льш високого р1вня обм1ну речовин, тривалоï хронiчноï дихальноï недостатност1, що зб1гаеться з думкою багатьох автор1в [9, 18, 23—25]. Даш змши ф1зичного розвитку в дггей 1з БЛД не суперечать вщомим л1тературним даним про по-в1льне зб1льшення маси т1ла, що потребуе забезпе-чення шдвищено'! калор1йност1 харчування (140— 150 ккал/кг) 1з достатн1м ум1стом б1лка (3,0—3,5 г/кг) [10-12].
При об'ективному дослщженш оргашв травлен-ня в переважно! б1льшост1 д1тей 1з БЛД (97,6 ± 1,6 %; F = 263,3, р < 0,001) зареестровано гепатомегал1ю, а в 9 (10,8 ± 3,4 %) дггей — спленомегал1ю. Ц1 зм1ни, вочевидь, пов'язаш з компенсац1йною реакц1ею ор-гашзму на хрон1чне запалення дихальноï системи. У 15 (18,1 ± 4,2 %) дгтей в1дзначаеться схильн1сть до запор1в, швидше за все центрального генезу.
Пд час проведення д1агностичних заход1в у д1тей гз БЛД вгдмгчалися певнг змгни в результатах лабо-раторних дослщжень. Зм1ни в копрограм1 виявлено в 71 (85,5 ± 3,9 %; F = 103,5, р < 0,001) дитини, що становить переважну бшьшгсть, серед яких у 45,8 % виявлялася неперетравлена або перетравлена клгт-ковина, у 22,9 % — стеаторея, у 21,7 % — амшо-рея, у 9,6 % дгтей — креаторея. Даш змши можуть бути пов'язаш з! зниженням ферментосекретуючоï функцИ шлунково-кишкового тракту в дгтей, якг на-родилися передчасно, та можуть свщчити про недо-статню всмоктувальну функцгю слизових оболонок ШКТ, що негативно впливае на розвиток дитини.
За даними лгтератури [26, 27], у пащенпв ¡з бронхолегеневою патологгею спостерггаеться акти-вацгя процеав перекисного окислювання лшщв, що призводить до пгдвищення ргвнгв холестерину, Р-лшопротещв та супроводжуеться зниженням активностг антиоксидантного захисту. У нашому
дослщженш в 11 (13,3 ± 3,7%) дiтей вщзначало-ся пщвищення рiвня р-лшопротещв (62,0 (59,0; 68,0) ум.од.), у 2 (2,4 ± 1,6 %) дiтей — шдвищення рiвня холестерину (7,6 (7,5; 7,7) ммоль/л). У 15 (18,1 ± 4,2 %) дггей мало мюце зниження рiв-ня р-лшопротещв (28,0 (23,0; 29,0) ум.од.), а в 14 (16,9 ± 4,1 %) пащенпв — рiвня холестерину (2,545 (2,4; 2,7) ммоль/л). Збшьшення рiвня лужно! фос-фатази (8400,0 (7600,0; 11000,0) нмоль/с ■ л) вщзна-чалося у 15 (18,1 ± 4,2 %) дiтей. Пдвищення рiвня амiнотрансфераз мало мiсце у 8 (9,6 ± 3,2 %) дггей, серед яких порiвну вщзначалося пiдвищення рiв-ня як аланшамшотрансферази (0,810 (0,69; 1,04) ммоль/год ■ л), так i аспартатамiнотрансферази (0,910 (0,560; 1,25) ммоль/год ■ л). Цим дггям було проведено дослщження на маркери гепатиту В, С, а саме: НВ8Л§, НВеЛ§, НСУ. Усi результати були негативними, що дозволило виключити наявнiсть вiрусного гепатиту. На нашу думку, даш змши ак-тивностi трансфераз можна пояснити реакщею пе-чiнки на хрошчний запальний процес у бронхоле-геневш системi.
Змiни в проте!нограмi було зареестровано в 37 (44,6 ± 5,4 %) дггей iз бронхолегеневою диспла-зiею, серед яких гшопротешемiя вiдзначалася у 28,9 ± 5,0 % дггей, диспротешемiя — у 22,9 ± 4,6 % хворих. Даш змши в дггей iз БЛД можна штерпре-тувати як реакщю органiзму на запальний процес або як розлади харчування в силу недостатносп надходження основних iнгредiентiв чи порушення всмоктувально! й перетравлювально! функц!! сли-зових оболонок шлунково-кишкового тракту.
Для з'ясування цих питань за допомогою тетра-хоричного показника було проаналiзовано зв'язок м1ж яюсними ознаками: наявнiстю чи вiдсутнiстю гшопротешемп та патологiчних змiн у копрогра-мi (амiлорея, стеаторея, креаторея) у дггей iз БЛД (табл. 3).
Проведенi розрахунки дозволили зробити висно-вок, що рiвень бiлка в сироватцi кровi дiтей iз БЛД залежить вщ перетравлювально! функц!! шлунково-кишкового тракту (%2 = 4,08; р = 0,043), порушення яко! може бути притаманним недоношеним дням у зв'язку з незрiлiстю ферментативно! системи ШКТ [18, 24, 25]. Цi фактори безпосередньо не пов'язаш iз захворюванням, проте здатнi значно посилити тяжкгсть його перебiгу та насл!дки. Усе це призво-дить до функщонального навантаження на всi ор-гани та системи. За наявност несприятливих вну-
Таблиця 2. Ф'зичний розвиток обстежених груп дтей
Оцшка фiзичного розвитку Дiти i3 БЛД (n = 83) Контрольна група(n = 20) F; р
n Р% ± Sp% n Р% ± Sp%
Гармонiйний 9 10,8 ± 3,4 18 90,0 ± 6,8 F = 53,9; р < 0,001
Дисгармонiйний: 74 89,2 ± 3,4 2 10,0 ± 6,9 F = 53,9; р < 0,001
— нижче середнього за
масою i зростом 21 25,3 ± 4,8 0 0,00 ± 0,05 F = 17,9; р < 0,001
— низький за масою 50 60,2 ± 5,4 2 10,0 ± 6,9 F = 20,7; р < 0,001
— високий на зрют 3 3,6 ± 2,1 0 0,00 ± 0,05 F = 2,35; р > 0,05
Таблиця 3. Характеристика зв'язку м1ж ппопроте1'нем1ею та патолопчними зм1нами
в копрограм'1 дтей ¡з БЛД
Ознака Дгги з БЛД (n = 49) X2 p
1-ша група, n = 6, абс. 2-га група, n = 43, абс.
Знижений piBeHb бтка в KpoBi 1 26 4,08 0,043
PiBeHb бтка в KpoBi в межах нормативу 5 17
Примтки: х2 — критер1й П1рсона для о^нювання статистично/ значущост коеф1ц1ента асоц1аци П1рсона; р — р1вень статистично/ значущост'1.
тршшх або зовшшнк факторiв це може призводити до повторних епiзодiв загострення захворювання i розвитку ускладнень. Наведен дат потрiбно врахо-вувати пщ час обстеження та проведення лжуваль-но-реабiлiтацiйних заходiв ще! когорти пащенпв.
Висновки
1. У переважно! бiльшостi дiтей i3 бронхолегеневою дисплазieю (F = 20,7; р < 0,001) зафжсова-но дисгармоншний фiзичний розвиток за рахунок низько! або дуже низько! маси тша, що потребуе за-безпечення шдвищено! калорiйностi харчування з достатнiм умгстом бiлка.
2. Рiвень бiлка в сироватщ кровi дiтей iз бронхолегеневою дисплазiею залежав вiд перетравлюваль-но! функцп шлунково-кишкового тракту, порушен-ня яко! притаманне недоношеним дггям у зв'язку з незрiлiстю ферментативно! системи шлунково-кишкового тракту.
Перспективним е виршення багатофакторно! проблеми покращення якостi життя дiтей iз бронхолегеневою дисплазiею, що можливе лише за умов створення комплексно! програми реабштацп, яка б передбачала оргашзащю раннього виявлення та ко-рекцГ! рiзноманiтних порушень постнатально! адап-тацп недоношених дией.
Список л1тератури
1. Концепщя Державной програми «Здорова дитина» на 2008—2017 рр. Проект Розпорядження Кабнету Mimcmpie Украни «Про схвалення Концепци Державной програми «Здорова дитина» на 2008—2017рр.» // Здоров 'я Украни. — 2007. — № 17. — С. 17.
2. Современные проблемы клинической педиатрии (по итогам XII съезда педиатров Украины) / З.Н. Мытник, Ю.Г. Ан-типкин, В.Г. Майданник [и др.]// Здоров 'я Украни. — 2010. — № 4 (15). — С. 8-9.
3. Шунько G.G. Недоношена дитина — ятсть життя змоменту народження/G.G. Шунько//Зтурботоюпро дитину. — 2010. — №2(11). — С. 6-7.
4. Шляхи розвитку неонатологи Украни у XXI столiттi — впровадження свтових стандартiв надання медичноt допомоги глибоко недоношеним дтям та tx подальша медико-сощальна реабжтащя/G.G. Шунько, О.Т. Лакша, О.О. Белова [та н.]// Современная педиатрия. — 2011. — № 1 (29). — С. 10-12.
5. Грузева Т.С. Демографiчнi тенденци в чисельностi дтей та tx питомш вазi в загальнШ структурi населення Украни / Т.С. Грузева//Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя. — 2011. — Т. 73, № 4. — С. 49-50.
6. Москаленко В.Ф. Глобальна стратегы охорони здоров'я жнок i дтей / В. Ф. Моксаленко, Т. С. Грузева // Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя. — 2011. — Т. 73, № 4. — С. 107-108.
7. Батман Ю.А. Перинатальна диспансеризацы плода, про-гнозування невiдкладниx статв i особливостей адаптаци но-
вонароджених / Ю.А. Батман // Здоров 'я Украти. — 2011. — № 4 (19). — С. 54-55.
8. Сучаст тдходи до надання невiдкладноi допомоги глибоко недоношеним новонародженим в пологовш залi / А.С. Лiхачова, О.С. Каратай, Т.Ю. Краснова [та ш.]//Педiатрiя, акушерство та гiнекологiя. — 200)9. — Т. 71, № 5. — С. 49.
9. Знаменська Т.К. Патологы перинатального перюду: особливостiметаболiчноiадаптаци у дтей, ят народилися «ма-лими до термну гестаци»/ Т.К. Знаменська, О.С. Годованець// Перинатология и педиатрия. — 2011. — № 2 (46). — С. 4-12.
10. Овсянников Д.Ю. Система оказания медицинской помощи детям, страдающим бронхолегочной дисплазией: руководство для практикующих врачей / Д.Ю. Овсянников. — М., 2010. — 151 с.
11. Бронхолегочная дисплазия у детей / А.С. Сенаторо-ва, О.Л. Логвинова, Л.Н. Черненко, Г.Р. Муратов // Здоров'я УкраГни. — 2011. — № 1 (16). — С. 36-38.
12. Овсянников Д.Ю. Подходы к нутритивно-метаболиче-ской терапии бронхолегочной дисплазии и сопутствующей ей патологии / Д.Ю. Овсянников, Е.А. Дегтярева, Э.Г. Зайцева // Материалы I Всероссийского съезда диетологов и нутрициоло-гов «Диетология: проблемы и горизонты», Москва, 4—6 декабря 2006г. — М., 2006. — С. 81-82.
13. Плеханова Т.М. Харчування недоношених дтей тсля ви-писки iз стацюнару/ Т.М. Плеханова//Педiатрiя, акушерство та гнекологья. — 2011. — Т. 73, № 4. — С. 123-124.
14. Morty R.E. Targeting elastase in bronchopulmonary dysplasia / R..E. Morty // Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2011. — Vol. 184, № 5. — P. 496-497.
15. Growth and nutrient intakes of human milk fed preterm infants provided with extra energy and nutrients after hospital discharge / D.L. O'Connor, S. Khan, K. Weishuhn [et al.] // Pediatrics. — 2008. — Vol. 121, № 4. — Р. 766-776.
16. Intrauterine, early neonatal and postdischarge growth and neurodevelopmental outcome at 5.4 years in extremely preterm infants after intensive neonatal support / A.R. Franz,, F. Pohlandt, H. Bode [et al.]// Pediatrics. — 2009. — Vol. 123, № 1. — Р. 101-109.
17. Growth in the neonatal intensive care unit influences neurodevelopmental and growth outcomes of extremely low birth weight infants / R.A. Ehrenkranz, A.M. Dusick, B.R. Vohr [et al.]// Pediatrics. — 2006. — Vol. 117, № 4. — Р. 1253-1261.
18. Похилько B.I. Особливостi розвитку та стан здоров 'я в ранньому вщ. дтей, що народилися з малою масою тыа / B.I. Похилько, С.М. Цвiренко, М.О. Траверсе //Современная педиатрия. — 2011. — № 2 (36). — С. 96-98.
19. Northway W.H. Jr. Bronchopulmonary dysplasia: then and now / W.H. Jr. Northway // Arch. Dis. Child. — 1990. — Vol. 65, № 10. Spec No. — P. 1076-1081.
20. Протокол надання медично'i допомоги дтям за спе-щальтстю «Дитяча ендокринологы». Наказ МОЗ № 254 вiд 27.04.2006р.
21. Пакет прикладных программ Statgraphics на персональном компьютере [Текст]: практическое пособие по обработке результатов медико-биологических исследований / С.Г. Григорьев, В.В. Левандовский, А.М. Перфилов, В.И. Юнкеров. — СПб, 1992. — 104 с.
22. Богданова А.В. Система оказания помощи детям с бронхолегочной дисплазией на различных этапах ведения больных:руководство для практикующих врачей/А.В. Богданова, Е.В. Бой-цова, С.В. Старевская. — СПб., 2004. — 16с.
23. Охотникова Е.Н. Бронхолегочная дисплазия как предиктор формирования хронической патологии органов дыхания у детей (обзор литературы) / Е.Н. Охотникова, Е.В. Шарикадзе//Здоровье ребенка. — 2009. — №5(20). — С. 127135.
24. Яблонь О.С. Клiнiко-метаболiчнi особливостi пост-натальног адаптацИ новонароджених з надзвичайно малою масою тыа: проекцы виживання / О.С. Яблонь, Д.Ю. Вла-сенко // Современная педиатрия. — 2011. — № 2 (36). — С. 84-86.
25. Яблонь О.С. Фiзичний розвиток як критерш нутрieнт-но-енергетичног забезпеченостi новонароджених з дуже малою
масою тыа / О.С. Яблонь // Перинатология и педиатрия. — 2006. — № 4(28). — С. 65-70.
26. Шунько Е.Е. Дети с очень малой массой тела: современные проблемы организации медицинской помощи, интенсивной терапии и выхаживания/Е.Е. Шунько, О.С. Яблонь//Жшочий лжар. — 2007. — № 4. — С. 13-18.
27. Павлишин Г.А. Мiтохондрiальна дисфункця та гг корек-цы у новонароджених з ураженням нервовог системи / Г.А. Павлишин, А.О. Сковронська//Педiатрiя, акушерство та гшеколо-гЫ. — 2011. — № 2. — С. 12-15.
Отримано 09.01.15 Ш
Сенаторова A.C., ЧерненкоЛ.Н., Муратов Г.Р., Башкирова Н.В.
Харьковский национальный медицинский университет Областная детская клиническая больница, г. Харьков
АНАЛИЗ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА У ДЕТЕЙ С БРОНХОЛЕГОЧНОЙ ДИСПЛАЗИЕЙ
Резюме. Проанализированы особенности функционального состояния желудочно-кишечного тракта у детей с бронхолегочной дисплазией. Показано, что у детей с бронхолегочной дисплазией значительно более низкие показатели физического развития, чем у практически здоровых детей. Установлена зависимость между гипо-протеинемией сыворотки крови и патологическими изменениями в копрограмме детей с бронхолегочной диспла-зией, что необходимо учитывать во время клинического менеджмента данного контингента детей.
Ключевые слова: бронхолегочная дисплазия, нутритив-ный статус, физическое развитие, дети.
Senatorova H.S., Chernenko L.M., MuratovH.R., Bashkirova N.V.
Kharkív National Medical University
Regional Children's Clinical Hospital, Kharkiv, Ukraine
ANALYSIS OF THE FUNCTIONAL STATE OF THE GASTROINTESTINAL TRACT IN CHILDREN WITH BRONCHOPULMONARY DYSPASIA
Summary. The features of the functional state of the gastrointestinal tract in children with bronchopulmonary dysplasia have been analyzed. It has been shown that children with bronchopulmonary dysplasia have significantly lower indicators of physical development than apparently healthy children. The dependence between hypoproteinemia in the blood serum and pathological changes in stool test of children with bronchopulmonary dysplasia was established that should be taken into account during the clinical management of these patients.
Key words: bronchopulmonary dysplasia, nutritional status, physical development, children.
