CC BY
22
НАУКОВ1СТАТТ1
Б. Андрушив
вще-президент АЕН Украти,
О. Владимир, О. Павлиивська, О. Погайдак, Н. Кирич,
Тернопльський нацюнальний техтчний утверситет iм. 1вана Пулюя
НАУКА I ПРАКТИКА ВИР1ШЕННЯ НАЙВАЖЛИВ1ШИХ СОЦ1АЛЬНИХ ПРОБЛЕМ УКРА1НИ НА ПЕРСПЕКТИВУ
Вступ або актуальн1сть проблем сощального розви-тку. Вiковiчне прагнення до державно! незалежноси та сподiвання переважно! бiльшостi населення Украши на економiчне процвiтання та соцiальний розвиток, тдкршлеш оцiнками захiдних експертiв, були одшею з головних причин голосування за незалежшсть на ре-ферендумь Однак, роки незалежностi принесли, так званш, елт-ол^архи необГрунтоваш капiтали, а бшь-шостi населення гiркi розчарування. Розрив м1ж най-багатшими i найбiднiшими частинами населення в Ук-ра'ш за рiзними оцiнками сягае вщ 38 до 70 разiв i зберiгае тенденцiю до зростання. Уокер Нш, постш-ний представник програми розвитку ООН в Укра!ш, пiд час презентацп звiту ПРООН щодо людського розвитку заявив, що в Укра'ш за станом на початок 2017 року за межею бщносп проживало близько 60% населення [1]. Основно! частки мiсячних амейних до-ходiв украшщв не вистачае на уа товари першо! необ-хiдностi, а здебшьшого на продукти харчування, кому-нальнi платеж та засоби гтени, не кажучи про одяг, медпрепарати, побутову техшку, витрати на особистий розвиток. Прожитковi мшмуми для дорослих та дiтей за сучасного рiвня цiн в кра!ш викликають iронiчну посмiшку. Прожитковий мшмум на одну особу в розрахунку на мiсяць в середньому на початок 2018 року становить 1700 грн.
Проте процес поляризацп суспшьства супрово-джуеться парадоксальними явищами. У 2010 роцi в Укра!ш понад 7,3 тисячi осiб задекларували дохiд, який перевищуе 1 млн. грн. [2]. У 2016 рощ кшьюсть таких оаб склала 3504 [3].
Тим часом, поглянувши на розма!ття дорогих ав-томобiлiв та переповнених елiтних розважальних уста-нов, можна зрозумгги, що в нашш державi процвiтае тiньова економiка, яка робить абсолютно неможливим не лише входження Украши до 6С, але й проведення ефективних реформ у рiзних сферах суспшьного та економiчного життя. В соцiальному планi тiньовi про-цеси унеможливлюють збiльшення доходiв державного бюджету вiд податюв, а вщтак фiнансування рiзних со-щально важливих програм розвитку держави — забез-печення усiх необхiдним дитячих будинюв, освiтнiх та медичних закладiв, пiдтримку ветеранiв, iнвалiдiв та шших соцiально незахищених верств населення [4].
Анал1з причин виникнення соц1альних проблем. Не дивно, що в кра!ш поглиблюеться демографiчна криза. Як зазначае Палiенко О. А., порiвняння статистичних
показник1в з iншими кра!нами свщчать, що за основ-ними показниками природних змiн населення — на-роджуваностi, смертностi, природного приросту — Ук-ра!на сто!ть не тшьки пiсля кра!н Заходу, але й рес-публiк колишнього СРСР. За рiвнем народжуваностi у 2016-2017 роках рощ вона посша передостанне мюце серед них та кра!н бвропи, за смертнiстю населення друге мюце серед кра!н континенту, за рiвнем дитячо! смертностi 11 показники ввшшла у першу десятку по-казниюв для европейських кра!н, за оч^ваною три-валiстю життя (67 роив) — 109-е мюце у свт, коли ще у 1994 рощ посщала 87-е мiсце [5, а133].
Що ж послужило причинами виникнення та за-гострення соцiальних проблем в Укра!ш на сучасному етат 11 розвитку? Для початку пригадаемо у якому сташ перебувала економжа нашо! кра!ни у перiод здо-буття Укра!ною незалежностi, як1 процеси вщбувалися у суспiльствi.
Передусiм, слщ вiдзначити наявнiсть неквалiфi-кованого менеджменту як на найвищому загальнодер-жавному рiвнi, так i на рiвнi рiзних галузей економiч-ного та суспшьного життя. Iнерцiйнi, пострадянськ1, аморфнi керiвники держави у свiй час не бачили ви-кристалiзуваноl самостiйноl мети розвитку економiки держави, а вщтак не могли запропонувати засобiв п досягнення.
Руйнування ранiше напрацьованих виробничих вщносин м1ж рiзними республiками союзу, вщсутшсть власного незалежного виробництва породило гострий дефiцит товарiв в краlнi. А лiбералiзацiя цiн за таких умов призвела до виникнення в кра1ш гшершфляцп. У 1993 роцi в Укра1ш цiни системно зростали майже на 30%. Галопуюча iнфляцiя у другш половинi 1993 швидко руйнувала виробництво, обмiн, грошову систему краши, наближаючи И економiку до цшковитого занепаду та загострюючи сощальш та полiтичнi конф-лiкти в суспшьствь Грошi фактично перестали вико-нувати функдiю мiри вартостi, засобу об^ та засобу платежу. Тому Нащональний банк Укра1ни вдався до жорстко1 монетарно1 полiтики, що дозволило стабЫ-зувати ситуацiю на грошовому ринку та забезпечило пiдrрунтя для проведення грошово1 реформи та вве-дення в обiг восени 1996 року нащонально1 грошово1 одиницi — гривш. Однак, слiд зазначити, що моне-тарна полiтика НБУ повинна була супроводжуватися чiткою, виваженою политикою прямого стимулювання виробництва та розвитку дшово1 активностi в краlнi,
шакше, як показав досвщ, не уникнути недовантаже-носи виробництва, згортання торпвлГ та iнвестицiй, високого безробiття з уама !х негативними сощально-полггачними наслiдками.
На тлi гшершфляцГ! пщвищення заробГтно! плати, стипендiй та пенсш не компенсувало значного зниження життевого рiвня населення, особливо по-страждали малозабезпеченi верстви.
У таких умовах Укра!ш довелося набувати досвiд та робити першi реальнi кроки до ринково! економiки. Щоб зламати неефективну командно-адмiнiстративну систему господарювання, необхiдно було роздержа-вити економiку, зробити П багатоукладною. Правовою основою формування приватного сектора економiки стали прийнятi Верховною Радою Закони "Про при-ватизащю невеликих державних пiдприемств (малу приватизащю)". "Про приватизацiю майна державних тдприемств" та прийнятий того ж дня Закон Укра!ни "Про приватизацiйнi папери", "Про iноземнi швести-цп" ш. Цi та деякг iншi закони послужили форму-ванню правово! бази для приватизацГ!. Однак темпи i яюсть економiчних реформ та ринкових перетворень в Укра!ш й доа залишаються вкрай незадовiльними. Економiка продовжуе перебувати у станi глибоко! кризи. Тривае цглеспрямоване знецiнення гривнi. А тепер додалась ще одна вкрай важлива проблема — во-енно-полггачний конфлiкт, яких не дозволяе активь зувати проведення економiчних та сощальних реформ. Керiвництво держави в нових умовах повинно набувати нового досвщу — досвщу управлiння кра!ною в станi вiйни, i усвщомлювати те що за допущенi поми-лки за таких обставин доведеться платити вкрай ви-соку цiну. Управлiнськi рiшення повинш бути науково обГрунтованими виваженими та ощненими щодо тер-мiнiв впровадження i реалГзацГ!. Для прикладу, управ-лiнськi рiшення прийнятi у монетарнш полiтицi екс-головою НБУ В. О. Гонтаревою щодо лГбералГзацГ! валютного курсу нащонально! грошово! одинищ, яю призвели до 11 обвально! девальваций. Навiть спещаль сти МВФ не радять вдаватись до лГбералГзацГ! ва-лютно-фшансово! сфери поки не досягнуто високого i стабильного рiвня економiчного розвитку в кра!ш, не кажучи вже про наявнiсть вшни в кра!ш. Свiтова практика показуе, що валютне регулювання розглядаеться не як тимчасовi антизаконнi обмеження прав суб'екпв валютних вiдносин, а навпаки — як елемент забезпе-чення економГчно! стабЫзащ! та нащонально! без-пеки [6, с. 154].
Окрiм вище згаданих проблем, в кра!ш продов-жуеться iгнорування науки як двигуна iнновацiйного розвитку суспгльства, продовжуе спостерГгатися вщ-плив наукового потенщалу за кордон. Через попр-шення добробуту, незадовгльний стан охорони здо-ров'я i сощально! сфери ведуть до мГграцГ! робочо! сили, до скорочення населення в кра!ш та попршення процесу вiдтворення.
Власне щ та iншi обставини обумовлюють акту-альнiсть та своечаснiсть означено! проблематики. Зо-бов'язують вияснити причини застою та провести по-шук шляхiв вирiшення найважливших соцiальних проблем Укра!ни на перспективу. А також, визначити роль i мiсце громадських академiчних формувань у по-доланнi соцiальних проблем.
Виявлення еволюцшних причин загострення комплексу сощальних проблем. Одшею з найгострших та найболючiших соцiальних проблем е безробитя, яке
охопило всi верстви суспгльства i набувае масового характеру. Iнодi громадяни свiдомо вщмовляються пра-цевлаштовуватись на вiтчизняному ринку пращ. Причини цьому е рiзнi — низька заробiтна плата, ризик втратити пгльг на сплату комунальних платежiв в ви-глядi державних субсидiй, можливiсть працювати за кордоном, особливо в останнш перюд — перiод вГд-мiни вiзового режиму в'!зду до кра!н бвропи громадя-нами Укра!ни.
Серед безробггаих чималу частку посiдають пра-щвники науково-дослiдних i проектних iнститутiв, ро-бiтники та iнженерно-технiчнi працiвники. Як повь домляе Державна служба зайнятосп Укра!ни, на об-лiку безробггаих за станом на початок ачня 2018 року близько 45% украшщв мають вищу освГту, а у великих мютах, таких як Ки!в, Харюв, Запор1жжя, цей показ-ник вище 80%. За повщомленням Державно! служби зайнятостi, це обумовлено тим, що у нас бшьшють ва-кансiй для профпрацiвникiв, а у тих, хто шукае роботу, — вища освiта, Г цей дисбаланс не дае можливо-ст для швидкого працевлаштування. На сьогодшшнш день в Укра!ш близько 80% випускниюв середшх шкгл йдуть вчитися до ВНЗ Г лише 20% здобувають проф-освиу. В бврот ситуащя кардинально протилежна — 70% отримують квал1фжащю "пращвника з шстру-ментом" Г 30% — "вищу освиу" [7].
Широкого розмаху набувае Г приховане безро-битя, коли пращвниюв, службовщв та науковщв вГд-правляють у довготривалГ вщпустки без збереження заробГтно! плати.
Якщо на початку 2000 р. безробитя вразило 4% працездатного населення Укра!ни, на початок 2017 року воно досягло 10% [8], армГя безробггаих нашо! держави майже утричГ перевищуе чисельшсть особового складу Збройних сил Укра!ни
В кра!ш зростае кшьюсть нещасних випадюв не-виробничого характеру. Лише за перюд 2001-2011 рр. на транспорта смертельно травмовано близько 76 тис. оаб, майже 82 тис. загинуло вГд отруень, 108 тис. оаб поюнчили життя самогубством, вГд насильницьких дш постраждали 50,8 тис. осГб, 37,3 тис. утопилося, 12,7 тис. загинули при пожежах [9].
Що ж стосуеться правового поля, то воно обтя-жене не стгльки законами, скгльки нормативними, ре-гулятивними, адмшютративними актами Г розпо-рядженнями, що гальмують будь-який процес приватно! шщативи, Г, як наслщок, створення нових робо-чих мюць Г платникгв податюв.
ЕкономГчна, сощальна Г полггачна невизначе-шсть призвели до зростання рГвня злочинностг Кож-ний шостий злочин здшснювався неповнолгтшми. Це в 2-3 рази бгльше, н1ж у 70-80-п роки. Що актуалГзуе виховну функщю як МОНУ, Мшстерства культури Укра!ни, МВС та ш., так Г громадськосп [10].
Значно зросла економГчна злочиншсть. Продов-жують юнувати корупщя та хабарництво. В цих обста-винах не можна оминути увагою Г свавглля з боку пра-воохоронних оргашв, судГв, прокуратур.
В кра!ш дшшло до того, що корупщя набувае вщ-крито! та офГцГйно! форми прояву. Саме про це свщ-чить гшеррозрив у розмГрах заробггао! плати: середня заробГтна плата по Укра!ш за станом на вересень 2017 року становила 7351 грн, прожитковий мшмум з 1.12.2017 — 1700 грн, з 01.01.2018 року оклад профе-сора становить 6414 грн, тодГ як за вересень 2017 року заступники голови НБУ отримали зарплати в межах
224-257 тис. грн, а вщповщно до судово1 реформи ря-довий служитель мюцевого суду зароблятиме близько 45 тис. грн, платня судщ Верховного суду стартуватиме вщ 100 тис. грн, та сягатиме 350 тис. грн [11, с.21]. За сучасних умов, так! диспропорций у розмiрах зароб^-них плат на користь пращвниюв судово1 системи можна вважати не шакше як вiдкритою формою ко-рупцп та офiцiйним тдкупом судово1 гшки влади.
За цих обставин, у суспiльствi наявна висока не-довiра до правоохоронних оргашв, у тому числi судо-во! системи, яка останнiм часом стала обслуговуючим шструментом "дивних" перерозподiлiв власность
Пiсля комерщал!зацп представницько! i виконав-чо! влади, "нова влада" не усвщомлювала свiй при-хiд — надовго чи не ненадовго, одне слово, — не на-завжди, тому за пiвроку-рiк прагнула накопити те, що !! попередники накопили за десятирiччя. Вчинили цим ажютаж i ще бшьшу недовiру до влади.
У цш ситуацп жодна реформа не буде ефектив-ною, осюльки вона здiйснюватиметься винуватцями цього процесу. Влада не вщповщальна перед суспшь-ством i не залежна вiд його оцiнок, тому почувае себе розюшно i iснуе автономно. Суспшьство не мае влас-но! щеологп, не розвивае високих моральних засад та реальних громадських структур, вщсутш авторитети думки.
Таким чином, на справд^ створено два суспшь-ства, як живуть у рiзних вимiрах.
Не можна не зупинитися i на iнших соцiальних проблемах серед яких медицина, лiкарi та лжарш. Найкращi спецiалiсти ви!здять iз Укра!ни цiлими га-лузями, тальки за першi десять роюв нашо! незалеж-ностi Укра!ну залишило понад 900 докторiв наук. Великою мiрою калiчать укра!нщв таю проблеми, як наркомашя, алкоголiзм. Але винити таких людей не можна. Адже там, де е робота, гщш сощальш умови там алкоголiзм, наркоманiя, iншi залежностi е рщю-стю[12].
У суспшьсга спостерiгаеться загальне падiння мораль Таю властивоси людини як чесшсть, працьо-витiсть, доброзичливють стали вщходити на заднiй план. Бшьшу цшшсть набувае умiння заробляти грошi будь-яким шляхом, в тому числi спекулящею, обманом, крад1жкою, вимаганням тощо [13]. Так сталося ще й тому, що чесна праця не забезпечуе заробгтку для нормального життя. Контент-аналiз телерадiопередач демонструе фактичну вщсутшсть програм з успiшним досвiдом, натомють популярнi всшяю вечiрки, що i стае iдеалом для молодих поколшь.
Зниженню моралi та людсько! гщноси сприяе й сама державна политика з державними субсидiями. Вважаемо, що таке явище як субсидда взагалi варто вiдмiнити, тому що це знижуе у людей бажання пра-цевлаштовуватись, розвивае бажання до тошзацп сь мейного доходу та не виховуе у населення заощадли-восп та бажання покращувати власний добробут. Держава цшенаправлено намагаеться сформувати у людей поведшкову модель бщняка та прохача. Вiдтак необ-Грунтована полiтика субсидування крие у собi двi проблеми. З одного боку, сприяе тшзацп економiки, знижуе економiчне пожвавлення, а з шшого, породжуе спекуляцп, принижуе людську гiднiсть та сприяе де-морал!зацп суспшьства.
Складною для Укра!ни залишаеться i житлова проблема. Хоч в кра!ш iснують програми довгостроко-вого фшансування будiвництва житла для молодих
громадян, проте висок! вщсотки по кредитуванню роблять !х малодоступними для бшьшоси громадян.
Негативно впливае на рiвень життя населення Укра!ни гостра екологiчна криза. Через експлуатащю зношених автомобiлiв у багатьох мютах забрудненiсть повиря в 15 разiв перевищуе гранично допустим! норми [14]. Такий стан екологп попршуе здоров'я жи-тел!в Укра!ни: багато дггей народжуеться нездоро-вими, посилюеться захворювашсть людей. На здоров'я людей впливае ! нехтування стандартами та нормативами при оргашзацп виробництва, виготовленш про-дукпв харчування, повшьне впровадження небезпеч-них новгтшх технологш.
1снування комплексних багато наслщкових проблем потребуе комплексного пщходу у !х виршенш. Якщо тшзована економжа породжуе недофшансу-вання бюджету, то це ускладнюе як фшансування за-ход!в сощального захисту населення, так програм розвитку вгтчизняного виробництва [15,16]. Сощально незахищене населення намагаеться забезпечити власш потреби законними та незаконними методами, що призводить до деморал!зацп суспшьства, зниження р!вня культури, можна сказати, навиъ до формування психолопчно нездорово! суспшьно! поведшки. Ска-ж!мо, профспшки, яю мають виконувати функщю сощального захисту населення, перетворились на трут-шв, як утримуються на профстлковому, так би мо-вити, громадському майш. Фшансов! труднощ! зму-сили Уряд вщмовитися вщ широкомасштабного ! все-охоплюючого сощального захисту ! переор!ентуватись на цшьову адресну допомогу найменш захищеним верств населення. На практищ ж це означае, те що коло тих, хто одержував державну допомогу, дедал! звузилося, незважаючи на те, що погребу в нш мае значно бшьше людей.
Просто жахливим е ставлення з боку держави до пенсюнер1в та швалдав як до вщпрацьованого матер! -алу.
Окремо! уваги заслуговуе ! пенсшна реформа, адже ! вона закладае майбутню гальм!вну д!ю у розвитку науки. Рашше, одним !з стимул!в до науково! д!яльноси було юнування науково! пенсп. Тепер, згщ-но з новим законодавством, пеная науковцям нарахо-вуватиметься на загальних пщставах за умов, що праця науковщв досить часто винагороджуеться у нижчих розм!рах н!ж праця, яка ! не потребуе вищо! осв!ти. З даним пщходом можна було б погодитись за сучасних важких економ!чних, полггачних та военних умов та проблемою недофшансування уетх процес!в державо-творення. Але неприйняття таких реформац!й пород-жуеться п!дступними д!ями Уряду, який практично та-емно п!шов на подвшне п!двищення винагороди прац! депутатського корпусу. Прост! ж люди, з метою по-кращення власно! фшансово! захищеност!, змушен! йти нав!ть на укладання принизливих договор!в до-в!чного утримання, за якими, отримуючи 500-600 до-даткових гривень на мюяць, запов!дають сво! квартири будь-кому.
Варто згадати ! особливост! ф!нансово! пщтримки людей з особливими потребами — швалдав. Зг!дно за-конодавства людина-швалщ отримуе соц!альну допомогу вщ держава. Яка ц!ль дано! допомоги? В першу чергу, ф!нансово допомогти людиш задовольнити особлив! потреби, передуетм, у л!ках та спец!аль-ному — особливому догляд!. Коли людина-швалщ ви-ходить на пенс!ю, то вона, згщно закону, постае перед
вибором лише одше! пенсГ!, або отриманш пенсГ! за швалщшстю, або отриманш пенсГ! вГдповГдно до вГд-працьованого стажу. Це е велике сощальне недопра-цювання. Зрозумгло, що з вжом здоров'я попршуеться у ветх людей, не кажучи про швалдав. Якщо люди з особливими потребами змогли працювати Г заробити на власну трудову пенетю, то це повинно служити прикладом та викликати повагу суспгльства до таких людей. Основною ж причиною юнування сощально! пенсГ! по швалщносп е проблеми зГ здоров'ям. Коли людина-швалщ виходить на пенетю, то це не означае, що !х бгльше не потрГбна особлива тдтримка, Г це не означае що !й пенетя може виплачуватись одна, на за-гальних тдставах. Навпаки, люди-швалщи пенсшного вшу продовжують потребувати особливо! додатково! допомоги, зумовлено! як швалщшстю, так Г процесами старшня. Вщтак, вважаемо, що люди з особливими потребами, яю працювали Г змогли заробити на трудову пенетю, об'ективно заслуговують на двГ пенсГ!, або ж на особливГ умови нарахування пенсГ!.
Перелж наведених вище сощальних проблем, звюно, не е вичерпним. Заткнувшись з численним труднощами, Укра!на змушена долати виклики сього-дення, яю постшно трансформуються та видозмшю-ються. Досвщ показав, що допущен помилки, неква-лГфжоваш дГ! в минулому ведуть до загострення проблем у майбутньому.
Якщо на етап становлення незалежносп Укра!на згткнулася з проблемами, пов'язаними з фундамента-льними змшами в !! економГчнш моделГ — перехщ вгд командно-авторитарно! до ринково! економГки, вГд однопартшно! полггачно! системи до багатопартшного демократичного Уряду, що у свою чергу спричинило нестабгльшсть в сощально-економГчнш та полггачнш системах, то на сучасному етап вона повинна подо-лати поглиблену нестабгльшсть та неефектившсть у даних системах. Як зазначив у своему останньому ш-терв'ю видатний фглософ Укра!ни М. Попович, Ба-лансування мГж реформаторством Г олГгархократаею приречене на безславний юнець. Кожен день Г кожну годину ми стикаемося з нерозв'язаними проблемами, що загрожують розвалом держави. Намагаючись при-душити зло, ми породжуемо нове зло. На наших очах вгдбуваеться саморуйнування держави. Ця теза до-речна сьогодш, була доречною мюяць тому Г, на жаль, цглком ймовГрно, буде доречною мюяць згодом. Го-ловна причина нависло! над Укра!ною загрози — брак довГри до нащонально! консолщащ! [17].
У цьому контекси слушною е думка, що для будь-яких сощальних систем юнують певш обмеження щодо юлькосп змш та реформ, яю вони можуть без-болюно абсорбувати. Як зазначае у сво!х виданнях Президент педагопчно! академГ! В.Г. Кремень, "суст-льство е не машиною, а живим оргашзмом, що розви-ваеться Г само оргашзуеться за власними законами, яких не можуть порушити ентузГасти-реформатори. ВГтчизняний досвщ показав, що спроби абстрагува-тися вщ лопки й темтв юторичного розвитку, утис-нути життя в рамки прекрасного гдеалу, який не вщ-повщае рГвню культури, призводять до порушення щ-лГсносп системи самооргашзащ! суспгльства" [18, с.72].
На наш погляд, щ слова можна вщнести й до ре-формування сфери освгга в Укра!ш. Саме через пере-насичешсть докоршних змш в Укра!ш вГтчизняна система освгга реформуеться болюно. Таким чином, ре-
формування сфери освгга в Укра!ш не можна охарак-теризувати як поступове, етапи реформи були розми-тими у чает, накладалися один на одного, що значною мГрою призвело до нагромадження цглей реформу-вання й модершзацп освгга, !хньо! непослщовносп, Г при цглком правильнш постановщ завдань до важкосп !х досягнення.
У БЫй книзГ нащонально! освгга Укра!ни зазна-чаеться, що розвиток укра!нсько! освгга впродовж розбудови державно! незалежноси вщбувався в умовах суперечливих внутршшх впливГв полггачних, еконо-мГчних, культурних Г власне освгтянських чинниюв. До головних з них, зокрема, вщнесено: полггачну неста-бгльтсть, часи змши владних команд, невизначешсть орГентирГв щодо щеолопчно! консолщащ! суспгльства; непослщовшсть, недостатню наукову обГрунтовашсть державно! политики у галузГ освгга; руйншш сощальш ефекти освгга (корупщю, полггазащю управлшня, не-рГвшсть у можливостях здобуття яюсно! освгга); вщ-сутшсть мониторингу якосп проведених реформ, низь-кий рГвень участ громадськосп в т.ч. Г громадських академГчних формувань, у реформуванш освГти, уп-равлшш нею, ощнюванш !! якостГ; тривалу еконо-мГчну й екологГчну кризи; демограф1чш змГни (зни-ження народжуваностГ, м1гращю, збГльшення к1лькостГ знелюднених населених пункпв); кризу сГм'! як соцГ-ального Гнституту; вибуховий розвиток засобГв масово! ГнформацГ! Г комунГкацГ! (1нтернету), яю нарощують свГй суперечливий вплив на дней Г молодь; майже не-регульований державою Г мГсцевою владою розвиток освгтянських мереж; розбалансування кшьюсних Г якгсних показник1в професГйно-технГчно! Г вищо! освГти Гз потребами економГки, ринку працГ; розрив у чает Г змюп модернГзацГй- них процеетв у загальнГй се-реднГй Г вищий освт; незабезпеченГсть системностГ заходГв, як того вимагають цГнностГ людино центровано! освгга щодо утвердження цих цГнностей на всГх рГвнях освГти [19; 20, с.48].
Стратепчш цГлГ реформування освГти у будь-якш кра!нГ визначаються освГтньою полГтикою й законо-давчо закрГплюються освГтнГм правом. Прюритетш цГлГ реформування освГти в Укра!ш можна класифГку-вати як: цт освГти, що пов'язанГ з свгговими процесами глобалГзацГ!, штеграцГ! та ГнформатизацГ! суспгль-ства; цт, що спрямовували освГту на гармошзащю розвитку особистостГ, суспгльства Г держави, як цМ-вГдповГдГ на виклики, якг постали перед кра!ною та !! громадянами внаслГдок значних сощально-економ1ч-них змГн у кра!нГ Г потребували вГд кожного громадя-нина Г суспгльства в цГлому адаптацГ! до нових полГ-тичних, правових Г економГчних умов; цглГ, що пов'я-занГ з реформуванням освгга вГдповГдно до обраного кра!ною европейського вектору розвитку. Основш принципи реформування освгга в Укра!нГ були окрес-ленГ Урядом на Першому конгреет укра!нських освГ-тян. ТодГ ж, у 1993 рощ, була прийнята Державна на-щональна програма "Освгга" ("Укра!на ХХ1 сто-лГття"), яка визначала стратегГчнГ завдання реформування освгга в Укра!нГ: вГдродження Г розбудова нащ-онально! системи освгга як найважливГшо! ланки ви-ховання свгдомих громадян укра!нсько! держави; фор-мування освГчено!, творчо! особистостГ; виведення освгга в Укра!нГ на рГвень розвинених кра!н свГту шляхом докоршного реформування !! концептуальних, структурних, органГзацГйних засад. Також, передбача-лося створення на р1вноправнш основГ недержавних
заклад!в та глибока демократизащя традицшних на-вчально-виховних заклад!в [21]. У документ! були ви-значеш напрями !! реформування, яю торкалися таких важливих змш, як доступ до вищо! освгга; змют та ко-ординащя системи вищо! освгга; методи викладання; автоном!я вищих навчальних заклад!в; державний контроль за освгтою; диверсифжащя освггаього пла-нування та фшансування; демократизащя управлшня навчальними закладами. Треба зазначити, що в Укра-!ш державна политика у сфер! вищо! освгга перебувае в компетенц!! Верховно! Ради Укра!ни, управлшня щею ж сферою е в компетенщ! Кабшету Мшстр1в, Мшстерство освгга ! науки Укра!ни е значно большою м!рою вщповщальне за характер та розвиток вищо! освгга, ангж аналопчш мшютерства в багатьох шших европейських кра!нах. До основних положень державно! полггаки у сфер! вищо! освгга, зокрема, можна вщнести: громадяни Укра!ни мають право здобувати вищу освиу в державних та мунщипальних вищих навчальних закладах безкоштовно на конкурснш основ!. Наступи важлив! положення державно! освггаьо! политики стосуються того, що на процес здобуття вищо! освгга не повинш впливати полггачш парт!!, громад-сью та релтйш оргашзацп; укра!нська вища освгга повинна бути штегрована у всесвггаю систему вищо! освгга, зберГгаючи при цьому сво! щнносп ! традиц!!; повинна юнувати державна пiдтримка прiоритетних галузей дослщжень з фундаментальних та прикладних наук [20]. Законодавчою основою для вищо! освгга в Укра!ш е Конститущя Укра!ни, Закон Укра!ни "Про вищу освиу", доповнеш шшими бгльш вузькими за-конодавчими актами, а також Указами та постановами Президента та Кабшету Мшстр1в. Приеднання Укра-!ни до Болонського процесу в травш 2005 року спри-чинило появу ще шших нормативних документа щодо оргашзацп навчального процесу у вищш школ!. Впро-вадження цих закошв вимагало серйозних змш у структур!, зм1си, фшансуванш та управлшш освгшю. Реформи мали на мет! наблизити нащональну систему освгга до европейсько!. Пор!вняно з европейськими кра!нами значною проблемою для укра!нсько! вищо! освгга е проблема автономп вищих навчальних закла-д1в. Так, до повноважень Мшстерства освгга ! науки Укра!ни належать, зокрема, анал!з та прогнозування д1яльност1 у всш галуз! вищо! освгга та дотичшсть ще! д1яльност1 до позаосвггаього середовища, включаючи планування робочо! сили; формулювання державно! полггаки у сфер! вищо! осв!ти та наукових дослщжень (1з затвердженням наукових ступешв ! вчених звань, складу спещал1зовано! вчено! ради тощо), розроб-лення програм розвитку та стандарта вищо! освгга; визначення обсяпв матер!ально-техн!чного забезпе-чення та фшансово! тдтримки для вищих навчальних заклад!в; контроль за дотриманням стандарта вищо! освгга; лщензування та акредитащя вищих навчальних заклад!в; узгодження з вищими навчальними закладами схем подготовки квал1фжованих спещалюта тощо. Кер!вникам вищих навчальних заклад!в Закон в Укра!ш надае значно вужч! права ! повноваження, зо-крема, зобов'язуе складати документи про заснування вищого навчального закладу; оргашзовувати лщензу-вання вищих навчальних заклад!в; здшснювати контроль над фшансовою та економ!чною д1яльшстю ви-щого навчального закладу; здшснювати контроль над виконанням вимог, викладених при заснуванш ви-щого навчального закладу та шших юридичних зо-
бов'язань; приймати стратепчш ршення, яю стосуються внутршньо! оргашзацп та розвитку вищого навчального закладу [21]. Кр!м того, вони можуть: ви-значати методи навчання та викладання; приймати на роботу пращвниюв; розробляти сво! власш дослщни-цью програми; створювати факультети, вщдшення, центри дослщження, нов! вищ1 навчальш заклади; зай-матися видавничою д1яльшстю; ствпрацювати з ш-шими вищими навчальними закладами та 1з зовнш-тми структурами на регюнальному, нащональному чи м!жнародному р!внях; подавати пропозиц!! щодо вне-сення змш до законодавства у сфер! вищо! освгга.
Роль громадськоТ компоненти у виршенш сощаль-ноТ проблематики в освггнш галуз1. Необхщно сказати що, на даний час, юнуе багато концепцш, рекоменда-цш та заход!в з реал1защ! сощально! пол!тики як в на-шш держав! так ! в освггаш галуз! Наприклад, Президент громадського об'еднання Академ!! вищо! освгга Укра!ни проф. Табачшков С.1. у сво!й передвиборнш програм! ставив перед АН ВО Укра!ни таю задач!:
• Зупинити експерименти над укра!нською освгтою ! наукою та докласти вс1х зусиль для стабМзащ! стану справ у галузь
• Ус! шститущ! зобов'язаш вести максимально можливу ! ефективну освггаьо-виховну та шформа-цшну пол!тику, яка забезпечувала б потреби суспгль-ства у патрютичному вихованн! не лише молод!, а й дорослих громадян, формувати !х свщомють як справ-жн!х патр!от!в нашо! держави. Роль освгтян ! науковц!в неоц!ненна у вихованш нового покол!ння громадян — поколшня Укра!нц!в.
• В украшсьюй осв!т! ! науц! мае домшувати Ук-ра!нська аура. Кожен студент, випускник, учень по-винн! бачити свое мюце ! свою роль в утвердженш ук-ра!нсько! державност!, в пщнесенш авторитету нашо! кра!ни у свт. Той, хто позбавлений патр!отизму, не утверджуватиме свою державн!сть, а руйнуватиме !!.
• П!дписання Угоди про асощащю мгж Укра!ною та 6С в!дкривае нов! горизонти для м!жнародно! !нте-грац!! в!тчизняно! науки ! осв!ти. Водночас сл!д зазначити, що ор1ентащя в!тчизняно! системи освгга на за-рубгжн! новац!! не мае призводити до !! докоршно! пе-ребудови. Це повинно бути лише стимулом для пере-осмислення освггаьо! системи, пор!вняння !! з европейськими та сучасними вимогами ! стандартами з метою визначення шлях!в та можливостей !! удоскона-лення на новому етат для зм!цнення держави.
• Науков! досл!дження, насамперед, повинн! бути спрямоваш на обГрунтування д!евих механ!зм!в ство-рення соц!ально-ор!ентовано! економ!чно! модел!, яка б забезпечувала людиноцентристську державну поль тику в Укра!н!.
• Враховуючи науковий та економ!чний потен-щал галузей економ!ки, в!йськово-пол!тичний стан у держав!, прюритетними напрямами наукових досль джень та п!дготовки фах!вц!в у ВНЗ Укра!ни сл!д вва-жати агропромисловий сектор, нащональну безпеку, оборону, косм!чну галузь, л!такобудування, корабле-будування, 1Т-технологп, б!отехнолог1! та !нш!.
• Виконання поставлених завдань неможливе без належного ф!нансування з боку держави потреб науки ! осв1ти, а тому потребуе вщ уряду значного збгль-шення державного ф!нансування науки ! осв1ти у пр!о-ритетних галузях. Це дозволить, насамперед, оновити застаргле обладнання, ^ в1дпов1дно, п1дняти науков! дослщження та п!дготовку фах!вц!в на яюсно новий
технолопчний piBeHb, що дозволить отримати вщпо-вщш науковi результати.
• На державному piBHi запровадити бгльш актив-ну та плiдну спiвпрацю закладiв освiти, наукових ус-танов i дослiдницьких вищих навчальних закладiв з профгльними iноземними закладами та установами щодо питань мiжнародноï iнтеграцiï науки i освгти, ор-ганiзацiю на державному рiвнi масштабних спгльних конференцш, семiнарiв, круглих столiв тощо з обгово-рення актуальних наукових питань м1жнародного та регiонального характеру.
Метою програми було збереження i всебiчна мо-дернiзацiя АН ВО Украши, виведення ïï на загально-европейський i свiтовий рiвень науково'1, оргашза-цiйно-iнформацiйноï та громадсько-культурно1 дГяль-носп, iстотне пiдвищення престижу членства в Академп.
Умовою досягнення ще1 мети е докладання зу-силь для надання Академп статусу Нащонально'^ по-стiйне впровадження iнновацiйних методiв та техно-логiй розвитку АН ВО Украши iз збереженням кращих ïï традицiй i досягнень.
Реалiзацiя стратеги розвитку громадських академ^ чних формувань Грунтуеться на таких принципах, як: верховенство права; законшсть; гумашзм; акаде-мiчна мобiльнiсть; свобода; патрютизм; професюна-лiзм; поеднання освiти, науки i практики та передба-чае таю основш напрямки:
- забезпечення вщповщноси якостi функщону-вання Академп европейським традицiям самореалГза-цп особистосп; забезпечення потреб суспгльства; поеднання штереав людини, суспгльства та держави; ви-знання прав людини вищою соцiальною цiннiстю;
- iнтеграцiя освгти i науки, як забезпечуються Академiею, у бвропейський освiтнiй простiр;
- створення сприятливих умов для освггаьо'1 i науково'1 дiяльностi викладачiв, студентiв, аспiрантiв, докторантiв;
- iнтернацiоналiзацiя дiяльностi Академп шляхом забезпечення можливостей академiкiв та члешв-ко-респондентiв викладати, стажуватися та здiйснювати наукову дiяльнiсть у вищих навчальних закладах краш бвропейського Союзу;
- утвердження в дiяльностi Академп моральних цiнностей сощально'1 активностi, громадянсько'1 пози-цп, вщповщальноси, самоорганiзацiï;
- утвердження та розвиток лщируючих позицiй Академп в системi громадських органiзацiй Украши;
- залучення студентiв, аспiрантiв, докторантiв до освгтшх, наукових, культурно-масових заходiв Академп;
- активiзацiя дiяльностi Академп щодо отримання нащональних i м1жнародних гранив;
- розвиток стабшьних м1жнародних зв'язюв iз провiдними вишами краш бвропейського Союзу шляхом впровадження програм обмшу;
- збереження, розвиток та формування наукових шкгл i основних напрямюв дiяльностi для подальших дослщжень;
- органiзацiя зустрiчей iз видатними дiячами ку-льтури, поетами, письменниками, представниками рь зноманiтних конфесiй;
- заохочення та сприяння закордонним науковим публжащям академiкiв та члешв-кореспонденив Ака-демш Украши;
- органiзацiя та проведення наукових заходiв Академп — конференцш, презентацш, круглих столiв тощо;
- публiчне оприлюднення та обговорення результата дiяльностi Академп та ïï ПрезидИ;
- постiйний розвиток i вдосконалення функщо-нування веб-сайтiв цих громадських об'еднань Украши i видання вщповщних — Вюниюв, подальший гх розвиток i модернiзацiя як провщних громадських освiтянських органiзацiï на основi поеднання як тра-дицiйних, так i новгтшх методiв наукового менеджменту з академiчними свободами i колепальшстю в ух-валеннi важливих рiшень.
Забезпечення подальшого розвитку Академш як ш-струментарiю вир1шення сощальних проблем шляхом:
1. ÂKmueÎ3a^ï ynacmi Академи в реформуванш системи вищог освти Украти, суттсть якого виявляеться У:
перетворенш вищоï освГти на передумову еконо-мiчного розвитку, стабшьноси украïнського суспiль-ства;
пiдвищеннi соцiально-економiчного статусу освi-тянина i науковця;
переосмисленнi наукових i освгтшх стереотипiв, що складалися за радянськоï доби;
дослiдженнi понять, категорш та явищ, що сфор-мувались щд впливом нових суспгльних процеав;
досягненнi високого рГвня якост вищоï освгти, що забезпечить ïï конкурентоспроможшсть на м1жна-родному рГвш;
вихованш особистостей Гз глибоким почуттям патрютизму, критичним мисленням та твердою грома-дянською позищею.
2. Сприяння залученню молодих учених до Академи та максимального використання наукового потенщалу досвiдчених академШв через:
активГзащю дГяльносп Ради молодих учених; проведення конкуретв на кращу наукову працю молодих учених;
оргашзащю наукових доповщей та повщомлень молодих учених на засщаннях Президiï Академiï;
проведення наукових дискусш та методолопчних семшарГв на рГвш Вщщлень Академiï;
збереження персонального складу академтв та апарату Президiï;
забезпечення надання статусу академГка членам-кореспондентам Академiï, ят захистили докторськ! дисертацiï.
3. Сприяння штеграци Академи у мiжнародну на-уково-освтню спыьноту через:
забезпечення вщповщноси дГяльносп Академп м1жнародним стандартам;
сприяння укладенню договорГв про партнерство i ствробгтництво у науковш та освгтшй сферах з ш-шими громадськими оргашзащями, науковими та освгтшми закладами бвропи i свГту;
участь Академiï у м1жнародних проектах Horizon-2020, Erasmus, Erasmus+КА 2;
сприяння учаси члешв Академiï у м1жнародних конференщях та симпозГумах;
заохочення закордонних наукових публжацш академтв та члешв-кореспонденпв Академiï;
сприяння членству Академп у закордонних ака-демГях.
4. Забезпечення стабыьного фшансового становища Академи завдяки:
залученню шоземних учених до членства в Академ!!;
учаси Академп у науково-освгтшх програмах ООН та 6С;
участi у мОжнародних грантових програмах; подальшому розвитку матерiально-технiчноï бази Академп, у тому числО i за рахунок спонсорських над-ходжень;
створенню заохочувального фонду для матерОаль-но! пiдтримки академiкiв, фшансування наукових по-шуюв молодих учених, видавничо! дiяльностi;
розв'язанню проблеми постшних примiщень для керiвних органiв Академш.
5. Впровадження новттх технологш в дiяльностi Академи, а саме:
активiзацiï функщонування веб-сайту Академп; постiйного оновлення iнформацiï про дiяльнiсть Академп та науково-освггш заходи;
модернiзацiï управлiння та структури Академп; впровадження едино! електронно! системи внут-рiшнього документообiгу та звОтно! документацп;
впровадження передового европейського досвщу в освiтнiй та науковш сферах;
повноцiнноï iнтеграцiï до Болонського процесу через поеднання науково! та навчально! дiяльностi.
6. Збереження морально-nсихологiчного кл1мату в Академи шляхом:
впровадження вимог дотримання норм професш-но! етики;
розробки морально-етичного кодексу члена Академп;
сприяння збереженню атмосфери доброзичливо-стi, взаемопiдтримки та коректносп у вiдносинах;
своечасному розгляду вах звернень та заяв ака-демiкiв i членiв-кореспондентiв Академп;
сприяння самоврядовним процесам в Академп вщповщно до вимог закошв Украши «Про вищу освггу», «Про громадсью об'еднання» та Статуту АН ВО Украши;
розвитку морального заохочення члешв Академп, яю досягли значних успiхiв у професшнш дiяльностi та популяризацiï Академп.
7. Реалiзацiï виховног роботи в межах Академи, ос-новними аспектами яко'( е:
залучення астранив та студенив, яю мають здОб-ност до науково-дослiдноï роботи шляхом участ у наукових конференцiях, подготовки публiкацiй до Акаде-мiчних Вюниюв;
розвиток системи конкурав на кращу наукову роботу докторантiв, астранив та студенив, стимулю-вання та заохочення науково'1 дОяльност молод^
формування у молодих учених водчуття поваги до дОяльност громадських АкадемОчних формувань.
Висновки. У межах цього аналггачного досль дження були описаш лише найбшьш гострО й злобо-денш сощальш проблеми сучасно! Украши. Натомють потрОбно усвщомлювати, що гострО сощальш проблеми е тдГрунтям полгтично! нестабшьносп та негараздОв у держав^ недостатш сощальш умови життя унеможли-влюють змщнення демократичного врядування та ш-ститупв громадянського суспшьства.
Свггова практика сводчить, що коли зубожшня населення перевищуе 80%, будь-яку владу мшяють, причому самО громадяни i в насильницький споаб.
Тому без !х належного розв'язання штегращя Укра!ни до европейського полгтико-правового простору е не-можливою.
Враховуючи вищезазначене, Балабан Р. В., старший науковий ствробггаик 1нституту полггачних ! ет-нонащональних досл!джень !меш 1.Ф.Кураса НАН Украши, кандидат полггачних наук, старший науковий ствробггаик та Чершько I. П., молодший науковий ствробггаик означеного 1нституту, мапстр мгжнарод-них вщносин, пропонують [22] наступш практичш рекомендаций у сфер! сощально-економгчного розвитку :
— перш! кроки зламу системи — це спрощення оподаткування ! зняття погоджувальних ! дозвгльних перепон для б!знесу плюс економне й ефективне ви-користання бюджету. Що дасть можливють самостш-ного розвитку малого й середнього б!знесу ^ як насл!-док, появи середнього класу. Реальному чисельному збгльшенню реального середнього класу, який за своею природою формулюватиме запити ново! якост! Наявний середнш клас е номшальним;
— укра!нськими проектами можуть стати „Укра-!на туристична", „Укра!на аграрна", „Укра!на ште-лектуальна". Як наслщок, становлення реального середнього класу. Парадокс, але влада в цьому не защ-кавлена. Вона живиться "деребаном" бюджету, захоп-люе великий б!знес, !! виборщ ор!ентуеться на попу-лютсью лозунги;
— розробити державш (а не тдтримувати при-ватних афериспв) програми буд!вництва житла под оп-тимальш в!дсотки для пращвниюв бюджетно! сфери. Держава все одно отримае прибуток 1з вщсотюв, ц1 програми, безсумшвно, будуть випдними, натомють велика юльюсть талановитих фах!вщв, що мр!ють пра-цювати в приватних структурах, повернуть сво! погляди на бюджетну сферу;
— вперто вести боротьбу з корупщею, передуем 1з таким огидним !! вираженням, як хабарницьке ку-м!вство. На висок! посади мають влаштовуватися про-фесюнали, а не коханки та племшники можновладщв;
— забезпечувати випускниюв ВНЗ, що навчалися державним коштом, першим робочим мюцем у дер-жавних структурах. Це дасть молод! гарант!! завтраш-нього дня, а держав! — вщпрацювання випускниками тих кошт!в, як1 вона затратила на осв!ту сво!х громадян. Неприпустимо, наприклад, коли випускник юри-дичного факультету КНУ !меш Тараса Шевченка, де р1к навчання коштуе 40 000 гривень, навчався на бю-джетнш форм!, а пот1м !де до шоземно! ф!рми чи !де за кордон. Водночас пам'ятаймо, що якщо той самий випускник не з Киева, ! йому не буде надано доступного житла, змушувати його йди на державну службу е тяжким злочином;
— передбачити вид!лення б!льшо! к!лькост1 кош-т1в (за рахунок зменшення фшансування р!зних незро-зум!лих !дей на кшталт буд!вництва на кожному крощ пам'ятника видатним укра!нцям, адже для тих, хто по-клав душу й т!ло за свободу нашо! держави було б на-багато приемнше бачити св1й народ заможним ! здо-ровим, а не со61 пам'ятник) на охорону здоров'я та безкоштовт л1ки, !, особливо, зарплата лжарям, чия робота е вельми тяжкою;
— заборонити законом навиъ у кризових ситу-ац!ях приватним установам, як1 д1ють на територ!! Ук-ра!ни, скорочувати штат сп1вро61тник1в вище в1д пев-но! встановлено! законом меж!, адже в гоншта за ма-ксимальними прибутками топ-менеджери просто в1-
шають казна-яю обов'язки на невелику групу oci6, ви-кинувши багатьох на вулицю;
— опустити нижнш ценз кримшально! вщповща-льносп з 14 до 13 роив, адже безл1ч злочишв скою-ються саме 13-р1чними злочинцями, котрих нерщко навиъ 1з таких м1ркувань спещально й наймають. Чо-мусь у США, яю вважаються еталоном демократ!!, на-виъ 11-12-р1чних убивць i граб1жниюв засуджують на тривале ув'язнення, а в Укра!ш таких недолюдюв через малий в1к вщпускають на волю;
— посилити демократичний контроль над право-охоронними структурами, виражений у вщстеженш зв'язюв тамтештх чишв 1з кримшальними структурами, а також скасувати недолугу радянську практику, згщно до яко!, наприклад, кожен слщчий щомюяця, щороку мусить передавати певну юльюсть справ до суду, а якщо цього не робить — караеться. Юльюсть справ мусить залежати вщ юлькосп злочишв та сту-пеня вагомосп доказ1в проти тдозрюваних, а не вщ гонитви за показниками;
— у цьому ключ також необхщним е демократи-защя судового процесу — надання ширших, у тому чист з використанням новггшх технологш (таких, як високояюсна експертиза ДНК тощо) можливостей звинуваченим довести свою невиншсть, посилення практики присяжних, захисту свщюв;
— скоротити чисельшсть вищого кер1вного складу в держапарап, який тальки створюе бюрократичш перепони, натомють збшьшити можливосп для викона-вчо! ланки, на яку припадае вся рутинна робота. Звюно, таке ршення мусять приймати сам1 кер1вники, але ж думати треба не про себе, а про майбутне дер-жави.
Отже однозначно можемо тдсумувати, що про-цеси державотворення, сощального забезпечення на-селення та освгтнього розвитку нацп е нерозривно пов'язаш i м1ж ними юнуе причинно-наслщковий зв'язок. Реал1зац1я стратег!! виршення сощально! проблематики у контексп заход1в розвитку громадських Академ1чних формувань е чинником збереження тра-дицш академ1чно! школи новгтшх напрямюв !х д1яль-носи в Укра!ш, реагування на наявний досвщ у цш сфер1 та повнощнно! штеграцп нащонально! освгга i науки до европейського освгтнього й наукового простору.
Вщтак, сощально захищене та осв1чене населення заложить добр1 пщвалини для розвитку висококульту-рно! та економ1чно стабильно! держави.
Список використаних джерел
1. Близько 60% украшщв живуть за межею бщ-носп — ООНД. URL: https://www.unian.ua/society/ 1850746-blizko-60-ukrajintsiv-jivut-za-mejeyu-bidnosti-oon.html.
2. В Укра!ш кiлькiсть осiб, яю задекларували до-хiд вище 1 млн. грн., зросла на 19%, - до 7,3 тис. URL: https://www.rbc.ua/ukr/news/gnsu-v-ukraine-kolichestvo-chelovek-zadeklarirovavshih-dohod-06092011154000.
3. Продан М. Юльюсть мiльйонерiв зменшилась на чверть, а !х загальний дохiд зрю. URL: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/295 861.html.
4. Андрушюв Б., Кирич Н., Мельник Л. Роль освгга в оргашзацп використання бвропейських вщ-ходiв до забезпечення сталого розвитку економiки у
постконфл^ний перiод. Всник економтног науки Ук-раши. 2016. № 1(30). С.3-6.
5. Палieнко О.А. Демографiчна криза в Укра!ш: шляхи Ii подолання. Young Scientist. September, 2017. No 9.1 (49.1). C. 133-136 URL: http://molodyvcheny. in.ua/ files/journal/2017/9.1 /32.pdf.
6. Владимир О. М., Дзюблюк О. В. Банки у сис-TeMi оргашзацп валютних вiдносин: монографiя. Тер-нопiль: Астон, 2014. 264 с.
7. PiBern бeзробiгтя в Укра!ш]. URL: https:// index. minfin. com.ua/ua/labour/unemploy/2017.
8. Половина бeзробiтних украшщв мають вищу освiту — Служба зайнятосп. URL: https://www.epravda. com.ua/news/2018/01/24/633326/.
9. Сучасний стан охорони працi в Укра!ш та за кордоном. URL: http://studopedia.com.ua/ 1_41375_ suchasniy-stan-ohoroni-pratsi-v-ukraini-ta-za-kordonom. html.
10. Андрушюв Б.М., Кирич Н. Б., Овчук I. П. Про кризу взаемовщносин у загальнш теорп криз. Ре-гюнальна економжа. 2008. №8. С. 122—134.
11. Владимир O. Об'ективна необхщшсть забезпечення политики сталого розвитку eкономiки кра!ни. Сощально-економтш проблеми i держава. 2017. Вип. 2 (17). С. 13-29. URL: http://sepd.tntu.edu.ua/images/ stories/pdf/2017/17vomrek.pdf.
12. Сисоева С. О. Суспшьство i особистiсть: гар-монiзацiя розвитку. Рiдна школа. 2012. № 12 (996). С. 8-12.
13. Андрушюв Б.М., Черничинець С. П. Корпоративна культура. Киш : Кондор, 2011. 528 с.
14. Мельник Л.М., Андрушюв Б.М. Iнтeграцiя еколопчно! складово! у практичне виробниче середо-вище з метою забезпечення сталого розвитку тдпри-емства. BicHUK Житомирського нацонального агроеколо-гтного утверситету. 2015. №1(47), т. 1. С. 69-75.
15. Кирич Н. Б. Стабшьшсть виробництва та фь нансова стшюсть господарських структур — необхщна умова штеграцп Укра!ни до 6С: тези доп. Мiжнар. наук. конф. // Разом в бврот: маркeтинговi стратеги регонального розвитку: зб. наук. праць Терноп. шсти-туту соц. та шф. технол. Тернопшь: Т1С1Т, 2005. С. 35—36.
16. Кирич Н.Б. Особливосп управлшня техшко-eкономiчними факторами стабЫзацп виробництва на сучасному етат. Галицький економтний вкник. 2006. № 2 (9). С. 33 — 38.
17. Остання публжащя Мирослава Поповича: За-чеплено важливий нерв Укра'!ни. URL: https:// 24tv.ua/ostannya_publikatsiya_miroslava_popovicha_zach epleno_vazhliviy_nerv_ukrayini_n924948.
18. Кремень В.Г. Фiлософiя нащонально! ще!. Людина. Освiта. Сощум. Ки!в: Грамота, 2007. 576 с.
19. Бша книга нащонально! освгга Укра!ни / Т.Ф. Алексеенко, В.М.Анщенко, Г.О.Балл [та iн.]; за ред. акад. В.Г. Кременя; НАПН Укра!ни. Ки!в: 1н-форм.системи, 2010. 342 с.
20. Сисоева C. Освгтш реформи: освгтолопчний контекст. ТеорЯ та практика управлтня сощальними системами. 2013. № 3. С.44-55.
21. Державна нащональна програма " Освгга" (Ук-ра!на XXI столiтгя) // Освгта. 1993. №44—46. 62 с.
22. Сощальш проблеми сучасно! Укра!ни та прак-тичнi рекомендацИ щодо !х вирiшeння. URL: http: //www.hetman.tv/nomera/2009/2009-4-5-28/soz.html.
