CC BY
11
Вкник Дшпропетровського унiверситету. CepiH: геологiя, географш. 2016. 24 (1), 144-150. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria geologia, geographia Dnipropetrovsk University Bulletin. Series geology, geography. 2016, 24 (1), 144-150.
doi: 10.15421/111622
http://geology-dnu.dp.ua
УДК 378 (09)
25 poKiB з часу вщновлення геолого-географiчного факультету ДНУ: iсторiя становлен-ня та сьогодення
Н. П. Шерстюк, В. В. Безуглий
Дтпропетровський нацiональний yuieepcumem шет Олеся Гончара, Днiпропетровськ, Украша, e-mail: sherstuknp@inbox.ru
Наведено основш в1хи кторй" створення та становления геолого-географ1чного факультету у Дншропетровському (Ка-теринославському) ун1верситет1. 1стор1я цього факультету почалася з 1921 р., коли на баз1 Институту теоретичних наук було створене геолого-географ1чне в1дд1лення, яке з 1937 р. перетворилося на потужний факультет. У довоенш часи геолого-географ1чний факультет був одним 1з найб1льших в ушверситеть Його д1яльн1сть перервала Друга свггова в1йна. Перед окупац1ею Дн1пропетровська факультет пере1хав до Оренбурга та мкт Уралу i Сиб1ру. П1сля вшни авторитет факультету зростав, кра'Ш потрiбнi були освiченi геологи, топографи, метеорологи, гвдрологи, мiнералоги, вчителi. Однак у 1960 р. через кардинальш реоргашзацшш процеси в ДДУ геолого-географiчний факультет було закрито, а навчання студенев припинено. В1дродження факультету ввдбулося у вереснi 1990 року. Ниш геолого-географiчний факультет ДНУ iменi Олеся Гончара складаеться з трьох кафедр (ф!зично1 та економiчноl географй", гвдрометеорологй" та геоекологй", геолога та пдрогеолога), на яких навчаються понад 250 студенлв. Ключовг слова: утверситет, геолого-географгчний факультет, кафедра
25 Years of Geology and Geography Faculty of Oles Hochar DNU Renewal: History of Formation and the Present
N.P. Sherstyuk, V.V. Bezugly
Oles Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnepropetrovsk, Ukraine, e-mail: sherstuknp@inbox.ru
The major milestones of Geology and Geography Faculty of Dnipropetrovsk (Katerynoslav) University creation and development is provided. The history of Geology and Geography Faulty of Katerynoslav University started in 1921, when on the basis of the Institute of theoretical sciences Geology and Geography Department was established, which since 1937 became a powerful faculty. In pre-war times, Geology and Geography Department was one of the most powerful ones at the University. It included the largest number of departments (10) in DSU (Dnipropetrovsk State University). Despite all the domestic and economic difficulties before the war, Geology and Geography Faculty was gradually becoming a powerful scientific and educational centre in the region. Regular activities of the Faculty was interrupted by World War II. Before the occupation of Dnipropetrovsk the faculty moved to Orenburg and the other cities of the Urals and Siberia. A lot of teachers and students went to the front on the call or voluntarily. After the war the authority of the faculty was growing as the country needed qualified geologists, topographers, hydrometeorologists, hydrologists, mineralogists and teachers. However, in 1960 because of drastic reorganization processes in DNU, Geology and Geography Faculty was closed and the training of students stopped. The Departments of Geological direction were reorganized and the Department of Geography was transferred to the other faculty and trained only specialists of correspondence form of education. The revival of Geology and Geography Faculty took place in September, 1990. Professor G.V. Pasichny, associate professors V.V. Bogdanovic, I.S. Danilov, I.N. Barg contributed a lot into the development of the Faculty. Doctor of Geographical Sciences, professor G.V. Pasichnyi, a well known paleogeographer in Ukraine, became the Head of the Faculty, that initially consisted of 3 departments (physical and economic geography, geology and hydrogeology). Nowadays Geology and Geography Faculty of Oles Honchar Dnipropetrovsk National University consists of 3 departments (Physical and Economic Geography, Hydrometeorology and Geoecology, Geology and Hydrogeology) where more than 250 students study.
Key words: University, Geology and Geography Faculty, Department.
1сторш геолого-географiчного факультету в Катери-нославському ушверситет почалася з 1921 р., коли на 6аз1 1нституту теоретичних наук (1ТЕН), кер1вником якого був вщомий академш Л. В. Писаржевський, було створене геолого-географ1чне вщдшення на чол1 з проф. Л. Л. 1вановим, учнем академша В. I. Вернадського. Згодом, у 1923-1924 навчальному рощ вщдшення було лшвщоване у звязку з його злиттям ¡з природничим, однак програми { навчальш плани залишилися старими.
Катеринославський ушверситет у скрутш часи становления радянсько! влади позбувся статусу уш-верситету 1 отримав назву «Катеринославський вищий шститут народно! освгти» (КВ1НО), до складу якого увшшли пять вщдшень (математики, природниче, х1мн, юторн, мови { л1тератури). У цей перюд аш геолопчш, аш географ1чш дослщження майже не проводилися.
10 березня 1933 року постановою РНК УСРР «Про оргашзащю на Укршт державних ушверси-тепв» у Дшпропетровську вщновлюеться д1яльшсть державного ушверситету в склад1 чотирьох факуль-тепв: ф1зико-математичвдго, х1м1чного, геолопчвдго та бюлопчного. Вщтод1 справд1 настае перюд роз-квгту геолопчно! осв1ти на Дшпропетровщиш. У цьому ж рощ до складу наукових заклад1в ДДУ були введет 1нститут геологи та геоф1зична лаборатор1я. В 1935 рощ з шщативи Л. Л. 1ванова вщкрився мшералопчний музей, колекци якого вщображали поширення корисних копалин по територи Украши, Уралу, Кавказу, Середньо! Ази, Казахстану, Алтаю, Далекого Сходу, Камчатки, Сахалшу тощо.
1з 1937-1938 навчального року розпочалося ю-нування географ1чного факультету, який мав спшь-ний з геолопчним факультетом деканат { згодом був перетворений на географ1чне вщдшення единого геолого-географ1чного факультету.
Важю часи полгтичних репресш кшця 30-х роюв XX ст. позначилися { на д1яльност1 геолого-
Мкце геолого-географiчного факультету в оргашзацшнш
географ1чного факультету. Протягом двох роюв (1937-1939) не здшснювався наб1р студенев на геолопчне вщдшення факультету. Причина була традицшною для тих чашв - «масове засилля воропв народу на геолопчному вщдшенш факультету», через що велику кшьюсть викладач1в та нав1ть студенев було репресовано (1). У 1939-1940 навчальному рощ наб1р був вщновлений, другий { третш курси геолопв видшеш з вщповщних куршв географ1чного вщдшення.
У довоенш часи геолого-географ1чний факультет був одним ¡з найпотужшших в ушверситет1, в 1940 р. до його складу входила найбшьша кшьюсть кафедр у ДДУ - десять (табл. 1).
На геолопчному вщдшеш на 1 вересня 1940 року функщонували шють кафедр:
- кафедра петрографы (в. о. зав. каф. доц. Кашболоцький Павло Михайлович);
- кафедра мшералогп (в. о. зав. каф. доц. Виноградова Свгешя Олександр1вна);
- кафедра корисних копалин (зав. каф. проф. Танатар Йосип 1саакович);
- кафедра ¡сторичног геолога (в. о. зав. каф. доц. Карлов Микола Миколайович);
- кафедра г1дрогеологИ (в. о. зав. каф. доц. Браун Григорш Григорович);
- кафедра геотектошки та геоморфологи (зав. каф. проф. Семененко Микола Пантелеймонович).
На географ1чному вщдшенш працювало чотири кафедри:
- кафедра фгзичног географИ(в. о. зав. каф. проф. Ншолаев Микола Григорович);
- кафедра економ1чног географп(в. о. зав. каф. ст. викл. Якубашс Микола Борисович);
- кафедра геодезп та картографп (в. о. зав. каф. ст. викл. Шеляков Микола Сергшович);
- кафедра грунтознавства (в. о. зав. каф. ст. викл. Стадшченко Василь Георгшович).
Першими деканами обеднаного факультету
Таблиця 1
грук^ ДДУ в 1940-1941 н. р. (за [2])
Факультети Шльюсть Шльюсть Шльюсть
кафедр професор1в доцент1в
Геолого-географiчний 10 3 5
Бюлопчний 9 5 4
Мехашко-математичний 8 2 6
Фiзичний 6 3 3
Фшолопчний 5 - 4
Хiмiчний 5 3 2
1сторичний 2 - -
Загальноушверситетьсю кафедри 6 - 3
Усього 51 16 27
були призначеш проф. М. Г. Ншолаев, а з 1939 р. -директор НД1 геологи Н.З. Хмарський.
На факультет були запроваджеш едиш типовi навчальнi плани, жорсткiй регламентаци пiддалися программ з д1алектичного та юторичного матер1ал1з-му, полпичнох економи, шоземно1 мови, вшськово1 пiдготовки, (^зично! культури; загальними для всiх спещальностей факультету були такi предмети як тополопя, загальна фiзична географiя, географiя рослин з основами ботанiки, географiя rрунтiв з основами грунтознавства, географiя тварин з основами зоологи, юторична геологiя, картографiя, ме-теоролопя, клiматологiя, фiзична географiя СРСР, економiчна та полiтична географiя свiту.
Одшею з вагомих довоенних проблем у житп геолого-географiчного факультету була нестача на-вчально-виробничих площ. Деяю кафедри i лабора-тори навiть не мали окремих кабшеив або юмнат. Були лаборатори, що мали дуже цшне обладнан-ня, однак через вщсутшсть постiйних примiщень використовували його невелику частину. Заняття студентiв велися в другу i частково в третю змiну. Контингент студентiв факультету був потужним i в цшому складав до 15-20 % вщ загального по уш-верситету (табл. 2).
спещалютами ¡иституту геологи ДДУ досл1джували властивостi червоно-бурих та шших видiв глин як будiвельиого матер1алу й сировиии для виробиидтва алюмшю, рiзноманiтнi рiдкiснi елементи, генезис графгтових родовищ, процес утворення залiзних руд, ретельно готували першу карту геолопчно! та тектошчно1 будови Дншропетровсько1 область
Регулярну дiяльнiсть факультету перервала Друга св^ова вiйна. Перед окупацiею Дншропет-ровська факультет пере!хав до Оренбурга та мют Уралу i Сибiру. Чимало викладачiв та студентiв факультету за призовом або добровшьно шшли на фронт. Хоробро воювала на полях вшни А. П. Дьо-мiна, учасниця бойових дiй на Курськш дузi, яка пiсля вшни плщно працювала доцентом на кафедрi географи ДДУ. Студент геолого-географiчного факультету Михайло Носовський пройшов шлях вщ топографа артилерiйського полку до помiчника начальника полiтвiддiлу дивiзil, нагороджений орденами Червоно! Зiрки i багатьма медалями. Пiсля мобшзаци з лав Радянсько1 Арми вш повернувся до Днiпропетровська i продовжив навчання у ДДУ. Тривалий час проф. М. Ф. Носовський був проректором ДДУ i директором 1нституту геологи ДДУ.
Вщразу тсля визволення Днiпропетровська
Таблиця 2
Контингент студенлв геолого-географiчного факультету в 1938-1941 рр. (за [2])
Навчальний рш Кшьюсть студешгв ГГФ % вщ кшькосп в ДДУ
1938/1939 н. р. 347 22
1939/1940 н. р. 307 16
1940/1941 н. р. 307 14
Однак, незважаючи на вс побутово-економiчнi трудиощi довоенних чашв, геолого-географiчимй факультет поступово ставав мiцним науковим i навчаль-иим геоосередком у регiоиi. З лав факультету вийшов ректор (1936-1937), вчений-геолог I. М. Сфимов (репресований у 1937 р.). На посади завщувач1в кафедр були запрошеиi провщш фахiвцi Диiпропетровщмим - проф. Й. I. Танатар (кафедра корисних копалин), проф. М. П. Семененко (кафедра геотектошки та геоморфологи), доц. П. М. Кашболоцький (кафедра петрографи). Викладачi i студенти факультету проводили рiзноманiтнi науковi дослiдження на тере-нах тодiшнього Радянського Союзу, брали активну участь у роботi розвщувальних експедицiй на Кавказi, Уралi, Кольському швостров^ у Сибiру, на берегах Швшчного Льодовитого океану, в Якути, Алтайському кра1, багатьох областях i районах Укра1ни. Разом iз
вщ фашистських загарбникiв дiяльнiсть факультету швидко вщновилася. Вже 6 листопада 1943 року в ушверситет почалися заняття. Перше про-бне заняття провели саме на геолого-географiчному факультета Почався навчальний процес урочисто, за присутносп ректора, деканiв, громадськостi та вшськового командування [1]. Однак регулярш заняття на факультетi почалися лише з 1 шчня 1944 року. Умови для осв^ньо1 дiяльностi були вкрай важкими (аудитора не опалювалися, погане освгт-леиия, вщсутшсть столiв та стiльцiв, замiсть зошилв використовували старi книги та газети, шдручниюв не було...). У першi повоеннi роки навчания продо-вжили студенти, як не встигли закшчити перший курс у 1941 рощ.
Певш реорганiзацiйнi заходи на геолого-гео-графiчному факультетi вiдбулися вiдразу тсля вш-
ни, зокрема, деяю кафедри були закрип, а решта об'еднаш. На 1 вересня 1948 року на факультет! вже залишилося шють кафедр (¡з 10 довоенних):
- кафедра геодезИ та астрономИ (в. о. зав. каф. ст. викл. Шеляков Микола Сергшович);
- кафедра минералоги та картографа (зав. каф. проф. Танатар Йосип 1саакович);
- кафедра загальног геологи (зав. каф. доц. Коненков Дмитро Михайлович);
- кафедра ¡сторичног геологи та палеонтолог^ (зав. каф. доц. Приходько Антонина Васил1вна);
- кафедра економ1чног географИ(зав. каф. доц. Баскш Яюв Семенович);
- кафедра ф1зичног географИ (зав. каф. проф. Ншолаев Микола Григорович).
Пюля вшни авторитет геолого-географ1чного факультету зростав, кра!ш потр1бш були осв1чеш геологи, топографи, метеорологи, пдрологи, мшера-логи, вчитель Тому вступний конкурс на факультет був високим, а попит на його фах1вщв - значним. Розширювалися й навчально-методичш структури факультету. Так, вдалося облаштувати лаборатори грунтознавства, гщрогеологи, оптичного анал1зу, мшропалеонтологи, створити кабшети геодези, мь нералоги, петрографи, палеонтологи. На потребу дня змшився й геолопчний напрям навчання, стали готувати випускниюв за фахами «Геолопчна зйомка» та «Пошуки корисних копалин». Тюна сшвпраця здшснювалася з 1нститутом геологи ДДУ, у лабо-ратор1ях якого студенти факультету дослщжували геолопчну будову твдня Укра!ни, займалися розши-ренням мшерально-сировинно! бази промисловостг, дослщжували можливосп ефективного використання мшеральних ресуршв Придшпровя тощо.
Великих усшх1в досягла наукова д1яльшсть фах1вц1в факультету. Серед проблем, що !х устш-но дослщжували на геофаку (разом ¡з провщними фах1вцями 1нституту геологи ДДУ), тут комплексно вивчали Швденвдукрашський марганцеворудний ба-сейн (В. I. Грязнов), залiзоруднi родовища в Криму i Приазов! (А. I. Л^виненко), кориснi копалини Придншровя i Захiдного Донбасу (Н. З. Хмарський, М. М. 1львицький, Г. М. Романенко). Вже в т роки розпочали вести фундаментальт бiостратиграфiчнi i палеогеографiчнi дослiджения мезо-кайнозойських вiдкладiв Ивденно! Укра!ни у звязку з державним геолопчним картографуванням i пошуками корисних копалин (М. Ф. Носовський). Одночасно науковщ геофаку дослiджували проблеми енергетичного осво-ення р. Дншро, виконували великi гiдрогеологiчнi дослiдницькi роботи, повязаш з проектуванням Каховсько!, Дшпродзержинсько!, Кременчуцько!
та Кашвсько! ГЕС, каналу Дншро - Донбас, Дш-провсько! зрошувально! системи тощо.
Скрутнi часи для факультету настали на початку 1960-х роюв, коли через створення нового фiзико-технiчного факультету була припинена дiяльнiсть низки факульте^в, до яких i потрапив геолого-географiчний. У 1960 роцi геолого-геогра-фiчний факультет лiквiдовано, навчання студентiв припинене. Кафедри геолопчного напрямку були розформоваш, а кафедру географи переведено до юторико-фшолопчного факультету, з 1971 р. - до юторичного факультету, з 1976 р. - до економiчно-го факультету (готувала лише спещалю^в заочно! форми навчання).
За шщативи М. Ф. Носовського (тодi проректор з науково! роботи ДДУ) було вщкрито в 1977 р. геолопчне вщдшення при хiмiчному факультет ДДУ для навчання двох груп студентiв за фахом «Гiдрогеологiя та iнженерна геологiя». Першою у 1977 рощ було створено кафедру геологи (зав. проф. М. Ф. Носовський), другою, у 1980 рощ - кафедру гщрогеологи та iнженерноi геологи (зав. проф. I. А. Скабаланович).
Кютяк новостворених кафедр склали провщш сшвроб^ники геологiчноi галузi та Ыституту гео-логii ДДУ (I. С. Даншов, I. М. Барг, Н. Ф. Дудник, Г. В. Пасiчний, В. М. Нагорний, Г. П. Свграшкша,
H. Г. Коваленко, Ю. Д. Шковира, В. Т. Осауленко, А. Я. Туровська та ш.). У 1986 рощ кафедра фiзичноi та еконо!шчно! географii (зав. проф. Г. В. Паачний, доценти Л. I. Зеленська, А. П. Дьомша, В. П. Ко-ростiк, ст. викл. П. С. Дшець та ш.) у складi ново-створеного в ушверситет педагогiчного факультету набрала перших студентiв-географiв (25 осiб) денно! форми навчання.
В^одження геолого-географiчного факультету вщбулося у вереснi 1990 року (наказ № 1059 вщ 09.08.1990 «Про створення в Дншропетровському держушверситет геолого-географiчного факультету та навчально-наукового комплексу «Геокомплекс»). Бшя витокiв новоствореного факультету стояли проф. Г. В. Пашчний, доц. В. В. Богданович, I. С. Даншов,
I. М. Барг. Саме цим постатям, !х наполегливш i цшеспрямованш дiяльностi геолого-географiчний факультет зобовязаний сво!м другим народженням.
На чолi факультету, що складався iз трьох кафедр, став вщомий в Укра!ш палеогеограф, д. географ. н., проф. Григорiй Васильович Пасiчний, автор та сп!вавтор понад 20 монографш, атласiв, навчальних пошбниюв та 10 навчально-методичних розробок. Свою наукову дiяльиiсть професор пов'язував iз проблемами геологii, геоморфологii, палеогеографи та
Д-р геол.-мш. наук, проф., заслуже- Д-р геол.-мшерал. н., проф., заст.
ний дiяч науки i технiки Украши декана з науково1 роботи факультету
Носовський Михайло Федорович Барг 1гор Мусшович
(1921-2008) (1935-2011)
Д-р геогр. н., проф., перший декан факультету з 1990 по 1999 рш Паачннй Григор1й Васильйович
(1932-2003)
гесеколог^х. За його учасл вщкрито кшька родовищ корисних кспалмн в Укршш. Складен ним карти по твдню Украiни бiльшостi вiкiв неогену увшшли основною частиною до Атласу палеогеографiчних карт Центральноi i Схiдноi Свропи. Г. В. Пашчний був великим спещалютом-геологом, палеогеографом, який вню вагомий внесок у розвиток укршнсько! гео-лопчио!' науки I тзнаиия геологiчиоi будови Украши.
У 1989 рощ кафедру геологи очолив к. г.-м. н., доц. В.В. Богданович, а кафедру пдрогеологи - к. т. н., доц. В. Т. Осауленко. Через рш нового юнування на ГГФ вщбулися певнi реоргатзаци. Через склад-ну екологiчну ситуацiю в придншров! та завдяки необхiдностi у тдготовщ фахiвцiв з охорони на-вколишнього середовища на факультетi в 1991 рощ оргатзовано першу в Украш кафедру геоекологи та ращонального використання природних ресур-сiв iз статусом випусково!. Завiдувачем призначено проф. Г. В. Пашчного. На чолi кафедри фiзичноi та економiчноi географи з 1991 р. стала к. г. н., доц. Л. I. Зеленська, вщомий ниш в Украш фахiвець у галузi методики викладання географи. У 2000 рощ вона з усшхом захистила докторську дисертацш. Дв1 геолог1чн1 кафедри у цьому ж рощ були обеднат в одну загальну кафедру геологи та гвдрогеологи на чол1 з к. г.-м. и., доц. В. В. Богдановичем, пспм к. г. и., доц. Н. П. Шерстюк.
1з квгтня 1999 року деканом геолого-географ1ч-ного факультету був призначений вщомий фах1вець у галуз1 мiнералсгii, дослщник Нiкспсльськсгс мар-ганцеворудного басейну, к. г.-м. н., проф. Володимир Володимирович Богданович.
Деяю кардинальш змiни в оргатзацшнш структурi факультету вiдбулися i на початку XXI столiття. Через укрупнения бюлопчного факультету i створення там потужного навчального еко-логiчного центру йому було надано право готувати фахiвцiв-екологiв в утверситеп, i постало питания про перепрофшювання кафедри геоекологii на тдготовку студентiв-гiдрологiв, якi були вкрай по-трiбнi Днiпропетровському промисловому регiону. Оргашзащею цiеi важкш справи займалися колишш завiдувачi кафедрою д. т. н., проф. В. Г. Пасiчний (син Г. В. Пашчного), к. б. н., доц. Л. В. Доценко i д. г. н., доц. Н. П.Шерстюк.
1з 2015 року геолого-географiчний факультет очолюе фах1вець у сфер1 гщрологи та х1м1чного складу поверхневих вод, д. г. н., проф. Наталiя Петрiвна Шерстюк. Завiдувачi кафедри географii д. пед. н., проф. Л. I. Зеленська (з 1991), кафедри геологи та пдрогеологи д. геолог. н., проф. Г. П. Свграшкша (з 2012), кафедри гщрологи та геоекологii к. г. н., доц. Д. О. Довганенко (з 2015).
Кафедра геологи та ггдрогеологи уособлюе ю-торю та сучаснють геолого-географ1чного факультету. Нинi тут працюють видати та вiдомi вчеи Украiни та молодi науковцi. Вс викладачi кафедри мають науковi ступеи та вiдповiднi вченi звания. Основи науков1 напрями очолюють доктори геолопчних наук Г. П. Свграшкiна та Т. П. Мокрицька. Шд !х керiв-ництвом виршуються складш та актуальш питания техногенн^ гщрогеологи та iнженерноi геологи. Один iз напрямiв дослiджень, що мае мiжнародне визнання, - це охороиа геолопчних пам'яток (кер1в-
К. г.-мiн. н., проф., другий декан факультету
з 1999 по 2015 рк Богданович Володимир Володи-мирович
(нар. 1948 р.)
ник - доц. В. В. Манюк) у рамках проекту ProGeo. КласичнХ геологХчнХ та стратиграфХчш дослХджен-ня, якХ заснували професори М. Ф. Носовський та I. М. Барг, продовжують доценти О. В. Бондар та Т. А. Стефанська. За останш п'ять рокХв науковцХ кафедри опублХковали двХ монографХ!, п'ять статей у мХжнародних наукових виданнях, що зареестро-ванХ у науковометричних базах, понад 20 статей у провХдних наукових виданнях Украши.
Кафедра ф1зично1 та економгчног географы - найбХльша на факультетХ, навчальний процес за-безпечують 1 професор, доктор педагогХчних наук та дев'ять доцентХв, кандидатХв наук. Кафедра е центром дХяльностХ Дшпропетровського вХддХлення Украшського географХчного товариства й Украшсько! картографХчно! асощащ!; регiоиальиим науковим центром Хз проблематики географХчного краезнавства Х туризму, методики навчання географХ!. ФахХвцХ кафедри проводять дослiджеиия з актуальних сучасних иапрямiв, таких як геошформацшне й атласне кар-тографування, математико-картографiчие моделю-вання, iииовацiйиi технологи навчання, урбашстика, полiтичиа географiя, географХя Всесвггаьо! спадщини, рекреацiйна географiя, географХчне краезнавство тощо.
Фахiвцi кафедри брали активну участь у розроблеииi генерального плану Нацюнального Хсторико-культурного заповiдиика «Хортиця», схе-ми перспективного розширення мереж! природно-заповХдного фонду Дшпропетровсько! областХ, укладаииi схем зонування i планування новостворю-ваних иацiоиальиих природних паркХв - ОрХльського х Самарський Бф (доц. В. В. Манюк). У 1994 Х 1997 роках кафедра одержала гранти Мгжнародного фонду «ВХдродження» для видання екологiчиого Х медико-екологiчиого атласХв Дшпропетровсько! областХ. ПровХднХ викладачХ кафедри за останш 10 рокХв видали низку монограф1й, навчальних посХбникХв
та пХдручникХв, як вузХвських, так Х призначених для використання у загальнХй середнХй школХ (Л. I. Зе-ленська, В. В. Безуглий, Н. М. Дук). Ь 2004 по 2012 рХк на кафедрХ щорХчно проводили МХжнародну на-укову конференцХю студентХв Х аспХрантХв, у роботХ яко! брали активну участь представники з понад 25 кра!н свХту. ТХснХ науковХ звязки кафедра пХдтримуе Хз провХдними вузами Азербайджану, АвстрХ!, БХлорусХ, Казахстану, КиргизХ!, НХмеччини, ПольщХ, РосХ!, РумунХ! та Хн. Протягом останшх рокХв кафедра фХзично! та екоиомХчиоX географХ! систематично приймае шоземш студентськХ делегаци з ушверсшелв Iисбрука (АвстрХя), Грайсфальда та Дуйсбург-Ессена (НХмеччина), Могильова (БХлорусь) та органХзуе з ними спХльнХ експедицХйнХ дослХдження Х науковХ екскурсХ!. Також науковцХ кафедри перХодично запро-шують провХдних Хноземних фахХвцХв для читання лекцХй студентам-географам ДНУ
Кафедра г!дрометеорологи та геоекологи проходить етап формування напрямХв наукових дослХджень. Поряд Хз класичною науковою тематикою гщрологи та гщрохХми проводяться гХдроекологХчнХ, гщробюлопчш та ХншХ дослХдження, пов'язанХ з проблемами охоро-
Д. геогр. н., проф., третХй декан факультету
Хз 2015 р. Шерстюк Натал1я Петр1вна
ни та рацХонального використання водних ресурсХв. Складну гХдроекологХчну ситуацХю, що Хснуе у Серед-ньому Придншров'!, вивчають у межах гХдрологХчного та гХдрохХмХчного напряму, який очолюе д. геогр. н. Н. П. Шерстюк. ВажливХ питання стану, аналХзу та прогнозу метеорологХчних умов урбанХзованих територХй вирХшуються пХд керХвництвом доц. А. С. Горба. НевХд'емною складовою бХотехносфери регХону е «жива речовина», яка змХнюеться сама Х змХнюе гХдролого-гХдрохХмХчш умови водних об'ектХв. Саме цХ важливХ закономХрностХ дослХджуе група науковцХв пХд керХвництвом доц. Л. В. Доценко. За останнХ п'ять рокХв науковцХ кафедри надрукували двХ монографХ!, двХ статтХ у мХжнародних наукових виданнях, зареестрованих у науковометричних
6a3ax, noHag 15 cTareH y npoBigHHx HayKOBHx bh-gaHHax YKpaiHH. Pe3ynbrara HayKoBHx gocnig^eHb nocTiHHO gonoBigaroTbca Ha HayKOBHx KoH^epeH^ax boeykpaihcbkoro ta mi^hapoghoio pibhib, oco6hcthx 3ycTpinax i3 npoBigHHMH ^axiB^MH YKpaiHH.
Y ^noMy aKTHBHa HayKoBa gianbHicTb BHKnaganiB Ka^egp ieonoio-ieoipa$iHHoio (^aKynbreTy go3Bonae npoBogHTH HaBHaHHa CTygemiB Ha cynacHoMy piBHi 3 ypaxyBaHHaM noTpe6 peiioHy Ta YKpaiHH.
OriHKHH po3bhtok reonoio-reoipa^iHHoio (^aKynbTe-Ty gogae BneBHeHocTi y noganbmoMy noio npo^iraHHi y cKnagi ^HinponeTpoBcbKoio Ha^oHanbHoio ymBepcmeTy iMeHi Oneca rornapa.
BiS^iorpa^iMHi nocii.iaHHH
Prisniakov, V.F. (Ed.), 1993. Istoria Dnipropetrovskogo universiteta. [History of Dnipropetrovsk University]. Dnepropetrovsk: DDU, 240 p. Polyakov, M.V (Ed.), 2008. Istoria dnipropetrovskogo nasionalnogo universiteta. [History of Dnipropetrovsk National University]. Dnepropetrovsk: DNU, 308 p.
Hadiuwna do редmnегn 25.02.2016
