CC BY
103
пiдготовка надае йому можливють вирiшувати комплекс завдань у широкш сферi професшно! дiяльностi, формуе готовшсть до виконання сво!х функцiональних обов'язшв на Bcix стадiях професiйного зростання.
Таким чином, запропонована модель професшно! пiдготовки фахiвця з економiчно! кибернетики вiдображае:
1) основнi складовi Грунтовного багажу знань майбутнього фахiвця;
2) мюце i роль навчальних дисциплш, якi забезпечують необхiднi знания;
3) взаемозв'язок двох попереднiх факторiв, який досягаеться шляхом об'еднання диференцiйованих процеив навчання у рамках спецiальностей одшею галуззю знань. У ролi консолiдуючо! спецiальностi практично за всiма галузями пiдготовки може бути кибернетика.
Юбернетика прагне долати так1 дiаметрально протилежш недолiки сучасно! науки, як фрагментаршсть та еклектичнiсть знань, надаючи можливють створювати цiлiсну картину про об'екти дослщження. Завдяки нiй отримуемо систему професшно! освии, в як1й е фахiвцi, котрi вивчають саме об'екти, процеси i явища, та фахiвцi, як1 вивчають iнформацiйну складову (шструментарш), що дозволяе ефективно керувати цими об'ектами. Об'еднання знань про об'екти та методи !х дослiджения зумовлюе синергетичний ефект, забезпечуе цiлiснiсть свиобачення, всеосяжнiсть сприйняття свiту. Оволодiния такою системою знань надае можливють для формування у майбутнiх фахiвцiв з економiчно! кибернетики вiдповiдних компетентностей, практичних умiнь та професiйних навичок, що дозволить економютам-к1бернетикам стати конкурентоспроможними i завоювати лiдируючi позици на сучасному ринку працi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кисшь В. М. Яюсть вищо! освiти як предмет фiлософського аналiзу: автореф. дис. ... канд. фшос. наук: 09.00.10 / В.М. Кисшь. - К., 2008. // [Електронний ресурс] - Режим доступу http://kisilmv.if.ua/publications/avtoreferat.htm
2. Петров К. П. Глобальный эволюционный процесс / К. П. Петров // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://army.lv/ru/Video-fayli/Laboratoriya/Kontseptsiya-Obshchestvennoy-Bezopasnosti/1903
3. Савчук Л. М. Юбернетика у структурi спещальностей галузi економ^ i тдприемництва / Л. М. Савчук, Л. М. Бандорша// Тези доповвдей XIII Всеукра'нсько! науково-методично! конференци «Проблеми економiчноl юбернетики», 2-4 жовтня 2008 р., м. Алушта, смт. Партенгг. - Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, ЛТД», 2008. - 304 с.
4. Энциклопедия кибернетики: в 2 т. / отв. ред. В. М. Глушков. — К.: Гл. ред. УСЭ, 1975. — Т. 2.
5. Балл Г. Методолого-психолопчш роздуми в гумашстичному контекста // Г. Балл [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=60&c=1265
6. Згуровский М. Путь к информационному обществу — от Женевы до Туниса / М. Згуровский // Зеркало недели. — 2005. — 34.
7. Кузмшський А. I. Педагопка вищо! школи: навч. поЫбник / I. А. Кузьмшський - К.: Знання, 2005. - 486 с.
УДК 378:364.442.2:613.86
О. I. ТОПОЛЬ
ЗДОРОВ'ЯЗБЕР1ГАЮЧА КОМПЕТЕНТШСТЬ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕС1ОНАЛ1ЗМУ СОЦ1АЛЬНОГО ПРАЦ1ВНИКА
У cmammi надано визначення понять «професiоналiзм» та «професшна компетенттсть», означена предметна сфера со^ально! дiяльностi. Дослiджено комплекс професшно важливих умть, навичок та якостей фахiвця сощально! сфери, видтет основн компоненти його професшно1 дiяльностi. Розглянуто фактори професшних ризиюв в роботi соцiальних пращвниюв. Визначено поняття «здоров'язберiгаюча компетенттсть» та його основн компоненти в структурi професiоналiзму соцiальних пращвниюв.
Ключовi слова: професiоналiзм сощального пра^вника, професшна компетенттсть со^ального пращвника, здоров'язберiгаюча компетенттсть соцiального пра^вника.
Е. И. ТОПОЛЬ
ЗДОРОВЬЕСБЕРЕГАЮЩАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ ПРОФЕССИОНАЛИЗМА СОЦИАЛЬНОГО РАБОТНИКА
В статье дано определение понятий «профессионализм» и «профессиональная компетентность»; обозначена предметная сфера социальной деятельности. Исследовано комплекс профессионально важных умений, навыков и качеств специалиста социальной сферы, выделены основные компоненты его профессиональной деятельности. Рассмотрено факторы профессиональных рисков в работе социальных работников. Определено понятие «здоровьесберегающая компетентность» и его основные компоненты в структуре профессионализма социальных работников.
Ключевые слова: профессионализм социального работника, профессиональная компетентность социального работника, здоровьесберегающая компетентность социального работника.
O. I. TOPOL
THE HEALTH-PRESERVING COMPETENCE AS A CONSTITUENT OF SOCIAL
WORKER'S PROFESSIONALISM
The determination of notions «professionalism» and «professional competence» is given in the article; subject sphere of social activity is defined; complex of professionally important abilities, skills and qualities of social sphere's specialist are investigated, basic components of his professional activity are singled out; factors of professional risks in the social workers' activity are examined; the notion «health—preserving competence» and it's basic components in the structure of social workers' professionalism are determined.
Keywords: professionalism of social worker, professional competence of social worker, health-preserving competence of social worker.
Активна модершзащя суспшьства на початку ХХ1 ст., що супроводжуеться кризовими процесами (ускладненням життевого середовища, змшами моральних щнностей тощо), ввдзначаеться зростанням сощально негативних явищ i сощально небезпечних захворювань, збшьшенням кшькосп людей, як опиняються у складних життевих обставинах i потребують професшно1 допомоги фахiвцiв, зокрема сощальних пращвнишв.
Проблема компетентносп сощального працшника набувае в останш роки все бшьшо1 актуальносп у зв'язку з постшною трансформащею сощального досввду, реконструкщею сфери сощальних послуг, удосконаленням технологи сощально1 роботи, зростанням рiвня вимог сощуму до фахiвцiв. Власне компетентшсть у виршенш соцiальних проблем становить основу професшного здiйснення соцiальноï роботи на високому професiйному рiвнi. Удосконалення тдготовки професiйно компетентних кадрiв, з одного боку, розширить можливостi для подальшого становления соцiальноï роботи як професшного виду дiяльностi, з iншого -забезпечить результатившсть пiдвищения професiйноï компетентносп i зрiлостi кожного конкретного представника цiеï професiï.
Прiоритетним напрямком сучасних до^джень в галузi професiйноï тдготовки фахiвцiв соцiальноï сфери е вивчення проблематики становлення професiоналiзму та професшно1' компетентностi як його головно1' складовог
У працях вiтчизияних та зарубiжних накуковцiв значна увага придiляеться проблемам професшно1' пiдготовки фахiвцiв соцiальноï сфери (Л. Долинська, Д. Годлевська, К. Максимова, В. Нор, В. Орленко, О. Шевчук, К. Якубенко, О. Карпенко), становлення сощального пращвника як професюнала (В. Бочарова, Н. Клименко, А. Ляшенко, В. Плащов, В. Полiщук, В. Сластьонiн, Н. Шмельова), формування професiйноï компетентностi соцiального працшника (А. Белшська, В. Бочарова, В. Сидоров, А. Ляшенко, I. Мигович, Г. Попович, £. Холостова), а також методолопчним i теоретичним аспектам розвитку професiйноï компетентност соцiальних працшнишв (С. Харченко, В. Докучаева, Н. Краснова, Н. Ларюнова, Д. Разша, Е. Зеер, А. Маркова).
Однак в сучасних до^дженнях структури професюнатзму соцiальних працiвникiв проблема формування у майбутшх фахiвцiв соцiальноï сфери компетентности спрямовано1' на збереження 1'хнього власного здоров'я, вивчена недостатньо.
У нayковiй лiтеpaтypi зyстpiчaються pозpiзненi дослiджения з пpоблеми здоpов'язбеpеження дiтей i молодi. Сyтнiсть здоpов'язбеpiгaючоï педaгогiки pозкpитa в пpaцяx В. Бaзapного та О. Пeтyx. Пpоблемy збеpежения та фоpмyвaния здоpов'я дией i молодi нayковцi pозглядaють y такт paкypсax: фоpмyвaния кyльтypи здоpов'я yчaсникiв педaгогiчного пpоцесy (Л. Mельник, H. Денисенко, О. Аксьонова); збеpеження здоpов'я, фоpмyвaния здоpового спосо6у життя дiтей та пiдлiткiв засобами фiзичноï кyльтypи та виxовaния (Е. Вшьчковський, Г. Власюк, I. Петpенко, В. Аpеф'eв, Г. Аpзютов, О. Аpтюшенко, О. Вацеба, Л. Волков, M. Геpцик, Л. Гypмaн, В. Дpобинський, О. Дyбогaй, С. Закопайло, M. Зyбaлiй, G. Столiтенко, Б. Шиян та iн.); дослiджения цieï ^облеми з точки зоpy вiковиx особливостей (Г. Голобоpодько, О. Дyбогaй, С. Свиpиденко). Теоpетико-методологiчнi засади вказано1' ^облеми висвiтлено y пpaцяx А. Здpaвомисловa, I. Смиpновa, Л. Сyщенко та шшж aвтоpiв, пpоблемy сyб'eкт-сyб'eктного, особиспсно зоpieнтовaного пiдxодy до виxовaния - в pоботax I. Беxa, M. Левшвського, А. Maслоy, В. Постового, С. Рyбiнштейнa, К. Чоpноï. Окpемi питания змiстy i зaстосyвaния здоpов'язбеpiгaючиx теxнологiй вiдобpaженi в пyблiкaцiяx О. Алексеева, О. Бала^ева, В. Бондша, M. Вapбaн, I. Волковой I. Звepeвоï, H. Зимiвець, Р. Левша, П. Miненкa, В. Соньк1на, M. Южакова, О. Яpеменкa, y тому чи^ в соцiaльнiй сфеpi (В. Ананьев, Л. Боpисовa, G. Гоpскaя, Т. Гpядкiнa, С. Котова, Г. Овсянкша, Г. Пономapьов).
Метою статп е дослiджения здоpов'язбеpiгaючоï компетентностi як складово1' пpофесiонaлiзмy соцiaльного пpaцiвникa.
Xaparcrepa особливiсть соцiaльноï pоботи - це ïï потpiйнa пpиpодa: вона водночас е i специфiчним видом пpaктичноï дiяльностi, i наукою, i навчальною дисциплшою.
Соцiaльнa pоботa як вид ^офе^йно!' дiяльностi спpямовaнa на задоволення соцiaльно гapaнтовaниx та особистiсниx iнтеpесiв i потpеб piзниx гpyп населения, на ствоpення умов, як1 б с^ияли вiдновленню або покpaщенню здатносп людей до соцiaльного фyнкцiонyвaния [S, с. 2]. Як навчальна дисциплша вона надае цшсне уявления ^о змiст соцiaльноï pоботи, ïï основш нaпpямки, iнстpyментapiй, теxнологiï, оpгaнiзaцiю тощо. Як наукова галузь - ште^уе знания пpо систему цiлеспpямовaноï, педагопчно оpгaнiзовaноï' пiдтpимки життeвиx сил людини, pозyмноï побудови ïï вiдносин з оточуючим свiтом i людьми, на основi твоpчоï aктивностi та моpaльноï сaмооpгaнiзaцiï' життя в конкpетномy соцiyмi [3, с. 1Q].
Соцiaльнa pоботa здiйснюeться на piзниx piвияx: мaкpоpiвнi (соцiaльнa полiтикa), мезоpiвнi (соцiaльнi ^о^ами pегiонaльного, мiсцевого piвня i за мюцем пpоживaния) та мiкpоpiвнi (сощальна pоботa з клieнтом). Якщо за основу взяти сфеpи соцiaльноï ^arcm^, то можна виокpемити соцiaльнy pоботy у сфеpi освiти, оxоpони здоpов'я, дозвiлля тощо. Пошиpеним пiдxодом е вио^емлення спецiaлiзaцiï соцiaльноï' pоботи за xapaктеpистикою соцiaльно-псиxологiчниx особливостей клieнтiв: з молоддю, з сiм'eю, з важкими пiдлiткaми, iншими кaтегоpiями населения. У всix циx видax соцiaльноï pоботи здiйснюeться конкpетизaцiя (нaпpиклaд, оптимiзaцiя меxaнiзмiв соцiaльного фyнкцiонyвaния iндивiдa, пpофiлaктикa i коpекцiя поведiнки окpемиx осiб або ^уп), що вiдобpaжaeться у в^пов^и^ посaдовиx iнстpyкцiяx спецiaлiстiв.
Згiдно з квaлiфiкaцiйною xapaктеpистикою фaxiвця з соцiaльноï pоботи, нaведеноï у «Доввднику квaлiфiкaцiйниx xapaктеpистик пpофесiй пpaцiвникiв, що надають сощальш послуги» (зaтвеpдженомy наказом Miнiстеpствa пpaцi та соцiaльноï полiтики Укpaïни вiд 14 жовтия 2QQ5 p., № 324), до його посадовж обов'язшв належать: оpгaнiзaцiя виявления та pеeстpaцiï гpомaдян, як1 потpебyють соцiaльноï' та iншоï допомоги, оxоpони i зaxистy ïx моpaльного, фiзичного та псиxологiчного здоpов'я; оpгaнiзaцiя пiклyвaния, откування та догляду; встановления пpичини конфл^тиж ситyaцiй i вiдxилень, як1 с^ичинили aсоцiaльнi явища; кооpдинaцiя pоботи щодо надания соцiaльноï' допомоги i зaxистy; пpопaгaндa здоpового способу життя, дбайливого ставления до ветеpaнiв та ^алвдв, високиx зpaзкiв етики та кyльтypи соцiaльниx вiдносин; надания допомоги у пpaцевлaштyвaннi; pеeстpaцiя aсоцiaльниx явищ i pозpобкa зaxодiв щодо ïx усунення; пpоведения псиxологiчниx i педaгогiчниx консультацш, надания юpидичниx поpaд; оpгaнiзaцiя допомоги гpомaдянaм поxилого вiкy й непpaцездaтним, тощо [б, с. 34-35].
За змютом дiяльностi фaxiвця соцiaльноï сфеpи визначають так1 фyнкцiï: оpгaнiзaцiйнy, посеpедницькy, пpaвозaxиснy, iнфоpмaцiйнy, псиxологiчнy, педaгогiчнy, сощально-медичну,
профеайна ocbita
соцiaльно-побyтовy й iн. [10, с. 24-26; 12, с. 30]. За викоpистовyваними тexнологiями виокpeмлюють дiaгностичнy, пpогностичнy, пpофiлaктичнy та peaбiлiтaцiйнy функцп.
Cоцiaльнa pоботa вiдpiзияeться вiд шшж видiв дiяльностi виpaжeною моpaльно-гумашстичною спpямовaнiстю, яка пpоявляeться y можливосп твоpити добpо, допомагати людям, ввддаючи влaснi сили i знання. Bиpiшyючи пpофeсiйнi завдання, соцiaльнi пpaцiвники допомагають сощально xвоpим людям i суспшьству звiльнитися вiд нeпpодyктивниx життeвиx позицш, нeдосконaлостi сyспiльниx вiдносин, повeдiнковиx стepeотипiв, нeгaтивниx установок, aгpeсiï, стpaxiв i тдвищити здaтнiсть виpiшyвaти влaснi ^облеми, ствоpюють нeобxiднi для цього peсypси. Вони забезпечують взaeмодiю мiж людьми; тдвищують вiдповiдaльнiсть оpгaнiзaцiй за людину та впливають на соцiaльнy полиику. Ефективно виконувати цi завдання здатш лише добpe пiдготовлeнi, пpофeсiйно компетентш фaxiвцi.
Пpи pозглядi eдностi особистосп й дiяльностi як важливо1' основи ^офе^йно-особиспсного pозвиткy пpaцiвникa сощально1' pоботи нeобxiдно вpaxовyвaти тaкi його сутшсш xapaктepистики, як пpофeсiонaлiзм i ^офе^йна компeтeнтнiсть.
Пpофeсiонaлiзм - це високий, стiйкий piвeнь знань, умшь i навичок, що дозволяе досягати найбшьшо1' eфeктивностi у пpофeсiйнiй pоботi. Це не тiльки яскpaвий pозвиток здатностей, глибок1 й шиpокi знання в тiй сфepi дiяльностi, в якш цей пpофeсiонaлiзм пpоявляeться, а й нeстaндapтнe володшня вмiниями, що нeобxiднi для yспiшного виконання вказано1' дiяльностi [2, с. 22]. Пpофeсiонaлiзм також pозглядaeться як своepiднa ноpмa peгyляцiï повeдiнки й дiяльностi, що покладае на суб'екта дiяльностi певш зобов'язання. Biн пов'язаний з шдив^альним стилем дiяльностi, сaмоpeaлiзaцieю особистостi, що пepeдбaчae нaявнiсть високого piвня мотивацп досягнення високиx peзyльтaтiв [1, с. 57].
Подiбний погляд на ^облематику пpофeсiонaлiзмy дав змогу вченим pозглядaти його як систему, що складаеться з двоx взaeмопов'язaниx пiдсистeм: пpофeсiонaлiзмy особистостi i пpофeсiонaлiзмy дiяльностi. Пpофeсiонaлiзмом особистостi вважаеться якiсною xapaктepистикою суб'екта ^ащ, що вiдобpaжae високий pißern пpофeсiйно вaжливиx або особистiсно-дiловиx якостей, aкмeологiчниx iнвapiaнтiв пpофeсiонaлiзмy, кpeaтивностi, адекватний piвeнь домагань, мотивaцiйнy сфepy i цшшсш оpieнтaцiï, спpямовaнi на пepeдовий pозвиток. Пpофeсiонaлiзм дiяльностi pозглядaeться як яшсна xapaктepистикa суб'екта пpaцi, що вiдобpaжae високу пpофeсiйнy кßaлiфiкaцiю i компетенттсть; piзномaнiтнiсть eфeктивниx пpофeсiйниx навичок i вмшь, у тому чи^ зaсновaниx на тßоpчиx piшeнияx, володшня сучасними aлгоpитмaми i способами в^шення пpофeсiйниx завдань, що дозволяе здшснювати дiяльнiсть з високою i стабшьною пpодyктивнiстю; xapaктepистикa, що пiдлягae подальшому pозвитковi [1, с. 28].
Головним когнiтивним компонентом пiдсистeми пpофeсiонaлiзмy даяльносп е пpофeсiйнa компeтeнтнiсть - сфepa пpофeсiйного знання, що постшно pозшиpюeться i спpияe веденню пpофeсiйноï даяльносп з високою пpодyктивнiстю. Це яюсна xapaктepистикa суб'екта д1яльност1, яка вiдобpaжae iнтeгpaльний xapaктep його тдготовки та готовшсть особистосп до peaлiзaцiï ща" дальноси [14, с. 56]. Cтpyктypa i змiст пpофeсiйноï компетентност1 багато в чому визначаються спeцифiкою виконувано1' пpофeсiйноï д1яльност1 та ïï квaлiфiкaцiйного pißня.
Cyтнiсть пpофeсiйноï дiяльностi у сощальнш сфepi вимагае сфоpмовaностi у фaxiвця певного комплексу пpофeсiйно важливж якостей, сepeд якиx основними е: псиxологiчнi якостi (псиxiчнi та штелектуальш якостi, пpофeсiйнa сaмосвiдомiсть); моpaльно-eтичнi та вольовi якостi (eмпaтiйнiсть, дeлiкaтнiсть, тактовшсть, yвaжнiсть, тepпимiсть, витpимкa, тepплячiсть, гуманшсть, чeснiсть, висока дyxовнa кyльтypa, моpaльнiсть, етична повeдiнкa, об'eктивнiсть i спpaвeдливiсть, моpaльнa чистота, конфiдeнцiйнiсть, поpяднiсть, ввдповвдальшсть, eмоцiйно-позитивне ставлення до людей); пpофeсiйно-опepaцiйнi якостi i здiбностi (тeоpeтичнi та пpaктичнi пpофeсiйнi знання, оpгaнiзaтоpсько-комyнiкaтивнi здiбностi). Велике значення для устшно1' пpофeсiонaлiзaцiï фaxißця з соцiaльноï pоботи мае мотивaцiйнa складова, яка зумовлюе ^офе^й^ пpидaтнiсть до пpaктичноï pоботи.
Cepeд iншиx eлeмeнтiв пpофeсiйноï компетентноси соцiaльниx пpaцiвникiв вчeнi нaйчaстiшe називають компeтeнтнiсть спpийияття (пepeдбaчae пpовeдeния спостepeжeння, aнaлiзy, постановку дiaгнозy), компeтeнтнiсть взаемоди (yспiшнe встановлення взaeмовiдносин та здшснення дiяльностi), комyнiкaтивнy компeтeнтнiсть (встановлення контакту з ктентом,
налагоджения довiрливих, доброзичливих ввдносин) i рефлексивну компетентнiсть (реконструкцiя процесу надания допомоги, метою яко1' е переконатись у правильное!! зробленого або того, що можна було зробити) [5, с. 114-117].
Рiвень професшно1' компетентносп фахiвця соцiальноï сфери визначаеться мiрою володiния ним спещальними базовими знаниями, а також методами, прийомами, технологiями соцiальноï роботи та вмшиями, необхiдними для ix застосування. В основi професiйних вмiнь лежить оргашзована система знань, але для ефективного здiйснения соцiальноï' роботи необхвдно мати й вiдповiднi навички, зокрема: цшеспрямовано i з розумiниям слухати iншиx; збирати iнформацiю, щоб тдготувати соцiальну iсторiю, оцiнку, звiт; формувати i пiдтримувати професiйнi вiдносини, спрямоваш на надания соцiальноï допомоги; спостер^ати та iнтерпретувати вербальну i невербальну поведiнку, використовуючи знания з теори особистостi та дiагностичнi методи; спрямовувати зусилля клiентiв на вирiшения ïx проблем та завоювати ïx довiру; обговорювати делiкатнi проблеми з необxiдною увагою i пiдтримкою, викликаючи у ктента довiру; творчо вирiшувати проблеми ктента; визначати момент призупинения терапевтично1' допомоги клiенту; проводити дослiджения та штерпретувати ïx результати; бути посередником i вести переговори мiж конфлштуючими сторонами; забезпечувати зв'язок мiж рiзними органiзацiями; повiдомляти про соцiальнi потреби державним, приватним i громадським оргашзащям, що забезпечують фiнансувания вiдповiдноï' дiяльностi [9, с. 78-88].
Практична дiяльнiсть соцiального працiвника характеризуеться пiдвищеним рiвнем емоцiйно-псиxологiчного напружения та пов'язана з високою моральною ввдповвдальшстю за здоров'я й життя окремих людей, груп населения й суспшьства загалом. У свош дiяльностi соцiальнi працiвники мають справу з неблагополучними людьми, котрi переживають стрес, страждають вiд сощально небезпечних хвороб, втрати близьких, насилля та ш. Несприятливi умови пращ спричинюють рiзнi порушения, деформацп й професшш хвороби. Процес трудово1' д1яльносп в ситуацiяx особливого ризику може призводити до знижения як працездатност людини, так i ефективностi пращ, а також негативних змiн ro^iRn i втрати цiннiсниx орiентацiй. Щ порушения, зазвичай, проявляються у тому, що людина не може використати наявш в неï особистiснi можливосп в зв'язку зi станом псиxiчноï утоми або втрачае своï трудовi вмiния й навички, внаслiдок чого ввдбуваються порушения та деформаци професiйноï дiяльностi, знижуеться результативнiсть працi. Ввдхилення у професiйному розвитку, як правило, зумовлюють де професiоналiзацiю i десоцiалiзацiю особистостi. Тому соцiальна робота висувае жорстк вимоги до псиxофiзiологiчниx особливостей фаxiвця i вимагае науково обгрунтованих методiв вiдбору спецiалiстiв, адаптацп до умов дiяльностi й профiлактики професшних ризик1в. Специфiка професiйноï д!яльност1 вимагае сформованосп здоров'язберiгаючоï компетентностi соцiальниx пращвниюв як невiд'емноï складовоï ïx професiоналiзму.
Поняття здоров'язберiгаючоï компетентностi використовуеться здебшьшого в педагогiчнiй науковiй лiтературi щодо учнiвськоï молодi, де ïï розглядають як «характеристику, властивють учня, спрямовану на збережения фiзичного, соцiального, псиxiчного та духовного здоров'я - свого та оточення» [7, с. 86]. Окреслюючи реалiзацiю здоров'язбережения в педагопчнш працi фаxiвця будь-якого фаху, вказують на необхвдшсть володiння ним арсеналом способiв збережения, вiдновления та розвитку власного здоров'я (навички медичного, бюлопчного змiсту та питань безпеки життя), переконашсть у доцiльностi ïx застосування [11, с. 447].
Здоров 'язбер^аюча компетентшсть соцiального працiвника мае розглядатись як штегральна характеристика особистостi, що дае змогу устшно вiдповiдати на шдив^альш та соцiальнi потреби, дiяти в конкретних умовах, виконувати поставлеш завдания щодо свого та шших людей здоров'я. Вона забезпечуе оргашзащю здорового способу власного життя у фiзичнiй, соцiальнiй, псиxiчнiй, дуxовнiй сферах та оргашзащю своеï' працi. Основним критерiем цiеï компетентност1 е стан оптимальноï вiдповiдностi, гармон^ мiж бюлопчним, псиxологiчним i соцiальним у житп й дiяльностi людини.
У структурi здоров'язберiгаючоï' компетентностi дослiдники виокремлюють три основш компоненти: когнiтивний (система знань i тзнавальних вмiнь), особистiсний (наявшсть i
проявления рис особистостi, зумовлених характером дiяльностi з формування здорового способу життя свого та ктенпв), дiяльнiсний (здатнiсть обгрунтовано виявляти та рацюнально застосовувати шляхи i засоби для найбшьш ефективного досягнення мети) [4, с. 62-63].
Когштивний компонент мае мютити знання, ям характеризуються свiтоглядним розумiниям людини И природного та соцiального оточення; загальш професiйнi знання про культуру здоров'я як складову загально! культури особистостц психолого-педагогiчнi знання про закономiрностi всебiчного розвитку особистостi; iнтегрованi предметнi знання про щнносп здоров'я та здорового способу життя як основи активно! життедiяльностi та особиспсного розвитку людини; методичш знання про застосувания здоров 'язбер^аючих технологiй у соцiальнiй робот та ефективт заходи щодо особисто! безпеки життедiяльностi й оточуючого середовища.
Особиспсний компонент становлять: мотивацiйно-цiннiснi орiентацii' (прийняття цiнностi здоров'я, iнтерес та готовшсть до рiзноманiтних вид1в здоров 'язбертаючо! дiяльностi); соцiальна орiентацiя (готовнiсть до виконання соцiальних функцiй i ролей у професшнш та соцiокультурнiй сферах); професшна орiентацiя на здоров'язбереження об'екпв сощально! роботи; особистiснi якосп, необхiднi для здiйснения здоров 'язбертаючо! дiяльностi; рефлексивна складова (усвiдомления i присвоения способiв пiдтримки здоров'я).
Дiяльнiсний компонент мiстить систему спецiальних здоров 'язбертаючих умiнь i навичок (позитивне вiдношения до власного здоров'я та здоров'я об'екпв свое! безпосередньо! дiяльностi, володiния сучасними засобами психофiзично!' дiагностики стаиу здоров'я та вмiния !х застосовувати на практицi, вмiния проектувати iндивiдуальнi траекторi! розвитку i вдосконалення способiв збережения здоров'я клiентiв), а також загальнопедагопчш та професiйнi умшня i навички соцiально! роботи (оргашзаторсьш, аналiтичнi, проектувальнi, комунiкативнi, корекцiйнi та ш.). Gднiсть та взаемодая зазначених компоненпв е необхiдною умовою для ефективного використання здоров'язберiгаючо! компетентностi сощальним працiвником при виконаннi професiйних завдань.
Таким чином, дослвдивши проблему здоров 'язбертаючо! компетентностi як складово! професiоналiзму соцiального працiвника, можна зробити певш висновки.
Професiйне становления фахiвця сощально! сфери е цiлiсним i безперервним процесом розвитку практично!, осв^ньо! й дослвдницько! дiяльностi особистостi у сощальнш сферi, орiентованим на формувания професшних знань, умiнь, навичок та особиспсних якостей, адекватних квалiфiкацiйиим вимогам й етичному стандарту професi!.
Професiйна компетенттсть сощального працiвника, структура i змют яко! визначаються специфiкою викоиувано! сощально! роботи, е головним компонентом тдсистеми професiоналiзму дiяльностi.
Соцiальна робота як вид професшно! дiяльностi вимагае ввд фахiвцiв сформованост комплексу певних компетентностей (сприйняття, взаемодi!, комунiкативно!, рефлексивно!) та професшно важливих якостей i здiбностей (когнiтивних, психологiчних, морально-етичних, професiйно-операцiйних, вольових).
Специфша професiйно! даяльносп, яка пов'язана з ризиком для психiчного та фiзичного здоров'я соцiального працiвника, ставить висом вимоги не лише до професшно! тдготовленосп, а й до психофiзiологiчних особливостей фахiвця. За таких умов для нього важливо вмии правильно органiзовувати фiзичиу, соцiальи^, ^^¡чну, духовиу сферу свого життя i працi та пiдтримувати гармонiю мiж цими сферами життедiяльностi. Ефективнiсть виконання цих завдань забезпечуе високий рiвень здоров'язберiгаючо! компетентностi соцiального працiвника. Лише едшсть компонентiв вказано! компетентност1 - когштивного, особист1сного й дiяльнiсного, !х взаемодiя з iншими складовими професiоналiзму соцiальних працiвникiв е умовою устшного виконания завдань !х професiйно! дiяльностi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Акмеология: учеб. пособие / А. Деркач, В. Зазыкин и др. - Спб.: Питер, 2003. - 256 с.
2. Бодалев А. А. Акмеология: проблемы теории и практики / А. А. Бодалев, А. А. Деркач ,
Н. В. Кузьмина, Л. Г. Лаптев // Акмеология: методология, методы и технологии. Материалы
научной сессии. - М.: РАГС, 1998. - 232 с.
3. Бочарова В. Г. Профессиональная социальная работа: личностно-ориентированный подход: Монография / В. Г. Бочарова. - М.: Изд-во АСОПиР РФ, 1999. - 184 с.
4. Гамаюнова А. Н. Компетенция здоровьясбережения в структуре профессиональной компетентности бакалавра психолого-педагогического образования / А. Н. Гамаюнова // Международный журнал экспериментального образования. - 2011. - № 3. - С. 62-63.
5. Горшна Н. М. Професшна компетентшсть сощального пращвника як складова його фахово! тдготовки / Н. М. Горшна // Науковий вюник Ужгородського нащонального ушверситету. Серiя «Педагопка. Сощальна робота». - 2009. - Вип. 16-17. - С. 114-117.
6. Довщник квалiфiкацiйних характеристик професiй пращвниюв. Вип. 80. Соцiальнi послуги. -Краматорськ: Центр продуктивности 2005. - 74 с.
7. Компетентшсний шдхвд у сучаснiй освiтi: свiтовий досвщ та укра!нсью перспективи: Бiблiотека з освггньо! полiтики / за заг. ред. О. В. Овчарук. - К.: К.1.С., 2004. -112 с.
8. Понятшно-термшолопчний словник з сощально! роботи / авт.-уклад. I. В. Козубовська, I. I. Мигович, В. В. Сагарда та ш.; за ред. I. В. Козубовсько!, I. I. Миговича. - Ужгород: Гражда, 2000. - 250 с.
9. Социальная защита детей и семьи (зарубежный опыт) / ред. колл. Л. Э. Кунельский, М. С. Мацковский, А. М. Панов. - М.: Центр общечеловеческих ценностей, 1992. - 92 с.
10. Сощальна роботи: технолопчний аспект: навч. поЫбник / за ред. А. Й. Капсько!. - К. : Центр навч. лггератури, 2004. - 352 с.
11. Успенська В. М. Здоров'язбертаюча компетентшсть учителя основ здоров'я як визначальна його професшно! компетентност / В. М. Успенська // Педагопчш науки: теорш, ютс^я, шноващйш технологи. - Суми, 2010. - № 1 (3). - С. 442-452.
12. Филатова Е. В. Теория социальной работы: учеб. пособие / Е. В. Филатова. - Кемерово: Кузбассвузиздат, 2004. - 96 с.
13. Хазова С. А. Конкурентноспособность специалистов и профессионализм: сопоставление феноменов / С. А. Хазова [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.fan-nauka.narod.ru/2008-1.html
14. Яркина Т. Ф. Социальная педагогика и социальная работа в контексте международного сотрудничества / Т. Ф. Яркина. - М.: Асопир, 1998. - 62 с.
УДК: 355.23: 341. 222
А. А. КУЧЕРЕНКО
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ПОЛ1ТИЧНО1 КУЛЬТУРИ ОФ1ЦЕРСЬКОГО СКЛАДУ ДПСУ
У статтi представлено обгрунтування системи формування полтично! культури офщерського складу ДержавноI прикордонноI службы Украти (ДПСУ), компонентами та елементами якоI визначено тдсистеми: концептуальну (мета, завдання, тдходи, принципи, функци), теоретичну (педагогiчнi умови, етапи реалiзацu), технологiчну (об'екти формування полтично1 культури, об'ект-суб'екти — офщери-прикордонники, комплексна програма, форми дiяльностi, дiагностичний тструментарт).
Ключовi слова: формування, система, полтична культура, офщер-прикордонник.
А. А. КУЧЕРЕНКО
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ СИСТЕМЫ ФОРМИРОВАНИЯ ПОЛИТИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ ОФИЦЕРСКОГО СОСТАВА ДПСУ
В статье представлено обоснование системы формирования политической культуры офицерского состава ГПСУ, компонентами и элементами которой определенны подсистемы: концептуальная (цель, задание, подходы, принципы, функции). теоретическая (педагогические условия, этапы реализации), технологическая (объекты формирования политической культуры, объект-субъекты — офицеры-пограничники, комплексная программа, формы деятельности, диагностический инструментарий).
Ключевые слова: формирование, система, политическая культура, офицер-пограничник.
