CC BY
4
УДК 355.814
Алгоритм визначення модел! шформацшно1 бази сигнатур для обробки шформаци об'еклтв
радюмошторингу
1льяшов О. А., Трегубенко С. С., Передут О. В., Волощенко О. /., Бухал Д. А.
Цоитралышй иауко1ю-дос.,\ид1шй шститут Зброшшх Сил Украши, м.Киш, Укра'ша
E-mail: voin20020ukr.пЫ.
У статт наведено алгоритм визпачеппя модел! шформаццию! базн сигнатур для обробки шформаци об'ектв радюмошторингу. Розроблепа па основ! цього алгоритму модель шформацпикн бази сигнатур для обробки шформаци об'ектв радюмошторингу дозволяв у реальному масштаб! часу отримувати системпе воображения об'ектв радюмошторингу за i'x мошторипговими озиаками сигнатурами. В1дм1чаеться, що пайбглын ефективпим методом обробки ¡пформацп об'ектв радюмошторингу е сигпатурпо-системпий метод, сутшсть якого иолягае у прогпозувапш мошторипгово! обстановки па иевний перюд часу та синтез! шформаццию! уяви про об'екти радюмошторингу з метою пор!впя-ппя осиовних показшиав цих об'ектв з ирийнятими критер!ями i'x под!бпост. Стверджуеться, що ОСПОВ1ШМИ вимогами до модел! шформацпикн бази сигнатур для обробки ¡пформацп об'ектв радюмошторингу. яка у реальному масштаб! часу дозволить отримувати системпе в1дображеппя об'ектв радюмошторшгу через i'x мошторипгов! озпаки сигпатури. е повпота, достовфшсть i точшсть мошторгшгово! ¡пформацп, як! мають певиу iepapxinny структуру. Зазпачепо, що оспов1шми методами визпачеппя модел! шформацпикн бази сигнатур для обробки ¡пформацп об'ектв радюмошторингу, е методи експертпого оцшюваппя i апал!зу iepapxifi, використаш1я яких для розшзпаваппя об'ектв радюмошторгшгу буде трактуватися, як рапжуваппя альтернатив. Запропоповапо паступпнй алгоритм визпачеппя модел! шформаццию! бази сигнатур для обробки ¡пформацп об'ектв радюмошторингу: перше iepapxinna структурпзафя завдашш щодо визпачеппя модел! шформацццнн бази сигнатур для обробки ¡пформацп' об'ектв радюмошторингу: друге побудова iepapxii визпачеппя локального npio-ритету кожпого елемепта iepapxii з урахуваппям прюрнтетв попередпього р1впя: трете визпачеппя локалышх прюритетв 1спуючих альтерпативних моделей шформацпшо! бази сигнатур.
Клюноог слова: алгоритм, об'екти радюмошторингу: сигпатурио-системшш метод
DOI: 10.20535/RADAP.2020.80.57-62
1 Постановка задач1 у загально-му вигляд1
Обстановка, що склалася в Укра'пп, суттево актив1зувала дослщження проблемних питань щодо застосування сигнатурно-системного методу обробки шформащ! об'ектв радюмошторингу (ССМ01-ОР) [1 3].
Сутшсть ССМОЮР полягае у ирогнозуванш мо-шторинговси обстановки на иевний перюд часу та синтез! шформащйно1 уяви про об'екти радюмошторингу з метою пор1вняння осиовних показнишв цих об'ектв з ирийнятими критер1ями IX иод1бност.
Одним 1з завдань ССМОЮР с визначення мо-дел1 шформащйно1 бази сигнатур (1БС), яка дозволяв забезиечити системпе воображения об'ектв радюмошторингу через 1х мошторингов1 ознаки сигнатури [1].
Уперше системно-сигнатурш технолог!! обробки шформащ! були застосоваш сигнатурного розвщкою МАБЕЧТ Мпистерства оборони США шд час розвь дувального забезпечення бойових д1й збройних сил США на територ11 шших кра'ш [1.5.7].
До осиовних иереваг цих технологш сл1д вщне-сти можливкть отримання достов1рно1 шформащ! про об'ект радюмошторингу, забезпечення користу-вач1в щею шформащею у реальному масштаб! часу, а також вщносна простота управлшня засобами радюмошторингу [1,8].
Однак, незважаючи на досягнутий ирогрес у розвитку ССМОЮР, основними його недолшами, що виливають на його ефектившеть, на даний час залишаеться невелика далыисть дп засоб1в радюмошторингу, обмежений час 1х використання, недоста-тнш р1вень спещального програмного забезпечення процейв анал1зу й обробки отримано! шформащ!, а
також вщсутшсть повиси 1БС об'екпв радюмошто-рингу [1.5 9].
Само останнш 1з нодатшв найбшын негативно впливае на ефектившеть ССМОЮР, що потребуй розробки алгоритму визначення модел11БС об'екпв радюмошторингу, яка у реальному масштаб! часу дозволить отримувати системно вщображення об'екпв радюмошторингу через 1х сигнатури.
2 Анал1з досладжень 1 публь кацш, в яких започатковано розв'язання дано1 задач1
Анатз останшх дослщжень 1 публшащй з ии-тань ефективноси оброблення шформащ! мошто-рингу телекомушкацшних систем евщчить, що ниш, в умовах нсстабшьнся сусшлыга-псмптичнся та оконсличнся обстановки, це питания, як школи, с актуалышм та остаточно не вщлшеним [1 10]. При цьому питания створення алгоритхйв визначення модел1 шформащйнея бази сигнатур для обробки шформащ! об'екпв радюмошторингу с вщкритим та потребуе подальшого дослщжоння.
Метою статт е створення алгоритму визначення модел1 шформащйнея' бази сигнатур для обробки шформащ! об'екпв радюмошторингу.
3 Виклад матер1алу дослщження
3 огляду на зазначене, системно-сигнатурна модель обробки шформацй' об'екпв радюмошторингу може бути записана у такий cnoci6:
Jo = {Q,S, M,h,l2,Is,Io,R},
(1)
де Q - множнна об'екпв мошторингу телекомушкацшних систем; Б - множина джерел шформа-Щ1 для мошторингу телекомушкацшних систем; М
- множина шформащйних иоказнишв (характеристик об'екпв мошторингу толокомушкащйних систем. можливостей розшзнавання об'екпв мошторингу тощо); 1\ - шформащя про об'екти мошторингу толокомушкащйних систем (тип об'екпв, 1х призиачеиия. мюце розташування, ступшь 1х вихь дно1 загрози, очжувана ефектившеть 1х виявлеиия тощо); 12 - шформащя про об'екти мошторингу телекомушкацшних систем ввд вищого органу;
- шформащя про об'екти мошторингу толокомушкащйних систем ввд шших систем мошторингу; 10 - шформацшне вщображення об'екпв мошторингу толокомушкащйних систем (тип об'екпв, 1х розташування на мкцевосп, структура, ступшь ви-явлення, мошторингов1 ознаки 1 сигнатури тощо); Д
- узагалыюний показник шформативносп системи техшчного мошторингу.
Вважаеться за доцшыге в основу алгоритму визначення модат 1БС для обробки шформащ!
об'екпв радюмошторингу покласти опис можливо-го стану обстановки у 30iii радюмошторингу, насам-перод достуишсть джерол шформацй' про об'екти радюмошторингу та характер зв'язшв mdk ними, а також алгоритм формування i'x сигнатур.
Необхщно зазначити, що роатзацш ССМОЮР у визначенш 30iii повинна г^рунтуватися на авто-матизованому обробленш отриманея шформацй' у реальному масштаб! часу, анатзуватись на сиещ-атзованих автоматизованих робочих мкцях та у форматзованому виглддд збсрЬатись у вщиовщних базах даних. IvpiM того, отримана шформащя мае оброблюватися з метою виявлення найбшын хара-ктерних ознак об'екпв радюмошторингу, видшення особливостей цих ознак та ix щентифшацй' шляхом nopiBiramra сигнатур цих об'екпв з наявними у 6a3i даних шаблонами.
Шд час оброблення отриманея' шформацй' засто-совуються наявш електронш шаблони, яш дозволя-ють иоеднувати шформащю про об'екти радюмошторингу ввд pi3iinx джерол, анатзувати отриману шформащю за заданими криторшми та враховува-ти тшьки достов1рш ведомость Для розшзнавання таких об'екпв, иаприклад, комплексов високоточнся збрся противника, нообхщно застосовувати типов1 модел1 розгортаиня даних комплексов на мкцевосп, яш були заздалеидь розроблеш на ocnoBi напрацьо-ваних paiiimo мошторингових ведомостей. Отримаш розультати оброблення мошторинговся шформацй' мають зберкатися у закритих базах даних систем мошторингу та за нсобхщносп надаються як вихщш даш до iiimnx автоматизованих систем [1,5 7,10].
Серод заход1в, яш нообхадно виконати для впро-вадження ССМОЮР, у поршу чергу иотр1бно ви-значити модель 1БС та виршшти можлив1 ироблеми i'i використання.
Структура ШС створюеться вщпов1дно до вимог системно-сигнатурного моделювання та автомати-зованого оброблення отримано! 1нформащ1 сучасни-ми елоктронно-обчислювалышми машинами. Для цього noTpi6no врахувати особливост1 формування ШС у вщомих системах, насамперод и, як1 можуть бути використаними пщ час визначення модел1 ШС для обробки шформацй' об'екпв рад1омошториигу.
Враховуючи зазначене, визначення модел1 ШС для обробки шформацй' об'екпв радюмошторингу можна представити як в^^^р ще! модел1 i3 множини юнуючих моделей V = {Vj \j = 1,n}.
Маючи множину альтернативних моделей ШС для обробки шформацй' об'екпв радюмошторингу В = {bi\i = 1, т} та вимоги до не!', за умови коли вектор показнишв в1диовщност1 иевно! модел1 bk € В вщиов1дае задании вимогам, з множини iciiyioniix моделей 1БС В вибрати модель bk0 € В,
для як01
ко = arg maxF[Q(bk)],
k=1,rn
де F[Q(hk)] - деяка цшьова функщя.
Розгляномо вимоги до модат 1БС для обробки шформаци об'ектв радюмошторингу за повнотою, своечасшстю надходжсння i оброблоння отриманся шформаци, ïï достов1ршстю i точшстю.
Так. вимога щодо повноти отриманся шформаци псредбачае, що даш для зазначенся модел1 1БС noBiiinii бути миималыю достатшми для розшзна-вання об'екпв радюмошторингу, оскшьки надхпрна шформащя щодо цих об'екпв утрудшое Biipiiuciiira завдаиия пор1внялыгого анатзу сигнатур [1.8].
У свою чергу, порушення термиив надходжоння i оброблоння отриманся шформаци робить цю шформащю неактуальною, тобто отримана шформащя повинна бути максимально повною, своечасно оброблоною, достов1рнсяо та вадповадати визначо-ним показникам мошторингу. Також шд час визна-чоння вимог до модат 1БС для обробки шформаци об'ектав радюмошторингу необхщно враховува-ти характеристики наявного шформащйного фонду, насамиеред однозначний та форматзований опис об'екпв радюмошторингу, ïx структуру, форми та iiociï. процедуру оброблоння заиитав шформаци то-ЩО [1].
Для цього шд час визиачеиия модат 1БС для обробки шформаци об'екпв радюмошторингу слщ звернути у вагу на те, що основними криторшми ïï ефективноста можуть бути вшцезазначеш вимоги, яш мають иевну icpapxinny структуру. Враховуючи зазначене, можливими методами визначення модел1 1БС для обробки шформаци об'екпв радюмошторингу с метод експертних оцшок та метод анатзу iepapxifi (MAI) [11], за яких щентифшащю об'ектав радюмошторингу можна штериретувати, як ранжу-вання альтернатив.
Таким чином, алгоритм визначення модат 1БС для обробки шформаци об'ектв радюмошторингу передбачае етапи, як наведено на рис. 1.
Розгляномо змшт кожного етапу за методолопяо MAI.
На першому emani здШсшоеться iepapxiniia структуризащя завдання визначення модат 1БС для обробки шформаци об'екпв радюмошторингу у виглядо домшантнея iepapxiï (рис. 1).
Вщповщно до рис. 2 вершина iepapxiï визначае мету Biipiiueiiira завдання визначення модат 1БС для обробки шформаци об'ектв радюмошторингу. Дат формуеться перелш фактор1в, яш здШсшоють вплив на досягнення мети моделювання. Такими факторами е. вимоги до модат 1БС, яки у свою чергу, також можуть утворювати iepapxinny структуру. Нижшй piBOiib iepapxiï представлений альтер-нативними моделями 1БС для обробки шформаци об'екпв радюмошторингу.
На другому emani здШсшоеться визначення локалышх прюритспв елеменпв piBiiiB iepapxiï, шд час якого кожен i3 запрошених до ощшовання екс-иертав здШсшое ощшовання та будуе матрищ иопар-
них иоршнянь, як1 задають домшування елементш piBiiiB iepapxiï вщносно елементв вищого piBira.
Постдовно по piBirax iepapxiï зверху донизу за шдлеглштю для кожного елемента визначаеться йо-го локалышй npiopiiTeT з урахуванням коефщятв слсмсппв поиереднього piBira. 3 щяо метою ко-
жний к-й експерт будуе матрицю М^ м,,„ м пор1внянь, яка зада с переваги груи вимог вщносно мети. Проведения експертнзн вимагае визначення р1вня узгодженоста ощнок, яш наведеш у Mff. Для цього, за настуиним виразом, обчислюеться шдекс узгоджсноста ощнок сксперпв:
,kV I
Iy = (Amax - п)/(п — 1),
(3)
де Атах - максимальне власне число матрищ М^; п - розьйршеть матрищ М^.
Отримана величина 1у пор1внюеться з1 значениям шдексу 1Цу для випадково! узгодженостц яка була б отримана при випадковому вибор1 хйрку-вань сксисртав з1 шкали (1/9,1/8,..., 1,2,..., 9) при формуванш обернено симетричнся матрищ рстпр-ност п х п. Усереднеш значения шдексу для вииадкових матриць р1знся рстпрноста наведош в таблищ 1.
3 урахуванням цього, вщношоння узгодженост1 ощнок ексиерт1в буде визначатися за наступною формулою:
« = !у /ЦУ. (4)
На практищ величина V повинна бути в межах 10. ..20%. Якщо ж ця величина перевищус задаш можц тобто с бшьшою 20%, тодо експертам реко-мендусться иереглянути сво! м1ркування. Оскшьки реал1защя запропонованого алгоритму визначення модел1 1БС для обробки шформащ! об'ект1в радюмошторингу породбачае зд1йснення колективно! експертизи, для цього нообхщно забезиечити узго-джошеть ощнок експерт1в у груш. При оброблонш матер1ал1в колективно! експертизи для ылыаспо-го ощшовання ступеня узгодженост1 ексиерт1в слщ застосовувати кооф1щент конкордащ!, визначення якого наведено у [11]:
W =
12d
т2(п3 — п)
(5)
де d -
^ij — 0, 5т(п + 1)
m - к1ль-
Е = Е
i=l _ i=l
к1сть експертав; п - кщьк1сть властивостей, яш роз-глядаються експертами; г^ - мюце, яке зайняла г-та властившть в ранжуванш ]-то ексиерта; ¿г - вщ-хилення суми ранив ¿-о! властивост1 вщ середньо! арифмотичнея суми ранпв п властивостей.
Коофшдент конкордащ! надас можлив1сть ощни-ти наскшьки узгоджош м1ж собою ряди пороваг кожного ексиерта. Це значения знаходиться в межах 0 ^ Ш ^ 1 Ш = 0- означае повну протилежн1сть, а Ш = 1 - иовний зб1г ранжувань. На практищ достов1ршсть вважасться достатньо високсяо, якщо
2
Рис. 1. Етапи визначення модел1 шформащйно1 бази сигнатур для обробки шформацй' об'екпв радюмошторингу
Рис. 2. Iepapxiniia структура визначення модел1 шформащйнсм бази сигнатур для обробки шформацй'
об'екпв радюмошторингу
коефщент конкордацй W = 0,7...0,8. Якщо ж значения коефщента конкордацй' мат, то експертиза повторюеться. Шсля узгодження хйркувань експер-т1в будуеться агрегована матриця MV = \\mij || попарних пор1внянь груп вимог вщносно мети, яка враховуе оцшки Bcix сксперив.
У вииадку юнування повного 36iry оцшки сксперив вщносно иереваг груп вимог v^ та, Vj (тобто г^ > 1 або (Ук)т^'
агрегована матриця MV = обчислюються за формулою:
П ('
к=1
kV )Mfc
hj )
MV -W
*V
(ALX ■ w *V)
V
де W
м£ Ph =
V
= (wi kAPh
W2
Am
V
max
V
M V, причому Ml
V
V
Дат кожний к-й експерт складае матрицю
MP1 =
kP\
портняиь, яка задае переваги пока-
A Ph
kAPh h
(ik)m'iY > 1 або (ik)m'iY < 1) для них будуеться
оломонти яко!
(6)
знишв у l-rpyni вимог, та матрищ Мк яка впзначае переваги альтернатив вщносно h-го показника.
Для побудованпх матриць вщповщно до (3), (5) визначаються pinui узгоджсноси та за виразом (6) будуються вщиовщш узагалыгеш матрищ.
Дат зидно з (8) визначаються локалып npi-оритети /г-х показнишв у 1-х трупах, як воктори WPl = (w1Pl ,wpl,...., ), а також домшуван-ня альтернатив вщносно h-x показнишв WAh =
(wiA
)
де ^к - ваговий коефщент к-то експерта; п - кшь-шеть окспертпз.
Ця матриця буде задавати результуюче ран-жування груп вимог вщносно мети модолювання. Вектор WV = (w1V, wV,...., wV) локальних npio-ритопв груп вимог вщносно мети визиачаеться в результат! розв'язання матричного piBiramra:
На третъому emani визначення модол1 1БС на основ! отриманих значень локальних прюритоив визначаються глобалый прюритоти альторнативних моделей, вектор яких W = (w1 ,w2,....,wm) щодо мети модолювання визиачаеться як:
(7)
W = MA ■ WPl ■ WV,
(9)
V
...,wg* V ) - власнии вектор максимально власно число Pi _ ^kPi
Розв'язання р1вняння (7) е достатньо трудомю-тким завданням, тому на практищ знаходження локальних npiopiiTOTiB зднгешоеться шляхом розра-хунку i'x серодньо геомотрично! величини:
де М
A
WA2
матриця прюритетш альтер-
(8)
натив щодо показникт.
У результат! ироведоних обчислень визиачаеться модель 1БС для обробки шформацй' об'екпв радюмошторингу к0 = arg max(wk), що розкривае
к = 1,т
вираз (2) у явному видь
A
h
h
w
w
2
п
Po3MipnicTb матрищ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Ьщекс узгодженоста 0 0 0,58 0,9 1,12 1,24 1,32 1,41 1,45 1,49
Табл. 1 Значения шдексу випадковся узгоджсносп
4 Висновки
Таким чиному, у стати був запроионований алгоритм визначення модел1 шформащйно1 бази сигнатур для обробки шформацй' об'екпв радюмошторингу, впроваджоння якого у практичну д1яль-iiicTb дозволить шдвшцити достов1ршсть, оператив-iiicTb накоиичення та оброблоння мошторингово! шформацИ в единому шформащйному npocTopi, а також виключити дублювання використання MOiii-торингових сил i засоб1в для виконання одшя задач1 в умовах обмеженого мошторингового ресурсу.
Подальший напрямок дослщжень вбачасться у розроблеш методичного шдходу до застосування сигнатурно-системного методу шд час оброблоння шформацИ об'ектав радюмошторингу.
Перелж посилань
1. 1льяшов O.A. Оцшка шформативиосп мошториигових о:шак i сигнатур та Mipu ix иевизиачеиосп при розш-зиаваиш джорол та об'кк'пв мошториигу в шформащйному середовшщ телекомушкащшшх систем / O.A. 1льяшов // BiciiuK НТУУ Kill. Copin Радютехшка. Радюаиаратобудувашш. "2016. № 67. с.77-83.
'2. Рембовский A.M. Радиомошпорииг. Задачи, методы, сродства / A.M. Ромбовскии, A.B. Ашихмии, В.А. Ко-зьмии ; иод род. A.M. Рембовского. М. : Горячая лшшя-Телеком, 2010. 624 с.
3. Шурешж В.А. Використання алгортъпв иечггкого кластерного аиалшу для забехшочошш фушщншаль-iio'i ci'iÜKOCTi iepapxiuiioro шформащйиого ироцосу на oiaiii класифжаци об:ек'пв радюмошторингу / В.А. Шуроиок / 36ipiiuK иаукових ираць Житомир-ського BiucbKOBOi'o шетитуту ¡Moni С.11. Корольова. 2013. №7. с. 61-68.
4. Веитцель Е.С. Теория вероятностей / Е.С. Вентцель. М. : Наука, 1969. 576 с.
5. Волобуев А.11. Матоматично моделюваиия виявлон-ня системою радюрозвщки противника системи ра-дюзв:язку BiflcbKOBOi'o иризиачешш з шумошшбиими сигналами на ociioBi фазово! модуляци исевдовииадко-вою иослщовшстю / А. А. Волобуев, Д. А. Бухал, А. В. CeprieiiKo // 36ipiiuK иаукових ираць ВГП. 2017. № 3. с. 32-40.
6. Волобуев А.11. Матоматично моделювашш виявлен-ня системою радюрозвщки противника системи ра-дюзв:язку BiflcbKOBOi'o иризначення, яка застосовуе шумошшбш сш'нали з дискретною частотною моду-лящею исевдовииадковою иослщовшстю / А. А. Воло-буев, Д. А. Бухал // Cy4aciii шформащйш технологи у сфер! бозиоки та оборони. 2017. №2(29). С. 9-15.
7. Волобуев А.11. Матоматично моделювашш виявлен-ня системою радюрозвщки противника системи ра-дюзв:язку BiflcbKOBOi'o иризначення, яка застосовуе шумошшбш сигиали з частотно-фазовою модуляць ею исевдовииадковою иос;пдовшстю / A.A. Волобуев,
О.А. Усачова, Д.А. Бухал // Наука i техшка Повггря-иих Сил Збройиих Сил Укра'ши. 2017. №3 (28). С. 76-85.
8. Ткали ч В.Л. Обработка результатов технических измерений / В.Л. Ткалич, Р.Я. Лобковская. СПб. : СПбГУ 11ТМО, 2011. 72 с.
9. Войтко В.В. Математичиа модель ироцосу вимфю-ваиия MUTTKBOi частоты джорол радювииромнповаиия фазомотричиими иристроями штерфереищйиого типу / В.В. Войтко, А.1. 1лышцький / BiciiuK НТУУ «КШ». Copin Радютехшка. Радюаиаратуробудуваи-ия. 2017. № 70. С. 17 22.
10. Слободяшок П.В. Довщиик з радюмошторингу / П.В. Слободяшок, В. Г. Бла1'одариий, B.C. Стуиак; шд. заг. род П.В. Слободяшока. Шжии : ТОВ. Видавиицтво. Асиект-Полн-раф, 2008. 588 с.
11. Саати Т. Об изморонии неосязаемого. Подход к относительным измерениям иа основе главною собственного вектора матрицы парных сравнений / Т. Саати // Cloud of Science. 2015. Т. 2. № 1. С. о' 39.
References
[1] lliashov O. A. (2016) The evaluation of monitoring informative features, signatures and the measures of their ambiguity during recognition objects and sources of monitoring in the information environment of telecommunication systems, Visnyk NTUU KP1 Seriia - Radiotekhni-ka Radioaparatobuduuannia, Iss. 67, pp. 77-83. DOl: 10.20535/RADAP.2016.67.77-83.
[2] Rembovskii A. M. éd., Ashikhmin A. V. and Koz:min V. A. (2010) Radiomonitoring. Zadachi, metody, sredstua [Radiomonitoring - tasks, methods, tools]. Moskow, Ooryachaya liniya-Telekom, 624 p.
[3] Shurenok V. A. (2013) Application of fuzzy cluster analysis algorithms for providing of hierarchical information process functional stability at the stage of radiomonitoring objects classification Problemy stvorennia, ■uyprobuvannia, zastosuvannia ta ekspluatatsii skladnykh inform.atsii.nykh system, No 7, pp. 61-68.
[4] Venttser E.S. (1969) Teoriya veroyatnostei. [The probability theory], Moskow, Nauka, 576 p.
[5] Volobuyev A., Buhal D. and Sergienko A. (2017) Mathematical modeling of detection by a radio-intelligence system of an enemy of a military radiocommunication system with noise-like signals based on phase modulation by a pseudo-random sequence Zbirnyk naukovykh prats V1T1, No. 3, pp. 32-40.
[6] Volobuiev A.P. and Bukhal D.A. (2017) Mathematical modeling of the detection by the radio reconnaissance system of enemy of military radio communication system that uses noise-type signals with discrete frequency modulation by a pseudo-random sequence Modern Information Technologies in the Sphere of Security and Defence, No. 2 (29), pp. 9-15.
[7] Volobuiov Л., Usahova О. and Bukhal D. ("2017) Mathematical modeling of tactical radio system (with froquoncy-phaso-codod by pseudorandom sequence noiselike signals) detection by adversary signal intelligence Nauka i tekhnika Pouitrianykh Syl Zbroinykh Syl Ukrainy, Iss. 3(28), pp. 76-85.
[8] Tkalich V.L. and Lobkovskaya R.Ya. (2011) Obrabotka rezul't.at.ou tekhnicheskikh izmerenii [Processing of technical measurement results], SPb, SPbGlJ 1TMO, 72 p.
[9] V'oitko V. V. and llnvtskyi Л. 1. (2017) Mathematical model of instantaneous frequency measuring process of radioemission phasemeasuring sources by interference type devices Visnyk N'l'UU KP1 Seriia - Radiotekhni-ka tiadioaparatobuduummia. Iss. 70, pp. 17 22. DOl: 10.20535/RADAP.2017.70.17-22.
[10] Slobodianiuk P. V. od., Blahodarnyi V. H. and Stupak V. S. (2008) Domdnyk z radiomonilorynhu [Radiomonitoring Handbook], Nizhyn, Aspekt-Polihraf, 588 p.
[11] Saaty Thomas L. (2015) On the Measurement of Intangibles. Л Principal Eigenvector Approach to Relative Measurement Derived from Paired Comparisons. Cloud of Science, Vol. 2, No 1, pp. 5 39. DOl: http://dx.doi.org/10.1090/noti944
Алгоритм определения модели информационной базы сигнатур для обработки информации объектов радиомониторинга
1льяшов А. А., Трегубенко С. С., ПереОрий А. В., Волощенко А. И., Бухал Д. А.
В статье приводится алгоритм определения модели информационной базы сигнатур для обработки информации объектов радиомопиторипга. Разработанная па основании этого алгоритма модель информационной базы сигнатур для обработки информации объектов радиомопиторипга позволяет в реальном масштабе времени получать системное отображение объектов радиомопиторипга по их мониторинговым признакам сигнатурам.
Отмечается, что наиболее эффективным методом обработки информации объектов радиомопиторипга есть сигпатурпо-системпый метод, сущность которого заключается в прогнозировании мониторинговой обстановки па определенный период времени и синтезе информационного представления об объектах радиомопиторипга с целыо сравнения этих объектов с принятыми критериями их похожести.
Утверждается, что основными требованиями к модели информационной базы сигнатур для обработки информации объектов радиомопиторипга, которая в реальном масштабе времени разрешит получать системное отображение объектов радиомопиторипга через их мониторинговые признаки сигнатуры, есть полнота, достоверность и точность мониторинговой информации, которая имеет определенную иерархическую структуру.
Указано, что основными методами определения модели информационной базы сигнатур для обработки информации объектов радиомопиторипга, есть методы экспертного оценивания и анализа иерархий, использование которых для распознавания объектов радиомопиторипга будет трактоваться, как ранжирование альтернатив.
Предложено следующий алгоритм определения модели информационной базы сигнатур для обработки информации объектов радиомопиторипга: первое иерархическая структуриализация задачи определения модели информационной базы сигнатур для обработки информации объектов радиомопиторипга: второе построение иерархии для определения локального приоритета каждого элемента иерархии с учетом приоритетов предыдущего уровня: третье определение локальных приоритетов существующих альтернативных моделей информационной базы сигнатур.
Ключевые слова: алгоритм: объекты радиомопиторипга: сигпатурпо-системпый метод
Model Determination Algorithm for the Radiomonitoring Information Signatures Database
Iliashov O. A., Trehubenko S. S., Peredrii О. V., Voloshchenko О. I., Bukhal D. A.
The article describes the algorithm for defining a signature database model for processing information of radio monitoring objects. The model of the signature database based on this algorithm for processing of information of radio monitoring objects allows to receive in real time a systematic display of the radio monitoring objects according to their monitoring features - signatures.
It is noted that the most effective method of processing information of radio monitoring objects is the signature-system method, the essence of which is to predict the monitoring situation for a certain period of time and to synthesize the information representation of the objects of radio monitoring in order to compare the main indicators of these objects with the accepted criteria, their similarities.
It is stated that the main requirements for the model of the signature database for the processing of information of radio monitoring objects, which in real time will allow to obtain a systematic display of monitoring objects of radio monitoring objects through their monitoring features - signatures, are the completeness, reliability and accuracy of the monitoring information that, have a certain hierarchical structure.
Also it is stated that the main methods for determining the model of the signature database for the processing of information of radio monitoring objects are the methods of expert evaluation and analysis of hierarchies, which will be treated as a ranking of alternatives for the recognition of radio monitoring objects.
The following algorithm is proposed for determining the signature database model for processing information of radio monitoring objects: the first is a hierarchical structuring of the task of defining the signature database model for processing information of radio monitoring objects: the second is to build a hierarchy for determining the local priority of each element of the hierarchy, taking into account the priorities of the previous level: third, determining the local priorities of existing alternative models of the signature database.
Key words: algorithm: objects of radio monitoring: signature-system method
