CC BY
227
3. Иванов, Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночной экономики [Текст] / Ю. Б. Иванов. - Х. : РИО ХГЭУ, 1997. - 246 с.
4. Матросова, Л.Н. Формирование организационно-экономического механизма управления инновационными процессами в промышленности [Текст] / Л. Н. Матросова. - Л.: ВУГУ, 2000. - 568 с.
5. Юрдана, О. Г. Методолопчш аспекти швестицшно-шновацшного розвитку залiзничного комплексу Украши: монографiя [Текст] / О. Г. Юрдана. - Харшв: УкрДАЗТ, 2011. - 312 с.
6. Патон, Б.Е. Инновационный кластер «Бархатный путь» и научно-технический прорыв Украины на мировой рынок строительства [Текст]/
Б.Е. Патон, М. Костюк // Наука та шновацд. -2010. - Т. 6. № 2. - С. 69—86.
7. Сич М.Д. Проблеми управлшня фшансовим забезпеченням шновацшного розвитку залiзничного транспорту / М. Д.Сич, В. П. 1льчук, С. М. Вдовенко // Вюник Чершпвського державного технологiчного унiверситету: зб. наук. праць. - 2009. - № 35. режим доступу до статп: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vcndtu/Ekon72 009_35ЛМех.Мт.
8. Кондратюк М.В. Створення науково-шновацшно! групи на залiзничному транспортi [Текст] / М.В. Кондратюк // Вюник економiки транспорту i промисловостi. - 2011. - № 33. - С. 49-51.
Аннотация. Определены направления инновационной политики железнодорожного транспорта Украины, реализация которых позволит приблизить перспективы его интеграции в мировой транспортной системы.
Ключевые слова: инновационная политика, транспортная система, инновация, инновационное развитие.
Summary. The directions of innovation policy of railway transport of Ukraine, implementation of which will bring the perspective of its integration into the global transportation system.
Keywords: innovation policy, transportation, innovation, innovative development.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТСтешенко О.Д. Експерт редакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
УДК 001.895
АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ шНОВАЦшНОГО РОЗВИТКУ ШДПРИеМСТВ В КОНТЕКСТ1 ЕКОНОМ1КИ знань
Прохорова В.В., к.е.н., доцент (НАУ), Свiдерськiй П.В., здобувач (У1ПА)
Стаття присвячена питанням становления та розвитку адаптивного управлтня тдприемствами, оцгнки Их адаптивного потенцгалу, змщненню становища на ринку та реалгзацт потенцгалу безгнвестицшного зростання, оцгнки впливу невизначеностг зовншнього I внутршнього середовища на прийняття ргшень в процесI ¡х тновацшного розвитку в контекстI економжи знань.
Ключовi слова: адаптивне управлшня, адаптивний потенщал, шновацшний розвиток, тдприемство, модель економши знань.
Постановка проблеми. Вщмшносп в розумшт цшей i прюритепв розвитку реального сектора eKOHOMira, неузгоджешсть зроблених дш, вщсутшсть науково обгрунтованого тдходу
зумовили переважання стихшних,
вузькоспецiалiзованих ршень, що не володшть необхщним стратепчним потенщалом.
Закономiрним наслщком цього стало формування
© Прохорова В.В., Свщерський П.В.
BiciiiiK' економжи транспорту i промисловост № 36, 2011
«пбридних» форм господарювання i управлiння, як1 складаються з елементiв рiзнорiдних, неформалiзованих, часто взаемовиключних пiдходiв, що мiстять масу внутршшх протирiч, надлишкових, вiдсутнiх або не функцюнуючих зв'язк1в. Впровадження подiбних розробок не тiльки не збшьшило ефективнiсть роботи пiдприемств, а й змусило залучати додатковi ресурси для тдтримки неадекватних, неадаптивних систем управлшня. У ходi розвитку ринкових вадносин об'ективно позначилася потреба у формуванш нових структур i механiзмiв управлшня промисловими пiдприемствами. Бiльшiсть крупних вичизняних пiдприемств, як1 мали налагодженою системою виробничо-господарсько! дiяльностi, планування та облжу, виявилися нездатнi адекватно i усвiдомлено реагувати на постiйно мiнливi умови зовнiшнього середовища в силу нерозвиненосп ринкових iнструментiв гнучкого, адаптивного управлшня.
На даному етат розвитку цившзацп економiка знань вiдрiзняеться вш класично! стандартно! економiки, насамперед ютотною змiною фшософп: якщо ранiш економжа знань була важливим, але не головним елементом свпово! економiки, то зараз вона набувае все бшьшого значення.
Поступовий перехiд вiд доiндустрiального до iндустрiального, а тепер i до поспндуст^ального способу виробництва суттево вплинув на прiоритетнi сектори, як1 притамант для кожного з них. Поруч з цим, необхiдно зазначити, що панування iндустрiального суспiльства не спричинило занепад сшьського господарства, а навпаки, завдяки мехашзаци та автоматизаци збшьшило його обсяги та продуктившсть. Аналопчно i при домiнуваннi постiндустрiального суспшьства логiчним е подальший розвиток сшьського господарства та промисловосп (матерiального виробництва) тепер уже завдяки активному використанню знань, як сприяють створенню та реалiзацi! iнновацiйного пiдходу у цих сферах.
Анал1з публшацш. Проблемам гнучкого, адаптивного управлшня присвячеш пращ багатьох вчених:О. Ареф'ево! [2], А. Богданова [6, 7] , Г. Аубакирово! [4], В. Анщенко [1], Т. Баулшо! [5], П. Друкера [10], В. Прохорово! [14], О. Кучеренко [14] i др . Незважаючи на значний обсяг робiт, яш зачiпають рiзнi аспекти управлiння на промислових пiдприемствах, цiлий ряд теоретичних i практичних питань, пов'язаних з даною проблемою, залишаються дискусiйними i вимагають додаткового
Питання формування «контурiв» економiки знань, особливостей властивого !й господарського мехашзму i механiзму вiдтворення знання знайшли свое вiдображення в працях вичизняних i закордонних авторiв: О. Ареф'ево! [3] , В. Гейця [
9, 15, 17], Карла Дж. Дальмана [21], А. Гальчинський [8], П. Друкера [10], М. Згуровського [11,12], В. Макарова [13], Б. Квасюка [17], А. Мазарак [15], Т. Сакайя [16], В. Семиноженка [17], Е. Тоффлера [18, 19], Л. Федулово! [20], А. Чухно [22], А. Штангрета [3, 23] та шших. Новi методи управлшня, яш пропонуються теоретиками, i тестуються практиками, псно пов'язанi з поняттям «економiки знань». Вони називаються методами «управлшня знаннями», а також шструментами ново! «економiки знань».
Метою статтi е виявлення проблем становлення та розвитку адаптивного управлшня тдприемствами, оцшку !х адаптивного потенцiалу з акцентом на аналiз маркетингово! орiентацi!, змщнення становища на ринку та реалiзацiю потенцiалу безiнвестицiйного зростання, оцiнку впливу невизначеносп зовнiшнього i внутрiшнього середовища на прийняття рiшень i формування механiзмiв адаптацi! пiдприемств в процеа !х iнновацiйного розвитку в контексп економiки знань.
Виклад основного матерiалу. На сучасному етапi розвитку, iнформацiя i знання — це не окремi явища чи параметри постiндустрiального суспшьства, а скорше його докорiннi категорп, основний ресурс. Звiдси, саме в поспндуст^альному суспiльствi на перший план виходить людина, яка мае здатшсть сприймати iнформацiю та на основi не! генерувати знання. Теорiя постiндустрiального суспiльства виходить з того, що «якщо iндустрiальне суспiльство засноване на машиннш технологi!, то поспндус-трiальне суспiльство формуеться пiд впливом технологи штелектуально!».
На сьогоднiшнiй день сформувалась точка зору, що визначальними характеристиками економши знань е [3, 9, 12, 13, 16, 17]:
— освгга i навчання (наявшсть освiченого i професiйно пiдготовленого населення, здатного створювати, накопичувати i використовувати знання);
— динамiчна iнновацiйна шфраструктура (ресурси, починаючи з радiо i зак1нчуючи 1нтернетом, що забезпечить комушкацп, обробку i розповсюдження iнформацi!);
— економiчнi стимули й iнституцiйний режим (загальноекономiчне середовище, що сприяе вшьному руху знань, упровадження iнформацiйно-комунiкацiйних технологш i розвитку п1дприемництва);
— шновацшш системи (мережа дослiдницьких i «мозкових центрiв», унiверситетiв, приватних фiрм i органiзацiй, що займаються створенням нових знань, !х запозиченням зовнi i пристосуванням до мiсцевих потреб).
Однак у контексп переходу свiтово!
Вкиик' економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 36, 2011
економiки до ново!, засновано! на знаниях модел^ цей афоризм набувае нового сенсу: усе бшьше зростають i стають впливовими тi iндустрi!, як1 займаються виробництвом не товарiв, а послуг.
До економiки знань вiдносять три основш сфери: НДДКР та шновацп; освiта i навчання, що сприяють формуванню людського капiталу; iнформацiйно-комунiкацiйнi технологи.
Оцшка адаптивного потенцiалу пiдприемств за перюд з 1991 по 2005 рр.. показала, що потенцiал об'екпв дослiджения, знецiнюеться iнфляцiею i тдлеглий кон'юнктурним короткостроковим iнтересам, збiльшуеться дуже повiльно; внутрiшнi вiдтворювальнi чинники, стимули економiчного розвитку та змiцнения адаптивного потенщалу повнiстю в дiю не наведено [1].
До числа актуальних проблем тдприемств можна вiднести низький рiвень аналiтичного та прогностичного вивчення зовншнього i внутрiшнього середовища, недооцшку свiдомого випереджаючого стилю управлiния тдприемством [2] .
Адаптивне управлiния промислових пiдприемств робить необхщним придiляти особливу увагу дослщженню процесiв реалiзацi! продукци, ступеня насиченосп ринку продукцiею певного технiчного призначення, цiновiй полiтицi, механiзмам кредитування, формування та погашення заборгованостi. Завдання адаптивного управлшня тдприемством в обласп оновлення продукци, що випускаеться полягае у створеннi системи, яка дозволить отримувати об'ективну iнформацiю про ефективнiсть вкладених коштiв i обгрунтувати прийняття майбуттх рiшень у цьому напрямку. Для тдприемства важливим е реформування системи адаптивного управлшня в напрямку систематизаци та розробки методик, пов'язаних з тдвищенням ефективностi шновацшно! дiяльностi.
Ращональне використання адаптивного потенцiалу нерозривно пов'язано зi створенням промисловими пiдприемствами додано! вартосп як результату виробництва товарiв i надання послуг споживачевi, затребуваних ринком за цiнами, що перевищуе або, принаймнi, рiвним вартостi факторiв виробництва.
Кiлькiснi характеристики адаптивного потенщалу тд впливом загальноекономiчних чиннишв дае змогу стверджувати, що матерiальнi витрати на виробництво е найбiльш сильно впливае фактором, практично переважною iншi впливи. Розрахунковi значення оцiнок впливу на адаптивний потенцiал, обраних для аналiзу за критерiями порiвнянностi статистичних показник1в i масштабом коефiцiентiв значущосп отриманих регресiйних статистик, а також аналiз прiоритетностi факторiв i ступеня залежносп виробничо! дiяльностi вiд них дозволив зробити
висновки [1, 4, 6, 7]:
- встановлено переважний вплив матерiальних витрат i тенденцiю збереження, а часом i зростання, !х значимостi; фактор оплати пращ мае менш високу стутнь впливу на результати виробництва в порiвняннi з фактором матерiальних витрат;
- фактор основного катталу - самий незначний по величит, значення коефщента значущостi цього фактора i його питома вага вказують на низьку продуктивтсть основного капiталу i вiдсутнiсть позитивно! динамiки виробництва;
- реновацшний процес на пiдприемствах здiйснюется за рахунок ресурсiв, сформованих в минулi роки, i тенденцi! до !х оновлення не виявлено;
- оцiнки залежносп виробничо! дiяльностi пiдприемств вiд кон'юнктури ринку i кредитно! полiтики не дають пiдстав для формування оптимютичного сценарiю !хнього розвитку, оск1льки виробництво не адекватно попиту;
- бшьший вплив надають чинники, що стримують збiльшення випуску продукцi!, швидше за все, виробничi потужностi пiдприемств не забезпечують зростання виробництва;
- на фiнансово-економiчний стан тдприемств суттевий вплив надають обсяги запаав готово! продукцi! i портфель замовлень.
Вельми слабкий зв'язок з показниками випуску продукци сввдчить про те, що кредитування пiд оборотнi кошти не е визначальним для виробничо! дiяльностi об'ектiв дослiдження. Помiрна стутнь впливу короткострокових кредитiв на випуск продукцi!, цiлком ймовiрно, обумовлена необхщшстю поповнення оборотних коштiв. Навiть вщносно високий темп зростання iнвестицiй в основний каттал пiдприемств не породжуе радикального полiпшення якостi основних фондiв, зберiгаеться тенденцiя старiння виробничого апарату.
Збiльшення капiтальних вкладень не компенсуе повною мiрою природного вибуття виробничих потужностей, в результатi чого межа виробничих можливостей об'ектiв дослiдження, обумовлена гопвкою потужностями (старими i новими), продовжуватиме знижуватися. Для подолання потужностних обмежень пiдприемствам необхiдно iстотне збшьшення темпiв приросту виробничих капiтальних вкладень.
Висновки. Актуальними залишаються завдання модершзацп виробничих потужностей та адаптацi! наявних активiв до запитiв ринку. Промисловi пiдприемства продовжують використовувати капiтал, в основному, внаслщок нецiльового використання амортизацп i низького обсягу iнвестицiй, тому активiзацiя структурно! перебудови та модершзацп, нарощування iнвестицiй в оновлення продукци i виробничого апарату
Ысник економжи транспорту 1 промисловосп № 36, 2011
залишаються життевою необхiднiстю.
Найбiльш суттевою перешкодою адаптаци виявилася системна iнституцiйна проблема, яку узагальнено можна позначити як порушення цшсносп тдприемств, тобто взаемоузгодженостi i внутрiшньо! збалансованостi процесiв виробництва i реалiзацi! продукцi!, вiдтворення використовуваних ресурав, а також iнновацiйних процесiв у цих сферах. Альтернативою цшсносп е фрагментартсть тдприемства, втрата едностi i наступностi розвитку в часi, неможливють використовувати накопичений досвiд i знання.
Дослщжуючи теоретичну концепцiю постiндустрiального суспшьства, економша якого грунтуеться на широкому застосувант наукового знання, ролi творчо! особистостi та iнтелектуальних ресурсiв нами були видшет наступнi основнi характеристики сучасного способу виробництва притамант для розвинутих кра!н свiту:
- надзвичайно швидкий темп у розвитку науки i технiки;
- для створення (вироблення) суспiльного багатства знання та шформащя стають вагомiшими за матерiальнi фактори;
- використання шформаци та знань забезпечуе зростання ефективносп виробництва та збiльшення суспiльного продукту;
- у структурi суспiльного виробництва збшьшуеться питома вага високотехнологiчного сектора та у склада вироблено! продукци зростае частка додано! вартосп за рахунок iнтелектуально! складово!;
- змшюеться характер людсько! працi на користь творчо! та iнтелектуально! дiяльностi;
- основним фактором конкурентоспроможностi економiки стае рiвень !! технологiзацi!, а основним ресурсом добробуту кожно! кра!ни чи корпораци — творчий та штелектуальний потенцiал людини (працiвника);
- вщмшносп м1ж фiрмами та кра!нами в сферах володання iнтелектуальними ресурсами зумовлюють нерiвномiрнiсть розподiлу суспiльного багатства;
Безперечним е факт, що, в теоретичному планi, найважлившим фундаментальним ресурсом сучасного суспiльного розвитку е знання. Одночасно, виникае i завдання щодо побудови тдвалин економiки знань в Укра!т, для того щоб вона змогла поасти вшповшне мiсце у свiтовому економiчному простора який уже функцiонуе за умов прюритетносп iнформацi! та знань.
СПИСОК ЛГГЕРАТУРИ
1. Анiщенко В. Адаптивне управлiння розвитком регюнальних соцiо-еколого-економiчних систем / В.О. Анщенко // Актуал. пробл. економiки. — 2007. — N 7. — С. 112-120. — Бiблiогр.: 15 назв.
—укР.
2. Ареф'ева О. В. Управлшня економiчною стiйкiстю пiдприeмств[Текст] : моногр. / О. В. Ареф'ева, Д. М. Городинська — Ки!в : Видав. £вропейського утв-ту, 2011. — 230 с.
3. Ареф'ева О. В. Розвиток тдприемств атацтно! галузi в контексп економiки знань [Текст] : моногр. / О. В. Ареф'ева, А. М. Штангрет.
— Львiв : Укр. акад. друкарства, 2011. — 242 с.
4. Аубакирова Г. М. Адаптивный подход к управлению предприятием// http://www.rusnauka.com/DN2006/Economics/10_auba kirova.doc.htm
5. Баулша Т. Детермшанти процесу системно! трансформаций та наслiдки !х впровадження для укра!нсько! економiки / Т.В. Баулша // Пробл. науки. — 2010. — N 1. — С. 22-28. — Бiблiогр.: 8 назв. — укр.
6. Богданов А. Тектология. Всеобщая организационная наука. т. 1, М., Экономика, стр. 164.
7. Богданов А. Тектология. Всеобщая организационная наука. т.2, М., Экономика, 1989 г., стр. 115.
8. Гальчинський А. Глобальт трансформаци: концептуальт альтернативи. Методолог. аспекти : наук. вид. / А. Гальчинський. — К. : Либщь, 2006.
— 312 с.
9. Геець В. М. Сустльство, держава, економта: феноменологiя взае-модi! та розвитку /
B. М. Геець ; НАН Укра!ни. 1н-т екон. та прогнозiв НАН Укра!ни. — К., 2009. — 864 с.
10. Друкер П. Посткапиталистическое общество. Новая постиндустри-альная волна на Западе. Антология / П. Дракер. — М. : Academia, 1999. — 381 с.
11. Згуровський М. З. Сталий розвиток у глобальному i репональному вишрах: аналiз за даними 2005 р. / М. З. Згуровський. — К. : НТУУ «КП1», 2006. — 84 с.
12. Згуровський М. Сустльство знань та шформаци — тенденци, вик-лики, перспективи / М. Згуровський // Дзеркало тижня. — 2003. — № 19. —
C. 24-28.
13. Макаров В. Л. Экономика знаний: уроки для России / В. Л. Макаров // Вестник РАН. — 2003.
— Т. 73, № 5. — С. 450-456.
14. Прохорова В.В. Модель адаптивного управлшня розвитком промислових тдприемств як структурний елемент оргатзацшно - е^^^чного забезпечення процесу управлшня економiчною безпекою / В.В. Прохорова, О.О. Кучеренко // Вюник екон. тран-ту i промисловосп. - 2009. - № 26. - С. 133-137.
15. Прюритети нацюнального економiчного розвитку в контексп глобалiзацiйних виклик1в : моногр. / за ред. В. М. Гейця, А. А. Мазараю. — К. : Ки!в. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. — 389 с.
16. Сакайя Т. Стоимость, создаваемая знанием, или История будущего. Новая
Вкник економжи транспорту i промисловост1 № 36, 2011
постиндустриальная волна на Западе : антология / Т. Сакайя ; под ред. В. Л. Иноземцева. — М. : Academia, 1999. — 467 с.
17. Стратепчт виклики ХХ1 столптя суспшьству та економiцi Украши : в 3 т./за ред. акад. НАН Украни В. М. Гейця, акад. НАН Украни В. П. Семиноженка, чл.-кор. НАН Украши Б. £. Квасюка. — К. : Феткс, 2007. — Т. 1: Економша знань — модертзацшний проект Украни. — К. : Феткс, 2007 — 544 с.
18. Тоффлер Е. Новая технократическая волна на Западе / Э. Тоффлер. — М. : Прогресс, 1986. — 398 с.
19. Тоффлер Е. Третья волна / Э. Тоффлер. — М., 1995. — 410 с.
20. Федулова Л. I. Економта знань : тдруч. /
Л. I. Федулова ; НАН Украши. 1н-т екон. та прогнозув. НАН Украши. — К., 2009. — 600 с.
21. Финляндия как экономика знаний. Элементы успеха и уроки для других стран / под ред. Карла Дж. Дальмана и др. ; пер. с англ. — М. : Весь Мир, 2009. — 170 с.
22. Чухно А. А. Твори : у 3 т. — К., 2006. — Т. 2 : 1нформацшна поспндуст^альна економта: теорiя i практика. — 512 с.
23. Штангрет А. М. Формування економiки знань в Укрш'т: характеристика, оцшка та моделювання [Текст] : моногр. / А. М. Штангрет. — Львiв : Укр. акад. друкарства, 2011. — 246 с.
24. Robert H. Buckman «Building a Knowledge-Driven Organization». - McGraw-Hill, 2004
Аннотация. Статья посвящена вопросам становления и развития адаптивного управления предприятиями, оценки их адаптивного потенциала, укреплению положения на рынке и реализацию потенциала безинвестицийного роста, оценки влияния неопределенности внешней и внутренней среды на принятие решений в процессе их инновационного развития в контексте экономики знаний.
Ключевые слова: адаптивное управление, адаптивный потенциал, инновационное развитие, предприятие, модель экономики знаний.
Summary. Paper is devoted to formation and development of adaptive management, assessment of their adaptive capacity, strengthen the market position and their potential without investment growth, assess the impact of uncertainty external and internal environment to make decisions in the process of innovation development in the context of the knowledge economy.
Keywords, adaptive control, adaptive potential, innovative development, the enterprise model of the knowledge economy.
Рецензент к.е.н., доцент ХНЕУПрохорова Ю.В.
Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
УДК 338.242
ОСНОВН1 НАПРЯМИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНО-ШВЕСТИЦШНО1 МОДЕЛ1 СТРУКТУРНО? ПЕРЕБУДОВИ
ЕКОНОМ1КИ
Ткаченко Ю.В., к.е.н., доцент, Тихоненко Ю.В., к.т.н., доцент (Д1ПК)
Стаття присвячена дослгдженню основних напрямгв запровадження 1нновацтночнвестицшно1 модел! структурно'1 перебудови економжи, виявленню проблем розвитку внутршнього ринку науково-техн1чно'1 продукцИ. Авторами також запропоновано стратеггю на основI яко'1 економжа Украши мае розвиватися.
Ключовi слова: шновацшно-швестицшна модель розвитку економши, свтова фшансова криза, стратегiчнi програми, структурна перебудова, шновацшне середовище, шновацшне тдприемництво, нацюнальна тновацшна система.
© Ткаченко Ю.В.,
Тихоненко Ю.В. Ысник економжи транспорту 1 промисловост1 № 36, 2011
