Агарикоїдні гриби лук українського Розточчя Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

УДК 582.284(477) Доц. 1.В. Базюк-Дубей, канд. с.-г. наук -

НЛТУ Украши, м. Львiв

АГАРИКО1ДШ ГРИБИ ЛУК УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ

У ф^оценозах лук виявлено 35 видiв агарико!дних базидюмще™, яга належать до 18 родiв 8 родiв. Найбiльше представленi родини Tricholomataceae P. Heim ex Pouzar (8, або 22,9 %), Coprinaceae Gaum. (6 або 17 %), Bolbitiaceae Sing. i Strophari-aceae Singer et A.H. Sm. (по 5, або по 14,3 %), а серед родiв - Coprinus Pers. (5 BTOiB), Agaricus L., Agrocybe Fayod i Clitocybe (Fr.) Staude (по 3). В еколопчному CTOKTpi пе-реважають гумусовi сапротрофи (75,8 %), копротрофiв - 21,2 %, пiдстильних сапрот-рофiв - лише 3 %, а мiкосимбiотрофiв взагалi не виявлено. З-помiж географiчних елеменпв найбiльшою кiлькiстю видiв представлений евриголарктичний (19, або 54,3 % вщ загального !х числа на луках Розточчя). Видiв iнших географiчних елемен-тiв нараховуеться така кiлькiсть: мультирегюнального - 13 (37,1 %), неморального -2 (5,7 %) i бореального - 1 (2,9 %).

Ключовг слова: мiкофлора, агарикощш гриби, луки, Укра1нське Розточчя.

Серед трав'яно! рослинност Укра!нського Розточчя пашвне мюце займають луки. На Розточч1 переважають заплавш луки (заплави р1чок), мен-ше поширеш низинш та суходшьш, як е синантропно-вторинними утворен-нями на мющ л1ив. Уздовж р1чкових русел розм1щуються смуги крупнозла-кових лук, до складу рослинност яких входять Festuca pratensis Huds., Bro-mopsis inermis (Leys.) Holub, Phleum pratense L. i Poa pratensis L. 1нколи до злаюв домшуеться пгрофшьне р1знотрав'я (Cirsium palustre (L.) Scop. та C. rivulare (Jacq.) All., Leucanthemum vulgare Lam., Galium palustre L. i Coronaria flos-cuculi (L.) A. Br.) з утворенням крупнозлаково-р1знотравних травостош. Зниження рельефу зайнят крупноосоковими формащями. На тдвищених мюцях центрально! та прируслово! частин заплав переважають др1бнозлако-во-р1знотравш та др1бнозлаково-осоково-р1знотравш угруповання (складеш з Anthoxanthum odoratum L., Carex flava L., C. pallescens L., Plantago lanceola-ta L.). Найнижч1 перезволожеш дшянки заплав вкрит торф'янистими та боло-тистими луками. Останш поширеш в центральны та прир1чковш частинах р1чкових заплав, торф'янист - у притерасовш. Основними ценозоутворюва-чами болотистих лук е злаки - види з род1в Carex L., Equisetum L., Glyceria R. Br. i Phalaroides arundinacea (L.) Rauschert. У травосто! торфяних лук переважають Carex flava L., C. hirta L., C. panicea L., Holcus lanatus L., H. mollis L., Molinia caerulea (L.) Moench., Eriophorum vaginatum L., Juncus articula-tus L., J. inflexus L. Подекуди на таких луках добре розвинуте мохове вкриття, в якому дом1нують гшнов1 мохи. Найбшьш1 дшянки болотистих та торф'янистих, а також заплавних лук зосереджеш у долинах рж Верещищ, Рати i Шкла. Найпоширешшими типами низинних лук на Розточч1 е крупноз-лаково-др1бноосоков1 та пух1вков1 торф'янист луки.

Суходшьш луки на Розточч1 малопоширеш, вони переважно вторин-ного походження й займають м1жр1чков1 площ1, висок тераси, як не залива-ються паводками i тому позбавлеш алюв1альних в1дклад1в. З падшням р1вня Грунтових вод на Розточч1 багато заплавних та низинних лук набули рис власне суходшьних лук. Найчастше це дшянки, зайнят крупними злаками з домшкою мезофшьного р1знотрав'я. Серед суходшьних лук найпоширешш1 лучнов1всяницев1, рщше - червоно-в1всянецев1 та звичайномгтлицев^

1. Лкове та садово-паркове господарство

43

Методика i методи дослiджень. Обстеження району дослщжень здiйснювали маршрутним та стацiонарним методами. Гриби збирали на луках протягом вегетацшного перiоду (квiтень-листопад) кожного року. Збiр матерiалу проводили за загальноприйнятою методикою, наведеною А. С. Бон-дарцевим та Р.А. Зiнгером [1]. Опис ознак кожного виду проводили за схемою, наведеною в працях М.Я. Зерово! [3] та С.П. Вассера [2].

Результати дослщження. Гриби лучних фiтоценозiв ми дослщжували у природному заповщнику "Розточчя" та бшя сiл Вербляни i Лелехiвка Яво-рiвського р-ну Львiвськоl обл. На обстежених територiях повсюди, бшьшою чи меншою мiрою, випасають худобу, тому в багатьох мюцях вони трансфор-мованi в пасовища. Тут виявлено 35 видiв агарико!дних базидюмщепв, якi належать до 18 родiв 8 родин (табл.).

Табл. Розподл eudie i род'к; агарикоЧдних базидюмщетм УкраТнського Розточчя за родинами i порядками

Порядок Родина Кшьюсть

родiв видш

Agaricales s.str. Agaricaceae 3 4

Bolbitiaceae 2 5

Coprinaceae 1 6

Entolomataceae 1 2

Hygrophoraceae 2 4

Pluteaceae 1 1

Strophariaceae 4 5

Tricholomataceae 4 8

Всього 18 35

Найбшьшу кiлькiсть охоплюють родини Tricholomataceae P. Heim ex Pouzar (8, або 22,9 %), Coprinaceae Gaum. - (6, або 17 %), Bolbitiaceae Sing. i Strophariaceae Singer et A.H. Sm. (по 5, або по 14,3 %>), а серед родiв - Copri-nus Pers. (5 видiв), Agaricus L., Agrocybe Fayod i Clitocybe (Fr.) Staude (по 3). Звичайними в лучних фггоценозах е Agaricus arvensis Schff. ex Fr., Annelaria semiovata (Sow. ex Fr.) Pears. et Dennis, Calocybe gambosa (Fr.) Donk, Clitocybe clavipes (Pers. ex Fr.) P. Kumm., Conocybe lactea (J. Lange) Metrod., Coprinus comatus (Mull. ex Fr.) S.F. Gray, Entoloma lambropum (Fr.) Hesler, Hygrocybe conica (Scop. ex Fr.) Kummer i Marasmius oreades (Bolt. ex Fr.) Fr., а таю види як Entoloma serricellum (Bull. ex Fr.) P. Kumm., Hygrocybe ovina (Bull. ex Fr.) Kuehn., Leucopaxillus giganteus (Fr.) Sing., Stropharia semiglobata (Batsch ex Fr.) Quel. i Volvariellapusilla (Pers. ex Fr.) Singer траплялися рщко. Мжофлора лук е досить специфiчна. Тшьки в цш рослиннш формацп виявлено 31 вид агарикальних грибiв - Agaricus arvensis, A. bisporus (Lge.) Sing., A. campester (L.) Fr., Agrocybe dura (Bolt. ex Fr.) Singer, A. pusiola (Fr.) Heim, A. semiorbicu-laris (Bull. ex Fr.) Earle, Annellaria semiovata, Camarophyllus pratensis (Pers. ex Fr.) Kummer, C. virgineus (Wulf. ex Fr.) Karst., Conocybe lactea, Coprinus ephe-meroides (Bull. ex Fr.) Fr., C. ephemeras Fr., C. comatus, C. hiascens (Bull. ex Fr.) Fr., C. radiatus (Bolt.) Fr., Galerella conocephala (Bull. ex Fr.) Earle, Calocybe gambosa, Clitocybe geotropa (Bull. ex Fr.) Quel., Hygrocybe conica, H. ovina, H. psittacina (Schaeff. ex Fr.) Quel., Leucopaxillus giganteus, Macrolepiota

excoriata (Schff. ex Fr) Acker-Sch., Marasmius collinus (Scop. ex Fr) Sing., Mela-noleuca brevipes (Bull. ex Fr.) Pat., Paneolus sphinctrinum (Fr.) Quel., P. fmicola (Fr.) Gill., Psathyrella atomata (Pers. ex Fr.) Sing., Psilocybe semilanceata (Fr.) Quel., Stropharia semiglobata, Volvariellapussila.

Аналiзуючи дат, отримаш внаслщок оброблення MaTepianiB, зiбраних на луках, можна видшити три максимуми появи тут кapпофоpiв агарико!дних бaзидiомiцeтiв - вeсняно-paнньолiтнiй, лiтнiй i осiннiй. Одними з перших (у травш) починають плодоносити гумусовi сапротрофи - Agrocybe dura, Ca-locybe gambosa, Marasmius oreades, а з копpотpофiв - Coprinus comatus. У червш кшьюсть видiв продовжуе зростати. До зазначених вище додаються Agaricus campestris, A. bisporus, Clitocybe clavipes, Conocybe lactea, Entoloma lambropum, Gallerella conocephalus, Psathyrella atomana i Volvariella pusilla. На дшянках лук, де випасають худобу, на залишках екстременпв коpiв з'яв-ляються копротрофи: Anellaria semiovata, Coprinus ephemerus, C. radiatus та Stropharia semiglobata. За несприятливих погодних умов (вщсутносп опaдiв) карпофори багатьох iз перерахованих вище агарико!дних бaзидiомiцeтiв, якi плодоносили в лггнш пepiод, не з'являлися. Особливо чутливi до зменшення кiлькостi вологи види роду Coprinus. Як тшьки опади припиняються, плодо-ношення не вщбуваеться. Масову ж появу кapпофоpiв гpибiв встановлено в лiтнiй перюд за нaявностi великих лiтнiх опaдiв. Тpeтiй нaйiнтeнсивнiший масовий пepiод появи кapпофоpiв агарико!дних бaзидiомiцeтiв лукiв припа-дае на осiнь. Цей перюд найбагатший як за кiлькостю видiв, так i утворених кapпофоpiв. Багато видiв на луках плодоносили тшьки в осшнш пepiод. Це Coprinus hiascens, Entoloma serricellum, Hygrocybe conica, H. psittacinus, Mac-rolepiota excoriata, Melanoleuca brevipes та Psilocybe semilanceata.

В еколопчному спек^ агарико!дних гpибiв луюв переважають гуму-совi сапротрофи (75,8 %), копpотpофiв - 21,2 %, пiдстилочних сaпpотpофiв -лише 3 %, а мiкосимбiотpофiв взaгaлi не виявлено (рис. А).

Умов но

... " харчовимзначениям

з сп вн1

Рис. MiuonoziHua характеристика лук УкраТнського Розточчя

1. .¡сове та садово-паркове господарство

45

З-помiж географiчних елементiв найбiльшою кiлькiстю видiв представлений евриголарктичний (19, або 54,3 % вщ загального 1х числа на луках Розточчя). Видiв шших географiчниx елементiв така кiлькiсть: мультиреп-онального - 13 (37,1 %), неморального - 2 (5,7 %) i бореального - 1 (2,9 %) (рис. Б). Серед 20 видiв, що належать до 1спвних, Agaricus arvensis, A. cam-pestris, A. bisporus, Coprinus comatus, Marasmius oreades i Lyophyllum gambo-sum e добрими юпвними, якi до того ж масово плодоносять. Отруйш гриби представленi одним видом (2,9 %) - Hygrocybe conica (рис. В).

Висновки. Мжофлора лук Укра1нського Розточчя e досить багатою i специфiчною. Це обумовлено географiчним положенням регюну. Загалом виявлено 35 видiв агарико1дних базидiомiцетiв, якi належать до 18 родiв 8 ро-дiв. Найбiльше представленi родини Tricholomataceae P. Heim ex Pouzar (8, або 22,9 %), Coprinaceae Gaum. - (6, або 17 %), Bolbitiaceae Sing. i Strophari-aceae Singer et A.H. Sm. (по 5, або по 14,3 %), а серед родiв - Coprinus Pers. (5 видiв), Agaricus L., Agrocybe Fayod i Clitocybe (Fr.) Staude (по 3).

Л1тература

1. Бондарцев А.С. Руководство по сбору высших базидиальных грибов для научного их изучения / А.С. Бондарцев, Р.А. Зингер // Труды Ботанического института АН СССР. - Сер. 2. Споровые растения. - 1950. - Т. 6. - С. 499-543.

2. Дудка И.А. Грибы: Справочник миколога и грибника / И.А. Дудка, С.П. Вассер. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 535 с.

3. Зерова М.Я. Исследования микрофлоры Украинской ССР и микоризы степной зоны Украины : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук / М.Я. Зерова. - К., 1965. - 35 с.

Базюк-Дубей И.В. Агарикоидные грибы лугов Украинского Рас-

точья

В фитоценозах лугов обнаружено 35 видов агарикоидних базидиомицетов, которые относятся к 18 родам 8 родов. Наиболее представлены семейства Tricholoma-taceae P. Heim ex Pouzar (8, или 22,9 %), Coprinaceae Gaum. (6 или 17 %), Bolbitiaceae Sing. и Strophariaceae Singer et A.H. Sm. (по 5, или по 14,3 %), а среди родов -Coprinus Pers. (5 видов), Agaricus L., Agrocybe Fayod и Clitocybe (Fr.) Staude (по 3). В экологическом спектре преобладают гумусовые сапротрофы (75,8 %), копротрофов

21.2 %, подстилочних сапротрофов - лишь 3 %, а микосимбиотрофов вообще не обнаружено. Из географических элементов наибольшим количеством видов представлен евриголарктичний (19 или 54,3 % от общего их числа на лугах Расточья). Видов других географических элементов насчитывается такое количество: мультирегиональные 13 (37,1 %), неморального 2 (5,7 %) и бореального 1 (2,9 %).

Ключевые слова: микофлора, агарикоидные грибы, луга, Украинское Расточье.

Bazyuk-Dubey I.V. Agaricoid basidiomycetes in meadows of the Ukrainian Roztochya

In phytocenoses meadows found 35 species agaricoid basidiomycetes belonging to 18 families of 8 genera. The most represeynted families Tricholomataceae P. Heim ex Pouzar (8, or 22,9 %), Coprinaceae Gaum.- (6, or 17 %), Bolbitiaceae Sing. and Strophariaceae Singer et A.H. Sm. (to 5, or 14.3 %) and amongthe families - Coprinus Pers. (5 species), Agaricus L., Agrocybe Fayod and Clitocybe (Fr.) Staude (for 3). In the environmental spectrum is dominated by humus saprotrofy sharply (75,8 %), koprotrofiv 21,2 %, pidstylochnyh saprotrofiv only 3 % and mikosymbiotrofiv never found. Among the geographical elements of the greatest number of species represented evryholarktychnyy (19 or

54.3 % of the total number of meadows Roztochya). Species other geographical elements there are so many: multiregional 13 (37,1 %), immoral 2 (5,7 %) andboreal 1 (2,9 %).

Keywords: mikoflora, agaricoid basidiomycetes, meadows, Ukrainian Roztochya.