CC BY
13
Ergonomia mobilnyh strojov. Zborn. z medz.ved.konferencje. - Zvolen, 20 September 2007. - TU vo Zvolene, 2007. - P. 23-29.
7. Библюк Н.1. Про використання гидроприводу у B^Gopi та передачi енерги вiдновних джерел у люозагот1влг Зменшення теплoвидiлення / Н.1. Библюк, Н.Н. Библюк, О.С. Мачуга // Промислова гiдpавлiка та пневматика. - 2007. - № 4(18). - С. 12-15.
8. Библюк Н.1. Еколопчш аспекти застосування прямо! пеpедачi енерги вiднoвних джерел в процесах лiсoзагoтiвлi / Н.1. Библюк, Н.Н. Библюк, О.С. Мачуга // Наукoвi записки : на-ук.-техн. зб. Украшська академiя друкарства. - Львiв : Украшська АД. - 2008. - Вип. 1 (13). -С. 224-230.
Мачуга О. С. Принципы интегрированного использования энергии восстановительных источников в лесозаготовке
Энергообеспечение технологических процессов лесозаготовки, транспортировки и первичной переработки древесины базируется на использовании жидких топлив и электроэнергии, которая влияет на стоимость продукции и объем тепловых выбросов в окружающую среду. Использование энергии восстановительных источников сделает возможным частичный или полный отказ в лесной отрасли от классических источников энергии и соответствующее уменьшение себестоимости древесины.
Ключевые слова: энергообеспечение, лесозаготовка, энергия восстановительных источников.
Machuga O.S. The principles of renovated sources' energy integrated usage in logging
The technological processes of logging, timber transporting and prime timber cutting power supply is based on liquid fuels and electric energy usage, that influence on production cost and volume of heat emission into environment. The renovated sources' energy usage will cause the possibility of partial or full discharge from the classical energy sources in timber branch and the corres timber's cost decreasing.
На сьогодш вщомо чимало способiв перероблення деревини та вiдходiв з не! в енерпю, але одним iз найперспектившших е газифшащя. Завдяки великому потенць алу, малим термшам окупносп проекпв, еколопчним перевагам деревина е найбшьш прюритетною серед шших поновлювальних джерел енергл в бшьшосп краш свггу. Для цього було розроблено конструкщю газогенераторно! установки, на якш здшсне-но низку дослвдв з метою визначення закономiрностi впливу вхщних чинниюв на процес газифшацп та на яюсть синтез-газу. Статистичне оброблення експерименталь-них даних дае змогу визначити оптимальш параметри роботи газогенератора.
У багатьох крашах свггу бюмаса, як джерело вироблення енерги, сьогодш отримуе дедал вагомше значения у р1зних секторах господарсько! д1яльносп, зокрема: на теплових \ електричних станщях для виробництва теплоти { електрично! енерги, в системах центрашзованого теплопостачання на х1м1чних та люопромислових комплексах. Це пов'язано насамперед з ви-черпуванням запаЫв видобувного палива, що призводить до зростання цши на них. Кр1м цього видобувне паливо мае великий вплив на стан довкшля, а це змусило свггову громадсьюсть до створення та запровадження в дда прог-рами Кютського договору. Необхщно зауважити, що потенщал бюмаси до десятка раз1в перевищуе можлив1 потреби людства в енерги, е еколопчно чистим { мае здатшсть до вщновлення.
УДК 621
Acnip. С.С. Лис - НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ ГАЗОГЕНЕРАТОРА З СУЦ1ЛЬНИМ ШАРОМ
Науковий вкиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.7
Сьогодш в свт юнуе тенденцiя до децентрашзаци енергетики, тобто використання когенерацiйних установок для вироблення тепла та електрики. Перспективними когенерацшними установками е двигуни внутршнього зго-рання, якi працюють на синтез-газi.
Тому газифiкацiя деревини з метою вироблення синтез-газу -найбшьш перспективний i екологiчний споЫб перероблення бiомаси.
У Нацiональному люотехшчному унiверситетi розроблено конструк-цiю газогенератора [1] для перероблення деревини та li вiдходiв у синтез-газ, який надалi можна використовувати як паливо котлiв комунальних котелень [3], або зрщжувати, перетворюючи його в рщке паливо. З урахуванням нових конструкторських розробок, побудовано експериментальну установку газогенератора.
Конструктивно лабораторна газогенераторна установка, яку наведено на рис. 1, складаеться з таких основних вузлiв: протитоковий газогенератор (1); охолоджувач синтез-газу (2) (теплообмшник); нагштач пов^я (3); газгольдер (4); вщстшник сконденсованих речовин (5); Т/П - термопара.
Основним завдан-ням експериментальних дослщжень е визначення закономiрностей впливу вхщних чинникiв роботи газогенератора на яюсть синтез-газу. Завдання по-лягае в знаходженнi за-лежностi нижчо1 теплоти згорання синтез-газу вщ породи, розмiрiв подрiб-нено1 деревини, яка по-даеться у газогенератор, об'ему пов^я та частки палива вiд загального об'ему реактора.
У процесi виконання експериментальних дослiджень використовува-лася деревина рiзних порiд: верба (Salix alba L.), сосна (Pinus sylvestris), береза (Betula pendula Roth.) волопстю 43 %, частинки яко1 попередньо нарiзали однаковою товщиною, шириною та вщповщними довжинами l.
Усi вимiрювання виконували стандартизованими приладами. Змшни-ми чинниками експериментальних дослщжень процесу газифжаци певно1 породи деревини були:
• розмiри фракцш деревини 1: 10, 20, 30, 40, 50 мм;
• об'ем повггря, що подаеться в газогенератор G: 40, 65, 90 нм3/год.;
• обсяг деревини в газогенераторi ввд загального об'ему q: 50, 75, 100 %.
Незважаючи на те, що даш кожного дослщу пiддавали попередньо статистичному обробленню з метою вщшукання грубих помилок, сумшвш результати крiм цього перевiряли за допомогою t-критерiю Стьюдента [2].
Рис. 1. Принципова схема docnidHo'i газогенераторно'1 установки
У табл. 1 наведено деяк експериментальнi дат роботи газогенератора на сосновш деревиш розмiром 30 мм.
Табл. 1. Експериментальн дат роботи газогенератора на сосновш деревин
„15 <п £ н « 'Я 2 о ^ § * ю « О а Частка палива в газогенератор^ % £ * Темп. на колос-нику, 0С Темп. синтез-газу на виход1 з га-зогенерато- ра, 0С Склад синтез-газу, %
Н2 СО СО2 СН4 N2 О2
1 40 50 8,403 1193 124 10,98 27,72 7,87 4,43 48,75 0,25
2 40 75 8,995 1211 117 10,95 27,75 7,82 4,48 48,87 0,13
3 40 100 8,695 1202 108 10,82 27,88 7,78 4,52 48,78 0,22
4 65 50 9,289 1213 127 11,66 28,14 8,25 5,75 45,82 0,38
5 65 75 9,875 1219 118 11,58 28,22 8,27 5,73 45,96 0,24
6 65 100 9,636 1215 101 11,61 28,19 8,23 5,77 45,99 0,21
7 90 50 8,810 1223 131 10,18 29,32 8,57 5,23 46,52 0,18
8 90 75 9,430 1236 122 10,29 29,21 8,52 5,17 46,54 0,27
9 90 100 9,185 1231 117 10,13 29,37 8,65 5,15 46,42 0,28
На основi статистичного оброблення отриманих експериментальних даних побудовано пстограми залежност нижчо! теплоти згорання синтез-газу та температури над колосниковою решiткою для деревини рiзних розмiрiв вiд об'ему повiтря та частки палива в реакторi газогенератора.
Рис. 2. Залежшсть нижчо'1 теплоти згорання синтез-газу Q (а) та температури над колосниковоюрешШкою (б) для сосново'1 деревини розм1ром 10 мм вiд об'ему повтря Gпов. та частки палива q у реакторi газогенератора
Рис. 3. Залежшсть нижчо'1 теплоти згорання синтез-газу Q (а) та температури над колосниковоюрешШкою (б) для сосново'1 деревини розм1ром 30 мм вiд об'ему повтря Gпов. та частки палива q у реакторi газогенератора
Науковий вкиик- НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.7
Рис. 4. Залежшсть нижчо'1 теплоти згорання синтез-газу Ц (а) та температури над колосниковоюрешткою (б) для сосново'1 деревинирозмiром 50 мм вiд об'ему повтря Сгпов. та частки палива q у реакторi газогенератора
Рис. 5. Залежшсть нижчо'1 теплоти згорання синтез-газу вiд розмiрiв сосновое деревини, об'ему повтря, яке подаешься в газогенератор, та частки палива в
реакторi газогенератора
Для берези i верби графши залежност мають такий самий вигляд, як для сосново! деревини, тшьки змшюеться нижча теплота згорання синтез-газу, так, при газифжаци верби - зменшуеться на «0,1 МДж/м , а берези -збшьшуеться на «0,2 МДж/м .
Висиовок. З рис. 5. бачимо, що найбшьш оптимальними параметрами роботи газогенераторно! установки на сосновш деревиш (аналопчно для верби i берези), за яких нижча теплота згорання синтез-газу досягае максимуму, е розмiри деревини 30 мм, об'ем повггря, яке подаеться в газогенератор, 65 нм /год, частка палива 75 % вщ загального об'ему реактора.
Для визначення бшьш точних оптимальних napaMeTpiB роботи газоге-нераторно! установки потрiбно побудувати математичну модель у виглядi рiвняння регреси i здiйснити оптимiзацiю.
Лггература
1. Патент УкраТни "Газогенератор" : а.с. Украши № 38952, МКП C10J 3/00, надрукова-но 26.01.2009 р.
2. Пилипчук М.1. Основи наукових дослiджень : пiдручник / М.1. Пилипчук, А.С. Гри-гор'ев, В.В. Шостак. - Львiв : Вид-во "Знання". - 2007. - 234 с.
3. Саламов А.А. Тепловые электростанции с газификацией топлива / А. А. Саламов // Теплоэнергетика. - 2004. - № 5. - С. 75-77.
Лыс С. С. Анализ экспериментальных исследований газогенератора со сплошным слоем
На сегодня известно немало способов переделывания древесины и отходов из нее в энергию, но одним из самых перспективных есть газификация. Благодаря большому потенциалу, малым срокам окупаемости проектов, экологическим преимуществам древесина является наиболее приоритетной среди других возобновляемых источников энергии в большинстве стран мира.
С этой целью была разработана конструкция газогенераторной установки, на которой проведен ряд опытов с целью определения закономерности влияния входных факторов на процесс газификации и на качество синтез-газа. Статистическая обработка экспериментальных данных дает возможность определить оптимальные параметры работы газогенератора.
Lys S.S. An analysis of experimental researches of gazogene is with a continuous layer
For today are known quite a bit methods of redoing of wood and its wastes in energy, but one of the most perspective is gasification. Due to large potential, small terms of recoupment of projects, wood is ecological advantages most priority among other renewable energy sources in the most world countries.
The construction of the gazogene, on which the row of experiments is conducted with the aim of determination of conformity to law of influence of entrance factors which influence on the process of gasification and on quality of synthesis-gas, was worked out for this purpose. The statistical processing of experimental data enables to define the optimal parameters of work of gazogene._
УДК 674.816.3 Проф. П.А. Бехта, д-р техн. наук;
асист. П.В. Лютий - НЛТУ Украти, м. Лье1в
МОДИФ1КУВАННЯ ДЕРЕВИННО-ПОЛ1МЕРНИХ КОМПОЗИЦ1Й СУМ1ШШЮ Л1ГНОСУЛЬФОНАТУ КАЛЬЦ1Ю ТА ПОЛ1В1Н1ЛОВОГО СПИРТУ
Проаналiзовано вплив сум^ лтносульфонату кальщю та полiвiнiлового спирту (за стввщношення компонент: 1/2; 1/1; 2/1) за р!зно! температури (160-200 оС) та тривалосп (0,8-1,2 хв/мм) пресування на межу мщносп тд час статичного згинання, водопоглинання та набрякання за товщиною деревинно-полiмерних плит. Встановле-но, що найвищi показники мщносп та водостшкосп деревинно-полiмерних плит спос-тер^аються за стввщношення л^носульфонату кальщю та полiвiнiлового спирту 1/1, а також за таких умов пресування: температури - 200 оС; тривалосп - 1,2 хв/мм.
Постановка проблеми. Деревинно-пол1мерш матер1али (ДПМ) на основ! термопластичних пол1мер1в характеризуються задовшьними ф1зико-ме-
