CC BY
77
13. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж.М. Кейнс. — Интел-Пресс, 2008. — 215 с.
14. Stamp script. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://userpage.fu-berlin.de/roehrigw/fisher/.
15. Freigeld. — Режим доступа: http://www. inter nettrading.net/internettrading-wp/wp-content/ uploads/ 2014/12/Freigeld.pdf/.
16. Suhr D. Capitalism at its Best, (unpublished manuscript), 1988, p.122.
17. Мировая база данных дополнительных валютных систем [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.collaborativefinance.org/.
18. Complementary Currencies. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.complementary currency.org/ ccDatabase/les_public.html/.
Н. В. Осадча
д-р екон. наук м. Днтропетровськ
АКТИВ1ЗАЦ1Я IHHOBAD,MHOÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 В НАУКОВИХ I ТЕХНОПАРКАХ
ЯК ВИКЛИК ГЛOБАЛЬНOÏ ЕКОНОМ1КИ
Постановка проблеми. Глобальш тенденцп розви-тку шновацшно! дiяльностi нацiленi на формування наукових та технолопчних парив у крашах. У процесi створення нових наукових та технолопчних парив в Укра!ш вищi навчальнi заклади, науковi оргашзацп та пiдприeмства стикаються з низькою труднощiв, як1 мають як об'ективний,так i суб'ективний характер. Свггова практика мае значний досвiд створення шновацшно! iнфраструктури а окремими 11 елементiв, до яких вщносять: виробничо-технологiчний, фшансо-вий, кадровий та шформацшний складники. Особливу роль у розвитку шновацшно! iнфраструктури регiонiв выводиться формуванню науко- технопарков.
Питання покращення швестицшно! привабливо-стi наукових та технопарков е особливо актуальне в пе-рiод економiчноl i полгтично! кризи Украши, вщтво-рення держави на новому полггачному та економiч-ному рiвнi, пiдвищення И конкурентоздатноси. Для економiчного розвитку кра!ни необхщш пiсля трива-лого перiоду фшансово! кризи дieвi кроки та суттeвi поштовхи в напряму iнновацiйного розвитку, в основi якого мае бути тдтримка дieвих конкурентоздатних проектiв, у перспективi як експортоорieнтованих, так i нацшеними на iмпортозамiщення.
Аналiз останн1х дослiджень i публiкацiй. Проблеми, пов'язаш дослiдженням швестицшно! та шновацшно! политики, викладенi в працях таких провщних вчених, як — I.Бланк, Дж. Кейнс, Д. ЙорГенсон, У. Шарп, Е.Мельвшь, К.Макконелла, С. Брю, Б. Карлоф, С Ченрь, В. Геець, О.Амоша, Ю. Макогон, Н. Мешко, 1.Сазонець, С. Юрiй, 6 Савельев, Н. Навроцька, О. Царенко.
Так, О. I. Амоша дослщжував питання швестицшно! реструктуризацп пiдприeмств та розробкою економiчного механiзму активiзацil шновацш на ос-новi венчурного швестування. Учений стверджуе, що органiзацiйний напрям розвитку системи венчурного iнвестування передбачае створення державних, регю-нальних i галузевих венчурних iнвестицiйних шститу-тiв, формування репонально! бази даних щодо колько-стi та ефективностi уетх використаних iнновацiй. Еко-номiчний напрям розвитку системи венчурного швестування полягае у створенш мереж1 венчурних фондiв, розробцi рекомендацiй щодо визначення ефективноси вкладеного венчурного капiталу[1, с.8].
Так, В. М. Геець, аналiзуючи довгостроковi умови та фактори розвитку eKOHOMi™ Украши, дiйшов ви-сновку, що з огляду на обмежешсть iнвестицiйних ре-суретв в Укра!ш в найближче десятилiття доцшьно проводити не стшьки полiтику активiзацiï швестицшно! дiяльностi, скшьки змiну ïï структури, а крiм того, здшснювати за можливостi технологiчнi про-риви [2].
В.1. Ляшенко, у свою чергу, поштовх для еконо-мiчного розвитку кра!ни бачить у створенш найбшьш конкурентоздатних умов для швестицш: податкових пшьг (за досвiдом 1рланд!!, iнфраструктури та iн. Для активiзацiï пiдприемницькоï дiяльностi науковець пропонуе формувати регуляторний режим як баланс стимулiв та обмежень, який включае множину штере-сiв, полiтик, стратегiй, стимулiв, обмежень, алгоритми операцiй [3].
Визначення невиршених ранiше частин загаль-но! проблеми. Науковцi у свои дослiдженнях придь ляли суттеву увагу аналiзу досвiду iнших кра!н, проблемам економiчного розвитку, натомiсть питанню активiзацiï iнновацiйноï дiяльностi,зокрема в науко-технопарюв Украши, не прид1лялось достатньо! уваги.
Формулювання мети. Мета дослiдження полягае у визначенш свiтових тенденцiй формування шновацшно! полiтики, розробцi рекомендацш щодо активiзацiï iнновацiйноï дiяльностi шляхом створення наукових та технопарюв в Укра!ш.
Виклад основного матерiалу. За визначенням Асо-цiацiï Наукових Парив Великобритании (The United Kingdom Science Park Association) науковий парк — це оргашзащя, заснована на правi приватно! власностi, головною метою яко! е пiдтримка start-up компанiй та шкубащя iнновацiйних швидкозростаючих технолоп-чних бiзнесiв за допомогою: формування шфраструк-тури i служб пiдтримки, що здшснюють ствробггниц-тво з агентствами економiчного розвитку; пiдтримки офiцiйних i робочих зв'язюв з унiверситетом або про-вщним науково-дослiдним центром; активного управ-лiння трансфером технологiй i знань для розвитку бь знесу малих i середнiх пiдприемств, розташованих на територ!! парку [7].
До кра!н i територiй, визнаних св1товими лидерами iнновацiйноï д1яльност1, за винятком 27 краш 6С, належать: Аргентина, Австрал!я, Бразилiя, Ка-
нада, Китай, ГонКонг, 1нщя, 1зра!ль, Япошя, Нова Зе-ландiя, Республiка Корея, Мексика, Роая, Сингапур, ПАР та США. Кра!ною, яка найбшьше витрачае на ш-формацiйнi та телекомунiкативнi технологи, е Сингапур (бшя 0,08% ВВП). За обсягом власних витрат на НДДКР виокремлюють Iсландiю, яка у 2006 р. за-йняла перше мюце у свiтi [8].
За оцшкою експертiв 6С, загальна картина Украши е доволi змшана i дещо суперечлива: з одного боку, добре навчена робоча сила, значна кшьюсть ви-пускниюв науково-техшчних вищих навчальних за-кладiв, задовшьш iнновацiйнi витрати, незважаючи на брак державно! тдтримки, а з шшого - вражаюче ни-зью рiвнi продажу товарiв на ринку, що не сприяе ви-сокотехнологiчному експорту (див. рисунок 1).
Аналiз функцюнування наукових парив у сучас-них умовах потребуе уточнення сутностi рiзновидiв паркових утворень: промислово! зони, промислово! площадки, промислового ^ндус^ального) парку та наукового парку. Слщ зазначити, що суттевою вщмш-нiстю наукових парив вщ класичних промислових парков е наявшсть великих дослiдницьких i науково-освiтнiх центрiв, а також орiентацiя на проведення НДДКР i малосерiйний випуск iнновацiйно'i продукций В нацiональному iнституцiйному середовищi Украши iснуе таке визначення наукового парку «...юри-дична особа, що створюеться з iнiцiативи вищого на-вчального закладу та/або науково! установи шляхом об'еднання внесюв засновниюв для оргашзаци, координации, контролю процесу розроблення i вико-нання проекпв наукового парку »[10].
Рис. 1. М1сце крат за науково-тновацшними показниками, [9]: UA — Украша, RS — Роая, TR — Туреччина, BG — Болгарiя, RO — Румушя, PL — Польща, HU — Угорщина, PT — Португалiя, EU — середне значення для кра!н GC, IS — 1спашя, FR — Францiя, DE — Шмеччина, FI — Фiнляндiя,SE — Швещя
Згiдно 3i статтею 3 Закону Украши «Про науковi парки» науковий парк створюеться з метою розвитку науково-техшчно! та шновацшно! дiяльностi у ви-щому навчальному закладi та/або науковiй установi, ефективного та рацюнального використання наяв-ного наукового потенщалу, матерiально-технiчноI бази для комерцiалiзацiI результатiв наукових досль джень i ix впровадження на вiтчизняному та закордонному ринках [10]. У власне визначенш та меп формування наукового парку в нацюнальному законо-давствi не достатньо чiтко розставлеш акценти щодо пiдтримки start-up компанш, iнкубацil iнновацiйних швидкозростаючих технологiчних бiзнесiв. При цьому не сформульованi шструменти пiдтримки, шфрастру-ктури i служб тдтримки.
До шституцшного середовища наукових парив в Укра!ш вiдносять: Господарський кодекс Украши, Цившьний кодекс Украши, закони Украши «Про на-уковi парки», «Про вищу освiту», «Про наукову i нау-ково-технiчну дiяльнiсть», «Про iнновацiйну дiяль-нiсть», «Про швестицшну дiяльнiсть», «Про прюрите-
тш напрями розвитку науки i техшки», «Про прюри-тетнi напрями шновацшно! дiяльностi в Укра'iнi», «Про державне регулювання дiяльностi у сферi трансферу технологш» та iншi. 1снуюче iнституцiйне сере-довище мiстить вс правовi пiдстави для формування науко- технопарков, але в iснуючих нормативних актах вщсутнш алгоритм формування науко-технопарюв та стимули до !х створення, мютять певнi правовi колiзii, що не дозволяе активiзувати процес шновацшно! дiя-льностi.
У кожному конкретному випадку у процесi створення наукового парку необхщно базову модель адап-тувати до умов регюну, органiзацi!, задач, фiнансово'! i правово! системи. Мiсцевi фактори щонайбшьше впливають на оргашзацшну структуру наукового парку i його життездатнiсть.
За перiод з 2010 р. по 2014 р. в Укра!ш створено таю науковi парки: науковий парк «Ки!вський ушвер-ситет iм. Т.Шевченка», науковий парк Ки!вського на-цiонального економiчного унiверситету,науковий парк «Аерокосмiчнi iнновацiйнi технолог!!». науковий парк
«Енергоефективш технологи», науковий парк «АГРО-ЕКО»,науковий парк «Ктвська полггехшка», Корпо-рацiя «Науковий парк "1нновацшно-швестицшний кластер Тернопшля"».
Базовим для формування наукових парив в Ук-раш е Закон Украши «Про науковi парки», який на-був чинност у 2010 р. Цей закон регулюе правовi, економiчнi, оргашзацшш вщносини, пов'язанi 3i ство-ренням та функцюнуванням наукових парив, i спря-мований на iнтенсифiкацiю процеав розроблення, впровадження, виробництва iнновацiйних продукив та iнновацiйноï продукци на внутршньому та зовнш-ньому ринках. А втам вiн мiстить недолiки та супереч-ливi положення, як1 потребують серйозного доопра-цювання з метою невщкладного 1х виправлення. За таких умов засновники наукового парку зможуть уник-нути певних труднощiв в оргашзацИ дiяльностi щодо його створення. Наразi залишаються невизначеними питання щодо правового статусу засновниив наукового парку; умов переходу майнових прав на технологи та об'екти права штелектуально1 власносп, створенi iз залученням бюджетних коштiв, щодо наукового парку та його засновниив; надання лiцензiй на викорис-тання таких технологiй та об'екпв права штелектуаль-но1 власносп iншим комерцiйним структурами. А проте наявнi правовi колiзiï не стримують та не обме-жують дiяльнiсть щодо створення наукових парив. Тобто юнують усi правовi пiдстави для його створення i водночас вщсутш стимули для цього.
Для активiзацiï шновацшно1 та ризиково'1 тдпри-емницько'1 дiяльностi в наукових парках доцшьно створювати систему польг як на державному, так i на макрорiвнi (науковий парк). На державному рiвнi доцшьно надавити оргашзащям, и займаються шнова-цiйною дiяльнiстю тльги щодо iнвестицiй iз Держбю-джету шляхом купiвлi акцiй наукового парку (але для цього необхiдно змшювати суттево нацiональне зако-нодавство), формування фонду венчурного швесту-вання та видшення коштiв для перспективних кон-курентоздатних проектiв, надання польг щодо сплати податку на прибуток та спрямування його на розвиток науково'1 дiяльностi, створення системи польгових кре-дитiв.
На рiвнi пiдприемства, а саме наукового парку, доцшьно запровадити систему розподшу прибутку, спираючись на досвiд Туреччини: 5% - менеджерам -органiзаторам, 25% - вищому навчальному закладi, а 70% - науковцям, яи розробляють ще1 та здiйснюють к супровiд, шукають iнвесторiв, налагоджують вироб-ництво перших зразив.
Крiм зазначених суперечливих питань за перюд з 2004 р (у цей рж польги на податок на прибуток та ПДВ були вилучеш з нацюнального законодавства щодо створення та роботи наукових парив) по 2014р. накопичилось ряд суб'ектиних та об'ективних перешкод на шляху активiзацiï шновацшно1 дiяльностi в на-уко- та технолопчних парках.
До головних об'ективних труднощiв слiд вiднести нацiональне iнституцiйне середовище формування та функцiонування наукових i технолопчних парив, яке, з одного боку, не заперечуе 1х формування, але з ш-шого - не створюе шяких стимулiв, додаткових бону-сiв для к засновниив. Вщсутне i консалтингове супро-водження процесу 1х формування, у краш не iснуе будь-яко'1 органiзацiï, здатно'1 вiдповiсти, яким повинен бути мехашзм формування цих парк1в, яи пiльги,
на яких iнвесторiв можна розраховувати або за яи ко-шти його формувати. Зрозумшо, що венчурне швесту-вання е найбшьш ризикове iз всiх видiв, а приватне швестування тiсно корелюе з державним. Тому для ш-весторОв необхiднi певнi державнi гаранти, наприклад, у виглядi iнвестицiй у розвиток наукових парив.
Основним виршальним суб'ективним фактором в процеа формування та розвитку наукового парку е вщсутшсть ринково'1 орiентацiï та стимулiв у науковщв до пiдприемницькоï дiяльностi. Для здшснення дОяль-ностi щодо формування та розвитку шновацшно'1 дОя-льност в наукових парках необхiднi глибои теорети-чнi та практичнi знання менеджменту, тдприемни-цьк1 якостi, знання державного регулювання. При цьому менеджмент в науковому парку мае бути орОен-тований на полггичний та економiчний стан краш.
Фахiвцi, яи формують науковi або технопарки потребують додатково'1 пiдготовки. Але у процес к на-вчання може виникнути проблема вiдсутностi мобшь-ностi в опануванш ново'1 сфери дiяльностi, що характерна для фахiвцiв краш пострадянського простору, як1 за своею ментальшстю не готовi до певних трудно-щiв, пов'язаних з конкуренщею, вiдсутнiстю швидкого результату, бюрократiею тд час оформлення докуме-нтiв, пошуку iнвесторiв.
Одним iз важливих напрямiв активiзацiï шнова-цiйноï дiяльностi е залучення наукового потенцiалу краши та трансформащя к прикладно'1 дiяльностi в площиш науко- та технопарков. Модершзащя пщпри-емств Украши та активiзацiя iнновацiйноï дiяльностi наразi потребуе певно'1 державно'1 пiдтримки, а також координаци дiяльностi державних органiв виконавчо'1 влади щодо створення наукових та технопарков. До того ж необхiдною умовою е i фшансова пiдтримка, яка може здшснюватися за рахунок створення венчурного фонду шновацшного розвитку на державному або на регюнальному рiвнi, формування якого може здшснюватися за рахунок додаткового податку на щд-приемцiв, наприклад 0,5% вщ прибутку, шляхом на-копичення швестицш та додаткових внесков пщприе-мщв та держави (за рахунок мюцевого та державного бюджету). Формування, поповнення та д1я такого фонду повинна бути прописана та закршлена законодав-чою нормою.
Принципове значення для устшного функцюну-вання наукових парив мае не стшьки власне метод 1х органiзацiï (е приклади устху державних парк1в у кра-шах Швшчно-Схщно1 Ази, мунщипальних — у крашах Захщно'1 бвропи, кооперативних — в Япони та Туреч-чиш, приватних — у США), скольки вщповщшсть його конкретним вимогам економОчного розвитку краши. Ус органи державного управлшня мають три альтернативно варОанти полггаки формування особливих еко-номОчних зон: сприяти загальному полшшенню в пи-таннях дшового ктмату в краш для самоутворення зон «знизу» за шщативи i за рахунок приватного ка-тталу; створювати державш зони «зверху» за державш кошти вщповщно до спещальних урядових програм; застосовувати пшьги та стимули для пщтримки шща-тиви «знизу», яка виходить вод приватного бОзнесу та мюцевих ствтовариств [17,с.24]. За сучасного стану розвитку економОки кра'1ни (а це — депресивний стан) полггака уряду кра'1ни мае бути спрямоване на акти-в1защю зверху збоку влади, тобто на державш про-грами та пщтримку будь-яко'1 ОнОцОативи знизу (вузОв, приватного бОзнесу).
З часом актившсть шновацшно! дiяльностi з часом та без надежно! державно! пщтримки поступово згасала. Невизначеним, крiм того, залишаеться пи-тання форми власностi наукового або технопарку та розподшу прибутку чи покриття збитков. Науковцi не можуть зорieнтуватися, яким шляхом здшснювати iнновацiйну та пiдприeмницьку дiяльнiсть в межах наукового або технопарку. Можливими формами влас-ностi е приватне акцюнерне товариство, товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю. Виникають питання щодо можливостi отримання державно! допомоги чи створення державного пщприемства або допомоги з мюцевого бюджету та можливють створення комуна-льного пiдприeмства. Але у випадку формування державного та комунального пiдприeмства, дiяльнiсть яких регулюеться на ринкових пiдставах, виникае за-лежнiсть вiд державних оргашв влади, яко можуть стримувати, координувати дiяльнiсть науко- технопарков вщповщно до сво!х iнтересiв.
За таких умов уряду Укра!ни необхiдно визначити прюритети iнновацiйно! полiтики, необхiднi точки зростання та в цш площиш формувати стратегiю роз-витку наукових та технопарков. При цьому необхщно визначити етапи формування наукових та технопарков та нормативно !х закршити постановою Кабiнету Мь нiстрiв або окремо !х прописати в Програмi науково-технiчного та iнновацiйного розвитку кра!ни, тобто сформулювати алгоритм дш науковцiв та пiдприeмцiв щодо створення та розвитку наукового парку.
До основних етатв формування наукових парков вщповщно до юнуючого iнституцiйного середовища можна вiднести:
1. Визначення кола засновников наукового парку.
2. Визначення напрямiв дiяльностi наукового парку, для цього здшснити аналiз наукових розробок та щей засновников, визначити конкурентоздатш розро-бки. Важливою умовою е те, що твестор купуе готовий бiзнес-проект, який е конкурентоздатний або на внут-ршньому, або на зовншньому ринку.
3. Здшснення швентаризацп фшансових ресуретв засновникам, а саме перевiрити наявнiсть наукового потенщалу, вiдповiдних земельних делянок, примь щень, лабораторiй, iнфраструктури для формування парку. Крiм того визначити наявнiсть високо- компе-тентних фахiвцiв для реалiзацi1 iнвестицiйних проек-тiв наукового парку.
4. Формування шфраструктури за рахунок засновников наукового парку, iнвесторiв та ш.; отримання
державно! пщтримки в межах iснуючого законодавства (Держшформнауки та iн.).
5. Залучення внесков (фiнансових, консалтинго-вих та ш.) засновников у розвиток наукового парку.
6. Розгляд можливостей отримання додаткових пшьг i пiдтримки дiяльностi наукового парку на мю-цевому та державному рiвнях.
7. Розробка статуту наукового парку.
8. Подання до обласно! державно! адмшстрацп документи: проекти установчих документа наукового парку; перелш прiоритетних напрямiв дiяльностi наукового парку; дат про науковi результата, реалiзацiя яких забезпечить розвиток наукового парку;вщомоси про засновников наукового парку, наявну та потен-цiйну виробничу, iнженерну, транспортну i соцiальну шфраструктури, що будуть використовуватися в дiяль-носп наукового парку.
9. Формування вищого органу управлiння науко-вого парку. Для цього створити положення про нього. Вищим органом управлiння наукового парку е зага-льнi збори засновников наукового парку, функцп яких визначаються статутом наукового парку.
Вищий орган управлшня наукового парку: за-тверджуе статут наукового парку та вносить змши до нього; утворюе виконавчий орган наукового парку; виршуе фiнансовi та iншi питання вiдповiдно до статуту наукового парку.
10. Здшснення спшьного пошуку iнвесторiв.
11. Реестращя наукового парку в Мiнiстерствi економiчного розвитку та торгiвлi i МОН.
12. Розроблення маркетингово! стратегiю просу-вання продукцi! з орieнтацieю на потенцшних клieн-тiв.
13. Реалiзацiя сп^льно! стратег!! щодо просування продукцп та наукових розробок.
Полiтична та економiчна криза в Укра!нi, правовi колiзi! в нацiональному законодавствi, вщсутшсть конкурентоздатних преференцiй та п^льг з боку дер-жави спов^льнюе залучення шоземних iнвестицiй. Для усунення перепон стосовно залучення шоземних ш-весторiв доц^льно скористатися досвiдом iнших кра!н з формування науко- технологiчних парков. Так, до основних переваг спещальних швестицшних зон в Туре-ччинi слiд (можна) вiднести зменшення податкового тягаря для пiдприeмцiв, а для держави - залучення додаткових шоземних швестицш (див. таблицю 1).
Таблиця 1
Переваги спещальних швестицшних зон (досвщ Туреччини)_
Види податков Технопарки Промисловi зони Вiльнi економiчнi зони
Податок на прибу-ток Звшьнення вiд податку на прибуток i податк1в на ко-рпорацГ! до 31 грудня 2023 р. Звiльнення вщ податку на прибуток корпорацiй для промислових компанш
Податок на додану вартють Прибуток вщ продажу з те-хнопарк1в, звшьняеться вiд податку на додану вартють до 31 грудня 2023 р. Вiдсутнiсть податку на додану вартють на кут-влю землi Зв^льнення вiд сплати податку на додану вартють i спещ-ального податку на спожи-вання
Податок на заробi-тну плату До 31 грудня 2023 р. зарплата пращвников технопарков звшьняеться вщ опо-даткування. Звшьнення в;ц сплати податков на зарплату пращвников (для компанш, яко експорту-ють не менше 85% вартостi товарiв на умовах БОБ).
Складено за джерелом [19].
На вщмшу вщ Туреччини, акцент у якш спрямо-вано на спецiальнi iнвестицiйнi зони, у Польщi уст-шно розвиваються спецiальнi економiчнi зони. Спещ-альш економiчнi зони в Польщi були створеш:
1) як iнструмент реструктуризацп старих промис-лових округiв — Катовицька, Валбжихська (прничодо-бувна i важка промисловiсть), Легницька (диверсифь кащя економiчноï структури регiону, вiдхiд вщ моно-культури мiднорудноï промисловостi), Лодзинська (легка промисловiсть), Тарнобжезька (диверсифiкацiя економiчноï структури регiону, вiдхiд вiд монокуль-тури сiркодобувноï промисловостi), Мелецька (транс-портна iнфраструктура), Стараховицька (реструктури-защя Старопольського промислового округу), Жарно-вецька (освоення невикористаних старих промисло-вих територш);
2) як iнструмент активiзацiï регiонiв з низьким рь внем економiчного розвитку — Сувальська, Вармшо -Мазурська, Слупська;
3) як споетб використання науково-дослiдного потенцiалу — технолопчний парк (Краювська);
4) як шструмент обмеження високого рiвня структурного безробггтя —Ченстоховська, Кам'гногурська, Тчевська;
5) як спосiб використання прикордонного становища — Костшшсько-Слубицька, частково Сувальська [20].
При цьому доцольно зазначити, що iз прибутюв, отриманих юридичними i фОзичними особами вщ гос-подарсько1 дОяльносп на територп вольно'! економiчноï зони у Польщ^ можна не стягувати прибутковий податок юридичних оаб та прибутковий податок ф1зич-них оетб згщно з правилами про прибутковий податок юридичних оаб або згщно з положенням про прибутковий податок фОзичних оаб.
Регюнальш мехашзми пщтримки шновацшних МСП е невщ'емною частиною шновацшно1 политики держав-члешв 6С. Пщтримка шновацшно1 дОяльноси МСП у регюнах може надаватись на багатьох управ-лшських рОвнях. Така пщтримка може надаватися у великих мютах, адмшстративно-територОальних центрах, в мережах регюнальних уповноважених установ, оргашв чи технолопчних центрОв або подОбних оргаш-зацш. КрОм того, така пщтримка е доступна як на на-цюнальному рОвш, так i на р1вш 6С. У цшому, регюнальш аспекти шновацшно1 политики останшм часом набули ще большого значення.
Висновки i перспективи подальших дослщжень. Ре-гюнальний мехашзм пщтримки шновацш за досвщом 6С необхщно адаптувати до умов конкретних терито-рОальних центрОв та впровадити в систему державного регулювання Украши. В шституцшному середовищО Украши щодо формування наукових парков е певш правовО котзп, водночас юнують ус пщстави для його створення. Проблемним е пщтримка шщативи «знизу», надання консультативно'! допомоги, визначення напрямОв економОчного зростання. Етапи формування наукового або технолопчного парку необхь дно закршити на законодавчому р1вш або в програм1 науково-техшчного та шновацшного розвитку краши, постановО Кабшету мшютрОв Украши, у наказах вщпо-вщних мшютерств, що уможливить визначення конкретних кроив для оргашзатор1в наукового парку. Кр1м того для активОзацп шновацшно1 дОяльносп необхщно створити систему державно! пщтримки, яка
може бути виражена в шформацшнш пщтримщ, пшь-гових кредитах, прискореннi оформлення та доступу до шформацп про можливють отримати допомогу на певних етапах формування наукового або технопарку. Менеджерам-оргашзаторам наукового парку необхь дно забезпечити можливють отримати поглибленi знання з менеджменту, маркетингу, кризис-менеджменту, методики здшснення пщприемницько! дiяль-ностi.
Список використаних джерел
1. Амоша, О.1. Органiзацiйно-економiчний меха-нiзм активiзацií шновацшно! дiяльностi в Укра!ш [Текст] / О. I. Амоша // Економ^ промисловость — 2005. — № 5. — С.15-21.
2. Геець В. Довгостроковi умови та фактори розвитку економiки Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ua-ekonomist.com/106-valeryj-geyec- dovgostrokovi-umovy-ta-faktory-rozvitku-ekonomi ki-ukrayiny-1999.html. — Заголовок з екрана.
3. Ляшенко В. И. Финансово-регуляторные режимы стимулирования экономического развития: введение в экономическую режимологию [Текст]: моног-рафiя / В.И. Ляшенко; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. — Донецк, 2012. — 370 с.
4. Макогон Ю. В. 1нвестицшна привабливють Укра'1ни в умовах трансформацп свiтового господарст-сва[Текст] /Ю. В. Макогон// Теорет. i практ. аспекти економжи та iнтелект. власность — 2012. — № 1. — С. 7-12
5. Зовншня торпвля Укра'1ни товарами [Електронний ресурс]. — Режим доступу-http://ukrstat.org/uk — Заголовок з екрану.
6. Наукова та iнновацiйна дiяльнiсть в Укра!ш [Текст]: статистичний збiрник Державна служба статистики Украши. — Киш, 2013. — 285 с.
7.The United Kingdom Science Park Association [Electronic recourse]. — Across mode: http://www.ukspa. org.uk/our-organisation/about-us. — TOle from the screen.
8. Hugo Hollanders Global innovation Scoreboard (GIS) Report, 2011 [Electronic recourse] / Hugo Hollanders, Anthony Arundel.: Across mode: -http://trendchart.cordis.lu/scoreboards/scoreboard2006/p df/eis_2006_global _innovation_report.pdf. — TOle from the screen.
9. 1нновацп в Укра!ш: бвропейський досвщ та ре-комендацп для Украши [Текст] // 1нновацп в Укра!ш: пропозицп до полгтичних заходiв. Остаточний варiант (проект вщ 19. 10. 2011). — К.: Феткс, 2011. — Т. 3. — 76 с.
10. Закон Украши «Про науковi парки» вщ 25.06.2009 № 1563-VI (редакцiя вiд 05.12.12) [Елект-ронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show. — Заголовок з екрана.
11. Закон Украши «Про науковий парк «Кишська полгтехшка» вiд 22.12.2006 № 523-V (редакцiя вщ 05.12.2012) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/523-16. — Заголовок з екрану.
12. Науковий парк «Ки'шська полтехшка» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://spark.kpi.ua/uk/about. — Заголовок з екрану.
13. Исследовательский треугольник Северной Каролины — крупнейшая научная, образовательная и
П1ЛЮШЕНКО В. Л., ДУБНИЦЬКИЙВ. I.
технопарковая агломерация США [Электронный ресурс]. — 2011. — Режим доступа: http://www.sibai.ru/ assets/media/Research-Triangle-Park.pdf. — Заголовок з екрану.
14. 1льченко, М. Ю. Свгговий досвщ i дiяльнiсть наукового парку «Кишська полггехшка» [Electronic recourse]. — Across mode: http://eep.org.ua/files/ 2010_%D0% 9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D 0% BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D0%B0%D1%80% D0%BA%D0%B8.pdf. — Title from the screen.
15. Bionichill innovation technopark [Electronic recourse]. — Across mode: http://www.bionic-hill.com/ resources/docs/bionichills_booklet_mini.pdf. — Title from the screen.
16. Британский опыт создания и управления технопарками [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.cibfund.ru/files/uk_technoparks.pdf?id=74&t =fl. — Заголовок з екрану.
17. Цапенко И. Перспективы научных парков в России[Текст] / А. В. Юревич, И. П. Цапенко // Мировая экономика и международные отношения. — 1998. — № 9. — С. 34-43.
18. Науковi парки: украшсью реали та свгговий досвщ [Текст] / Мшстерство освгга i наукиУкраши. — 2010. — 90 с.
19. ^ду^^аньи парки. Державне агенство з ш-вестицш та розвитку нацiональних проекпв Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrproject.gov.ua/project/%D1%96ndustrialni -parki-ukraini. — Заголовок з екрану.
20. Специальные инвестиционные зоны [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.invest. gov.tr/ru-RU/investmentguide/investorsguide/ Pages/ Spe cial InvestmentZones.aspx. — Заголовок з екрану.
В. Л. Пшюшенко
академк АЕН Украты
В. I. Дубницький
академж АЕН Украты м. Днтропетровськ
ОСОБЛИВОСТ1 СТРАТЕГ1ЧНОГО УПРАВЛШНЯ ПЩПРИеМСГВОМ ШНОВАЦШНО-МАРКЕТИНГОВО! ОРЮНТАЦП НА ПРОМИСЛОВОМУ РИНКУ
Постановка проблеми. Сучасний стан розвитку системи господарювання в Укра!нi характеризуемся докорiнними економiчними перетвореннями, спрямо-ваними на посилення економiчних методiв управ-лiння, створення умов для функцюнування ринкових вiдносин. Цi перетворення — об'ективний процес та необхiдна умова постшного соцiально-економiчного розвитку суспшьства. Цшьова спрямованiсть переходу економiки Укра!ни та !! регiонiв до системи ринкових вщносин полягае у: досягненнi нового економiчного зростання, яке орiентовано на кiнцевi результати за-доволення суспшьних потреб; забезпеченнi оргашч-ного поеднання штеремв суспшьства, колективу, кожного робггника; перетвореннi науково-технiчного прогресу в головний чинник економiчного зростання i вирiшення задач збалансованостi економiки; ство-реннi умов щодо реалiзацi! прюритету споживача в го-сподарських вщносинах; ефективному впровадженнi проти витратного мехашзму, перш за все у низовому ланцюгу суспшьного виробництва.
Одночасно, перетворення, що вiдбуваються, ста-влять перед уетма складовими господарського регюна-льно-галузевого комплексу кра!ни низку проблем тех-нiко-технологiчного, iнновацiйно-маркетингового, органiзацiйного та економiчного характеру, вiд рь шення яких залежить успiх реформування економiки та, як наслщок, досягнення нацiонального добробуту та процветания, як! е метою цих перетворень. Одшею з таких проблем е ефективне використання маркетингового управлшня конкурентоспроможнiстю пщпри-емств базових галузей промисловостi для вирiшення задач стабМзаци та пiднесення економiки регiонiв та i в целому кра!ни.
Також, у сучасних умовах становлення ринкових вщносин в Укра'!ш гостро стае питання пщвищення конкурентоспроможностi пiдприемств на ринку та !х своечасно! адаптаци до змiн конкурентного маркетингового середовища. Перед промисловими пщприемст-вами рiзних галузей господарського комплексу Украши сто!ть проблема формування стшких конкурент-них переваг на основi найбшьш повно! взаемозв'язки стратегiчних можливостей пiдприемств з внутрiшнiм потенцiалом та невикористаними резервами з метою максимально! синерпзаци ефективносп роботи про-мислових пщприемств на конкурентному ринку.
Неоднозначшсть теоретичних i методологiчних засад визначення рiвня можливостей потенцiалу про-мислових пщприемств базових галузей промисловоси (наприклад, металургiйно'i галузi у промислових регю-нах Укра!ни) та недостатня обГрунтовашсть напрямiв ефективностi стратегiчного маркетингового управлшня конкурентоспроможшстю пiдприемств зумо-вили вибiр даного дослiдження та його актуальшсть.
Аналiз останн1х дослщжень. У тепершнш час у свiтовiй наущ видшяють п'ять поглядiв на маркетин-гову стратегiю досягнення лiдерства на ринку: страте-гiя конкурентно! боротьби за М. Портером [1]; конку-ренщя за майбутне Г. Хамела i К. К. Прахалада [2]; конкуренты дисциплiни М. Трейсi i Ф. Вiрсеми [3]; екосистема Дж.Ф. Мура [4]; провила гри в бiзнес А.М. Брандербургера i В.М. Нейлбаффа [5]. Крiм того, не-обхщно видшити науковi працi вiтчизняних вчених, а саме: В.1. Захарченка i М.М. Меркулова [6], В.М. Оси-пова [7], Л.В. Балабаново! i В.В. Холод [8], Н.В. Куде-нко [9], Т.Б. Харченко [10], Б.В. Буркинського i В.М. Осипова [11], А.6. Воронково! [12], С.1. Савчука [13], Н.М. Чуприни [14] та ш.
