CC BY
24
В.П. Mi^oeöa, М.В. Газуда
АГРАРНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В РЕГ1ОНАХ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Аграрне природокористування безпосе-редньо пов'язане з використанням земель них ресурсiв сiльськогосподарського призначення. Процес виробництва, технологiчнi операци в аграрному природокористуванш тiсно переплiтаються iз природними процесами, органiчно комплексуючись у процес створення споживчо! вартостi, i здiйснюються в умовах суспiльно-економiчних трансформа-цiй. У результатi аграрно! реформи розпайова-но землi та майно колективних сшьсько-господарських пiдприeмств регюшв Украш-ських Карпат i створено умови для дiяльностi рiзних тишв органiзацiйно-правових структур. Вiдбулися значнi змши масштабiв аграрного природокористування за категорiями господарств.
Перехiд до ринку поки що не забезпечив очшувано1 результативностi в аграрному природокористуванш, у першу чергу, через низью адаптацшш можливостi сшьськогосподарських товаровиробникiв та недостатнiй регулюючий вплив держави на щ процеси, що i стало головною причиною спаду аграрного виробництва. Вступ Укра!ни до СОТ i задекларованi намiри штеграци iз крашами СС потребують удосконалення економiчноl полiтики щодо пiдтримки сшьгосптоваровиробниюв рiзних форм власностi, якi е головним суб'ектом в аграрному природокористуванш. Тому ця проблема потребуе подальшого вивчення й удосконалення.
В аграрному природокористуванш головним засобом виробництва й елементом продуктивних сил виступае земля. При цьому результати розширеного аграрного природокористування значною мiрою визначаються яюстю грунтiв
сiльськогосподарського призначення, !х родючютю, внесенням органiчних та мiнеральних добрив, мюцем розташування щодо ринкiв збуту, базою постачання потрiбноl технiки тощо.
Суб'ектами економiчних вiдносин в
аграрному природокористуванш е: сустль-ство в цшому в особi держави; сшьськогос-подарськi пiдприемства; iндивiдуальнi виробники сшьськогосподарсько! продукци (фермерськi й особистi селянсью господарства). У сiльському господарствi, мисливсга та лiсовому господарствi, за Нацюнальним класифiкатором Укра1ни (класифiкацiя видiв економiчноl дiяльностi (КВЕД), провiдною е секщя А, яка включае дiяльнiсть iз рослинництва, тваринництва, лiсiвництва, лiсозаготiвлi, заготiвлi лiсових дикорослих продуктiв i продукци розведення, мисливства чи вiдлову тварин у природному середовищi [3, 14].
У сшьському господарствi визначено два основш види дiяльностi: одержання продукци рослинництва (група 01.1 „Рослинництво"), одержання продукци тваринництва (група 01.2 „Тваринництво"), а також рослинництво в поеднанш iз тваринництвом (група 01.3 „Змшане сiльське господарство") i надання допомiжних послуг у рослинництвi, тваринництвi й облаштування ландшафту (група 01.4) [3, 14].
Отже, сшьське господарство - одна з головних галузей матерiального
виробництва, що мае важливе значення для постачання продовольства населенню та сировини для промисловостi, а також е кормовою базою для тваринництва. У св^овш економiцi спостерiгаеться безперервний прирют сшьсько-
господарського виробництва, але це вщно-ситься, перш за все, до економiчно розвинутих кра1н. У державах, що розвиваються, аграрне природокористування не в змозi прогодувати власне населення. Це пояснюеться тим, що через низку сощально-пол^ичних факторiв науково-технiчна революцiя ще слабо вплинула на сшьське господарство економiчно малорозвинутих кра1н.
Земельнi ресурси аграрного
© Ммовда Василь Петрович - член-кореспондент НАН Украши; Газуда Михайло Васильович - кандидат економiчних наук, доцент. Ужгородський нацiональний унiверситет.
ISSN 1562-109X
природокористування, або так зваш сiльськогосподарськi упддя, займають на земнiй кулi близько % сушi, або 4,5 млрд. га. Таю упддя складаються з рiллi (засiв та пар, включаючи городи), перелогiв, сiнокосiв, пасовищ, насаджень. У складi оброблюваних земель на ршлю у свiтi припадае близько 1,4 млрд. га, багаторiчнi насадження - до 0,4 млрд. га [7, 227].
У розвинутих кра!нах поширюеться рацiональне природокористування на землi сiльськогосподарського призначення, так зване вщновлювальне землеробство. Його суть - мшмальний або нульовий обробiток грунту, вщмова вiд гербiцидiв та мшераль-них добрив, активна боротьба з ерозiею, порушенням структури та зниженням вмiсту гумусу. У США, наприклад, щорiчно виводять iз сiльськогосподарського об^у на 5-7 рокiв вiд 15 до 17 млн. га орних земель. Державна програма США передбачае викуп земель у власниюв для створення на них оптимальних природно-агрокультурних ландшаф^в, а вщтак, повернення !х у сшьськогосподарський обiг. Орнi землi у США займають лише 20,2% територи, луки -25,8%, люи - 23,0% вщ загально! площi кра!ни. Найближчим часом за наказом Мiнiстерства сшьського господарства в межах „Програми збереження ресурав" ще 11% орних земель у примусовому порядку будуть вилучеш з агрокультури й переведенi на луки та люи. Так само розвиваеться цей напрям i в шших кра!нах [1, 86]. Зокрема, у кра!нах СС при виведенш iз сiльськогосподарського обiгу еродованих земель на певний час i створенш на них так званих „зелених парiв" державнi органи компенсують аграрним
природокористувачам тимчасовi економiчнi втрати в розмiрi середньорiчного доходу з одиницi земельно! площь
В аграрному природокористуваннi особлива роль належить земельним вщно-синам у вщновлювальному процесi, оскiльки земля е ушверсальним фактором суспiльного життезабезпечення: предметом i засобом працi в базових галузях виробництва, зокрема в сшьському й лiсовому господарствi; просторовим базисом юнування кожно! людини в ушх формах И життедiяльностi; носiем багатьох природних ресурсiв; територiальною основою
державносп й нацiонального
самовизначення [6, 86].
Специфiчною особливiстю землi з !! грунтовим покривом е те, що використову-еться вона в тих мюцях, де створена природою, i перемютити !! в iнше мiсце неможливо. Постшшсть мiсця
функцiонування землi значною мiрою впливае на розмiщення й розвиток продуктивних сил (насамперед, спеща-лiзацiю сiльськогосподарського виробництва) i разом iз родючiстю грунтiв визначае напрями !! використання та суспшьну цiннiсть. Грунтовий покрив разом iз його мiкросвiтом вiдiграе роль ушверсального бiологiчного поглинача й асимiлятора, нейтралiзатора забруднень. Вiн являе собою дуже складну бiогеохiмiчну систему, що мае здатнють накопичувати запаси
фотосинтезовано! рослинами сонячно! енерги та ресуршв бiофiльних елементiв (вуглець, азот, фосфор, калш, кальцiй, сiрка, кремнш тощо), що забезпечують життя i плодоносiння рослин. Завдяки цим властивостям грунтовий покрив е найважлившою ланкою в механiзмi утворення оргашчно! бiомаси (врожаю) i нормальному режимi бiосфери (озоновий екран, термiка ктмату, концентрацiя вуглекислоти, кисню, азоту в атмосфер^ склад !жi, обiг i хiмiчний склад води) [6, 93, 96, 97].
В Укра!ш зосереджено понад 30% св^ових чорноземiв i до 7,5 тис. родовищ корисних копалин, а тому iснуе можливють за рацiональних умов господарювання не лише забезпечити потреби кра!ни, а й експортувати значну частину продукцi! [1, 15]. Сучасний земельний фонд Укра!ни становить 60,4 млн. га. Значна частка земельно! площi припадае на сшьськогосподарсью угiддя (71,0%, або 41,6 млн. га), у структурi яких 78,1% (32,5 млн. га) становить ршля [10, 65]. Земельш ресурси Укра!ни характеризуються високими бiопродуктивними властивостями. За допомогою дослщжень грунтового шару встановлено, що середнш вмiст гумусу в рiллi становив 3,2% (124,8 т/га). За ощнками вчених, при оптимальнш структурi природокористування, вiдповiдному рiвнi земле-робства держава здатна прогодувати 300320 млн. осiб [2, 323]. За ощнками ФАО
ООН, Укра!на як найбагатша у свт на площi сiльськогосподарських угiдь, у тому
чорноземи держава може прогодувати до чи^ рiллi та в кшьюсному вираженнi !х у
1 млрд. осiб [1, 390]. розрахунку на одну особу (табл. 1).
Обсяги аграрного
природокористування залежать вiд загально!
Таблиця 1. Площа алъсъкогосподарсъкихуг1дь, у тому числ1 ртл1 в уах категор1ях господарств в Украгт та рег1онах Украгнсъких Карпат у розрахунку на одну особу1 (на юнецъ року, тис. га)
1990 2004 2005 2006 2007 2008 2008, % до:
1990 2007
Украгна, сшьгоспупдь -усього 41374,4 37321,7 37039,4 36801,5 36754,7 36603,8 88,5 99,6
у тому чи^ рiллi 33407,1 31015,7 30883,1 30801,7 30874,4 30887,0 92,5 100,0
Чисельнiсть наявного населення, тис. осiб 51838,5 47280,8 46929,5 46646,0 46372,7 46143,7 89,0 99,5
Припадае на одну особу, га сшьгоспупдь 0,80 0,79 0,79 0,79 0,79 0,79 98,8 100,0
у тому чи^ рiллi 0,64 0,66 0,66 0,66 0,66 0,67 104,7 101,5
Рег1они Украгнсъких Карпат, Сшьгоспупдь - усього 2647,5 2437,2 2421,0 2411,3 2396,9 2386,7 90,1 99,6
у тому чи^ рiллi 1790,4 1629,0 1618,8 1612,8 1607,5 1606,3 89,7 99,9
Чисельнiсть наявного населення, тис. ошб 6382,1 6141,6 6119,6 6103,9 6089,5 6081,5 95,3 99,9
Припадае на одну особу, га сшьгоспупдь 0,41 0,40 0,40 0,40 0,39 0,39 95,1 100,0
у тому чи^ рiллi 0,28 0,27 0,26 0,26 0,26 0,26 92,9 100,0
Дов1дково: Закарпатська область, сшьгоспупдь - усього 414,7 416,7 413,8 410,5 410,5 408,2 98,4 93,4
у тому чи^ рiллi 188,3 197,2 196,9 195,6 196,0 195,6 103,9 99,8
Чисельнiсть наявного населення, тис. ошб 1258,1 1248,5 1245,4 1243,8 1242,6 1243,4 98,8 100,1
Припадае на одну особу, га сшьгоспупдь 0,33 0,33 0,33 0,33 0,33 0,33 100,0 100,0
у тому чи^ рiллi 0,15 0,16 0,16 0,16 0,16 0,16 106,6 100,0
Анал1зоват рег1они, % до Украгни, сшьгоспупдь - усього 6,4 6,5 6,5 6,5 6,5 6,5 х х
у тому чи^ рiллi 5,3 5,3 5,2 5,2 5,2 5,2 х х
* Розраховано за джерелами: [8, 175-177; 10, 222; 9, 109,110].
У цшому в регюнах Укра!нських Карпат (табл. 1) у 2008 р. порiвняно з 1990 р. площа сшьгоспупдь, у тому чи^ рiллi на одну особу, дещо зменшилася. Наймен-шою землезабезпечешстю сшьгоспупддями, й особливо ршлею, серед регiонiв Укра!нсь-ких Карпат характеризуеться Закарпатська область. В Укра!нi за аналiзований перiод (2008 до 1990 р.) чисельшсть наивного населення зменшилась на 11,0%, у той час як в аналiзованих регюнах - на 4,7%. Цей
фактор значною мiрою призвiв до того, що в розрахунку на одну особу в 1990 р. в Укра!ш припадало 0,64 га ршт, а в 2008 р. - 0,67 га, у регюнах Укра!нських Карпат цей показник залишився без змш.
Укра!нсью Карпати е складовою частиною Карпатсько! гiрсько! системи, яка розмщена в центрi Середньо! Свропи. Вона представлена своерщною дугою протяжшс-тю понад 1300 км, iз площею - 185 тис. км2. Довжина Укра!нських Карпат становить
270 км, ширина - 70-100 км, а загальна площа з тюно прилеглими територiями - по-над 37 тис. км2, або 20% вщ загально1 Карпатсько1 прсько1 системи. Вони охоплюють
усю територiю Закарпатсько1, 37,5% - 1вано-Франювсько1, 18,6% - Львiвськоl та 15,8% Чершвецько1 областей [4, 43].
В окремих наукових виданнях стверджуеться, що в прськш i передгiрнiй природноекономiчних зонах регюшв Украшських Карпат i, зокрема, у Закарпатськш областi, значно гiршi клiматичнi умови для аграрного природокористування, оскшьки тут велика крутизна схилiв, частина яких узагалi не тдлягае розорюванню. До того ж
малоконтуршсть гiрських та передгiрних земельних дшянок, важка доступнiсть до них та неможливють застосування всiх видiв сшьськогосподарсько1 технiки викликае необхiднiсть використання малогабаритно1 технiки для забезпечення еколопчно1 рiвноваги в гiрських агроландшафтах [5, 78].
Водночас на територiях регiонiв Украшських Карпат в аграрному природокористуванш важливу роль вщграють пасовища та луки, яю е вагомою кормовою базою для тваринницько1 галузi. За площею вони посщають значну частку в сшьгоспупддях аналiзованих регiонiв, i особливо в Закарпатськш область Водночас площа плодояпдних i виноградних насаджень незначна (табл. 2).
Таблиця 2. Загальна земельна площа тарозподы сшьськогосподарських уг1дь у 2008 р. в УкраЫ та рег1онах Украшських Карпат1 (тис. га)
У тому 1з них % до сшьгоспупдь
Чисель-шсть наяв-ного населения, тис. оаб Загальна земельна площа числ1 альсь-когос-подар- сьш упддя р1лля сшо-жап пасо-вища плодово-япдш та виноградш насад-ження ршля сшо-жат1 пасо-вища плодово- япдш та виноградш насад-ження
Укра 'та -
усього земель 46143,7 60354,8 41625,8 32473,4 2416,2 5501,8 360,0 78,0 5,8 13,2 0,9
у тому числ
на одну особу, га х 1,3 0,9 0,7 0,05 0,12 0,01 х х х х
Регюни Укра-
шських
Карпат -
усього земель 6081,5 5660,7 2591,4 1635,2 358,1 492,1 63,6 63,1 13,8 19,0 2,5
у тому числ
на одну особу, га х 0,93 0,43 0,27 0,06 0,08 0,01 х х х х
Дов1дково: Закарпатська область -
усього земель 1243,4 1275,3 442,5 200,4 94,9 130,7 18,9 45,3 21,4 29,5 4,3
у тому числ
на одну особу, га х 1,0 0,35 0,16 0,08 0,1 0,02 х х х х
Анал1зоват
регюни, % до Украши 13,2 9,4 6,2 5,0 14,8 8,9 17,7 х х х х
Закарпаття, % до Украши 2,7 2,1 1,1 0,62 3,9 2,4 5,2 х х х х
*Розраховано за джерелами: [11, 120,135,163; 12, 119,
Чим бшьша частка пр (табл. 2) у загальнш земельнiй площi, тим обмеженiшi можливостi у природокористуваннi на орних землях, це ж стосуеться площ сiножатей i пасовищ. Закарпатська область по вщношен-ню до Украши та регiонiв Украшських Карпат мае порiвняльнi переваги щодо частки сшожатей i пасовищ у загальнiй площi сiльськогосподарських угiдь, а також плодояпдних i виноградних насаджень, у тому чи^ й у розрахунку на одну особу.
Отже, репони Украшських Карпат не спроможнi забезпечити себе зерновими та
124; 13, 108; 15, 131,136; 10, 65; 14, 108]. зернобобовими культурами, однак ураховуючи, що Украша одшею з найбагатших кра1н св^ щодо наявностi чорноземiв i посщае провiдне мiсце у виробництвi та експорт тако! продукци, тому !х споживання е нормативним за рахунок шших регiонiв нашо! держави.
В аграрному природокористуванш земельними угiддями
сшьськогосподарського призначення,
особливо орними землями, репони Украшських Карпат мають обмеженi можливосп (табл. 3).
Таблиця 3. Площа сыъсъкогосподарсъкихуг1дь у володтт та користуванш вах категор1й господарств, у тому числ1 стъгосптдприемств та господарств населения в УкраЫ та рег1онах Украшських Карпат (на юнецъ року, тис. га)
1990 2004 2005 2006 2007 2008 2008, % до:
1990 2007
Украгна - усъого 41374,4 37321,7 37039,4 36801,5 36754,7 36603,8 88,5 99,6
у тому чи^ у володшш
та користуваннi: сiльгосппiдприемств 38705,4 23502,4 22116,7 21199,1 21047,0 21019,3 54,3 99,8
господарств населення 2669,0 13819,3 14922,7 15002,4 15707,7 15584,5 583,9 99,2
Рег1они Украгнсъких Карпат -усъого 2647,5 2437,2 2421,0 2411,3 2396,9 2386,7 90,1 99,6
у тому чи^ у володшш
та користуванш: сшьгоспшдприемств 2225,9 657,0 559,6 509,7 513,2 498,8 22,4 97,2
господарств населення 421,6 1780,2 1861,4 1901,6 1883,7 1887,9 447,8 100,2
Дов1дково: Закарпатська область - усього 414,7 416,7 413,8 410,5 410,5 408,2 98,4 99,4
у тому чи^ у володшш
та користуванш: сшьгоспшдприемств 357,2 70,8 65,8 60,7 59,0 58,2 16,3 98,6
господарств населення 57,5 345,9 348,0 349,8 351,5 350,0 609,7 99,6
Аналiзованi репони, % до Украши - усього 6,4 6,5 6,5 6,5 6,5 6,5 х х
у тому чи^ у володшш
та користуванш: сшьгоспшдприемств 5,8 2,8 2,5 2,4 2,4 2,4 х х
господарств населення 15,8 12,9 12,5 12,7 12,0 12,1 х х
1 Розраховано за джерелом [8, 175-177].
За аналiзований перюд проявляеться спадна динамiчна тенденщя (табл. 3) щодо зменшення площi сiльгоспугiдь у володiннi та користуванш всiх категорiй господарств. Зокрема, у 2008 р. порiвняно з 1990 р. площа
сшьгоспупдь зменшилася майже на 10%, в Укра1ш - на 11,5%, а проти 2007 р. - на 0,4%.
Протилежт тенденци виявляються й щодо володшня та користування сшьгосп-угiддями в межах сшьгоспшдприемств та господарств населення. Найбiльшi масштаби
зменшення площi сiльгоспугiдь у сшьгосп-шдириемствах регiонiв Укра1нських Карпат виявилися в Закарпатськш область Основними володарями та
природокористувачами земель
сшьськогосподарського призначення в Укра1ш залишилися сiльськогосподарськi пiдприемства, оскшьки на них у 2008 р. припадало 57,4%, а в господарствах населення - 42,6% площ сшьгосиупдь, у той час як в аналiзованих регюнах це
спiввiдношення становило вщповщно 20,9 та 79,1%.
Для аграрного природокористування в умовах трансформаци економiки регiонiв Укра1нських Карпат характерною тенденщею е те, що основним товаровиробником окремих провiдних видiв рослинницько1 продукци е селянськi господарства, оскшьки, як уже зазначалось, у !х користуваннi та володiннi найбiльша площа сшьськогоспо-дарських угiдь та рiллi (табл. 4).
Таблиця 4. Виробництво окремих видгв сшьськогосподарських культур у вах категор1ях господарств 7 частка в ньому господарств населення по рег1онах Украшських Карпат1 (тис. т; частка господарств населення, %)
Зерновi та зернобобовi культури Цукровi буряки Соняш-ник Картоп- ля Овочi Плоди та ягоди
Украша усi категори господарств, 1990 51009,0 44264,5 2570,8 16732,4 6666,4 2901,7
2000 24459,0 13198,8 3457,4 19838,1 5821,3 1452,6
2008 53290,1 13437,7 6526,2 19545,4 7965,1 1504,1
частка господарств населення, 1990 2,8 0,0 1,4 71,4 26,9 53,6
2000 18,4 12,2 12,5 98,6 83,1 81,8
2008 21,0 12,2 19,0 97,8 86,1 84,6
Рег1они Украшських Карпат, усi категори господарств, 1990 2400,8 3237,7 2,3 2677,1 528,1 407,5
2000 1227,2 923,9 8,0 3251,7 672,0 271,2
2008 2032,1 747,1 11,7 2958,6 958,6 266,1
частка господарств населення, 1990 6,8 - 24,8 76,8 32,2 80,6
2000 50,9 36,4 34,8 98,8 95,6 89,2
2008 53,1 23,5 50,8 98,3 95,2 94,2
Дов1дково: Закарпатська область, усi категори господарств, 1990 305,9 1,4 337,5 128,6 138,8
2000 166,8 - 1,2 478,0 123,3 103,6
2008 316,4 - 1,9 575,7 239,5 83,8
частка господарств населення, 1990 9,4 - 39,7 61,0 30,2 75,3
2000 68,4 - 48,8 98,2 97,4 91,3
2008 76,1 - 88,3 98,1 97,7 93,9
Анал1зоват рег1они, % до Украши, усi категори господарств, 1990 4,7 7,3 0,1 16,0 7,9 14,0
2000 5,0 7,0 0,2 16,4 11,5 18,7
2008 3,8 5,5 0,2 15,1 12,0 17,0
частка господарств населення, 1990 11,4 - 1,6 17,2 9,5 21,1
2000 13,9 20,9 0,6 16,4 13,3 20,3
2008 9,6 10,7 0,5 15,2 13,3 19,7
1 Джерело: [8, 181,183,185,187,189,191,193-195; 9, 109,110].
Проведет дослщження (табл. 4) свщ- категорiях господарств чпко виявилася чать, що за перюд iз 1990 по 2008 р. у вшх тенденщя щодо збшьшення виробництва
зepновиx та зepнобобовиx кyльтyp в У^аш та змeншeння ïx виpобництва в perwrnx Укpаïнськиx Каpпат. Аналогiчна позитивна тeндeнцiя xаpактepна для соняшника, в^обництео якого в аналiзованомy пepiодi збшьшилось як в Укpаïнi, так i в peгiонаx Укpаïнськиx Каpпат. Pозшиpeнe вiдтвоpeння в агpаpномy пpиpодокоpистyваннi ^шаманте виpобництвy каpтоплi, а також овочiв.
Нeгативною тeндeнцieю e бiльш шж тpьоxкpатнe змeншeння виpобництва цyкpовиx бypякiв як в аналiзованиx peгiонаx, так i в У^шт загалом. ^и цьому якщо особистi сeлянськi господаpства (ОСГ) peгiонiв Укpаïнськиx Каpпат ж пpодyкyвали тако1' пpодyкцiï у 1990 p., то у 2008 p. вони в^об^ли бiльшe 20% загального обсягу виpобництва тако1' кyльтypи. Однак основними товаpовиpобниками цieï кyльтypи як в Укpаïнi, так i в аналiзованиx peгiонаx e сiльськогосподаpськi пiдпpиeмства. У виpобництвi каpтоплi, овочiв, плодiв та ягiд пpiоpитeтнiсть також налeжить сeлянським господаpствам як аналiзованиx peгiонiв, так i Укpаïни.
У Закаpпатськiй областi виявилася позитивна тeндeнцiя щодо наpощyвання виpобництва у всix катeгоpiяx господаpств, зepновиx та зepнобобовиx кyльтyp, соняшника, каpтоплi та овочiв, за винятком плодiв та ягiд. ^и цьому вiдзначимо, що виpобником соняшнику в peгiонаx Укpаïнськиx Каpпат в основному e Закаpпаття.
Отжe, у ^овда тpансфоpмацiï агpаpниx вiдносин в eкономiцi peгiонiв Укpаïнськиx Каpпат основними
товаpовиpобниками зepновиx та
зepнобобовиx кyльтyp, соняшнику й особливо каpтоплi, овочiв, а також плодiв та япд стали господаpства насeлeння, а в Закаpпатськiй областi - по всix аналiзованиx видаx сiльгоспкyльтyp, за винятком цу^ового бypяка. Зазначимо, що цyкpовi бypяки в Закаpпатськiй областi ж культивувалися й нe культивуються, оскшь-ки для ниx e нeспpиятливими Гpyнтово-клi-матичнi та пpиpодно-eкономiчнi умови. Звщси каpтопля, овочi, а також плоди та ягоди, яю займають значну частку щодо ïx
в^обництеа в аналiзованиx peгiонаx, мають значний eкспоpтний потeнцiал, пepeдyсiм нe в с^овинному ваpiантi, а в пepepоблeномy виглядi, що вiдносяться до ^д^кци DA класифiкацiï видiв eкономiчноï дiяльностi (КВЕД).
Важливим кpитepieм щодо
викоpистання зeмeль агpаpного
пpиpодокоpистy-вання e динамiка в^обництеа пpовiдниx видiв
сiльськогосподаpськоï пpодyкцiï, у тому чи^ в pозpаxyнкy на одну особу (табл. S).
^овадними видами eкономiчноï дiяль-ностi в peгiонаx Укpаïнськиx Каpпат (табл. S) на початку ХХ1 ст. i, зокpeма, у 2008 p. e в^обництео каpтоплi, овочiв, плодiв та япд у pозpаxyнкy на одну особу, в основному за pаxyнок особиста сeлянськиx господаpств. В У^аш пpовiдними видами eкономiчноï дiяльностi в pослинництвi e виpобництво зepновиx та зepнобобовиx, цyкpовиx бypякiв та соняшнику в pозpаxyнкy на одну особу, у пpодyкyваннi якиx пpiоpитeтна pоль налeжить сiльськогосподаpським
пiдпpиeмствам, а в шшж видаx pослинницькоï пpодyкцiï - телянським господаpствам. Свiтова пpактика свщчить, що найбiльшy eфeктивнiсть у в^обницта сiльськогосподаpськоï пpодyкцiï
забeзпeчyють вeликi та сepeднi сiльськогосподаpськi пiдпpиeмства, тому в У^аш доцiльно застосовувати ïx досвщ у виpобницгвi пpовiдниx видiв сшьськогоспо-даpськиx кyльтyp.
Викладeнe даe тдстави зpобити пeвнi висновки щодо агpаpного
пpиpодокоpистyвання в peгiонаx
Укpаïнськиx ^pm^
По-пepшe, зeмeльнi peсypси агpаpного пpиpодокоpистyвання на зeмнiй кyлi займають близько 1/3 сyшi, або 4,5 млpд. га, в Укpаïнi бiльшe 2/3 сyшi ïï тepитоpiï, або 41,6 млн. га, у peгiонаx Укpаïнськиx Каpпат -вiдповiдно 45,7%, або 2,6 млн. га. Пpовeдeнi дослiджeння засвiдчyють, що чим бiльша частка rip у загальнш зeмeльнiй площ^ тим обмeжeнiшi можливостi в агpаpномy пpиpодокоpистyвання, зокpeма оpними зeмлями.
Потуге, для агpаpного
пpиpодокоpистyвання в yмоваx
трансформацп аграрних вiдносин у регiонах Украшських Карпат характерною тенденцiею е збшьшення загально1 площi сiльськогосподарських угiдь, у тому чи^ рiллi, в особистих селянських господарствах та у виробницга бшьшосп проаналiзованих провiдних видiв сшьськогосподарсько1 продукци. В Укра1ш, навпаки, бшьшють
Таблиця 5. Виробництво окремих видгв сшьськогосподарських культур у вах категор1ях господарств, у тому числ1 господарствах населення (ОСГ) у розрахунку на одну особу в УкраЫ та рег1онах УкраХнських Карпат1, тис. т
Виробництво Регюни (обласп) Украшських Кар пат Регюни, разом Довгдково: УкраХна
окремих вид1в сшьгоспкультур та Закарпатська 1вано-Франювська Льв1вська Чершвецька
чисельшсть
наявного 1990 2008 1990 2008 1990 2008 1990 2008 1990 2008 1990 2008
населення
Чисельшсть наяв-
ного населення,
тис. омб 1258,1 1242,6 1431,4 1382,6 2754,1 2559,8 938,5 904,1 6382,1 6089,5 51838,5 46372,7
Зерновг та зерно-бобовг культури -усього 305,9 316,4 503,3 398,5 1009,7 837,2 581,9 480,0 2400,8 2032,1 51009,0 53290,1
у тому числ1 ОСГ 28,8 240,8 45,3 196,5 19,2 356,6 69,8 284,6 163,1 1078,5 1428,3 11190,9
У розрахунку на одну особу -усього, кг 243,1 254,6 351,6 288,2 366,6 327,0 620,0 530,9 376,2 333,1 984,0 1149
у тому числ1 ОСГ 23,0 193,8 31,6 142,1 7,0 139,3 74,4 314,8 25,5 177,1 27,5 241,0
Цукров1 буряки -усього 665,4 54,2 1597,4 584,0 974,9 108,9 3237,7 747,1 44264,5 13437,7
у тому числ1 ОСГ - - - 16,5 - 126,7 - 32,2 - 175,4 - 1639,4
У розрахунку на одну особу -усього, кг 465,0 39,0 580,0 228,0 1039,0 120,4 507,3 122,7 854,0 290,0
у тому числ1 ОСГ - - - 12,0 - 49,5 - 35,6 - 29 - 35,3
Соняшник - усього 1,4 1,9 0,0 1,0 - 0,0 0,9 8,8 2,3 11,7 2570,8 6526,2
у тому числ1 ОСГ 0,56 1,68 - 0,06 - - 0,01 4,2 0,57 5,94 36,0 1240,0
У розрахунку на одну особу -усього, кг 1,1 2,0 0,7 1,0 10,0 0,4 2,0 50,0 140,7
у тому числ1 ОСГ 0,4 1,0 - 0,04 - - 0,01 5,0 0,1 1,0 0,7 26,7
Картопля - усього 337,5 575,7 621,5 551,5 1331,8 1370,8 386,9 460,6 2677,1 2958,6 16732,4 19545,4
у тому числ1 ОСГ 205,9 567,8 485,4 548,7 1097,4 1335,2 266,9 458,7 2055,6 2907,4 11946,9 19115,4
У розрахунку на одну особу -усього, кг 268,3 463,3 434,2 399,0 483,6 535,5 412,2 509,4 419,5 485,5 322,8 421,5
у тому числ1 ОСГ 163,6 457,0 339,1 397,0 398,5 521,6 284,4 507,3 322,1 477,4 230,5 412,2
Овочг - усього 128,6 239,5 98,8 106,6 181,8 422,3 123,9 190,2 528,1 958,6 6666,4 7965,1
у тому числ1 ОСГ 38,8 234,0 39,4 98,7 42,5 394,4 49,4 185,3 170,1 912,4 1793,3 6858,0
Виробництво в
розрахунку на одну особу - усього, кг 102,2 192,7 69,0 77,1 66,0 165,0 132,0 210,4 82,7 157,4 128,6 171,8
у тому числ1 ОСГ 30,8 188,3 27,5 71,4 15,4 154,1 52,6 205,0 26,6 150,0 34,6 148,0
Плоди та ягоди -
усього 138,8 83,8 69,1 32,0 112,6 88,2 87,0 62,1 407,5 266,1 2901,7 1504,1
у тому числ1 ОСГ 104,5 78,7 66,0 31,4 110,0 87,1 47,8 53,5 328,3 250,7 1555,3 1272,5
У розрахунку на одну особу - 110,3 67,4 48,3 23,1 41,0 34,4 92,7 68,7 63,9 43,7 56,0 32,4
площ сшьськогосподарських упдь та ршлi перебувае в користуванш сшьськогосподарських шдприемств, i вони е провщни-ми товаровиробниками зернових та зернобобових культур, цукрових буряюв та соняшнику.
усього, кг
у тому чи^ ОСГ 83,1 63,3 46,1 22,7 40,0 34,0 51,0 59,2 51,4 41,2 30,0 27,4
1 Розраховано на ochobî табл. 4 та джерела: [9, 109,110].
По-трете, в аграрному
природокористуванш доцшьно
запроваджувати передовий досвщ промислово розвинутих краш свпу щодо вщновлювального землеробства, суть якого полягае у зменшенш розораност сшь-ськогосподарських упдь, мшмальному або нульовому обробпку Грунту, вщмов1 вщ гербщищв та мшеральних добрив, активнш боротьб1 з ероз1ею, порушенням структури та зниженням вмюту гумусу, а також виведення 1з сшьськогосподарського об1гу еродованих земель i створення на них так званих „зелених парiв". Заслуговуе на увагу свпова практика, що найбiльшу ефективнiсть в аграрному природокористуванш забезпечують великi й середш пiдприемства, а тому цей досвщ доцiльно запроваджувати в Украшь
Лiтература
1. Економiчна енциклопедiя: [у 3 т.] / голова редакцшно1 ради: Гаврилишин Б.Д. та ш. Т. 3 / [вiдп. ред. Мочерний С.В. та ш.]. -Кшв : Видавничий центр «Академiя», 2002. -952 с.
2. Економiчна теорiя: Полiтекономiя: [пiдручник] / за ред. В. Д. Базилевича. - К.: Знання, 2006. - 631 с.
3. Класифшащя видiв економiчноï дь яльностi (NACE, Rev. 1.1 - 2002) ДК009: 2005, затверджено наказом Держкомстату вщ 26 грудня 2005 року № 375, прийнято наказом Держспоживстандарту Украши вщ 26 грудня 2005 р. № 375 / Збiрник „Класифшащя видiв економiчноï дiяльностi".
- К., 2006. - 191 с.
4. Машвчук Ю.В. Екологiчнi системи аграрного виробництва в Карпатах / Ю.В. Машвчук. - Ужгород: Закарпаття, 1996. - 276 с.
5. Мшловда В.П. Агропромислове виробництво репону в умовах ринкових трансформацiй / В.П. Мшловда, М.В. Газуда.
- Ужгород: Лiра, 2008. - 224 с.
6. Природно-ресурсна сфера Укра1ни: проблеми сталого розвитку та трансформацiй / За заг. ред. чл.-кор. НАН Украши Б.М. Да-нилишина. - К.: ЗАТ „Нтчлава", 2006. -704 с.
7. Розмщення продуктивних сил i ре-гiональна економiка: [шдручник] / За ред.
B.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова. - 7-ме вид., стер. - К.: Знання, 2005. - 350 с. - (Вища освпа ХХ1 столiття).
8. Статистичний збiрник „Репони Украши" за 2009 рш / Держкомстат Украши; за ред. О.Г. Осауленка. Ч. II. - К., 2009. -757 с.
9. Статистичний збiрник „Репони Украши" за 2009 рш / Держкомстат Украши; за ред. О.Г. Осауленка. Ч. I. - К., 2009. -369 с.
10. Статистичний збiрник „Сшьське господарство Украши" за 2008 рш / за ред. Ю.М. Остапчука; Держкомстат Украши, 2009. - К., 2009. - 369 с.
11. Статистичний щорiчник Закарпаття за 2008 / Головне управлшня статистики у Закарпатськш обласп; за ред. Г.Д. Гриник. -Ужгород, 2009. - 559 с.
12. Статистичний щорiчник 1вано-Франювсько! обласп за 2007 рш / Головне управлшня статистики в 1вано-Франювськш обласп; за ред. М.М. Колiмбровського. -1вано-Франювськ, 2008. - 522 с.
13. Статистичний щорiчник Львiвськоl обласп за 2007 рш / Головне управлшня статистики у Львiвськiй обласп; за ред.
C.О. Матковського. Ч. 2. - Львiв, 2008. -312 с.
14. Статистичний щорiчник Львiвськоl обласп за 2007 рш / Головне управлшня статистики у Львiвськiй областi; за ред. С.О. Матковського. Ч. I. - Львiв, 2008. -368 с.
15. Статистичний щорiчник Чершвець-ко! област за 2007 рiк / Головне управлшня статистики в Чершвецькш обласп; за ред. А.В. Ротаря. - Чершвщ, 2008. - 501 с.
