CC BY
12
УДК 621.643
Б01: 10.15587/2313-8416.2018.143416
АНАЛ1З ЕНЕРГЕТИЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 КОМПЛЕКСНО! МОДЕРН1ЗАЦП ТИПОВО1 РАД1АТОРНО1 СИСТЕМИ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ БУД1ВЛ1 НА БАЗ1 АВТОНОМНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТЕПЛОВОГО НАСОСУ ТИПУ «ПОВ1ТРЯ-ВОДА»
© Б. I. Басок, О. М. Недбайло, О. В. Тутова, М. В. Ткаченко, I. К. Божко
Представлено опис технгчного ргшення та апробацгя експериментально'1 установки на основI технологи з використанням парокомпресшного теплового насосу типу «повтря-вода» для комплексноI модертза-цИ типово'1 рад1аторно1 системи теплопостачання будгвлг соцгально-адмгнгстративного призначення. Проаналгзована доцшьнгсть використання теплового насоса в опалювальний перюд при ргзних схемах п1-дключення та розраховаш в1дпов1дт коефщгенти перетворення енергИ теплового насосу Ключовi слова: тепловий насос, енергозбереження, система опалення, коефщгент перетворення енергИ теплового насоса
1. Вступ
Теплопостачання та кондицюнування примь щень будиншв i споруд рiзного призначення на осно-вi технологш iз використанням ТН е найбшьш поши-реним у свгтовш вщновлювальнш енергетицi [1, 2]. Таю системи характеризуються високою енергетич-ною [3, 4] та економiчною ефектившстю [5], автоно-мнiстю вiд теплопостачальних мереж [6], а також еколопчною безпекою технологii та обладнання, що використовуються [7].
2. Лiтературний огляд
Значна кiлькiсть краiн £вропейського Союзу вже ввдмовились вiд централiзованого теплопостачання в комунальнш енергетицi, пльки за останнiй 2017 рiк !х теплонасосний ринок вирiс на 12 % або на майже на 1 мшьйон одиниць, а сумарно по вам кра!-нам ЕС встановлено вже бшьше 10 мшьйошв тепло-вих насосiв. Це 333 ГВт потужносп, 165 ТВтгод. ви-роблено! корисно! теплово! енергп, 27.1 Мт збереже-них викидiв СО2 та 135 ТВтгод. зекономлено! шнце-во! енергii [8].
Оновленою енергетичною стратегiею Укра!ни на перiод до 2035 року передбачено стале розширен-ня використання всiх видiв вщновлювано! енергети-ки, переведення споживачiв тепла на автономне та/або iндивiдуальне опалення, де це е економiчно доцшьним. Прогнозуеться зростання частки вщнов-лювано! енергетики до рiвня 25 % ввд загального пе-рвинного постачання енергii до 2035 року [9]. При реалiзацii тако! стратегii в теплопостачанш велику роль може вщграти здiйснення вiдповiдного розвит-ку ефективно дшчих теплонасосних систем.
В 1нституп технiчноi теплофiзики НАНУ впроваджено ряд проекпв, що мають за мету скоро-чення споживання теплово! енергп на потреби опалення адмшстративних будiвель. Серед таких проекпв - розробка та встановлення шдиввдуального теплового пункту (1ТП) орипнально!' конструкцii [10], модернiзацiя частини системи опалення корпусу № 1 з встановленням теплового насосу типу «повиря-вода» [11] та iн.
Проект ввдповщае прiоритетним напрямкам розвитку науки i технiки Укра!ни, що визначеш Законом Укра!ни № 2519-У! вад 9.09.2010 р [12]. Ре-
зультата виконання проекту можуть бути використа-m для впровадження iндивiдуальних теплових пунк-тiв рiзноi потужносп для:
• органiзацii' автоматичного регулювання теплопостачання будiвлi за наперед заданим алгоритмом;
• енергоефективного розпод^ i споживання теплоти;
• зменшення енергоспоживання i полiпшення екологiчного стану навколишнього середовища;
• пiдтримання у будинках комфортних умов проживання;
• автономного вироблення теплово! енергп не-залежно ввд теплових розподiльних мереж, у тому чи^ в умовах пiльгового шчного електропостачан-ня, с використанням низькопотенцшно! теплоти атмосферного повiтря.
3. Мета та задачi досл1дження
Мета дослщження - впровадження та прове-дення комплексних експериментальних випробувань ново! енергоощадно! технологii модернiзацii типово! системи теплопостачання будiвлi на базi автономного використання теплового насосу типу «повиря-вода», що передбачае замiщення (повнiстю або частково) системи централiзованого теплозабезпечення будiвлi системою автономного теплопостачанням з використанням низькопотенцшно! теплоти повпря.
Для досягнення мети були поставленi наступш
задачi:
1. Будiвництво експериментально! установки
[13];
2. Експериментальш дослвдження протягом опалювального перiоду 2016-2017 рр. при викорис-таннi рiзних режимiв роботи системи теплопостачання. Визначення i фжсування в автоматичному режимi в реальному час всiх основних параметрiв теплопо-стачання;
3. Доцiльнiсть проведено! модершзацп системи опалення.
4. Опис та принципова схема експериментально'1 установки. Комплексш експериментальнi випробування установки
Модершзащя системи опалення адмшстрати-вного корпусу № 1 1ТТФ НАН Украши здiйснена
шляхом выключения частини системи опалення бу-дiвлi за допомогою затрно! арматури вiд системи централiзованого теплопостачання i встановлення ТН IVT Optima 1700 типу «повпря-рщина» максимальною тепловою потужшстю 16 кВт для покриття теп-лових втрат частини будiвлi.
Модернiзована система може працювати як вiд iндивiдуального теплового пункту, використовую-чи теплоносiй вiд районно! котельнi або ТЕЦ, так i вiд ТН, використовуючи електроенергiю з мшце-
во1 мережi для приводу компресора та ввдновлю-вальну теплоту повгтря [13]. На рис. 1 представлена принципова гiдравлiчна схема модершзаци iснуючо1 централiзовано1 системи опалення три-поверхово1 адмiнiстративно1 будiвлi корпусу № 1 1ТТФ НАН Укра1ни з використанням ТН «повгт-ря-вода» максимальною потужнiстю 16 кВт [13]. Трубна обв'язка з приладами вимiрювання, контролю та автоматики розмщена у виставковш залi iнституту.
« ^ Я ч
я -S
§ Ю
5 I
я й 1> И
и
>-ч
и
& V
tut 1 г
«©л
□ □
-м-
4XJ-
-ЧкЙ
ТТЛ
Рис. 1. Принципова гiдравлiчна схема системи теплопостачання на основi теплового насоса «повиря-рвдина»: 1 - клапани балансувальнц 2 - барботажний сепаратор; 3 - насоси циркуляцшнц 4 - фiльтри сiтчастi; 5 - баки розширювальш мембраннi; 6 - повиряспускники; 7 - тепловий насос «повпря-рщина» (ТН); 8 - лiчильник теп-лоти; 9 - радiатор системи опалення; 10 - манометр; 11 - пластинчатий теплообмшник, 12 - датчики температу-ри; 13 - електричний котел; 14 - датчик тиску, 15 - бак-акумулятор; 1ТП - iндивiдуальний тепловий пункт
Експериментальш досл!дження, якi проводились протягом опалювального перiоду 2016-2017 рр. при ви-користаннi рiзних режимш роботи системи теплопостачання частини адмшктративно! будiвлi з використанням ТН «повпря-вода» в рiзних режимах експлуатаци наведенi у стал [14]. Тривалсть дослiдження одного з режшшв становила в середньому 15 даб.
За допомогою вимiрювального комплексу ви-значалися i фiксувалися в автоматичному режимi в реальному часi з штервалами в!д одше! до двадцяти хвилин ва основш параметри теплопостачання:
- температура теплонос!я в подавальному та зворотному трубопроводах системи централ!зованого теплопостачання корпусу № 1 1ТТФ;
- температура теплонос!я в подавальному та зворотному трубопроводах контуру ТН;
- температура теплонос!я в подавальному та зворотному трубопроводах системи опалення;
- температура повпря в контрольному примь щенш та навколишнього середовища;
- витрати теплонос!я в кожному з контур!в.
Регулювання параметр!в роботи ТН здшсню-
валось за допомогою датчишв температури тепло-нос!я в зворотному трубопровод! контуру ТН та зо-вшшнього повиря. Для детального анал!зу обирались часов! пром!жки роботи системи теплопостачання, при яких температура навколишнього пов!т-ря мало зм!нювалась ! процес теплообм!ну через огороджувальш конструкцп буд!вл! був квазютацю-нарним [14].
На рис. 2 приведен! експериментальт дан!, що були отримат 24.01.2017 р. з 05-00 до 11-00. Система теплопостачання на основ! ТН працювала у режим! опалення 4-х стояшв корпусу № 1, тковий електричний котел був вимкнений.
«-CO cm i"-CC Dt»
Година доби
* Подаючий теплоносй вщ ТН
• Подаючий теплоносЙ ЦО в СО
• Зворотнй теплоноай в ГН
* Зворотнш теплоноей ЦО з СО Рис. 2. Залежносп значень температури внутрiшнього повпря та теплоноспв у контурах системи теплопостачання частини адмшстративно! будiвлi 24.01.2017 р.
Подаючий хеплоносй в СО
* Повпря в npiiMinieHHi
* Зворотнш теплооносш з СО
* ЗоЕнппне пов1тря
Витрати теплоноспв складали:
• в системi централiзованого теплопостачання G1=1,1-1,3 м3/год.;
• в ram^i теплового насоса GTH=1,2 м3/год.;
• в системi опалення GCO=1,4 м3/год.
Як видно з рис. 2, ТН працюе з штервалом ввiмкнення/вимкнення близько 4 год., що вказуе на його покриття номшального теплового навантаження на систему теплопостачання. Температура теплоно-с1я, що подаеться в систему опалення в середньому на 0,5°С нижча, нiж температура зворотного тепло-носiя контуру ТН. Це вказуе на недостатшсть наявно! поверхнi теплообмiну помiж контурами. Температура
зовшшнього повiтря коливалась вiд -7,7°С до -7,1 °С. Температура внутрiшнього повпря коливалась в межах 19,0±0,5°С.
На основi отриманих експериментальних да-них був розрахований коефiцiент перетворення енер-гй' ТН для вищевказаного режиму роботи системи теплопостачання, який склав COPi=1,6.
На рис. 3 приведет експериментальш данi, що були отримаш 25.02.2017 р. з 17-00 до 23-00. Система теплопостачання на основi ТН працювала у режимi опалення 4-х стоякiв корпусу № 1, тковий електрич-ний котел дорвав теплоносiй контуру системи опа-лення корпусу.
IW «и
IX* )М IU
и ,и й
с »■•
8 im H M о
Jj»
•м - Л
--
Година доби
* Подаючий теплоносш вщ ТН
* Подаючий теплоносш ЦО в СО
• Зворотнш теплоносш в ТН
• Зворотнш теплоносш ЦО з СО
Рис. 3. Залежносп значень температури внутршнього повггря та теплоносй'в у контурах системи теплопостачання частини адмшстративно! будiвлi 25.02.2017 р.
Подаючий теплоносш в СО
• Повпря в прпмпценш
• Зворотнш теплооносш з СО
• Зовнппнс повггря
Витрати теплоносив складали:
• в CTCTeMi централiзованого теплопостачання G1=1,2-1,3 м3/год.;
• в контурi теплового насоса GTH=0,95 м3/год.;
• в OTOTOMi опалення GCO=1,75 м3/год.
1нтервал роботи ТН в такому режимi зменшив-
ся, i перiод ввiмкнення/вимкнення склав 1,5 год.
В цьому режимi роботи температура теплоно-сiя, що подаеться в систему опалення, в середньому, на 3,0-3,5°С вища, шж температура зворотного теп-лоносiя контуру ТН за рахунок роботи електричного котла.
Температура зовнiшнього повiтря коливалась ввд -5,3°С до -4,1°С.
Температура внутршнього повiтря мала значения 19,5°С.
О 20-15 та 22-40 спостерпаеться рiзке знижен-ня температури подавального теплоноая контуру ТН, що пояснюеться обмерзанням зовнiшньоi повер-хнi випарника ТН i3 наступним реверсивним автома-тичним розморожуванням.
На основi отриманих експериментальних да-них був розрахований коефiцiент перетворення енер-rii ТН для вищевказаного режиму роботи системи теплопостачання, який склав СОР2=1,62. Незначне зро-стання коефiцiента СОР2 пояснюеться зб№шенням температури зовнiшнього повiтря.
На рис. 4 приведет експериментальт дат, що були отримат 04.03.2017 р. з 12-00 до 18-00. Система теплопостачання на основi ТН працювала у режимi опалення 6-ти стояшв корпусу №1, тковий електри-чний котел був вимкнений.
* Подаючий теплоносй вц ТН
* Подаючий теплоносй ЦО в СО
* Зворотнш теплоносй в ТН
■ Зворотнш теплоносш ЦО з СО
Година доби
Подаючий теплоносш в СО
* Повпря в прнмгшенш
■ Зворотнш теплооносш з СО
* Зовншне повпра
Рис. 4. Залежносп значень температури внутрiшнього повггря та теплоносив у контурах системи теплопостачання частини адмшстративно! будiвлi 04.03.2017 р.
Витрати теплоносив склали:
• в системi централiзованого теплопостачання G1=0,9-1,2 м3/год.;
• в контурi теплового насоса GTН=0,75 м3/год.;
• в системi опалення GCO=2,1 м3/год.
1нтервал роботи ТН в такому режимi зменшив-
ся i перюд ввiмкнення/вимкнення склав 45 хв.
В цьому режимi роботи, температура теплоно-сiя, що подаеться в систему опалення, в середньому, на 5,0°С вища, шж температура зворотного теплоно-сiя контуру ТН за рахунок зменшення теплових втрат будiвлi та збшьшення витрати теплоносiя в системi опалення. Температура зовнiшнього повiтря коливалась ввд 6,1°С до 6,5°С. Температура внутрiшнього повiтря пiдвищилась до 22,8°С.
В такому режимi роботи обмерзання поверхнi випарника вiдбуваеться майже в кожному циклi роботи ТН, що негативно впливае на його ресурс роботи, i зменшуе показник надшносп вае! системи теп-лопостачання.На основi отриманих експериментальних даних був розрахований коефщент перетворення енерги ТН для вищевказаного режиму роботи системи теплопостачання, який склав СОР3=1,94.
4.1. Визначення похибок втпркшаммя величин
П1д час проведения вс1х експерименпв викори-стовувалися так! вим1рювальн1 пристро! та датчики:
• теплол1чильника МиЬТЮЛЬ 601 з пщбра-ною парою термоперетворювач1в опору р1зниц1 температур типу TS (РИ00);
• термоперетворювач1 опору типу ТСП;
• термоперетворювач1 опору типу ТСМ.
Для визначення абсолютно! похибки вим1рю-вання були зафжсоваш три значення одного 1з пара-метр1в при однакових умовах.
В табл. 1 представлена виб1рка з експерименталь-но! бази вим1ряних значень основних параметров теплопостачання. Для кожного з них вказано мшшальне ! ма-ксимальне значення взяте за опалювальний перюд при повнощннш робот! системи теплопостачання.
Значення середньогеометричних в1дносних похибок д1апазону вим1рювальних величин приведено в табл. 2. Де 5поч., 5кшц, 5дшп.- в1дносна похибка по-чаткового та шнцевого значення д1апазону вим1рю-вальних величин, середньогеометрична в1дносна похибка в д1апазон1 вимiрювания.
Таблиця 1
Вимiрянi значення величин_
№ п/п Вим!рювальний пристрш Вим!ряна величина Мiн. зна-чення Макс. зна-чення
1. Термоперетворювач опору типу ТСП Температура подавального теплоноая централь зованого теплопостачання, °С 57,1 65,9
2. Термоперетворювач опору типу ТСП Температура зворотного теплоноая централ!зо-ваного теплопостачаиия, °С 25,6 38,9
3. Термоперетворювач TS (РШ0) Температура подаваль-ного теплонос!я контуру теплового насоса, °С 25,5 65,3
4. Термоперетворювач TS (РШ0) Температура зворотного теплоноая контуру теплового насоса, °С 22,8 47,8
5. Термоперетворювач TS (РШ0) Температура подавального теплоноая в систему опалення, °С 22,8 53,4
6. Термоперетворювач TS (РШ0) Температура зворотного теплоноая з системи опалення, °С 22,8 42,6
7. Термоперетворювач опору типу ТСМ Температура повиря в примщенш, °С 18,5 22,9
8. Термоперетворювач опору типу ТСМ Температура зовшшнього пов!тря, °С -7,9 6,7
Таблиця 2
Середньогеометрична ввдносна похибка в дiапазонi вимiрюваних величин_
№ п/п Вим!рювальш величини 5поч., % 5шнц., % 5дiап., %
1. Температура подавального теплоноая централ!зованого теплопостачання, що вим!рювалась ТСПР-0490, °С 0,4 0,3 0,5
2. Температура зворотного теплоноая централ!зованого теплопостачання, що вим!рювалась ТСПР-0490, °С 0,8 0,5 0,9
3. Температура подавального теплоноая контуру теплового насоса, що вим!рювалась ТСП, °С 0,4 0,2 0,4
4. Температура зворотного теплоноая контуру теплового насоса, що вим!рювалась ТСП, °С 0,4 0,2 0,4
5. Температура подавального теплонос!я в систему опалення, що вим!рювалась ТСП, °С 0,4 0,2 0,4
6. Температура зворотного теплоноая з системи опалення, що вим!рювалась ТСП, °С 0,4 0,2 0,4
7. Температура пов!тря в примщенш, що вим!рювалась ТСМ, °С 1,1 0,9 1,4
8. Температура зовн!шнього пов!тря, що вим!рювалась ТСМ, °С 2,5 3,0 3,9
Отже, в1дносна похибка в д1апазон1 вим1рюва-них величин не перевищуе 3,9 %.
Розрахунковий економ1чний ефект в1д вста-новлення теплового насосу потужшстю 16 кВт в буд1вл1 з максимальними тепловтратами 208 кВт наведено у статт [14].
За опалювальний перюд середня економ!я теплово! енерги при встановленн1 теплового насосу потужшстю 16 кВт, в адмш1стративнш буд1-вл1, становить близько 15 %.
5. Результата дослвдження
У статп розглянуто експериментальш досль дження протягом опалювального перюду 2016-2017 рр. при використанш р1зних режим1в роботи системи теплопостачання.
При робот1 системи теплопостачання на основ1 ТН у режим1 опалення 4-х стояк1в корпусу № 1, коли шковий електричний котел був вимкнений, розрахо-ваний коеф1ц1ент перетворення енерги ТН склав СОР1=1,6.
При робот1 системи теплопостачання на основ1 ТН у режим1 опалення 4-х стояк1в корпусу № 1, коли шковий електричний котел догр1вав теплоносш контуру системи опалення корпусу, розрахований коеф1-ц1ент перетворення енерги ТН склав СОР2=1,62. Не-значне зростання коефщента СОР2 пояснюеться зб1-льшенням температури зовн1шнього пов1тря.
При робот1 система теплопостачання на основ1 ТН у режим1 опалення 6-ти стояк1в корпусу № 1, коли шковий електричний котел був вимкнений, розрахований коефщент перетворення енерги ТН склав СОР3=1,94.
6. Висновки
1. Комплексна модерн1зац1я системи теплопостачання адмшстративного корпусу, створення екс-периментально! установки теплопостачаиия на баз1 юнуючо! системи опалення корпусу розроблена для апробацп та подальшого вивчення енергоощадних технолог1й з використанням альтернативних джерел енерги та р1зних технолог1чних схемах в систем! опа-
лення будiвель та споруд, проведения комплексних експериментальних випробувань установки, ввдпра-цювання оптимальних режимiв та видачi рекоменда-цiй щодо подальшо! експлуатацп.
2. Проведена експериментальна апробацiя ново! енергоощадно! технологй' автономного теплопостачання будiвлi соцiально-адмiнiстративного призначення з використанням вщновлювальних альтерна-тивних джерел енергп, а саме, низькопотенцшно! теплоти атмосферного повiтря, при використанш рiз-
них режимiв роботи системи теплопостачання та приведено розраховаш коефщенти перетворення енергй' ТН. Ввдносна похибка в дiапазонi вимiрюва-них величин не перевищуе 3,9 %.
3. Приведет розрахунки доводять, що вста-новлення теплового насосу в юнуючу систему опалення будiвлi може бути доцiльно, але треба детальнее дослiдити особливостi експлуатацп експе-риментально! установки протягом бшьш довгого перiоду часу.
Лiтература
1. О рациональном использовании теплонасосных технологий в экономике Украины / Мацевитый Ю. М. и др. // Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. 2007. № 3. C. 23-29.
2. Стефанюк В. В. Интеллектуальная система поддержки функционирования теплонасосного энергоснабжения // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. 2010. T. 3, № 10 (45). С. 33-35. URL: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/2901
3. Безродный М. К., Притула Н. А. Термодинамiчна та енергетична ефектившсть теплонасосних схем теплопостачання: монографш. Кшв: Нацюнальний технiчний утверситет Украши «Кжвський полiтехнiчний iнститут iменi 1горя Сжорського», 2016. 272 с.
4. Галан М. А. Тепловой насос - энергетически эффективная составляющая систем кондиционирования воздуха // Тепловые насосы. 2011. № 2. С. 25-30.
5. Анализ экономической эффективности при реализации теплонасосных систем для теплоснабжения / Басок Б. И. и др. // Промышленная теплотехника. 2008. Т. 30, № 4. С. 56-63.
6. A Model for Simulating the Performance of a Pavement Heating System as a Supplemental Heat Rejecter With Closed-Loop Ground-Source Heat Pump Systems / Chiasson A. D. et. al. // Journal of Solar Energy Engineering. 2000. Vol. 122, Issue 4. P. 183. doi: http://doi.org/10.1115/1.1330725
7. Опыт применения тепловых насосов для теплоснабжения в южных районах Украины / Хворов М. М. и др. // Вдаовлювана енергетика. 2006. № 1. С. 20-25.
8. EHPA Market and Statistics Report. 2017. URL: https://www.ehpa.org/about/news/article/european-heat-pump-market-and-statistics-report-2017-is-available-now/
9. Енергетична стратегш Украши на перюд до 2035 року «Безпека, енергоефектившсть, конкурентоспроможшсть»: Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши № 605-р. 18.08.2017. База даних «Законодавство Украши». URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/497-2018-%D1%80#n15 (Дата звернення: 03.09.2018)
10. Лисенко О. М. Оцшка окремих режимгв експлуатацп шдив^ального теплового пункту // Промислова теплотехника. 2012. Т. 34, № 7. С. 95-99.
11. Комплексна модершзацш типово! системи теплопостачання будiвлi на основi використання теплового насосу типу «повггря-вода» / Басок Б. I. та in // Промислова теплотехника. 2009. Т. 31, № 7. С. 19-21.
12. Про прюритетш напрями розвитку науки i техшки: Закон Украши № 2519-VI. 9.09.2010. База даних «Законодавство Украши». URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2623-14 (Дата звернення: 03.09.2018)
13. Недбайло О. М. Використання теплового насосу типу «повггря-рщина» в юнуючш центратзованш системi опалення // Компрессорное и энергетическое машиностроение. 2010. № 2 (20). С. 32-36.
14. Модертзацш системи опалення будм з використанням теплового насоса типу «повггря-рщина» / Басок Б. I. та in // Промислова теплотехшка. 2015. Т. 37, № 5. С. 68-74.
Дата надходження рукопису 19.07.2018
Басок Борис 1ванович, доктор техшчних наук, професор, заввдувач вщдшом, Вщдш теплофiзичних основ енергоощадних технологiй, 1нститут технiчноi теплофiзики Нацiональноi академii наук Украши, вул. Желябова, 2а, м. Ки!в, Украша, 03057. E-mail: [email protected]
Ткаченко Мирослав Володимирович, кандидат технчних наук, старший науковий сшвробггник, Вiддiл теплофiзичних основ енергоощадних технологш, Iнсгигуг гехнiчноi геплофiзики Нацiональноi академii' наук Украши, вул. Желябова, 2а, м. Кшв, Украша, 03057. E-mail: [email protected]
Недбайло Олександр Миколайович, кандидат техтчних наук, старший науковий сшвробггник, Вщдш геплофiзичних основ енергоощадних технологш, 1нститут технiчноi' теплофiзики Нацiональноi' академй наук Украши, вул. Желябова, 2а, м. Кшв, Украша, 03057. E-mail: [email protected]
Тутова Олена Валерпвна, вщдш теплофiзичних основ енергоощадних технологш, 1нсгигуг технiчноi' геплофiзики Нацiональноi академii наук Украши, вул. Желябова, 2а, м. Кшв, Украша, 03057. E-mail: [email protected]
Божко 1гор Костянтинович, кандидат техшчних наук, науковий сшвробггник, Вщдш теплофiзичних основ енергоощадних технологiй, 1нститут технiчноi теплофiзики Нацiональноi' академii наук Украши, вул. Желябова, 2а, м. Кив, Украша, 03057. E-mail: [email protected]
