CC BY
46
УДК 336.226.212.1:332.2
Олена Сергнвна Павлш
1нститут економ1ки промисловостi НАН Украши, Кт'в
АНАЛ1З ЕКОНОМ1ЧНО1 СУТНОСТ1 ЗЕМЛ1 ЯК ОБ'еКТА ОПОДАТКУВАННЯ
Оподаткування земл1 е прюритетним та важливим напрямом у загальнш систем1 оподаткування, адже земля та И надра - це нащональне багатство, що перебувае тд особливою охороною держави [1, ст. 1]. До того ж земельш ресурси е матер1альною основою для виробництва, важливим фондом для промисловосп, адже вщ характеру i р1в-ня ефективностi використання землi зале-жить розвиток продуктивних сил, масштаби виробництва. Однак через те що на сучасно-му етат земля знаходить свое економiчне вщображення через систему сощально-економiчних зв'язюв та майнових взаемовщ-носин мiж громадянами, !х об'еднаннями, органами мюцевого та державного управлш-ня, постае проблема ращонального використання земельних ресуршв. У зв'язку з цим стимулювання рацiонального використання, охорона та освоення земель, тдвищення ро-дючосп rрунтiв, вирiвнювання сощально-економiчних умов господарювання на землях рiзноl якосп, розвиток iнфраструктури в на-селених пунктах, формування спещальних фондiв фшансування цих заходiв стае мож-ливим саме за допомогою iнструментiв опо-даткування.
Сутнють та особливостi землi як об'ек-та оподаткування розглядалися у роботах багатьох вггчизняних i росшських науковцiв та економiстiв. Так, В. Книш [16] розглядав землю виходячи з прюритетносп функцiй землi (еколопчно!, економiчноl i сощально1), А. Третяк [9] пропонував подвшний пiдхiд до вивчення економiчноl сутностi землi як, власне, територiального базису та штеграль-ного природного ресурсу. Аналiзу земельного оподаткування та сутносп земл^ зокре-ма, присвятило сво! роботи багато зару-бiжних дослiдникiв та економюив. R. Dye i R. England [8] дослщжували вплив додатко-вих благ на вартiсть землi та розмiр земельного податку. R. Birdand E. Slack [12] при-
святили свою роботу розгляду економiчноl сутностi землi як об'екта ринкових вщносин. Сутнiсть землi як об'екта оподаткування та-кож дослщжували П. Лойко [4], О. Лебедева [7], З. Паньюв [11], В. Жушман [15] та шшь Однак невиршеним залишаеться питання про те, чи можна використовувати пропоно-ванi тдходи до визначення економiчноl сут-носп землi як об'екта оподаткування у вгг-чизняному земельному законодавствi.
У зв'язку iз зазначеним метою дано1 статтi е проведення аналiзу економiчноl сут-ностi землi як об'екта оподаткування з точки зору ll багатофункщонального використання, що дозволить розробити науково обгрунто-ванi висновки щодо напрямкiв вдосконален-ня земельного оподаткування в Украш.
З розвитком майнових вщносин земля стала одним iз головних об'екпв оподаткування. Саме тому, перш за все, доцшьно ви-значити ll економiчну сутнють як об'екта оподаткування, оскiльки саме наявнють землi зумовлюе iснування системи земельного оподаткування. Тому в даному випадку дощ-льно розглянути таю поняття, як «земля», «земельна дшянка» та «земельш ресурси».
У повсякденнш практищ поняття «земля» та «земельна дшянка» вживаються як щентичш, хоча насправдi вони мають певш вiдмiнностi. Так, земельна дiлянка, волод дачи вшма ознаками, притаманними земл^ мае додаткову видову ознаку - установлен межi та визначене мюце розташування. Згiдно iз Законом Украши «Про охорону земель» земля визначаеться як «поверхня сушi з грунтами, корисними копалинами та шшими при-родними елементами, що оргашчно поеднанi та функцiонують разом з нею» [2, ст. 1]. У той час як земельна дшянка згщно iз Законом Украши «Про ощнку земель» визначаеться як «частина земно1 поверхнi з установленими межами, певним мюцем розташування, з ви-значеними щодо не1 правами» [3, ст. 1].
© А.С. Павлш, 2014
Економта npoMurnoeocmi Economy of Industry
У впчизняному земельному законо-давствi в деяких випадках термш «земля» вживасться замiсть поняття «земельна дшян-ка». Використовуються такi термiни, як «оренда землi», хоча мова йде про оренду певно! земельно! дiлянки, «кушвля-продаж землi» (замiсть «купiвля-продаж земельно! дшянки»), «оцiнка землi» (замiсть «оцiнка земельно! дшянки»). Це зумовлено насампе-ред тим, що цi поняття е усталеними, i вико-ренити вживання термiнiв «земля» та «земельна дшянка» як синонiмiв досить важко. Однак слщ чiтко розумiти, у яких випадках поняття «земля» вживаеться у загальному сенЫ, а в яких у розумшш «земельна дшянка».
Поряд iз поняттями «земля» та «земельна дшянка» як у вггчизняному земельному законодавсга, так i в економiчнiй теорi!' вживаеться термш «земельш ресурси». Згщ-но iз Законом Укра!ни «Про охорону земель» тд земельними ресурсами розушють «су-купний природний ресурс поверхш сушi як просторового базису розселення i господар-сько! дiяльностi, основний зашб виробництва в сiльському та люовому господарствi» [2, ст. 2]. Тобто поняття «земля», «земельш ресурси» та «земельна дшянка» сшввщносять-ся як загальне, часткове та одиничне.
Через те що земля е головним джере-лом задоволення першорядних потреб люди-ни та найголовшшим природним ресурсом, вона привертае увагу географiв, економютсв, сощолопв та юриспв. Кожна з цих дисцип-лш описуе сутнють землi на основi певних, притаманних !й параметрiв.
Так, з географiчно! точки зору визна-чаються фiзичнi параметри земл^ такi як мiсце розташування, розмiр дiлянки, родю-чiсть rрунтiв та шшг Цi параметри вплива-ють на процес землекористування i визнача-ють кориснiсть землi та !! оптимальний вид використання. До того ж саме вщ вищезгада-них фiзичних параметрiв залежить вартiсть земельно! дшянки.
Мюце землi в економiчнiй науцi визна-чаеться тим, що вона е важливою ланкою усiх виробничих процешв, головним джере-лом багатства, що мае грошовий вираз та може бути об'ектом кушвльпродажу. Обме-женiсть та кориснють землi як економiчного
блага робить !! власнiстю, а це у свою чергу сприяе виникненню та розвитку ринкових вщносин у процес володiння, користування та розпорядження землею [4, с. 11].
З точки зору сощальних вщносин земля розглядаеться насамперед як мюце про-живання. До того ж через обмеженють земе-льних ресуршв та збшьшення попиту воло-дiння землею стае привабливим для багатьох, оскшьки земля вдаграе вирiшальну роль у формуванш i змiцненнi середньо! й елггао! соцiальних верств укра!нського суспшьства [5, с. 198].
Юридична наука вивчае питання, пов'язаш з володшням, користуванням та розпорядженням земельних ресуршв, а також правами й обов'язками, що виникають у процесi майнових вщносин стосовно землг
Вищенаведенi визначення недостатньо розкривають сутнiсть землi як об'екта опо-даткування. Саме тому доцшьним е розгляд землi з точки зору !! багатофункцiонального використання.
Економiчнi вщносини дозволяють роз-глядати землю як:
об'ект нерухомосп (тобто земельну дь лянку як територiальний базис для розмь щення певних об'ектiв);
товар (тобто об'ект кутвльпродажу); об'ект господарсько! дiяльностi (тобто засiб виробництва).
Будь-яка дiяльнiсть людини - вироб-нича, комерцшна або iнша - нерозривно по-в'язана iз землею, яка е найважлившим видом i складовою частиною нерухомостi, тд-грунтям формування будь-якого нерухомого об'екта.
Розглядаючи землю як об'ект нерухомосп, доцшьно зробити уточнення, що у цьому випадку мова йде про конкретну земе-льну дшянку, тобто частину земно! поверхш з установленими межами, яка характеризу-еться певним мюцем розташування, госпо-дарським використанням, правовим режимом та шшими суттевими ознаками, з визначени-ми щодо не! правами [6, ст. 14]. Визначаль-ним для вщнесення речей до нерухомих був i продовжуе залишатися !хнш зв'язок iз землею, саме тому земля е складовою частиною нерухомого майна.
Економта промисловостi Экономика промышленности
Як об'ект оподаткування земля у складi нерухомосп мае ряд властивостей, яю е при-вабливими для !! включення у систему опо-
Крiм зазначених ознак земля як об'ект нерухомосп характеризуеться певними сощ-ально-економiчними та природно-ктматич-ними параметрами.
Розмiри i мiсце розташування е най-важливiшими фiзичними характеристиками земельно! дшянки. Мiсце розташування дь лянки характеризуеться !! вiдмежуванням вiд основних шженерних комунiкацiй, територь альних центрiв впливу, наявнiстю дорiг та !х якiстю. Залежно вiд наявностi тих чи шших додаткових благ варпсть земельно! дiлянки та розташованих на нш будiвель чи споруд може значно в^^знятися [8, с. 8].
На цшнють земельно! дiлянки також впливають i природно-технологiчнi власти-восн, такi як контурнiсть, рельеф, геолопя та iншi. Залежно вiд цих якостей витрати на освоення та використання земельно! дшянки, а саме прокладку шженерних комушкацш, бущвництво бущвель i споруд, !х експлуата-
даткування [7, с.124-125]. Основнi властиво-сп землi як об'екта нерухомостi наведено у табл. 1.
щю, будуть неоднаковi. Також значний вплив на цшнють землi як об'екта нерухо-мостi е еколопчний стан як безпосередньо дшянки, на якш розташований об'ект, так i прилеглих земель.
Розгляд землi у складi нерухомостi до-зволяе зробити висновок, що земельна дшян-ка е основою жигтедiяльностi людини. Саме непорушшсть та довговiчнiсть, основш влас-тивостi землi як об'екта нерухомосп, дозво-ляють мати стабшьш податковi надходження з будь-яко! земельно! дшянки, залучено! до об^у. Однак розглядати землю лише як об'ект нерухомосп недостатньо. Для повного тлумачення економiчно! сутносп землi як об'екта оподаткування доцшьно розглянути !! як товар, тобто об'ект кушвльпродажу.
Сутнють землi як товару полягае в тому, що вона включае в себе одночасно i благо, необхщне споживачам, i затрати або шве-стицi!, без яких володшня i користування
Таблиця 1
Основм властивост1 земл1 як об 'екта нерухомост1
Властивють Характеристика
Непорушшсть (стацю-нарнють) Неможливiсть перемiщення землi у просторi. Цiна земельно! д> лянки та розташованого на нш нерухомого майна залежить вiд !! мiсця розташування
Довговiчнiсть Земля як частина поверхш земно! сушi мае безкшечний термiн "життя" i не зношуеться. Ця властивiсть дозволяе мати достатньо стабшьш податковi надходження
Придатнiсть i обмежений характер пропозицi! Поверхня (площа) землi обмежена границями сушi земно! куш. Замiнити землю якимось шшим засобом виробництва неможливо. Обмеженiсть землi та неможливiсть !! довiльного розширення е передумовою для пошуку шляхiв щодо бiльш ефективного !! використання
Матерiальнiсть Земля як частина нерухомосп може функцюнувати в натурально-речовш та вартiснiй формi. Фiзичнi характеристики земельно! дь лянки (розмiр, мюце розташування, родючiсть), а також визначена ними варпсть, як правило, використовуються при визначенш по-датково! бази
Змша вартостi у часi Варпсть земельно! дшянки залишаеться вщносно незмiнною, але через зростаючий дефщит та високий ступiнь забудови може шд-вищуватися
Багатофункцiональне призначення Земля використовуеться як зашб виробництва, предмет працi, про-сторовий базис будь-якого бiзнесу
Кшьюсть Постшна, не вiдтворюеться
Економта промисловостi Есопоту of
земельною дшянкою практично неможливе
[9, с. 29].
Ще з давшх час1в володiння землею вважалося престижним та свщчило про висо-кий статус землевласника, адже саме земля забезпечуе сво1х власникiв усiм необхiдним. З цього приводу Дж. Медiсон, один iз перших засновникiв конституци США, ствер-джував, що "the class of citizens who provide at once their own food and their own raiment, may be viewed as the most truly independentand happy"1 [10, с. 15]. Саме тому i зараз, здобу-ваючи право на земельну дшянку, володшня землею стае психолопчно привабливим, оскшьки земля вдаграе виршальну роль у формуванш i змiцненнi сощальних верств суспiльства. П'ять рiвнiв потреб, яю задово-льняються землею як товаром, у свщомосп людей об'еднуються у певну iерархiю i тд-порядковуються принципу вiдносного дом1-нування. Задовольняючи щ потреби, земля стае основою самореал1заци, саморозвитку потенцiальних можливостей людей.
Зпдно iз законодавством бшьшосн держав, у тому числi й Украши, особи, якi мають у власносп земельну дiлянку, мають право ll продати, подарувати, передати у спадщину, вiддати у заставу, здати в оренду, обмшяти, внести у статутний каттал шдпри-емств, банкiв тощо, тобто мають право роз-поряджатися нею на свш розсуд як нерухо-мим майном. Це право приводить до виник-нення земельного об1гу, а розвинений земе-льний об1г, у свою чергу, передбачае наяв-нiсть земельного ринку2 [11].
Для здшснення бiльшостi операцiй на земельному ринку, а також для оподаткуван-ня необхщно правильно оцiнювати землю. У свгговш практицi поширення набула ощнка землi за li ринковою вартютю (marketvalueas-sessment) та нормативна грошова оцiнка (area-basedassessment) [12, c. 35-37].
1 "та частина населения, яка може забезпе-чити себе власними харчами та одягом, може вважатися д1йсно незалежною та щасливою."
2 системи орган1зац1йно-правових i еконо-м1чних в1дносин, що виникають у процес1 пере-розпод1лу земель та прав на них м1ж суб'ектами цього ринку на основ1 конкурентного попиту i пропозицп.
Оцiнка землi за ринковою вартiстю ви-користовуеться набагато часпше, нiж нормативна грошова, та застосовуеться у вшх кра1-нах ОССР та багатьох шших, де земельний ринок досить розвинений. Вартють землi у цьому випадку визначаеться як " the price that would be struck between a willing buyer and a willing seller in an arm's length transaction"3 [12, c. 36].
В Украш застосовуеться нормативна грошова ощнка4 земель, яка зпдно з вггчиз-няним законодавством е базою для визна-чення розмiру державного мита при оформ-ленш успадкування, дарування та мши земе-льних дшянок, що перебувають у власносп, розмiру земельного податку та орендно1 плати за земельш дiлянки державно1 i комуналь-но! власностi, що передаються в оренду [13].
Ощнка землi за ринковою вартютю мае низку переваг, однак застосовувати ll у вгг-чизняних умовах неможливо. Це зумовлено нерозвиненютю земельного ринку Украши, вщсутшстю належно1 законодавчо1 бази, а також незавершешстю земельних реформ, що у свою чергу перешкоджае формуванню цшсно1 земельно1 полiтики в краlнi.
О. Ушьямсон, вiдомий американський економiст, в однш iз сво1х робiт описав чоти-ри рiвнi, що формують розвинений земельний ринок та в^^зняються один вщ одного ступенем впливу на ринковi операцп [14, c. 13-14]:
органiзацiя взаемодп iз зовнiшнiм се-редовищем (embeddedness) пов'язана з куль-турними щнностями, якi формуються у межах певно1 кра1ни;
державнi структури (governancestruc-tures) впливають на формування щни на землю, вiдiграють певну роль у створенш «правил гри» на ринку, встановлюють обмеження на тип землекористування;
3 и • •
ц1на, що застосовуеться в операциях мiж незалежними особами, як1 не мають шяких особ-ливих особистих в1дносин один з одним, тобто цша, що складаеться в умовах в1льно! ринково1 конкуренцИ."
4 одночасне визначення кадастрово1 вар-тост1 вс1х земельних д1лянок у межах адм1н1стра-тивно-територ1альних утворень (областей, райо-н1в, м1ст, поселень 1 т.п.) по оц1нним зонам на певну дату.
Економжа npoMurnoeocmi Экономика промышленности
перерозподш pecypciB (resourcealloca-tion) описуе фактичш операцiï, що здшсню-ються на ринку земл^ взаемодiю мiж суб'ектами ринку та визначення цши на землю;
економшо-правове середовище (institutional environment) складаеться з правовоï бази, кадастровоï системи, системи земельного оподаткування та фшансового ринку. Слабке економшо-правове середовище може перешкодити i навiть паралiзyвати ефективне функцюнування ринку землi.
Саме вдосконалення економшо-право-вого середовища та узгоджене функцюнування вшх чотирьох рiвнiв буде сприяти формуванню вiтчизняного розвиненого земельного ринку та збшьшенню податкових надходжень до державного бюджету.
Поряд з вивченням землi як об'екта нерухомосп та товару необхщно також мати чiтке уявлення про землю як про зашб виробництва. Значення землi для рiзних галу-зей народного господарства неоднакове. Так, якщо у промисловосн, житловому фондi та транспортнiй сферi земля використовуеться як просторовий базис, то у сшьському госпо-дарсга вона виступае головним засобом ви-робництва, джерелом добробуту та прибут-ковосн.
Як головний засiб виробництва земля мае ряд особливостей, що ютотно вiдрiзня-ють ïï вщ iнших засобiв виробництва.
На вщмшу вiд iнших iснyючих засобiв виробництва, не зв'язаних iз постiйнiстю мю-ця, землю не можна замшити iншим засобом виробництва, оскiльки жодний виробничий процес у сшьському господарсга не може здшснюватися без прямого залучення землi.
Ще одна вщмшнють землi як засобу виробництва полягае в тому, що вона неод-норiдна за яюстю, тобто при рiвних вкладен-нях в одиницю площi кшьюсть одержувано1' продyкцiï може значно в^^знятися.
Черговою особливiстю землi е ïï тери-торiальна протяжнiсть i постшшсть розташування дiлянок, завдяки чому виникае можли-вiсть активно застосовувати у сшьському господарсга мобiльнi машини та збшьшува-ти ефективнiсть землекористування.
Характер використання землi в сшьському господарсга багатоплановий: на нш
обробляеться велика кiлькiсть рiзних видiв сiльськогосподарських культур: зернових, технiчних, кормових, плодових та шших.
Родючють грунту - найцшшша власти-вiсть землi як засобу виробництва. Адже завдяки цш ключовiй особливостi земля при правильному ïï використанш не зношуеться, не погiршyеться, а, навпаки, покращуе своï властивостi, тодi як iншi засоби виробництва зношуються та замшюються новими у про-цес працi.
На жаль, доводиться констатувати, що ефективнiсть використання сшьськогоспо-дарських земель в Украш значно нижча, шж у середньому у Сврош Головними причинами цього е: тривале безгосподарне ставлення до землi, помилкова стратепя максимального залучення земель до обробггку, недосконалi технiка i технолопя обробiткy землi та виробництва сшьськогосподарсь^' продyкцiï, невиважена цiнова полггика. Усi цi чинники призводять до неефективного землекористу-вання та деградацп земель.
До того ж у вггчизнянш практицi ставки податку на землi сiльськогосподарського призначення дуже низью, а це у свою чергу сприяе надмiрнiй концентрацп земель у крупних землекористyвачiв та не забезпечуе додаткових надходжень до бюджепв.
Таким чином, використання землi як засобу виробництва пов'язане з переробною дiяльнiстю, у процесi я^' здiйснюеться об-робка грунту i вирощування сшьськогоспо-дарськоï продyкцiï. Така форма використання землi також носить економiчний характер та впливае на ефективнють системи земельного оподаткування. Для покращення ефективно-стi землекористування доцшьним е збшь-шення ставки земельного податку на землi сшьськогосподарського призначення. У цьо-му випадку, з одного боку, держава матиме додаткову можливють збшьшення податкових надходжень до бюджету, а з шшого -зможе надати податковi пшьги для осiб, що обробляють малопродyктивнi i вiддаленi дiлянки земель, або для осiб, що розширю-ють площi пiд багаторiчними насадженнями i т.д.
Розглянувши економiчнy сутнють зем-лi з точки зору об'екта нерухомосп, товару та засобу виробництва, доцшьним е розгляд
Економта npoMurnoeocmi Economy of Industry
1нших концепцш, 1снуючих в економ1чн1и лператург
Так, В. Книш, виходячи з прюритетно-сн функцш земл1 (еколопчно!, економ1чно! 1 сощально!), розглядае и як сукупшсть трьох елеменнв: «поеднання особливостеИ викори-стання земл1 як природного ресурсу (частини навколишнього природного середовища); основного засобу виробництва (використан-ня земл1 для сшьськогосподарського вироб-ництва); територ1ального базису (викорис-тання земл1 для розселення И розташування об'екнв сощально! шфраструктури)» [15].
А. Третяк пропонуе подвшний пщхщ до вивчення сутносп землк як власне тери-тор1ального базису та штегрального природного ресурсу [7, с. 112].
Осюльки увага багатьох автор1в зосе-реджена на розгляд1 земл1 як природного ресурсу, дощльним е вивчення проблеми И ра-щонального використання.
За сучасними ощнками, упродовж ус1е! юторп свого юнування людство зруйнувало 2 млрд. гектар1в родючих грунпв - це пере-бшьшуе ниш оброблюваш поля та пасовись-ка, площа яких становить близько 1,5 млрд гектар1в. Територш, яких не торкнулася д1я-льнють людини, у свт залишилося не так уже И багато - лише 39% вщ ус1е! площ1 Зем-л1 [16, с. 331]. У табл. 2 наведена площа територш, що збереглися у природному сташ в деяких кра!нах свггу.
Площа територ1й, що збереглися у природному стан
Таблиця 2
Кра!на Загальна площа земель, млн км2 Площа земель, незаИманих господарською д1яльшстю, млн км2 Вщсоток вщ загально! площ1 земель
Укра!на 0,579 0,05 8,6
Росшська Федеращя 17,098 7,5 43,9
Канада 9,984 6,4 64,1
Австрал1я 7,692 2,5 32,5
Бразил1я 8,515 2,4 28,2
КитаИ 9,706 1,8 18,5
Отже, ¡з зазначеного вище випливае, що, з одного боку, земля представляе собою природниИ ресурс, що характеризуеться простором, рельефом, грунтами, рослинним 1 тваринним свггом { ощнюеться з позицп можливосп виконання нею багатоцшьових функцш, не завжди пов'язаних з отриманням доходу. З шшого ж боку, земля розглядаеться як складова 1 невщ'емна частина будь-якого об'екта нерухомосп { ощнюеться з позицп корисносн { прибутковосн використання конкретно! земельно! дшянки.
У цшому проведениИ в робой анал1з 1 дослщження дозволяють зробити таю виснов-ки:
1) для повного тлумачення сутносп земл1 як об'екта оподаткування необхщно враховувати !! особливосн з точки зору можливосп багатофункщонального використання;
2) анал1з сутносп земл1 як частини не-рухомого маИна показав, що саме непоруш-нють та довгов1чшсть, основш властивосп земл1 як об'екта нерухомосп, дозволяють мати стабшьш податков1 надходження з будь-яко! земельно! дшянки;
3) з огляду на свпову практику з пи-тання ощнки земл1 та функщонування земельного ринку дощльним е вдосконалення впчизняного земельного законодавства з цього приводу та завершення земельних реформ, це сприятиме формуванню цшсного уявлення про землю як товар;
4) анал1з земл1 як засобу виробництва показав, що вона використовуеться у сшьсь-кому господарст неефективно, що у свою чергу призводить до деградащ! земель, для запоб1гання цьому пропонуеться бшьш активно залучати земл1 до об1гу, що буде спри-яти формуванню цшсного земельного ринку та бшьш ефективному використанню землг
Економгка промисловостг Экономика промышленности
Що стосусться проблем формування вiтчизняного земельного ринку та доцшьнос-т залучення земель сiльськогосподарського призначення до об^у, то наразi вони по-требують бiльш детального наукового до-слщження, що робить !х перспективним на-прямком подальших дослiджень.
Лiтература
1. Земельний кодекс Укра!ни вiд 25.10.2001 № 2768-III // Вiдомостi Верховно! Ради Укра!ни. - 2002. - № 3-4. - Ст. 27.
2. Закон Украши «Про охорону земель» вщ 16.10.2012 № 5462-VI // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2003. - № 39. -Ст. 349.
3. Закон Укра!ни «Про ощнку земель» вщ 11.12.2003 № 1378-IV // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2004. - № 15. -Ст.229.
4. Лойко П.Ф. К проблеме оценки природных ресурсов и земли как составляющих национального богатства страны / П.Ф. Лой-ко // Недвижимость и инвестиции. Правовое регулирование. - 2002. - № 2-3. - С. 11-12.
5. Третяк А.М. Управлшня земельни-ми ресурсами / А.М. Третяк, О.С. Дорош. -Вшниця: Нова книга, 2006. - 360 с.
6. Податковий кодекс Укра!ни вщ 02.12.2010 № 2755-VI // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни. - 2002. - № 13-14, № 15-16, № 17. - Ст. 112.
7. Лебедева О.И. Земля как экономическая категория / О.И. Лебедева // Проблемы современной экономики. - 2013. -№3(47). - С. 124-129.
8. Richard F. Dye. Assessing the Theory and Practice of Land Value Taxation / F. Dye
Richard, W. England Richard. - Cambridge: Lincoln Institute of Land Policy, 2010. - 34 p.
9. Третяк А.М. Теоретичш основи землеустрою / А.М. Третяк. - К.: Аграрна наука, 2002. - 152 с.
10. Barnes P. With liberty and dividends for all: how to save our middle class when jobs don't pay enough / P. Barnes. - San Francisco: Berrett-Koehler Publishers, 2014. - 29 p.
11. Паньюв З.П. Земельш ресурси / З.П. Паньюв. - Л.: Вид. центр ЛНУ iM. 1вана Франка, 2008. - 272 с.
12. Bird R. Land and property taxation in 25 countries: a comparative review / R.M. Bird, E. Slack // CESifo DICE Report. - 2005. -№3. - 42 p.
13. Кабшет Мшс^в Украши. Постанова вщ 23.11.2011 № 1278 Про затверджен-ня Методики нормативно! грошово! ощнки земель несшьськогосподарського призначення. - Ки!в, 2002 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/.
14. Land in Europe: prices, taxes and use patterns // EEA Technical report. - 2010. -№ 4. - 29 p.
15. Книш B.I. Принцип поеднання особливостей використання землi як природного ресурсу, основного засобу виробництва i територiального базису / B.I. Книш // Акту-альш проблеми вдосконалення чинного за-конодавства Укра!ни. - 2002. - №10. - 347 с.
16. Сидоренко I.I. Аналiз пiдходiв щодо формування ефективного економшо-еколопчного землекористування / I.I. Сидоренко // Вюник Чершпвського Нащонально-го технолопчного eнiверситету. - 2013. -№4(70) [Електронний ресурс]. - Режим до-ступу:www.stu.cn.ua.
Надшшла до редакцИ 24.10.2014 р.
Економгка промисловостг Economy of Industry
