CC BY
33
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8432 http://nvlvet.com.ua/
UDC 575.826:636.5
Adaptive ability of the poultry and its importance in the selection of animals
H.A. Paskevych1, A.V. Hunchak2, L.M. Fialovych1
1Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine 2Institute of Animal Biology, National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, Ukraine
Article info
Received 19.02.2018 Received in revised form
12.03.2018 Accepted 19.03.2018
Stepan Gzhytskyi National
University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Tel.: +38-097-541-85-86 E-mail: [email protected]
Institute of Änimal Вiology of NAAS, V. Stusa Str., 38, Lviv, 79034, Ukraine.
Paskevych, H.A., Hunchak A.V., & Fialovych L.M. (2018). Adaptive ability of the poultry and its importance in the selection of animals. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 175-179. doi: 10.15421/nvlvet8432
An important property of living organisms is the ability to adapt to the influence ofthe externalfactors that is constant adaptation to environmental changes, while preserving the constancy of the internal environment. At the present levelof thedevelopment of poultry farming in agro farms of different types, the choice of the most adaptive and competitive breeds and crossbreds of the poultry in the production of eggs and meat is of great importance. Farm animals are affected by various external factors such as technology of keeping, production, veterinary and prophylactic and zootechnical measures. According to various scientific sources, a significant number of poultry crosses are used in Ukraine, mainly for the selection of leading firms in the USA, Canada, and Western Europe (foreign breeds in Ukraine account about 80% of the total poultry population). They provide a high degree of implementation of the genetic productivity potential, butunder rather controlled, almost climatic conditions of keeping and feeding. At the same time, they are very responsive to changing of environment when used in the conditions of the breeding and commodity enterprises of Ukraine. This is due to the fact that the main economic-useful signs of the bird (bearing, weight of eggs, reproductive qualities) have polygenic inheritance and, accordingly, have a small fate of additivity of the operating genes. Therefore, in the new conditions of exploitation of cross-breeds of foreign selection on the indicated signs there is a significant influence of interaction «genotype x environment», which reduces the combinational ability of the family farms and, accordingly, manifestation of the heterosys effect. To preserve the structure of the cross, adaptation of the original family forms to the specific conditions of the poultry holdings is necessary, and then the implementation of supporting selection during mass selection of repair young animals. It should be taken into account that the suitability of imported lines, family forms or final bird hybrids is limited to the limits of their physiological response, since their heredity is formed in the conditions of the country where they are bred. The problem of adaptation of poultry in the conditions of industrial poultry farming is constantly relevant. The intensification of the industry leads to the new adaptation factors, in particular, different technological conditions for repair young animals and adult herds, changes in the recipes of feed and the quality of their components in other regions, the movement of poultry, stresses and so on. At the present, it is important to take into account both adaptive responses, acclimatization capacity of poultry and other animals importedfrom abroad, and selection according to the indicators of the reaction of the body for different methods of their study. In this regard, it is advisable to use crosses that have high adaptive capabilities.
Key words: adaptation, acclimatization, chickens, crosses, hybrids, lines, egg, lying capability, selection, genetic structure, genetic potential.
Адаптацшна здатшсть птищ та ïï значення в селекцп тварин
Г.А. Паскевич1, А.В. Гунчак2, Л.М. Ф1ялович1
1 Львiвський нацюналъний ушверситет ветеринарног медицини та бютехнологш ÎMeni С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
21нститут бюлоги тварин НААН, м. Львiв, Украша
Важливою властивгстю живих оргатзмгв е здаттстъ пристосовуватися (адаптуватися) до впливу зовтштх чиннитв, зберг-гаючи постштстъ внутршнъого середовища. На сучасному етапг розвитку птамвництва в агроформуваннях ргзного типу важ-
лuвага значення нaбyвae вuбip найбЬльш aдanmuвнux i канкypенmна-cnpамажнux nаpiд та крoсЬв nmuцi npu вupабнuцmвi яець i м'яса. Адже нa аpгaнiзм ciльcькагаcnадapcька'ïnmuцi вплшають: yмавu ïïympuмaння, гадiвля, mеxналагiя вupабнuцmвa, ветерта-pна-npафiлaкmuчнi та зааmеxнiчнi зaxадu. Як cвiдчamь дат piзнux нayкавux джерел лimеpamypu, в УкранЬ вuкаpucmавyemьcя значна кЬлькЬсть крoсЬв nmuцi переважш селекцп npавiднux фipм США, Канадц Зaxiднаï Cвpаnu (^ocu зapyбiжнаï селекцп в Укра-mi складають блшь^ 80% вiд зaгaльнага nагалiв 'я птщi). Ванu зaбезnечyюmь вucакy ступЬнь реалЬзаци генеmuчнага nаmенцiaлy npадyкmuвнаcmi, але в даcumь канmpальавaнux майже клiмamuчнux yмавax ympuмaння i гадiвлi. У mай же час, ванu д)>же реагу-ють на змЬну yмав cеpедавuщa прu вuкаpucmaннi в yмавax nлемiннux i mавapнux тдпршмств Украг^. Це зyмавлена muм, щр orno-вт гаcnадapcька-каpucнi азнaкu nmuцi (неcyчicmь, маса яйця, вiдmваpювaльнi я^стЬ) мають nалiгеннuй xapaкmеp ycnaдкyвaння i вiдnавiдна мають незначну далю aдumuвнаcmi дiючux гетв. Tomy, в навux yмавax екcnлyamaцiï крoсЬв зapyбiжнаï селекцп за вказа-нuмu oзнaкaмu npаявляemьcя суттевuü вплш взaeмадiï «генаmunxcеpедавuще», яшй зменшуе камбiнaцiйнy здаттсть pадuннux фаpм i вiдnавiдна npаяв геmеpазucнага ефекту. Для збереження cmpyкmypu кpаcy неабxiднa адаптацЬя вuxiднux pадuннux фаpм да канкpеmнux yмав nmaxагаcnадapcmв, а nаmiм здшснення niдmpuмyючаï селекцп прu мacавамy вiдбаpi pеманmнага маладнякy. nfu цьамy слЬд вpaxавyвamu, ща npucmаcавaнicmь завезенш лтш, pадuннux фаpм a6o фiнaльнux гiбpuдiв nmuцi абмеженa межaмu ïx фiзiалагiчнаï реакцп, так як ïx спад^вЬсть cфаpмавaнa в yмавax ^aMu, де ванu втедеш (cmваpенi). Паcmiйна актуаль^ю е прo-блема адаптацИ' nmuцi в yмавax npамucлавага nmaxiвнuцmвa. Iнmенcuфiкaцiя гaлyзi спртшяе все навi адаптацтнЬ фaкmаpu, зак-рема, рЬзнЬ mеxналагiчнi yмавu для pеманmнага маладнякy i даpаcлага стада, змiнu рецептЬв камбiкаpмiв i я^стЬ ïx камnаненmiв в iншux pегiанax, перемщення птщЬ, перенесен стрет mаща. На данuü час вaжлuва вpaxавyвamu як адаптатшнЬ реакцЦ аклЬма-т^а^шу здаттсть птщЬ та тшш тварш, завезенш Ьз-за каpданy, так i селекцЬю за nакaзнuкaмu реакцЦ' аpгaнiзмy за piзнux меmадiв ïx втчення. У зв 'язку з цuм, дацiльна вuкаpucmавyвamu крocu, як мають вucакi адаптацтнЬ здат^стЬ.
Ключовi слова: адаптацЬя, aклiмamuзaцiя, ку^, крoc, гЬбр^щ лтп, яйце, несучЬсть, селекцЬя, генеттна структура, генеттнuü ттен^ая.
Вступ
Вaжливoю влacтивicтю живиx oргaнiзмiв e здaт-нють приcтocoвyвaтиcя (aдaптyвaтиcя) дo впливу зoвнiшнix чиннишв, збeрiгaючи пocтiйнicть внутрш-rnoro ceрeдoвищa. Iнaкшe кэжучи, життя - rocera aдaптaцiя дo змш нaвкoлишньoгo ceрeдoвищa. A^e та oргaнiзм ciльcькoгocпoдaрcькиx твaрин (птищ) впливэють: yмoви yтримaння птищ, гoдiвля, тexнoлo-пя вирoбництвa, вeтeринaрнo-прoфiлaктичнi тa зoo-тexнiчнi зaxoди. %му, та cyчacнoмy eтaпi рoзвиткy птaxiвництвa в aгрoфoрмyвaнняx рiзнoгo типу вaжли-вe знaчeння мae вибiр тайбшьш aдaптивниx i тонку-рeнтнo-cпрoмoжниx тори тa крociв птищ (Surzhenko et al., 2008; Hunchak et al., 2016; Sobolev et al., 2017), яш швидто aдaптyютьcя дo швт yмoв, мэють вишку стшкють дo зaxвoрювaнь тa cтрecoвиx нaвaнтaжeнь (Chernenko and Shulzhenko, 2011).
^o^raramc^ кyрeй зaлeжить ж тiльки вiд геш-тичнoгo пoтeнцiaлy, aлe й вiд йoгo рeaлiзaцiï y зв'язку з aдaптивнoю здaтнicтю (Medvid et al., 2017). Ошбли-вo знaчнi змiни ceлeкцiйниx пoкaзникiв вiдбyвaютьcя зa yмoви зacтocyвaння рiзнoфaктoрниx yмoв гoдiвлi тa yтримaння птищ y гocпoдaрcтвax Укрaïни, кoли ж дocягaeтьcя рiвeнь гeнeтичнoгo пoтeнцiaлy, зaявлeний рoзрoбникaми крociв i пoрiд iнoзeмнoï ceлeкцiï (Hliebova, 2008).
Меmаю рoбoти бyлo вивчeння aдaптaцiйнoï здaт-нocтi кyрeй прoвiдниx яeчниx крociв з мeтoю oцiнки ïx придaтнocтi дo гocпoдaрcькoгo викoриcтaння в yмoвax вiтчизнянoгo прoмиcлoвoгo вирoбництвa.
Сeлeкцiйнa рoбoтa, якa прoвoдитьcя в пoпyляцiяx дoмaшнix твaрин, oбoв'язкoвo cyпрoвoджyeтьcя змь нoю ïx гeнeтичнoï структури. Цe cтocyeтьcя, нacaмпe-рeд, гешв, щo кoнрoлюють ceлeкцioнoвaнi oзнaки. Вивчeння циx змiн cприяe пiзнaнню ceлeкцiйнo-гeнeтичниx прoцeciв для рoзрoбки cпocoбiв y^a^rn-ня ними (Marshurov, 1980). ^ни чyтливi дo змiн та-вкoлишньoгo ceрeдoвищa. AAarna^ твaрин мoжe вiдбyвaтиcя шляxoм мoдифiкaцiï ïx структури xрoмa-тину, тaкиx як зм^ гeннoï' пocлiдoвнocтi зa дoпoмo-
гою гeнeтичнoгo дрeйфy, мyтaцiï тa рeкoмбiнaцiï (Soller et al., 2006).
Im^crarn ceлeкцiйнa рoбoтa призвoдить нe тшь-ки дo змiни гeнeтичнoï cтрyктyри лiнiï i пoпyляцiй, a й дo змiни чacтoти oкрeмиx гешв y бaжaниx нaпрямкax для ceлeкцioнeрa. Тoбтo, дo пeвнoгo змeншeння геш-тичнoï рiзнoрiднocтi птицi i дo пeвнoï дифeрeнцiaцiï' груп вiдбoрy, y рeзyльтaтi чoгo кoжнa лiнiя нaбyвae xaрaктeрнoгo для нeï гeнeтичнoгo прoфiлю i cтae ша-eм дeякиx рiдкicниx гeнeтичниx кoмплeкciв (Marshurov, 1980). Змeншeння гeнeтичнoï рiзнoмaнiт-нocтi y вiдceлeкцioнoвaниx лiнiяx мoжe cyпрoвoджy-вaтиcь дocягнeнням гoмoзигoтнocтi i бaгaтьмa ^ra™-вними для лiнiï' явищaми. Зoкрeмa, бeзплiддя, зни-жeння приcтocoвaнocтi i cтiйкocтi дo зaxвoрювaнь, чyтливocтi дo cтрeciв i т. д., y кiнцeвoмy рeзyльтaтi, мoжyть призвecти дo вирoджeння лшп a6o дo зни-жeння ïï aдaптaцiйнoï' здaтнocтi (Bolhuis et al., 2009).
В якocтi гeнeтичниx мaркeрiв для xaрaктeриcтики aдaптивниx ocoбливocтeй твaрин, oбyмoвлeниx рe-зулкгатом iнтeгрaльнoï' xaрaктeриcтики ocoбин в cy-кyпнocтi пoлiгeнниx i мoнoфaктoрниx oзнaк ви^рю-тoвyютьcя групи крoвi i пoлiмoрфнi cиcтeми бiлкiв (Marshurov, 1980) Ta^ y дocлiдax, прoвeдeниx та пти-цi, були виявлeнi зтачш вiдмiннocтi мiж пoпyляцiями oднoймeнниx лшш. Цi змiни мoгли бути викликaнi iнтeнcивнicтю ceлeкцiйнoï рoбoти, пoeднaним ^e^ фoм гeнiв, aлe нaйбiльший iмoвiрним e вплив yмoв ceрeдoвищa icнyвaння в прoцeci aклiмaтизaцiï' (Podstrieshnyi, 1998).
Пocтiйнe викoриcтaння iмпoртoвaниx крociв нa вciй критери кoлишньoгo СРСР, нeзaлeжнo вiд aAa^ тaцiйниx мoжливocтeй птицi, нe дaвaлo рeзyльтaтy -прoдyктивнi якocтi ïx швидто знижyвaлиcь. Цe вимa-гaлo зaвeзeння нoвиx крociв. AAa^'aa^m здaтнicть зaлeжить ввд бaгaтьox чинник1в. Taк Mирocь В.В. i Хaбaрикa 1.Г. ввaжaютьcя, щo приcтocoвaнicть твaрин дo нaвкoлишньoгo ceрeдoвищa e фyнкцieю пoпeрeд-ньoï ceлeкцiï, пocтiйнo cпрямoвaнoï та пiдвищeння якocтi гeнoтипiв i прирoднoгo дoбoрy, рeзyльтaтoм якoгo e пoнoвлeння зрyйнoвaнoï' ceлeкцieю вщшвщ-нocтi мiж якicтю гeнoтипiв i yмoвaми ceрeдoвищa.
Було проведено дослщження курей лшш кросу «Бела-русь-9» в р1зних юпматичних зонах СНД з викорис-танням 1муногенетичних маркер1в. При цьому було встановлено, що генетична структура лшш може мь нятись у зв'язку з ктматичними факторами зони. Еритроцитарш антигени, що показали мшливють, очевидно, можуть бути маркерами адаптаци птиш до умов р1зних кл1матичних зон (Podstrieshnyi, 1998). Встановлено, що шд час акл1матизац11 кроав «Хай-секс бший» i «Хайсекс коричневий» проходять значш змши 1х iмуногeнeтичноi структури, рiвня гетерозиго-тностi, життездатносп та iнших господарсько-корисних ознак.
У Шмеччиш провeдeнi чисeльнi польовi дослiди з вивчення впливу середовища, а також використана шформашя за тривалий пeрiод про багато поколшь плeмiнноi оцiнки птиш. Встановлено, що генетичний потeнцiал проявляеться лише за сприятливих умов (Flock, 1994). Вказуеться також на виршальну роль зовнiшнього середовища в оцшщ плiдникiв за як1стю нащадк1в (Pelekhatyi, 1999).
Вивчення полiморфiзму трансфeрeнiв i гемоглобу-лiну на чистопороднiй i пбриднш великш рогатш худобi показало, що бажаним е тип тварин гомозигот-них за алелем Tf, яи мають кращi адаптивш якосп (Ruhkli and Nazaretjan, 1999).
Про те, що адаптащя iмпортованого поголiв'я тварин проходить складно, не зважаючи на оптимiзацiю умов годiвлi i утримання, свiдчать роезультати досль джень, проведених на голштинськiй породi велико1 рогато! худоби. 1з тестованих 359 голштинських корiв нiмeцькоi селекци за полiморфними системами бiлкiв кровi i молока за 3 роки експлуатаци стада 6% пого-лiв'я вибуло, не завершивши першо! лактаци. Закш-чили першу, другу i третю лактацii вiдповiдно 33%, 33% i 28% корiв. Всього вибуло за цей перюд 60% корiв. Понад чверть тварин мали скорочеш лактацii, 22% лактацiй затяглось на 400-500 дшв, а 7% лакта-цiй - на 500-600 i бiльшe днiв. Вiдповiдно до прогнозу, за час адаптаци вщносна селективна цшшсть гено-типiв голштишв за жирномолочнiстю бiльшостi гено-титв може знижуватись до меж 3,82-3,88%. Проте процес адаптаци виявився значно жорстшшим i процент жиру опустився до мeжi 3,68. Через 3 роки ста-лася руйнащя рiвноваги системи. За тeорiею катастроф генетична система змютилась на рiвeнь 3,443,72% жиру в молощ.
В останнi роки для тдвищення продуктивностi тваринництва завозять племшний молодняк iз-за кордону, однак не завжди бувае можливiсть використати генетичний потеншал нового матeрiалу з найб№шою вiддачeю.
Достатньо висока продуктившсть кросiв курей ап-рiорно може бути доказом 1хньо1 до6ро! загальноi адаптивноi здатностi. Однак е багато даних про сутте-ве зниження !х продуктивностi за дii несприятливих чинникiв, що викликае сумнiв щодо високо1 адаптивно! здатностi окремих кроав, зокрема кросу «Ломанн браун», нeсучiсть курей якого за випробувань у рiз-них рeгiонах значно змшюеться. Також виявлено порушення закономiрностi змiни маси яець у курей яечних кроав, що дослцщувались у конкурсних ви-
пробуваннях впродовж ряду рошв. Цi та iншi даш свiдчать про те, що продуктившсть курей залежить не тiльки вщ продуктивного потeнцiалу, а й вщ рeалiза-4ii" його у зв'язку з пристосувальними можливостями органiзму та його високою чи низькою адаптивною реакщею. Змша рiвня продуктивностi при випробу-ваннях кросiв е ланкою цшсного мeханiзму адаптацii-дeадаптацil в мшливих факторах середовища (Rjabokon,' 2004; Rjabokon' and Bakumenko, 2004). Тому, щоб досягти об'ективноi оцiнки курей рiзних кросiв на випробуваннях, необхщно унiфiкувати про-цедури вирощування, утримання i ветеринарно1 про-фiлактики зразшв птицi протягом всього пeрiоду кон-трольних випробувань. Так, випробуваннями, прове-деними в Нвдерландах, Нiмeччинi, Чехи (19992000 рр.), встановлено, що за практично вирiвняноl нeсучостi курей рiзних кросiв (327,8-338,6 яйця) се-лeкцiйна цiннiсть гeнотипiв (показник, що враховуе продуктившсть й адаптацшну стшшсть) найвищою була в курей, що вщкладають яйця з бiлою шкаралу-пою (324,3-335,6 шт.) - «Хайсек», «Бованс», «Ломанн ЛСЛ», а найнижчою (312,9-328,4 шт.) - у коричневих кроав («Ломанн», «Бованс», «Хайсекс»). Найнижчи-ми показниками продуктивносп (306,7 яйця) та селе-кцiйно-гeнeтичноi цiнностi (296,0 яйця) вщзначались кури кросу «1за бiла^>.
Таким чином на сучасному eтапi за використання порiд, лшш i кросiв курей е обов'язковим врахування !х адаптивноi здатностi. У зв'язку з цим доцшьно використовувати кроси, яш мають високi адаптацшш здатностi (Bondarenko et al., 1997). Значну зацiкавлe-нiсть в цьому плаш представляе птиця з бшим опе-ренням кросу ЛСЛ, яка в рiзних конкурсних випробуваннях не раз виходила на перше мюце за несучютю (290-340 шт. яець), масою яйця (62,5-63,55 г), конве-рсш корму (2,2-2,4), пружшстю шкарлупи i житте-здатнiстю (збережешсть молодняка - 96-98%, доросло!' птищ - 94-96% ). Крос ЛСЛ сьогодш займае лi-дерство серед шших кросiв в Шмеччиш, Нвдерландах, Скандинавil, Бразилil кра!нах Ближнього Сходу, Iндii, Японil та ш (Bondarenko et al., 1997).
Добре зарекомендував себе й адаптувався до но-вих умов крос «Ломанн браун». Цей крос на Укра1ш мае висош показники продуктивностi i широко вико-ристовуеться в даному рeгiонi (Rosha^ and Illarionova, 1996). «Ломанн браун» - високопродуктивний чоти-рьохлiнiйний крос нiмeцькоi сeлeкцii. Добовий молодняк якого був завезено в 1995 р. з с/г шдприемствах Ломанн-Лрцухт (Шмеччина) в Украшу в племтахоза-вод «Рудня». Тепер його розводять i в шших госпо-дарствах. Генетичний потeнцiал його 290-300 штук яець за продуктивний перюд. Збережешсть його висока - 96-98%. Яйця з штенсивно забарвленою шкарлу-пою користуються великим попитом у населення (Karina, 1996).
А також, серед птиш зарубiжноi селекци за дани-ми З. Карина (Karina, 1996), велику зацiкавлeнiсть представляють кроси «Домiнант бурий Д-102» та «Домшант чорний Д 109», «Тетра СЛ», «1зза-браун», «Хай-Лайн» бiлий i коричневий, «Тетра СЛ» i багато шших зарубiжних кросiв птицi, як яечного так i м'ясного напрямшв прдуктивностi. «Домiнант бурий
Д-102» та «Домшант чорний Д 109», яш завезеш в племрепродуктор «Закарпатський» з пвдприемства «Добженще» (Чех1я). (Karina, 1996; Sakhatskyi et al., 1999; Podstrashnyi et al., 2000).
Серед птищ заруб1жних кроав за даними Пересу-нько А.В., (2010), одержано висош показники несучо-ст1 для кросу «Тетра СЛ» (267,2 шт. яець), який сутте-во переважав шш1 кроси, а його генетичний потенщал складав 287,4 шт. яець. Найвищ1 показники реал1зова-ного генетичного потенщалу виявлеш для кроав «Хайсекс браун», та «Ломан браун» (вщповвдно 99,1 i 93,9%). При проведенш аналiзу динамiки живо! маси птищ кращих свiтових кросiв, найб№ш високий генетичний потенцiал встановлено для кросiв «Ломан браун» (1254,9 г) i «Тетра СЛ» (1210,57 г). Отримаш данi свiдчать про можливють подальшого збiльшення живо! маси птищ вказаних кроав за рахунок оптимь зацп умов вирощування i годiвлi, що буде сприяти пвдвищенню ступеню його реал1зацп.
Використовуючи цей генетичний потенщал можна одержати значний економiчний ефект з одночасним i повнiшим задоволенням потреб населення у продукци птахiвництва (Baranovskyi et al., 2002; Borodai, 2004).
На даний час важливо враховувати як адаптативш реакцп, аклiматизацiйну здатнiсть птицi та шших тварин, завезених iз-за кордону, так i селекцiю за показниками реакцп оргашзму за рiзних методiв !х вивчення. Досл1джуеться зв'язок умов шкубацп яець iз перинатальною i постембрiональною адаптацiею.
Згiдно iз сучасними селекцшними напрямами по-еднуванi лшп i кроси птицi створюють як iз високим генетичним потенцiалом за продуктивною, так i з оптимальною нормою стшкосл в середовищi. За такого тдходу центральне мюце належить селекцп курей iз врахуванням к1льк1сних ознак, як1 е бюлопч-ними iндикаторами середовища й штегрально ввдо-бражають адаптивнi особливостi организму у виплад певних рiвнiв успадковування та мiнливостi ознак, обумовлюючись генетиповим середовищем, генетич-ною формулою i безпосереднiм зовнiшнiм середови-щем (Rjabokon' and Bakumenko, 2004).
Адаптацгя (ввд лат. аdapto - пристосовую) - прис-тосування тварин до умов життя. Розрiзняють адапта-цш генетичну й фенотипову. Перша - це спадково зумовлене пристосування тварин до певних умов життя, а друга - пристосування, що не успадковуеть-ся. Лдаптацiю спричиняють клiматичнi фактори, рь вень i як1сть годiвлi, свiтловий режим, наявшсть у природних умовах ворогiв i конкурентiв тощо. Так, тривалiсть свгглового дня та наявнiсть корму вплива-ють на циклiчнiсть статево! дiяльностi, статеву зрь лiсть, несучiсть та проявления сезонносп розмножен-ня у птищ. Внаслщок природного та штучного добору в органiзмi птицi нагромаджуються генетичнi змiни (Laible, 2009; Vlizlo et al., 2012).
Постiйно актуальною е проблема адаптацп птицi в умовах промислового птахiвництва. Iнтенсифiкацiя галузi спричиняе все новi адаптацiйнi чинники, зок-рема, рiзнi технологiчнi умови для ремонтного молодняку i дорослого стада, змши рецептiв комбiкормiв i якостi !х компонентiв в шших репонах, перемiщення
птицi, перенесет стреси тощо (Spinka et al., 2000; Bolhuis et al., 2009; Cheng, 2010).
За впливу кл1матичних, еколопчних i паратипових чинник1в виробляються спершу первиннi адаптацп, тобто пристосування до окремих факторiв середовища (особливосп годiвлi, температура, свiтло). Коли оргашзм пристосовуеться до комплексу факторiв на природно iсторичнiй основi (за !х тривало! д!1), в1дбу-ваеться аклгматизацгя. При цьому ступiнь мшливосп особин, генотипiв i популяцiй збшьшуеться. Аклгма-тизацгя - це процес пристосування оргашзму до змш в навколишньому середовищi, часто залучаючи температуру або ммат.
За умови перемщення птицi в iншi репони вiд не! вимагаеться збереження властиво! (у бiльшостi випа-дк1в тдвищено!) продуктивностi. Однак, завдяки фiзiологiчному гомеостазу птиця адаптуеться в нових умовах, допускаючи певнi змiни в оргашзмг Первиннi змiни пiзнiше в1дновлюються. Якщо ж вiдновлення змiнених функцiй не вщбуваеться, то органiзм зали-шить мало потомков або загине i тим самим змiнить частоту гешв у стадь При цьому може бути розхо-дження генотипу й фенотипу. Щоб прискорити адап-тацш птицi на новому мiсцi, необхщно створити для не! добрi умови, яш найбiльше вiдповiдають тим, зввдки завезено птицю (Orlov and Silin, 1981).
Таким чином, як сввдчать чисельш приклади наве-денi в науковш лiтературi, на сучасному еташ при використаинi порiд, лiнiй i кросiв курей е обов'язковим врахування !х адаптивно! здатностi. Тому виникае необхщшсть проведення аналiзу оцiнки тварин заруб1жно1 селекцil в умовах типових для пвд-приемств Украхни з метою визначення пристосовано-стi та адаптацшних властивостей тварин, як1 мають оптимальну пристосованiсть до сучасних технологш виробництва продукцil тваринництва, забезпечуе високий стутнь реалiзацil генетичного потенцiалу продуктивности Це i визначае актуальнiсть дано! тематики.
References
Baranovskyi, D.M., Herasymov, V.I., Holovko, V.O., & Ruban, Yu.D. (2002). Dovidnyk z tekhnolohii ta menedzhmentu u tvarynnytstvi. Kharkiv: Espada (in Ukrainian).
Besulin, V.I., Huzhva, V.I., Kutsak, S.M., Kovalenko, V.P., & Borodai, V.P. (2003). Ptakhivnytstvo i tekhnolohiia vyrobnytstva yaiets i miasa ptytsi. Bila Tserkva (in Ukrainian). Bolhuis, J.E., Ellen, E.D., Van Reenen, C.G., De Groot, J., Napel, J.T., Koopmanschap, R.E., De Vries Reilingh G., Uitdehaag, K.A., Kemp, B., & Rodenburg, T.B. (2009). Effects of genetic group selection against mortality on behavior and peripheral serotonin in domestic laying hens with trimmed and intact beaks. Physiol Behav. 97(3-4), 470-475. doi: 10.1016/j.physbeh.2009.03.021 Bondarenko, B., Borisova, T., Chudokvasova, V., Kolapskaja, L., & Sobchak, E. (1997). Sposobnost' pticy krossa «Lomann LSL» k adaptacii. Pticevodstvo. 6, 10-11 (in Russian).
Borodai, V.P. (2004). Suchasni miasni krosy. Suchasne ptakhivnytstvo. 1, 4-5 (in Ukrainian).
Cheng, H.-W. (2010). Breeding of tomorrow's chickens to improve well-being. Poultry Science, Volume 89(4), 805-813. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/20308415.
Chernenko, O.M., Shulzhenko, N.M. (2011). Adaptatsiina zdatnist koriv riznykh typiv stresostiikosti do zminy temperaturnykh umov dovkillia. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S.Z, Hzhytskoho. 13, 4(50), 331336. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ nvlnu_2011_13_4%283%29_70 (in Ukrainian).
Flock, D.K. (1994). Erkeunntnisse aus 25 Generationen Legehennenzucht. Osterr Geflugelwirt. 33(9), 260263.
Hliebova, Yu.A. (2004). Linii i formy yaiechnykh krosiv. Ptakhivnytstvo. 12, 5-8 (in Ukrainian).
Hunchak, A., Ratych, I., Gutyj, B., & Paskevych, H. (2016). Metabolic effects of iodine in poultry for its deficiency or excess in the diet. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 18, 2(67), 70-76. doi: 10.15421/nvlvet6716.
Karina, Z. (1996). Ptakhivnytstvo predstavliaie. Tvarynytstvo Ukrainy. 9, 18 (in Ukrainian).
Laible, G. (2009). Enhancing livestock through genetic engineering - Recent advances and future prospects. Comp. Immunol. Microbiol. 32(2), 123-137. doi: 10.1016/j.cimid.2007.11.012
Marshurov, A.M. (1980). Geneticheskie markery i selekcii zhivotnyh. M: Nauka (in Russian).
Medvid, S., Hunchak, A., Gutyj, B., & Ratych, I. (2017). Prospects of rational security chicken-broilers with mineral substances. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(79), 127-134. doi: 10.15421/nvlvet7925.
Orlov, M.V., Silin, Je.K. (1981). Razvedenie kur. M.: Kolos (in Russian).
Pelekhatyi, M.S. (1999). Vidtvoriuvalna zdatnist chorno-riabykh koriv riznoho pokhodzhennia i henotypiv v umovakh ukrainskoho Polissia. Rozvedennia i henetyka tvaryn. Mizhvid. temat. nauk. zb. 31-32, 180-182 (in Ukrainian).
Podstrashnyi, O.P., Sakhatskyi, M.I., Paskevych, H.A. (2000). Hospodarcho-korysni oznaky ta henetyka struktura krosiv yaiechnykh kurei. Naukovyi visnyk LDAVM im. S.Z.Hzhytskoho. 2(2), 120-123 (in Ukrainian).
Podstrieshnyi, O.P. (1998). Vykorystannia krosu Borky-117. Tvarynnytstvo Ukrainy. 1, 10-11 (in Ukrainian).
Rjabokon,' Ju.A. (2004). Effektivnost' ispol'zovanija genetiko-matematicheskogo analiza v pticevodstve. Ptahivnictvo: Mizhvidomch. temat. nauch. zb. 55, 1117 (in Russian).
Rjabokon', Ju.A., Bakumenko, A.B. (2004). Kontrol'no-ispytatel'naja stancija po pticevodstvu (KISP). Perspektivy dejatel'nosti. Ptahivnictvo: Mizhvidomch. temat. nauch. zb. 55, 17-25 (in Russian).
Roshak, N., Illarionova, V. (1996). Lomann Braun akklimatizirovalsja na Urale. Pticevodstvo. 1, 18-19 (in Russian).
Ruhkli, L.A., Nazaretjan, S.M. (1990). Nekotorye pokazateli produktivnosti chistoporodnyh i pomesnyh korov i ih svjaz' s tipa-mi gemoglobina i transferina. Trudy Erevan. zoovet. in-ta. 62, 49-55 (in Russian).
Sakhatskyi, M.I., Podstrieshnyi, O.P., Paskevych, H.A. (1999). Henetychna struktura krosiv yaiechnykh kurei. Mizhvidomchyi tematychnyi naukovyi zbirnyk. Ptakhivnytstvo. 48, 3-9 (in Ukrainian).
Soller, M., Weigend, S., Romanov, M.N., Dekkers, J.C., Lamont, S.J. (2006). Strategies to assess structural variation in the chicken genome and its associations with biodiversity and biological performance. Poultry Science. 85(12), 2061-2078. doi: 10.1093/ps/85.12.2061.
Sobolev, A., Gutyj, B., Petryshak, O., Golodjuk, I., Petryshak, R., & Naumyuk, O. (2017). Morphological and biochemical blood indicators of ducklings, which are raised for the purpose of meat with the different level of selenium in feeding-stuffs. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 19(74), 57-62. doi:
10.15421/nvlvet7413.
Spinka, M., Illmann, G., de Jonge, F., Andersson, M., Schuurman, T., Jensen, P. (2000). Dimensions of maternal behaviour characteristics in domestic and wildxdomestic crossbred sows. Send to Appl Anim Behav Sci. 70(2), 99-114. https://www.ncbi.nlm.nih. gov/pubmed/11080554.
Surzhenko, M.V., Surzhenko, T.M., Ponomarenko, N.P. (2008). Vykorystannia ptytsi perspektyvnoho i rezervnoho henofondu u hospodarstvakh Khersons-koi oblasti. Suchasne ptakhivnytstvo. 9(70), 22-23 (in Ukrainian).
Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., Ratych, I.B. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni. Tekst: Dovidnyk. Lviv: SPOLOM (in Ukrainian).
