Научная статья на тему 'Актуальные вопросы наукометрии. Важные факторы оценки работы ученого'

Актуальные вопросы наукометрии. Важные факторы оценки работы ученого Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
187
70
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
НАУКОМЕТРИЧНі БАЗИ ДАНИХ / іМПАКТ-ФАКТОР / НАУКОВИЙ іНДЕКС ЦИТУВАННЯ / іНДЕКС ГіРША / НАУКОМЕТРИЧЕСКИЕ БАЗЫ ДАННЫХ / ИМПАКТ-ФАКТОР / НАУЧНЫЙ ИНДЕКС ЦИТИРОВАНИЯ / ИНДЕКС ХИРША / IMPACT FACTOR / SCIENTOMETRIC DATABASE / SCIENTIFIC CITATION INDEX / H-INDEX

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Савицкий Н.В., Евсеева Г.П., Дорофеева Н.А.

Проанализированы основные науковометрични требования (по приказу МОН № 1112) к оценке работы ученого. Представленные разъяснения по украинской и зарубежных научно метрических баз: Scopus, Scircus, РИНЦ и т. д.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Савицкий Н.В., Евсеева Г.П., Дорофеева Н.А.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Topical issues of scientometrics. Important factors of the scientist’s work assessment

Analyzed the main naukovometrichni requirements (by order number MON № 1112) to the evaluation of scholarly work. The explanations provided by Ukrainian and foreign scientific metric databases: Scopus, Scircus, RISC etc.

Текст научной работы на тему «Актуальные вопросы наукометрии. Важные факторы оценки работы ученого»

ГУМАН1ТАРН1 ПРОБЛЕМИ

УДК 001.293:303.64

АКТУАЛЬН1 ПИТАННЯ НАУКОМЕТРП. ВАЖЛИВ1 ЧИННИКИ ОЦ1НКИ РОБОТИ НАУКОВЦЯ

М. В. Савицький, д. т. н, проф., Г. П. Свсеева., д. н. держ. управ., Н. А. Дорофеева, зав. наук.-тех. библиотекою ДВНЗ ПДАБА

Ключов'1 слова: наукометричн бази даних, гмпакт-фактор, науковий тдекс цитування, тдекс Хгрша

За новими вимогами МОН Украши (наказ № 1112 i змти до нього), принайми одна стаття астранта i чотири статп докторанта повинш бути опублшоваш в зарубiжних виданнях (як не обов'язково входять в наукометричн бази) або у виданнях Украши, включених у мiжнароднi наукометричш бази за напрямом, який вiдповiдаe тдготовщ дисертаци. При цьому перелiк наукометричних баз у наказi не вказаний.

Наказ викликав чималу стурбованiсть i виявив необхiднiсть роз'яснення деяких наукометричних i бiблiометричих понять (наукометричш бази даних, iMm^-фактор, науковий тдекс цитування, тдекс Хiрша тощо).

1мпакт-фактор (1Ф) - «чинник впливовосп» — середне число посилань, що доводяться на одну статтю журналу протягом певного вiдрiзку часу. 1Ф е чисельним показником важливост наукового журналу. Чим вище значення iмпакт-фактора, тим вища його iнформацiйна, наукова цiннiсть i активнiсть. Зазвичай iмпакт-фактор розраховують велию iнформацiйнi центри. Завдання автора -ощнити iмпакт-фактор того або шшого журналу i вирiшити, кому довiрити свою статтю. Разом з iмпакт-фактором iснують й iншi бiблiометричнi показники журналiв, якi вельми змiстовнi, але використовуються значно рiдше.

Науковий iндекс цитування статей (1Ц) - кшькють посилань (цитат), розподiлених за роками, на дану статтю в iнших джерелах (персональний iндекс цитування). 1Ц - база даних за перюдичними виданнями («база даних цитат»), в якш збираються бiблiографiчнi данi про журнальн публшацл (автор, заголовок, найменування журналу, рiк, том, випуск, сторшки) i пристатейнi списки цитовано! лгтератури. Така база дозволяе знаходити як публшацл, що цитуються в окремо взятш статп, так i публшацл, що цитують цю статтю. Бази «даних цитат» можна роздшити на групи: мiжнароднi i нацiональнi науковi iндекси цитування.

1мпакт-фактору та шдексу цитування останнiми роками придiляеться особлива увага. За ними сьогодн ощнюеться рiвень журналiв, яшсть опублiкованих у них статей, через них з'ясовуеться фшансова тдтримка дослiдникам i здшснюеться прийом спiвробiтникiв на роботу.

Крiм iндексу цитованосп, iншим вельми шформативним показником вважаеться iндекс Хiрша (h-тдекс) — з'еднання кiлькостi цитат i публiкацiй. 1ндекс Хiрша був запропонований у 2005 роцi американським фiзиком Хорхе Хiршем з Ушверситету Сан^его, Калiфорнiя.

Наукометрична база даних - бiблiографiчна i реферативна база даних, а також шструмент для ввдстежування цитованост^ наукових статей.

На сьогодшшнш день iснуе велика кiлькiсть систем цитування (бiблiографiчних баз). Вони можуть бути як загальнонауковими, так i галузевими, тобто в них можуть iндексувати журнали або за вама науковими галузями (Web of Science, Springer, Scopus, Web of Knowledge), або за галузями наук (Astrophysics, PubMed, Mathematics, Chemical Abstracts, Agris, GeoRef). Зупинимося на деяких:

Web of Science корпорацп Thomson Reuters (http://wokinfo.com/russian/ росшськомовний сайт компанii Thomson Reuters) - найстарша та найбшьш авторитетна в свiтi аналiтична i цитатна база даних. Враховуються тшьки статт^ в журналах, що рецензуються. Решта всiх типiв наукових публшацш не розглядаеться. Об'еднуе три бази: Science/Social, Sciences/Arts&Humanities, Citation Index. (Доступ обмежений, за передплатою);

Scopus - пошукова платформа компанii Elsevier враховуе о^м журналiв, що рецензуються, серiйнi видання (серii книг, матерiали конференцш). У багатьох кра!нах е одним iз головних джерел отримання наукометричних даних для проведення оцiнних дослвджень на державному або корпоративному рiвнi. Комерцiйна БД i повна ii версiя доступна тiльки на умовах передплати. Проте iснуе можливiсть перегляду ресурав БД Scopus в обмеженому режимi Author preview (доступнi кшьшсть представлених в БД статей автора, h-index, кiлькiсть цитувань);

Scirus - безкоштовний пошук компанii Elsevier (http://www.scirus.com). Дозволяе знайти науковi звiти, дисертацл, журнальнi статт^, патенти, якi не входять в iншi пошуковi системи;

Вюник ПДАБА

Science Citation Index Expanded - база даних i3 природних наук;

Social Sciences Citation Index - база даних i3 сощальних наук;

Arts and Humanities Citation Index - база даних i3 мистецтва i гуманiтарних наук;

Google Scholar (Академiя Google) - вшьнодоступний пошукач (http://scholar.google.com.ua/), включае бiльшiсть електронних журналiв Свропи i Америки, що рецензуються, вiд найбiльших наукових видавництв з рiзних галузей науки;

у Кита! в 1989 рощ був створений власний iндекс цитування Chinese Science Citation Index, що охоплюе зараз понад 1 000 провщних китайських журналiв;

у Японл (Citation Database for Japanese Papers, складова частина нащонально! науково! шформащйно-пошуково! системи CiNii);

у Тайванi (Taiwan Humanities Citation Index);

у Сврот (наприклад, проект Euro-Factor).

Index Copernicus - це мiжнародна онлайн база наукових публшащй, створена в 1999 рощ в Польщу База даних мютить декшька iнструментiв для оцiнки продуктивности авторiв i видавцiв, якi дозволяють вiдстежувати вплив наукових праць i публiкацiй окремих учених або наукових установ. Index Copernicus знайомить користувачiв бази даних з анотащями розмщених статей i !х iндексацiею, складае власний iмпакт-фактор.

Найавторитетнiшими з юнуючих мiжнародних систем цитування, чи! шдекси визнаються у всьому свiтi, е: Web of Science i його конкурент - система Scopus. Web of Science i Scopus е платними ресурсами i далеко не ва науковi оргашзацп або ВНЗ можуть собi дозволити недешеву передплату на доступ до них.

У Росп з 2005 р. науковою електронною бiблiотекою (НЕБ) створюеться нацюналъний Росшсъкий тдекс наукового цитування (Р1НЦ). Це нащональна iнформацiйно-аналiтична система, що включае понад 4 мшьйони публшащй росiйських авторiв, а також шформацл про цитування цих публiкацiй з 2 000 росшських журналiв. Крiм бiблiографiчно! i цитатно! шформацп, в Р1НЦ включаються вiдомостi про авторiв публiкацiй i оргашзацп, в яких вони працюють. Доступ до Р1НЦ- системи Science Index безкоштовний (http://elibrary.ru/titles.asp).

Перед авторами виникае питання - в який журнал вiдправити статтю. Спочатку потрiбно вибрати тематику журналу (слгд також звертати увагу на перюдичтстъ виходу), найбшьш вiдповiдну для вашо1 статтi. Почнiть iз тих журналiв, якi ви самi читали. Складгть !х список. Якщо ви хочете ознайомитися з великою кшьшстю журналiв, можете провести пошук шших статей (за вашою тематикою) i подивитися, де вони були опублшоваш. Назву зарубiжного журналу можна знайти на сайтах мiжнародних систем цитування (Новий сервгс Elsevier Journal Finder безкоштовно допомагае дослгдникам тдбирати вгдповгднг за темою журнали для подалъшог публгкацИ статей http://www. elsevier. com/journal-authors/home), у каталогах журналiв вщкритого доступу, через пошуковi системи Google, Yandex. (Слщ пам'ятати про мовш бар'ери i сво! матерiальнi можливостТ).

Коли у вас буде взiрцевий список журналiв для публшацл статтi, вщвщайте i прочитайте веб-сайти даних журналiв. Кожен журнал повинен мати сторшку, на якiй наведено шструкцл i керiвнищ•во для авторiв.

Вимоги до оформлення науково! статп можуть вiдрiзнятися кардинально, залежно вiд журналу. Найчастше при написаннi науково! статп виходять iз таких вимог. Наукова стаття повинна мати обмежений обсяг (7 - 10 сторшок друкованого тексту, формат сторшки - А4, книжкова орiентацiя, поля 2,5 см з уах бокiв, Times New Roman, колiр - чорний, розмiр шрифту - 14 кегель; 1,5 штервала), посилання в квадратних дужках.

Структура викладу статт^, як правило, така: заголовок, дат про авторiв, анотаця, ключов1 слова (2 (3) мовами: украгнсъка, (росшсъка), англШсъка), основний текст статт1, литература; шифр спецгалъностг; контактний номер телефону; ВНЗ, кафедра; вчений стутнъ, звання; мюце роботи; посада; e-mail.

Якщо говорити про науковi перюдичш видання нашо! академп, то поки що жодне з них не входить у жодну ^з зарубiжних) наукометричних баз даних. Першi кроки до цього роблять вщповщальш секретарi видань разом iз головними редакторами. Щодо укра!нських баз даних науково! перюдики, то найбiльша база — «Наукова перюдика Укра!ни^> бiблiотеки iм. В. Вернадського, до яко! входять i видання нашо! академп. Статистику цих видань можна переглянути безкоштовно (http://archive.nbuv.gov.ua/rating/20121216_1.html).

На думку багатьох учених, наказ МОНУ № 1112 безумовно може позитивно вплинути на яшсний рiвень наукових до^джень в Укра!ш.

ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА

1. Л^вшова Н. П'ять питань професiоналовi: система Р1НЦ - Science Index : [im-ерв'ю з

С. А. Мартинчик] [Електронний ресурс] / НаталОя Лгтвшова. - Режим доступу : Ьйр:/^'№№.тта.ги/пе'№8/агЫуе/147104/?рпп1=У. - Загол. з екрану

2. Про опублiкування результатов дисертацш на здобуття наукових ступенiв доктора i кандидата наук : Наказ Мшстерства освiти i науки, молодi та спорту Украши вiд 17 жовтня 2012 р. № 1112. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1851-12

3. Ратцкая Л. Що дае Р1НЦ росiйськiй науцi? [Електронний ресурс] / ЛЫя Ращкая. - Режим доступу : http://www.mgimo.ru/news/experts/document240629.phtml. - Загол. з екрану;

4. Флегантов Л. Для чого нам потрiбнi мшнародш наукометричн бази даних [Електронний ресурс] / Леошд Флегантов. - Режим доступу : http://web-in-learning.blogspot.com/2012/11/blog-post_24.html#sthash.vAE42W9e.dpuf. - Загол. з екрану

5. Игорнов И., Шадура В., Шевченко А. Наукометрия против инсинуаций // Зеркало недели. - 2013. -19 октября. - С. 11.

УДК 008 + 130.2

РЕЦЕПЦ1Я ПОНЯТТЯ НООСФЕРИ В СУЧАСНОМУ ДИСКУРС

М. Г. Складановська, доц.

Ключов1 слова: ноосфера, бюсфера, ноосферний розвиток людства, коеволюцгя природи та сустльства, екологгчна культура, екологгчна св1дом1сть

Постановка проблеми. В наш час практично Bei сфери дiяльностi людини дютали такого розвитку, при якому виршальним для збереження життя стае адекватнють цшсного сприйняття буття. Ситуацл порушення основних принцитв гомеостату ранiше торкалися головним чином структури людських стосункiв. Сьогоднi вони розглядаються в системi стосункiв людини з природою, в ii моральних орiентацiях, у ставленнi до себе. Якщо ранiше екологiчнi кризи мали локальний або регiональний характер, то зараз виникла загроза глобально! кризи, яка вже почала реалiзуватися внаслвдок необмеженого росту населення планети, необмiркованого природокористування, неусвiдомлення його результатов i темпiв наближення екологiчноi катастрофи, яка неминуче охопить планету за умови продовження руйнування людиною бiосфери i вiдсутностi змiн у формуваннi еколопчно! свiдомостi кожно! особистост! Реальною стае загроза виснаження не тiльки матерiальних, природних, а й екологiчних ресурав, тобто таких, без яких неможливе життя на Землi: чисте повгтря, прiсна вода, родючО грунти, рослинний та тваринний свiт, лiси, джерела енергii. Руйнуеться бiосфера - руйнуеться i система цiнностей, особливо у молодого поколiння.

Наразi для розумшня сучасного стану людини i сустльства актуальною проблемою стае людський вишр культури в ii глобально значущому осмисленнi. Як вважае М. М. Кисельов, необхвдною передумовою культури е взаемодОя суспiльства i природи, реалОзащя ii в пiдсистемi «культура — природа» цшсно! системи «людина — природа» [1, с. 90]. Великий вчений i фшософ В. I. Вернадський вже на початку ХХ столгття передбачав: «Вплив людини на природу зростатиме настшьки швидко, що людина повинна взяти на себе ввдповвдальнють за майбутнш розвиток планети. Розвиток довкшля i сустльства стане нероздшьним, а бюсфера переходить до нового етапу свого еволюцшного розвитку, нового стану - ноосфери.» [2, с. 138] Цей термш увели геолог-палеонтолог П. Тейяр де Шарден та Е. Леруа - французький математик i фшософ, як сформулювали сво! Оде1' тсля лекцш В. Вернадського у Сорбонн в 1923 — 24 роках. Ще й доа цей термш припускае багатозначн тлумачення.

Мета статп - аналОз юнуючих трактувань змюту поняття «ноосфера» та його рецепцii в сучасному науковому дискурсО

Виклад MaTepi^y. ДослОвний переклад «ноосфера» — сфера Розуму. В лгтературО можна зустрОти й так тлумачення: ноосфера - це:

- частина бюсфери, яка опинилася тд впливом людини i перетворюеться нею;

- освоена людиною бюсфера;

- онтолопчна категорОя;

- im-егрована думка людства;

- границя нашого сучасного свгтосприйняття;

- екран, на який проектуеться загальнокультурний художньо науковий гшертекст — змютовне поле;

- не предмет, який ми бачимо, а умова бачення в природО того, що залежить вОд людини;

- теоретичний конструкт;

- науково-поетичне вираження Оде1' космОчност людського розуму як творшня.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.