CC BY
18
ОФЩШНИЙ В1ДД1Л
Проект
ЗВ1Т ПРЕЗИДП АЕН УКРА1НИ НА ЩОР1ЧНИХ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРАХ
13-14 травня 2016 р.
Шановш колеги!
За традицieю дозвольте розпочати з деяких сум-них речей.
Протягом перюду, який минув з дати минулих наших зборiв тшли з життя видатнi украшсью еконо-мiсти, академiки нашо! Академп — академГк-засновник нашо! академп, i з дня П заснування — незмшний Перший вiце-президент, а з 2013 р. Почесний Перший вще-президент — Аптекар Савелiй Семенович, акаде-мiки-засновники нашо! академп Бiренберг Борис Михайлович та Гриньова Валентина Микола!вна, а також академiки Павлов Володимир 1ванович та Кацура Серий Миколайович.
Кожен з них вшс свiй вагомий внесок у дослГ-дження рiзних аспектiв економГчно! думки.
Прошу вшанувати !х пам'ять хвилиною мовчання.
Прошу сiдати.
На виконання постанови наших Зборiв щодо вшанування пам'ятi Миколи Григоровича Чумаченка подовжено нагородження медаллю iменi першого Президента АЕН Укра!ни «За значний внесок в еко-номiчну науку», в Тернополi проведена чергова Всеук-ра!нська науково - практична конференцiя присвя-чена М.Г. Чумаченку, в 1нституп економiки промис-ловостi готуеться до друку черговий збiрник наукових праць «Четверп ЧумаченювськГ читання», який вже став щорiчним у вщдшенш нашого шституту, яким ке-рував М. Г. Чумаченко.
Хочу також нагадати що ми запланували до 95-! рiчницi з дня народження Миколи Григоровича Чумаченка видати монографГю «АкадемГк М.Г. Чумачен-ко у споминах i роздумах сучасниюв», тому ще раз прошу й закликаю ветх у кого е що запропонувати ПрезидГ! АЕН Укра!ни, як колективному упоряднику матерiалiв для ще! книги, по можливостi поквапитися з передачею матерiалiв. Прохання подавати вщскано-ванi матерiали i тексти у електроннiй та роздрукованiй формах на нову адресу Президп в м. Киeвi по вул. Желябова 2, к. 304.
Але життя не зупиняеться, час плине. Ми можемо чесно пишатися тим, що на протязi всього цього часу не були осторонь, а завжди намагалися надати поси-льну допомогу керiвництву кра!ни та 11 регюшв. Не був виключенням i минулий рiк.
Протягом звiтного перюду Президieю нашо! академп, дев'ятьма вщдшеннями та шiстьома регюналь-ними центрами, членами академп проведено значну роботу, спрямовану на подготовку пропозицш з метою виведення економiки кра!ни з кризи та реалiзацi! курсу реформ, спрямованого на модершзащю сучас-ного суспгльства.
Члени нашо! Академп активно працювали над науковими розробками та практичним втгленням у життя заходiв та програм реформування економiки, брали участь у науковому супроводженш сощально-економiчних перетворень, дослiдженнi проблем прог-нозування та стратегiчного планування розвитку вГт-чизняно! економiки, лГквщацп !! структурних диспро-порцiй, розвитку людського потенцiалу, а також на-
уковому обГрунтуванню вирiшення проблем еконо-мiчно! iнтеграцi!, в контекстi виклиюв свiтово! рецесГ! та очiкувань друго! хвилГ свГтово! економiчно! кризи, визначення прюритетних напрямiв модернiзацi! сус-пгльства, економiчно! г соцiально! полГтики в загаль-нодержавному та регГональному вимГрах.
ПодГ! останнГх двох рокГв у Криму Г на ДонбасГ перевернули все шкереберть. Загалом реальний стан справ тдтверджуе подальше сповзання кра!ни в реце-сГю, поглиблення вщтворювальних диспропорцГй в економГцГ, погГршення стану державних фшанетв та зростання корупцшно! Г рейдерсько! активностГ в усГх сферах господарювання Г суспГльного життя. Ситуащя ускладнюеться деструктивними дГями «критикгв влади» та поширенням негативних настро!в, що стри-мують розвиток як держави, так Г особистость КрГм того не можна не помГчати й того, що плГч-о-плГч Гз руйнуванням духовним Где руйнування економГчне. Практично вичерпано величезний промисловий багаж, що дютався нам вГд радянсько! епохи. Кра!на стрГмко втрачае залишки сво!х високотехнологГчних виробництв, конкуренты галузГ, ринки, переваги. Ук-ра!на, що продовжуе хворГти духовно, все бГльше на-бувае ознак Г економГчно! катастрофи. Нам, вченим-суспГльствознавцям, необхГдно формувати суспГльну думку про те, що подолання кризових явищ та вгд-новлення позитивно! динамГки розвитку досягати-меться лише спгльними зусиллями держави Г суспГль-ства, з урахуванням глобальних викликГв, оскГльки, на жаль, економГчна криза у свт також ще не подолана.
На мою думку, революцшш подГ! на МайданГ, як Г будь-яка буржуазно-демократична револющя мали привести до розширення можливостей та ГнГцГативи людей бГзнесу, до розвитку креативного середнього класу (який в Укра!нГ поки що становить на жаль бли-зько лише 10—12% вГд населення). Середнш клас е за-звичай носГем демократичних цГнностей. ДемократГя сильна в кра!ш тодГ, коли вона усвщомлюеться як Гн-струмент для досягнення цГлей у руках середнього класу. Це — прописш ютини. Якщо ми зараз реально вщмовляемося вГд промислово! складово!, вГд розвитку економГчного потенцГалу кра!ни, вГд нових прозорих форм ведення бГзнесу, значить, процес, який назвали Револющею не став таким за своею суттю, а став зви-чайним «бунтом опозицГ!»?
ГоворГмо вГдверто: у бшьшоси сучасних укра!н-цГв — абсолютно утриманський пГдхГд до евроГнтегра-цГ!. Мовляв, ми станемо частиною бвропи, Г бвропа зробить нас багатими. До речГ, цей же пщхщ соцГологи спостерГгали й у ряду шших переважно православних кра!н — у БолгарГ!, РумунГ!, ГрецГ!, деяких держав ко-лишньо! ЮгославГ!. Свого часу Радянський Союз при-вчив сво! «кра!ни-сателГти» — як власш республГки, так Г кра!ни Ради ЕкономГчно! Взаемодопомоги (РЕВ), до багаторГвневого патерналГзму й утриманства. Але ж бвросоюз не благодГйна органГзацГя, яка переймати-меться питанням, як !м облаштувати Укра!ну. КерГв-ництво 6С навряд чи прокидаеться зГ словами: "Що ти зробив для Укра!ни?". Та й чинник РосГ! — до останнГх часГв - найбгльшого ринку й торговельного партнера — постшно тяжГтиме над гаслами про одвГчну ев-
ропейсьюсть Украши. За оцшками експертiв втрати вщ розриву торговельно-економiчних зв'язюв з Росieю можуть скласти до $7 млрд в рж. При цьому йцеться про вщносно високотехнологiчний експорт, втрата якого не може бути компенсована зниженням мит на експорт в бвросоюз, куди Украша поставляе пере-важно сировину, натвфабрикати i iншi товари з низь-кою цоцаною вартiстю. У цих умовах заходи, спрямо-ваш, як стверджують в Кабмiнi, на «подолання катас-трофи», а по суп, на отримання за будь-яку цiну кредиту МВФ, ще больше знекровлять економiку, поставлять громадян на грань або навиъ за грань виживання. Нацiональна валюта за минулий рж вже знецшена майже втричi що призвело до сплеску цiн. Зростання тарифiв ЖКГ, сувора економiя витрат у бюджетнш сферi i сферi соцiальних виплат доб'ють споживання, за рахунок якого економжа якось трималася остан-шми роками.
Щоб дати гiцнi вщповда на сучаснi виклики пот-рiбно зрозумiти та на всiх рiвнях державного управ-лiння доводити одне: Украша повинна вести переговори з бвропою на рiвних, а не як бщна родичка. Але для цього вона мае вщбутися не як об'ект европейсько! полиики, а як суб'ект регюнально! политики. Укра!ш для початку треба зробити все, аби стати регюнальним лщером (для прикладу врiвень з Польщею та Туреччи-ною), запропонувати на свггових ринках унiкальний конкурентоспроможний продукт iз високою доданою вартiстю, стати щкавою як полiтичний (i геополггач-ний) партнер, i тальки тодi можна порушувати з ак-тивних позицш будь-яю iнтеграцiйнi питания.
Економiчнi й торговельнi пропозицп, що !х нинi диктуе бвросоюз, м'яко кажучи, не завжди вигiцнi Ук-ра!ш. Це гра в оцнi ворота зi свiцомо зрозумiлим пере-можцем. Насправдi складаеться враження, що бвропа вiццаляeться вiц Украши, попри запевняння в близь-кому безвiзовому режимi та пiцтримцi реформ. На-справдi квоти на поставки продукцп з Украши в 6С, за твердженнями переважно! бiльшостi промисловцiв, просто смшш. Кра!на майже втратила можливiсть по-повнювати бюджет за рахунок транзиту з бвропи та до бвропи. Втрачено протекцiонiстськi механiзми в рiз-них галузях, зокрема й у сшьському госпоцарствi. Ок-ремi галузi економiки поставлено пiц загрозу зни-щення, наприклад машинобудування й суднобуду-вання, лiтакобуцування й космiчну галузь. Дiйсно, 6в-ропi наша сучасна промисловiсть, навiть нашi галузi з високою додатковою вартiстю, за великим рахунком, не потрiбнi. Але це аж шяк не означае, що вони не потрiбнi Украшь
I тут нам потрiбно звернути увагу на те що УКРА1Н1 ПОТР1БНА НОВА «РОЗУМНА» 1НДУС-ТР1АЛЬНА ПОЛ1ТИКА!
Протягом ХХ ст. Украша розвивалася саме як ш-цустрiальна держава. I! промисловий потенщал був одним iз найвищих не тшьки в СРСР (вiн поступався лише Росшськш Федерацп), а й у Схщнш бврот. Якщо зробити невеликий ретроспективний аналiз, жодна держава Ради економiчноi взаемодопомоги (хто ще пам'ятае про таке економiчне об'еднання) не могла зрiвнятися з УРСР за обсягами промислового вироб-ництва. Ба бшьше: можна смшиво стверджувати, що Украша (в межах Союзу) була донором для багатьох iз центрально- i схщноевропейських держав, iхнiх еко-номiк.
За роки незалежиостi багато чого змшилося — на-родну власшсть радянських часiв приватизували, частково модершзували; час теж внiс корективи — багато тдприемств перепрофшювалися або знайшли
новi ринки збуту. Але все-таки промисловий потен-щал продовжував бути основою украiнськоi еконо-мiки.
Адепти eвропейськоi iнтеграцii вказували (при-чому справедливо) на те, що шдус^альний сектор е одшею з перешкод на шляху евроштеграцп: жорстко регламентований Сп^льний ринок европейських держав не був готовий поглинути Украшу з п промисло-вiстю. Питання впиралося, по-перше, у квоти на про-мислову продукщю, по-друге, у стандарти; по-трете, в необхщшсть багатом^льярдних компенсацiй за за-криття ц^лих секторiв економiки. Угода про асощащю з 6С теж передбачала, що Украiна невцовзi може опи-нитися в ситуацii, за яко! низка пiцприeмств (зокрема флагмашв украiнськоi iнцустрii) будуть змушенi при-пинити роботу, i про це чесно попереджали i члени нашо'^ Акацемii ще 2013-го. На жаль, у гоншта за ефектною, десь навиъ позерською зовнiшньополiтич-ною перемогою украшське керiвництво не думало про мехашзми пом'якшення удару по украшськш еконо-мiцi за принципом: "Я подумаю про це завтра".
За останш два роки в Украш склалася катастро-фiчна ситуацiя в промисловость Частина об'eктiв пе-ребувають на нешдконтрольнш Украiнi територii ^ якщо говорити об'ективно, це позначаеться й на дь яльностi пщприемств на "основнiй" територИ краiни, примiром, деяк1 металургiйнi пiцприeмства пристосо-ваш пiц вуг^лля, яке видобуваеться винятково на не-пiцконтрольнiй територii). Як результат, промисловi гiганти ("Пiвценмаш", "Азовмаш") практично зупи-нено. "Турбоатом", "Мотор Оч", НКМЗ, "Електротяж-маш" — на межi зупинки. Пiц загрозою скорочення опинилися 2,5 млн робочих мюць у сферi промисло-вость Рекоменцацii на кшталт "робiтникiв, що втра-тили робоче мiсце, треба стимулювати до того, щоб вони розвивали сферу послуг", утопiчнi. Уявгть собi процес створення поцiбних робочих мюць та перетво-рення шахтарiв, слюсарiв, токарiв, ливарник^в, стале-варiв та iнших на перукарiв, офщанпв, масажистiв, процавцiв.
Всi цi та iншi сво! вимоги бiзнес виклав у вiцпо-вiцному зверненнi на початку кытня цього року до прем'ер-мшстра Укра!ни, мiнiстра економiчного роз-витку i торгiвлi, мiнiстра закордонних справ та голови представництва 6С в Украшь Укра!нськ1 експортери пропонують уряду якнайшвидше розпочати офiцiйнi консультацп з 6С.
«Незважаючи на застосування режиму автоном-них торговельних преференцш на укра!нськ1 товари, замiсть збшьшення обсягiв експорту Укра!на отримала суттеве його зменшення» — йдеться у зверненш. Так,
2015 року експорт з Укра!ни до бвросоюзу скоротився на 25% у грошовому вираженш, втрати валютно! ви-ручки за рж перевищили 4 млрд дол. На початку
2016 року негативна тенденщя не змшилася — експорт украшських товарiв в 6С скоротився на 6,3% i про-довжуе далi знижуватися. Головнi причини такого зниження украшсью експортери вбачають у замалих нетарифних квотах, в рамках яких зцiйснюeться поставка товарiв без сплати iмпортних мит. У першi мi-сяцi 2016 року квоти на експорт до 6С бшьшоси кон-курентоздатних, с^льськогосподарських товарiв Укра-!на вже вичерпала. Примiром, на початок березня ви-користаш квоти на безмитний експорт в 6С цукру, ячмiнноi крупи, борошна, меду, соку, кукурудзи. На 86,9% вичерпано квоту на оброблеш томати, на 74,5% на пшеницю м'яку, пшеничне борошно i гранули. Бшьш н1ж наполовину використано квоту з вiвса.
Тому бiзнес у своему зверненш до уряду наполя-гае на збшьшенш квот для поставок украшсько! про-дукцп на ринок кра!н бС. Зокрема, квоти на кукуру-дзяну муку можна було б збшьшити у 12 разiв, на пше-ницю — у 2 рази, на виноградний сж — у 9 разiв, на цукор — в 15 разiв, на томати — у 3 рази, на борошно — в 2 рази, на м'ясо птищ та натвфабрикати iз не! — у 6 разiв, а квоти на яблучний сж можуть бути скасоваш зоветм. У свою чергу, Федеращя роботоцавцiв Украши питання перегляду обсяпв тарифних квот пiцнiмапа у Брюссел^ в хоцi зустрiчi iз найбшьшим б!знес-об'ед-нанням бвропи BusinessEurope та пiц час засiцання украшсько! сторони Платформи громадянського суст-льства, що функцiонуe вiцповiцно до Угоди про асо-цiацiю Украша — бС. Не сприяе збшьшенню укра!н-ського експорту до бвросоюзу i наявнiсть iмпортних мит, на вщмшу яких багато хто сподiвався пiсля пщ-писання Угоди про асощащю мiж Укра!ною та бС. Тому украшський бiзнес вимагае також i зниження !м-портних мит на деяю товари переробно! промислово-стi та машинобудування.
Сво! пщписи пiц зазначеним зверненням поставили Федеращя роботодавщв Укра!ни, Рада пщпри-eмцiв при КМУ, Фецерацiя роботодавщв автомобшь-но! гапузi, Всеукра!нське об'еднання роботодавщв «Укрлегпром», Фецерацiя роботоцавцiв машинобущв-но! промисловостi, Всеукра!нське галузеве об'еднання оргашзацш роботоцавцiв хiмiчноi промисловостi, Союз птахiвникiв Укра!ни, Всеукрашський союз ви-робниюв буцiвельних матерiалiв та виробiв, Фецерацiя роботоцавцiв скляно! промисловостi Украши.
Так, змши неминучi, так! умови мiнливого свiту, переходу на новий технолопчний уклад. Але це мае бути еволющя завдовжки в поколшня, а не катастро-фiчне цунам! на догоду негайним потребам.
Насправдi дешдустр!ал!защя може обернутися для кра!ни значно жорстоюшим експериментом над суспшьством, шж сама шдустр!ал!защя 30—40-х роив минулого столитя, основним поб!чним ефектом яко! стала спроба знищити класичне укра!нське село. Де-шдустр!ал!защя — може вилитися в знищення проми-слово! мютоутворюючо! основи сучасних украшських мют, бшьшють яких розташоваш на Сход! Украши.
З другого боку ми не можемо !гнорувати ! ште-реси !мпортер!в, торговельно! елгга, офюних пращв-ниюв ! тих, кого класики понад сотню роив тому назвали др!бними крамарами, а в сучасних умовах — чи-сельних представниюв малого та середнього б!знесу. У цьому сенс! природа !ндустр!альних мют ! мют торго-вельних зоветм р!зна. I обидва типи мають право на юнування в нашш крашь Гаслом мае бути: «Ствюну-вання, а не вииснення одних шшими! Синерпя взае-мод!!, а не Ру!на взаемного знищення!»
Не цеiицустрiалiзацiя, а саме нова, «розумна» ш-дустр1ал1защя — ор!ентована на чгтко визначеш, в тому числ! нов! ринки та сектори економ!ки, на модершза-щю виробництва, на конкретний сегмент спожи-вання — необхщна ниш Украшь Це дасть нов! робоч! мюця громадянам, нов! надходження до бюджету, нов! кошти для розвитку. При цьому стимулювати слщ передуетм внутршнш ринок — це до питання про ринки збуту. Саме розвиток шфраструктурних проекта виводив !з глибоко! кризи ! Сполучеш Штати, ! Ш-меччину, ! нави-ь Китай. Безумовно, це хороший рецепт економ!чного пщнесення й для Украши.
Загальносвгговим трендом, що народився в про-вщних економжах, стае розумшня, що в найближч! де-сятилитя нащональш економ!ки матимуть зростання
передуетм за рахунок стимуляцп купiвельно! спромож-носи власного населення, монетизацй соцiальних вщ-носин держави з громадянами, передових монетарних шструменив, що е, по сутi, прямим роздаванням грошей населенню. Це сприятиме зростанню сфери пос-луг, малого й середнього бiзнесу. I це — теж сценарш для пщйому в^чизняно! економiки.
Однак слщ розумгти, що тальки навколо потужно'1 передово'1, сучасно'1, конкурентоспроможно'1 шдустрп в Укра1ш (як i всюди у свт) можливi розвиток малого та середнього бiзнесу, внутрiшнього ринку, зростання реальних доходiв громадян, формування того самого, такого потрiбного, третього сектору, громадянського суспшьства. Без сучасно'1 «розумно!» неоiндустрiально! основи жодне зростання неможливе.
Серед комплексу економiчних, полiтичних, сощ-альних та iнших причин, яю обумовили нездатнiсть вичизняно! економiки гщно протистояти викликам ниншньо!, та мабуть i наступних криз, без яких саме юнування ринково1 економiки е неможливим, однiею iз визначальних, е саме невщповщшсть якостi техно-лопчного розвитку Укра1ни останнiх роив сучасним свiтовим тенденщям. Загальна вiдсталiсть технолопч-но'1 бази нацiональноl економiчно! системи та слаб-юсть механiзмiв П iнновацiйного оновлення - все це значно посилюе та буде i у подальшому посилювати негативний вплив кризових ситуащй у свт на ситуа-цiю в Укра1ш та ускладнювати процеси подолання !х негативних наслiдкiв. Проте ниншня ситуацiя в еко-номiцi Украши е свщченням того, що дана проблема i надалi залишатиметься одшею серед найбшьш актуа-льних.
Технологiчна рiзноукладнiсть вичизняно! еконо-мiки, наявнiсть рiзних техноекономiчних секторiв, ри-нкових i галузевих сегментiв - це особливють перехщ-ного етапу ll розвитку у технолопчному i структурному вимiрах.
На мiй погляд назр1ла необхщшсть за европейсь-кими аналогами у створенш постiйно дiючоl Групи висо-кого р1вня у складi представниюв держави, великого, середнього та малого 6i3Hecy, науковщв та представниюв громадянського сусшльства з координаий' основних стра-тегiчних напрямк1в розвитку вггчизняно? промисловостi. Робочим апаратом тако? групи ми1 би стати 1нститут еко-ном1ки промисловостi НАН Укра'ни i3 залученням i ак-тивiстiв нашо? Академй' економiчних наук.
В той же час поточний стан речей не може не хвилювати будь кого з нас, як фахових економютав. З одного боку декларуються завдання якомога швидше наблизитися до найбшьш розвинутих кра1н свiту, а з шшого — у найбшьш вщомих свiтових рейтингах по-зицп Укра1ни не покращуються, а часом навиъ i погi-ршуються. Якщо ниш Украша, за даними Heritage Foundation, перебувае на 162-му мющ у свт в рейтингу економiчних свобод (найпрший показник для ев-ропейських держав), то це не просто тривожний дзвi-нок. Це вже набат!
Загалом ситуацiя, що складаеться у свт така, що за пiдрахунками Financial Times, майже мшьярд чоло-вж у свiтi, що розвиваеться, ризикують випасти з лав середнього класу, що зароджуеться. За останнi 30 роив вражаючш кiлькостi людей вдалося здолати межу бiдностi, але тепер виникають сумнiви, чи вдасться !м не скотитися назад. Зростаюча нерiвнiсть i упов^ль-нення темтв зростання свiтовоl економiки можуть спричинити серйозш наслiдки для бiзнесу, активно ш-вестувавшого в ринки, що розвиваються. Одне з най-важливших питань, яким задаються уряди, — як упо-
вгльнення розвитку позначиться на формувант середнього класу в Кита! Г 1ндГ!, адже багато хто вважае щ кра!ни двигунами свГтово! економГки в XXI столггп.
Чому б нашГй секцГ! економГстГв-мГжнародниюв зараз не ГнГцГювати дослГдження переваг Г недолГкгв можливого вГдродження адаптованого до сучасних умов колишнього проекту "МГжмор'я" шляхом ство-рення Балто-Чорноморсько-Середземноморсько-Кас-пГйського торговельного союзу або ж вГдродження од-ше! з гилок «Великого Шовкового шляху»? Ринки ре-гГону нам знайомГ, вони досить мГсткг й, головне, пгд-ходять нам за технолопчним рГвнем. Акцентований рух у цей регюн зможе хоча б частково компенсувати наслгдки для нашо! економГки сучасного стану полгга-чних та економГчних вГдносин з Росшською Федера-цГею. Вже сьогоднГ Близький СхГд Г Центральна АзГя — чи не основш ринки збуту для укра!нських товарГв, особливо сгльськогосподарських продуктГв, металу, лГ-таюв, будГвельних матерГалГв, добрив. В Укра!ни Г кра!н регГону спгльт геополГтичнГ штереси. Чому б не розвивати прюритетт вГдносини поряд з Польщею, Румутею, також Г з Казахстаном, Туреччиною, 1ра-ком, 1раном, Азербайджаном, Туркмешстаном?
СподГваемося, що й економГчнГ вГдносини Гз Ро-сГйською ФедерацГею рано чи тзно будуть збалансо-ваш. СторГнку конфронтацп, недружнГх дГй, вгдвертого волюнтаризму обов'язково буде перегорнуто. РосГя — це наш неминучий, самими ГсторГею й географГею ви-значений стратепчний партнер. До речГ, попри всГ на-явнГ протирГччя, РосГя до сих пГр залишаеться, напри-клад, для ПольщГ торговельним партнером №2 тсля 6С. Величезна довжина спгльного кордону зумовлюе цю прописну Гстину. Закони економГки говорять, що тсля внутршнього ринку для будь-яко! передово! кра!ни головними е ринки найближчих, зГ спгльним кордоном, сусдав. Тому очевидно, що згодом украшсью товари повернуться на величезний росшський ри-нок, Г це повернення мае стати справжшм проривом для укра!нсько! економГки та величезним кроком до !! вГдродження, а отже, до загального добробуту, але вже на новш, сучаснш, «розумнш неоiндустрiальнiй основi».
ВГдсутнГсть чГтких, прозорих, реалГстичних планГв Г дГй уряду з реформування економГки, а також склад-нощГ з виконанням умов МВФ, безумовно, негативно вплинули на очГкування бГзнесу. Спроби уряду покра-щити бГзнес-ктмат, щоб надати поштовх розвитку малого Г середнього бГзнесу, не були вдалими, особливо з прийняттям Бюджетного, Податкового та Митного кодексГв. 1ншГ пГдготовленГ законодавчГ ГнГцГативи врештГ не були схвалеш парламентом кра!ни. Ми просто зобов'язаш реалiзувати систему, що дае змогу забез-печити приплив швестицш замiсть кредитiв. "ГрошГ по-зичають чуж й на певний час, а вгддають сво! та наза-вжди", — говорить, здаеться, народна мудрють. I мо-жна додати: плюс вгдсотки. Плюс вГдсотки з вщсотюв (особливГсть кредитГв вГд МВФ). Побачити, до чого призводить полГтика непродуманих кредитних позик, можна на прикладГ ЛГберГ! або Аргентини. У першому випадку кожен громадянин задовольняеться в серед-ньому 90 центами — одним доларом на день, але держава виплачуе за боргами перед МВФ суми, рГвнозна-чш трьом доларам на день на кожного громадянина. У другому випадку два дефолти призвели до того, що земля в Аргентит й ряд стратепчних об'екпв перей-шли у властсть зовнГшнГх кредиторГв. Не думаю, що хтось у захвата вГд того, що Укра!на може в перспективГ стикнутися з комплексним, комбГнованим варГантом. I знову питання впираеться в необхщтсть ново! шду-стрГалГзацГ!, без яко! в кра!ну не пГде Гнвестор.
Неодноразово доводилося на рГзних рГвнях управ-лГння, засобах масово! шформацГ! та зГбраннях чути про те, що Укра!т нГби то не треба буде виплачувати всГ борги за кредитами. Мовляв, прийдемо в бвропу, Г Захщ нам спише нашГ борговГ зобов'язання, як на початку 1990-х списав половину боргу ПольщГ. Мовляв, ми !м покажемо реформи, а вони нам — бац! — Г спишуть борги. Однак не будемо забувати про те, що реформи — як Г демократГя, европейськг стандарти та шш речГ — потрГбт не бврот. бвропа упевнена, що вони необхщт нам. Заохочувати людину тгльки за те, що вона вмиваеться та чистить зуби, тхто не буде — гтена потрГбна передусГм самГй людинГ.
До того ж Укра!на не Польща. На початку 90-х роив минулого столггтя справдГ склалася унГкальна ситуацГя, коли з ПольщГ завдяки впливу !! чисельно! дГаспори та не без учаси та певного лобГювання в ка-толицькому середовищГ з боку 1онна Павла II почали робити зразково-показову кра!ну, на прикладГ яко! можна було продемонструвати Гншим кра!нам СхГдно! бвропи можливостГ при переходГ вГд соцГалГстичного господарювання до ринково! економГки. Для ПольщГ зробили чимало винятюв, Г це стосуеться не лише боргових зобов'язань. Польща одержала де-факто пгльговГ умови при входжент в европейський спгль-ний ринок (т ЧехГя, анГ Угорщина, анГ Словаччина, ат кра!ни БалтГ! такими умовами похвалитися не могли). Чи е в нас щось подГбне, що мае змусити 6в-росоюз тти нинГ на поступки Укра!нГ?
Тому, як науковщ, ми повиннГ досить обережно ставитися до того, що Лешек Бальцерович на посту радника президента Укра!ни зможе повторити шлях, який пройшла Польща. Бальцерович провГв не реформи, а передреформи — комплекс дш Гз порятунку польсько! економГки. Реформи розпочалися пГзнГше — пГсля шоково! терапГ! Бальцеровича.
Якщо вже зайшла мова про Польщу, то в мене е для вас Г деклька щкавих новин. По-перше, на мину-лих Г поточних зборах ми приймаемо до сво!х лав де-кглькох представникГв як польсько! економГчно! думки, так Г представникГв польського земляцтва Донеч-чини, яю евакуювалися влГтку 2014 р. на свою еттчну Батькгвщину, але не поривають зв'зкгв з Укра!ною (зо-крема це присутнГ тут Олексш КвглГнський та Анато-лш Терлецький). По-друге, наша АкадемГя подписала угоду про спГвпрацю з Фундащею «МГжнародний Гн-ститут спГвробГтництва та розвитку» при Познан-ському економГчному унГверситетГ Президентом яко! е вже згадуваний мною ОлексГй КвглГнський. Користу-ючись нагодою запрошую всГх приеднуватися до по-шуку шляхГв поглиблення нашо! ствпращ.
На жаль, Укра!на, внаслгдок застаргло! структури економГки, опинилась серед кра!н, як1 найбгльше по-терпають вГд свГтово! кризи, тому сподГватись на швидкий вихГд на передкризовГ руб1ж1 та структурнГ трансформаций економГки не доводиться. Зараз як т-коли Укра!нГ насамперед потрГбт дГ!, спрямованГ на стабглГзацГю державних фшанав, оздоровлення бан-кгвсько! системи, спрощення системи регулювання Г стимулювання конкуренцГ!. Не вживши цих заходГв, Укра!на буде програвати у гострш конкурентнГй бо-ротьбГ кра!нам, що винесуть потрГбт уроки тсля кризи. Наявтсть подГбних розривГв та необхщтсть !х лГквГдацГ! Г ставить на порядок денний перед членами нашо! академГ! низку завдань з нагального реформування напрямкгв наших дослщжень з метою пГдго-товки вгдповщних рекомендацГй для всГх рГвнГв державного керГвництва. З Гншого боку — це також Г сво-ергдний «момент Гстини», який дае нам нагоду визна-читися, який свш доробок ми, як елгга економГчно!
думки кра!ни, можемо запропонувати народу, кра!ш та влад! у найближчш та б!льш вщдаленш перспектив!. Виходячи з вищевикладеного пропонуеться Президп (вiдповiдальнi 6.В. Савельев, М.Г. Ылопольськии, В.1. Ляшенко) органiзувати до листопада 2016 р. збiр матерiалiв, !х узагальнення та пщготовку до друку моно-граф1У «Чи потрiбна промисловгсть УкраЫ майбут-нього?» та роздати 11 учасникам Загальних зборiв 2017 року (проект орiентовноl структури наведений у першому номерi журналу «Вкник економiчноl науки Укра!ни» за 2016 рж, який Ви отримали при реестрацп).
А зараз дозвольте мен! дещо вщшти в!д традицш-но! форми нашого зв!ту, ! не зупинятися на основних результатах, яю отримали протягом звиного перюду члени нашо! академ!!, осюльки через об'ективш обста-вини Президш не отримала своечасно звпи в!д б!ль-шосп наших вщдшень та члешв академ!!. На жаль нам не вдалося оперативно перебудувати нашу взаемодда на електронну форму сп^лкування.
У подальшш частинi свого виступу я хочу зупини-тися головним чином на питаны розробки стратеги дш нашо! академп в умовах набрання чинност Законами Укра!ни про вищу освiту та ново! редакцп Закону Украши про наукову та науково-техтчну дшльшсть.
Стаття 19 Закону про наукову ! науково-техшчну д!яльшсть мае назву «Наукова ! науково-техшчна д!-яльшсть у систем! вищо! освпи» та наступний змют: «1. Наукова та науково-техшчна д!яльшсть у вищих навчальних закладах е невщ'емною складовою осв!т-ньо! д!яльност! ! провадиться з метою iнтеграцii науково!, освиньо! ! виробничо! д1яльносп в систем! вищо! освгга. 2. Наукова ! науково-техшчна д!яльшсть у систем! вищо! освпи провадиться вщповщно до зако-шв Украши "Про освиу", "Про вищу освиу" та цього Закону. 3. Вищ! навчальн! заклади в частин прова-дження ними науково! (науково-техн!чно!) д1яльносп пщлягають державнш атестац!! в порядку, визначе-ному Кабшетом М!шстр!в Украши. 4. На вищ! навчальн! заклади (ушверситети, академ!!, шститути), що пройшли державну атестащю в частиш провадження ними науково! (науково-техн!чно!) д1яльноси, поши-рюються гарант!! забезпечення науково! (науково-тех-шчно!) д!яльност!, визначен! цим Законом для науко-вих установ. На науково-педагопчних пращвниюв таких вищих навчальних заклад!в поширюються гарант!! науково! (науково-техшчно!) д!яльност!, визначен! цим Законом для наукових пращвниюв».
Важливим досягненням ще! редакцп Закону, е наявшсть в ньому Статп 23 «Громадськ! науков! орга-шзац!!». Зацитую И: «1. Громадськ! науков! оргашзац!! (громадськ! академ!! наук, науков! товариства, науков! асощац!!, сп!лки, об'еднання тощо) - це об'еднання вчених для ц!леспрямованого розвитку вщповщних напрям!в науки, захисту фахових штереетв, координа-ц!1 науково-дослщно! роботи, обмшу досвщом. Громадськ! науков! оргашзац!! пщлягають реестрацп та д!-ють вщповщно до законодавства про громадськ! об'еднання з урахуванням положень цього Закону. 2. Громадськ! науков! оргашзацп для виконання статутних завдань можуть утворювати тимчасов! науков! колек-тиви, науково-дослщш, проектно-конструкторсью, експертн!, консалтингов!, пошуков! оргашзац!!, ств-працювати з шоземними та м!жнародними оргашзащ-ями, бути колективними членами м!жнародних на-уково-фахових об'еднань, сп!лок, товариств вщповщно до законодавства Укра!ни. 3. Громадськ! науков! оргашзац!! можуть: 1) вносити до оргашв державно! влади пропозиц!! щодо реал!зацп та удосконалення
державно! полпики у сфер! науково! ! науково-техшч-но! д!яльност!; 2) пропонувати сво!х представник!в до складу 1дентиф!кацшного ком!тету, консультативно-дорадчих та експертних оргашв, що утворюються при органах державно! влади.
4. Органи державно! влади можуть залучати громадськ! науков! оргашзац!! та ради молодих вчених за !х згодою до учаси у пщготовщ та виконанш ршень стосовно науково! ! науково-техшчно! д!яльност!, науково! ! науково-техшчно! експертизи, науково-техш-чних програм, проекпв ! розробок та у взаемод!! з ними !нформувати населення про безпеку, еколог!чну безпечн!сть, економ!чну та сощальну значущ!сть, еко-лог!чн! та сощально-економ!чш насл!дки реал!зацп в!дпов!дних програм, проекпв ! розробок».
А от як звучить Стаття 25 «Регюнальш науков! центри»: «1. Рег!ональн! науков! центри створюються з метою тдвищення рол! науки в розробленш та ре-ал!зацп ефективно! регюнально! полпики, !! ор!ентацп на поеднання загальнодержавних ! рег!ональних !нте-рес!в, наукове забезпечення розв'язання актуальних проблем сощально-економ!чного розвитку рег!он!в. 2. Рег!ональн! науков! центри створюються Нацюна-льною академ!ею наук Укра!ни сп!льно з центральним органом виконавчо! влади, що забезпечуе формування ! реал!зуе державну полпику у сфер! науково! та на-уково-техн!чно! д!яльност!, за погодженням з в!дпо-в!дними м!сцевими органами виконавчо! влади».
Стаття 66 чинного Закону Украши «Про вищу освиу» мае назву: «1нтегращя науково!, науково-тех-шчно! та !нновац!йно! д!яльност! вищих навчальних заклад!в ! наукових установ Нацюнально! академ!! наук Укра!ни, нац!ональних галузевих академ!й наук». Наведу !! змют повн!стю: «1. 1нтеграц!я науково!, на-уково-техн!чно! та !нновац!йно! д!яльност! вищих навчальних заклад!в ! наукових установ Нацюнально! академ!! наук Украши, нацюнальних галузевих акаде-м!й наук здшснюеться з метою розроблення та виконання прюритетних наукових програм, проведення наукових дослщжень, експериментальних розробок тощо на засадах поеднання кадрових, фшансових, тех-н!чних та оргашзацшних ресурс!в в!дпов!дно до законодавства.
2. Основними напрямами штеграц!! науково!, на-уково-техн!чно! та !нновац!йно! д!яльност! вищих навчальних заклад!в ! наукових установ Нацюнально! академ!! наук Украши, нацюнальних галузевих акаде-м!й наук е: 1) участь у розробленш та виконання дер-жавних ц!льових програм економ!чного ! соц!ального розвитку; 2) проведення сп!льних наукових досл!-джень, експериментальних та !нновац!йних розробок тощо, у тому числ! за рахунок державного бюджету та власних надходжень; 3) участь у створенш науково-навчальних, науково-досл!дних об'еднань, шновацш-них структур та !нших оргашзацшних форм коопераций; 4) впровадження сп!льно створених !нновац!йних продукт!в у виробництво, шш! галуз! економ!ки тощо; 5) забезпечення набуття, охорони та захисту прав ш-телектуально! власносп на результати науково! та на-уково-техн!чно! д!яльност!; 6) провадження сп!льно! видавничо! та !нформац!йно-ресурсно! д!яльност!; 7) залучення вищими навчальними закладами науко-вих пращвниюв з наукових установ ! оргашзацш На-ц!онально! академ!! наук Украши, нацюнальних галузевих академш наук та науковими установами ! орга-н!зац!ями академ!й науково-педагог!чних пращвниюв вищих навчальних заклад!в на основ! трудового договору (контракту) для провадження освиньо! ! науково!
дiяльностi, зокрема до подготовки астранпв i докто-ранпв, подготовки та експертизи пiдручникiв, навча-льних поабниюв, освiтнiх програм та стандарта ви-що! освiти для забезпечення навчального процесу у вищiй школ^ 8) оpгaнiзaцiя на бaзi наукових установ i оргашзацш Нaцiонaльноï академп наук Украши, нащ-ональних галузевих aкaдемiй наук наукових досль джень молодих вчених, доктоpaнтiв та астранпв, систематично'1 виробничо! практики студентiв вищих навчальних зaклaдiв i3 забезпеченням !х безпосеред-ньо! учaстi у проведенш наукових дослщжень».
Вiдповiднa стаття 68 «Оргашзацшш форми про-вадження науково!, нaуково-технiчноï та iнновaцiйноï дiяльностi» дае нам можливють пошуку найбшьш ефективних форм взаемоди: «1. Наукова, науково-тех-нiчнa та iнновaцiйнa дiяльнiсть може провадитись ви-щими навчальними закладами, у тому чи^ через створеш ними юpидичнi особи, предметом дiяльностi яких е доведення pезультaтiв науково'1 i науково-тех-нiчноï дiяльностi вищого навчального закладу до стану шновацшного продукту та його подальша комерщаль зaцiя.
2. До виконання наукових i науково-техшчних pобiт у вищому навчальному зaклaдi можуть залуча-тися науково-педагопчш, нaуковi i педaгогiчнi пра-цiвники, iншi пpaцiвники вищих навчальних зaклaдiв, особи, яю навчаються у вищому навчальному заклад^ а також пращвники iнших оpгaнiзaцiй.
3. Вищi нaвчaльнi заклади, зокрема яю е заснов-никами iнновaцiйних структур piзних типiв (нaуковi та технологiчнi парки, бiзнес-iнкубaтоpи тощо), мають право проводити спшьш нaуковi дослiдження, демонстрации дослiди тощо, у тому чист з використанням земельних делянок, яю знаходяться в постiйному ко-ристуванш вищих навчальних зaклaдiв».
На виконання положень цих закошв виконуючи сво! стaтутнi положення щодо розбудови ланцюжка «наука-освгга^знес», наша Акaдемiя виступила ст-льно з Полтавським унiвеpситетом економiки i тор-гiвлi Укоопспшки та евакуйованим до Дншропетров-ська «Омферопольським вино-коньячним заводом» засновницею громадсько! спшки « М1жнародний центр соцiaльно-економiчних дослщжень проблем модерш-зац11 та розвитку кооперацп», офiс яко! розташований у Полтавському ушверситеть На нашу думку це може тдсилити представництво економiчноï науки в pегiонi та сприяти його сучаснш модершзацп.
На мою думку пеpелiченi стaттi цих закошв також повинш скласти правове тдГрунтя створення на бaзi pегiонaльних цен^в НАН та МОН Украши мереж pегiонaльних iнновaцiйних систем, яю дозволять im-цiювaти формування спецiaльних регуляторних режи-мiв прискорення pеaлiзaцiï прюритетних напрямюв розвитку pегiонiв, тим самим прискорити подолання вщставання у впровадженш сучасних технологiй з метою випереджального розвитку pегiонiв та краши в щ-лому.
Тому пропонуеться розгорнути в1дпов1дне обгово-рення на шпальтах нашого журналу i доручити Президп (академ1ки С.В. Савельев, М.Г. Быопольський, В.1. Ля-шенко) узагальнити вщповщш пропозицп, надати ïx у вщповщний комiтет Верховно!' Ради, а також розробити в1дпов1дн1 заходи з реалiзацiï та доповiсти про виконання на наступних Загальних Зборах.
ДалГ деюлька традицГйних органГзацГйних питань.
Традицшно за звГтний перГод членами академГ! видано значну юльюсть монографГй, тдручниюв, навчальних поетбниюв, збГрниюв наукових праць тощо. Вважаю, що на цьому бгльш детально зупи-няться керГвники регГональних осередюв.
Новим статутом було передбачено з метою усу-нення проблем, яю виникають при визначеннГ квору-мГв на загальних зборах, а також втратою деякими членами зв'язюв з академГею, введення поряд з членами та членами-кореспондентами звань - почесних та асо-цГйованих члешв до яких вГдносити тих, хто фактично втратив зв'язки з академГею в силу рГзних обставин. Минулого року ми приймали вщповщш ршення про перереестрацГю та щодо складання вГдповГдних списков регГональними центрами та мюцевими вщдшен-нями Г передачГ !х Президп для узагальнення Г затвер-дження на цьогорГчних зборах. Зг1дно ново? редакщ? Статуту щ категорК наших членiв не будуть враховува-тись як «бойовi багнети» нашо? оргашзащ? при визна-ченнi в1дпов1дних кворумiв та прийнятп ршень. Цю роботу треба завершити, думаю, у першому шврiччi цього року. Тому прошу вще-президента М.Г. Бiлопольського взяти виконання прийнятих вщдыеннями та центрами кадрових ршень п1д особистий контроль.
ВтГм хочу ще раз Г цього року наголосити, що сучасна криза висвилила ще раз напрям, над яким слГд було б попрацювати як ПрезидГ! нашо! академГ!, так Г !! членам, — це сшвробггництво з недержавними анал^ тичними центрами, яю починають вдагравати все бгльш суттеву роль у формуваннГ економГчно! полГтики уряду. У лавах нашо! академГ! майже немае представникГв цих структур, що не сприяе шформацшним контактам та виршенню статутних завдань академГ!. Тому вважав би за доцгльне ще раз обговорити на цих зборах питання ствробггаицтва з недержавними ана-лГтичними центрами та !х бгльш активного залучення до роботи в нашГй академГ!. ВГдповГдний пункт пропо-нував би внести Г до проекту ршення наших Загальних зборГв.
Ще раз хочу рекомендувати регюнальним центрам, мгсцевим вщдыенням та членам АкадемИ при наданш щорiчних звiтiв не обмежуватися тiльки перелiком статей, конференцш та назв виконаних наукових тем, але й б1льш детально висвiтлювати змiст наукового доробку (результати аналiзу, виявлет тенденщ? та закономiрно-ст^ розробленi концепщ?, обГрунтування перспективних напрямшв дослщжень тощо). Це сприятиме шдготовщ змiстовних звiтiв як керiвникiв регюнальних вщдыень, так i загалом ПрезидИ нашо? академп.
Ще раз нагадаю, що наша АкадемГя економГчних наук Укра!ни вже понад протягом 20 роюв !! Гснування нГколи не залишалася осторонь вод сучасних соща-льно-економГчних проблем Укра!ни. Певний погляд та певнГ думки на сучаснГ проблеми будуть висловленГ в процесГ обговорення доповГдГ ПрезидГ! та стану еконо-мГки на зборах та знайдуть свое вГдображення на шпа-льтах як академГчних, так Г шших видань.
Усе це дасть змогу наблизити головну мету — зро-бити правильнГ висновки та знайти шляхи подолання негативних насладив сучасно! кризи.
ЛюбГть Укра!ну!
Дякую за увагу! Запрошую до дискусГ!!
