CC BY
15
Литература
1. Егоров С.А., Бутенко А.Н., Домарев А.П. Влияние оксигенатного топлива на работоспособность карбюраторных двигателей. // Подготовка, переработка и использование газа, 1999, вып. 6-7. С. 7-12.
УДК 331.45:622.236
АНАЛ1З ЧИННИК1В БЕЗПЕКИ ПРАЦ1 ДЛЯ В1ДКРИТИХ Г1РНИЧИХ РОБ1Т ПО ВИДОБУВАННЮ БЛОК1В ПРИРОДНОГО КАМЕНЮ
О. В. Дере в'я н ко
Старший викладач кафедри геотехнолопй i промисловоТ екологп* Тел. (0412) 22-49-13 Факс: (0412) 24-14-22
Ю.О. Подчашинський
Кандидат техшчних наук, доцент кафедри автоматики i управлшня в техшчних системах* Тел.: (0412) 37-84-82, 24-14-17 Факс: (0412) 24-14-22
е—таН: ju-p@ztu.edu.ua
*Житомирський державний технолопчний унiверситет вул. Черняховского, 103, м. Житомир, 10005, УкраТна
■а &
В статi проведено ком-плексне обстеження техно-логiчних проце^ввидобуван-ня бло^в природного каменю на каменевидобувних тд-приемствах Житомирськог областi. Результати обстеження дозволяють оцтити стан безпеки пращ та ство-рюють наукову основу для аналiзу умов пращ i виро-блення оперативних управ-лтських дш.
■а &
1. Вступ
Реформування економжи в нашш кра1ш стало причиною змш в оргашзацп дiяльностi каменевидо-бувно1 галузi виробництваь З'явились новi технологи, впроваджуються новi автоматизованi виробничi процеси, новi матерiали. Особливо зросло значення людського чинника в складних ергатичних системах, яю дiють у цiй галузь
Каменевидобувна та кеменеобробна галузь ниш розпалася на численш пiдприeмства, об'еднання, асо-цiацii, корпорацii, спiльнi та малi пiдприeмства. За-провадження ринкових вщносин, залучення великоi кiлькостi робочоi сили в малих та приватних тд-приемствах потребуе вiд керiвникiв галузевих об'ек-тiв вiдповiдних знань, умшь, навичок забезпечення контролю i нагляду за режимом працi та вiдпочинку, за оптимiзацiею працi, та вдосконаленням системи управлшня охороною пращ.
Тому, не дивлячись на устхи науково-техшч-ного прогресу, актуальним е питання забезпечення безпеки працi робiтникiв каменевидобувноi галузi. Загалом в питаннях безпеки пращ гiрничоi промис-ловостi накопичено великш досвiд, але правильне за-стосування цього досвiду неможливо без врахування особливостей каменевидобувноi галузi. Перш за все, це визначенням найбшьш небезпечних технолопчних операцiй, встановлення чинниюв, якi найчастiше е причинами нещасних випадкiв для даноi галузi ви-робництва. Цi особливостi необхiдно враховувати при складанш математичних моделей та прогнозуванню стану охорони працi, а також при розробщ заходiв щодо запобiгання аварiям, виробничому травматизму та професшним захворюванням.
Метою статтi е аналiз технологiчних процесiв ка-менедобувноi та каменеобробноi промисловостi (на прикладi кар'ерiв Житомирськоi областi) та визначен-ня впливу технологiчних чинникiв на рiвень безпеки працi в данш галузi промисловостi.
Задачами проведених дослвджень було:
■ класифiкацiя технологiчних процеив та причин виробничого травматизму по ступеш '¿х небезпеч-ност для працiвникiв галузi;
■ виявлення найбшьш небезпечних технолопч-них операцш з точки зору безпеки пращ та аналiз мож-ливостей '¿х замiни i модернiзацii на бшьш безпечнi;
■ визначення чинникiв, що е причинами нещасних випадюв в данiй галузi виробництва;
■ визначення заходiв по пiдвищенню безпеки пращ для рiзних технологiчних процеав видобування природного каменю.
2. Аналiз iснуючих розробок з охорони пращ в прничш промисловоси
В лiтературних джерелах питання покращення умов та безпеки пращ в прничш галузi висвiтлюеться по рiзному. Як вiдзначено в рядi праць, полiпшення умов працi для видобувних тдприемств на сучасно-му етат досягаеться за рахунок удосконалювання нормативно-правовоi бази охорони працi, розробки ефективних комплексних заходiв щодо полшшення умов працi, а також застосування передових методик аналiзу i прогнозу стану охорони пращ на тдпри-емствах [1, 2, 3]. В даний час продовжуеться робота з адаптацп законодавства Украши до вимог конвенцп i рекомендацiй Мiжнародноi Оргашзацп Пращ [4].
У рядi праць розглянуп актуальнi методолопчш положення удосконалювання дiючоi системи управ-лiння охороною працi (СУОП) при видобуванш ко-рисних копалин, основш шляхи зниження показникiв професiйноi захворюваносп, виробничого травматизму, а також розроблеш основнi пiдходи до ощнки стану охорони працi [5, 6].
Створення ефективного захисту прниюв вщ дii небезпечних i шкщливих виробничих чинникiв при видобуваннi природного каменю в умовах камене-видобувних тдприемств Житомирськоi областi е складною оргашзацшно-техшчною i сощально-еко-номiчною задачею. Ця задача в даний час не виршена
i практично не розглядалася, а часом навiть кнору-валася. При цьому недостатня ефектившсть впрова-джених заходiв обумовлена багатьма причинами, але головш з них пов'язаш iз змiною структури виробни-цтва (впровадженням новiтнього устаткування), переходом Укра'ни до ринковоi економжи, недостатнiм фiнансуванням заходiв, спрямованих на створення нешкщливих i безпечних умов пращ, ввдсутшстю до-слiджень та сучасних розробок з охорони пращ в каме-невидобувнш галузi тощо [7].
Результати наукових дослiджень [7] свщчать про те, що ращональний комплекс заходiв, спрямований на полшшення умов працi, може забезпечити прирост
ii продуктивностi на (15.20)% i бiльше. Так, ефективне використання природного освгглення збiльшуе про-дуктивнiсть пращ на 10 %, штучного - на (6...13)%, правильна оргашзащя робочого мкця - на 21 %, функщо-нальна музика - на 12 %, ращональний пiдбiр кольору виробничих примщень i устаткування - на 25 % .
Закономiрний характер виникнення нещасних ви-падкiв дае можливiсть прогнозувати '¿х принаймнi на найближчу перспективу на пiдставi встановлених закономiрностей, усталених тенденцш та динамiки з облiком можливих змш i профiлактичних заходiв, яю будуть реалiзованi. Виходячи з цих мiркувань, метод прогнозування стану системи охорони пращ може стати досить важливим та ефективним засобом запо-бтння травматизму [8, 9].
Прогнозування може служити шформацшною базою для впровадження ефективних управлшських та оргашзацшних ршень. Як зазначаеться у роботi [10], для цього необхщно розробити методику дiагнос-тики та прогнозування охорони пращ як сощаль-но-виробничо' системи, використовуючи для цього дослiдження та досвщ у галузi технiки, медицини, сощологп та психологii.
Аналiз закордонних джерел шформацп дозволяе зробити висновок про вщсутшсть едностi в пiдходi до прогнозування та формування перелжу робiт з охорони пращ. Згвдно з даними [10], до функцш вiддiлу охорони здоров'я прничого бюро США належать: за-хист пращвниюв вiд повiтряного пилу, радюактивно-го випромiнювання i зайвого шуму, покращення стану промислово' санiтарii та гтени працi, покращення провiтрювання. До завдань в галузi технiки безпеки належать: попередження пожеж i вибухiв, боротьба з газом та пилом, запоб^ання iнших нещасних ви-падюв, удосконалення iнженерних систем, безпека вибухових матерiалiв.
У Великобританii використовують пакети при-кладних програм для реестрацп та аналiзу нещасних
випадкiв, для забезпечення рiзних форм контролю за дотриманням мiр безпеки [11, 12]. У Францп такi про-грами розробляють великi пiдприемства - металур-гiйнi, транспортного обладнання, машинобудiвельнi, мшерально' сировини. Вони мiстять комплекснi та техшчш розробки попередження нещасних випадюв на виробництвi, у реалiзацii цих програм беруть активну участь комиети з гтени i безпеки пращ [11, 12].
Таким чином, створення ефективно' системи управ-лiння безпекою пращ каменевидобувно' промисловостi потребуе виршення комплексу взаемопов'язаних завдань охорони пращ. Тому необхщно виконати аналiз технологiчних процесiв каменевидобувно' промисло-вост (на прикладi кар'ерiв Житомирсько' обласп) та визначити вплив технологiчних чинниюв на рiвень безпеки працi в данш галузi промисловостi.
3. Дослщження стану охорони пращ на каменевидобувних шдириемствах Житомирсько! областi
На територп Житомирсько' областi галузь з видо-бування декоративно - облицювального природного каменю налiчуе близько 250 каменевидобувних та каменеобробних тдприемств.
Порiвняльний аналiз статистичних даних по за-гальному i смертельному травматизмi в каменедо-бувнiй галузi Житомирський областi за останш роки доводить, що гострота травмонебезпеки шнуе. Крiм цього збшьшуеться питома вага тяжкого травматизму та зростають витрати на реабШтащю потертлих. Такий стан речей вимагае детального вивчення про-блеми безпеки працi, перегляду традицшних форм та методiв проф^актики травматизму.
Щороку в Житомирський област близько (25.30)% всього виробничого травматизмовi припадае на каме-недобувну та каменеобробну галузь
Видобуток блочного камшня здшснюеться в пев-нiй послвдовносп шляхом чередування загальних тех-нолопчних процесiв. Найбiльшу небезпеку являють процеси тдготовки блокiв до виймання - 63 % нещасних випадюв та процес транспортування блочно' продукцп - 16,2% (рис. 1).
При проведенш дослiджень найбiльш репрезента-тивним виявився розподш причин нещасних випадюв вiдповiдно до джерел '¿х виникнення: техшчних, ор-ганiзацiйних, психофiзiологiчних. Техшчш причини складають 43,1 %; оргашзацшш - 34,4 %; психофь
виймально-навантажувальш
' щ" 1иттт1
роботи
17,00%-
транспортування
тдготовка бз% блоюв до виймання
Рисунок 1. Розподт випадкiв травматизму за технолопчними процесами в каменевидобувнiй галузi промисловост ЖитомирськоТ областi.
психоф1з1олог1чн1 причини 2°.80%
технолопчн!
орган1зац1инР причини 34,4 0%
Рисунок 2. Розподту випадкiв травматизму за причинами ïx виникнення в каменевидобувнiй галузi промисловост Житомирськоï областi.
зiологiчнi - 20,8 % вщ загальноï кiлькостi нещасних випадюв в каменевидобувнiй галузi промисловосп Житомирськоï областi (рис. 2).
Серед техшчних причин першi мiсця займають:
■ конструктивнi недолiки обладнання, недо-сконалiсть засобiв виробництва - 33%;
■ експлуатащя несправних машин, механiзмiв, обладнання - 10%.
Органiзацiйнi причини розпод^яються таким чином:
■ незадовiльна оргашзащя виконання роби - 17,3%;
■ порушення технологiчного процесу - 10%;
■ порушення правил прничих та тдривних робiт - 9,15%;
■ вщсутшсть або низька якiсть навчання, ш-структажу - до 5%;
Психофiзiологiчнi причини йдуть у наступному порядку:
■ необережшсть або невiрна ощнка небезпечно-стi постраждалими - 9,8%;
■ порушення правил безпеки руху та правил ке-рування транспортних засобiв постраждалими - 7,5%;
■ неузгоджетсть дiй - 3,5%.
Безумовно, на рiвнi травматизму позначаеться i те, що понад 70 % основних фондiв пiдприемств каме-невидобувноï галузi е фiзично зношеними i морально застар^ими. Майже 90 % машин, механiзмiв, обладнання та шструменив мають певнi конструктивнi недолжи, технологiчнi дефекти або не вщповщають вимогам безпеки.
На бiльшостi пiдприемств та оргашзацш каме-невидобувноï галузi перестала дiяти едина система управлiння охороною пращ. В нормативних документах тдприемств не вщображено конкретш обов'язки щодо охорони працi, не передбачене централiзоване навчання, перевiрка знань за допомогою атестацiй та переатестацiй посадових оаб.
В галузi вiдкритих гiрничих робгг витрати на заходи, пов'язаш з негативними факторами виробництва, у деюлька разiв вище, нiж в шших промислових галу-зях. Впровадженням окремих оргашзацшно-техшч-них заходiв досягаються певнi покращення умов пращ, однак рiвень травматизму та профзахворюваносп в цiлому потребуе прийняття б^ьш радикальних i ефективних рiшень в галузi охорони працi. В щлому витрати на цi заходи в бшьшосп випадкiв економiчно не ефективш. Так, збiльшення тарифних ставок за роботу у важких та шкщливих умовах не стимулюе зростання продуктивноси працi, а лише частково вщшкодовуе заподiяну працiвниковi шкоду. Викори-
стання таких неефективних заходiв пов'язано з недо-оцiнюванням об'ективних умов, невмшням прогнозу-вати змiни суспiльних явищ та виробничих процесiв. Вищесказане свщчить про необхiднiсть iншого тдхо-ду до засобiв захисту працюючих вщ дiï шкiдливих i небезпечних виробничих факторiв, а також до методiв аналiзу i оцiнки безпеки технолопчних процесiв.
До специфiчних особливостей каменевидобувноï галузi слiд вiднести безперервну змшу умов виконання робiт, спричинену порядком застосування рiзних механiзмiв та конструкцш, постiйне перемiщення ро-бочих мшць гiрникiв, в межах кар'ерного поля, а також змшу метеоролопчних i гвдролопчних умов залежно вщ пори року i району видобування. В данш галузi на тепершнш час переважають невеликi тдприем-ства з рiчним обсягом видобуванням до 10000 м3. При цьому обсяг видобування i яюсть блокiв залежать ввд технологи якi не е стандартними для вах гiрничих тдприемств; блочш кар'ери мають декiлька фронпв видобування так як вибоï забезпечуються окремими бригадами, якi повиннi працювати на певних безпеч-них вщступах. Технологiï видобування визначаються геологiчною будовою, розкритiстю або зцементова-нiстю природних трщин, анiзотропними подiлами гiрських порщ, вимогами стандартiв щодо якостi бло-кiв i '¿х розмiрних характеристик. Також досить часто можливе використання декшькох способiв видобування залежно вщ фiзико-технiчних властивостей окремих дшянок родовища, а отже - i використання декшькох технологiчних комплексiв.
4. Аналiз небезпечних та шкiдливих виробничих чинниюв при видобуваннi блокiв природного каменю
Iснуючi способи видобування блоюв природного каменю досить рiзноманiтнi i '¿х вибiр залежить вiд властивостей прських порiд i трiщинуватостi масиву родовища. По характерi впливу на масив ва способи пiдроздiляють на чотири групи: мехашчш, вибуховi, фiзико-технiчнi, а також iхнi комбiнацii.
На сучасному етат все бiльшого застосування набувають комбшоваш способи пiдготовки блоюв до виймання. Вмiле поеднання рiзних способiв дае можливiсть ефективно використовувати '¿х переваги i зменшувати негативний вплив. Серед найб^ьш поши-рених комбшованих способiв можна назвати:
■ вибухово-клиновий споаб (вибухове вiддiлення монолтв вiд масиву i гiдроклиновий подш '¿х на блоки);
■ буро-вибухово-клиновий споиб (суцiльне бурiння свердловин, вибухове вщд^ення монолiтiв вiд масиву i гiдроклиновий подiл '¿х на блоки);
■ канатно-клиновий спосiб (вiддiлення монолтв ввд масиву канатними установками з канатом, армованим алмазними рiжучими елементами та п-дроклиновий подiл монолiту на блоки);
■ канатно-вибухово-клиновий споаб (рiзання щiлини канатними установками, вибухове ввддшення монолiтiв вiд масиву i гiдроклиновий подiл '¿х на блоки);
■ вщд^ення монолiтiв вщ масиву за допомогою НРЗ та гщроклиновий подiл '¿х на блоки.
Ефектившсть комбшованих способiв зростае при використанш високопродуктивного технологiчного спецiалiзованого новинього обладнання.
Складовою частиною пiдготовки блокiв до вийман-ня е вiддiлення блокiв та монолтв вiд масиву гiрських порщ родовища. Розглянемо основнi способи вщдшен-ня блокiв та монолiтiв вщ масиву родовища, що засто-совуються на рядi каменевидобувних пiдприемств Жи-томирсько' областi (ЗАТ "Головинський кар'ер "Грашт", ОАО "Коростишевський гранiтний кар'ер", ОАО "Оме-лянiвський кар'ер"). При цьому основну увагу придши-мо небезпечним та шюдливим виробничим чинникам цих способiв. Найбiльш розповсюдженими способами ввддшення блокiв та монолiтiв ввд масиву родовища в даному випадку е буроклиновий споаб, буровибуховий споаб, термiчний спосiб та використання невибухових руйнуючих засобiв.
Сутнiсть буроклинового способу зводиться до бу-рiння шпурiв, у якi вводяться клини (проси й склад-нi). Прикладання до клишв зусиль призводить до вщокремлення монолiтiв та блокiв вiд масиву. Удо-сконалення цього способу йшло шляхом створен-ня клинових пристро'в з гщроприводом або iншими типами приводiв. Тиск рiдини, що створюеться при гщроклиновому способi, складае максимально до 50 МПа. Розпiрне зусилля змшюеться вiд 850 до 3640 кН. Дiаметр шпурiв складае до 60 мм.
В даному способi застосовують потужш насоснi станцп з електроприводом i набором гнучких шлангiв високого тиску. А це вже небезпечно - тдвищуеться ймовiрнiсть ураження струмом, розривiв шлангiв, iн-ших несправностей устаткування. Але дане обладнання мае у порiвняннi з вибуховими способами незаперечш переваги, що полягають у забезпеченш екологiчно чисто' роботи, можливостi переривання процесу руйнування.
Серед кнуючих способiв вiдокремлення блокiв та монолiтiв на кар'ерах з видобування облицювального каменю основне мшце посщае буровибуховий споаб. Його застосування е майже обов'язковим на даних кар'ерах завдяки ушверсальносп, тобто можливосп використання як при вщокремленш великих моноль тiв вщ масиву, так i при подШ цих монолiтiв на товарнi блоки, пасировщ блокiв, пiдробцi пiдошви та виконан-нi гiрничо-капiтальних робiт. Використання цього способу можливе протягом всього року та не потребуе великих затрат пращ. Висновок про популяршсть цього способу можна зробити на основi юлькосп вибухо-вих речовин, що споживають видобувш пiдприемства. Так, протягом 1995-2001 роюв при розробцi родовищ габро (Шадурського, Слiпчицького I i Слшчицького II) та лабрадориту (Осникського, Кам'янобрщського, Добринського, «Кам'яна Шч» i Головинського) було спожито близько 50 тон вибухових речовин.
Одночасно з перевагами даний споиб мае i недо-лжи. Перше за все це великий рiвень травматизму (вiд 45 до 50% вщ загально' кiлькостi). Найбшьш травмо-небезпечними е роботи з буршня шпурiв (70% випад-юв), лiквiдацii вiдмов (18%) та знищення вибухових речовин (12%).
Необхщно зазначити, що супровщними неспри-ятливими факторами, якi спричинюють травматизм, е: запилешсть повiтря при буршш шпурiв, низький рiвень мехашзацп вантажно-розвантажувальних ро-бiт при заряджання шпурiв та безпосереднiй контакт працюючих з токсичними вибуховими речовинами, а також негативний вплив шуму вщ бурового устат-кування Недосконалiсть технолопчного процесу при
вiдокремленнi монолiтiв та блоюв полягае у трудо-мшткосп операцiй з бурiння шпурiв, у необхщност виконувати пiдривнi роботи по всш територii кар'ер-ного поля, у зрушенш блокiв пiд час '¿х бурiння, що призводить до травматизму працюючих. Наслщком конструктивних недолшв механiзмiв i устаткування е часп поломки бурового iнструменту пiд час забурю-вання шпурiв, що в свою чергу призводить до травму-вання бурильниюв.
Конструктивнi недолiки бурового устаткування полягають у тому, що системи пилопридушення часто виходять з ладу i не забезпечують достатнього очи-щення повггря. Технологiчнi операцГ' з нарощування та розбирання бурового стояка, яю виконуються на кнуючих бурових верстатах, вщзначаються трудо-мiсткiстю. Крiм того, на буровому верстай СБУ-100 немае захисно' огороджувально' сiтки на оглядовому вжш кабiни з боку обертача. Близько половини вах нещасних випадюв, пов'язаних з бурiнням шпурiв, трапляеться при усуненш поломок окремих вузлiв бурових верстатiв. Основним фактором, який сприяе травмуванню, у цьому разi е вщсутшсть техноло-гiчних карт безпечного виконання ремонтних роби. Якщо технолопчш операцГ' безпечно' експлуатацГ' бурових верстапв детально описанi i прошюстроваш у вiдповiдних правилах з експлуатацп, то на ремонтнi роботи ввдповщно' документацii немае.
Серйозною перешкодою для подальшого пiдви-щення безпеки масових вибухових роби е вiдмови шпурових зарядiв, якi на дослiджуваних кар'ерах тра-пляються в основному через застосування вибухових матерiалiв iз заводськими дефектами чи закшченими термiнами зберiгання, недосконалкть засобiв iнiцiю-вання вибуху, неправильний монтаж електротдрив-них мереж чи мереж з детонацшних шнурiв, використання водонестшких вибухових речовин в умовах обводненоси масивiв гiрських порщ.
Проведений аналiз буровибуховiх робiт дае мож-ливiсть намiтити основнi напрями боротьби з травматизмом. З одного боку, це створення об'ективно безпечних умов пращ, основою яких мають бути заходи техшчного характеру, а з другого - полшшення оргашзацп виконання роби.
Заходи техшчного характеру повинш бути спря-моваш на:
■ розробку i використання бiльш безпечних у застосуваннi малощiльних полштероних вибухiвок з багатьма ступенями спов^ьнення;
■ зменшення ручних операцiй при вантажно-розвантажувальних роботах i заряджаннi шпурiв,
■ скорочення кiлькостi вщмов, розробку спецi-альних приладiв або пристро'в для реестрацГ' повноти детонацп вибухових речовин та надiйностi спрацю-вання засобiв iнiцiювання, а також для своечасного виявлення вщмов;
■ забезпечення ретельного огляду тсля вибуху мшця вибуху для пересвiдчення, що робота там буде безпечною, а саме, що у забо' вщсутш заряди та залиш-ки ВР, що не вибухнули;
■ забезпечення розмщення по визначенiй лi-нп розколу спецiального запобiжного щита з де-рев'яних колод.
Всебiчний аналiз органiзацiйних причин нещасних випадюв дае змогу зробити висновок, що осно-
вним мотивом, який спонукае робиниюв порушувати правила охорони пращ, е застосування небезпечних прийомiв роботи для зменшення затрат пращ та спро-щення технолопчних операцiй. Тому для зменшення ризику травматизму з оргашзацшних причин треба прагнути, по-перше, до максимально можливого ско-рочення частки ручноï пращ та спрощення iснуючих технологiчних операцш без зниження ступеня '¿х без-пеки, по-друге, до забезпечення безумовного i повного виконання працюючими вимог правил безпеки.
В останш роки знаходить широке застосування фiзико-технiчний спосiб з використанням для вщдь лення блокiв невибухових руйнуючих засобiв (НРЗ). Технологiя використання НРЗ базуеться на дп знач-ного тиску на стiнки порожнини, що виникае внасль док твердшня та розширення вiдповiдних сумiшей з подальшим розколюванням природного каменю. При цьому забезпечуеться направлене розколювання природного каменю. Провщне мiсце серед НРЗ належить порошковидному матерiалу на основi негашеного вап-на. При змшуванш цього порошку з водою утворюеть-ся робоча сумiш, якою заповнюють штучно пробурен порожнини. Далi робоча сумiш твердiе в результат реакцп гiдратацiï, збiльшуючи при цьому свш об'ем. Збiльшення об'ему супроводжуеться розвитком знач-ного тиску на стшки шпуру (до 50 МПа), при цьому в породi виникають напруги, що перевищують межу мщносп на розтяг. Можливiсть застосування НРЗ визначаеться температурою навколишнього середо-вища, що повинна бути вище 5°С, наявшстю не менше 3-х в^ьних поверхонь i пiдстеляючих трщин.
6динi правила безпеки при вщкритих гiрничих роботах не мiстять регламентуючих установок щодо використання НРЗ. Слщ тдкреслити, що НРЗ е най-бiльш небезпечною речовиною для шюри, органiв ди-хання i очей, i тому будь-яю роботи з ними необхщно виконувати у рестратор^ захисних окулярах та рука-вицях. Робочу сумш, яка попала на шюру, необхiдно змити водою, при попаданш сумiшi в очi потрiбна обов'язкова медична допомога.
Час загуснення i твердiння НРЗ визначаеться як наповнювачами (пластифжаторами), так температурою навколишнього середовища. Чим вище температура повиря, тим швидше та штенсившше твердiе робоча сумш, що часто приводить до викидiв сумiшi з шпурiв i ураженню людей. Тому категорично заборонено заглядати в шпури, заповнеш НРЗ. Небезпека вщ раптових викидiв знижуеться, якщо робочi шпури накрити захисними пристосуваннями (плiвкою, брезентом, картоном або шшими матерiалами).
Як вщзначалося вище, для iнтенсифiкацiï твердiн-ня НРЗ при низьких температурах у його склад уво-дять спещальш добавки. Однак при цьому ввдбуваеть-ся значний нагрiв робочоï сумiшi в процесi твердiння, що може супроводжуватися сильними викидами вап-на з шпурiв. З метою забезпечення безпеки при робоп з такими суммами рекомендуеться використовувати пробки спещальних конструкцiй.
Пробка являе собою дерев'яний цилшдр з дiаме-тром, що дорiвнюе дiаметру шпура, i довжиною при-близно в два дiаметра, який розрiзаний наполовину у дiагональнiй площинi. Викладений спосiб герметиза-цп верхньоï частини шпуру дозволяе не пльки запо-бiгти раптовим викидам сумiшi i пiдвищити безпеку
роби, але й iстотно скоротити час досягнення максимального значення самонапруги сумiшi в шпурах.
У зош роби з НРЗ бажано ставити спещальш знаки або таблички з написами, що попереджають про небезпеку робот. Не дозволяеться розбурювати перфораторами шпури iз затвердшою, але не спрацю-вавшею робочою сумшшю.
Термiчний споаб вiддiлення монолiтiв та блокiв полягае в штенсивному термiчному руйнуваннi масиву. Вщсутшсть при цьому способi динамiчних впливiв i керованiсть процесом надае цьому способу переваг над шшими. Як позитивний момент слщ зазначити досить рiвну поверхню вщколу. Аналiз показуе, що термiчний споаб дозволяе одержати високий вихiд готовоï продукцiï (до 60 %). Б^ьш того, цей спосiб забезпечуе можлившть створення тильних, торцевих i в^ьних пiдстиляючих поверхонь. Але термiчний споаб екологiчно шкiдливий i може становити небез-пеку для життя людей. В даному випадку небезпечни-ми та шкщливими чинниками е шум, загазовашсть, розриви пневматичних рукавiв та iншi несправностi шструмента та емностей для пального.
бдиних правил безпеки при роботi з термореак-тивними пальниками в кар'ерах не шнуе.
Пiд час роботи терморiзака необхiдно дотримува-тись таких заходiв безпеки:
■ щоб уникнути потрапляння пального в по-виряний або кисневий канал забороняеться тримати терморiзак соплом догори;
■ не слщ тримати шланги мiж шг або наступати на них;
■ не можна тдносити руку до сопла пальника, братися за кожух камери згоряння незахищеною рукою, торкатися розпеченого каменю i запального отвору;
■ не рекомендуеться розташовувати робочий шструмент ближче, шж за 1 м вщ верхнього краю уступу;
■ забороняеться виконувати будь-яю ремонтнi роботи на паливно-повирянш магiстралi, що знахо-диться тд тиском;
■ неприпустимо направляти терморiзак на людей або легкозаймисп речовими, а також працювати промасленими руками i у спецодяз^ просоченому па-ливно-мастильними речовинами i рвдинами;
■ не дозволяеться працювати з несправними терморiзаками i паливно-повиряною магiстраллю.
У випадку спалахування рукавiв для повiтря або пального потрiбно негайно припинити подачу пального (бензину, гасу) i повиря (кисню), придавити рукав тяжкими предметами i вжити заходiв до припинення горшня.
Шсля закiнчення термогазоструменевого рiзання каменю необхщно в першу чергу закрити паливний кран, а через 2 хвилини кран окислювача, вентилi пального i повиря (кисню) на мапстраль
Високий ввдсоток виходу готовоï продукцп (до 85 %) забезпечуеться застосуванням канатних пилок для вщдшення монолиу вiд масиву. Однак, через вщ-сутнiсть верстатiв вiтчизняного виробництва застосування цього способовi обмежене. До того ж канатш пилки порiвняно дорогi. Вiтчизняною промисловiстю канатнi пилки не випускаються. В УкраМ е юлька екземплярiв зазначеного iмпортного устаткування, використання якого не виршуе дану проблему.
5. Висновки
Проведений аналiз стану виробничого травматизму на кар'ерах Житомирсько! области свiдчить, що найбiльш небезпечними технолопчними процесами е пiдготовка блоюв до виймання (63 % вщ загально! кiлькостi нещасних випадкiв) та транспортування блочно! продукцп (17,4 %).
Серед небезпечних операцш у процеа пiдготовки блокiв до виймання можна видшити наступнi роботи:
■ буровибуховi роботи,
■ термогазоструменеве рiзання,
■ заряджання невибухових руйнуючих засобiв в шпурах;
На основi виконаного аналiзу та теоретичних узагальнень визначенi найб^ьш небезпечнi тех-нологiчнi процеси i операцi'i з позицiй безпеки та охорони пращ.
Розроблеш рекомендацi'i та заходи по зменшенню травматизму i пiдвищенню безпеки працi в кар'ерах по видобуванню блокiв декоративно- облицювального каменю.
Лiтература
1. Козлов В.И. Основы охрани труда: Учебное пособие. - Рига: Зинатне, 1987. - 117 с.
2. Зайцев С.Л., Рыбалко В.И., Саенко Г.В. Социальные аспекты охраны труда на угольных шахтах. - М.: Недра, 1991 - 119 с.
В статье представлены теоретические доказательства возможности стабилизации гемового комплекса механизмами сорбции. Исследованиями реологических характеристик модельных систем установлен факт насыщения меж молекулярных связей по отношению к сорбцион-ной способности ^КМЦ.
3. Кобевник В.Ф. Охрана труда. - К.: Вища школа, 1990.
- 276 с.
4. М1жнародне законодавство з охорони пращ (у трьох томах) / Упорядник Е.М. Теличко. - К.: Основа, 2003
- Т. 1. - 671 с.
5. Романчук А. Передбачити не можливо, прогнозувати можна // Охорона пращ. - 1999. - № 1. - С. 26-28.
6. Костенко О.М. Структура автоматизовано! системи облшу, анал1зу та попередження нещасних випадюв (АСОАП-НВ) // Труды международного симпозиума «Наука и предпринимательство». Приложение к Всеукраинскому научно-техническому журналу «Вибрации в технике и технологии». - Винница-Львов. - 1998. - C. 186-189.
7. Стребко С.К., Романчик А.А. Управление охраной труда на предприятии. - Одесса: Друк, 2001. - 210 с.
8. Науменко В.1., Панасюк Б.Я. Впровадження метод1в прогнозування i планування в умовах ринково! еко-номши. - Ки!в: Глобус, 1995. - 199с.
9. Гаскаров Д.В., Голинкевич Т.А., Мозгалевский А.В. Прогнозирование технического состояния и надежности радиоэлектронной аппаратуры. - М.: Сов. Радио, 1974. - 224 с.
10. Matovelli R.L. Bureau of Mines hedeth and safety research // Mining End (USA). - 1979. - Vol. 31. - № 11.
11. Охрана труда: Зарубежный опыт // Экспресс-информация. -М.: НИИОТ, 1992. - Вып. 7-8. - 26 с.
12. Boyle T. Health and Safety application for microcomputers // Safety Practitioner. - 1985. - Vol.3. - № 4.
УДК 641.87:591.11:641.856
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ И ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ ПРОВЕРКИ МЕХАНИЗМОВ СТАБИЛИЗАЦИИ ГЕМОВОГО КОМПЛЕКСА
В. В. Е в л а ш
к.т.н., доцент*
Н.И.Погожих
д.т.н., профессор*
Н .Т. М ал афае в
к.ф—м.н., доцент*
*Харьковский государственный университет питания и торговли
Использование крови крупного рогатого скота (КРС) в качестве сырья для диетических добавок, содержащих железо в составе белка гемоглобина [1] требует решения ряда задач, связанных с поиском теорий стабилизации гемового комплекса. Нагрев крови, как необходимая технологическая операция при получении диетических добавок приводит к денатурации гемоглобина и образованию метгемоглобина. При этом, железо в гемовом комплексе окисляется до 3-х
валентной формы, что снижает биологическую ценность и изменяет цвет добавки [2].
Одним из часто применяемых способов стабилизации гемового комплекса при нагреве является насыщение крови моноксидом углерода, приводящее к образованию карбоксигемоглобина, температура денатурации которого значительно выше, чем окси- и дезоксигемоглобина и составляет 800 С [3]. Кроме того, применяют способы связанные с введением ве-
