CC BY
23
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 582.284 (477) Доц. 1.В. Базюк-Дубей, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
АГАРИКО1ДШ БАЗИД1ОМ1ЦЕТИ Л1С1В УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Дослiджено видовий склад агарико!дних базидiомiцетiв лiсiв Украшського Роз-точчя. Серед основних типiв рослинних угруповань Украшського Розточчя найба-гатшими за видовим складом грибiв Agaricales s.l. е дубово-буково-сосновi (109 ви-дiв) i сосновi (92) люи, найбiднiшими - чорновiльховi i луки (по 35 видiв).
Ключовг слова: Укра!нське Розточчя, мiкофлора, агарикощш базидюмщети, видовий склад, рослиннi угруповання.
Зпдно з геоботашчним районуванням [4], територ1я Украшського Розточчя належить до Розтоцького геоботашчного округу широколистих л1ив Балтшсько! провшцп Центрально-Свропейсько! области За площею в Укра-!нському Розточч1 переважае люова рослиннють, а болотна, лучна i прибе-режно-водна займають 20 % територп регюну. Серед люово! найбшьшу пло-щу займають буков1 люи, дещо меншу - дубово-сосновь Буково-соснов1 та дубово-грабов1 деревостани поступаються згаданим за площею майже удв1ч1. Ще менш1 площ1 займають соснов^ вшьхов^ грабово-буков1 та дубов1 люи. Загалом чистих хвойних насаджень мало, це переважно соснов1 люи, зрщка на невеликих дшянках трапляються ялицев1 люи (найбшьший !х осередок знаходиться бшя Немирова).
Обстеження району дослщжень здшснювалось маршрутним та стащ-онарним методами. Гриби збирали в рослинних угрупованнях ушх основних !х титв протягом вегетацшного перюду (квггень-листопад) кожного з указа-них роюв. Зб1р матер1алу проводили за загальноприйнятою методикою, наве-деною А.С. Бондарцевим та Р.А. Зшгером [1]. Опис ознак кожного виду про-водився за схемою, наведеною в працях М.Я. Зерово! [6] й 1.О. Дудки та С.П. Вассера [5]. При цьому вщзначили характерш ознаки св1жих карпофор1в i детат, mi можуть змшитися або взагал1 зникнути тд час гербаризацп (за-барвлення, розмiри плодових тш, запах, смак, консистенщя м'якуша, гофро-ванiсть, змша кольору пiд час автооксидацп тощо). Для опису забарвлення плодових тш ми використовували кольорову карту М. Мозера [8].
Основою ще! роботи е власш спостереження та мшолопчш матерiали (зразки грибiв порядку Agaricales s.l.), зiбранi на територп Украшського Розточчя в 1990-2010 рр. Використано також нечисленш лiтературнi дат [2, 3, 7]. Конкретними об'ектами дослщження для нас слугували агарико!дш гриби (Agaricales s.l.) головних рослинних угруповань регюну - букових, дубових, буково-дубових, грабово-букових, грабово-дубових, чорновiльхових, березо-вих, буково-соснових, дубово-соснових, дубово-буково-соснових, соснових лiсiв i лук.
У букових л1сах perioHy виявлено 75 видiв агарико!дних базидюмще-TiB, якi належать до 36 род1в 16 родин. Найрясшше представленi родини Tric-holomataceae (27) i Russulaceae (13 видiв), а серед родiв - Russula (7), Mycena (6), Amanita i Lactarius (по 5 видiв). Чотири види е рiдкiсними для Укра!ни. Це Boletus fechtneri Vel., Hohenbuehelia atrocaerulea (Fr.) Singer, Lactarius ac-ris (Bolt. ex Fr.) S.F. Gray i Strobilomyces floccopus (Vahl ex Fr.) P. Karst. Серед еколопчних груп найчисельшшими e мжосимбютрофи - 48,0 % видiв, кси-лотрофи становлять 26,7 %, сапротрофи пiдстилки - 13,3 %, гyмyсовi сапрот-рофи - 12,0 %. У спектрi географiчних елеменпв гриби букових лiсiв Укра-!нського Розточчя розмiщенi в такому порядку: мультирегюнальш - 28 видiв (37,4 %), евриголарктичнi - 25 (33,3 %), неморальнi - 16 (21,3 %), бореальнi -4 (5,3 %), з невизначеними ареалами - 2 (2,7 %).
У дубових л1сах виявлено 61 вид грибiв порядку Agaricales s.l., що належать до 30 родiв 15 родин. Найповшше представленi тут родини Tricholo-mataceae (23 види), Russulaceae (11) i Cortinariaceae (6), а серед родiв - Russula (8), Cortinarius, Lactarius i Mycena (по 4), iншi мютять по 1 -3 види. Серед еколопчних груп грибiв в дубових насадженнях чисельно переважае група мiкосимбiотрофiв, яка становить 49,2 % вщ загально! кiлькостi видiв, виявле-них у цих люах. Значною е й група ксилотрофiв (27,8 %). Групи сапротрофiв пiдстилки i гумусових сапротрофiв представленi однаково - по 11,5 %. У спектрi зональних географiчних елементiв перше мiсце належить мультирегь ональному (26 видiв або 42,6 %). Друге мiсце посщають види евриголарктич-ного елементу (23, 37,7 %). Iншi елементи за кшьюстю видiв розмiщyються в такому порядку: неморальний - 10 (16,4 %), бореальний - 2 (3,3 %).
У буково-дубових л1сах зареестровано 78 видiв базидiальних макро-мщепв, якi належать до 36 родiв 17 родин. Найвищою видовою рiзноманiт-нiстю вiдзначалися родини Tricholomataceae (30 видiв), Russulaceae (10) i Cortinariaceae (7), серед родiв: Mycena (7 видiв), Russula (6), Marasmius (5), Amanita, Collybia, Cortinarius, Lactarius (по 4 види). Серед трофiчних груп перше мюце посщають мжосимбютрофи (44,9 %), значно менше ксилотрофiв (29,5 %). Частка сапротрофiв пiдстилки становить 15,4 %, гумусових сапрот-рофiв - 10,2 %. Серед географiчних елементiв види агарико!дних базидюмь цетiв даного рослинного угруповання розподiленi таким чином: евриголар-ктичний та мультирегюнальний - по 27 видiв (по 34,6 %), неморальний - 20 (25,7 %) i бореальний - 4 види (5,1 %).
Мiкофлора грабово-букових лiсiв Укра!нського Розточчя нараховуе 57 видiв агарико!дних грибiв, якi належать до 32 родiв 12 родин. Вона е значно бщшшою вiд мжофлори букових лiсiв. Серед трофiчних груп переважа-ють мiкосимбiотрофи (43,9 %), на другому мiсцi - ксилотрофи (29,8 %). Шд-стилково! сапротрофи становлять 14 %, гyмyсовi - 8,8 %, брiотрофи - лише 3,5 %. У спектрi географiчних елементiв на першому мiсцi е мультирегь ональний, до якого належить 22 види, що становить 38,6 % вщ загально! кшь-косл агарико!дних базидiомiцетiв цих лiсiв регюну. Iншi геоелементи розмь щенi в такому порядку: евриголарктичний - 20 видiв (35,1 %), неморальний -12 (21,1 %), бореальний - 3 (5,2 %).
У грабово-дубових лках виявлено 51 вид агарико!дних базидюмще-тiв, якi належать до 29 родiв 12 родин. Найбагатшими е родини Tricholomata-ceae (18) i Russulaceae (11 видiв), значно прше представленi Cortinariaceae (5) i Amanitaceae (4 види), серед родiв переважають Russula (7) i Mycena (5 ви-дiв). Серед трофiчних груп переважають мiкосимбiотрофи, частка яких ста-новить 46,9 %, значно менше ксилотрофiв (22,5 %), гумусових сапротрофiв (16,3 %) i сапротрофiв пiдстилки (14,3 %). Зареестроваш тут види належать до п'яти географiчних елементiв, з-помiж яких найбшьшою кiлькiстю представлений мyльтирегiональний (22, або 43,1 % вщ загально! кiлькостi видiв). На другому мющ - евриголарктичний з 15 видами (29,5 %), на третьому - не-моральний з 10 (19,6 %), на четвертому - бореальний, а також види з невиз-наченими ареалами - по 2 види (по 3,9 %).
У чорновшьхових лках виявлено 35 видiв агарико!дних базидюмще-тiв, яю належить до 26 родiв 14 родин. Найбшьшим видовим багатством вщ-значаються родини Tricholomataceae (11 видiв) i Russulaceae (6). Роди пред-ставленi 1-3 видами. Серед трофiчних груп перше мiсце посiдають мжоризо-yтворювачi (17 видiв, або 48,6 %). До ксилотрофiв належить 10 видiв (28,6 %). Гyмyсовi сапротрофи представленi 5 видами (14,2 %), сапротрофiв тдстил-ки - лише 3 види (8,6 %). З-помiж географiчних елементiв найповнiше представлений мультирепональний - 14 видiв, або 40 % вщ загально! юлькост ви-дiв, зареестрованих у вшьшняках регiонy. Дещо меншу кiлькiсть (11 видiв, або 31,4 %) об'еднуе евриголарктичний геоелемент. Значно прше виражеш в мiкофлорi цих лiсiв iншi географiчнi елементи: неморальний - 5 видiв (14,3 %), бореальний - 3 (8,6 %), видiв з невизначеними ареалами - 2 (5,7 %).
У др1бнолистих лках виявлено 52 види агарико!дних базидюмщетав, якi належать до 26 родiв 13 родин. Основну !х частину становлять представ-ники родин Tricholomataceae (18 видiв), Russulaceae (11), Pluteaceae (5) i Cortinariaceae (4 види), а iншi представлен 1 -2 видами. Серед родiв переважають Lactarius (6 видiв), Mycena i Russula (по 5) та Tricholoma (4 види), серед тро-фiчних груп - мжосимбютрофи, яю становлять понад половину (57,7 %) видiв мiкофлори березнякiв. Це пояснюеться тим, що береза, яка формуе дрiбнолис-тi лiси, належить до найлшших (пiсля сосни) мiкоризоyтворювачiв. Ксилотро-фи становлять 23,1 %, сапротрофи тдстилки - 11,5 %, гyмyсовi сапротрофи -7,7 %. За географiчними елементами агарикальнi гриби березняков розподшя-ються таким чином: мультирепональний - 18 видiв (34,6 %), евриголарктичний - 17 (32,7 %), бореальний - 10 (19,2 %), неморальний - 7 (13,5 %).
Видовий склад агарико!дних грибiв в буково-соснових лiсах нарахо-вуе 81 вид, яю належать до 38 родiв 13 родин. Переважають представники родин Tricholomataceae (35 видiв), Russulaceae (15) i Cortinariaceae (7). Ц ро-дини об'еднують понад половину (69,5 %) усього видового складу виявлених тут грибiв. Серед родiв панiвне мiсце посiдають Russula (10 видiв), менше представленi Tricholoma (6), Clitocybe (5), Amanita, Collybia, Marasmius i Mycena (по 4 види). Серед еколопчних груп найчисельн^ мжосимбютрофи (51,9 % видiв, зареестрованих у буково-соснових люах), менш чисельш кси-лотрофи (19,8 %), сапротрофи тдстилки об'еднують 14,8 % видiв, гyмyсовi сапротрофи - 12,3 %, i лише 1,2 % припадае на брютрофи. У спектрi зональ-
них географiчних елементiв перше мiсце займае евриголарктичний елемент (34 види), частка якого становить 42 % вщ загально! кшькосп агарикальних грибiв буково-соснових лiсiв Украшського Розточчя. Iншi види розподшя-ються таким чином: мультирегiональних - 30 (37 %), неморальних - 8 (9,9 %), бореальних - 7 (8,6 %), з невизначеним ареалом - 2 (2,5 %).
Мжофлора дубово-соснових л1с1в Украшського Розточчя нараховуе 72 види агарико!дних базидюмщепв, якi належать до 38 родiв 12 родин, при-чому переважають представники родин Tricholomataceae (35) i Russulaceae (15) видiв. Серед родiв найбагатшi Amanita (7 видiв), Mycena i Russula (по 6), далi йдуть Clitocybe, Lactarius, Tricholoma таXerocomus (по 4 види). За еколо-пчним розподiлом у дубово-соснових люах переважають мiкосимбiотрофи, якi становлять 52,7 %. Це зумовлено тим, що у складi цих асощацш домшан-тами е Quercus robur L. i Pinus sylvestris L. - деревш породи, як утворюють мiкоризу з численними представниками агарико!дних грибiв. З iнших трофiч-них груп виявлено: ксилотрофiв - 16,7 %, гумусових i пiдстилкових сапрот-рофiв - по 13,9 %, брiотрофiв i мiкотрофiв - по 1,4 %. Види, зареестрованi в цьому рослинному угрупованнi, належать до чотирьох географiчних елемен-тiв - евриголарктичного (29 видiв, або 40,3 %), мультирегiонального (26, або 36,1 %), неморального (10, або 13,9 %) i бореального (7, або 9,7 %).
В асоцiацiях дубово-буково-соснових . liciii виявлено 109 видiв агари-ко!дних базидiомiцетiв, якi належать до 37 родiв 15 родин. Найбагатший видовий склад характерний для родин Tricholomataceae (48 видiв), Russulaceae (17) i Cortinariaceae (9), на як припадае понад половину (67,9 %) ушх видiв цих лiсiв. Серед родiв найрiзноманiтнiшими е Russula (11 видiв), Mycena (10), Amanita (9), Clitocybe i Tricholoma (по 7) та Lactarius (6 видiв). В еколопчно-му спек^ переважають мiкосимбiотрофи (50,5 % видiв). Добрий розвиток пiдстилки та наявнють вщмерло! деревини створили однаково сприятливi умови для розвитку пiдстилкових сапротрофiв (16,5 %), ксилотрофiв (15,6 %) i гумусових сапротрофiв (14,7 %). Близько 2,7 % припадае на брютрофи. Серед географiчних елеменпв провiдним е евриголарктичний (47 видiв, або 43,1 % вiд загально! !х кiлькостi в дубово-буково-соснових люах регюну). Решта видiв розподiленi так: мультирегюнальних - 35 (32,1 %), бореальних -14 (12,9 %), неморальних - 13 (11,9 %).
Агарико!дш базидiомiцети соснових л1с1в нараховують 92 види, якi належать до 39 родiв 14 родин. Найбшьшу роль у формуванш видового складу вдаграють родини Tricholomataceae (34 види), Russulaceae (13), Cortinariaceae (8), Boletaceae (7), Agaricaceae i Amanitaceae (по 5). Серед родiв першi мюця посщають Russula (7 видiв), Lactarius, Mycena i Tricholoma (по 6) та Amanita i Suillus (по 5 видiв). Понад половину видiв (58,7 %) становлять мжо-симбiотрофи - представники родин Amanitaceae, Boletaceae, Entolomataceae, Gomphidiaceae, Russulaceae i Xerocomaceae, насамперед родiв Cortinarius, Inocybe, Hebeloma та Tricholoma. 14,1 % видiв - ксилотрофи, як належать до родiв Armillaria, Hypholoma, Pholiota, Tricholomopsis i Xeramphalina. Сапрот-рофи пiдстилки становлять 13,0 %, гумусовi сапротрофи - 9,8 %, брiотрофи -3,3 % i карботрофи - лише 1,1 %. Переважають мультирепональш види (34,
або 36,9 %); бореальних i евриголарктичних - по 24 (26,1 %), неморальних -10 (10,9 %).
У ф1тоценозах лук виявлено всього 35 видiв агарикоïдних базидюмь цетiв, яю належать до 18 родiв 8 родин. Найбшьше представленi родини Tricholomataceae (8 видiв, або 22,9 %), Coprinaceae - (6, або 17 %), Bolbitiaceae i Strophariaceae (по 5, або по 14,3 %), а серед родiв - Coprinus (5 видiв), Agari-cus, Agrocybe i Clitocybe (по 3). 31 вид був приурочений тшьки до лук i в ш-ших угрупованнях не траплявся. В еколопчному спектрi рiзко переважають гумусовi сапротрофи (75,8 %); копротрофiв - 21,2 %, пiдстилочних сапротро-фiв - лише 3 %, а мiкосимбiотрофiв взагалi не виявлено. З-помiж географiч-них елементiв найбiльшою юльюстю видiв представлений евриголарктичний (19, або 54,3 % вщ загального ïх числа на луках Розточчя). Видiв iнших геог-рафiчних елементiв нараховуеться така кiлькiсть: мультирегiонального - 13 (37,1 %), неморального - 2 (5,7 %) i бореального - 1 (2,9 %).
Отже, на територп Украïнського Розточчя агарикоïднi базидюмщети представленi у дванадцяти основних типах рослинних угруповань, причому у кожному з них формування видового складу мае своï особливостi, залежно вщ складу деревних рослин, а також еколопчних умов, характерних для дос-лiджених формацiй. Найбагатшими виявилися мжофлори дубово-буково-сос-нових (109 видiв) i соснових лiсiв (92), а найбщшшими чорновiльховi лiси i луки (по 35 видiв).
Л1тература
1. Бондарцев А.С. Руководство по сбору высших базидиальных грибов для научного их изучения / А.С. Бондарцев, Р. А. Зингер // Труды Ботанического ин-та АН СССР. - Сер.: 2. Споровые растения. - 1950. - Вып. 6. - С. 499-543.
2. Вассер С.П. Агарикальные грибы СССР / С.П. Вассер. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1985. - 183 с.
3. Вассер С.П. Флора грибов Украины. Аманитальные грибы / С.П. Вассер. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1992. - 165 с.
4. Геоботашчне районування Украшсько!' РСР. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. -
304 с.
5. Дудка И. А. Грибы : справочник миколога и грибника / И.А. Дудка, С.П. Вассер. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1987. - 535 с.
6. Зерова М.Я. Исследования микофлоры Украинской ССР и микоризы степной зоны Украины : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра биол. наук. - К., 1965. - 35 с.
7. Стасевич Л.1. Хвороби та комахи-шкщники люових порщ Розточчя / Л.1. Стасевич, Я.Й. Харамбура // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1996. - Вип. 5. - С. 175-178.
8. Kuhner R. Les Hymenomycetes agaricoides / Agaricales, Tricholomatales, Pluteales, Rus-suales.: Etude general at classification // Bull. mens. Soc. linn. Lyon. - 1980. - Vol. 49. - Pp. 10-25.
Базюк-Дубей И.В. Агарикоидные базидиомицеты лесов Украинского Расточья
Исследован видовой состав агарикоидных базидиомицетов лесов Украинского Расточья. Среди основных типов растительных сообществ Украинского Расточья самыми богатыми по видовому составу грибов Agaricales s.l. являются дубово-буково-сосновые леса (109 видов) и сосновые (92) леса, самыми бедными - черноольховые и луга (по 35 видов).
Ключевые слова: Украинское Расточье, микофлора, агарикоидные базидиоми-цеты, видовой состав, растительные сообщества.
Bazyuk-Dubey I. V. Agaricoid basidiomycetes in forestland of the Ukrainian Roztochya
Species fructification of agaricoid basidiomycetes in the forestland of the Ukrainian Roztochya was investigated. Among the main types of plant communities of the Ukrainian Roztochya the most rich for species fructification of Agaricales s.l. is the oak-beech-pine (109 species) and pine (92 species), the most poor poorest-black alder and meadows (35 species for each).
Keywords: Ukrainian Roztochya, mikoflora, agaricoid basidiomycetes, species composition, forestland communities.
УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ЕКСПОЗИЦ1ЙНО-ОРОГРАФ1ЧН1 МОДЕЛ1 ОПТИМАЛЬНО-ПРОДУК-ТИВНИХ М1СЦЕПОЛОЖЕНЬ ДЕРЕВОСТАН1В ЯЛИЦ1 Б1ЛО1 В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Дослщжено особливосп розподтв площ ялицевих деревосташв Укра!нських Карпат за визначеними висотними дiапазонами над рiвнем моря (н.р.м.), експозищ-ями та стрiмкостями схилiв. Визначено середш значення класiв бонiтетiв для вщпо-вiдних експозицiйно-орографiчних груп деревостанiв. Запропоновано вщповщш ек-спозицiйно-орографiчнi моделi оптимально-продуктивних мюцеположень деревоста-нiв ялицi бшо! в Укра!нських Карпатах.
Ключовг слова: ялиця бша, Укра!нсьга Карпати, прсьга деревостани, моделi оп-тимально-продуктивних мюцеположень деревостанiв.
Вступ. Деревостани з дом!нуванням ялищ бшо! в Укра!нських Карпатах займають пор1вняно значну площу - 58004,1 га, а сумарний запас дереви-ни становить 19342,45 тис. м3 [5, 6]. Таю деревостани, пор1вняно !з ялинови-ми деревостанами, вщзначаються вищою стшкютю до ентомошюдниюв (ко-родав) та кореневих патогешв (опеньки та коренево! губки) [2-4]. Кр1м того, деревостани ялищ бшо! вщзначаються вищою впровалостшкютю, пор1вняно з ялиновими деревостанами [7]. Одним !з важливих завдань для шдвищення продуктивносп карпатських л!ив е побудова експозицшно-орограф!чних моделей мюцеположень оптимально-продуктивних ялицевих деревосташв як у межах, так 1 за межами властивого !м висотного д1апазону.
Метою роботи е встановлення мюцеположень деревосташв максимально! продуктивносп ялищ бшо! з оптимальними експозицшно-орограф1ч-них показниками на основ! анал!зу розпод!л!в площ для груп титв люорос-линних умов за усередненими класами бон!тет!в. Для встановлення опти-мальних умов росту та максимально! продуктивносп проанал!зовано орогра-ф!чн! особливост! м!сць росту деревосташв: висота над р!внем моря (н.р.м.), стр!мкють та експозиц!я схилу.
Об'ектом дослiдження е ялицев! деревостани Укра!нських Карпат. Для анал!зу з повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект", актуально! станом на 01.01.2004 р., було вщбрано дшянки з перевагою ялищ бшо! з ураху-ванням орограф!чних умов м!сцевост!, а саме: висота н.р.м., експозищя та стр!мкють схилу. У межах груп в!ку зд!йснено групування площ ! запашв дшя-нок за типами л!сорослинних умов, за класами бон!тету та повнотами загалом.
