CC BY
66для чоловіків, рис.2.
Тривожність:
• висока ступінь сформованості - 0%;
• середня ступінь сформованості - 25%;
• низька ступінь сформованості - 75%.
Фрустрація:
• висока ступінь сформованості - 0%;
• середня ступінь сформованості - 34,38%;
• низька ступінь сформованості - 65,63%.
Агресивність:
• висока ступінь сформованості - 15,63%;
• середня ступінь сформованості - 46,88%;
• низька ступінь сформованості - 37,5%.
Ригідність:
• висока ступінь сформованості - 12,5%;
• середня ступінь сформованості - 59,38%;
• низька ступінь сформованості - 28,13%. для жінок, рис.3.
Тривожність:
• висока ступінь сформованості - 0%;
• середня ступінь сформованості - 43,48%;
• низька ступінь сформованості - 56,52%.
Фрустрація:
• висока ступінь сформованості - 0%;
• середня ступінь сформованості - 52,17%;
• низька ступінь сформованості - 47,83%.
Агресивність:
• висока ступінь сформованості - 8,7%;
• середня ступінь сформованості - 52,17%;
• низька ступінь сформованості - 39,13%.
Ригідність:
• висока ступінь сформованості - 8,7%;
• середня ступінь сформованості - 56,52%;
• низька ступінь сформованості - 34,78%.
Як бачимо, для жіночої статі маємо більш низькі показники по ригідності, менше високих показників по агресивності, але середніх навіть більше ніж у чоловіків і більш високі показники по фрустрації і тривожності.
Для співвідношення чоловіки-жінки такі цифри є нормою але для психічних показників маємо занадто високі показники агресивності і ригідності. А саме ригідність, тобто низькі адаптаційні можливості у змінюючихся обставинах нових процесів, може заважати успішному проведенню нових реформ. Тому надалі планується проводити зріз наявності змін цих показників під час навчання у системі самостійності, що передбачає впровадження Болонського процесу та дослідження формування таких показників як вольового блоку психічних властивостей а також дослідження перебігу психічних процесів, таких як увага, інтелектуальна лабільність та ін.
Висновки:
1. За показником тривожності маємо 67,27% з низькою ступінню сформованості, 0% з високою сту-пінню сформованості, що говорить про достатню збалансованість психічного здоров“я першокурсників, відсутність факторів необорної сили.
2. За показником фрустрації маємо 58, 18 % з низькою ступінню сформованості, 0% з високою ступінню сформованості, що підтверджує перший висновок.
3. За показником агресивності маємо 38,18% з низькою ступінню сформованості, 12, 73% з високою ступінню сформованості. Бачимо у наявності певний процент з високою агресивністю, що може заважати і в навчальному процесі, і формуванню зрілих особис-тісних якостей з опорою на саму особистість.
4. За показником ригидності маємо 30,9% з низькою ступінню сформованості , 10, 9% з високою ступінню сформованості. Такі показники ригідності будуть заважати гнучкості сприйняття та дій у новій системі, що потребує швидкого реагування психіки та пристосування до нових умов, тобто висуває певні адаптаційні вимоги до особистості.
Виходячи з урахованого, маємо напрями наступних досліджень:
• подальше дослідження адаптаційних можливостей особистості студентів
• дослідження змін у блоці психічних процесів
• дослідження перебігу різних видів самостійної роботи у навчальній діяльності студента.
Подальші дослідження необхідно спрямувати на вивчення інших проблем психоемоційної сталості студентів у руслі формування адаптаційних можливостей при отриманні вищої освіти у сучасних умовах.
Література
1. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу// Вища освіта України. -2004. - № 1. - 5-9 с.
2. Вазина К. Б. Модульное обучение. - Горький. - 1990. - 14 с.
3. Володько В.М., Дмитрик І.С., Іванова Т.В. Самостійна пізнавальна діяльність студентів: Методичні рекоментації. - К.: ІСДО, 1993. - 52с.
4. Кремень В. Модернізація вищої школи України в контексті принципів Болонської декларації'//Вища школа, 2004. - № 5
- 6. - 32 - 39 с.
5. Смирнова И.Э. Модели обучения в системе высшего образования // Инновации в образовании. - 2006.- № 1. - 5-14 с.
Надійшла до редакції 01.11.2007р.
АКТУАЛЬНІСТЬ ІННОВАЦІЙНОГО
НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Антоненко О. В.
Донецький державний інститут здоров’я, фізичного виховання і спорту
Анотація. В даній статті розкривається необхідність інноваційного навчання студентів вищих навчальних закладів фізичного виховання. Зокрема аналізуються підходи до підготовки майбутнього вчителя до інноваційної діяльності та етапи цієї підготовки. Інноваційне навчання майбутніх учителів фізичного виховання визначено як взаємодію інноваційної діяльності викладача та інноваційної навчальної діяльності студента. В основу побудови концепції підготовки вчителя до інноваційної діяльності покладено системний, рефлексив-но-діяльнісний і індивідуально-творчий підходи.
Ключові слова: якість, інновація, діяльність, навчання, підхід. Аннотация. Антоненко О.В. Актуальность инновационного обучения будущих учителей физического воспитания. В данной статье раскрывается необходимость инновационного обучения студентов высших учебных заведений физического воспитания. В частности анализируются подходы к подготовке будущего учителя к инновационной деятельности и этапы этой подготовки. Инновационное обучение будущих учителей физического воспитания определено как взаимодействие инновационной деятельности преподавателя и ин-
новационной учебной деятельности студента. В основу построения концепции подготовки учителя к инновационная деятельность положены системный, рефлексивно-деятельностный и личностно-творческий подходы.
Ключевые слова: качество, инновация, деятельность, обучение, подход.
Annotation. Antonenko O.V. The actualization of innovations study of future physical trainer teachers. In this article makes the opportunity of innovational education of students in High Education Schools of Sports. Besides its analyses the stages for preparing of future teacher for innovation activity and stages of this preparation. Innovative training of the future teachers of physical training is determined as interaction of innovative activity of the teacher and innovative educational activity of the student. Approaches are put in a basis of construction of the concept of preparation of the teacher to innovative activity system, reflective activity and personal creative.
Keywords: quality, innovation, activity, teaching, approach, stage.
Вступ.
Становлення глобального ринку праці і політичні зміни пред’являють нові вимоги до якості підготовки фахівця. На перше місце виходить така якісна характеристика результату навчання у вузі як актуальність придбаних знань і навичок, тобто конкурентоспроможність випускника. Якість - це ступінь відповідності випускника вимогам ринку праці в контексті Болонської угоди. Внаслідок цього, виникає потреба в зміні традиційної стратегії організації навчання у вищому навчальному закладі на інноваційну .
У Національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), Національній доктрини розвитку освіти України, Законі України «Про фізичну культуру і спорт» висвітлюється проблема підвищення якості професійної освіти, відповідності рівня підготовленості випускників вищих навчальних закладів вимогам майбутньої професійної діяльності.
Відповідно до цього, перед вищим фізкультур -ним навчальним закладом постає завдання підготовки фахівців з актуальними знаннями, гнучкістю і критичністю мислення, творчою ініціативою, високим адаптаційним потенціалом [1].
Аналіз психолого-педагогічної літератури наводить нас на думку, що проблеми підвищення якості підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання є предметом досліджень Л. Безкоровайної, О. Ваце-би, Е. Вільчковського, М. Герцика, О. Демінського, М. Карченкової, Р. Карпюка, Г Михайлинина, В. Савченко, Л. Сущенко, Б. Шияна та інших.
Різні аспекти інноваційних освітніх перетворень у системі професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання розглядали у своїх працях такі вчені, як Н. Бишовець, Ю. Желєзняка, В. Ма-гіна, К. Сергієнко та інших [1, 3, 5].
У контексті нашого дослідження актуальним є обґрунтування шляхів удосконалення навчального процесу у вищій школі та впровадження в його зміст інноваційних педагогічних технологій (В. Андрущенко, І. Дичківська, В. Загвязинський, І. Зязюн, О. Козлова, Н. Клорак, В. Пєхота, Л. Подимова, В. Сластенин та інші).
Незважаючи на значну кількість психолого-педагогічних досліджень, проблему інноваційного навчання майбутніх учителів фізичного виховання ще недостатньо досліджено.
Робота виконана у відповідності до плану НДР Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту.
Формулювання цілей роботи.
Мета дослідження полягає у визначенні сутності поняття «інноваційне навчання» майбутніх учителів фізичного виховання
Завдання дослідження:
• Визначити підходи щодо процесу професійної підготовки вчителів до інноваційної діяльності.
• Проаналізувати етапи підготовки майбутнього вчителя до інноваційної діяльності.
Результати дослідження.
Докорінна зміна традиційного способу життя породжує нові вимоги, які спонукають людину краще розуміти інших і світ загалом. З урахуванням цього пріоритетними завданнями сучасної освіти є навчання навчатися, навчання працювати, навчання співіснувати, навчання жити.
Навчання навчатися полягає у виробленні вміння оволодівати та оперувати найрізноманітнішою інформацією. Навчання працювати має на меті формування здатності ефективно оволодівати професійними навичками, вміння знаходити вихід у найнепе-редбачуваніших виробничих ситуаціях, співпрацювати в колективі, співвідносити себе з конкретними фаховими ролями та ефективно їх виконувати. Навчання співіснувати полягає у розвитку таланту до налагоджування соціальних, дружніх і родинних стосунків, вихованні здатності до емпатії, персоніфікованих взаємин з іншими людьми. Завданням навчання жити є формування в молодої людини цілісного світогляду і світосприйняття, вміння осмислено бачити особисті-сний сенс життя, прагнути до духовної зрілості, бути відповідальною за себе за долю людства [4].
Особливістю сучасної системи освіти є співіснування двох стратегій організації навчання — традиційної та інноваційної. Терміни «традиційне (нормативне) навчання» та «інноваційне навчання» запропоновані групою вчених у доповіді Римському клубу (1978), який звернув увагу світової наукової громадськості на неадекватність принципів традиційного навчання вимогам сучасного суспільства до особистості, її пізнавальних можливостей. На той час інноваційне навчання трактувалось як процес і результат навчальної та освітньої діяльності, що стимулює новаторські зміни в культурі, соціальному середовищі. Воно орієнтоване на формування готовності особистості до динамічних змін у соціумі за рахунок розвитку здібностей до творчості, різноманітних форм мислення, а також здатності до співробітництва з іншими людьми.
На думку І. Дичківської, інноваційне навчання — зорієнтована на динамічні зміни в навколишньому світі навчальна та освітня діяльність, яка ґрунтується на розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості.
За твердженням А. Маліна, інноваційне навчання передбачає активну участь студента в процесі на-
вчання (а не пасивне засвоєння інформації); акцентування уваги на результаті навчання.
З огляду на це, ми визначаємо інноваційне навчання (ІН) майбутніх учителів фізичного виховання як взаємодію інноваційної діяльності викладача (ІДВ) та інноваційної навчальної діяльності студента (ІНДС). Наочно структура інноваційного навчання має такий вигляд:
ІН = ІДВ + ІНДС
У науковій літературі поняття «інноваційна діяльність» вживаються у декількох значеннях [2, 3, 4].
Ми поділяємо думку І. Дичківської, О. Козлової, Н. Клорак, тому розглядаємо інноваційну діяльність як вищий ступень педагогічної творчості, педагогічного винахідництва введення нового у педагогічну практику.
Інновація - кінцевий результат інноваційної діяльності у вигляді нового або вдосконаленого продукту, нового або вдосконаленого процесу, що використовується в практичній діяльності.
Процес професійного становлення майбутнього вчителя фізичного виховання повинен, по можливості, моделювати певну структуру інноваційної діяльності. В основу побудови концепції підготовки вчителя до інноваційної діяльності В. Сластенин, Л. Подимова поклали - системний, рефлексивно-діяль-нісний і індивідуально-творчий підходи, що забезпечують побудову і функціонування цілісного процесу формування особистості вчителя [1].
З позицій системного підходу - всі ланки педагогічної освіти повинні максимально стимулювати прояв всіх компонентів інноваційної діяльності в їх єдності.
Реалізація рефлексивно-діяльнісного підходу -припускає розвиток здатності вчителя входити в активну дослідницьку позицію по відношенню до своєї діяльності і до себе, як її суб’єкту з метою критичного аналізу, осмислення і оцінки її ефективності для розвитку особистості учня.
Індивідуально-творчий підхід - виводить на осо-бистісний рівень, що забезпечує виявлення і формування у вчителя творчої індивідуальності, розвиток інноваційної свідомості, неповторної технології діяльності.
Згідно з дослідженнями науковців, узагальнену модель підготовки майбутнього вчителя до інноваційної діяльності має чотири етапи [5].
Перший етап - розвиток у студентів творчої індивідуальності, формування у них здатності виявляти, аналізувати і вирішувати творчі педагогічні задачі, а також ознайомлення майбутніх учителів з технологією творчого пошуку: самостійне перенесення раніше засвоєних знань і умінь в нову ситуацію, бачення проблеми в знайомій ситуації, новій функції об’єкту, розвиток критичності мислення.
Другий етап - оволодіння основами методології наукового пізнання, педагогічного дослідження, введення в інноваційну педагогіку. Студенти знайомляться передумовами виникнення інноваційної педагогіки, її основними поняттями, вивчають основні джерела розвитку альтернативної школи, знайомляться з різними типами інноваційних навчальних закладів і т. д.
Третій етап - освоєння технології інноваційної діяльності. Майбутні вчителі оволодівають методикою складання авторської програми, етапами експериментальної роботи в школі, аналізують і прогнозують подальший розвиток інновації, труднощі упровадження.
Четвертий етап - практичне упровадження нового в педагогічний процес, здійснення корекції, відстежування результатів експерименту, самоаналіз професійної діяльності. На цьому етапі формується інноваційна позиція вчителя, як система його поглядів і установок відносно інновації як продукту творчої діяльності.
Висновки:
1. Інноваційне навчання майбутніх учителів фізичного виховання визначаємо як взаємодію інноваційної діяльності викладача та інноваційної навчальної діяльності студента.
2. В основу побудови концепції підготовки вчителя до інноваційної діяльності покладено системний, рефлексивно-діяльнісний і індивідуально-творчий підходи.
3. Якість підготовки майбутніх учителів фізичного виховання підвищиться, якщо вузівське навчання орієнтоване на узагальнену модель підготовки до інноваційної діяльності.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку розробки технології формування готовності майбутніх учителів фізичного виховання до інноваційної навчальної діяльності.
Таблиця 1
Визначення поняття «інноваційна діяльність»
№ визначення Автори Зміст визначень
1 Л. Даниленко, В. Кваша, О. Мойсєєв Інноваційна діяльність - розробка, освоєння й використання нововведень
2 І. Дичківська, О. Козлова, Н. Клорак Інноваційна діяльність - як вищий ступінь педагогічної творчості, педагогічного винахідництва, введення нового у педагогічну практику
3 Ю. Максимов, М. Меладзе Інноваційна діяльність - науково-практичне дослідження та інноваційний експеримент
Література
1. Железняк, Ю.Д. Инновационные перспективы подготовки педагогов по физической культуре в системе высшего профессионального образования / Ю.Д.Железняк // Теория и практика физической культуры - 2006 - №4. - С.9-13.
2. Демиденко, Т.М. Підготовка майбутніх учителів трудового навчання до інноваційної педагогічної діяльності. Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Т.М. Демиденко ; Луг. нац. пед. ун-т ім.. Т. Шевченка, - Л., 2004, - 21с.
3. Магин, В.А. Контекст модернизации высшего профессионального физкультурного образования / В.А. Магин // Теория и практика физической культуры. - 2005. - №4. -С.39-41.
4. Дичківська, І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посіб./ І.В. Дичківська. - К.: Академвидав, 2004.
- 352 с.
5. Бишовець, Н. Основи проектування технологічних інновацій у вищих навчальних закладах фізкультурного профілю / Н.Бишевець, К.Сергієнко // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2006. - №1. - С. 79 - 81.
Надійшла до редакції 01.11.2007р.
ИЗМЕНЕНИЕ СИСТЕМЫ ВЗГЛЯДОВ НА СОДЕРЖАНИЕ ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТА В ФИЗКУЛЬТУРНОМ ОБРАЗОВАНИИ
Базылюк Т. А.
Донецкий государственный институт здоровья, физического воспитания и спорта
Аннотация. В статье рассматриваются вопросы, связанные с системой подготовки кадров за границей и необходимость использования лучшего опыта в систему подготовки отечественных специалистов сферы физического воспитания и спорта. Система ДЮСШ требует от тренера выполнение работы на всех уровнях спортивного мастерства. При 30 часовой недельной нагрузке студента приходится сокращать аудиторное изучение каждой дисциплины. Приходится переводить до 70% материала на самостоятельное изучение. Это положение предполагает решение многих проблем, сокращает общее количество часов на каждую отдельную дисциплину. Ключевые слова: квалификация, система, подготовка, переподготовка, содержание, зарубежный опыт.
Анотація. Базилюк Т. А. Зміна системи поглядів на зміст підготовки фахівця в фізкультурній освіті. У статті розглядаються питання, пов’язані з системою підготовкою кадрів за межами України та необхідність впровадження найкращого досвіду в систему підготовки вітчизняних фахівців сфери фізичного виховання і спорту. Система ДЮСШ жадає від тренера виконання роботи на всіх рівнях спортивної майстерності. При 30 годинному тижневому навантаженні студента доводиться скорочувати аудиторне вивчення кожної дисципліни Доводиться переводити до 70% матеріалу на самостійне вивчення. Це положення припускає рішення багатьох проблем, ско -рочує загальна кількість годин на кожну окрему дисципліну. Ключові слова: кваліфікація, система, підготовка, перепідготовка, зміст, зарубіжний досвід.
Annotation: Baziluyk T.A. Change of the system of looks to maintenance of preparation of specialist in athletic education. Questions, related to the system of training of personnels outside Ukraine and necessity of introduction of the best experience for the system of preparation of domestic specialists of sphere of physical education and sport, are examined in the article. The system of children's sports school demands from the trainer performance of work at all levels of sports skill. At 30 hour week loading of the student it is necessary to reduce time studying of each discipline. It is necessary to translate up to 70 % of a material on independent studying. This position assumes the decision of many problems, reduces total of hours to each separate discipline. Keywords: gualification, system, preparation, retraining, maintenance, foreign experience.
Введение.
Сегодня Украина с одной стороны старается адаптировать процесс и содержание обучения, при-сваемые квалификации к нормам и требованиям, существующим в Европе и мире, с другой стороны физкультурно-оздоровительная и спортивно-массовая работа с населением претерпевает структурные и организационные преобразования. Существует несколько объективных предпосылок, в силу которых ведется поиск новых направлений, форм, методов организации и проведения физкультурно-оздоровительной и спортивной работы с различными контингентами населения. Среди них наиболее существенными являются: изменение социально-
экономической ситуации в стране, уменьшение средней продолжительности жизни людей, отсутствие обратной связи между проводимыми физкультурнооздоровительными и спортивными мероприятиями и их результатами [1].
Работа выполнена по плану НИР Донецкого государственного института здоровья, физического воспитания и спорта.
Формулирование целей работы.
Цель работы - анализ системы подготовки кадров за границей и необходимость использования лучшего опыта в систему подготовки отечественных специалистов сферы физического воспитания и спорта.
Методы исследований. Анализ литературных источников, анализ зарубежного опыта подготовки специалистов.
Результаты исследований.
В настоящее время как в мире в целом, так и в Европе, происходят изменения, затрагивающие все аспекты экономической, социальной, политической, культурной деятельности. Прежде всего они касаются характера работы и производственной деятельности специалиста (организационных форм и структуры, условий и требований, предъявляемых к уровню знаний и квалификации человека, находящегося сегодня в обстановке непрерывных нововведений) [2,
5, 6, 7, 8]. Отсюда появилась необходимость опоры на специалистов с глубокими фундаментальными знаниями и широким кругозором. Быстрое развитие современного мира привело к тому, что уровень подготовки выпускников высшей школы не может удовлетворять общественные потребности и требования, предъявляемые к специалистам для компетентного исполнения профессиональных функций, которые требуют системного концептуального подхода, научных знаний и научных методов.
Предпринятые первоначально в странах Западной Европы попытки решения этих проблем путем увеличения сроков обучения привели всего лишь к заметному удорожанию подготовки специалистов, не намного повысив качество приобретаемых знаний и практических навыков, и поэтому оказались неприемлемыми для общества. Как альтернативный путь была избрана интенсификация учебного процесса, под которой понималась передача всевозрастающего количества учебной информации за при-
