Научная статья на тему 'Земельные межевые споры: разновидности и их особенности'

Земельные межевые споры: разновидности и их особенности Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
291
185
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Область наук
Ключевые слова
ЗЕМЕЛЬНИЙ СПіР / ЗЕМЕЛЬНИЙ МЕЖОВИЙ СПіР / МЕЖУВАННЯ / СИСТЕМА ОРГАНіВ / ЩО ВИРіШУЮТЬ ЗЕМЕЛЬНі СПОРИ / ЗЕМЕЛЬНА ДіЛЯНКА / ТЕРИТОРіЯ / МЕЖА ЗЕМЕЛЬНОї ДіЛЯНКИ / ЗЕМЕЛЬНЫЙ СПОР / ЗЕМЕЛЬНЫЙ МЕЖЕВОЙ СПОР / МЕЖЕВАНИЕ / СИСТЕМА ОРГАНОВ / КОТОРЫЕ РЕШАЮТ ЗЕМЕЛЬНЫЕ СПОРЫ / ЗЕМЕЛЬНЫЙ УЧАСТОК / ТЕРРИТОРИЯ / ГРАНИЦА ЗЕМЕЛЬНОГО УЧАСТКА / LAND DISPUTE / LAND BOUNDARY DISPUTE / LAND SURVEYING / SYSTEM OF BODIES / WHICH SOLVE LAND DISPUTES / PLOT / TERRITORY / PLOT BOUNDARIES

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Бурцев О. В.

На основании анализа системы источников права, регулирующих отношения в сфере разрешения земельных споров, раскрыты особенности объекта разновидностей земельных межевых споров.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Peculiarities of the object of varieties of land boundary disputes are disclosed on the basis of analysis of the sources of law regulating relations in the field of land disputes.

Текст научной работы на тему «Земельные межевые споры: разновидности и их особенности»

Олег Володимирович Бурцев,

здобувач

На^ональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харш

ЗЕМЕЛЬН! МЕЖОВ1 СПОРИ: Р1ЗНОВИДИ ТА IX ОСОБЛИВОСТ1

На пiдставi аналiзу системи джерел права, що регулюють вiдносини у сферi вирiшення земельних спорiв, розкрито особливостi об'екта рiзновидiв земельних межових спорiв.

Ключов1 слова: земельний стр, земельний межовий стр, межування, система органiв, що виршують земельнi спори; земельна дiлянка, територiя, межа земельно! дiлянки.

Земельний кодекс Укра!ни (ст. 2) об'ектом земельних вщносин визначае земл1 у межах територп Укра!ни, земельш дшянки та права на них, у тому числ на земельш частки (па!) [2]. При реал1зацп земельних ввдносин, а також при !х врегулюванш можуть виникати сшрш земельш вщносини, об'ектом яких виступае сама земельна дшянка або ж право на не!.

Деяы автори вказують, що об'ект земельних ввдносин визначае об'ектний склад земельного спору 1 е саме т1ею шдставою, з приводу яко! 1 виникае земельний сшр [7, с. 34]. Погоджуючись з таким шдходом щодо визначення об'екта земельного спору, лопчно порушити питання щодо об'екта земельного межового спору. Це зумовлюеться т1ею обставиною, що межа земельно! дшянки як самостшний об'ект земельних ввдносин не виокремлюеться законодавцем. Водночас практика показуе, що земельш межов1 спори не е однорвдними та характеризуются сво!ми особливостями, як1 певним чином впливають 1 на !х вир1шення.

Проблеми щодо вир1шення земельних спор1в неодноразово були предметом дослщження таких науковщв, як: Г. I. Балюк, А. П. Гетьман, Л. В. Лейба, А. М. М1рошниченко, О. О. Погр1бний та ш. Однак р1зновиди земельних межових спор1в та !х особливост залишаються недостатньо дослщженими.

УДК 349.412.2

Тож на пiдставi аналiзу джерел права, що регулюють вiдносини у сферi вирiшення земельних спорiв, спробуемо з'ясувати особливостi рiзновидiв земельних межових спорiв.

Земельний кодекс Укра!ни в межах земельних спорiв виокремлюе певнi види земельних межових спорiв: 1) спори у межах населених пункпв щодо меж земельних дшянок, що перебувають у власност i користуваннi громадян, та додержання громадянами правил добросусщства; 2) спори щодо розмежу-вання меж райошв у мiстах; 3) спори щодо меж земельних дшянок за межами населених пункив. Наведений перелiк земельних межових спорiв свiдчить про те, що сшрш вiдносини можуть виникати стосовно меж конкретно! земельно! дшянки або ж земель, якi становлять територш сiл, селищ, мiст, райошв та областей тощо. З'ясування сутност та ролi такого поняття, як межа земельно! дшянки, базуеться на аналiзi спiввiдношення понять «територiя», «землЬ» та «земельна дiлянка». Видаеться, що термш «територiя» доцiльно тлумачити через поняття «землЬ», яке в свою чергу е похвдним ввд поняття «земельна дiлянка» в широкому розумшш. Це означае, що та чи шша територiя включае землi або земельну дiлянку (дiлянки), яка може належати рiзним суб'ектам, а також може бути об'ектом рiзних форм власность Отже, будь-яка територiя обов'язково передбачае у сво!й основi наявнiсть земель, тобто певно! !х площi. Такий висновок пiдкрiплюеться i чинним законодавством.

Так, вiдповiдно до Закону Укра!ни «Про регулювання мiстобудiвно! дiяль-ностi» територiею е частина земно! поверхш з повiтряним простором та роз-ташованими пiд нею надрами у визначених межах (кордонах), що мае певне географiчне положення, природш та створеш в результат дiяльностi людей умови i ресурси [9].

Слщ зауважити, що на рiвнi законодавства не зроблено чггке розмежу-вання понять «земля» — «землЬ». У ст. 2 Земельного кодексу Укра!ни до об'екта земельних вщносин застосовуеться термiн «землi», а в Конституцп Укра!ни йдеться про землю як об'ект права власност Укра!нського народу (ст. 13).

Зпдно з Державним стандартом «Земля. Термши i визначення» земля визначаеться як «найважливша частина навколишнього природного середо-вища, яка характеризуеться простором, рельефом, Грунтовим покривом, рос-линнiстю, надрами, водами i е головним засобом виробництва у сшьському господарствi, а також просторовою базою для розмщення галузей народного господарства» [1].

На пiдставi наведеного порiвняння можна стверджувати, що територiя, з урахуванням !! чинникiв, категорiя значно ширша, нiж земельна дшянка, яка включае не лише останню, а й атмосферне пов^ря над нею, i надра та iншi природнi ресурси. Разом з тим в основi будь-яко! територп знахо-диться певна земельна дiлянка (дшянки), якiй теж притаманнi сво! характеристики та ознаки. Так, поняття «земельна дшянка» як об'ект земельних правоввдносин в щлому i земельних спорiв зокрема не знайшло однозначного визначення ш в законодавств^ нi в науковiй лiтературi. Це, очевидно,

пов'язано з тим, що поняття земельно! д1лянки використовуеться не лише у земельному прав!, а й у шших галузях права: цивильному, адмшктратив-ному, податковому тощо. Спроби визначення земельно! дшянки як об'екта права власност!, що майже дублюють одне одного, були зроблеш у Цившь-ному кодекс! (ст. 373) та у Земельному кодекс! (ст. 79). Так, ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу визначае земельну дшянку як частину земно! поверхш з установленими межами, певним мкцем розташування, з визначеними щодо не! правами. Дублюючи майже повшстю ч. 2 ! ч. 3 ст. 79 Земельного кодексу, Цившьний кодекс у ч. 3 ст. 373 визначае право власност! на земельну дшянку, яке поширюеться на поверхневий (Грунтовий) шар у межах дшянки, на водш об'екти, лки, багатор!чш насадження, як! на нш знаходяться, а також на просир, що е над ! шд поверхнею дшянки, висотою та глибиною, як! необхвдш для зведення житлових виробничих та шших буд!вель ! споруд. При цьому варто зазначити, що земельна дшянка визна-еться об'ектом цившьних прав виключно з моменту !! формування та державно! реестрацп права власност! на не!. Формування земельно! дшянки передбачае визначення !! плошд, меж та внесення шформацп про не! до Державного земельного кадастру. То ж окреслюючи поняття «земельна дшянка», серед шшого звертаемо увагу на одну з !! ознак, що характеризуе земельну дшянку як частину земно! поверхш, яка ввдмежована ввд решти земно! поверхш визначеними у встановленому порядку межами [6, с. 18].

Разом з тим поняттю земель як територп також притаманш ввдповвдш юридичш ознаки. По-перше, земл! мають державно-територ!альне значення у межах кордошв Укра!ни. 1накше кажучи, саме вони е основою територ!аль-но! ц!л!сност!, суверен!тету ! нац!онально! безпеки кра!ни. По-друге, земл! в межах територп Укра!ни е власшстю Укра!нського народу. 1ншими словами, конституцшна норма вказуе на право Укра!нського народу на всю земельну територш Укра!ни, обмежену кордонами ввд ¡нших держав [10, с. 4]. Вихо-дячи з цього конституцшного положення, можна стверджувати, що земл! становлять собою територ!альну ознаку щлюност! держави. По-трете, земл! е просторовою базою при адмшктративно-територ!альному под!л! та форму-ванн! в!дпов!дних утворень (ст. 173 ЗК). Слвд також шдкреслити, що в межах певно! територп реал!зуються також правомочност! державних оргашв чи орган!в м!сцевого самоврядування.

Функщонування земель як основи територ!! зумовлюе положення, коли сшрш питання, як! щодо них виникають, мають виршуватися з урахуванням названих ознак.

Земл! як територ!альна категор!я виступають також об'ектом земельних правоввдносин, що визначае об'ектний склад земельних спор!в у випадках, як! передбачеш ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу Укра!ни. Маються на уваз! спори щодо розмежування територш с!л, селищ, м!ст, район!в та областей, виршення яких Земельний кодекс ввдносить виключно до судово! юрисдикцп.

Дещо шше змктове навантаження мають земл^ що виступають просто-ровою базою при адмiнiстративно-територiальному подiлi й формуваннi вщ-повщних адмiнiстративно-територiальних утворень. Цим землям притаманш сво! юридичнi ознаки в земельних спорах. Так, територiя одного адмшктратив-но-територiального утворення вiдокремлюеться вiд шших умовною замкненою лiнiею на поверхш землi. Функцiя цiе! лiнГí полягае в окресленш зовнiшнiх меж територш, а також вказуе на те, що в межах територп конкретного адмЬ нiстративно-територiального утворення здiйснюються повноваження тих чи шших оргашв управлшня.

Таким чином, територiя i земельна дшянка спiввiдносяться як загальне i конкретне, тобто до складу певно! територп можуть входити декiлька земельних дшянок. При цьому важливе мкце у визначеннi поняття «земельна дшянка» належить !! межам. Згiдно з 1нструкщею про встановлення (вщнов-лення) меж земельних дшянок у натурi (на мiсцевостi) та !х закршлення межовими знаками межею земельно! дшянки визначаеться умовна замкнена лiнiя, що розмежовуе земельш дiлянки [3]. Отже, межi земельно! дiлянки (земельних дшянок) визначають територiальну i просторову сфери здшс-нення комплексу прав та виконання обов'язшв конкретними суб'ектами, що використовують ту чи шшу земельну дшянку (земельнi дiлянки) на законних шдставах. Встановлення межi земельно! дшянки та закрiплення !! межовими знаками виступае одним iз правових засобiв iндивiдуалiзацi! ще! дiлянки як об'екта земельних прав. Територiальнi межi конкретно! земельно! дiлянки визначаються у порядку, що встановлюеться земельним законодав-ством. Мюцезнаходження та межi земельно! дшянки визначаються шляхом !! межування i встановленням межових знакiв. Достовiрною шформащею щодо встановлених меж земельно! дшянки мала б стати офiцiйна шформащя Державного земельного кадастру. Ввдповвдно до земельного законодавства об'ек-тами Державного земельного кадастру е землi в межах державного кордону Укра!ни; землi в межах територп! адмiнiстративно-територiальних одиниць; обмеження у використаннi земель; земельна дшянка. Внесення вiдомостей до Державного земельного кадастру про межi цих об'ектв е обов'язковим. Так, на пiдставi землевпорядно! документацГ! до Державного земельного кадастру вносяться ведомости 1) про земельну дшянку (у рази а) формування земельних дшянок — у випадках, визначених ст. 79-1 Земельного кодексу Укра-!ни; б) встановлення (вщновлення) меж земельно! дшянки за !! фактичним використанням ввдповвдно до ст. 107 Земельного кодексу Укра!ни; в) змши меж сумiжних земельних дiлянок !х власниками); 2) про розподiл земель мiж власниками та користувачами; 3) про межi адмiнiстративно-територiальних одиниць (у разi встановлення та змiни меж адмiнiстративно-територiальних одиниць); 4) про державний кордон Укра!ни.

Внесення таких ведомостей про межi земельних дiлянок до Державного земельного кадастру, на перший погляд, виступае надшною юридичною гаран-

т1ею суб'ект1в прав на землю та умовою ефективност правового регулювання земельних вщносин в щлому [6, с. 15]. Однак реалп сучасно! практики свщчать про наявшсть шшо! ситуацп. На жаль, велика кшьысть громадян, юридичних ос1б, як1 отримали у власшсть чи користування земельш дшянки, стикаються з тим, що !х меж1 не е такими, що належним чином визначеш в офщшнш землевпоряднш документации Зокрема, власник або користувач земельно! дшянки шод1 постае перед фактом, що межа земельно! дшянки не сшвпадае 1з задекларованою у правовстановлюючих документах. Ще пршою е ситуащя, коли належна земельна дшянка накладена на сум1жну земельну дшянку. Отже, вщсутшсть встановлено! належним чином меж1 може стати шдставою виник-нення земельно-правових конфл1кт1в.

Сл1д зазначити, що спори, як1 виникають у межах населених пункт1в щодо меж земельних дшянок, що перебувають у власност1 1 користуванш громадян, та додержання громадянами правил добросусвдства становлять окрему групу земельних межових спор1в, значною за обсягом та складною для виршення. Особливктю даного виду спор1в е те, що вони виникають внаслщок недотримання правил добросусвдства, нев1дпов1дност1 встанов-лених меж земельно! дшянки межам, заф1ксованим у правовстановлюючих документах тощо. Ознакою таких спор1в е й те, що шдставою !х виникнення е т1 чи шш1 вимоги щодо меж конкретно! земельно! дшянки, як1 можуть бути висунут1 сус1дн1ми власниками чи користувачами. Мова в даному раз1 йде про те, що саме межа е т1ею ознакою, яка шдив1дуал1зуе ту чи шшу земельну дшянку як об'ект земельних прав й визначае !х обсяг. Так1 земельш межов1 спори можуть бути вир1шеш як в судовому, так 1 в адмшктративному (поза-судовому) порядку. Повноваженнями щодо виршення в адмшктративному (позасудовому) порядку земельних межових спор1в над1лен1 органи м1сце-вого самоврядування та центральний орган виконавчо! влади, що реал1зуе державну пол1тику у сфер1 земельних в1дносин. Зокрема, органи м1сцевого самоврядування вир1шують земельн1 спори у межах населених пункт1в щодо меж земельних дшянок, що перебувають у власност1 1 користуванн1 громадян, та додержання громадянами правил добросусщства, а також спори щодо роз-межування меж райошв у мктах. Держземагентство вир1шуе земельн1 спори щодо меж земельних дшянок за межами населених пункт1в.

Як р1зновид межових спор1в можна виокремити 1 спори стосовно меж адм1шстративно-територ1альних утворень, що отримали назву «конфлжти загальнонац1онального масштабу». При встановленш (в1дновленн1) 1 зм1ш на м1сцевост1 меж адм1н1стративно-територ1альних утворень реал1зуються повно-важення орган1в землеустрою, проекти яких розглядаються 1 затверджуються в установленому порядку вщповвдними органами виконавчо! влади або органами м1сцевого самоврядування. При реал1защ! та впровадженш цих проек-т1в або при !х узгодженн1 можуть виникати сшрш ситуацГ!. Законодавець так1 спори ввдносить до категорГ! земельних. Про складшсть останн1х св1дчить 1 та

обставина, що спори щодо розмежування територш сш, селищ, мкт, райошв та областей можуть бути виршеш виключно у судовому порядку. Водночас спори щодо розмежування меж райошв у мютах можуть бути виршеш окрiм як у суди також i органами мюцевого самоврядування.

Сьогоднi адмiнiстративно-територiальний устрiй Укра!ни характеризу-еться розбiжнiстю норм Конституцп Укра!ни з нормами iншого законодавства, недосконалютю iснуючих пiдходiв до класифжацп мiст, вiдсутнiстю на плано-во-картографiчних матерiалах визначених належним чином меж адмшютра-тивно-територiальних утворень та !х не встановлення на мiсцевостi. Крiм того, бiльшiсть населених пунктiв Укра!ни не мають затверджено! мiстобудiвно! документацп (генеральних планiв), що формально мае стримувати процес встановлення юнуючих меж адмiнiстративно-територiальних утворень Укра!ни.

Зпдно з п. 29 ст. 85 Конституцп Укра!ни утворення i лшввдащя райо-нiв, встановлення i змша меж районiв i мiст, вщнесення населених пунктiв до категорп мкт, найменування i перейменування населених пунктв i райо-нiв вiднесено до компетенцп Верховно! Ради Укра!ни. У цьому сенс зазна-ченi положення узгоджуються i з правовими приписами ст. 174 Земельного кодексу Укра!ни, в якш, зокрема, зазначаеться, що ршення про встановлення й змшу меж районiв i мкт приймаеться Верховною Радою Укра!ни за поданням Верховно! Ради Автономно! Республши Крим, обласних, Ки!в-сько! чи Севастопольсько! мiсько! рад; рiшення про встановлення i змiну меж сил, селищ, якi входять до складу ввдповвдного району, приймаються район-ною радою за поданням ввдповщних сильських, селищних рад, рiшення про встановлення i змiну меж сiл, селищ, як не входять до складу вщповвдного району, або у рази якщо районна рада не утворена, приймаються Верховною Радою Автономно! Республши Крим, обласними, Ки!вською та Севастополь-ською мiськими радами за поданням ввдповвдних сiльських, селищних рад. Прийняття ршення про встановлення i змшу меж райошв у мктах приймаеться мкькою радою за поданням ввдповвдних районних у мiстах рад.

Одшею з найсуттевiших проблем щодо встановлення та змши меж населених пунктв е те, що бшьшють таких меж були встановлеш ще у минулому сто-лггти При цьому i досi вщповщна нормативно-правова база характеризуеться своею недовершешстю, та такою, яка мiстить досить широки малозмктовш та декларативнi норми. Насправдi ж нагальною потребою в сьогодшшшх умо-вах е прийняття спещального нормативно-правового акта, який би комплексно визначав порядок встановлення та змшу меж адмiнiстративно-територiальних утворень. I хоча навряд чи можна очшувати, що всi земельш межовi спори адмiнiстративно-територiальних утворень будуть вирiшенi у результат^ але не слiд забувати, що необхвдшсть його прийняття передбачаеться й Законом Укра!ни «Про Державний земельний кадастр». Подоланню трудношдв щодо виршення таких спорiв мае сприяти й прийняття Закону Укра!ни «Про адмЬ нiстративно-територiальний устрiй».

Список лггератури: 1. ГОСТ 17.5.1.05-80 : Охрана природы. Земля. Термины и определения. - М., 1980. 2. Земельний кодекс Укра!ни // Ввдом. Верхов. Ради. — 1992. — № 25. - Ст. 354. 3. ¡нструкщя про встановлення (ввдновлення) меж земельних дшянок в натурi (на мкцевосп) та !х закршлення межовими знаками, затверджена наказом Державного комиету Укра!ни iз земельних ресурав 18.05.2010, № 376 // Офщ. вiсн. Укра!ни. — 2010. — № 46. - Ст. 1519. 4. Конститу-щя Укра!ни // Вiдом. Верх. Ради. — 1996. - № 30. - Ст. 141. 5. Краснолуцький О. Встановлення меж населених пункпв: сучаст проблеми та шляхи !х виршення / О. Краснолуцький, Т. бвсю-ков // Землевпорядний вiсник. - 2012. - № 2. - С. 22—27. 6. Кулинич П. Ф. Земельна дшянка як об'ект правових ввдносин: поняття, ознаки, види / П. Ф. Кулинич // Земельне право Укра!ни. -2011. - № 3. - С. 14—21. 7. Лейба Л. В. Земельш спори та порядок !х виршення : монографiя / за ред. проф. М. В. Шульги. - Х. : Право, 2007. - 160 с. 8. Про Державний земельний кадастр : Закон Укра!ни № 3613-У1 ввд 07.07.2012 р. // Ввдом. Верх. Ради. — 2012. - № 8. - Ст. 61. 9. Про регулювання мiстобудiвно! дiяльностi : Закон Укра!ни № 3038-У1 ввд 17.02.2011 р. // Ввдом. Верх. Ради. — 2011. - № 34. - Ст. 343. 10. Семчик В. I. Ще раз про право власност на землю / В. I. Семчик // Голос Укра!ни. - 2002. - № 129. 11. Цившьний кодекс Укра!ни // Ввдом. Верх. Ради. — 2003. - № 40—44. - Ст. 356.

ЗЕМЕЛЬНЫЕ МЕЖЕВЫЕ СПОРЫ: РАЗНОВИДНОСТИ И ИХ ОСОБЕННОСТИ

Бурцев О. В.

На основании анализа системы источников права, регулирующих отношения в сфере разрешения земельных споров, раскрыты особенности объекта разновидностей земельных межевых споров.

Ключевые слова: земельный спор, земельный межевой спор, межевание, система органов, которые решают земельные споры; земельный участок, территория, граница земельного участка.

LAND BOUNDARY DISPUTES: TYPES AND THEIR FEATURES Burtsev O. V.

Peculiarities of the object of varieties of land boundary disputes are disclosed on the basis of analysis of the sources of law regulating relations in the field of land disputes.

Key words: land dispute, land boundary dispute, land surveying, system of bodies, which solve land disputes; plot, territory, plot boundaries.

Надшшла до редколегй 27.10.2014 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.