CC BY
155
Основними вимогами до системи управлшня витратами, що притаманнi також тдприемствам залiзничного транспорту з урахуванням !х галузевих особливостей е [2]: недопущення зайвих витрат, комплексний характер управлшських рiшень, вдосконалення шформацшного забезпечення, орiентованiсть на стратегiчнi цш розвитку пiдприемства, управлiння витратами на рiзних стадiях життевого циклу продукцп.
Запропонована схема реалiзацil механiзму дозволяе значно пiдвищити ефективнiсть управлiння витратами на шдприемсга та стати основою його сталого розвитку на майбутне.
Висновки. Таким чином, сучасш шструменти моделювання дозволяють розробити удосконалений мехашзм управлiння витратами, який виступае взаемопов'язаним комплексом заходiв управлiнського впливу на процес виникнення i поведiнку витрат пiд час здiйснення господарсько! дiяльностi та спрямований на досягнення !х оптимального рiвня. Застосування такого мехашзму управлiння надасть змогу
пiдприeмствам ефективно функцюнувати та отримувати конкурентш переваги як в поточному перюд^ так i в довгостроковш пepспeктивi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Горелкша А.Л. Ошгашзащя системи yпpавлiння витратами / А.Л. Горелкша // Державне yпpавлiння. - 2006, № 2. - С. 251-255.
2. Партин Г.О. Оцшка концепцш управлшня витратами суб'екпв господарювання / Г.О. Партин // Репональна eкономiка. - 2008. -№2. - С. 44-50.
3. Потетюева М. В. Особливосп yпpавлiння витратами на залiзничномy тpанспоpтi / М. В. Потетюева // Залiзничний транспорт Украши. — 2006. — № 2. — С. 76—78.
4. Серпенко М.М. Системно-ситуацшне yпpавлiння витратами локомотивного господарства залiзничного транспорту : автореф. дис. канд. екон. наук: спец. 08.07.04 / М.М. Серпенко. - К., 2006. -20 с.
Аннотация. Рассмотрены проблемные аспекты процесса управления затратами предприятий. Определены основные составляющие модели управления затратами и предложен порядок реализации усовершенствованного механизма управления ими.
Ключевые слова: затраты, управление затратами, механизм управления затратами.
Summary. Considered problematic aspects of cost management. The main components of the existing models of government expenditure and proposed order of implementation of advanced management mechanism. Keywords: cost, cost management, cost control mechanism.
Рецензент д.е.н., професор ХНЕУАреф'ева О.В. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТСлагш Ю.В.
УДК 316.4
РОЛЬ ШТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ У ФОРМУВАНН1 СУЧАСНО1 МОДЕЛ1 РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЛУ
Маркова Н.С., к.е.н., доцент (ХНЕУ)
До^джено взаемозв 'язки мiж етапами управлшня персоналом та його моделями 13 визначенням ролi ттелектуального капiталу.
Ключовi слова: штелектуальний каттал, персонал, розвиток персоналу.
Постановка проблеми та ïï зв'язки з науковими чи практичними завданнями.
Розповсюдження практики використання надбань штелектуального катталу при шдвищенш
конкурентоспроможносп тдприемства передбачае врахування пpофeсiйно-квалiфiкацiйних та емоцшно-штелектуальних здiбностeй персоналу, створення умов для ïx генезису. Виходячи з того,
© Маркова Н.С.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост № 36, 2011
що iнтелектуальний капiтал (теоретичний змiст викладено в попереднiх роботах автора [1]) трактуеться як штелектуальш ресурси, що втiленi у сукупносп наукових, професiйних та загальних знань пращвнишв, !х досвiдi, вмiннях, навичках, як1 створюють продукти штелектуально! дiяльностi, що можуть належати як його винахшнику, так i iншим суб'ектам господарювання та використовуються з метою одержання додатково! вартостi, вiн закладае пiдвалини створення ново! моделi розвитку персоналу. Останне е поняттям, що псно корелюе з розвитком тдприемства. Виходячи з цього, можна констатувати факт взаемозв'язку розвитку тдприемства вш того чи залучений до системи менеджменту штелектуальний капiтал, що й обумовлюе актуальнiсть дослiдження.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш, на ят спираеться автор з посиланням на джерела. Питання, що пов'язаш iз застосуванням можливостей iнтелектуального каппалу, його роллю у пiдвищеннi рiвня капiталiзацil пiдприемства та розвитку персоналу, викликають зацiкавленiсть з боку вичизняних дослiдникiв, серед яких доцiльно вшокремити Гавкалову Н. Л., Гриньову В. М., Грiшнову О. А., Кендюхова О. В., Онiкiенка В. В., Савченка В. А., Семишну М. В., Чухно А. А. Не менш важливi для вичизняно! науково! думки та практичного застосування пращ зарубiжних дослiдникiв: Беккера Г., Едвшсона Л., Клейна Д., Мелоуна М., Прусака Л., Тейлора К., Шульца Т. тощо. Центральне мiсце в !х дослiдженнях посiдае вирiшення проблеми пiдвищення суспiльного виробництва на основi використання iнтелектуального капiталу пiдприемства.
ВидЫення невиршених частин загальног проблеми, котрим присвячуеться стаття. Спад дшово! активносп вичизняних пiдприемств, зумовлений розвитком свпово! фшансово! кризи, унеможливлюе впровадження й використання провiдних технологiй розвитку персоналу, що повинно забезпечувати у шнцевому випадку розвиток всього тдприемства на основi використання накопиченого професшно-квалiфiкацiйного, iнтелектуально-креативного, особистiсного потенцiалу. Тому уявляеться безумовно корисним для сучасно! теорп та господарсько! практики вичизняних пiдприемств розглянути iснуючi науковi уявлення про бачення мiсця iнтелектуального каппалу у формуваннi сучасно! моделi розвитку персоналу, а також запропонувати авторське бачення даного питання.
Формування цтей статтi (постановка завдання). Дослщження специфiки розвитку будь-яких систем надають методологiчнi засади для виявлення особливостей, функцш та принципiв,
обгрунтування структури, пошуку взаемозв'язк1в окремих моделей розвитку персоналу. Неоднозначне тлумачення ролi iнтелектуального капiталу ускладнюе управлiння, призводить до вибору методiв управлiння, неадекватних iснуючим умовам. Тому мета роботи означаеться виявленням взаемозв'язку мiж етапами управлшня персоналом та його моделями iз визначенням ролi iнтелектуального каппалу.
Виклад основного матерiалу до^дження з обГрунтуванням отриманих наукових результатiв. В загальному виглядi модель характеризуеться образом реального об'екту в матерiальнiй або шеальнш форм^ створюеться для об'екпв, безпосередне вивчення яких пов'язано з певними труднощами. Вiдповiдно до визначених етатв автором вiдокремлено так1 моделi розвитку персоналу: технiкоцентричну, бюрократичну, сощоцентричну, партисипативну,
знанневоорiентовану. Схематично зв'язок мiж визначеними етапами управлiння персоналом та моделями його розвитку наведено на рис 1.
Незважаючи на те, що в економiчно розвинених кра!нах чiтко простежуеться еволюцiя використання моделей розвитку персоналу, на вiтчизняних пiдприемствах по-рiзному ставляться до специфiки цього процесу. Техшкоцентрична модель розвитку передбачае акцентування уваги на розвитку не персоналу, а техшки та технологи виробництва, використання "потопнно!" системи оргашзаци працi, нiвелювання уваги до потреб пращвнишв. Основною метою розвитку виробництва виступае нарощення його обсяпв, тодi як ядро персоналу складають низько- та неквалiфiкованi робпники, що не мають жодних сощальних гарантiй з боку держави.
Бюрократична модель визначае розвиток персоналу тшьки в межах посадових обов'язшв без апеляцil до особистiсних потреб та сощальних аспекпв функцiонування колективу.
Визначення головуючо! ролi морально-психолопчного клiмату в колективi, розвиток персоналу не тшьки з професшно! точки зору, але й як елементу сощуму передбачае застосування сощоцентричнох моделi розвитку персоналу. Вiдповiдно до И сутносп розвиток персоналу необхiдний для тдвищення продуктивностi працi, але тшьки в контексп специфiки розвитку шших членiв колективу.
Сутнiсть партисипативно! моделi розвитку персоналу полягае у тому, що пращвники спiльно з HR-менеджером та безпосереднiм керiвником визначають вектори власного розвитку в контексп специфiки дiяльностi пiдприемства, кон'юнктурно! позицil на ринку, стратепчних орiентирiв тощо. При цьому важливим аспектом е орiентацiя на бажання iндивiда розвиватися.
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 36, 2011
Рисунок 1 - Зв 'язок мiж етапами управлтня персоналом та моделями його розвитку
3HaHHeBoopieHTOBaHa модель передбачае розширення меж можливостей "ключових" спiвробiтникiв у напрямi !х розвитку з тим, щоб акумулювання знань та штелекту сприяло пiдвищенню статусу тдприемства, його ринковому iмiджу, що, вiдповiдно, веде до органiзацшно-економiчноl ефективносп його дiяльностi. Накопичення знань вщбуваеться як на матерiальних носiях даних (електронних та паперових документах), так i в головах кожного ствробггаика. Для еволюцп економiки, вщомо1 знаннями (knowledge-driven economy), необхiдний розвиток та розповсюдження iнформацiйних технологiй, що дозволяють трансформувати знання в iнформацiю та в закодованому виглядi передавати 1х через комунiкацiйнi мереж1.
За оцшками експертiв, в промислово розвинутих крашах приблизно 40% ВВП вже зараз створюеться на базi знань, а устх нацюнально1 економiки визначаеться ефективтстю в збираннi та використаннi знань та технологш [2]. Вкладання в знання, створення мереж знань е ключовим чинником розвитку нововведень, а 1х розповсюдження - джерелом продуктивностi та розвитку персоналу. В даний час вщбуваеться змши парадигми розвитку суспiльства, а разом з нею парадигма инцево! освгга. II мiсце займае парадигма безперервного навчання. Задача формування мотивацп людини до навчання протягом всього життя стае найбiльш актуальним, адже вiд ll успiху залежать i темпи науково-технiчного прогресу, i розвиток економiки нового типу (економжа знань), i реалiзацiя концепцп сталого розвитку суспiльства [2]. Дана модель
акумулюе максимально можливе використання штелектуального катталу, який автор пропонуе розглядати через матерiалiзованi знання та штелектуальт надбання персоналу тдприемства.
Висновки. Вибiр моделi розвитку персоналу залежить вiд дИ багатьох чиннишв, адже абсолютне копiювання досвiду зарубiжного досвiду веде до помилок в управлшт, тому з тим, щоб обрана модель була адекватна необхщно И адаптувати до сучасних вимог господарювання.
Це важливе положення базуеться на теорп людського та штелектуального капiталiв, прiоритетi освiти, важливостi знань та шформацп у процесi виробництва, що характерно для iнтелектуально-iнформацiйного етапу розвитку суспiльства. Сенс знанiеорiенттованого управлшня сам по собi виходить iз можливостей персоналу агрегувати й трансформувати шформацш в знання, що тдвладно тiльки людськ1й iстотi, причому як суб'екту сощальному. Процес розвитку персоналу, з одного боку, е бшьш ефективним в тому випадку, коли знання стають основною конкурентною силою на ринку, а политика тдприемства прагне до постшного !х оновлення, поповнення та кодифiкацil iнформацil, з шшого -iснуе загроза виробничого шпигунства та продажу iнформацil з боку ненадшних працiвникiв. Основними напрямами реалiзацil вказаного положення е:
використання зарубiжного досвiду у створент умов для запровадження знанневомютких технологiй теорiй людського та штелектуального катталу;
налагодження випуску наукомiсткоl
Вк'ник економ1ки транспорту i промисловост1 № 36, 2011
конкурентоспроможно! продукцiï, ïï
експортування, що можливо тiльки при високому pÍBHÍ професiйно-компетентнiсного рiвня, передбачае створення нових робочих мiсць й позицюнування краïни як мiжнародного лiдеру продажу штелектуального потенцiалу, втiленого в шнцевих результатах працi;
стабiлiзацiя й поступове змщнення полiтичноï ситуацiï в кршт, що е iндикатором розвитку вах iнших сфер: соцiально-економiчноï, законодавчо1', науково-технолопчно1',
природоохоронно!' тощо.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Маркова Н. С. Сучаст тдходи до визначення iнтелектуального капiталу / Н. С. Маркова // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятия: Сб. научн. тр. В 2 т. - Донецк, 2004.
- Т. 2 - С. 476-483.
2. Мясоедова Т. Г. Человеческий капитал и конкурентоспособность предприятия / Т. Г. Мясоедова // Менеджмент в России и за рубежом.
- 2005. - № 3. - С. 29-36.
Аннотация. Исследовано взаимосвязи между этапами управления персоналом и его моделями с определением роли интеллектуального капитала.
Ключевые слова: интеллектуальный капитал, персонал, развитие персонала.
Summary. Investigational intercommunications are between the stages of management a personnel and hismodels with determination of role of intellectual capital.
Keywords: intellectual capital, personnel, development of personnel.
Рецензент д. е. н., професор ХНЕУ Гавкалова Н.Л. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
УДК 334.716:658
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ СТ1ЙКОГО РОЗВИТКУ ШДПРИСМСТВА
Мщенко С.П., к.е.н., доцент (ХНАДУ)
Розкрито сутнгсть моментно'1 та динам1чно'1 економ1чноЧ стшкостг як основных характеристик стшкого розвитку тдприемств. Визначено етапи формування стратеги стшкого розвитку тдприемств.
Ключовi слова: cmiÜKicmb, розвиток, тдприемство, стратегш.
Постановка проблеми та ïï зв'язки з науковими чи практичними завданнями.
В умовах збшьшення швидкосп i масштабiв глобальних економiчних змш при зростант зовнiшньоï та внутрiшньоï невизначеносп стають актуальними питания забезпечення здатносп вичизняних тдприемств протидiяти впливам зовтшнього середовища. Виршення сучасних завдань iнновацiйноï модертзацп та структурноï перебудови вiтчизияноï економiки неможливо без стшкого економiчного розвитку тдприемств.
Причинами особливоï уваги до проблем стшкосп розвитку вичизняних тдприемств можна назвати: 1) важко прогнозовану нестабшьтсть, яка
© Мщенко С.П.
обумовлена макроекономiчними чинниками, що важко щддаються регулюванню з боку тдприемства; 2) необхiднiсть реструктуризацiï та реформування промисловостi Украïни. В таких умовах з метою забезпечення стшкого та ефективного розвитку тдприемствам необхвдно пристосовуватися до сприятливих i несприятливих зовнiшнiх змiн умов господарювання, виявляти вiдповiднi варiанти поведiнки шляхом створення надшних компенсацiйних механiзмiв.
Аналiз остантх до^джень та видтення невиршених частин загально1' проблеми. Проблеми стшкого економiчного розвитку економiчних систем рiзного рiвня - нацiональноï
ЕЯсник економ1ки транспорту i промисловост № 36, 2011
