CC BY
13
УДК 342.147.15
Н. Ю. Кантор
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", аспiрант кафедри адмшютративного та iнформацiйного права
АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАН1ЗМ ЗАПОБ1ГАННЯ ПРАВОПОРУШЕННЯМ У СФЕР1 ЕКОНОМ1КИ ЯК ОСНОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМIЧНОÏ СТАБ1ЛЬНОСТ1 ДЕРЖАВИ
© Кантор Н. Ю., 2015
Розглянуто питання забезпечення дieвого адмшктративно-правового MexaHi3My запобiгання правопорушенням у сфер1 економiки з метою створення належних умов реалiзацiï та захисту нащональних iнтересiв, розвитку вiтчизняноï економiки, пiдтримки соцiально-полiтичноï стабiльностi держави тощо.
Ключовi слова: економiка, адмшктративно-правовий механiзм, економiчна безпека, запобiгання, адмшктративна вiдповiдальнiсть.
Н. Ю. Кантор
АДМИНИСТАРИВНО - ПРАВОВОЙ МЕХАНИЗМ ПРЕДОТВРАЩЕНИЯ ПРАВОНАРУШЕНИЙ В СФЕРЕ ЭКОНОМИКИ КАК ОСНОВА ОБЕСПЕЧЕНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ СТАБИЛЬНОСТИ ГОСУДАРСТВА
Рассмотрены вопросы обеспечения действенного административно-правового механизма предотвращения правонарушений в сфере экономики с целью создания надлежащих условий реализации и защиты национальных интересов, развития отечественной экономики, поддержания социально-политической стабильности государства и тому подобное.
Ключевые слова: экономика, административно-правовой механизм, экономическая безопасность, предотвращение, административная ответственность.
N. Yu. Kantor
ADMINISTRATIVE AND LEGAL MECHANISMS TO PREVENT VIOLATIONS IN THE SPHERE OF ECONOMICS AS A BASIS FOR ECONOMIC STABILITY STATE
The article deals with the issue of effective administrative and legal mechanism for preventing crime in the economy, to create appropriate conditions for the realization and protection of the national interests of the national economy, support of socio-political stability of the state and so on.
Key words: economy, administration and legal framework, economic security, prevention, administrative responsibility.
Постановка проблеми. В сучасних умовах економiчна стабшьнють е не тшьки одним з головних чинниюв забезпечення стабшьного функщонування державно1 влади, але i гаранпею ïï лептимносп. Саме тому першочерговим завданням держави е радикальне зниження вчинення правопорушень в економiчнiй сфер^ Адже, будучи зацiкавленою в економiчнiй стабшьносп,
державна влада з урахуванням вимог економiчних закошв, сучасного етапу розвитку економши забезпечуе своечасне прийняття необхiдних ршень з найважливiших питань, якi спрямоваш на розвиток i розширення економiчноl дiяльностi в iнтересах окремих господарюючих суб'ектiв i всього суспiльства, а також прийняття конкретних заходiв щодо забезпечення !х захисту вiд протиправних посягань. У зв'язку з цим особливу тривогу викликають правопорушення еконо-мiчноl спрямованостi, якi негативно впливають на економiку, гальмують розвиток у кра1ш ринкових вiдносин, породжують шфлящю, деформують суспiльну свiдомiсть, порушують принципи сощально! справедливостi, пiдривають силу i авторитет закону, державних iнститутiв, призводять до обмеження прав i законних штерешв господарюючих суб'ектiв i громадян.
Правопорушення е основою для формування тшьового сектора економши, внаслiдок чого значна кшьюсть матерiальних ресурсiв виводяться з-тд фiскального контролю i нерщко використовуються як джерела фiнансування злочишв. Водночас суспiльна небезпека тшьово1 економши полягае в iснуваннi не контрольованого суспшьством виробництва, розподiлу, обмiну i споживання товарно-матерiальних цiнностей i послуг, що приховуються вiд органiв державного управлшня з корисливою метою. З огляду на це, адмшстративно-правовий мехашзм запобiгання правопорушенням у сферi економши вiдiграе надзвичайно важливу роль для забезпечення економiчноl стабiльностi держави.
Аналiз дослiдження проблеми. Незважаючи на вщносно детальну наукову опрацьованiсть проблем запобтання правопорушенням у сферi економiчноl дiяльностi, спецiальних дослiджень, присвячених питанням оргашзацп попередження правопорушень у сферi економши з урахуванням сучасного стану нащонально1 економiки та iснуючих загроз, практично не проводилося.
Окремим питанням, пов'язаним iз профшактикою, запобiганням, протидiею та боротьбою з правопорушеннями загалом та в окремих секторах економши зокрема, присвячено значну кшьюсть наукових праць. Вказана тематика була предметом розгляду таких вчених, як: В. Авер'янов,
0. Андршко, С. Алексеев, О. Бандурка, Д. Бахрах, В. Бшоус, Ю. Битяк, I. Бородш, В. Гаращук,
1. Голоснiченко, В. Колпаков, Т. Коломоець, О. Кузьменко, О. Остапенко, В. Ортинський, В. Плшкш, О. Рябченко, В. Шамрай, В. Шкарупа, Х. Ярмаю та ш.
Водночас, чинна нормативна база i правозастосовна практика у сферi запобтання правопорушень у сферi економiки постшно оновлюються i потребують глибокого теоретичного осмислення. Змши соцiально-економiчних умов вимагають розроблення науково обгрунтованих пропозицiй щодо тдвищення ефективностi чинного механiзму запобтання правопорушенням у сферi економiчноl дiяльностi в сучасних умовах.
Мета статп полягае у з'ясуваннi сутi i змiсту адмiнiстративно-правового механiзму запобiгання правопорушенням у сферi економiки. Актуальнiсть виршення цього завдання обгрунтовуеться такими положеннями.
По-перше, у доктриш адмiнiстративного права не склалося цшсного уявлення про мехашзм запобтання правопорушенням у специфiчнiй сферi суспiльних вiдносин - економiчнiй дiяльностi в умовах трансформацiйних процешв сучасного суспiльства.
По-друге, тривалий час уявлення про значення i змют запобiгання адмiнiстративним правопорушенням в економiчнiй сферi спрощувалось i мiстило лише набiр превентивних засобiв i методiв без урахування особливостей окремих сфер ринково1 економiки, специфiки суб'ектiв господарсько1 дiяльностi, значного зростання рiзноманiтностi i складностi проведених ними операцiй, сучасних реалш розвитку держави i громадянського суспшьства, iнтеграцil вiтчизняноl економiки у европейський i свiтовий простiр. Такий стан речей не сприяе тдвищенню ефективносп запобiжно-правових та органiзацiйних засобiв впливу на причини, умови та iншi чинники, що сприяють вчиненню правопорушень економiчноl спрямованостi.
Виклад основного матерiалу. Сучасний перiод розвитку украшсько1 держави характери-зуеться глибоким реформуванням полггичних, соцiальних, економiчних, духовних та шших основ суспiльного та державного життя. Однак проведенi реформи, не маючи тд собою необхiдноl
основи та досвщу здшснення, привели до кризи, розриву юнуючих ранiше зв'язюв, змiни системи цiнностей, нестiйкостi.
Незважаючи на численнi декларацп з боку украшсько1 влади про необхiднiсть модершзаци й штенсифшацп нацюнально1 економiки, суттевих зрушень щодо цього не вщбуваеться. Бiльше того, реальний економiчний стан краши свiдчить про стiйку динамшу деградацп нацюнально1 економiки [1, с. 236].
З огляду на це створення дiевого адмшютративно-правового механiзму запобтання правопорушень у сферi економiки е одним з найактуальшших завдань суспшьства, законодавчих i виконавчих органiв держави. Саме запобтання е найефективнiшим засобом стримування i зменшення зростання правопорушень. Запобтання здiйснюеться рiзноманiтними полiтичними, економiчними, правовими та iншими методами, спещально спрямованими на усунення причин правопорушень i умов, яю сприяють 1х вчиненню. Однак, як показуе практика, оргашзащя дiяльностi суб'ектiв запобiгання правопорушенням економiчноl спрямованостi ще не вщповщае вимогам ринково! економiки i, по суп, малоефективна. Вся 1х дiяльнiсть практично зводиться до фшсацп факту вчинення правопорушення економiчноl спрямованостi, в результат чого упродовж останнiх роюв в краш спостерiгаеться зростання тшьово1 економiки.
Свiтовий досвiд показуе, що найбiльшою ефективнiсть запобiгання цiй категори правопорушень е при здшсненш комплексних профiлактичних заходiв з використанням економiчних механiзмiв щодо усунення причин i умов, як сприяють !х вчиненню.
Насамперед, для всебiчного розгляду адмшютративно-правового мехашзму запобiгання правопорушенням у сферi економiки слiд розглянути змют деяких понять, якi е ключовими для цього. Так, зокрема, термш "економша" (вiд гр. "оikоnоmikе", букв. - мистецтво ведення домаш-нього господарства) розумiеться як: 1) сукупнють суспiльних вiдносин у сферi виробництва, обмшу й розподiлу продукцп; 2) народне господарство певно1 кра1ни або його частина, що включае певш галузi й види виробництва; 3) економiчна наука, що вивчае ту або шшу галузь господарства, господарства регюну (економiка промисловостi, економiка торгiвлi та iн.) [2, с. 121; 3, с. 1543].
Великий тлумачний словник украшсько1 мови мютить таке трактування термша "економша", зазначаючи, що вш утворився вiд грецьких ^в "oikos", яке означае у перекладi будинок, господарство i "nomos" - правило, закон. Сукупнють цих ^в у буквальному значеннi означае "правила ведення домашнього господарства" [4].
Натомють, сучаснi економiчнi словники визначають "економшу" як господарство, сукупнiсть засобiв, об'екпв, процесiв, використовуваних людьми для забезпечення життя, задоволення потреб шляхом створення необхщних людинi благ, умов i засобiв iснування iз застосуванням пращ [5].
Отже, у сучасному розумшш "економiка" - це системний господарський комплекс, що мютить взаемопов'язаш i взаемозалежш ланки, по-перше, суспiльного виробництва, по-друге, розподшу i, по-трете, обмшу виробленими продуктами в масштабах уше1 держави. Економша - це складна полютруктурна система, яка функцiонуе з метою задоволення матерiальних потреб суспшьства. Основними складовими ще1 системи е галузi, пiдгалузi та lхнi комплекси.
Своею чергою, нацюнальна економiчна система - це сукупнють економiчних вщносин, iнституцiй, економiчних укладiв, конкретних форм оргашзацп економiки та управлiння певно1 держави, яка вiдображае особливостi властивих краш економiчних та неекономiчних факторiв (природно-клiматичних, географiчних, iсторичних, соцiокультурних тощо) [1, с. 274].
Найбiльшими складовими економiчноl системи Укра1ни е: промисловють; енергетичний комплекс; агропромисловий комплекс; бущвельний комплекс; транспорт i дорожне господарство; зв'язок; торговельний комплекс; житлове господарство; побутове обслуговування населення; сфера використання й охорони природних ресуршв тощо.
Уш вказанi галузi та комплекси перебувають у тюнш взаемоди i пронизанi багатьма iнтегративними зв'язками. Кожна з них складаеться з кшькох тдгалузей. Пiдгалузi вiдрiзняються, з одного боку, значною самостшнютю, а з шшого боку - взаемозалежнютю та iнтегрованiстю з економiчною системою загалом. Так, наприклад, промисловють чггко подшяеться на машинобудiв-ну, хiмiчну, металургiйну тощо. Транспорт - на залiзничний, повiтряний, водний, автомобiльний,
трубопровщний. Зв'язок - на поштовий, телефонний, радюзв'язок. Будiвельний комплекс - на промислове, цившьне, дорожне будiвництво тощо.
Водночас, у кожнiй з названих галузей i пiдгалузей iснують специфiчнi матерiальнi умови виробництва, технологiчнi процеси, структура i чисельнiсть пiдприемств, шженерно-техшчний та управлiнський персонал тощо. Вс цi чинники визначають !х мюце i призначення в економiчнiй систем^ а також особливостi мiжгалузевих зв'язюв.
Натомiсть, для ефективного функцiонування економши необхiдне створення умов для запобтання вчиненню адмiнiстративних правопорушень у цш сферi, оскiльки адмiнiстративнi правопорушення в сукупносп становлять складний феномен, що розвиваеться пiд впливом багатьох чинниюв. Водночас, адмiнiстративнi правопорушення у сферi економiки - це серйозна деструктивна основа, а недоощнка 1хньо1 небезпеки в нашому суспiльствi, на жаль, стала вже традицшною. Саме тому важливе значення у цьому належить дiяльностi суб'екпв, покликаних запобiгати вчиненню правопорушень у цш сферi.
Аналiз Кодексу Украши про адмiнiстративнi правопорушення [6] дае змогу стверджувати, що адмшстративними економiчними правопорушеннями, якi здшснюються, переважно, шдприем-цями, е правопорушення:
- що посягають на власнють;
- в галуз1 охорони природи, використання природних ресуршв;
- в промисловосп, буд1вництв1 та у сфер1 використання паливно-енергетичних ресуршв;
- у сшьському господарсга та ветеринарп;
- на транспорт^ в галуз1 шляхового господарства i зв'язку;
- у галузi житлово-комунального господарства та благоустрою;
- у галузi торгiвлi, громадського харчування, сферi послуг, в галузi фiнансiв i шдприем-ницькiй дiяльностi;
- проти встановленого порядку управлшня.
У наукових джерелах адмiнiстративнi правопорушення в сферi економiки умовно класи-фiкують на такi групи:
1. Проступки, що порушують: встановлений порядок здшснення шдприемницько! дiяльностi; антимонопольне законодавство; дискримшащя шдприемницько! дiяльностi органами влади i управлiння.
2. Проступки, що порушують: правила торпвл^ надання послуг та порядок розрахунюв з споживачами; здшснення незаконно! торпвельно! дiяльностi; незаконний вщпуск або придбання бензину або мастильних матерiалiв.
3. Проступки, що порушують: законодавство у сферi фшаншв та оподаткування; порядок формування та застосування цш i тарифiв; законодавство щодо запобiгання та протидп легалiзацil (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом.
4. Проступки, що порушують митш правила [7].
Для з'ясування суп адмшютративно-правового механiзму запобiгання правопорушенням у сферi економiки необхiдно також зупинитися на трактування термша "запобiгання". В наукових джерелах вже тривалий перюд часу точиться гостра дискушя, пов'язана iз тлумаченням таких термiнiв, як "запоб^ання", "протидiя", "боротьба", "профiлактика", яю в теорil адмiнiстративного права доволi часто вживаються як термiни-синонiми.
У контексп нашого досл1дження слушною е думка К. Л. Бугайчука, який зазначае, що термiн "запобiгання" доцшьно застосовувати до окремих адмiнiстративних проступюв та !х груп. Запобiгати можна адмiнiстративним проступкам, як1 ще не вчинеш, але можуть бути вчинеш. Тому про профiлактику адмiнiстративних проступюв може йтися вiдповiдно до вше! !х сукупностi [8, с. 10].
Останшм часом у вiтчизнянiй юридичнш лiтературi почав широко вживатись закордонний термш "превенцiя" (prevention). Цей термш, на думку О. Н. Ведершково!, поеднуе всi поняття, пов'язанi з "попередженням правопорушень", позначаючи дiяльнiсть щодо попередження, профшактики, запобiгання правопорушенням [9, с. 272]. Введення цього ушверсального термша дозволило закордонним вченим уникнути "боротьби" термшв "попередження", "запобiгання" та "профшактика" правопорушень, яка iснуе у вггчизнянш юридичнiй лiтературi дотепер.
Водночас, на нашу думку, термши "запоб^ання" та "профшактика" е за сво1м змiстом синонiмами i тому 1х варто вживати саме у такому розумшш як заходи, що спрямоваш на нейтралiзацiю, локалiзацiю та усунення причин i умов, якi спричиняють вчинення правопорушення у сферi економши.
Як i будь-яка дiяльнiсть, запобгання правопорушенням у сферi економiки мае певну, чггко визначену мету. Метою запоб1жно1' дiяльностi насамперед е: обмеження ди негативних соцiальних явищ та процешв; усунення або взагалi нейтр^защя причин правопорушень та умов, що 1м сприяють; нейтралiзацiя негативного впливу м^осередовища особи (сш'1, школи, вищого навчального закладу, друзiв, спiвробiтникiв тощо), якi формують антисоцiальну установку особи та негативно впливають на мотиващю 11 поведiнки; вплив на особу, яка за сво1ми морально психолопчними якостями здатна вчинити адмiнiстративний проступок чи продовжувати протиправну дiяльнiсть.
Як i будь-яка превентивна дiяльнiсть, запобтання правопорушенням у сферi економiки грунтуеться на певних принципах, з-помiж яких слщ назвати такi:
1) законностг - дотриманш вимог Конституцi1' Укра1ни та законiв Укра1ни усiма, без винятку, суб'ектами запобтання, здiйснення тшьки тих заходiв, якi передбаченi законами або тдзаконними нормативними актами;
2) гуматзму - всебiчний захист прав та свобод громадян тд час запобiжно1' дiяльностi;
3) гласностг - систематичного висвгглення у статистицi та засобах масово! шформаци вiдомостей про запобiгання правопорушенням;
4) демократизму - учасп у профшактищ правопорушень не тiльки спецiалiзованих суб'ектiв, але й усiх шших державних органiв та органiзацiй, оргашв мiсцевого самоврядування, пiдприемств, установ, об'еднань громадян та окремих громадян;
5) науковостг - використання форм, методiв та засобiв дiяльностi щодо запобтання правопорушенням, якi розробленi та схвалеш наукою;
6) диференцШованого тдходу - врахування i загальних, i спещальних особливостей правопорушникiв та груп правопорушень;
7) плановостг та прогнозування - всебiчне вивчення та аналiз стану правопорушень, складання та реалiзацiя вiдповiдних програм профiлактики адмiнiстративних проступюв;
8) взаемоди та координацИ' зусиль суб 'ект1в запоб1гання правопорушенням;
9) громадського засудження протиправног повед1нки;
10) переважання методгв переконання, тобто застосування примусових заходiв лише тсля вичерпання вшх шших заходiв впливу;
11) адекватност1 метод1в та засоб1в профилактики вчиненим правопорушенням.
У контекст нашого дослщження слщ наголосити на тому, що стан економши, рiвень 11 розвитку, ефективнють безпосередньо залежать вщ спроможностi держави здiйснювати управлiння виробництвом та об^ом виробленого у ньому матерiального продукту [10, с. 8-12].
Отже, стае зрозумшим, наскiльки складним саме оргашзацшно i водночас вщповщальним е процес пiзнання i формування конкретного адмшстративно-правового механiзму запобiгання правопорушенням у сферi економiки, який сприяв би забезпеченню ефективного розвитку еконо-мши кра1ни. Однак достатньо проблемною виглядае можливють забезпечення ще1" мети виключно правовими засобами (нструментами). З огляду на це зрозумшою е постшна увага i юристiв, i економiстiв до питання про взаемозв'язок економши й права. Як влучно сказав французький вчений-правник Жюллiо де ла Моранд'ер, даремною е праця юриста, якщо норми, яю вш установ-люе або застосовуе, суперечать науковим даним полггично1' економи [11, с. 34].
З огляду на викладене вище можемо зробити висновок, що адмшстративно-правовий меха-нiзм запобтання правопорушенням у сферi економiки належать до складних системних об'екпв дослщження. Його складнiсть, багатоаспектнiсть i сощальний характер передбачають необхiднiсть комплексного, всебiчного вивчення.
Усi iснуючi концепци грунтуються на однiй з таких моделей взаемоди права й економши: 1) економша визначае право (або, застосовуючи марксистську термшолопю, вони спiввiдносяться як базис i надбудова); 2) першють вiддаеться праву перед економiкою; 3) право й економша
розглядаються як взаемно дiючi, що взаемно впливають один на одного. Аналiз робгг сучасних aBTopiB приводить до висновку про те, що сьогодш загальновизнаною е третя модель [12].
У юридичнш лiтературi часто вживаються поняття "економiко-правовi методи", "економшо-правовий пщхщ" Як зазначав академiк В. К. Мамутов, економшо-правовий пщхщ, по-перше, дозволяе здiйснювати дослщження адмiнiстративно-правового мехашзму запобiгання правопорушень у сферi економши на стику економiки i права, що характеризуе його як комплексний пщхщ. По-друге, економiко-правовий пiдхiд - це системний пщхщ. Системнють проявляеться, з одного боку, у тому, що вш забезпечуе охоплення як единого цшого уие! сукупностi правових вщносин, що вiдповiдають предмету економши, li оргашзаци, функцiонуванню й розвитку, з шшого боку, - у тому плат, що юридичш дослщження проводяться на базi економiчних, i вирiшення правових завдань розглядаеться в контексп вирiшення економiчних проблем [13, с. 18].
Висновки. Пщсумовуючи викладене вище, можемо констатувати, що адмшстративно-правовий механiзм запобiгання правопорушенням у сферi економiки - це система правових засобiв, за допомогою котрих поведшка суб'ектiв приводиться у вщповщнють з вимогами i дозволами правових норм, що, як i взагалi механiзм правового регулювання, складаеться з трьох стадш: видання правових норм, виникнення конкретних прав i обов'язюв та реалiзацil прав i обов'язюв суб'ектами цих вiдносин. Це цший процес, сукупнiсть операцiй, спрямованих на оргашзащю ди, впливу норм адмшютративного права на волю, поведiнку суб'екпв вiдносин з приводу запобiгання правопорушенням, за допомогою якого виникають вщповщш правовiдносини.
З урахуванням цього можна видiлити таю елементи ацмiнiстративно-правового мехашзму запобгання правопорушенням у сферi економши, а саме: правовi норми, яю встановлюються законами i пщзаконними правовими актами, правовщносини, що виникають у цш сферi та врегульованi нормами права, а також дп суб'екпв щодо реалiзацil прав i обов'язюв, передбачених нормами права.
1. Гражевська Н. I. Еволющя сучасних економ1чних систем [Текст]: навч. noci6. / Н. I. Гражевська. - К.: Знання, 2011. - 286 с. 2. 1вченко А. О. Тлумачний словникукрагнськог мови / А. О. 1вченко; худож. оформлювач С. А. П'яткова. - Харюв : Фолю, 2002. - 540 с. - (Б-ка державног мови). 3. Советский энциклопедический словарь /Гл. ред. А. М. Прохоров; редкол.: А. А Гусев, и др. изд. 4-е. - М.: Сов. Энциклопедия", 1987. - 1600 с., ил. 4. Великий тлумачний словник сучасног украгнськог мови (з дод. i допов.) /уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - К. ; 1ртнь : ВТФ "Перун", 2005. -1728 с. 5. Царенко О. М. Економiчна iсmорiя Украгни i свту: навч. поаб. / О. М. Царенко, А. С. Захарчук. -Суми: Утверситетська книга, 2000. - 310 с. 6. Кодекс Украгни про адмiнiстративнi правопорушення: Науково-практичний коментар / [Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрiбний та т.]. - К.: Всеукрагнська асощащя видавщв "Правова едтсть ", 2008. - 781 с. 7. Колпаков В. К. Адмiнiстративне право / Валерiй Костянтинович Колпаков. - К. : Юртком 1нтер, 2001. - 725 с.
8. Бугайчук К. Л. Адмiнiстративнi проступки: суттсть та органiзацiйно-правовi заходи гх профтактики: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 "адмiнiстративне право i процес; фтансове право; тформацтне право" / Костянтин Леотдович Бугайчук. - Харюв. 2002. - 19 с.
9. Ведерникова О. Н. Теория и практика борьбы с преступностью в Великобритании / О. Н. Ведерникова. - М. : Российская криминологическая ассоциация, 2001. - 344 с. 10. Луктов I. Методи i засоби державного регулювання економти перехiдного перiоду /1. Луюнов // Економта Украгни. - 1999. - № 5. - С. 8-12. 11. Де ла Морандьер Жюллио. Гражданское право Франции: [в 3-х т.] / Жюллио де ла Морандьер; [пер. с фр. Е.А. Флейшиц]. - М. : Изд-во иностранной литературы, 1958. - Т. 1. - С. 34. 12. Мансуров Г. З. Экономика и право: некоторые проблемы соотношения и взаимодействия / Г. З. Мансуров. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: [http: // group-global.org/publication/view/257]. 13. Мамутов В. К. Экономико-правовой подход к исследованию проблем управления общественным производством // Экономико-правовые проблемы совершенствования хозяйственного механизма. - М. : Ин-т государства и права Академии наук СССР, 1984. - С. 18.
