CC BY
37ложения. - К.: Олимпийская литература, 2004. - 808 с.
3. Матвеев Л.П. Общая теория спорта и ее прикладные аспекты. - М., 2001. - 324 с.
4. Матвеев Л.П. Основы общей теории спорта и системы подготовки спортсменов: учебное издание. - К.: Олимпийская литература, 2002. - 319 с.
5. Ахметжанов Т. А. Факторы, определяющие эффективность деятельности волейболистов в процессе игры: Автореф. дисс. ... канд. наук. - М., 1988. - 23 с.
6. Кудряшов Є. В. Побудова і контроль тренувального процесу волейболісток на етапі спеціалізованої базової підготовки: Автореф. дис. ... канд. наук з фіз. виховання і спорту. - Х.: ХДАФК, 2004. - 22 с.
7. Кудряшов Є.В., Шинкарьов С.І., Максимова Н.В. Вплив рівня технічної підготовленості на ефективність змагальної діяльності волейболісток різної кваліфікації // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. - Х., 2004. - № 14. - С. 17-24
8. Евтушенко Л.М., Маслов В.Н., Паткевич А.В., Назаров Я.С. Анализ и пути повышения эффективности защитных действий в игре волейбол // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. - Х., 2004.
- № 2. - С. 86-92.
9. Носко Н.А. Педагогические основы обучения молодежи и взрослых движениям со сложной биомеханической структурой. - К.: Науковий світ, 2000. - 336 с.
10. Носко М .О. Координаційна структура рухів при виконанні технічних дій спортсменами високої кваліфікації різних вікових груп до і після гіпергравітаційного навантаження // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. - Х., 2002. - № 10. - С. 38 - 42.
11. Носко М.О. Особливості техніко-тактичних дій у волейболістів різних вікових груп в умовах змагальної діяльності // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. - Х., 2002. - № 7. - С. 60 - 68.
12. Носко М. О. Теоретичні та методичні основи формування рухової функції у молоді під час занять фізичною культурою та спортом: Дис. ... д-ра пед. наук. - Чернігів, 2003. - 450 арк.
13. Єрмаков С. С. Навчання техніці ударних рухів у спортивних іграх на основі їх комп‘ютерних моделей та нових тренажерних пристроїв: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук.
- К., 1997. - 46 с.
Поступила в редакцию 22.05.2007г.
АЛОМЕТРИЧНЕ МАСШТАБУВАННЯ ПРИ АНАЛІЗІ МАКСИМАЛЬНОГО СПОЖИВАННЯ КИСНЮ ТА ЕКОНОМІЧНОСТІ БІГУ У ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ ТРИАТЛОШСТІВ
Драницин О.В., Дрюков С.В.
Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту
Анотація. Метою цього дослідження було обрахувати оптимальні експоненти ваги для максимального споживання кисню та економічності бігу у висококваліфікованих триатлоністів. 23 чоловіка та 13 жінок триатлоністів взяли участь у дослідженні. Використовували наступні методи дослідження: ергоспіро-метричні обстеження, реєстрацію частоти серцевих скорочень, статистичний аналіз результатів. У роботі було показано, що експонентами ваги для VO2 є 0,545 та 0,737 для VO2 при бігу зі стандартною інтенсивністю (10 км-год-1) у триатлоністів високої кваліфікації. Найбільший коефіцієнт кореляції з працездатністю (r = 0,74) було знайдено для VO2 с експоненти ваги 0,73. Таким чином, під час реєстрації та аналізу споживання кисню при ергоспірометрич-ному обстеженні на тредмілі необхідним є використання експонентів ваги, що більш точно відобража-
ють показники функціонального стану спортсменів, які спеціалізуються в триатлоні.
Ключові слова: кисень, біг, економічний, працездатність, спортсмен.
Аннотация. Драницин О. В., Дрюков С. В. Аломет-рическое масштабирование при анализе максимального потребления кислорода и экономичности бега у высококвалифицированных триатлонистов. Целью этого исследования было насчитать оптимальные экспоненты веса для максимального потребления кислорода и экономичности бега у высококвалифицированных триатлонистов. 23 мужчины и 13 женщин триатлонистов приняли участие в исследовании. Использовали следующий исследовательский прием: эргоспирометрическое обследование, регистрацию частоты сердечных сокращений, статистический анализ результатов. В работе было показано, что экспонентами веса для VO2max является 0,545 и 0,737 для VO2 при беге со стандартной интенсивностью (10 км-ч-1) у триатлонистов высокой квалификации. Наибольший коэффициент корреляции с работоспособностью (г = 0,74) было найдено для VO2max экспоненты веса 0,73. Таким образом, во время регистрации и анализа потребления кислорода при эргоспирометрическом обследовании на тредмиле необходимым является использования экспонентов веса, которые более точно отображают показатели функционального состояния спортсменов, которые специализируются в триатлоне.
Ключевые слова: кислород, бег, экономичный, работоспособность, спортсмен.
Annotation. Dranitsin O.V., Dryukov S.V. Alometric cropping in the analysis of maximal using of oxygen and economy of running at high qualified triathlon sportsmen. The aim of this research was to calculate optimum indexes of the weight for maximum usage of oxygen and economy of running of high qualified triathlon sportsmen. 23 sportsmen and 13 sportswomen took part at research. It was used the following research method: ergospirometric research, registration of frequency of heart clonus, static analysis of the results. In the work was show that indexes of the weight for VO2max is 0,545 and 0,737 for VO2 at running from the standard activity (10 km-h-1) at sportsmen of high qualification. The biggest coefficient of correlation with efficiency (r = 0,74) was found for VO2max indexes of the weight 0,73. In conclusion we should mension that at the period of registration and analysis of using oxygen at ergospirometric research at threadmile become necessary for usage of indexes of the weight that more exactly reflect the indexes of functional state of sporsen that specialized on triathlon.
Keywords: oxygen, run, economical, efficiency,
sportsman.
Вступ.
Максимальне споживання кисню (VO. ) -
v 2макс'
це найбільша кількість кисню, яку організм здатний утилізувати при вдиханні повітря на рівні моря [1]. VO2_ є одним із найважливіших показників аеробної продуктивності. Ще в дослідженнях Хіла та співавторів було показано, що VO^^ пов’язано з рівнем спортивних результатів [2]. Іншим важливим показником, який визначає результат у триатлоні та інших видах спорту, пов’язаних із проявами витривалості, є економічність бігу [3].
Однак, інтерпретація результатів VO^^ та економічності бігу частково залежить від того, як виражаються їх значення [4]. Це питання надзвичайно
важливе, якщо завданням є порівняння показників спортсменів різної кваліфікації, статі та віку. У видах спорту, де відсутня підтримка тіла (як наприклад, триатлон, футбол тощо), VO^^ указують у відношенні до маси тіла спортсмена [5]. Негативна кореляція між VO2_ і масою тіла буде впливати на результати тесту, і різниця в результатах буде “поліпшувати” результати спортсменів із меншою вагою тіла. У зв’язку з цим було запропоновано виражати VO^^ як мл-кг-°’67-хв-1 [1] або мл-кг-075-хв-1 [6]. Аналіз розмірів тіл, схожих у геометричному відношенні людей, указує на те, що поперечний переріз аорти буде зростати відповідно до квадрату висоти (L2), у той час як маса тіла залежить від його обсягу, який варіює відповідно до L3 [7]. У результаті ^2макс, що здебільшого обмежується хвилинним обсягом крові, повинне бути пропорційним до маси тіла, зведеної в ступінь 0,67. Незважаючи на теоретично коректний ступінь 0,67, у багатьох дослідженнях було показано, що фактор корекції VO2 є ближчим до мл-кг-0’75-хв-1 або відрізняється від 0,67 [8-12]. Було описано, що після врахування коефіцієнту експоненти VO^^ вірогідно не відрізнялось у представників різних видів спорту, пов’язаних із проявом витривалості [13].
Існують різноманітні підходи до розробки алометричних моделей із використанням різних типів регресійних рівнянь [14]. Однак існує дуже невелика кількість досліджень, які ставили на меті дослідження експонентів ваги, що оптимально відображали VO^^ та економічність бігу у спортсменів, котрі спеціалізуються у триатлоні.
Роботу виконано в рамках теми 2.4.5 “Координація процесів аеробної продуктивності кваліфікованих спортсменів при вдосконаленні витривалості” зведеного плану науково-дослідної роботи в галузі фізичної культури і спорту на 2006-2010 рр.
Формулювання цілей роботи.
Метою цього дослідження було обрахувати оптимальні експоненти ваги для максимального споживання кисню та економічності бігу у висококваліфікованих триатлоністів.
Методи дослідження
Характеристика обстежуваних. Після отримання усного та письмового пояснення стосовно мети, процедур та потенційного ризику дослідження 23 чоловіка та 13 жінок триатлоністів, які мали кваліфікацію кандидатів у майстри спорту, майстрів спорту та майстрів спорту міжнародного класу (таблиця 1), серед яких були призери та переможці Чемпіонатів України, Чемпіонату України на спринтерській дистанції, призери Чемпіонату Світу та Європи з триатлону, дали свою письмову згоду на участь у цьому дослідженні. Усі експериментальні процедури дослідження були схвалені Комісією з біо-етики Державного науково-дослідного інституту фізичної культури і спорту (Протокол № 1, дата 05.07.2006).
Ергоспірометричне дослідження. Тест на тредмілі. Тест на тредмілі проводився на моторизованому тредмілі з комп’ютерним керуванням Jaeger
LE 500 C (Erich Jaeger GmbH, Німеччина), встановленим на початку виконання навантаження на градієнт підйому 0 %. Кожен обстежуваний спортсмен контролювався впродовж періоду спокою (3 хвилини в положенні стоячи), під час подальшої ходьби - 3 хвилини (5 кмтод-1) та бігу з стандартною інтенсивністю “ 12 хвилин (10 км-год-1). У період відновлення - 5 хвилин (ходьба зі швидкістю 5 км-год-1) після періоду бігу з стандартною інтенсивністю обстежувані виконували тест із навантаженням, яке поступово зростало в режимі “до відмови”. Максимальний тест розпочинався із швидкості 10 км-год-1 та градієнта підйому 0 %. Задана швидкість підтримувалась весь час протягом максимального тесту, і кожні 2 хвилини градієнт підвищувався на 2 %. Умови виконання тесту були однакові для чоловіків та жінок.
Умови проведення ергоспірометричних досліджень. Дані газообміну вимірювались у режимі реального часу на діагностичному комплексі OxyconPro, (Jaeger, Німеччина). Зазначена ергоспі-рометрична система була попередньо валідована [15, 16]. Калібрування сенсорів О2 та СО2 газоаналізатора виконувалась перед кожним тестом відповідно до інструкцій виробника, за допомогою газів із стандартними сертифікованими концентраціями. Частота серцевих скорочень (ЧСС) реєструвалась за допомогою телеметричної системи Polar (Polar Electro Oy, Фінляндія). У02макс визначалось як найвище, середнє за 10 секунд значення, яке було отримане під час виконання тесту. Досягнення У02макс визначалося за допомогою таких критеріїв [17]:
(1) плато або зменшення споживання кисню (СК) було визначене як збільшення в СК менш ніж на 1,5 мл-кг-1-хв-1, незважаючи на подальше збільшення навантаження;
(2) кінцевий дихальний коефіцієнт (ДК) > 1,1;
(3) максимальна ЧСС у межах 10 уд • хв-1 (95 %) від прогнозованої та пов’язаної з віком (220 - вік).
Статистичний аналіз. Математичну та статистичну обробку результатів досліджень проводили на комп’ютері з використанням програмного пакету GraphPad Prism 5.00 (GraphPad Software Inc., США). Результати дослідження наведені в середньоарифметичних значеннях (m) ± середньоквадратичне відхилення (SD), n - об’єм вибірки. На графіках зображені довірчі інтервали (CI95%). Дані тестувались на нормальне розподілення за допомогою тесту Колмогорова-Смирнова та на достовірність різниці вар-іабельностей між вибірками за допомогою F тесту. Залежно від експериментальних установок та розподілення даних, різниці варіабельностей між вибірками в експериментах, дані тестувались за допомогою двоспрямованого непарного t-тесту та двоспрямо-ваного непарного t-тесту з корекцією Велча. За вірогідне приймалось значення P < 0,05.
Для аналізу взаємозв’язку ваги та статевої належності відповідно до функції потужності був використаний log-log метод, запропонований Хакслеєм (1932). Алометрична регресія була проведена після дворазової логарифмічної трансформації У02макс та
ваги тіла. Регресійний аналіз виконували згідно наступної моделі:
log ^2макс = 1 + Ь * log M,
де I - це пересічення з віссю, М - вага тіла, b - регресійний коефіцієнт (дорівнюючий коефіцієнту масштабування) для М.
При аналізі до якої міри теоретичні та генеровані фактори уточнюють взаємовідношення VO2_ та часу роботи на ергометрі, вони були використані по одному як перемінні кожного разу в лінійно регресійній моделі з часом роботи як незалежною перемінною.
Результати дослідження та їх обговорення
Основні фізіологічні та антропометричні параметри спортсменів наведені в таблиці 1. Результати свідчать про те, що фізіологічні параметри обстежуваних триатлоністів були збіжними до наведених у літературі [13]. Вага, зріст та VO^^ були вищими в чоловіків, інші одержані параметри вірогідно не відрізнялись.
Логарифми VO^ та економічності бігу, зазначені в абсолютних значеннях, були пропорційні до ваги тіла (рис. 1) у групі спортсменів, що вивчалась. Регресійні коефіцієнти були r = 0,751 для логарифму VO^^ та r = 0,678 для логарифму економічності бігу. Таким чином, масштабуючи фактори для VO2_ та економічності бігу склали 0,545 та 0,737 для VO2 під час бігу зі стандартною інтенсивністю (10 км”год-1) у триатлоністів високої кваліфікації.
Експонента логарифму У02макс 0,545 значно відрізалась від класично запропонованих теоретичних експонент 0,67 та 0,75, однак масштабуючий фактор У02 для бігу 0,737 був дуже близький до теоретичного 0,75.
За допомогою лінійно регресійних моделей було проаналізовано регресійні залежності між абсолютними показниками У00 та показниками
2макс
У02макс по відношенню до ваги тіла, зведеної в ступені згідно з класичними та генерованими масшта-буючими факторами та тривалістю бігу у фазі тесту з навантаженням, яке поступово зростало в режимі “до відмови” (рис. 2).
Логарифм абсолютних показників У02макс давав найменший кореляційний коефіцієнт ніж усі інші запропоновані параметри (г = 0,650). Серед класичних експонентів ваги найбільший коефіцієнт кореляції був у експоненти ваги 0,75 (г = 0,740), у той час як обчислений масштабуючий коефіцієнт склав 0,73 (г = 0,741). Тобто, при класичному представленні показників споживання кисню ці показники недооцінюються в спортсменів з більшою вагою, що спеціалізуються у триатлоні. Таким чином, якщо завданням функціонального ергоспірометричного обстеження цієї групи спортсменів є порівняння показників між членами команди, планування режимів тренувань, відбір найбільш талановитих спортсменів, то доцільно використовувати обчисленні масштабу-ючи коефіцієнти при аналізі показників У02макс та бігу
Таблиця 1. Фізіологічні та антропометричні характеристики обстежуваних триатлоністів, які брали участь у дослідженні (* - значення вірогідно відрізняється від обох інших груп Р < 0,05).
Параметр Чоловіки (m ± SD) (n = 27) Жінки (m ± SD) (n = 13) Р
В ік, роки 20,2 ± 6,927 20,7 ± 4,289 = 0,7625
Зріст, см 179,9 ± 5,97 169,4 ±4,54* < 0,0001
В ага, кг 70,1 ± 6,41 56,5 ± 3,07* < 0,0001
V O 2 макс, мл-кг-1-хв-1 72,7 ± 5,27 61,5 ± 5,79* < 0,0001
Економічність бігу (10 км?год-1), мл-кг-1-хв-1 36,1 ± 2,92 36,5 ± 3,06 = 0,7418
ЧССмакс, уд-хв-1 192,8 ± 8,22 194,5 ± 7,1 1 = 0,5214
ДК, у.о. 1,13 ± 0,084 1,14 ± 0,096 = 0,6377
4.0- 'в Я 3.8- І 3.6S О ^ 3 4- W) о log VO^ = -0,174 + (0,545 * log М) r = 0,751 • Чоловіки '' J 3.2- log VO2 = -0,672 + (0,737 * log М) r = 0,678 • Чоловіки о Жінки
1.7 1.8 1.9 2.0 1.7 1.8 1.9 2.0 log ваги, кг log ваги, кг А Б Рис. 1. Лінійні регресійні рівняння для логарифмічно трансформованих значень VO2 та ваги із знайденими експонентами ваги. А - для V02mqk; Б - для VO2 під час бігу із стандартною інтенсивністю (10 км-год-1).
log VOw = 0,4б5 + (1,394 * log М)
О
>
2.5л
2.4-
2.3-
2.2-
2.1
log VO,макс = 0,1б1 + (1,231 * log М)
r = 0,741
• Чоловіки о Жінки
2.5-
2.4-
2.3-
О
>
2.1-
2.0
log часу роботи, с
А
log VO2MaKC = 0,169 + (1,247 * log М)
r = 0,740
• Чоловіки о Жінки
------1--------------1--------------1-------
2.8 3.0 3.2
log часу роботи, с
Б
log VO2макс = 0,139 + (1,185 * log М)
—І—
2.8
—І—
3.0
—І—
3.2
log часу роботи, с log часу роботи, с
В Г
Рис. 2. Лінійні регресійні рівняння для логарифмічно трансформованих VO2mqkcзначень із генерованою експонентою ваги та експонентами, що частіш за все використовують у літературі, та логарифму часу роботи під час фази тесту з навантаженням, яке поступово зростало в режимі “до відмови ”. А - експонента ваги 1; В - експонента ваги 0,75; Г - експонента ваги 0,67; Б -регресійне рівняння з експонентою ваги 0, 73, у якому було знайдено максимальний коефіцієнт регресії.
1.
зі стандартною інтенсивністю.
Більш того, базуючись на підставі регресій-них рівнянь (рис. 2) можливим є непряме обчислення споживання У02макс спортсменів високої кваліфікації на підставі часу бігу під час фази тесту з навантаженням, яке поступово зростає, враховуючи, що використовується протокол, ідентичний до наведеного.
Висновки
Під час реєстрації та аналізу споживання кисню при ергоспірометричному обстеженні на тредмілі необхідним є використання експонентів ваги, що більш точно відображають показники функціонального стану спортсменів, які спеціалізуються в триатлоні.
У даному дослідженні було показано, що експонентами ваги для У02макс є 0,545 та 0,737 для У02 при бігу зі стандартною інтенсивністю (10 км”год-1) у триатлоністів високої кваліфікації. Найбільший коефіцієнт кореляції з працездатністю (г = 0,74) було знайдено для У02макс експоненти ваги 0,73.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем визначення оптимальної експоненти ваги для максимального
2.
3.
споживання кисню та економічності бігу у висококваліфікованих триатлоністів.
Література
1. Astrand P.O., Rodahl K. Textbook of work physiology: Physiological bases of exercise. - New York: McGraw-Hill, 1986.
2. Warpeha J.M. Limitation of maximal oxygen consumption: The holy grail of exercise physiology or fool’s gold? // Professionalization of Exercise Physiologyonline. - 2003. - Vol.6, № 9.- Accessed 10.10.2006.
3. http://faculty.css.edu/tboone2/asep/ LimitationsMaximumOxygenConsumption.html
4. Noakes T.D. Physiological Capacity of the Elite Runner. -Copenhagen Munksgaard. Institute of Exercise and Sport Sciences University of Copenhagen, 2000. - P. 19-47.
5. Svedenhag J. Running economy. - Copenhagen Munksgaard. Institute of Exercise and Sport Sciences University of Copenhagen, 2000. - P. 85-107.
6. Svensson M., Drust B. Testing soccer players // J Sports Sci. - 2005. - Vol.23, № 6.- P. 601-618.
7. Nevill A.M. The need to scale for differences in body size and mass: an explanation of Kleiber’s 0.75 mass exponent // J Appl Physiol. - 1994. - Vol.77, № 6.- P. 2870-2873.
8. Chamari K., Hachana Y., Kaouech F., Jeddi R., Moussa-Chamari I., Wisloff U. Endurance training and testing with the ball in young elite soccer players // Br J Sports Med. -2005. - Vol.39, № 1.- P. 24-28.
9. Beunen G., Baxter-Jones A.D., Mirwald R.L., Thomis M.,
Lefevre J., Malina R.M., Bailey D.A. Intraindividual allometric development of aerobic power in 8- to 16-year-old boys // Med Sci Sports Exerc. - 2002. - Vol.34, №
3.- P. 503-510.
10. Chamari K., Moussa-Chamari I., Boussaidi L., Hachana Y., Kaouech F., Wisloff U. Appropriate interpretation of aerobic capacity: allometric scaling in adult and young soccer players // Br. J. Sports Med. - 2005. - Vol.39, № 2.-P. 97-101.
11. Janz K.F., Burns T.L., Witt J.D., Mahoney L.T. Longitudinal analysis of scaling VO2 for differences in body size during puberty: the Muscatine Study // Med Sci Sports Exerc. - 1998. - Vol.30, № 9.- P. 1436-1444.
12. Helgerud J. Maximal oxygen uptake, anaerobic threshold and running economy in women and men with similar performances level in marathons // Eur J Appl Physiol Occup Physiol. - 1994. - Vol.68, № 2.- P. 155-161.
13. Nevill A.M., Jobson S.A., Palmer G.S., Olds T.S. Scaling maximal oxygen uptake to predict cycling time-trial performance in the field: a non-linear approach // European Journal of Applied Physiology. - 2005. - Vol.94, № 5.- P. 705-710.
14. Nevill A.M., Brown D., Godfrey R., Johnson P., Romer L., Stewart A.D., Winter E.M. Modeling maximum oxygen uptake of elite endurance athletes // Med Sci Sports Exerc.
- 2003. - Vol.35, № 3.- P. 488-494.
15. Nevill A.M., Bate S., R.L. H. Modeling Physiological and Anthropometric Variables Known to Vary with Body Size and Other Confounding Variables // American Journal of Physical Anthropology. - 2005. - Vol.128, № S41.- P. 141-153.
16. Carter J., Jeukendrup A.E. Validity and reliability of three commercially available breath-by-breath respiratory systems // Eur J Appl Physiol. - 2002. - Vol.86, № 5.- P. 435-441.
17. Rietjens G.J., Kuipers H., Kester A.D., Keizer H.A. Validation of a computerized metabolic measurement system (Oxycon-Pro) during low and high intensity exercise // Int J Sports Med. - 2001. - Vol.22, № 4.- P. 291-294.
18. Doherty M., Nobbs L., Noakes T.D. Low frequency of the “plateau phenomenon” during maximal exercise in elite British athletes // European Journal of Applied Physiology.
- 2003. - Vol.89, № 6.- P. 619-623.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОЦІНЮВАННЯ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ: ІННОВАЦІЙНИЙ СВІГОВІИЙ ДОСВІД
Дубогай О. Д., Євтушок М.В.
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Анотація. Проведено аналіз оцінювання досягнень системи фізичного виховання у ВНЗ і перспективи поліпшення її якості за рахунок впровадження спеціально запропонованої кредитно-модульної системи у процес навчання студентів спеціальної медичної групи.
Ключові слова: фізичне виховання, фізичний стан організму, оздоровчо-фізкультурна діяльність, фізичне самовдосконалення, ВНЗ, студенти.
Аннотация. Дубогай О.Д., Евтушок М.В. Тенденции развития оценивания физкультурно-оздоровительных достижений студентов: инновационный мировой опыт. Проведён анализ оценивания достижений системы физического воспитания в ВУЗ и перспективы улучшения его качества за счёт внедрения специально предложенной кредитно-модульной системы в процесс обучения студентов специальной
медицинской группы.
Ключевые слова: физическое воспитание, физическое состояние организма, оздоровительно-физкультурная деятельность, физическое самоусовершенствование, ВУЗ, студенты.
Annotation. Dubogay O.D., Evtushok M.V. Trends of evaluation of athletic-health achievements of students: innovative world experience. It was held the analyze of appreciating the achievements of the physical education system at universities and perspectives for improving it’s quality by means of using specially proposed credit-modal system in the process of studying the students from special medical groups.
Key words: physical education, physical self-
improvement, students, university, physical organism condition, health-physical activity.
Вступ.
В епоху кардинальної трансформації у контексті переходу людства до суспільства «здорових особистостей» все більшої актуальності набуває відповідність освіти реальним вимогам життя. У вимірі глобалізації якісний результат, що його продукує освітня система - це висококваліфікований, фізично і психічно здоровий людський ресурс який стає запорукою економічного успіху та забезпечення високого рівня соціальних цінностей. Оцінювання навчально-виховних та фізкультурно-оздоровчих досягнень студентів в динаміці навчання у ВНЗ повинно розглядатись сьогодні як один із дієвих інструментів забезпечення різнобічної якості освіти. З метою підвищення ефективності, оцінні моделі цього процесу динамічно розвиваються, ведеться пошук технологій оптимальних для сучасних запитів.
Робота виконана за планом НДР національного педагогічного університету ім. Драгоманова.
Формулювання цілей роботи.
Метою статті є висвітлення тенденцій розвитку фізкультурно-оздоровчих досягнень студентів.
Результати дослідження.
На сьогодні найбільш глобальними у розвитку оцінювання фізкультурно-оздоровчих досягнень студентів виглядають три ключові тенденції, які відображають концепцію сучасної освіти - особистісно-орієнтована, якісна, фізкультурно-оздоровча. Першим, значущим компонентом у цьому процесі є тенденція оцінювання об’єктивних фізичних можливостей організму кожного студента, що забезпечує необхідність запровадження таких оцінних технологій та процедур, які б надавали можливість отримувати валідні й достовірні результати. Другий - тенденція спрямованості оцінювання рівня розвитку рухових якостей і психофункціональних можливостей організму на освітній результат, тобто становлення рівня теоретичних знань щодо своєчасної корекції і само-корекції організму засобами фізичної культури. Ця обставина слугує підвищенню значущості результа-тивно-орієнтованої фізкультурно-оздоровчої освіти в умовах трансформації гармонійно підготовленої особисті випускника ВНЗ на вимоги ринкових засад.
Третій компонент - інтенсифікація студентської орієнтованості в процесі оцінювання фізичних можливостей організму, що сприяє знаходженню
