CC BY
12
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Кисельова О.Б. Актив'ва^я колективноi навчально-Ызнавально]' дiяльностi майбутшх педагогiв засобами технологи картування мислення. Ф'вико-математична освта. 2018. Випуск 4(18). С. 65-70.
Kyselyova Olesya. Activization Of Collective Learning And Cognitive Activity Of Future Teachers By The Means Of Technology Mindmapping. Physical and Mathematical Education. 2018. Issue 4(18). Р. 65-70.
DOI 10.31110/2413-1571-2018-018-4-010
УДК 378.147:004.738.5
О.Б. Кисельова
Комунальний заклад «Харк'вська гумаштарно-педагог'!чна академ'я»
Харк'!всько]'обласно)ради, Украна o.kyselyova@gmail.com
АКТИВ1ЗАЦ1Я КОЛЕКТИВНО1 НАВЧАЛЬНО-П1ЗНАВАЛЬНОТ Д1ЯЛЬНОСТ1 МАЙБУТН1Х ПЕДАГОГ1В ЗАСОБАМИ ТЕХНОЛОГИ КАРТУВАННЯ МИСЛЕННЯ
Анота^я. Серед нагальних завдань вищо) педагог'1чно]' осв'ти стрижневою е п/'дготовка майбутшх педагога, як волод'ють навичками со^ально)' iнтеракцii, сЫвроб'тництва, командними якостями та здатш вльно ор'ентуватися в iнформацiйному просторi, досконало використовувати електронш дидактичш засоби, рiзноманiтнi сервiси фахового спрямування, iнформацiйнi ресурси тощо. Особливоi актуальност'1 зазначена проблема набувае в умовах динам'чного розвитку iнформацiйного суспльства. У статт'1 увага придлена розгляду проблеми впровадження до навчання в'вуальних способiв подання iнформацii. Розкрито сутшсть понять «колективна навчально-Ызнавальна д'тльшсть студент'!в», «колективш форми навчання», «електронна сЫвпраця», «технологiя MindMapping». Автором проанал'вовано технологiю картування мислення, яка е зручною техшкою демонстрацП процесу мислення та структуризацП iнформацii у в'вуальн'ш формi. Висв'тлено досвiд використання iнтелект-карт як перспективного засобу актив/'зацП колективноi навчально-Ызнавальноi дiяльностi студент'в представлено 1нтернет-серв'1си для ¡'х створення, методичш прийоми та основнi принципи роботи з ними. Наведено практичш завдання та зразки результат'¡в виконаноi спльноi роботи студент'!в щодо створення iнтелект-карт у межах дисципл'ши «Сучасш iнформацiйнi технологи». З'ясовано, що протягом актив/'зацп колективноi навчально-Ызнавальноi дiяльностi майбутшх педагогiв з використанням технологи картування мислення в'дбуваеться систематиза^я та перетворення знання окремоiособистост'1 у здобутки усього колективу, що сприяе формуванню в них комункативних зд'бностей, вм'шь навчатися та працювати в колектив'1, здатност'1 до ефективноiвзаемодПз 1'ншими людьми, до партнерського обмiну iнформацiею, злагодженоi спiвпрацi у процеа виршення колективних навчальних завдань.
Кпючовi слова: колективна навчально-Ызнавальна дiяльнiсть, технологiя картування мислення, iнтелект-карта, майбутнй педагог, електронна спвпраця.
Постановка проблеми. Устшна професшна дiяльнiсть сучасного педагога в умовах дина/^чних реалш сьогодення потребуе здатност до втьно''' орieнтацií в шформацмному простору досконалого застосування електронних дидактичних засобiв, рiзноманiтних сервiсiв фахового спрямування, шформацмних ресурав тощо, а також розвинених навичок спiвробiтництва, сощально''' штеракцп, командних якостей. Виникае необхщысть пошуку таких форм оргаызацп навчання, ям фунтувалися б на застосуванн Ытерактивних методiв, активна взаемодп студенев мiж собою. Особливо'' уваги заслуговують колективы, використання яких дае можливкть вар^вати сценарп ефективного освтього процесу, оптимально поеднувати засади традицшно''' освiтньоí системи та шформацмно-комунтацмы технологи. Актуалiзуеться завдання щодо активiзацií колективно'' навчально-тзнавально''' дiяльностi майбутшх педагопв, вщ якого й залежить результативнкть навчання, а саме: мщысть засвоення знань, розвиток тзнавального Ытересу, формування самоспйно''' думки та тдготовка до життя. Серед багатьох шляхiв виршення дано'' проблеми доцтьно звернути увагу на технолопю картування мислення, що дозволяе вiзуалiзувати необхщы дидактичн одиниц засобами Ыформацмно-комунтацшних технологш, залучити студенев при цьому до активно' ствпрацГ
Аналiз актуальних дослщжень. Узагальнен характеристики навчально''' дiяльностi проаналiзованi М. Барболiним, Б. Коротяевим, £. Машбiцем, В. Титаренко й Ышими вченими. Пiзнавальна дiяльнiсть розглядалась у працях Л. Алексашкшо''', В. Алексеева, Д. Богоявленсько''', А. Введенського, Е. Вяземського, Б. Гершунського, В. Давидова, В. 1лына, А. Леонтьева, I. Лернера, Ж. Шаже, Н. ТализЫо''', Д. Ельконiна, I. Якимансько'' та Ыших фiлософiв, психологiв i
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
педагопв. Розкриттю суп, структури та змкту навчально-пiзнавальноï дiяльностi студенев присвячено роботи Ю. Бабанського, Н. Менчинсько''', I. Огороднiкова, Д. Пеннера, М. Сказана й iнших науков^в. Пcихологiчнi основи активiзацiï пiзнавальноï дiяльноcтi людини доcлiджyвали Л. Арicтова, А. Вербицький, В. Вергасов, I. Зязюн, О. Киричук, О. Матюшкiн, I. Харламов, Т. Шамова, Г. Шукша та iншi.
У контекcтi нашого доcлiдження важливими джерелами е наyковi працi, приcвяченi розгляду теоретичних та практичних засад оргаызацп колективно' навчально-тзнавально''' дiяльноcтi (П. Арендс, М. Виноградов, В. Вихрущ,
B. Дьяченко, С. Каган, В. Корнещук, В. Котов, Х. Лмметс, М. Лонг, П. Нейшн, Н. Пожар, Г. Середа, О. Серняк, Л. Яворовська та шоп), а також педагопчним i дидактичним аспектам дiяльноcтi в Ытернет i дидактицi Iнтернет-технологiй (А. Андреев,
C. Богданова, В. Буров, Я. Биховський, М.Золочевська, А. Коровко, £. ПатаракЦ Л. Федорова, Н. Хмть, Б.Ярмахов та rnuii). Пiдготовцi майбутых yчителiв до застосування iнформацiйно-комyнiкацiйних технологш, зокрема cоцiальних cервiciв Веб 2.0, присвячено багато сучасних дослщжень (Н. Балик, Н. Дiментiевcька, М. Золочевська, М. Жалдак, Н. Морзе, £. Патаракш, Н.Хмiль, Richard E.Ferdig, Kaye D. Trammell та iншi).
На думку багатьох учених (П. АнохЦ Р. Гурша, Б. Депортер, М. Хенаю, В. Якиманська та moi), вiзyалiзацiя оcвiтньоï iнформацiï сприяе бтьш ycпiшномy сприйманню i запам'ятовуванню навчального матерiалy. Наyковцi зосереджували увагу на використанн технологи Mind Mapping у навчальному процеа у контекcтi шформацмно-дидактичного середовища (I. Радченко), на застосуванн iнтелектyальних технологiй у професшнш дiяльноcтi вчителiв природничо-математичних диcциплiн (М. Бирка), розглядi iнтелект-карт як новiтнього методу мислення та опрацювання змкту навчання (Н. Терещенко). Проте, не зважаючи на багаточиcельнi розробки у науковш лiтератyрi з проблем навчально-тзнавально''' дiяльноcтi cтyдентiв, проблема використання заcобiв технологи картування мислення для активiзацiï ïï колективно'' форми залишаються недостатньо опрацьованими.
Мета статп. З огляду на це метою статт е висвп^лення можливостей технологи картування мислення щодо активiзацiï колективно'' навчально-пiзнавальноï дiяльноcтi майбyтнiх педагогiв.
Методи дослiдження. Серед методiв доcлiдження були викориcтанi теоретичн (аналiз, порiвняння й узагальнення наукових положень психолого-педагопчно''' лiтератyри вiтчизняних i зарyбiжних авторiв, у тому чи^ електронних видань, iнтернет-реcyрciв) та емтричы (спостереження за процесом використання заcобiв технологи картування мислення з метою акт^заци колективно' навчально-пiзнавальноï дiяльноcтi майбул-их педагогiв).
Виклад основного матерiалу. Проблема акт^заци пiзнавальноï дiяльноcтi тих, хто навчаеться, турбуе багатьох доcлiдникiв протягом останнього часу. Так, у педагопчних дослщженнях (В. Давидово', П. ГальперЫа, Л. Занкова, Д. Ельконiна) нами з'ясовано, що це: органiзацiя тзнання, пiд час якого навчальний матерiал та способи засвоення виступають предметом активних розумових i практичних дм [4]; така оргаыза^я сприйняття навчального матерiалy студентами, при якiй засвоення знань вщбуваеться шляхом розкриття взаемозв'язюв мiж явищами, порiвняння ново' шформаци з вiдомою, конкретизации узагальнення, оцшки навчального матерiалy з рiзних точок зору. Виявляеться вона в штенсивност та продуктивной дiяльноcтi, обумовлено' стшкктю iнтереcy.
Використання та удосконалення рiзних форм та методiв навчання спонукае до активiзацiï, в першу чергу, навчального процесу, а вже по™ до акт^заци пiзнавальноï дiяльноcтi студенев. Т. Шамова вважае, що активiзацiю навчально-пiзнавальноï дiяльноcтi cлiд розyмiти не як тдвищення iнтенcивноcтi ïï проттання, а як мобiлiзацiю iнтелектyальних, емоцмно-вольових та фiзичних сил студента, що здмснюеться вчителем за допомогою певних заcобiв i спрямовуеться на досягнення конкретних цтей навчання та виховання [9, С.40]. ^м того, формування особистост в навчальному процеci вщбуваеться в активнiй дiяльноcтi та спткуваны з викладачем (учителем) i товаришами, тобто пiд час cоцiальноï ^ерацп.
У свою чергу колективну навчально-тзнавальну дiяльнicть cтyдентiв розглядають як вид оргаызаци дiяльноcтi, що передбачае реалiзацiю 'х необхiдноcтi у cпiвпрацi, потреби у спткуваны, а саме: усвщомлення ними cпiльноï мети, забезпечення умов сптьно''' взаемоди, об'еднання зусиль вах yчаcникiв, yзгодженicть дiй, цiлеcпрямований розподт працi, взаемозв'язок, взаемодопомогу, взаемоконтроль мiж учнями у процеci вирiшення поставленого завдання [7]. Колективна форма навчання е одним iз найбтьш ефективних штерактивних прийомiв iнтенcифiкацiï навчально-тзнавально''' дiяльноcтi cтyдентiв. Застосування колективно'' ствпрац cтyдентiв пiд час аудиторних занять дозволяе повною мiрою реалiзyвати концеп^ю iнтерактивноcтi через органiзацiю так званого ствнавчання або взаемонавчання [1].
Концеп^я колективного навчання реалiзyетьcя в cиcтемi принципiв, головним з яких е принцип обов'язкового i безперервного обмЫу знаннями, за якого ва учасники групи передають один одному засвоений у процеа навчання матерiал. Слщ виокремити технологи, що змшюють роль студента вщ споживача готових вщомостей до cпiвтворця «колективного знання», - Веб 2.0, тсля вiдкриття яких виникло поняття «e-collaboration». Тлумачать електронну ствпрацю як комплекс дiй, спрямованих на тдтримку взаемодГ'' мiж людьми в електронному виглядi за допомогою мережi Iнтернет, що cпiльно працюють над виршенням загальних завдань. Головними визначальними ïï елементами е загальна задача, яку можна розбити на тдзадач^ список ролей, як допоможуть виконати окремi пiдзадачi загального завдання; технологи i сервки електронного cпiвробiтництва; люди, залyченi до виконання загального завдання; певн компетентноcтi, якими волод^ть залyченi люди; фiзичне (матерiальне) навколишне середовище, в якому дiють залучен люди; cоцiальне навколишне середовище [5, с.641].
З метою активiзацiï колективно'' навчально-пiзнавальноï дiяльноcтi й перебiгy таких пcихiчних процеciв як сприйняття, осмислення, запам'ятовування i вщтворення в швидкому темпi основних аcпектiв iнформацiï доречно здшснити пошук наочних заcобiв та форм представлення знань на оcновi когнтивно''' вiзyалiзацiï. За таких умов серед шту'тивних iнcтрyментiв демонстрацГ'' процесу мислення i структуризаци iнформацiï у вiзyальнiй формi можуть бути застосован засоби технологГ'' картування мислення.
За визначенням рiзних доcлiдникiв, MindMapping - це зручна техшка для представлення процесу мислення чи структурування Ыформаци у вiзyальнiй формi; це графiчне вiдбиття процеciв багатовимiрного мислення. Використовуються для генерування, демонстраций структурування та класифтаци iдей, i в якост допомiжного засобу пiд
час навчання, оргаызацп, розв'язання проблем, прийняття рiшень та написання докумен^в. Технологiя картування мислення полягае в ефективному створены та використанн штелект-карт i е спецiальною методикою, яка дозволяе у вiзуальнiй формi представити процес мислення чи структурування шформаци, об'екти i зв'язки мiж ними для '¡х кращого розумiння [3]. Огляд праць (£. Волков, Т. Б'юзен, Х. Мюллер та шших) дозволив уточнити визначення поняття «штелект-карти» (карта знань, карти думки, штелектуальна карта, ментальна карта, карти пам'ят^ майнд-мепи, карти розуму, концепт-карти, карти концепцй як зручно'' технти для представлення процесу мислення чи структурування шформаци у вiзуальнiй формк За Тонi Бьюзеном, mind mapping - це ефективна графiчна технта, яка е унiверсальним ключем для розгадки потен^алу мозку, а mind map - це прояв радiантного мислення, яке, у свою чергу, е функщею людського мозку [2].
У контекст колективно' навчально-пiзнавальноí дiяльностi iнтелект-карти можна використовувати для планування подш, складання спискiв справ, розробки проектв рiзноí складностi, презентацiй, ефективного спткування, розвитку iнтелектуальних здiбностей, генерування щей, виршення групових проблем, полтшення стосункiв мiж студентами, аналiзування результа^в або подiй, пiдсумовування iнформацií, оргаызацп взаемодп в груповiй роботi або рольових ^рах тощо. З '¡х допомогою можна органiзувати ефективну командну роботу пщ час мозкового штурму, прийняття ршень, управлiння знаннями тощо.
Використання технологи картування мислення сприяе формуванню в тих, хто навчаеться, певних вмшь та якостей: видтяти пiзнавальну мету; шукати iнформацiю; формувати поняття i встановлювати зв'язки мiж ними; структурувати знання; кодувати, перекодовувати i моделювати; синтезувати, аналiзувати; класифтувати, систематизувати та узагальнювати; спiлкуватися i взаемодiяти; навчатися у спiвробiтництвi, дискутувати.
Процес створення iнтелект-карти е досить простим, доступним та повинен характеризуватися цтенаправлеыстю, системнiстю, повнотою, простотою, ч™стю, лаконiчнiстю, асоцiативнiстю, структурованiстю [8]. Шд час побудови iнтелект-карти необхiдно враховувати наступи принципи: емфаза (концентрацiя уваги на центральному образ^; iнтенсивне використання графiчних образiв (колористика, об'емнiсть зображення); синест^я (комбiнування всiх видiв емоцшно-чуттевого сприйняття); варiювання шрифтiв, товщини лЫй i масштабу графiки; оптимальне розмщення елементiв на картi; наявнiсть стрток для пiдкреслення зв'язкiв мiж и елементами; кодування iнформацií та наявысть абревiатур; пiдпорядкованiсть лiнiй, головнi плки карти видiленi жирним та з'еднан з центральним образом; обмеження важливих бло^в за допомогою лiнiй; гранична ясысть рисункiв [2].
Для штелект-карт важливим е використання ключових с^в, якi змушують згадати про значення i деталi. Складаючи карту, не варто писати лише по одному ключовому слову над кожною плкою. Це пщвищить ¡¡' точнiсть i здатнiсть до запам'ятовування. Побудова штелект-карт передбачае виконання таких етатв: тдготовчий етап, етап реалiзацií та пщбиття пiдсумкiв.
Спираючись на те, що iнтелект-карти е досить новим шструментом у навчальному процесi, доцiльно розглянути процес íх створення. Насьогоднi кнуе безлiч рiзних програмних засобiв для цього, а саме: безкоштовш (FreeMind, XMind тощо), лiцензiйнi (MindjetMindManager, ConceptDrawMindMap тощо), веб-сервiси (Bubbl.us, MindomoBasic тощо). Ц iнструменти мають як сптьы риси, так i рiзнi можливосп.
Звернемо увагу на аналiз 1нтернет-ресурав зi створення iнтелект-карт, наведений у прац [6]:
- Coggle (www.coggle.it) - програма е зручною для роботи з пщключенням до мережк Основними принадами ще програми вважаемо можливкть повернутись до попередньоí версп карти, усi змiни, зробленi автором, миттево вiдображуються у браузерi, що дозволяе створювати колективн iнтелект-карти. З безкоштовною пiдпискою авторам надаються 3 приваты дiаграми та безлiмiт публiчних дiаграм та картинок для завантаження, а також близько 1600 тонок, авторозстановка плок, загальнi папки, вбудовуван дiаграми;
- Freemind - програма, що працюе через завантаження, мае зручний дизайн. ü мшусом можна вважати недосить сучасний дизайн;
- Xmind (www.xmind.net) - програма з яскравим оформленням, можливостями SWOT-аналiзу, використання дiаграм Ганта (застосовуються у проведены мозкового штурму - brainstorming), як i програма Coggle, ефективною е для роботи у команд^
- MindMeister (www.mindmeister.com) - програма зi зручним штерфейсом, досить проста у використанш. Подiбнiсть до програми Freemind представляе невелика дизайнерська складова, однак мшусом зазначеноí програми слiд вважати те, що у и безкоштовый версií можна побудувати лише 3 Mind-карти, а експортувати карти дозволяеться лише у виглядi тексту. Водночас менеджерський хщ популяризацií програми дозволяе отримувати по однш iнтелект карт за кожного запрошеного друга;
- MindMup 2 (www.mindmup.com) - програма, що мктить усi можливостi для яккного дизайну (наприклад, можлив^ь завантажувати фото), досить проста для новачюв, дозволяе здшснювати iмпорт картинок з диска або хмари у 2 клта. Однак позитивысть безкоштовного експорту в PDF урiвнюеться тим, що посилання може бути доступним лише протягом доби;
- LOOPY (www.ncase.me/loopy/) - програма, призначена бтьшою мiрою як декоративний елемент тюншгу сайтв. Сервк дозволяе iлюструвати ци^чы процеси через можливкть руху елементiв у межах схеми. Мшусом цiеí програми вважаемо досить обмежен можливостi для оформлення карт;
- WiseMapping (www.wisemapping.com) - програма, що дозволяе здмснювати експортування в формам тексту або в Excel, класичн можливостi зображення, але виникають труднош^ з малюванням додаткових вузлiв;
- Mind42 (www.mind42.com) - програма, призначена для роботи в онлайн-режимк ü принадами е можливкть одночасного залучення до створення карти дектькох осiб; можливiсть iмпортувати карти з iнших програм, штегрований пошук картинок iз Googl, Yahoo, Flickr. Недолтами програми е неможливкть завантаження для роботи поза межами пщключення lнтернет-мережi, необхiднiсть реестрацií для доступу до ресурсу, додавання картинок лише у виглядi посилань;
- iMindMap (www.imindmap.com) - програма, що надае можливкть показати одну карту рiзними способами, доповнити 11 структурованими списками, розбити за завданнями та виконавцями. Попри це, з Ытелект-карти можна зробити презентацю Програма пропонуе 4 режими: фшсащя щей i думок, мозковий штурм, створення штелект-карт, Конвертацiя даних у презентацп 2D i 3D, pdf-файли, таблицi й iншi формати. До бонуав програми можна вiднести перевiрку правопису, додавання аудiофайлiв, архiвацiю. Однак великим мшусом для студентсько''' аудиторп е не безоплатнiсть користування цим сервком.
Найбiльш iнтуíтивна у використанн онлайн-програма для створення iнтелект-карт, на наш погляд, - BubblUs (www.bubbl.us), перевагами яко'|' е: можливiсть роздруковувати, помЩати в блог або на сайт створену карту; можливкть працювати над картою кiльком людям одночасно; можна зберегти карту як малюнок, а також вiдправити на електронну пошту. 1' особливостями е те, що неможливо додавати картинки; видтяти можна ттьки кольором або розташуванням в просторi. Мiнусом можна визначити вщносну безкоштовнiсть (лише 3 карти) й не дуже зручне управлшня. Приклад тако'' iнтелект-карти, створено' студентами пщ час практичного заняття у межах дисциплши «Сучасн iнформацiйнi технологи», представлено на рис. 1. Так, пщ час пояснення нового матерiалу з теми «Комп'ютерна графiка». викладачевi слiд запропонувати студентам спiльно створити и, поступово додаючи компоненти. Таким чином, таю форма роботи передбачае активну взаемод^ учасниюв навчального процесу, тобто студент одночасно виступае в ролi рецитента навчального матерiалу, ретранслятора знань i генератора нових творчих щей.
ЬиЬЫ.иг
Рис. 1.1нтелект-карта з ключовими поняттями теми «Комп'ютерна графка»
Для початку обирають ключове слово або фразу, до яко'' поступово додаються другоряднi поняття та твердження. У даному випадку, це е види графти. Далi до кожного блоку слщ навести пояснення та визначення. ^м того, можна уточнювати деталi за необхiдностi, наприклад, розширення растрових форматiв. У результат отримали узагальнену схему як результат колективно'' взаемодп (рис.2). П^д час тако'' роботи студенти спiвпрацюють, здшснюють соцiальну iнтеракцiю як засiб конструювання знань з метою вирiшення сптьного навчального завдання, дослiдження важливо'' проблеми та створення власного, творчого продукту.
Рис. 2. Узагальнена iнтелект-карта з теми «Комп'ютерна графiка»
На етат контролю знань студентам пропонуеться самоспйно, в групах, заповнити шаблон штелект-карти (рис.3). Наприклад, студентам можна дати завдання на знаходження помилок у зв'язках у карт представлення одного iз вивчених понять; на визначення порядку кожно' з характеристик на схемi поняття; вилучення непотрiбного у карт з невiрною гткою основного поняття. Вщбуваеться таке навчання, при якому колектив навчае кожного свого члена, i кожен член колективу бере активну участь у навчанн сво'х товаришлв по сптьшй навчальый роботi.
Рис. 3.1нтелект-карта для перевiрки знань студент'в
Висновки. Таким чином, використання технологи картування мислення у контекст колективно' навчально-пiзнавальноï дiяльноcтi сприяе формуванню в тих, хто навчаеться, певних вмшь та якостей, зокрема Ыформацмно''' та комунтативно''' компетентностей. На пщстэд аналiзy наукових праць та педагопчного доcвiдy нами з'ясовано, що використання шструментальних заcобiв, якi призначенi для вiзyалiзацiï складних структур даних i подання 'х у виглядi схем, мае значний дидактичний потен^ал, який можливо устшно реалiзyвати у вищих педагопчних закладах оcвiти. Вiдбyваетьcя систематиза^я колективного знання, процес перетворення знання окремо'' оcобиcтоcтi у практичний результат усього колективу, що сприяе не лише поглибленню власних здобутв, а й розвитку вмшь навчатися та працювати сптьно. У ходi акт^зацп доcлiджyваноï навчально-пiзнавальноï дiяльноcтi педагогiв з використанням технологи картування мислення у майбуп-лх педагопв формуються комyнiкативнi здiбноcтi, здатнicть до ефективно''' взаемодГ'' з шшими людьми, до партнерського обмшу iнформацiею, злагоджено'' cпiвпрацi у процеа вирiшення колективних навчальних завдань.
Список використаних джерел
1. Бабатна С. Використання штерактивних технологiй пiд час групового навчання студентв вищих навчальних заклад1в. Актуальн проблеми державного управлiння, педагогки та психологи. Херсон : Херсонський нац.техн.ун-т. 2010. Р. III, №1 (2). С. 246-250.
2. Бьюзен Т., Бьюзен Б. Интеллект-карты. Практическое руководство / пер. с англ. Е.А. Самсонов. Минск : «Попурри», 2010. 368 с.
3. Кисельова О. Технолопя MindMapping як зааб для активiзацiï навчально-тзнавально''' дiяльноcтi майбутшх учт^в. Stav, problémy a perspektivy pedagogického studia a socialnej prace : Zbornik prispevkov z medzinarodnej vedeckej konferencie, 28-29 oktobra 2016. Sladkovicovo, Slovenska republika. Vysoka skola Danubius, Sladkovicovo, 2016. Р.233-236.
4. Краснопольський В. Активiзацiя тзнавально''' дiяльноcтi yчнiв засобами комп'ютерно' техшки : автореф. Дис.. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.01. Луганськ, 2000. 20 с.
5. Морзе Н., Варченко-Троценко Л. Формування навичок ефективно''' ствпращ cтyдентiв пiд час використання вЫ-порталу. lнформацiйнi технологи'i засоби навчання, 2014. Т. 40, №2. С.92-106.
6. Романовський О., Гриньова В., Резван О. Ментальн карти як шновацмний споаб органiзацiï шформаци в навчальному процеci вищо' школи. lнформацiйнi технологи'i засоби навчання, 2018. Т. 64., №2. С.185-196.
7. Серняк О. Застосування колективних форм оргаызаци навчання у процеа викладання дисциплш гуманитарного циклу у вищому навчальному закладГ Науковi записки Тернопльського нацонального педагогiчного унiверсиmеmу iM. В. Гнатюка. Сер. Педагог'ка / гол. ред. Г. Терещук. Тернопть, 2011. № 2. С. 141-147.
8. ТулашвЫ Ю., Олекав Н. Ытенсифта^я навчально' дiяльноcтi iнженерiв-педагогiв комп'ютерного профтю за допомогою iнтелект-карт. Педагогiчний часопис Волинi. 2016. С. 46-51.
9. Шамова Т. Активизация учения школьников. Москва : Педагогика, 1982. 208 с.
References
1. Babatina S.Use of interactive technologies during group training of students of higher educational institutions. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia, pedahohiky ta psykholohii. Kherson. 2010. V. III, №1 (2). P. 246-250.
2. Biuzen T., Biuzen B. Intellect cards. Practical guide / per. s anhl. E.A. Samsonov. Mynsk : «Popurry», 2010. 368 p.
3. Kyselova O. Technology of MindMapping as a means for activating the educational and cognitive activity of future teachers. Stav, problémy a perspektivy pedagogického studia a socialnej prace : Zbornik prispevkov z medzinarodnej vedeckej konferencie, 28-29 oktobra 2016. Sladkovicovo, Slovenska republika. Vysoka skola Danubius, Sladkovicovo, 2016. S.233-236.
4. Krasnopolskyi V. Activation of cognitive activity of students by means of computer equipment : avtoref. Dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk : 13.00.01. Luhansk, 2000. 20 s.
5. Morze N., Varchenko-Trotsenko L.Formation of skills of effective cooperation of students when using the wiki portal. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 2014. V. 40, №2. S.92-106.
6. Romanovskyi O., Hrynova V., Rezvan O.Mental maps as an innovative way of the information organization within the higher education process. informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 2018. V. 64., №2. S.185-196.
7. Serniak O.The use of collective forms of learning in teaching humanities courses in higher education. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu im. V. Hnatiuka. Ser. Pedahohika / hol. red. H. Tereshchuk. Ternopil, 2011. № 2. S. 141-147.
8. Tulashvili Yu., Oleksiv N. Intensification of educational activity of engineers-teachers of a computer profile using intelligence maps. Pedahohichnyi chasopys Volyni. 2016. S. 46-51.
9. Shamova T.Activation of schoolchildren's teachings. Moskva : Pedahohyka, 1982. 208 s.
ACTIVIZATION OF COLLECTIVE LEARNING AND COGNITIVE ACTIVITY OF FUTURE TEACHERS BY THE MEANS
OF TECHNOLOGY MINDMAPPING Olesya Kyselyova
Municipal establishment "Kharkiv humanitarian-pedagogical academy" of Kharkiv regional council, Ukraine Abstract. Among the urgent tasks of higher pedagogical education core is the training of future teachers who have team qualities, in social interaction and cooperation skills, and are able to freely navigate an information space, to use electronic teaching tools, various professional services, information resources, etc. This problem becomes particularly acute in the context of the dynamic development of the information society. In the article attention is paid to the consideration of the problem of introducing visual ways of presenting information. The essence of concepts "collective learning and cognitive activity of students", "collective forms of learning", "electronic collaboration", "technology MindMapping" is revealed. The author
analyzes the technology MindMapping, which is a convenient technique for demonstrating the process of thinking and structuring information in a visual form. The experience of using intelligence maps as a perspective means of activating the collective learning and cognitive activity of students is presented, Internet services for their creation, methodical techniques and basic principles of work with them are presented. The practical tasks and samples of the results of the joint work of the students on creation of intelligence-cards within the discipline "Modern Information Technologies" are given. It was found out that during the activation of the collective learning and cognitive activity of future teachers with the use of technology MindMapping, there are systematization and transformation of the individual knowledge into the achievements of the whole collective, which promotes the formation of communicative abilities, the abilities to study and work in the team, effectively interact with others people, to the partner exchange of information, co-ordinated cooperation in the process of solving collective learning tasks.
Key words: collective learning and cognitive activity, technology MindMapping, mind maps, future teacher, electronic collaboration.
