CC BY
66
ОФЩШНИЙ В1ДД1Л
ЗВ1Т ПРЕЗИДП АЕН УКРА1НИ НА ЩОР1ЧНИХ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРАХ
22-23 травня 2015 р.
Шановм колеги!
За традищею дозвольте почати з деяких сумних речей.
Протягом перюду, який минув з дати минулих наших зборiв пiшли з життя видатнi украшсью еконо-мiсти, академiки нашо! Академп — Герой Укра!ни По-важний Станiслав Федорович, Черваньов Дмитро Ми-колайович, Пилипенко 1ван 1саакович. Кожен з них вшс свiй вагомий внесок у дослщження рiзних аспек-тiв економiчно! думки.
Також цього року ми вiдмiчали б 90-рГччя нашого першого Президента — академп Миколи Григоровича Чумаченка, якого на жаль вже понад три з половиною роки з нами немае!
Прошу вшанувати !х пам'ять хвилиною мовчання.
Прошу сщати.
На виконання постанови наших Зборiв щодо вшанування пам'яп Миколи Григоровича Чумаченка коротко нагадаю стан справ на сьогодш. На будинку 1нституту економiки промисловостi НАН Укра!ни встановлено пам'ятну дошку, затверджено положення та розпочато нагородження медаллю iменi першого Президента АЕН Украши «За значний внесок в еко-номiчну науку», в Тернополi проведена чергова Всеук-ра!нська науково - практична конференщя присвя-чена М.Г.Чумаченку, в Iнститутi економiки промисло-восп готуеться до друку черговий збiрник наукових праць «Четвертi Чумаченк1вськ1 читання», який вже став щорiчним у вщдшенш нашого iнституту, яким ке-рував М. Г. Чумаченко.
Хочу нагадати що на наших минулорiчних Зага-льних зборах ми планували до 90-! рiчницi з дня наро-дження Миколи Григоровича Чумаченка видати мо-нографда «Академiк М.Г. Чумаченко у споминах i ро-здумах сучасниюв». На жаль через низку об'ективних та суб'ективних причин нам не вдалося виконати цей задум у повному обсязi. Тому отримаш матерiали ми надрукували окремим роздшом в першому номерi нашого журналу «Вюник економiчно! науки Украши» за 2015 р., який Ви отримали при реестрацп. Але я хочу сказати, що ця щея залишаеться актуальною i переноситься до наступного 95-рiчного ювшею. Тому ще раз прошу й закликаю ветх у кого е що запропонувати Президп АЕН Украши, як колективному упоряднику матерiалiв для ще! книги, по можливостi поквапитися з передачею матерiалiв. Прохання подавати вщскано-ванi матерiали i тексти у електроннiй та роздрукованiй формах на нову адресу Президп в м. Киевi по вул. Желябова 2.
Але життя не зупиняеться, час плине. Ми можемо чесно пишатися тим, що на протязi всього цього часу ми не були осторонь, а завжди намагалися надати по-сильну допомогу керiвництву кра!ни та !! регiонiв. Не був виключенням i минулий рж.
Протягом звiтного перiоду Президiею нашо! академп, дев'ятьма в^шеннями та шютьома регюналь-ними центрами, членами академп проведено значну
роботу, спрямовану на подготовку пропозицiй з метою виведення економiки кра!ни з кризи та реалiзацii курсу реформ спрямованого на модертзащю сучасного суспшьства.
Члени нашо! Академп активно працювали над на-уковою розробкою та практичним втшенням у життя заходiв та програм реформування економiки, брали участь у науковому супроводженш сощально-економЬ чних перетворень, дослiдженнi проблем прогнозу -вання та стратегiчного планування розвитку вгтчизня-но! економiки, лiквiдащ! !! структурних диспропорцiй, розвитку людського потенщалу, а також наукове об-грунтування вирiшення проблем економiчно! штегра-цп, в контекстi виклиюв свiтово! рецесГ! та очiкувань друго! хвилi свггово! економiчно! кризи, визначення прiоритетних напрямiв модернiзацii суспшьства, еко-номiчно! i соцiально! полiтики в загальнодержавному та регiональному вимiрах.
В минулому 2014 р., спочатку зимовi подп у Ки-eвi, а потiм «росшська весна» у Криму i на Донбас перевернули все шкереберть. Загалом реальний стан справ пiдтверджуe подальше сповзання кра!ни в реце-сж>, поглиблення вiдтворювальних диспропорцiй в економщ, погiршення стану державних фiнансiв та зростання корупцшно! i рейдерсько! активносп в усiх сферах господарювання i суспшьного життя. Ситуацiя ускладнюеться деструктивними дiями «критиюв влади» та поширенням негативних настро!в, що стри-мують розвиток як держави, так i особистостi. Необхь дно формувати суспшьну думку про те, що подолання кризових явищ та вiдновлення позитивно! динамiки розвитку досягатиметься лише спшьними зусиллями держави i суспшьства, з урахуванням глобальних ви-клик1в, оскшьки, на жаль, економiчна криза у свт ще не подолана.
До цього слщ додати, що втрати вiд розриву то-рговельно-економiчних зв'язк1в з Роетею можуть скласти до $7 млрд в рж. При цьому йдеться про високотехнолопчний експорт, втрата якого не може бути компенсована зниженням мит на експорт в 6в-росоюз, куди Укра!на поставляе переважно сиро-вину, напiвфабрикати i iншi товари з низькою дода-ною вартiстю. У цих умовах заходи, спрямоваш, як стверджують в Кабмш, на «подолання катастрофи», а по суп, на отримання за будь-яку цшу кредиту МВФ, ще бшьше знекровлять економжу, поставлять громадян на грань або навт за грань вижи-вання. Нацiональна валюта за минулий рж вже зне-цiнена майже втричi що призвело до сплеску цiн. Зростання тарифiв ЖКГ, сувора економiя витрат у бюджетнш сферi i сферi сощальних виплат доб'ють споживання, за рахунок якого економжа якось три-малася останнiми роками.
Серед комплексу економiчних, полiтичних, соща-льних та шших причин, яю обумовили нездатнiсть вгт-чизняно! економiки гщно протистояти викликам ниш-
шньо'1, та мабуть i наступних криз, без яких саме юну-вання ринково'1 eKOHOMiKH е неможливим, однieю i3 визначальних, е саме невщповщшсть якоcтi технолоп-чного розвитку Укра'1ни оcтаннiх роив сучасним свгто-вим тенденцiям. Загальна вщсталютъ технолопчно! бази нащонально! економiчноí системи та слабюсть мехат-змiв 11 iнновацiйного оновлення - все це значно поси-люе та буде i у подальшому посилювати негативний вплив кризових cитyацiй у свт на cитyацiю в Укра'1ш та ускладнювати процеси подолання 1х негативних нас-лiдкiв. Проте нинiшня ситуащя в економiцi Украши е свщченням того, що дана проблема i надалi залишати-меться однieю серед найбшьш актуальних.
Технологiчна рiзноyкладнicть вгтчизняно! еконо-мiки, наявнicть рiзних техноекономiчних cекторiв, ри-нкових i галузевих cегментiв - це оcобливicть перехь дного етапу 11 розвитку у технолопчному i структурному вимiрах.
В той же час поточний стан речей не може не хвилювати будь кого з нас, як фахових економютав. З одного боку декларуються завдання якомога швидше наблизитися до найбшьш розвинутих кра'1н свиу, а з шшого - у найбшьш вщомих cвiтових рейтингах пози-цп Украши не покращуються, а часом навгть i погiр-шуються.
Загалом cитyацiя, що складаеться у свт така, що за пiдрахyнками Financial Times, майже мшьярд чоловiк у свт, що розвиваеться, ризикують випасти з лав се-реднього класу, що зароджуеться. За оcтаннi 30 роив вражаючш кiлькоcтi людей вдалося здолати межу бщ-ноcтi, але тепер виникають cyмнiви, чи вдасться 1м не скотитися назад. Зростаюча нерiвнicть i yповiльнення темпiв зростання свтэво! економiки можуть спричи-нити серйозш наcлiдки для бiзнеcy, активно швесту-вавшого в ринки, що розвиваються. Одне з найважли-вших питань, яким задаються уряди, — як уповшь-нення розвитку позначиться на формуванш серед-нього класу в Кита'1 i 1ндп, адже багато хто вважае цi кра'1ни двигунами свтэво! економiки в XXI столгтп.
Вiдcyтнicть чiтких, прозорих, реалютичних планiв i дiй уряду з реформування економiки, а також склад-нощi з виконанням умов МВФ, безумовно, негативно вплинули на очiкyвання бiзнеcy. Спроби уряду покра-щити бiзнеc-клiмат, щоб надати поштовх розвитку малого i середнього бiзнеcy, не були вдалими, особливо з прийняттям Бюджетного, Податкового та Митного кодекетв. Iншi пiдготовленi законодавчi шщативи врештi не були cхваленi парламентом кра'1ни.
На жаль, Украша, внаслщок застаршо! структури економiки, опинилась серед краш, яю найбшьше поте-рпають вiд свтэво! кризи, тому cподiватиcь на швидкий вихщ на передкризовi рyбежi та cтрyктyрнi трансформа-ци економiки не доводиться.
Зараз як нiколи Укра!ш насамперед потрiбнi ди, cпрямованi на cтабiлiзацiю державних фiнанciв, оздо-ровлення банювсько! системи, спрощення системи ре-гулювання i стимулювання конкуренцп. Не вживши цих заходiв, Укра'1на буде програвати у гострш конку -рентнiй боротьбi кра'1нам, що винесуть потрiбнi уроки пicля кризи. Наявшсть подiбних розривiв та необхщ-нicть 1х лiквiдацil i ставить на порядок денний перед членами нашо'1 академп низку завдань з нагального реформування напрямюв наших дослщжень з метою тд-готовки вiдповiдних рекомендацiй для вciх рiвнiв державного керiвництва. З шшого боку — це також i сво-eрiдний «момент ютини», який дае нам нагоду визна-читися, який свш доробок ми, як елгта економiчноl думки кра'1ни, можемо запропонувати народу, кра'1ш
та владi у найближчiй та бшьш вщдаленш перспективi. Деяки з цих питань знайшли свое вiдображення в ро-зданiй Вам сьогоднi монографп, за що велика нашим минулорiчним запорiзьким органiзаторам зборiв.
А зараз дозвольте меш дещо вiдiйти вiд традицшно! форми нашого звiту, i не зупинятися на основних результатах, як отримали протягом звiтного перюду члени на-шо! академИ, оскгльки через об'eктивнi обставини Пре-зидгя не отримала своечасно звiти вщ бiльшостi наших вiддiлень та члешв академп.
На жаль нам не вдалося оперативно перебудувати нашу взаемодда на електронну форму спшкування. Склалося враження, що переважна бшьшить наших члешв в сучасних умовах зарахувала керiвництво Академп до складу сепаратиста i обiрвала всi зв'зки з нею. Так, проблеми виникли, але Президiя перерееструвала академп за ки'шською адресою, перевела рахунки в Ки'шський банк, але спшькування ми змушеш поки що здiйснювати в електроннш формi. Тому бiльш детально, пропоную обсудити пропозицп щодо дiяльностi академп в умовах, що склалися як у звiтах кер1вник1в регiональних центрГв та мгсцевих вщдыень, а також в ходГ загального обговорення.
У подальш1й частиш свого виступу я хочу зупини-тися головним чином на двох питаннях: по-перше, подгях на СходГ та !х впливу на розвиток науки у цьому регюш загалом та економГчно! зокрема, Г по-друге, на розробщ стратеги дш нашо! академп в умовах набрання чинност Законом Укра!ни про вищу освгту та подготовки ново! редакцп Закону Укра!ни про наукову та науково-техш-чну дшльшсть.
Стан промuсловостi Донбасу. Донецька i Луган-ська областi вщносяться до групи регiонiв Украши з високим рiвнем промислового розвитку. Пдприемс-тва рiзних галузей важко! шдустрп тут розташованi кластерами (вугшьний, металургшний, важкого маши-нобудування, енергетичний, хiмiчний) i нерiдко поед-нанi у комплекси «вугшля — кокс — метал — машино-будування», «вугшля — електроенерпя» та iн. Вигщне географiчне положення областей, близьюсть до сиро-винних районiв та промислових цен^в, доступ до ри-нюв Схщно! бвропи, а також наявшсть морського портового хазяйства, розвинено! мереж залiзниць i тра-нзитних мапстралей, розгалужено! iнфраструктури сприяють устшному виробництву та збуту промисло-во! продукцп. На Донецьку та Луганську областi за рь зними оцшками припадало 23-27% загального експо-рту Украши. Одним з основних торговельних партне-рiв регiону була Росшська Федерацп, яка iмпортувала близько 65% уетх експортованих областями товарiв. До недолтв промисловостi Донецько! та Лугансько! областей можна вiднести: застарМ технологи промислового виробництва i високий рiвень зносу основних фо-ндiв, що негативно впливае на конкурентоспромож-нiсть пiдприемств, створюе загрозу навколишньому середовищу i здоров'ю населення; обумовлюе високу енерго- i матерiалоемнiсть виробництва продукцп, збитковiсть значно! частини тдприемств, перш за все вугшьно! промисловостi; !х низьку iнновацiйну актив-нiсть. Дiяльнiсть провiдних суб'ектiв промисловоси регiону надмiрно орiентована на свiтовi ринки, що ро-бить !х критично залежними вiд мiнливоl зовншньо! кон'юнктури. Внаслiдок бойових дiй на територп Лу-гансько! та Донецько! областей, руйнувань транспор-тно! та енергетично! iнфраструктури багато пiдпри-емств змушеш були призупинити або припинити ви-робничi процеси (табл. 1).
Загальна характеристика основних галузей промисловост Донецько'1 та Лугансько!" областей
та отриманих ними збиткiв_
Таблиця 1
Галузь
Загальна характеристика i економ1чш зв'я-зки
Проблеми i збитки
Haйбiльшi власники
BirL^rn про-мислов1сть
У Донбага видобуваеться в основному енер-гетичне вугiлля, але е також шахти, що пра-цюють на металурпю. Сшввщношення за обсягом видобутку П7:3. Вугшля переважно низькояк1сне через висо-кий зм1ст золи та йрки. Тому металург1йн1 корпорац!! прагнуть до розширення 1мпорту вугiлля.
Шахтний фонд зношений ф1зично 1 морально. Прничо-геолопчш умови видобування е вельми складними. Державн1 шахти майже вс1 збитков1.
74 Í3 119 вупльних шахт не експлуатуюгься через пошкодження та логiстичнi проблеми, б1льше десяти з них виявилися затопленими. Не пра-цюють 64 Í3 81 державних шахт i 10 приватних шахт i3 38. Втрати видобутку вугшля за обсягом склали 22% у порiвняннi з 2013 р. Пщприемства з Павлограду i Доброшлля потер-пають в1д неможливост1 постачання 200 тис. т вуг1лля на мгсяць електростанцiям в зон1 прове-дення АТО.
Суттевих пошкоджень зазнав найбшьший в вв-роп1 Авдивський КХЗ. Бшьшгсть коксох1м1чних пщприемств знаходиться в ДНР, ЛНР i не мае можливосп отримувати вугшьну шихту вщ шахт 1з пщконтрольних уряду районш
CKM, держава
Електроенер-гетика
На Донбага частка ТЕС у обсяз1 вироблення електричних ресурйв перевищуе 80%. Тут знаходяться 6 ТЕС (5 у Донецькш облает!) — понад 1/3 всж станц1й кра!ни. Бiльшiсть еле-ктроенерг!! споживаеться локально. Усi ТЕС не адаптоваш до сучасних еколоп-чних вимог, фiзично i морально зношеш, тому за технологiчно-економiчними м1рку-ваннями навiть за кращих чагав мали неве-лике навантаження (вщ 0,3 до 0,6 установлено! потужност1) при коефiцieнтi готовно-сп 0,8.
Бшьш1сть постачальникiв антрациту знаходиться на територ1ях, що не контролюються урядом. Дв1 станци в ДНР, навпаки, вщ1р-ван1 в1д сво!х постачальник1в вугшля марок П-Д.
Слов'янська 1 Луганська ТЕС, багато високово-льтних л1н1й електропередач зазнали пошкоджень. Ус1 станци мають велик1 паливн1 проблеми через брак антрацита 1 шсного вуг1лля. П'ять ТЕС, що розташоваш у Донецькш обла-ст1, не мають критичних пошкоджень. Небез-печною для енергетики е ситуац1я 1з Зу!вською ТЕС, яка знаходиться на територ!! ДНР, а пот-ребуе вуг1льного палива з шахт Доброп1лля та Павлограду. Зупинка !! енергоблок1в погрожуе залишити без водопостачання каналом С1версь-кий Донець-Донбас близько одного мшьйона мешканщв рег1ону, а Дн1провську енергосис-тему — без резерву.
CKM, держава
Чорна мета-луpгiя
Металургшш п1дприемства Донбасу до 70% продукци поставляють на експорт, де осно-вними ринками збугу е краши 6С, СНД (перш за все, Роая), Близького Сходу. Особливгстю заруб1жних поставок е те, що доволi значний обсяг напiвфабрикагiв споживаеться метпщприемствами, розташова-ними на територи ввросоюзу, якi входять до складу Метшвеста та 1СД. Галузь залежить в1д поставок залiзорудноï сировини з шших регiонiв Украши (Запорь зько'1, Дншропетровсько'1, Полтавсько'1 областей) та кокгавного вуг1лля. Виробничi погужносгi фiзично й морально зношенi, гехнологiï часто не вщповщають свiговим стандартам, що призводить до ни-зького рiвня екологiчносгi виробництва та високог собiваргосгi продукцц
Основн1 виробнич1 потужност1 металургшних завод1в не були зруйнован1. Однак !х д1яльн1сть була порушена через пошкодження високоволь-тних л1н1й електропередач, коксох1м1чних виро-бництв 1 проблем з лопстикою (перш за все, значних пошкоджень зал1зничних кол1й), що гс-тотно ускладнило поставки зал1зорудно! сировини та шших ресургав.
В1д'емн1 ф1нансов1 результати п1дприемств га-луз! у 2014 р. пояснювалися в основному перю-дичною зупинкою на ««бнашевському МЗ»,», «Алчевському МК», «Донецькстал1 — МЗ» та ш. За пер1од бойових д1й нжоли не зупиняли д1я-льн1сть лише два металургшш комбшати — «Азовсталь» та «ММК 1м. 1лл1ча», як1 знаходяться на п1дконтрольн1й Укра!ш територ!! у м. Мар1уполь
CKM, 1СД,
Донецьк-сталь
Х1м1чна про-мислов1сть
Б1льш1сть м1неральних добрив експорту-еться. Внутршш поставки м1неральних добрив сшьгоспвиробникам в1д1грають значну роль у забезпеченш нацюнально! продово-льчо! безпеки та збшьшенш експортного по-тенц1алу аграрного сектору. Азотш добрива виробляються з 1мпортованого природного газу
Основн1 х1м1чн1 пщприемства не зазнали серйо-зних пошкоджень, але багато виробничих про-цес1в було зупинено з м1ркувань безпеки, через проблеми з енергопостачанням, а також внасл1-док пол1тики уряду щодо скорочення спожи-вання природного газу. З травня 2014 р. не пра-цюють 1 зазнають великих збитк1в два основних експортоор1ентованих п1дприемства — ПАТ «Концерн Стирол» та ПрАТ «Северодонецьке об'еднання «Азот»_
OstChem Holding AG
Maшинобуду-вання
Спец1ал1зовано на вугшьному i металургш-ному обладнанн1, енергетичному машинобу-дуванн1, виробництв1 зал1зничних вагошв i цистерн
Деяк1 п1дприемства зазнали ушкоджень р1зного ступеня важкост1 п1д час обстртв, зокрема, Но-вокраматорський (м. Краматорськ), Ясинуват-ський машинобуд1вний завод (м. Ясинувата), «Донецькпрмаш» (м. Донецьк) та шш! Через в1-дсутшсть попиту припинив роботу «Азовмаш» (м. Мар1уполь), через проблеми з лопстикою мають м1сце перебо! у робоп Стахановського ва-гонобуд1вного заводу та «Луганськтепловозу». Ряд п1дприемств припинили свою д1яльшсть з м1ркувань безпеки, а також внаслщок торгове-льних обмежень 1 падшня попиту з боку Рос!!
CKM, рос1йськ1 власники
CKnadeHo 3a: Gazizullin I. Rapid Economic Assessment: Donetsk and Luhansk Oblasts. —UNDP, Background Paper, 18 December 2014, p. 12-13; оцiнкн $aхiвцiв IEn HAH yKpamn.
З початку вшськово-пол!тичного конфлiкгу ви-робництво знизилося по Bcix основних галузях проми-словосгi Донецько! (на 25%) i Лугансько! (на 33%) областей, що спричинило падшня експорту з цих областей приблизно у два рази. Зокрема, у Донецькш обла-ст скорочення обсягiв промислового виробництва становило (2014 р. у порiвняннi з 2013 р.): у виробни-щта, передачi i розподiлi електроенерг!! — 18,3%; у ме-талургiйному виробнищта i виробництв! готових мета-левих вироб!в — 27,7%; у виробництв! коксу i продукта нафтопереробки — 31,5%; у вугшьнш промислово-ст — 36,8%; у машинобудуванш — 41,1%; у виробниц-тв! х!м!чних речовин i х!м!чно! продукцп — 47,5%.
Необхщно також тдкреслити проблеми в енерге-тичному комплекс! Донецько! та Лугансько! областей, пов'язаш з пошкодженнями об'екпв електропоста-чання. В Укра!ш половина вс!е! електроенерг!! вироб-ляеться вуг!льними тепловими електростанщями, 50% з яких розташоваш в Донецькш i Луганськш областях. Ушкодження високовольтних лшш 220 i 330 кВ мо-жуть привести до виходу вс!х потужностей регюну !з загально! енергосистеми, що, в свою чергу, призведе до дефщиту електроенерг!! у держав! в ц!лому.
Стан науковоТ сфери регюну. Р!вно 50 роив тому, в 1965 р., ршенням Презид!! АН УРСР та за пщтримки центральних i регюнальних органiв влади було створено Донецький науковий центр (ДНЦ). Це був перший на-уковий центр в Укра!т, i така форма оргашзац!! акаде-м!чно! та унiверситетсько! науки мала сприяти розвитку тюних контакпв з промисловими пiдприемствами реп-ону та органами влади р!зних р!втв. Базою для новос-твореного Центру слугували групи академiчних установ, новозапочатковаш шститути, Науково-аналiтичне в!д-дшення економiчного проф!лю раднаргоспу, а також Педагопчний шститут, який саме в той час було реор-ганiзовано в Донецький державний утверситет. За калька рок1в Унiверситет став одним !з провщних вищих навчальних закладiв Укра!ни, а академiчнi шститути, укомплектован! необхiдною дослщницькою матер!аль-ною базою, наростили кадровий потенцiал i активно до-лучилися до роботи. Як казав тодшнш куратор академь чних наукових центрiв, головний учений секретар Академ!! академiк 1гор Костянтинович Походня: «У вас по-важають науку, але й багато вимагають в!д не!».
У цшому робота Центру сприяла економiчному та сощальному розвитку регiону, вирiшенню багатьох його проблем. Саме щ завдання й ставила перед Донецьким науковим центром Президiя Академ!!. За роки свого ю-нування ДНЦ продемонстрував приклад устшно! i пль дно! ствпращ керiвництва Академ!!, науковцiв вищо! школи i академiчних установ, Мiнiстерства освгга i науки, органiв регюнально! та мiсцево! влади, пщприемств не лише Донецько! i Лугансько! областей, а й сусщнк — Дншропетровсько!, Запорiзько!, К1ровоградсько! та ш-ших. Реалiзовувалися сп!льт науковi й навчальш прое-кти, створювалися науково-навчальнi пщроздши, кафе-дри i лаборатор!!. Наприклад, за рiшенням Презид!! НАН Укра!ни i кер!вництва МОН Укра!ни 1нститут еко-номжи промисловосп та Нацюнальний прничий уш-верситет оргатзували у Дншропетровську спшьний 1н-ститут економ!ки промислового розвитку, в якому ви-конувалися важлив! дослщження в штересах прничо! промисловосп кра!ни, а з Дуганським Нацюнальним утверситетом !м. Т.Шевченка також сп!льними наказами НАН та МОН Укра!ни були створен! вщповщш ф!л!! Донецьким ф!зико-техшчним шститутом !м. О.О.Галк!на, 1нститутом прикладно! математики та ме-хашки та Институтом економжи промисловосп НАН Укра!ни студенти цих ушверситета проходили додат-
кову квалiфiкацiйну пiдготовку щодо вирiшення проблем ефективного використання iнновацiйних техноло-гiй у промисловостi.
Проте юв!лейний рiк Донецького наукового центру зараз зб!гся з жахливими подiями на Сходi Укра!ни, як! порушили нормальне життя i призвели до великих люд-ських жертв i значних матерiальних втрат. I все ж, попри ва негаразди, установи Центру продовжували науковi дослiдження, спочатку намагаючись виконувати !х у своему регюш, а потам — на новому мющ, пере!хавши пере-важно до Киева, а окремi пщроздши наукових установ перебралися до Дншропетровська, Львова, Слов'янська, Краматорська, а ушверситетав — до Вiнницi, Красноар-мшська, Кривого Рогу, марiуполя, Красного Лиману, Старобшьська, Северодонецька та iнших мют.
Дозвольте менi в!д iменi колекгивiв наших установ подякувати керiвництву та апарату МОН, Презид!! НАН Укра!ни, вiдцiленням Академй, працiвникам ш-ститупв за те, що прийняли нас, за велику моральну п!дтримку, матерiальну й органiзацiйну допомогу при розмщенш на новому м!сц!, у виршент фiнансових, а !нод! i житлових проблем. Завдяки цьому вдалося збе-регти значну частину кадрового потенщалу 6!льшост! установ ДНЦ.
На превеликий жаль, ми втратили практично всю матерiальну i лабораторну базу, комп'ютерне та шше на-укове обладнання. Особливо значних збитюв зазнали Донецький фiзико-технiчний шститут !м. О. О. Галкiна та 1нститут фiзико-органiчно! х!м!! i вуглехiмi! !м. Л.М. Литвиненка. Кр!м того, академiчнi установи залиши-лися без великого гуртожитку для аспiрантiв i молодих спещалюта, який було збудовано коштами Академi! та за допомогою мюцево! влади. Зараз в iнститутах ДНЦ у середньому на 30—50% зменшилася к!льк!сть сшвробгт-ник!в та скоротилися обсяги фiнансування. Частина сп!вро6!тник!в влаштувалася в !нших академiчних шсти-тутах та унiверситетах з! своею тематикою, шш! пращв-ники або втратили роботу, або перекали за кордон. Тим не менше, !нститути i ушверситети i на новому мющ працюють над науковою тематикою згщно !з затвердже-ними тематичними планами, як! було скореговано через скорочення чисельносп та з урахуванням змш у до-сл!дницьк!й баз!, а також було проведено необхщну ак-туал!зац!ю напрям!в досл!джень вщповщно до ново! си-туац!! в регюш i кра!ш в цшому.
Так, досл!дження 1нституту прикладно! математики i мехашки дозволяють ютотно п!двищити точн!сть визначення координат рухомих об'екпв системи паси-вно! локац!! типу «Кольчуга». Тематика 1нституту штучного штелекту теж т!сно пов'язана з потребами вшсь-кових у зон! проведения АТО. Дослщження з розвитку базових галузей економ!ки регюну тривають у Донець-кому ф!зико-техшчному !нститут!, 1нститут! ф!зики пр-ничих процеав, 1нститут! ф!зико-орган!чно! х!м!! та ву-глех!м!!. 1нститут економ!ки промисловосп та 1нститут економ!ко-правових досл!джень разом з науковцями ш-ших установ Вщдшення економ!ки розробляють програ-мт документи стосовно в!дновлення iнфраструкг^ури та вщбудови на нов!й технолог!чн!й основ! виробничо! сфери Донбасу. Фах!вц! 1нституту економ!ки промисло-вост! за участю академ!к1в нашо! академ!! Булеева 1вана Петровича, Нов!ково! Ольги Федор!вни, Кузьменко Ла-риси Михайл!вни, Брюховецько! Натал!! Юхим!вни, Зе-млянк1на Анатол!я Ивановича та Ляшенка Вячеслава 1ва-новича пщготували допов!дн! записки щодо залучення та адаптац!! св!тового досв!ду вщновлення i реаб1л!тац!! постконфлiкгних територ!й, виршення житлових проблем переселенц!в, формування мереж! наукових парк!в тощо.
Цей перел1к можна було б продовжувати, але дозвольте зупинитися на проблемах 1 деяких пропозиц1ях.
1. Якщо в1дносно виробничих прим1щень знайдено р1шення для окремих шститупв (наприклад, економ1ко-правових дослщжень та економ1ки промисловост1), то ютотт проблеми виникають з комп'ютерною та оргтех-н1кою, як, наприклад, в Институту прикладно! математики 1 механ1ки, не кажучи вже про вщновлення науко-вого обладнання 1 лаборатор1й шститупв ф1зичного та х1м1чного проф1лю. Тут можна запропонувати шщативу прийняття спец1ально! постанови на дозвол Каб1нету М1-н1стр1в Укра!ни стосовно придбання оргтехтки та ство-рення спец1ального п1дприемницького фонду за умови вщпрацювання науковцями втрат 1 залучення допомоги в1д в1тчизняних та закордонних спонсор1в.
2. Можливо запропонувати для розгляду й анало-г1чну пропозищю щодо використання техн1чних креди-т1в для створення нового технолог1чного оснащення ус-танов та лабораторно! бази дослщжень зам1сть втраче-них.
3. 6 сенс використати для виршення проблем бу-д1вництва та отримання житла та працевлаштування на-уковц1в 1 член1в !х с1мей орган1зац1ю технопарков та на-укових парков, а також спещальних парков для вимуше-них переселенц1в. Зараз ми ствпрацюемо з громадсь-кими орган1зац1ями переселенщв над проектом створення спещального парку промислового чи агропроми-слового типу в Ки!вськой область При цьому на перед-н1й план виходить створення прийнятних умов для на-уково!, виробничо! та 1нших вид1в д1яльност1, що дасть також можливють вир1шувати соц1альн1 питання. Такий комплекс м1г би бути вар1антом академм1стечка нового типу.
4. Свого часу Академ1я разом з м1сцевою владою 1 громадськостю збудували чудовий Донецький ботан1ч-ний сад, розташований у степовому кра!. Думаю, тепер настала черга такого бущвництва в Краматорську або Костянтин1вц1, оскшьки туди перекали багато науковц1в Донецького ботатчного саду. В такому раз1 е можли-в1сть максимально використати позитивний досв1д садового бущвництва у регют.
5. Можна реал1зувати 1 досв1д ОСМД для спору-дження житлових будинков для вчених (особливо для молодих учених), використовуючи для цього недобу-дови, буд1вл1, що пустують або фактично втратили свое призначення, прим1щення санаторного або виробни-чого типу з !х перепрофшюванням за спец1альною пос-тановою Кабшету М1н1стр1в (до реч1, в перш1 роки створення Центру в Донецьку було видолено понад 400 квартир, збудовано спещальт житлов1 будинки для вчених, а у 1990-2000-х роках збудовано МЖК «Наука»).
6. Повертаючись до питань оргашзащ! дослщжень у переселених шститутах, слщ сказати, що у зв'язку з тимчасовим деф1цитом робочих м1сць 1 особливо житла е потреба, спираючись на досвщ вищо! школи 1 св1тово! науки взагал1, у започаткуванн1 дистанц1йних метод1в наукових дослщжень 1 зв'язков. 1нститут економжи про-мисловосп готуе вщповщне програмне забезпечення, яке дозволить у специф1чних умовах роботи переселен-ц1в виконати вимоги законодавства про працю. Ми вва-жаемо за доцольне його апробац1ю та затвердження для використання в шститутах тсля обговорення у вщщ-леннях та орган1зац1йних, економ1чних 1 правових службах Презид!! НАН Укра!ни.
7. На пщстав1 накопиченого досв1ду з метою фо-рмування мереж1 п1дприемницбких ун1верситет1в в межах чинного законодавства про вищу осв1ту та наукову 1 науково-техшчну д1яльн1сть можуть бути в першому наближенш сформульован1 основн1 етапи формування диверсиф1кованих науково-технолог1чних кластер1в: 1)
створення Фшп головного з проблеми шституту НАН Украши при вщповщнш кафедр1 украшського ушве-рситету — партнера; 2) укладання договору про ств-робггаицтво з шоземним партнером; 3) забезпечення структурних пщроздМв, що займаються високотехно-лопчними дослщженнями, взаемодоповнюючим уста-ткуванням; 4) забезпечення кадрами, стажування, на-уков1 обмши; 5) забезпечення фшансування шляхом залучення кошпв регюнальних i нащональних про-грам, мюцевих олiгархiв; 6) вироблення нащонально'1 та регiональноï стратеги диверсифiкацiï традицшних галузей спецiалiзацiï регiонiв i мют; 7) забезпечення бiзнес-iнкубування МП i тиражування високотехноло-гiчних розробок.
Напрями вiдновлення npoMu^oeocmi Донбасу. Подолання негативних наслщков подш 2014-2015 рр. у промисловоси Донецько'1 та Лугансько'х областей пот-ребуе прийняття комплексу заходiв як галузевого характеру, так i таких, що спрямоваш на формування нового бшьш сприятливого господарського середо-вища, особливо для пщприемств малого та середнього бiзнесу.
Вугыьна промисловсть. Вугшьна промисловiсть Украши вже тривалий час перебувае у критичному сташ, який зараз перетворився на катастрофiчний вна-слiдок вшськового конфлiкту на Донбасi. Вугледобу-вш пiдприемства на територи, що неподконтрольна ук-раïнськiй владi, поставлено в умови «самовиживання», що е згубними для них, особливо для збиткових пщприемств державного сектору. За таких обставин укра-шська влада не повинна проводити политику повноï економiчноï озолящ! таких пiдприемств, а з орiента-цiею на майбутне (у межах реальних можливостей) мае сприяти збереженню принаймнi перспективних шахт, вщновленню i встановленню ïх господарських зв'язков з пiдприемствами-споживачами вугiльноï продукцИ на всш територiï краши.
Будучи не в змоз1 здiйснювати безпосередне суб-сидування «вiдчужених» збиткових вугшьних пщпри-емств, украïнська влада може надавати ïм непряму, опосередковану фшансову допомогу за такою схемою: вугшьне пiдприемство, розташоване на територiï «ДНР» або «ЛНР», реалiзуе свою продукщю пщприем-ству (наприклад, енергогенеруючiй компанп) за межами даноï територи за щною на р!вш собiвартостi, а держава вiдшкодовуе пiдприемству-споживачу вугшь-ноï продукци збиток вщ ïï придбання (виходячи !з рь знищ м1ж фактичною i ринковою щнами). Така схема свого часу (до 1990-х роив) застосовувалась у Шмеч-чиш, i хоча пiзнiше вона була визнана недоцшьною, як тимчасова може бути прийнятною для Украши в надзвичайнш ситуаци, що склалася. У подальшому першочерговою проблемою стане вщбудова зруйнова-них, пошкоджених шахт, що потребуе певного часу i значних коштав. Лопчним видаеться вщбудова шахт на сучаснш основ!, з використанням новгтшх техшко-те-хнолопчних ршень, що, проте, може ютотно збшь-шити вартiсть вiдновлювальних робгт. Тому цей пщхщ слщ визнати безумовно доцшьним для найбiльш поту-жних перспективних шахт. Шахти ж найменш проду-ктивш й безперспективнi щодо ïх рентабельностi вщ-новлювати взагалi недоцшьно. За орiентовними експе-ртними ощнками — це D50-60 шахт. Але одночасне за-криття такоï юлькост об'ектiв е проблематичним з рь зних мiркувань: соцiальних, енергетичноï безпеки кра-ïни, фiнансових можливостей. Тому цей процес може зайняти 7-10 роков. Виршення проблеми мае бути економiчно обГрунтованим i сощально виваженим.
Частину (приблизно половину) зазначених шахт доцшьно перевести у режим консервац!!: одш з них з перетворенням на водовщкачувальш станцп — у разi потреби за гщрогеолопчними висновками, другi — з метою тимчасового заощадження коштiв на !х л!квща-цiю, третi — для збереження можливоси подальшо! ре-конструкцп з виведенням на беззбиткову роботу. Складен! попереднi перелiки шахт, що пiдлягають ви-веденню з експлуатац!! (консервац!!, лжвщацц), дощ-льно щороку коригувати, виходячи з реального стану шахт, створюючи таким чином конкуренты стимули для пiдприемств щодо !х збереження або включення до числа ддачих, тобто змагання за право на юну-вання. Зважаючи на загальний стан вугшьно! промис-ловоста, слiд ставити завдання не про просте !! вщтво-рення у формата, що склався в минулому, а про ради-кальну органiзацiйно-економiчну та техшко-техноло-гiчну модернiзацiю з орiентацiею на досягнення без-збитковоси галузi. Потребуе реформування оргашза-цiйно-економiчна структура державного сектору вуп-льно! промисловостi з орiентацiею на створення у ньому ринкового конкурентного середовища.
1снуюч! державнi унiтарнi вугледобувш пщприем-ства слiд укрупнити i корпоратизувати з наданням шахтам (шахтоуправлшням) у !х складi статусу дочiрнiх пiдприемств. Така реорганiзацiя мае пщвищити еко-номiчну самостiйнiсть та вщповщальшсть пiдприемств i водночас спростити процедури !х подальшого мож-ливого роздержавлення. У русл! тенденцiй до децент-рал!зацп влади доцшьно розглянути питання щодо створення на базi юнуючих пiдприемств регiональних державних акцюнерних компанiй на рiвнi областей. В цьому раз!, наприклад, !м мае вид!лятися на ряд роив наперед загальна сума державного фiнансування i на-даватися право самостiйно розпод!ляти цю суму за на-прямами використання (дотування, субсидування тех-шчного переоснащення i реконструкций, фiнансування виведення з експлуатаци тощо), тобто значною мiрою самостiйно проводити полiтику стосовно державного сектора вугшьно! галузi. Необхщно здiйснити л!бера-лiзацiю ринку вугшьно! продукцп iз скасуванням так званого оптового ринку вугшля, як це й передбачалося прийнятою у 2010 р. програмою реформ, шляхом переходу до укладення прямих договорiв (контрактiв) м!ж виробниками i споживачами вугшьно! продукцп та впровадження бiржовоl (аукцiонно!) торгiвлi ву-г!ллям. Необхщно продовжити роздержавлення вугшьно! промисловоси шляхом приватизац!! або передачi в концеаю чи оренду державних вугледобувних тдпри-емств. При цьому слщ вiдмовитися вiд «кампанш-щини» i здiйснювати цi процеси в мiру попиту, удо-сконаливши iснуючу нормативно-правову базу. Водночас слщ сприяти поширенню накопиченого певного позитивного досвщу спшьно! розробки вуг!льних ро-довищ державними i приватними пiдприемствами, а також шших форм державно-приватного партнерства.
Держава мае сприяти створенню стайких довго-строкових економiчних мереж м!ж виробниками вуп-льно! продукц!! та !! споживачами у металургiйнiй га-лузi та в секторi електроенергетики. Зацiкавленi у ву-г!льному паливi i шихтi для коксування корпорац!! ма-ють виступати партнерами вугшьних пiдприемств, на-давати !м швестицшш ресурси, потрiбнi для модернi-зацп i пiдвищення ефективностi шахт.
Електроенергетика. Об'еднана енергосистема Ук-ра!ни працюе в складних умовах, що викликаш дефi-цитом палива, руйнуванням електричних мереж та iн-фраструктури внаслщок бойових дiй у Донецьк^й та Луганськш областях. Але вказанi катастрофiчнi под!!
лише погiршили вже юнуючий негативний стан пали-вно-енергетичного комплексу. Тому проблема, що ви-никла, е б^льш гострою, н1ж вщновлення регiонально! енергетики — насправдi йдеться про необхщшсть гли-боко! модершзацп всього енергетичного сектору. На-гальною проблемою е зняття гостроти забезпечення об'екпв генерац!! електрично! енергi! твердим пали-вом. Вирiшення проблеми мае йти рiзними шляхами. Перш за все, потребуе налагодження постачання ву-г^лля з територш, що не пiдконтрольнi уряду, i поши-рення iмпорту вугшля. Ускладненнями е велик1 пош-кодження шахтного фонду в зонi проведення АТО i дефiцитнiсть антрацитiв у свт. Аналоги антрацитам Донбасу зус^чаються в обмеженiй кLлькостi кра!н (Росп, ПАР, В'етнамi та iн.) на вщносно невеликих родовищах. Вирiшення потребують як органiзацiйнi, так i економiчнi аспекти ввозу вуг^лля в Укра!ну. Тому необхiдно розглянути можливiсть пщвищення наван-таження на ТЕС, яю живляться вуг^ллям марок Г-Д i разом з вiдповiдними шахтами знаходяться на терито-рИ, що контролюеться урядом.
Доцшьним е створення державних резервiв антрацитового палива i переведення антрацитових елек-тростанцiй в цен^ Укра!ни на високореакцiйне (марок Г-Д) паливо. Крiм того, слщ враховувати той факт, що ует тепловi електростанц!! пристосованi до роботи на природному газi i мазутi. У штатних режимах щ енергонос!! використовуються як паливо «пщсвгт-лення», але в надкритичних умовах можуть бути тим-часово перетворенi на основне паливо. Тим бшьше, що вартiсть природного газу зютавна з вартiстю вугшля, якщо враховувати дотац!! вугшьним пiдприемс-твам та !х заборговашсть постачальникам, тiй же дер-жавь На перспективу ефективне вiдновлення i розви-ток теплово! електроенергетики на Донбает i в Укра!нi доцшьно розглядати як створення ресурсозбалансова-но! енергетично! системи, зокрема на основi модернi-зацi! iснуючих енергоблок1в i електричних мереж. Порядок i глибину модернiзацi! конкретних енергоблок1в iснуючих ТЕС доц^льно встановлювати з оглядом на !х стан i перспективний попит на енергоресурси, яю вони виробляють, в контекста регюшв i кра!ни в цi-лому, потреби в каттальних вкладеннях, на сощальш проблеми та зацiкавленiсть i можливоста iнвесторiв. Ключовим моментом стратег!! вщновлення i розвитку енергетики е визначення закономiрностей форму-вання регiонального попиту на енергоресурси i мож-ливого потенщалу та ефективностi рiзних джерел еле-ктрогенерац!! з урахуванням сощальних аспектiв, м!ж-обласних i трансграничних постачань. Тобто, потрiбен регiональний i мiжрегiональний енергобаланс за рiз-ними сценарiями розвитку мiсцево! енергетики, рiз-ними варiантами реалiзацi! мегапроектiв з комплектаций генеруючого парку модершзованими енергобло-ками iснуючих ТЕС, новими генеруючими фондами зi складу когенерацшних модулiв на промислових пiдп-риемствах та в комунальному секторi.
Перспективних напрямом розвитку регюнально! електроенергетики може бути створення за участю енергогенеруючих i енергопостачальних компанiй ене-ргетичних шдус^альних парк1в на базi пщприемств вуг1льно! промисловостi. Таким чином може бути сут-тево полiпшена ситуащя не т1льки в енергетицi, а й у вугшьнш промисловостi (через диверсифжащю дiяль-ностi шахт i збагачувальних фабрик). Сучаснi технолог!! комерцiйно! переробки на електричну i теплову енерг!! в!дход!в вуглевидобування i збагачення, утил!-зацi! шахтного метану, використання вироблених про-стор!в шахт з метою побудови потужних акумулятор!в стислого пов!тря для потреб ткових електростанц!й —
це суттевий резерв ствпращ мшгалузевих корпорацiй, джерело iнвестицiйних ресурав навiть для неперспек-тивних щодо видобутку вугшля пщприемств вугiльноï галузь Енергетичш iндустрiальнi парки можуть стати привабливими для швестор!в з шших краïн, зокрема провщних iнституцiональних iнвесторiв. Подальший розвиток енергетики Донбасу не можливий без вирь шення еколопчних проблем, що притаманш сучас-ному стану ТЕС. У св!тл! приеднання Украши до 6в-ропейського енергетичного ствтовариства в 2010 р. вони стають критичними. До 2018 р. теплова енерге-тика повинна бути модершзована вщповщно до вимог Директиви бвропейського парламенту та Ради бвро-пейського Союзу 2001/80/6С " Про обмеження викид!в деяких забруднюючих речовин в атмосферу вщ великих установок спалювання". Викиди шкщливих речовин в атмосферу необхщно скоротити в 20 раз!в. Це вимагае введення в експлуатащю сучасних засоб!в за-хисту, перш за все, вщ оксид!в етрки, азоту i пилу. Вщновлення енергетики Донбасу може здшснюватися лише на основ! державно-приватного партнерства, за участю корпорацп ДПЕК та шших енергетичних ком-панш, вуглевидобувних i вуглезбагачувальних пщприемств, металургшних корпорацш, компанш з вироб-ництва електрогенеруючого i мережевого обладнання.
Чорна металургiя. щновлення д!яльноси металур-гшних пщприемств Донбасу можливе лише за умови встановлення на всш територи Донецькоï та Лугансь-коï областей украïнськоï державность За шших обста-вин (поновлення бойових дш або «заморожування» ситуацп) говорити про майбутнш розвиток галуз! не представляеться можливим, адже тсд пщ сумшв ставиться як саме юнування металургшних пщприемств, так i зростае в1рогщшсть поглиблення юнуючих проблем ïх функцюнування, до яких вщносяться:
• дефщит сировинних ресуретв та труднощ! з вивозом готовоï продукцiï внаслщок пошкодження транспортноï, перш за все залiзничноï, та енергетичноï шфраструктури ;
• значш ускладнення у систем! фшансово-еко-ном!чних розрахунюв внаслщок макроекономiчноï, курсовоï, банкiвськоï нестабшьноси;
• порушення традицшних лопстичних схем руху ресуретв, продукци та послуг внаслщок транспортноï блокади регюну;
• загроза руйнувань виробничих потужностей та загибел! персоналу;
• втрата ринкових нш, особливо на зовнш-ньому металоринку через згортання виробництва та швестицш, зростання витрат, вщсутноси шновацш та ш.
З огляду на юнукга проблеми для виходу металу-ргп з кризи i вщновлення економiчноï i соцiальноï ситуацп необхщно запровадити низку заход!в загально-державного й галузевого характеру.
До загальнодержавних 3axodie, яю е першоряд-ними у вщновленш д!яльноси металургiйноï промис-ловоси Донбасу, слщ вщнести якнайшвидше припи-нення економiчноï й транспортноï блокади регюну. Кр!м того, доцшьно на державному р!вш надати пре-ференцп мюцевим металургшним пщприемствам щодо постачання продукцiï на вщновлення пошко-дженоï шфраструктури регюну та житла, що дасть змогу завантажити ïх виробнич! потужиоси та перео-р!ентувати роботу на внутршнш ринок.
Галузевi заходи мають сприяти розвитку пщприемств на неошдустр1альнш основ! !з застосуванням новгтшх технологш вщ видобутку сировини до утиль зацп продукцiï та вщход!в. Для цього сама металурпя
мае розвиватися на основ! неошдустр!ал!зацп, головною вщмшшстю якоï е використання у процеа виробництва — вщ видобутку сировини до утил!зацп продукци та вщход!в — новгтшх технологш.
Основними напрямками неоiндустрiалiзацiï мета-лургiйноï промисловоси е так!: зниження ресурсо- та енергоемноси на вах етапах виробництва; пщви-щення еколопчноси виробничого процесу (реал1защя цих двох напрямюв забезпечить зниження соб!вартоси продукцiï та забезпечить покращення сощального стану в регюш); штенсифжащя проведення та впрова-дження шновацшних розробок з! створення принци-пово нових техшко-технолопчних ршень для металу-ргшного виробництва, що також забезпечить внутршнш попит на власш науково-техшчт й шновацшш ро-зробки. Потребуе удосконалення сортамент продукци, що випускаеться, з акцентом на шдивщуальних потребах та вимогах замовника, що дасть змогу зайняти нов! ринков! нш! та закршитися на традицшних. Необ-хщне поглиблення ствпращ з шшими галузями для одержання бшьш ютотного позитивного мультипл!ка-тивного ефекту для усього нацюнального господарс-тва.
G сенс внести змши у структуру основних ринюв збуту продукци металургшних пщприемств Донецькоï та Луганськоï областей тсля вщновлення ïх роботи, зокрема, скоротити частку росшського ринку внасль док активних процеетв !мпортозамщення металопро-дукцп, що проводяться у Рос!!, а також низки полгга-чних ршень щодо обмеження !мпорту украïнських товаров. З огляду на це ключовим моментом ринковоï стратег!! розвитку металургп Донбасу (як i Украши в цшому) е необхщшсть диверсифжацп ринюв збуту ме-талопродукци з наданням прюритетав поставкам у Швшчну Африку та на Близький Схщ, а також зм!ц-ненню зв'язков з 6С (зокрема, у рамках Угоди про асо-ц!ац!ю), США та, можливо, кра!нами Латинсько! Америки. Щ ринки потребуватимуть як металопродукцп з низьким ступенем обробки (у коротко- та середньост-роковш перспектив!), так i больш високотехнолопчно! (у середньо- та довгостроков!й перспектив!).
Хiмiчна промисловсть. Економ1чш трансформац!! х!м!чно! промисловост! Укра!ни за час!в ïï незалежно-ст! в!дбувалися шляхом активного переходу на ринков! засади функцюнування, змши форм власносп та ш-ших форм реструктуризац!! п!дприемств. Але щ про-цеси у пщсумку привели до монопол!зац1! ïï ключових п!дгалузей i фактично! втрати державних мехашзм1в впливу на розвиток стратепчних п!дприемств. До того ж щ процеси не супроводжувалися кардинальними зрушеннями в шновацшно-швестицшнш сфер! i не забезпечили виршення завдання яюсного оновлення й модертзацИ застароло! техноко-технологочно! бази ддачих х!м!чних виробництв, зокрема тих, що розмь щен! на Донбась
При розробц! можливих альтернативних стратегш в!дновлення i розвитку х!м!чно! промисловосп необх!-дно виходити з таких передумов й особливостей поточного моменту: 1) на тепершнш час виробнич! поту-жност! большост! пщприемств х!м!чно! галуз! (за де-яким виключенням, зокрема Донецького казенного заводу х!м!чних вироб!в) через бойов! дп суттево не постраждали; 2) впродовж останшх роков конкуренто-спроможн!сть базових пщприемств галуз! визначалася здатн!стю !хшх власников забезпечити стабольн! поставки енерго-сировинних ресуретв (передус!м, природного газу) за прийнятними цшами; тепер, при наяв-ност! надзвичайного стану в енергетичнш сфер! та внаслщок претензш до головного бенеф!ц!ару холдингу OstChem з боку зарубожних судових орган!в, для
цих пщприемств виникли загрози комерцшного й ш-ституц!йного характеру; 3) ниш менеджментом холдингу ОзЮЬеш вживаеться ряд оперативних заход!в для орган!зац!! автономного енергозабезпечення, але проблема постачання природного газу через !! стратепч-ний характер мае виршуватися шляхом взаемод!! з державними структурами; 4) ситуащю, що склалася, можна розглядати як таку, що сприяе в!дновленню державних позицш у цьому сектор! промисловост! через активш д!! щодо демонопол!защ! основних секто-р!в ! ринюв, повернення контролю над певними активами (за прикладом 1ршанського ГЗК ! В!льнопрсь-кого ГМК у титановш галуз!) або формуванню вертикально штегрованих компан!й за участю держави. Зро-зум!ло, що основною умовою тут е застосування державних ресурав ! реал!зац!я державних мехашзм!в щодо в!дновлення й забезпечення стабильно! роботи цих п!дприемств.
Отже, при в!дновленн! х!м!чно! промисловост! Донбасу можна застосувати дв! принципово вщмшш стратег!!: консервативна — в!дбудова зруйнованих ви-робничих потужностей та шфраструктурного комплексу ! забезпечення !хньо! стаб!льно! роботи поклада-еться на власниюв п!дприемств. За цим сценар!ем за-вдання держави — ощнити ринков!, економ!чн!, сощ-альн! ! т. д. чинники доц!льност! вщновлення ! проф!-нансувати в!дбудову державних пщприемств; неотдус-тргальна — мае бути спрямована на як!сне переформа-тування всього х!м!чного комплексу регюну з ураху-ванням нових реалш енерго-сировинного забезпечення та ор!ентащ! на европейськ! ринки збуту. Як один з можливих напрямк!в розвитку галуз! й вир!-шення проблеми забезпечення х!м!чних п!дприемств енерго-сировинними ресурсами може розглядатися промислове використання технологш газиф!кащ! ву-г!лля. 1снуе устшний, зокрема, китайський досв!д впровадження цих технологш, хоча в укра!нських умо-вах е певн! обмеження щодо наявноси необх!дних об-сяг!в вуг!лля в!дпов!дно! якост! ! ц!ни.
СценарИ розвитку ситуаци та пропозицИ щодо вднов-лення хттноИ галузг. При розробщ пропозицш щодо ви-ходу з кризи та вщновлення промислового комплексу Донбасу варто виходити з трьох сценарпв подальшого розвитку вшськово-полгтичного протистояння: 1) продовження активно! фази АТО — потребуе розробки заход!в щодо консервац!! та збереження виробничого потенщалу та !нфраструктури галуз! ! запоб!гання тех-ногенних катастроф; 2) припинення активно! фази конфлжту ! «заморожування» поточного територ!аль-ного розмежування — потребуе заход!в щодо вщновлення пошкоджених виробництв ! шфраструктурних комплекс!в на територ!ях, що контролюються ЗСУ, змшення виробничих ланцюжк1в, стабМзащ! енерге-тичного й сировинного забезпечення, модершзащ! транспортних та лог!стичних поток!в; 3) завершення АТО ! повне вщновлення Донецько! ! Лугансько! областей як адм!шстративно-територ!альних одиниць Укра!ни — потребуе комплексу заход!в як оперативного характеру щодо вщновлення функщонування виробничих та шфраструктурних комплекав, так ! стра-тепчного характеру, спрямованих на подолання шер-ц!йного сценар!ю розвитку галуз!, !! !нституц!йного ре-формування, !нновац!йного оновлення ! модершзащ!.
Машинобудування. Серед основних проблем ма-шинобудування Донбасу, як! визначають шляхи !х ви-ршення, е так! що пов'язат з бойовими дЯми (руйну-вання машинобущвних п!дприемств ! !нфраструктури в результат! обстрЫв, в!дт!к кадр!в через небезпечшсть знаходження на територ!! завод!в ! населених пункт!в; втручання в роботу пщприемств сторонами конфл!кту
п!д приводом в!йськових потреб; блокада непщконт-рольних Киеву територ!й зони АТО, як безпосередньо з шщативи уряду Укра!ни, так ! за шщативою окре-мих кер!вник!в силових формувань Укра!ни, що приз-водить до проблем з виплатою зарплати, складнощ!в або нав!ть неможливост! доставки комплектуючих ! доставки готово! продукц!!; побори за провезення ва-нтаж!в через блокпости, що призводить до зб!льшення витрат п!дприемств; диверс!! проти транспортно! та !н-шо! шфраструктури, що призводять до затримок з доставкою вантаж1в ! перешкоджання робот! п!дпри-емств-замовник1в машинобуд!вно! продукц!!), так ! обумовлет економ1чними чинниками: кризовий стан основних покупщв — металургшно! та вуг!льно! галузей, викликаний бойовими д!ями, згортанням субсиду-вання вуг!льно! галуз!, пад!нням свгтових ц!н на метал; складнощ! з доступом на росшський ринок, на який припадало понад 80% експорту машинобуд!вних п!дп-риемств Донбасу; загальноеконом!чш кризов! явища в Укра!н! та Рос!! (основних ринках збуту), включаючи зменшення швестицшного попиту, п!двищення кре-дитних ставок, девальвац!ю, зростання цш на енерго-нос!!; негативний вплив Угоди про асоц!ац!ю з 6С (пе-рспективи витратних заход!в !з сертиф!кац!! та станда-ртизац!! без перспектив доступу на ринок 6С).
Можна запропонувати так! напрямки вщновлення руйнувань, викликаних бойовими д!ями: ком-пенсац!я державою витрат на вщновлення тсля руйнувань, викликаних артилершськими обстр!лами те-ритор!! завод!в; в!дновлення державою !нфраструктури (насамперед, зал!зничних ! автомоб!льних шлях!в, мо-спв тощо); припинення транспортно! та економ!чно! блокади п!дприемств, припинення побор!в ! перешкоджання провезенню вантаж1в через блокпости.
Серед напрямюв стимулювання попиту на проду-кц!ю машинобудування слщ в!дзначити: переговори щодо збереження доступу на традицшш експортн! ринки збуту (насамперед, росшський), наприклад, шляхом виключення машинобудування з д!! Угоди про асоц!ац!ю з 6С або шляхом перенесення !мплемента-ц!! зазначено! угоди (яку на даний час перенесено на початок 2016 р.); залучення пщприемств машинобудування до реалгзац!! програм розвитку економ!ки ! в!д-новлення постраждалих вщ бойових д!й галузей (зокрема, вуг!льно! та металург!йно!).
Можливо запропонувати так! альтернативы стратег!! вщновлення ! розвитку машинобудування.
Стратег1я 1: «Вгдновлення як основа майбутнього розвитку». На державу покладаеться зобов'язання зро-бити так, щоб стан пщприемств був не прше, н!ж до вшни та Угоди про асощащю з 6С. Першочергову увагу при цьому потр!бно буде прид!лити вщновленню нанесених в!йною збитк1в ! витрат пщприемств на ре-ал!зац!ю положень Угоди про асощащю, тсля чого не-обхщно зд!йснити оц!нки можливостей ! перспектив п!дприемств для визначення основних напрям!в !нве-стиц!й. Зокрема, потр!бно буде вжити заход!в щодо: 1) вщновлення руйнувань завод!в та шфраструктури за рахунок держави чи створеного державою фонду за участю шоземних спонсор!в; 2) компенсац!! державою (можливо, також за участю шоземних спонсор!в) ус!х витрат, пов'язаних !з вимогами Угоди про Асощащю; 3) розробки програми розвитку машинобудування, яка враховуе доступш ринки та види продукц!!, як! буде економ!чно-ефективно виробляти юнуючими п!дпри-емствами; виходячи з цього — пщтримка вщповщних !нвестиц!й та технолог!чного оновлення.
Стратег1я 2: «Плацдарм для азгатськоИ експанси в 6С». Шсля пщписання угоди про асощащю з 6С Ук-ра!на отримала можливост! для входу на европейськ!
ринки. Водночас, продукщя машинобудування Донбасу, переважно вуглевидобувна техшка, вагони, мета-лургшне та електрообладнання, не е затребуваною на цих ринках (на кра!ни 6С припадало близько 1% екс-порту). Причиною цього е як вщсутшсть попиту на дан! види товар!в, так ! техн!чна !! в!дстал!сть. Росш-сью споживач!, на яких припадало 80% експорту, при-пинили закутвл! з пол!тичних причин. Укра!нськ! споживач!, серед яких багато шахт ! металургшних пщ-приемств, е неплатоспроможними або не планують в!дновлення функщонування через руйнувань п!д час бойових дш. Тому машинобуд!вн! п!дприемства по-винн! переор!ентуватися на !нших споживач!в або за-критися. У той же час, юнуе зац!кавлен!сть китайських виробник!в в плацдарм! для виходу на европейсью ринки, а укра!нсью машинобуд!вн! п!дприемства мають можливосп для надання !м цього плацдарму (б!льш н!ж в два рази дешевша за китайську робоча сила, на-явн!сть квал!ф!кованого персоналу, доступ до евро-пейських ринюв завдяки Угод! про асоц!ац!ю; наяв-шсть машинобуд!вних п!дприемств, яю можуть бути модершзоваш та перепроф!льован!; розвинена транс-портна !нфраструктура та виг!дне географ!чне розта-шування, яка дозволяе м!шм!зувати лог!стичн! витрати при торг!вл! з бвропою, ближн!м Сходом та Швтч-ною Африкою). Наприклад, майже десяток китайських автовиробниюв уже здшснюють, або планують зд!йснювати зб!рку свое! продукц!! на укра!нських по-тужностях. Таким чином, пров!дну роль у вщновленш та розвитку машинобудування Донбасу можуть в!щг-равати китайсью виробники, зац!кавлен! в експанс!! на европейсью ринки.
Формування сприятливого господарського середо-вища. Розвиток малого I середнього бгзнесу (МСБ). Те-першнш занепад виробничого потенц!алу Донбасу дае шанс для кардинальних зм!н у структур! та спещал!за-ц!! економ!ки регюну. Для цього доц!льно розробити Стратепю структурно! перебудови економ!к Донецько! та Лугансько! областей ! наб!р вщповщних шструмен-т!в для реал!зац!! ще! Стратег!!, серед яких ключову роль мае вигравати спещальний фонд на кшталт Стру-ктурних фонд!в бвропейського Союзу1 — Фонд реструктуризации Донбасу (ФРД). Стратег!я повинна бути сфокусована на пошуку кластер!в та окремих нш по-силення конкурентоспроможносп рег!ону, подаль-шому !нтегруванн! його в единий економ!чний прост!р кра!ни, вир!шенн! гострих соц!ально-економ!чних проблем областей та окремих депресивних територш, шновацшному партнерств! державних ! рег!ональних оргашв влади, м!сцевого самоврядування, приватного б!знесу та громадськост!. При забезпечен! високо! яко-ст! процесу опрацювання такого документу, прозоро-ст! розробки та належного його оприлюднення, Стра-тепя може стати дороговказом приватним швесторам та ф!нансовим донорам для наповнення ФРД. Важли-вим елементом Стратег!! мае бути створення едино! структури управлшня !! реал!зац!ею, яку потр!бно формована ! забезпечувати функщонувати за участю вс!х зац!кавлених сторш: будь-то органи влади р!зних р!в-н!в, представники б!знесу (у тому числ! малого ! середнього), ключов! громадсью орган!зац!й рег!ону.
Шсля зак!нчення бойових д!й в перюд АТО велика юльюсть об'екпв житлового фонду та шфрастру-ктури в Донецьк!й та Луганськ!й областях потребува-
1 Europa.eu, (2015). Glossary. Structural Funds and Cohesion Fund. [online] Available at: http://europa.eu/ legislation
_summaries/glossary/structural_cohesion_fund_en.htm [Accessed 23 Apr. 2015].
тиме каттального ремонту та оновлення. Це надае шанс для розвитку МСБ у зазначених областях у таких сферах економiчноI дiяльностi, як будiвництво, про-мисловiсть будiвельних матерiалiв, ремонтнi роботи тощо. Сприяння розвитку таких пщприемств МСБ може включати таю заходи: надання пшьгових кашкул ремонтним та будiвельним малим та середшм пщпри-емствам в обсягах робгг, що виконуються за держав-ним (регiональним, мiсцевим) соцiальним замовлен-ням; перепроф!лювання промислових майданчик!в пщприемств, що не працюють (наприклад, зупинених шахт), та створення промислових парюв, зокрема для бущвельних та ремонтних пщприемств, яю вiдно-сяться до МСБ; пшьгове кредитування суб'ектiв МСБ для придбання матерiалiв, технiки, замовлення проек-тних робiт тощо.
Беручи до уваги те, що Донбас навиъ в мирнi часи в!^знявся високим рiвнем захворювання насе-лення онколопчними, серцево-судинними, професiй-ними захворюваннями, виробничим травматизмом, слiд визнати за прюритетне завдання розвиток МСБ у сферах медичних послуг, виробництва медичних препарата, техшки, ортопедичних виробiв. Розвитку фа-рмацевтично1 промисловостi в репош сприятиме та-кож наявшсть велико1 кiлькостi хiмiчних пiдприемств, науково-дослщних органiзацiй у сферi хiм!I та меди-цини. У перспективi е можливосп для створення в репош кластеру медичних послуг, пщключивши також рекреацшш зони Донеччини та Луганщини.
На вiдновлення економiчноI i соцiальноI сфери в Донецьк1й i Луганськ!й областях, у тому чи^ з вико-ристанням потенц!алу МСБ, позитивний вплив ма-тиме розвиток державно-приватного партнерства, яке надае додатков! можливоси приватному катталу для отримання прибутку i п!двищення конкурентоспромо-жносп, а держав! i рег!ону — для реал!зац!1 економ!чно1 пол!тики, виконання прюритетних завдань, п!дви-щення ефективносп використання бюджетних кошт!в.
Для усунення недолтв в!тчизняного законодав-ства i практичного впровадження механiзму державно-приватного партнерства необхщно вжити так1 заходи: розробити единий пщхщ до формування мехашзму ре-алiзацiI партнерсько1 взаемодп держави i приватного сектору на нащональному та регiональному р!внях, адекватного новим ринковим умовам; удосконалити i гармонiзувати нормативно-правове забезпечення розробки та реалiзацiI проектiв; розробити стандартизо-вану модель оцiнювання проектiв для реалiзацiI ДПП на стадiI шщювання (iдентифiкацiI); удосконалити процедури надання державно'! пщтримки для розробки та реалiзацiI проектiв ДПП; запровадити контроль i мон!торинг здiйснення проекту як заключного етапу механiзму реалiзацiI партнерськоI взаемодп; створити едину шформацшну систему щодо потенцшних та д!-ючих об'екпв ДПП на державному, регюнальному та мюцевому р!внях; розробити систему управлшня у сферi державно-приватного партнерства з чпким роз-под!лом повноважень м!ж органами державноI влади у рамках пщготовки i реалiзацiI проектiв ДПП та коор-динацiею "х д!яльносп; створити мiжрегiональнi цен-три державно-приватного партнерства за участю державних i регюнальних органiв влади та представниюв бiзнесу; створити м!жв!домчу комюда з питань ДПП, до повноважень якоI входитиме розробка концепцiI ДПП, технiко-економiчне об!рунтування, розробка фiнансовоI модел^ конкурсноI документацiI, первин-ний аналiз i оц!нкн проектiв ДПП, комплексна ощнка ефективностi проекту.
Для ефективного функцюнування державно-приватного партнерства необх1дна насамперед розробка стратег!! розвитку партнерсько! взаемод!! держави та приватного сектору на нацюнальному 1 рег1ональному р1внях. Для розвитку шституцюнального середовища у сфер1 державно-приватного партнерства доц!льно за-твердити "дорожню карту" (план заход1в) щодо реал1-зац1! стратег!! розвитку ДПП. Це потребуе визначення державою ц!лей розвитку ДПП, прюритепв, напрям1в, масштаб1в д1яльност1 та джерел ф1нансування реал!за-ц!! стратег!!. Обов'язковим елементом реал1зац!! стратег!! е встановлення вимог до учасник!в та розпод!л обов'язк!в 1 повноважень м!ж ними.
Стосовно стратеги дш нашоТ академп по посиленню штеграцц академiчноí та унiверситетськоí економiчноТ науки.
Стаття 66 чинного Закону Укра!ни «Про вищу осв1ту» мае назву: «1нтеграц1я науково!, науково-тех-шчно! та шновацшно! д1яльност1 вищих навчальних заклад1в 1 наукових установ Нацюнально! академ!! наук Укра!ни, нац1ональних галузевих академ1й наук». Наведу !! зм1ст повн1стю: «1. 1нтеграц1я науково!, нау-ково-техн1чно! та шновацшно! д1яльност1 вищих навчальних заклад1в 1 наукових установ Нацюнально! академ!! наук Укра!ни, нац1ональних галузевих академ1й наук здшснюеться з метою розроблення та виконання прюритетних наукових програм, проведення наукових дослщжень, експериментальних розробок тощо на засадах поеднання кадрових, фшансових, техшчних та орган1зац1йних ресурс1в в1дпов1дно до законодавства.
2. Основними напрямами штеграц!! науково!, на-уково-техшчно! та шновацшно! д1яльност1 вищих навчальних заклад1в 1 наукових установ Нацюнально! академ!! наук Укра!ни, нацюнальних галузевих акаде-м1й наук е: 1) участь у розробленн1 та виконання дер-жавних ц1льових програм економ1чного 1 соц1ального розвитку;2) проведення сп!льних наукових досл1-джень, експериментальних та шновацшних розробок тощо, у тому числ1 за рахунок державного бюджету та власних надходжень;3) участь у створенш науково-на-вчальних, науково-досл1дних об'еднань, шновацшних структур та 1нших орган1зац1йних форм кооперац1!;4) впровадження сп1льно створених 1нновац1йних проду-кт1в у виробництво, 1нш1 галуз1 економ1ки тощо;5) за-безпечення набуття, охорони та захисту прав штелек-туально! власност1 на результати науково! та науково-техн1чно! д1яльност1;6) провадження сп!льно! видавни-чо! та шформацшно-ресурсно! д1яльност1;7) залучення вищими навчальними закладами наукових прац1вни-к1в з наукових установ 1 орган1зац1й Нац1онально! ака-дем1! наук Укра!ни, нац1ональних галузевих академ1й наук та науковими установами 1 орган1зац1ями акаде-м1й науково-педагог1чних пращвниюв вищих навчальних заклад1в на основ1 трудового договору (контракту) для провадження осв1тньо! 1 науково! д1яльност1, зок-рема до п1дготовки асп1рант1в 1 докторант1в, п1дгото-вки та експертизи п1дручник1в, навчальних пос1бни-к1в, осв1тн1х програм та стандарт1в вищо! осв1ти для забезпечення навчального процесу у вищш школ1;8) орган1зац1я на баз1 наукових установ 1 орган1зац1й На-ц1онально! академ1! наук Укра!ни, нац1ональних галу-зевих академ1й наук наукових досл1джень молодих вчених, докторант1в та астранпв, систематично! ви-робничо! практики студент1в вищих навчальних закла-д1в 1з забезпеченням !х безпосередньо! участ1 у прове-денш наукових досл1джень».
В1дпов1дна стаття 68 «Орган1зац1йн1 форми про-вадження науково!, науково-техн1чно! та шновацшно!
дiяльностi» дае нам можливiсть пошуку найб!льш ефе-ктивних форм взаемод!!: «1. Наукова, науково-техш-чна та шновацшна дiяльнiсть може провадитись вищими навчальними закладами, у тому чист через створеш ними юридичнi особи, предметом дiяльностi яких е доведения результата науково! i науково-техш-чно! дiяльностi вищого навчального закладу до стану шновацшного продукту та його подальша комерщаль зацiя.
2. До виконання наукових i науково-технiчних роб!т у вищому навчальному закладi можуть залуча-тися науково-педагогiчнi, науковi i педагогiчнi пращ-вники, !нш! пращвники вищих навчальних закладiв, особи, як! навчаються у вищому навчальному заклад!, а також прац!вники !нших оргашзацш.
3. Вищ! навчальн! заклади, зокрема як! е заснов-никами шновацшних структур р!зних тип!в (науков! та технолог!чн! парки, б!знес-!нкубатори тощо), мають право проводити сп!льн! науков! дослщження, демон-страц!йн! досл!ди тощо, у тому числ! з використанням земельних д!лянок, як! знаходяться в постшному ко-ристуванн! вищих навчальних заклад!в».
Тому пропонуеться розгорнути вщповщне обго-ворення на шпальтах нашого журналу i доручити Пре-зид!! (академ!ки 6.В.Савельев, М.Г.Б!лопольський, В.1.Ляшенко) узагальнити в!дпов!дн! пропозиц!! та на-даи !х у в!дпов!дний ком!тет Верховно! Ради та допо-в!сти на наступних Загальних Зборах.
За зв!тний пер!од членами академ!! традиц!йно видано значну к!льк!сть монограф!й, п!дручник!в, навчальних пос!бник!в, зб!рник!в наукових праць тощо.
Дозвольте звернути Вашу увагу на деяк! орган!за-ц!йн! питання. В силу обставин що склалися ми цього року були змушеш зм!нити юридичну адресу академ!! для чого ще раз перерееструвати згщно чинного за-конгодавства !! статут, який ще раз нагадаю, було на-друковано у другому номер! нашого вюника за 2013 р. Новим статутом було передбачено з метою усунення проблем, як! виникають при визначенш кворум!в на загальних зборах, а також втратою деякими членами зв'язк!в з академ!ею, введення поряд з членами та чле-нами-кореспондентами звань - почесних та асоцшова-них член!в до яких вщносити тих, хто фактично втра-тив зв'язки з академ!ею в силу р!зних обставин.
Минулого року ми приймали в!дпов!дн! ршення, щодо складання в!дпов!дних списк!в регюнальними центрами та м!сцевими в!дд!леннями i передати !х пре-зид!! для узагальнення i затвердження на цьогор!чних зборах. Зг!дно ново! редакц!! Статуту щ категор!! наших члешв не будуть враховуватись як «бойв! багнети» нашо! орган!зац!! при визначенш вщповщних кворум!в та прийнятт! ршень. Але на жаль ми поки що не отри-мали конкретних пропозицш в!д б!льшост! з наших осередк!в. Звертаю увагу в!це-президент!в М.Г.Б!ло-польського та В.1. Ляшенка на нагальну необх!дн!сть актив!зац!! проведення ще! роботи.
Вт!м хочу !ще раз i цього року наголосити, що су-часна криза висв!тлила ще один напрям, над яким сл!д було б попрацювати як Презид!! нашо! академ!!, так i !! членам, — це спiвробiтництво з недержавними анал^ тичними центрами, як! починають в!д!гравати все б!льш суттеву роль у формуванн! економ!чно! полггики уряду. У лавах нашо! академ!! майже немае представ-ник!в цих структур, що не сприяе шформацшним контактам та виршенню статутних завдань академ!!. Тому вважав би за доц!льне ще раз обговорити на цих зборах питання ствробгтництва з недержавними ана-л!тичними центрами та !х б!льш активного залучення
до роботи в нашш академп. Вщповщний пункт пропо-нував би внести ! до проекту ршення наших Загальних збор!в.
Ще раз хочу рекомендувати регiональним центрам, мгсцевим вiддiленням та членам Академп при наданн1 щорiчних звiтiв не обмежуватися тiльки перелiком статей, конференцш та назв виконаних наукових тем, але й бшьш детально висвгглювати змiст наукового доробку (результати аналiзу, виявлеш тенденцп та закономiрно-стi, розробленi концепцн, обГрунтування перспективних напрямшв дослщжень тощо). Це сприятиме пiдготовцi змiстовних звiтiв як керiвникiв регiональних вщдшень, так i загалом Президп нашо! академИ.
Ще раз нагадаю, що наша Академiя eKOHOMi4H^ наук Украши вже понад протягом 20 роюв и iснування школи не залишалася осторонь вiд сучасних соща-льно-економiчних проблем Украши. Певний погляд та певш думки на сучасш проблеми будуть висловленi в процеа обговорення доповiдi Президп та стану еконо-мiки на зборах та знайдуть свое вщображення на шпа-льтах як академiчних, так i iнших видань.
Усе це дасть змогу наблизити головну мету — зро-бити правильнi висновки та знайти шляхи подолання негативних наслщюв сучасно1 кризи.
Дякую за увагу! Запрошую до дискусп!
проект
П О С Т А Н О В А загальних 36opiB Академп економiчних наук Украши по звггу Президп про роботу АЕН Украши з 16 травня 2014 р. по 23 травня 2015 p.
Протягом звггного перюду Президiею академп, 9 вщдшеннями та 6 регюнальними центрами, дiйсними членами академп проведено значну роботу, спрямовану на виведення економiки краши з кризи, над науковою розробкою та практичним втшенням в життя реформування економiки. Пiдготовлено та подано до керiвних органiв як державних, так i регiональних велику кшьюсть наукових доповщей, проектiв Законiв Украши, Указiв Президента Украши, постанов уряду. За звггаий перюд членами академп видано багато монографш, пщручни-юв, учбових поетбниюв, збiрникiв наукових праць тощо. Поширюються та тiснiшають творчi зв'язки члешв академп iз заруб1жними вченими, у т.ч. шших краш СНД та 6С. Слiд, однак, визнати, що ефектившсть дiяль-ностi АЕНУ по деяких напрямках недостатня. Далеко не вс пропозицп академп, li пщроздтв та окремих членiв академп своечасно втшюються в життя. Деяю члени академп не приймають участi в робот академп, не виявля-ють необхщно! творчо'1 активностi, не сплачують членськ! внески i навiть не звиують про свою дiяльнiсть.
Загальш збори Академil економiчних наук Украши виходячи i3 завдань, пiдсумовуючи обговорення звггно! доповiдi Президil АЕНУ
ПОСТАНОВЛЯЮТЬ:
1. Схвалити дiяльнiсть Академ11 економiчних наук Укра1ни, li Презид!1 та регюнальних центрiв. З ураху-ванням пропозицш, як1 були висловленi в процеет обговорення на Загальних зборах, доручити Презид!1 роздру-кувати матерши загальних зборiв на шпальтах наукового журналу АЕНУ "Вюник економiчно'i науки Украши".
2. Продовжити роботу з розмщення наукового журналу АЕНУ "Вюник економiчно'i науки Укра1ни" у м1жнародних наукометричних базах даних та створення власного сайту журналу згiдно вимог цих баз.
3. З метою реалiзацii положень Закону Украши «Про вищу освиу» в частинi штеграцп академiчно'i та унiверситетсько'i науки розгорнути вщповщне обговорення на шпальтах журналу «Вюник економiчно'i науки Укра1ни» i доручити Презид11 (6.В. Савельев, М.Г. Бшопольський, В.1. Ляшенко) узагальнити вщповщш пропо-зиц11 та надати 1х у вiдповiдний комiтет Верховно1 Ради та доповюти на наступних Загальних Зборах.
4. Запропонувати керiвникам регюнальних вщдшень та членам академ11 термшово подати готовi до друку у «Вюнику економiчно'i науки Укра1ни» тексти сво1х доповiдей на Загальних зборах на паперi та в електроннш формi (редактор WORD) на адресу Президп АЕНУ.
5. Презид11 АЕНУ (М.Г. Бшопольський, 6.В. Савельев) спшьно з керiвниками регiональних центрiв та мюцевих вiддiлень провести роботу щодо розширення кола передплатникiв «Вiсника економiчно'i науки Укра-1ни» у другому пiврiччi 2014 р. та на 2015 рж не менш як до 100 оетб.
6. Президп АЕН Украши активiзувати роботу зi створення секцiй iнституцiоналiстiв та еволюцюшспв в структурi АЕН Укра1ни (О.1. Амоша, В.М. Геець, В.1. Ляшенко).
7. Регюнальним центрам та мюцевим вiддiленням продовжити роботу з уточнення списюв сво1х членiв вiдповiдно до категорш — академiки, член-кори, почесш та асоцiйованi, та подати 1х до Презид11.
8. Рекомендувати регюнальним центрам, мюцевим вiддiленням та членам Академп при наданш щорiчних звтв не обмежуватися тiльки перелiком статей, конференцш та назв виконаних наукових тем, але й бшьш детально висвилювати змют наукового доробку (результати аналiзу, виявленi тенденц11 та закономiрностi, роз-робленi концепц11, обГрунтування перспективних напрямюв дослiджень тощо).
9. Керiвникам регiональних центрiв та мiсцевих вщдшень ширше залучати представникiв недержавних аналггачних центрiв та молодих членiв академп до науково-оргашзацшно! роботи в li мiсцевих осередках. Пре-зидi'i академп, регюнальним центрам та вщдшенням придшяти належну увагу освiтянськiй галузi, проведенню наукових конференцш, семiнарiв, симпозiумiв тощо.
10. З метою бшьш широкого висвилення дiяльностi академ11 в засобах масово! iнформацil вказувати в публжащях, наукових доповiдях, всюди, де це можливо та доцшьно, що щ роботи виконанi в рамках АЕН Украши.
Президент Академп економiчних наук Украши О.1. Амоша
Головний вчений секретар В.1. Ляшенко
