CC BY
27
УДК 331.25:351.88
Корчинський 1.О. к.е.н., доцент,® Ковашв 1.3. здобувач Лъв\всъкий нацюналъний аграрнийушеерситет
АДАПТАЦ1Я ДОСВ1ДУ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ПЕНС1ЙНИХ СИСТЕМ В ЗАРУБ1ЖНИХ КРА1НАХ
У статт1 дослгджено досвгд заруб1жних крагн в оргашзацп пенстного забезпечення населения, визначено основы шляхи I модел\ здтснення державою сощалъного захисту населения та обгрунтовано можливктъ застосування гх дляреформування пенсшног системы Украти.
Ключое1 слова: пенсшна система, пенсшне забезпечення, пенсшна реформа, сощалъне страхування.
Постановка проблеми. Пенсшну систему без перебшьшення можна назвати одним ¿з основних елемент1в фшансово! системи. Пенсшне забезпечення виконуе ряд як фшансових, так \ сощальних функцш, як1 покращують яюсть життя населения. Вщсутшсть ч1ткого визначення розвитку системи пенсшного забезпечення та страхування негативно впливае на яюсть населения, понижуе працездатшсть за рахунок вщсутност1 впевненост1 в завтрашньому дш та понижуе участь населения у фшансовому житп краши. Наявшсть або вщносно нормальне функцюнування лише пенсшного забезпечення в Укра!ш ставить пенсюнера за межу бщност1, а вщсутшсть заощаджень, що вщбуваеться за вщсутност1 наступних р1вшв пенсшно! системи, заперечуе можливкть акумулювання кошт1в на депозитних рахунках, чим блокуеться можливкть фшансування економжи.
Як бачимо, вс1 системи у фшансовш сфер1 поеднаш, а отже, I вщсутшсть кошт1в на одному еташ не примножуе 1х I на шших. Для Украши важливий досвщ шших кра!н у можливост1 формування цшсно! пенсшно! системи, яка може працювати в умовах самоокупност1 та самофшансування.
Анал1з останшх дослщжень 1 публжацш. В науковш л1тератур1 зустр1чаеться досить багато думок науковщв щодо можливост1 застосування передового досвщу р1зних заруб1жних кра!н I досить багато з них вважають найбшьш под1бним досвщ Республжи Польща в цьому процесс Серед таких дослщниюв вщзначимо Мостовенко О., Головаш Б., Чернявська Ю. [5], М1ндрову 3. [4], Рагулша I. [7] та шш1, яю в сво!х дослщженнях спираються на адаптацш досвщу Украши до пенсшних систем цившзованого свпу. Нав1ть вще прем'ер-мшктр ¿з сощальних питань С.Игшко заявив: «При проведенш пенсшно! реформи надзвичайно важливо враховувати досвщ наших найближчих сусщ1в, яю мали однаков1 з нами стартов! умови I досягли значних устх1в».[8]
Ефективному проведению пенсшно! реформи присвячеш цш 1нтернет-портали, яю покликан! виконувати сощальну та роз'яснювальну функцш серед
®Корчинський 1.О., Ковал1в 1.З., 2012
237
населения, та закликати певш защкавлеш структури до конструктивного д1алогу ¿з владою.
За твердження М.Гура «Традицшш пенсшш системи працюють не дуже добре в умовах високо! тривалост! життя \ низько! народжуваност!, оскшьки вони були розроблеш в часи нижчо! тривалост! життя { вищо! народжуваност!. 1ншими словами, рашше багато пращвниюв дшили свш вироблений продукт з декшькома пенсюнерами, а в наш час декшька пращвниюв змушеш дшити свш продукт з багатьма пенсюнерами.» [3] Тому, за нацюнальних реалш пенсшна система мае бшьше вигляд утопи, а шж перспективи розвитку. Отже, на нашу думку, потребуе подальшого дослщження питания пошуку та запровадження оптимально! модел! пенсшно! системи спираючи на досвщ шших кра!н.
Метою дослвдження е висв1тлення досв1ду запровадження пенсшних систем р1зних держав, який може бути корисним для вдосконалення ¿снуючо! системи в Укра!н1.
Виклад основного матер1алу. 1з встановленням ринково! системи господарювання в Укра!н1 постало питания розробки ново! концепц1! та ново! стратеги социального захисту, яка б забезпечила високий р1вень сощально! захищеност1 пенс1онер1в. За роки незалежност1 розроблен1 \ затверджен1 законодавч1 документа з пенс1йного забезпечення, визначено форми \ системи соц1ального захисту непрацездатних громадян, впорядковано управл1ння чинною пенсшною системою тощо. Закон про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсшно! системи, прийнятий парламентом 8 липня 2011року, започаткував нову пенс1йну реформу в Украшг
Зазначимо, що оцшка, яка дана цьому Закону громадськктю е неоднозначною, а окрем1 його положения потребують детальн1шого вдосконалення. Як показуе позитивний досв1д Польщ1, д1алог м1ж владою та зац1кавленими сторонами призводить до покращення якост1 пенсшних послуг. Виходячи з цього, вважаемо за необх1дне частково використати досвщ ¿нших держав з дано! проблеми, а окрем1 елементи запроваджувати в нашу дшсшсть.
Пенс1йному забезпеченню громадян у заруб1жних кра!нах прид1ляють значну увагу. Загальн1 системи пенс1йного забезпечення базуються на державн1й гарант!! договору м!ж покол!ннями - сол!дарност! поколшь, що передбачае розпод!л в!дпов!дальност! в межах поколшня ! м!ж поколшнями.
В економ!чно розвинутих кра!нах державш витрати на пенс!йне забезпечення значш (таб.1).
В 2000 роц! найбшьшу частку цих витрат - 10,5% вщ ВВП - зд!йснила Фшлянд!я, б!льше 8% вони склали в Шмеччиш (8,8%) та Польщ! (8,5%), найменше - в Рос!! (4,7%). Бшьше 5% ВВП на сощальне страхування витрачають США (5,1), Нщерланди (5,3), Велика Британ!я (5,5). В УкраЫ в 2000 р. так! витрати склали 8,7%, причому в перспектив! на пенсшне забезпечення зростуть майже у три рази ! в 2050 р. !х частка в наш!й держав! буде найбшьшою серед кра!н, що анал!зуються, - 24,2%. Схожа ситуащя спостер!гаеться лише в Роси, де на пенсшне забезпечення витрачатимуть 18,8% ВВП. Майже не змшиться частка цих витрат в США -5,7%, незначне !х зростання спостер!гаеться в Польщ! - на 0,6% та в Дани - на 2,5%. [1, с.190]
238
Таблиця 1
Витрати на пенсшне забезпечення, % вщ ВВП
Кра1на Р1к
2000 2005 2010 2020 2030 2040 2050
Украша 8,7 12,0 16,3 15,2 18,8 20,9 24,2
РоЫя 4,7 7,1 9,4 10,8 14,0 16,4 18,8
Польща 8,5 9,3 10,8 9,7 9,4 9,2 9,1
Шмеччина 8,8 9,2 10,2 10,5 11,5 12,1 12,3
Франщя 10,5 10,9 13,5 13,6 14,2 14,4 14,2
Велика 5,5 5,9 6,7 6,9 7,6 8,0 8,1
Бриташя
Нщерланди 5,3 5,5 6,5 7,8 9,3 10,3 10,3
Дашя 7,1 7,3 9,4 10,6 10,6 10,4 9,6
США 5,1 5,2 4,9 5,3 6,0 6,0 5,7
Вщомо, що в перюд становления \ розвитку сощального захисту населения у свт сформувалося дв1 модел1 захисту населения на випадок сощальних ризиюв. Це система О.Бкмарка та система У. Беверщжа. Основна мета першо! иолягла в оргашзащях сощального захисту на основ! взаемно! доиомоги I сощального страхування ирацюючого населения. Сощальш доиомоги в рамках сощального страхування призначалися лише за категор1ями ирацюючого населения та залежно вщ 1х доход1в. В основу друго! системи иокладено принцип забезпечення мммального сповивального споживчого бюджету всього населения держави.
Сощальне страхування побудоване на щеях канцлера О. Бкмарка, як1 полягають у тому, що роботодавщ I пращвники несуть усю повноту вщповщальност1 за формування фшансових ресурЫв на випадок настання сощальних ризик1в. Тобто, сощальне страхування являеться такою формою державного сощального забезпечення, яка передбачае розподш ризиюв м1ж застрахованими особами та взаемозалежност1 м1ж внесками I обсягом сощальних послуг. Сощальне страхування найбшьш вщповщае ринковш економщ, покликане забезпечити дотримання конституцшного права громадян на пенсшне забезпечення у старост!, в раз1 настання швалщност1, втрати годувальника I шших страхових випадках. Модель, що д1е у Шмеччиш базуеться на змшаному державно-приватному розв'язанш питания сощального захисту I колективнш вщповщальност1, але пщ контролем держави.
Результатившсть моделей сощального захисту населения залежить вщ здшснювано! державою сощально! пол1тики. Без сумшву, що сощальна пол1тика мае захищати бшьшкть населения. Саме так1 пщходи щодо сощально! пол1тики I, зокрема, пенсшного забезпечення, слщ би нам запозичити при подальшому вдосконаленш пенсшно! системи. Адже вщомо, що вдосконаленню немае меж, не дивлячись на тшьки що проведене реформування пенсшного забезпечення в Украшг
Шмецький вар1ант сощально! пол1тики визнаний позитивним завдяки в1рному вщбору сощально-економ1чнш модел1 розвитку суспшьства, який одержав назву сощально! ринково! економжи. Пенсшна система базуеться на змшаному державно-приватному принцип!, в якш д1е колективна вщповщальшсть за дану проблему пщ контролем держави.
Окрем1 положения шмецько! модел1 могли б бути використаш I подальшому вдосконаленш уже проведених реформ в Укра!ш у 2011рощ,
239
одним з важливим був би принцип активно! пол1тики держави - повно! зайнятост1 працездатного населения.
Перш1 законодавч1 акти, яю започаткували обов'язкове державне сощальне страхування прийнят1 у Шмеччиш наприюнщ XX ст. - сощальне законодавство канцлера О. Бкмарка. Саме вш винайшов оптимальну форму сощального захисту пращвниюв у ринковш економщ - обов'язкове сощальне страхування. Правда, цьому передувало приватне або добровшьне страхування, яке опиралося на цившьно-правов1 засади { не мало державного гарантування.
В р1зних держав е сво! пщходи щодо сощального захисту. Так, Скандинавсью краши перейняли сощально-демократичну модель, сутшсть яко! полягае в тому, що держава бере на себе значну частку вщповщальност1 за сощальний захист населения \ поряд з тим головним сво!м завданням ставить забезпечення повно! зайнятостг
Як в Укра!ш, так \ у Фшлянди, питания пенсшного забезпечення надзвичайно важлив1 та стають усе бшьш актуальними через старшня населения й постшне збшьшення видатюв на виплату пенсш. Основна мета реформи системи сощального забезпечення у Фшлянди полягае в пщвищенш добробуту населения. Незважаючи на економ1чний спад, в кра!ш в останне десятил1ття вдалося забезпечити фшансування пенсш \ зберегти стабшьшсть пенсшно! системи, в яюй поеднуеться приватна \ державна форми захисту [6, с.23].
Пенсшна пол1тика у Фшлянди призвела до створення системи, яку називають «системою трьох основ».
Перша основа - вихщ на пенсш у 65 роюв - передбачена законом про загальне пенсшне забезпечення по старост!. Проживши в кра!ш теля досягнення 18-р1чного в1ку понад 40 роюв, людина одержуе право на повну пенсш по старост!.
Друга основа. Понад 80% с1мей у Фшлянди одночасно з правом на пенсш по старост! мають право на додаткову пенсш. Идеться про системи сощального забезпечення окремого пщприемства або галуз1, про яю домовилися м1ж собою роботодавщ й пращвники.
Третя основа - ¿ндивщуальш види страхування життя й катталу, що пропонуються страховими компашями, де втручання держави обмежуеться встановленням додаткових пшьг на внески до певних розм1р1в [6, с.25].
Як бачимо, що система державного пенсшного страхування у Ф1нлянди мае складну структуру, а головною перевагою тако! «системи трьох основ» е змшане фшансування. Р1зш види пенсшного страхування дозволяють пенсюнерам досягти бажаного життевого р1вня теля виходу на пенсш.
Уряд США обрав л1беральну модель сощального захисту, яка вщокремлюе сощальний захист вщ вшьного ринку та обмежуеться захистом лише тих, хто позбавлений шших доход1в. Пенсшне забезпечення при данш модел1 виршуються через трудов! вщносини м1ж роботодавцями найманими труд1вниками, матер1альш вщносини м1ж пщприемствами \ найманими пращвниками при активнш \ безпосереднш участ1 профспшок. Поряд з тим, держава значш суми кошт1в видшяе на забезпечення сощального захисту населения згщно розроблених програм сощального захисту. Це кошти на професшну пщготовку \ перепщготовку кадр1в, надання допомог тим особам,
240
що И потребують, в тому числ1 у натуральнш форм1, безкоштовну медичну допомогу, субсиди на житло тощо.
Експерти ще до здшснення реформування пенсшно! системи \ Укра!ш та ирийняття шших заход1в вважали, що для нашо! держави найкращою моделлю сощального захисту е сощально-демократична та неоконсервативна модель. Ексиертна оцшка р1зних моделей сощального захисту представлена на рис. 1. [2, с.29]
А)Сощально-демократична модель
г4- 40%
Держава бере на себе значну
частку в1дпов1дальност1 за
соц1альнии захист, у тому числ1
забезпечення повно! зайнятост1
Адекватшсть В)Неоконсервативна модель -40%
моделей Сощальна Проблеми сощального захисту
сощального експертиза ■4- вир1шуються на зм1шаному
захисту (мошторинг державно-приватному принцит з
населения РИЗИК1В, 4— дшчою системою обов'язково!
сощально- оцшка колективно1 в1дпов1дальност1 тд
економ1чним сощального контролем держави.
умовам Украши потенщалу) С)Модель Беверщжа - 16%
Модель сощального захисту, згщно
з якою кожнии член сустльства
повинен бути охоплений
сощальною страховою або
грошовою допомогою. Головне
завдання держави - захист
м1н1мальних ЛОХОЛ1В.
Б) Неол1беральна модель - 4%
Сощальний захист забезпечуеться
переважно тдприемцями
■4- пращвниками в особ1 профстлок.
Рис.1 Ексиертиа оцшка адекватное™ рпннх моделей сощального захисту населения сощально-економ1чними умовами Укра'шн (2000 рж).
Навколо ще! проблеми починалися дискусп, були суперечлив1 точки зору, в результат! чого бшьшкть фах1вщв прийшли до висновюв, що Укра!ш слщ обрати модель Беверщжа. Украша вже тод1 взяла курс европейських кра!н з перехщно! до ринку економши, основним завданням яко! було створення середнього класу власниюв, що ув1брав би в себе пол1тично активну \ економ1чно сильну частину суспшьства.
241
Зазначимо, що цього не сталося, але все ж таки украшська модель сощально ор1ентовано! економжи передбачала забезпечення сощально гарантованого мш1муму сощальних потреб для життя громадян, хоч \ вщсутня активна пол1тика зайнятост1 населения.
Найщншше модел1 ор1ентовано! економжи в тому, що вона передбачае не тшьки сощальний захист, але й створення такого оргашзацшно-економ1чного оргашзму, який би сприяв зменшенню частини населения, що потребуе сощально! допомоги [2, с.34].
Одшею з перших кра!н, в якш запроваджено обов'язкову накопичувальну систему, була Чилг Вона там д1е понад тридцять роюв. Реформа пенсшно! системи була проведена у 1981 рощ. Пщставою для И введения послужили фшансов1 проблеми, дефщит державного бюджету, недостатшсть кошт1в для виплати пенсш у солщарнш систем!, часткова потреба у стимулюванш зростання економжи держави.
Запровадження обов'язково! накопичувально! пенсшно! системи в Чил1 ощнюеться позитивно, а И д1яльшсть устшною. Поряд з тим тут постшно здшснюеться анал1з функщонування дано! пенсшно! системи, виявляються проблемш питания та йде пошук !х виршення. Це сприяе вдосконаленню мехашзму накопичення внесюв, розм1ру виплат, зростанню пенсшних актив1в, формуванню швестицшно! пол1тики.
В Чил1 обов'язков1 внески акумулюються у приватних пенсшних фондах. В центр! уваги перебувае контроль над реальною дохщшстю накопичувально! пенсшно! системи. За перюд 1981 року до 2002 року дохщшсть становила 6,11%, а за 2002-2010рр. - 6,28% за зваженим швестицшним портфелем. 1з 2002 року у кра!ш запроваджена система мультипортфел1в: портфель А - найбшьш ризиковий (дозволяе швестувати в акци вщ 40% до 80%), портфель В - ризиковий ( вщ 25% до 60%), портфель С -зважений (вщ 10% до 40%), портфель Б - консервативний (вщ 5% до 20%), портфель Е - найбшьш консервативний (0%). Зважений швестицшний портфель (С) був характерний для обов'язково! накопичувально! пенсшно! системи Чил1 з 1981 рощ, тому дохщшсть за ним можна вважати показником дохщност1 обов'язково! накопичувально! системи за весь перюд !! швестування I цш кра!ш [5,с.11].
Для зростання дохщност1 накопичувально! системи здшснюеться швестування пенсшних актив1в закордон, там дозволяеться швестування вартост1 пенсшних актив1в до 80 вщсотюв, а на початковому еташ в шоземш щнш папери дозволялося швестувати лише до 5 % вартост1 актив1в.
Важливим показником накопичувально! пенсшно! системи в уЫх кра!нах, де д1е така, е обсяг адмшктративних видатюв. Це стосуеться Чилг Вщомо, що ¿з збшьшенням утримання кошт1в з шдивщуального рахунку учасника, зменшуеться йому виплата пенсш. В цш держав! з метою зниження адмшктративних видатюв запровадили конкуренщю м1ж пенсшними фондами I це дало позитивш результати.
Отже, як заявляв О.Храмцова, проведения конкурсу в Чил1 - один ¿з способ1в зменшення адммстративних видатюв та спрямування кращого обслуговування учасниюв системи [10,с.12].
Вагомим фактором, що визначив усшх реформи, стала сприятлива демограф1чна обстановка, осюльки в Чил1 всього 8% населения пенсшного в1ку
242
(в УкраЫ та Роси приблизно 16%), а на одного пенсюнера приходиться 12,8 працюючих. Також необхщно врахувати, що реформа пенсшно! системи проводилась в умовах значного пожвавлення економжи.
Чилшська пенсшна реформа мае на мет1 виключити вплив держави на системи пенсшного забезпечення. У минулому це полягало у визначенш меж розм1р1в пенсш 11хньо1 шдексаци
У Чил1 використовувана система охоплюе приблизно тшьки 60% населения, що працюе за наймом. У сектор! нелегально! трудово! д1яльност1 досить часто не сплачують страхов! внески самозайнятим населениям, особами, що працюють на неповнш ставщ I безроб1тними, оскшьки вони не рщко не мають достатшх фшансових засоб1в, щоб сплачувати страхов! внески. Таким чином, вони виключеш ¿з системи пенсшного забезпечення.
Щкавою моделлю сощального захисту населения е модель прийнята в Япони, в основ! яко! покладено нормативш вщносини роботодавщв I пращвниюв. Ф1рми видшяють вщчутш виплати сво!м сшвроб1тникам на сощальш заходи, а вщношення кожного окремого пращвника до корпораци сформульоване, як вщношення до одше! ф1л11. Тут д1е система довгострокового пожиттевого найму та трудового стажу, як важливого чинника для призначення пеней. А досягнення науково-техшчного прогресу е важливим фактором економ1чного розвитку та економ1чною основою суспшьного захисту населения.
У Польщ1 пщходи реформи пенсшно! системи дещо шшг Тут вивчалися, обговорювалися, анал1зувалися р1зш модел1 пенсшного забезпечення -чилшсько!, шмецько!, шведсько! та шших держав протягом декшькох рок1в у 1999 рощ уряд краши пров1в реформу пщ назвою «Безпека через плюрал1зм». II результатом стала трир1внева пенсшна система, що складалася з трьох стовтв: не фшансових персональних рахунмв (обов'язкова солщарна система, 1 р1вень), фшансових персональних рахунюв (обов'язкова накопичувальна система, 2 р1вень) та добровольного недержавного пенсшного забезпечення (третш р1вень). Ус1 три стовпи взаемодоповнюють один одного. Внески в пенсшне страхування за в1ком за рахунок власних кошт1в у р1вних частинах фшансують страхувальники та платники внесюв. Пенсшний внесок становить 19,52% зароб1тно! плати, частка роботодавця -9,76% зароб1тно! плати. На фшансування першого р1вня спрямовуеться 12,22% (переважно кошти роботодавця), до другого р1вня - 7,3% кошт1в пращвника. [9, с.22]
Кожен пращвник зобов'язаний в Польщ1 сплачувати 7,3% ¿з зароб1тку до приватного пенсшного фонду, який вони обирають самостшно. Як стверджують польсью демографи за перюд з 2002 року до 2050 року стввщношення м1ж кшькктю пращвниюв та пенсюнер1в у кра!ш може зменшитися з 4 до 1,5. За таких умов державна система пенсшного забезпечення не зможе вберегти л1тшх людей вщ бщностг Тому з кожним наступним поколшням все бшьшо! ваги набуватимуть другий I третш стовпи пенсшно! системи. [9, с.22]
Висновки. Отже, в кожнш кра!ш обирають таку модель пенсшного забезпечення, яка найбшьше пщходить в даних сощально-економ1чних умовах для суспшьства.
Украша повинна вщдати перевагу однш з цих систем або створити свою власну спираючись на демограф1чну ситуацш, проблематичшсть повноти наповнення пенсшних фонд1в, зубожшня населения тощо. Основним стимулом
243
формування достатшх пенсшних фонд1в на Bcix стад1ях стане лише поступове масштабне зростання доход1в населения, адже бщш люди не думають про свое майбутне.
Л1тература
1. Бондарчук I. Оргашзащя систем пенсшного забезпечення в заруб1жних кра!нах Л.Бондарчук//Актуальш проблеми економки.-2011.-№7(121).-С.189-194.
2. Борецька Н. Сощальний захист населения на сучасному eTani: стан i проблеми: Монограф1я./Н.Борецька - Донецьк: Янтра. 2001р. - С. 352.
3. Гура М. Пенайна реформа: Виклик для Украши /М.Гура [За ред.. Марчша Свенчщю, 1нни Чапко, Анастас!! Срмошенко]. - К.: Анал1тично-дорадчий центр Блакитно! стр1чки ПРООН, 2008.- 68 с. - с. 16
4. Мшдрова 3. Пенсшна реформа: досвщ Польщ1 / З.Мшдрова // Зб1рник науково-техн1чних праць Укра!нського ДЛУ: Науковий в1сник. - 2004. - №4. -с.266-269.
5. Мостовенко О. Позитивн! та негативн! наслщки пенс1йно! реформи / О.Мостовенко, Б.Головаш, Ю.Чернявська //Проблеми системного п1дходу в економщг - 2011. - №4. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2011_4/Mostovenko_411.htm
6. Плаксш М. Пенс1йна система Фшлянди /М.Плаксш //В1сник Пенс1йного фонду Украши. - 2012р. - №2. - С.23-25.
7. Рагулш I. Системи сощального страхування в Польщ1 та Румуни / 1.Рагул1н // [Електроннийресурс]. Режимдоступу: http://www.klubok.net/article2537.html
8. TirinKO по!де до Польщ1, щоб вивчити досв1д проведения пенс1йно! реформи [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://news.dt.ua/POLITICS/tigipko_poyide_do_polschi,_schob_vivchiti_dosvid_pr ovedennya_pensiynoyi_reformi-78574.html
9. Храмцова О. Безпека через р1зномаштшсть /О.Храмцова// В1сник Пенс1йного Фонду Украши. - 2010. - №1 - С.22.
10. Храмцова О. Накопичувати кошти на майбутню пенсш /О.Храмцова// Вкник Пенс1йного фонду Украши. - 2011р. - №8. - С.11.
Summary Korchinskij I., Kovaliv I.
Lviv National Agrarian University ADAPTATION OF EXPERIENCE IN IMPLEMENTATION OF PENSION SYSTEMS IN FOREIGN COUNTRIES
The experience of foreign countries as for the organizing of population retirement plan is highlighted in the article. The main methods and models of realizing of state social safety net of population are determined in the article. The possibilities of their usage for the reformation of retirement system in Ukraine are proved in the article.
Key words: retirement system, retirement plan, retirement reform, foreign experience
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
244
