CC BY
36
3. Предборський В.А. Екожишчна безпека держави : монографiя / В.А. Предборський. - К. : Вид-во "Кондор", 2005. - 391 с.
4. Экономическая безопасность России: Общий курс : учебник / под ред. В.К. Сенчагова. -Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Дело", 2005. - 896 с.
5. Методика розрахунку ршня екожмчно! безпеки Украши. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/printable_article? art_id=97980.
6. Шубравська О.В. Основш шдикатори та ризики содiально-економiчного розвитку Украши / О.В. Шубравська // Актуальш проблеми економши : наук. економ. журнал. - 2005. - № 8(50). - С. 25-33.
7. Экономическая безопасность России: общий курс : учебник / под ред. В.К. Сенчагова. -Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Дело", 2005. - 869 с.
8. Сухоруков А. Фшансова безпека держави : навч. поабн. / А. Сухоруков, О. Ладюк. - К. : Вид-во "Центр навч. лгг-ри", 2007. - 192 с.
9. Барановський О.1. Фшансова безпека в Укршш (методологш оцшки та мехашзми забез-печення) : монографiя / О.1. Барановський. - К. : Вид-во КНТЕУ, 2004. - 759 с.
10. Прохоренко Г.К. Основи фшансово! безпеки Украши / Г.К. Прохоренко. - Харюв : Вид-во "Юшс", 2001. - С. 29.
11. Комарницький I. Сутшсть i шляхи забезпечення финансово! безпеки держави / I. Комарницький, I. Фрашв, Б. Комарницький // Науковий вюник Львiвського ДУВС : зб. наук. праць. -Сер.: Економжа, право. - Львш : Вид-во ЛДУВС. - 2010. - Вип. 2(49). - С. 23.
Наконечная Н.В. Методологические подходы к оценке уровня финансовой безопасности Украины
Рассмотрены основные подходы к определению составляющих экономической безопасности государства, разных подходов к определению "финансовой безопасности государства" и оценки ее уровня. Проанализированы основные индикаторы и угрозы финансовой безопасности Украины. Приведены компоненты системы экономической безопасности государства. Даны рекомендации по совершенствованию системы обеспечения финансовой безопасности.
Ключевые слова: экономическая безопасность государства, индикаторы финансовой безопасности, угрозы финансовой безопасности.
Nakonechna N. V. Methodological going is near estimation of level financial security of Ukraine
The article deals with approaches to defining the components of economic security, approaches to the definition of "financial security" and assessing its level. The main threat indicators and financial security of Ukraine are analyzed. Recommendations to improve system of financial security are offered.
Keywords: economic security of the state, indicators of financial security, financial security threats.
УДК336.27:339.732.4 Доц. А.Р. Дуб, канд. екон. наук -
Львiвська державна фтансова академш
ВПЛИВ СП1ВПРАЦ1 З М1ЖНАРОДНИМ ВАЛЮТНИМ ФОНДОМ НА Ф1НАНСОВУ БЕЗПЕКУ УКРАШИ
Охарактеризовано стан взаемовщносин Украши з Мiжнародним валютним фондом у кризовий i посткризовий перюди. Простежено досвщ кредитування Мiжнарод-ним валютним фондом краш, що розвиваються, його наслщки та !х причини. Висв^ле-но концептуальну базу дiяльностi МВФ та й вщповщшсть сучасним умовам розвитку держав-позичальниюв, зокрема в напрямi забезпечення !х фшансово! безпеки. Критично оцшено доцшьшсть сшвпращ Украши з Мiжнародним валютним фондом. Розгляну-то можливi наслщки для фшансово! безпеки Украши в середньо- та довгостроковш перспективу зумовлеш виконанням вимог Мiжнародного валютного фонду шд час на-дання кредитних ресурсов. Викладено власне бачення подальшо! спiвпрапi Украши з
мiжнародними фшансовими органiзацiями, виходячи з позицп посилення фшансово! безпеки держави.
Ключов1 слова: Мiжнародний валютний фонд, фiнансова безпека, борг, кредит, вимоги.
Постановка проблеми. Фшансова глоб^защя нинi значною мiрою впливае на фiнансову безпеку держав. Причиною такого стану речей е, насампе-ред вимоги до держав як учаснишв свiтових товарних та фшансових ринкiв та диспропорцií в 1х розвитку. З одного боку, дотримання крашами встановлених правил та процедур шдтримки експорту та конкурентоспроможностi на свггових ринках е справедливим, оскшьки встановлюе единi для всiх умови, проте, з ш-шого боку, краши, що розвиваються, через стан розвитку 1х економiки не мо-жуть вважатися рiвноцiнними ринковими гравцями. Тому останнi, для шдви-щення свое! ролi на мiжнародному ринку, потребують допомоги, здебiльшого -фшансово!, iз зовнiшнiх джерел, зокрема через залучення кошпв на свiтовому фшансовому ринку, чи вiд мiжнародних фшансових оргашзацш, найбiльш впли-вовою серед яких е Шжнародний валютний фонд. Водночас, надшрне зростан-ня зовшшньо! заборгованостi становить загрозу фiнансовiй безпещ держави.
Аналiз останнгх дослiджень i публiкацiй. Проблемам посилення фшан-сово! безпеки держави придшено значну увагу у працях О.1. Барановського, Т.П. Вахненка, М.М. брмошенка, Б.Ю. Кишакевича, Б.М. Комарницького,
H.В. Наконечно!, Н.Й. Реверчука, 1.О. Селшерстово!, В.1. Соловйова, А.1. Сухо-рукова, О.В. Царука, Л.В. Шевченка, С.1. Юр1я та iнших. Взаемовiдносини Украши та Мiжнародного валютного фонду критично характеризують у сво1х дос-лiдженнях таю вичизняш i зарубiжнi науковщ та практики як I. Андронова,
I. Антоненко, Ю. Гаврилечко, М. брмошенко, Р. Корнилюк, М. Петик та шш! Проте питання забезпечення фшансово! безпеки Украши в посткризовий перюд в умовах спiвпрацi з Мiжнародним валютним фондом висвiтленi недостатньо.
Мета роботи - охарактеризувати сучасний вплив взаемовщносин Украши з Мiжнародним валютним фондом на фiнансову безпеку держави та критично оцшити доцшьшсть подальшо! спiвпрацi.
Виклад основного матерiалу. Складовим елементом фiнансовоí безпеки держави е боргова безпека. Впродовж останшх семи рокiв в УкраМ просте-жуеться стала тенденцк до зростання державного та гарантованого державою боргу (з 80,5 млрд грн - у 2006 р. до 515,5 млрд грн - у 2012 р.). При цьому значне зростання заборгованосп вщбулося у 2008-2010 рр. i було зумовлено потребою у фшансових ресурсах для стабшзацп економжи через деструктивнi явища, спричиненi свiтовою фiнансовою кризою.
Бюджетним кодексом Украши визначено, що критичний ршень сшвввд-ношення обсягу державного та гарантованого державою боргу до ВВП становить 60 %. Але, виходячи iз статистики настання дефолпв у крашах, що розвиваються, та iз власного досвщу Украши, яка, у разi наближення ршня державного та гарантованого державою боргу до 30-35 % ВВП, не в змозi буде самос-пйно виконувати сво! борговi зобов'язання, вiтчизнянi та iноземнi науковщ стверджують, що безпечний рiвень державного i гарантованого державою боргу для Украши становить 35 % ВВП [4]. Статистика ж засвщчуе, що за цим показ-ником до 2007 р. в УкраЫ простежувалась позитивна тенденщя (у 2007 р. вш сягнув свого мiнiмального рiвня - 12,3 % ВВП), але внаслiдок свiтовоí фшансо-
во1 кризи, починаючи 2008 р., ввдбуваеться його зростання i у 2010 р. вш дося-гае свого максимального значения за останне десятилтя - 33,9 % ВВП [11]. На кшець 2013 р. вщповвдно до "Середньостроково! стратегií управлiния держав-ним боргом на 2013-2015 роки" вiдношення обсягу державного боргу до внут-рiшнього валового продукту повинне становити не бшьш як 30,6 ввдсотка [2].
Одним iз ключових момештв пiдтримания фiнансовоí безпеки держави е ствпраця Украши з мiжнародними фiнансовими органiзацiями. Свiдчениям цього е частка заборгованостi Украíни за позиками, наданими мiжнародними фь нансовими оргашзащями, в структурi державного та гарантованого державою боргу. Так, у 2010 р. вона становила 33,5 % (18,17 млрд дол. США), у 2011 р. -30,8 % (18,26 млрд дол. США), у 2012 р. - 23,4 % (15,09 млрд дол. США) [10, 11, 12]. Залучення коштш ввд мiжнародних фшансових оргашзацш зумовле-но !'х вартктю, яка майже удвiчi менша, нiж на свiтових фшансових ринках. По-руч з тим, кредити мiжнародних фiнансових органiзацiй супроводжуються низкою вимог, виконання яких часто йде всупереч сучасним Пересам держави, i, як наслiдок, призводить до загострення соцiально-економiчноí ситуацií в краш!
Одним з найбiльших кредиторш Украши, серед мiжнародних фшансо-вих органiзацiй, е Шжнародний валютний фонд, сшвпраця з яким розпочалася в 1994 р. Основними цшями д1яльносп МВФ були i залишаються: тимчасове надання фiнансувания краíнам-членам з метою допомогти ш врегулювати проблеми плапжного балансу та сприяння розширеному i збалансованому зрос-танню мiжнародноí торпм i, вiдповiдно, покращенню економiчних умов кра-íн-членiв. Найбiльший обсяг кредитних ресурсiв вiд МВФ, за весь перюд сшв-працi, Украíна отримала для пiдтримания нацiональноí економiки в кризовий та посткризовий перiод з 2008 по 2012 роки. Впродовж вказаних рокiв сума отри-маних кредитив сягнула 9,25 млрд СПЗ (е^валент 14,43 млрд дол. США) [6].
При цьому варто зазначити, що на основi укладених домовленостей "стенд-бай" у 2008 р. Украша отримала лише 7 млрд СПЗ (и зарезервованих 11 млрд СПЗ), частина з яких була зарахована до золотовалютних резервiв На-цiонального банку Украши для шдтримки стабiльностi нацiональноí валютно!' системи в кризовий перюд, а iнша частина була спрямована безпосередньо до Державного бюджету Украши. У 2010 р. було укладено нову угоду "стенд-бай", за якою Украша мала отримати 10 млрд СПЗ (15,1 млрд дол. США), фактично ж було отримано лише 2,25 млрд СПЗ (приблизно 3,4 млрд дол. США) [6]. Причиною припинення надання кредитних ресурав стало невиконання Украшою всiх рекомеидацiй МВФ.
Фактично, останш кредити, якi отримувала Украíна ввд МВФ, йшли на рефiнансувания попередтх кредитiв. Тому припинення програми "стенд-бай", затвердженоí в 2010 р., зумовило до значних виплат в подальшi роки. Так, у 2012 р. платежi Украíни за кредитами МВФ були найбшьшими в iсторií сшв-працi i становили 2,47 млрд СПЗ (3,74 млрд дол. США). Проте в 2013 р. вони мають бути ще бшьшими - майже 3,83 млрд СПЗ (5,8 млрд дол. США) [12].
Всього ж за 19 роюв сшвпращ МВФ видалив УкраЫ 12,26 млрд СДР i вже отримав назад 6,60 млрд СДР, зокрема 1,36 млрд СДР вщсотюв [13].
Аналiзуючи кторда дiяльностi МВФ в частиш надання фiнансовоí допо-моги крашам, що розвиваються, варто зазначити, що лише одна краша (П1вден-
на Корея), яка постраждала вiд фiнансовоí кризи в Азп 1997-1998 рр., звернув-шись за допомогою до мiжнародних фiнансових органiзацiй (МВФ та МБРР), змогла покращити стан свое1 економжи, змiцнити нацiональну валюту, повер-нути кредити, збшьшити мiжнароднi резерви ^ таким чином, посилити фшансо-ву складову нащонально1 безпеки. Проте ми вважаемо, що головна заслуга еко-номiчного росту П1вденно1 Коре1 це, насамперед, висока национальна свщо-мкть, яка проявилась у передачi частини ювелiрних вироб1в, що були у грома-дян, на поповнення золотовалютних резервiв держави, а також у цшьовому та рацiональному використаннi коштав для розвитку вiтчизняних корпорацiй на iнновацiйнiй основi. Вимоги ж, ят висував МВФ пiд час надання кредитних ре-сурс1в, йшли всупереч нащональним iнтересам i передбачали зменшення темп1в економiчного росту, зниження бар'ерiв для iноземних капiталiв (зокрема спеку-лятивних), лiбералiзацií внутрiшньоí торгiвлi тощо.
Досвiд же iнших краш (1ндонези, Ташанду, Аргентини, Бразилií, Мексики, Перу, Руанди, Латвií, Угорщини та ш.), якi скористались кредитами МВФ, показуе, що жорстю вимоги, висунеш МВФ, не враховують специфiки розвитку краш-рецишенпв, розглядають крiзь призму штересш США, якi володiють бло-кувальною кiлькiстю голосiв в МВФ, та спричиняються до посилення сощаль-но1 напруженостi в крашах-позичальниках. I, як наслщок, становлять реальну загрозу íх фiнансовiй безпецi.
Кредитна дiяльнiсть МВФ базуеться на концепцп, названiй "Вашин-гтонський консенсус". Вона передбачае здшснення структурних змiн для досяг-нення макроекономiчноí та фiнансовоí стабшьносп. В основi Вашингтонського консенсусу лежать макроекономiчнi заходи, якi (в теоретичному обфунтуванш) повиннi сприяти вiдновленню рiвноваги платiжного балансу i забезпеченню по-вернення отриманих кредитiв, а саме: 1) бюджетна дисциплiна (передбачае мак-симальну мiнiмiзацiю бюджетного дефiциту); 2) перевага сусшльних видатк1в бюджету (означае скорочення або вiдмiну субсидiй та переспрямування коштiв на освiту, охорону здоров'я, розвиток iнфраструктури); 3) податкова реформа (передбачае застосування помiркованих ставок оподаткування); 4) вiдсотковi ставки (вiдсотковi ставки повиннi формуватися пiд впливом попиту i пропози-цií на внутртшх фiнансових ринках кра!'н); 5) валютш курси (кра!'ни, що роз-виваються, повиннi застосовувати конкурентнi валютш курси, ят стимулюва-тимуть експорт); 6) лiбералiзацiя внутрiшньоí торгiвлi (тарифи повинш бути мi-нiмiзованi i не застосовуватись до промiжних товар1в, котрi використовують для виробництва товарiв на експорт); 7) прямi шоземш iнвестицií (передбачае максимальне сприяння шоземному капiталу); 8) приватизац1я державних шд-приемств (приватна власнiсть посилюе защкавлешсть та вiдповiдальнiсть за ре-зультати господарювання); 9) дерегулювання (передбачае зменшення державного регулювання економiки, що сприятиме зниженню р1вня корупцií та покра-щенню функцiонування малого i середнього бiзнесу); 10) захист прав власностi (вдосконалення правово!' бази щодо прав власносп) [3].
На практицi ж положения Вашингтонського консенсусу не придатш до реалiзацií в кра1нах, що розвиваються, оск1льки, за своею суттю, мiнiмiзують роль держави в регулюваннi нацiональноí економiки, сприяють вiдкритостi ринку та його функщонуванню на основi закошв попиту i пропозицií, а для кра-1н, якi звертаються за допомогою до МВФ, це становить реальну загрозу íх еко-
HOMi4Hrn безпещ, бо вiдкриваe доступ для спекулятивних капiталiв. OKpiM цього, Вашингтонський консенсус практично заперечуе державну пiдтримку найбшьш уразливих верств населения через субсидп, допомоги та дотацц, що спричиняеться до зростання кiлькостi оаб, яш живуть на межi бiдностi. З огля-ду на сказане, вважаемо, що експерти та аналггики МВФ шд час розроблення рекомеидацiй (вимог) для краíн-позичальникiв повиннi виходити, передуам, з об'ективних практичних можливостей та специфжи функцiонувания кожно1 ок-ремо1 держави, оскiльки значна частина положень Вашингтонського консенсусу на сучасному етапi розвитку краíн-позичальникiв не може бути застосована.
До того ж, потрiбно зважати i на суб'ективш фактори такi, як корупцiя та нещльове використання коштiв, якi негативно впливають на освоення кредит-них ресурсiв. Так, фахiвцi Фонду "Спадщина" (The Heritage Foundation) разом з експертами Уоллстри Джорнал (The Wall Street Journal) та корпорацц Доу Джонс (Dow Jones & Company, Inc.) щорiчно визначають показник свободи кра-!н вiд корумпованостi. У 2013 р. за цим показником Украша займае 151 мiсце з 185 краш (для порiвняння, Польща посiдае 40 мiсце, Угорщина - 52, Румунiя -73, Роск - 142). Р1вень свободи вщ корумпованостi в Украíнi майже на 74 % менший, шж середньосвiтовий [14].
У сучаснiй вггчизняшй економiчнiй лiтературi немае одностайного пог-ляду на вiдносини Украши та МВФ. З одного боку, е ri, хто обстоюе позицда про позитивний вплив спiвпрацi з МВФ на нащональну економiку, зокрема через сприяння реформуванню бюджетной податково!' та пенсiйноí систем; шдви-щення стабiльностi нацiональноí валюти шляхом збшьшення валютних резервов; дешевизну кредитних ресурсiв; пiдвищеиня iивестицiйного iмiджу та довь ри до Украши на свгговш аренi тощо [5]. I дшсно, МВФ можна вважати тим ка-талiзатором, який змусив уряд пришвидшити реформування бюджетной фк-кально1 та пенсiйноí систем.
З шшого боку, неадекватнiсть вимог МВФ сучасним украшським реаль ям може спричинитися до загострення i без того складно1 економiчноí та сощ-ально1 ситуацií в державi i унеможливити економiчний розвиток у середньо- та довгостроковш перспективi. Йдеться про:
1) змшу оподаткування в 6iK непрямих податк1в, що спричинить звуження спо-живчого попиту на вгтчизняш товари та сприятиме реалiзацii' дешевшо! контрабандной iмпортноi продукци, осыльки фактичними платниками непрямих податк1в е пересiчнi громадяни, як кiнцевi споживачi товарiв i послуг;
2) призупинення реформ, передбачених Податковим кодексом, а саме: скасу-вання зниження ставок податку на прибуток та податку на додану варткть, збшьшення податкового навантаження на першу-третю групи платниыв единого податку та лiквiдацiю четвертоьшосто! груп з переведенням суб'ектiв, що входять до цих груп, на загальну систему оподаткування, а це може призвести до повно! втрати довiри до влади та переходу бiзнесу в тшь, з яко! вiн вже не вийде. До того ж, основна мета зменшення ставок вказаних податыв - залучення iнвесторiв на середньо- та довгострокову перспективу, а не наповнення бюджету в короткостроковому перюдц
3) ввдмова вщ порогу сплати единого сощального внеску, що посилить випла-ту високих заробiтних плат "у конвертах" [7, 8];
4) шдвищення цши на газ для населення, як одне з ключових питань сшвпращ Украши та МВФ, не може бути виконане, оск1льки призведе до зубожшня
значно! ылькост1 украУнських с1мей, а за умови скорочення державно! шд-тримки населення через субсидування та допомоги (що також передбачено Вашингтонським консенсусом), суперечитиме сощальнш пол1тиц1 уряду. Висновки. Отже, можна стверджувати, що кредитш ресурси мiжнарод-них фiнансових органiзацiй, зокрема МВФ, з одного боку, е тим шструментом, який, через свою низьку варткть, дае змогу в короткостроковому перiодi (що засвiдчила остання свiтова фiнансова криза) пiдтримувати економшу держави вiд дефолту, а отже сприяе пiдвищенню рiвия 11 фiнансовоí безпеки, проте, з ш-шого боку, зважаючи на необгрунтоваш, виходячи з специфiки функцiонувания та соцiально-економiчного розвитку окремоí краши, рекомендацп (а точшше сказати - вимоги), ят повиннi бути виконанi для отримання цих ресурсiв, - ста-новить загрозу й нацiональним iнтересам, оскшьки опосередковано суперечить соцiальнiй, податковiй та бюджетнш полiтицi. Отже, у тривалш перспективi ви-конання всiх вимог мiжнародних фiнансових органiзацiй, якi повинш, виходячи з теоретичних обгрунтувань, забезпечити повернення кредитiв та вiдсоткiв за користування ними, на практицi може мати абсолютно зворотний ефект. О^м цього, до зростання загроз фшансовш безпецi спричиняеться i те, що Украша фактично залучала кошти МВФ для рефшансування своí попереднiх борпв. Як наслiдок, у разi припинення фiнансування (що i вiдбулося з останньою програ-мою "стенд-бай"), уряд змушений термiново активiзувати iншi джерела залу-чення коштав (як альтернатива - емк1я облiгацiй внутрiшньоí державно! пози-ки), якi дали б змогу погасити зовшшт борги та сприяли б змiнi спiввiдношен-ня мiж зовнiшнiм та внутрiшнiм боргом на користь останнього.
Попри викладене, вважаемо за доцшьне i надалi пiдтримувати спiвробiт-ництво Украíни з мiжнародними фiнансовими органiзацiями. Однак, з метою посилення нацiональноí безпеки загалом та фiнансовоí складовоí зокрема, таку сп1впрацю вбачаемо в такому: в отриманш техиiчноí допомоги, яка сприятиме пiдвищенню макроекономiчноí стабiльностi, економiчному та соцiальному зрос-танню; залученш кредитних ресурсiв мiжнародних фiнансових оргашзацш для розвитку та пiдтримки виробничого потенцiалу в усiх сферах нацiональноí еко-номiки, що дасть змогу тдвищити !х привабливiсть для шоземних iивесторiв.
Для пiдвищення ефективностi використання кредитiв потрiбно також провадити роботу, скеровану на зменшення впливу та усунення iнших загроз економiчному розвитку держави, зокрема корупцп та нецшьовому використан-ню залучених коштiв. Нвелюючи цi чинники, iнвестицiйна привабливiсть Ук-раíни залишатиметься низькою, а отже, за найменших економiчних потрясiнь уряд змушений буде залучати кошти на неприйнятих для себе умовах, посилю-ючи загрозу нацюнальнш безпеид.
Лiтература
1. Бюджетний кодекс Украхни, прийнятий Законом Украхни вiд 08.07.2010 р., № 2456-У1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua
2. Постанова "Про затвердження Середньостроково! стратег11 управлшня державним боргом на 2013-2015 роки": Кабшет мiнiстрiв Украхни; Постанова вщ 29.04.2013 р., № 320. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/320-2013-%D0 %БР
3. Андронова И.В. Международный валютный фонд: вчера, сегодня, завтра / И.В. Андронова. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://ecsocman.hse.ru/data/2011/05/ 06/1268030682/mvf_v_s_z.pdf.
4. Державний борг Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uk.wikipedia.org/.
5. Гришина Л.О. Украша та ]шжнародний валютний фонд: перспективи сшвпращ / Л.О. Гришина, П.М. Карась, В.М. Черешня // Сталий розвиток економшн. - 2012. - № 3. - С. 26-30.
6. 1нформацшна довщка щодо iсторií спiвпрацi з Мiжнародним валютним фондом. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minfin.gov.ua/control/publish/article/main?art_id=385387 &cat_id=353172.
7. МВФ советует Украине отказаться от снижения НДС и налога на прибыль. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://forbes.ua/nation/1352250-mvf-sovetuet-ukraine-otkazatsya-ot-sniz-heniya-nds-i-naloga-na-pribyl.
8. МВФ советует Украине ликвидировать три из шести групп упрощенцев. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://forbes.ua/nation/1352579-mvf-sovetuet-ukraine-likvidirovat-tri-iz-shes-ti-grupp-uproshchencev.
9. Статистичш матерiали по стану державного боргу Украши на 31.12.2010 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minfin.gov.ua/file/link/283759/file/debt_31.12.2010.pdf.
10. Статистичш матерiали по стану державного боргу Украши на 31.12.2011 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minfin.gov.ua/file/link/325766/file/dborg1.pdf.
11. Статистичш матерiали по стану державного боргу Украши на 31.12.2012 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minfin.gov.ua/file/link/370388/file/Debt_31.12.2012_last.pdf.
12. Украша в липш погасила 400 млн доларгв кредиту МВФ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.unn.com.ua/uk/news/1244979-ukrayina-v-lipni-pogasila-400-mln-dolariv-kreditu-mvf.
13. Украша виплатила МВФ в 2012 рощ рекордш $3,7 мшьярда. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://gazeta.ua/articles/business/_ukrajina-viplatila-mvf-v-2012-roci-rekordni-3-7-milya-rda/477158.
14. 2013 Index of Economic Freedom. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. heri-tage.org/index/.
Дуб А.Р. Влияние сотрудничества с Международным валютным фондом на финансовою безопасность Украины
Охарактеризовано состояние взаимоотношений Украины с Международным валютным фондом в кризисный и посткризисный периоды. Исследован опыт кредитования Международным валютным фондом развивающихся стран, его последствия и их причины. Рассмотрена концептуальная база деятельности МВФ и ее соответствие современным условиям развития государств-заемщиков, в частности - в направлении обеспечения их финансовой безопасности. Критически оценена целесообразность сотрудничества Украины с Международным валютным фондом. Рассмотрены возможные последствия для финансовой безопасности Украины в средне- и долгосрочной перспективе, учитывая необходимость выполнения требований Международного валютного фонда при предоставлении кредитных ресурсов. Изложено собственное виденье дальнейшего сотрудничества Украины с международными финансовыми организациями, исходя из позиции усиления финансовой безопасности государства.
Dub A.R. Influence of cooperation with the IMF for financial security of Ukraine
In the article the condition of mutual relations of Ukraine with the International monetary fund in a crisis and post-crisis period is described. Experience of crediting of developing countries the IMF, its consequences and their reasons, is characterized. The conceptual base of activity of IMF and its accordance to the modern terms of development of states-borrowers are reflected. Expediency of collaboration of Ukraine with the International monetary fund is critically characterized. Possible consequences for financial security of Ukraine in the middle and long-term prospect are considered, which predefined by implementation of requirements of the International monetary fund at the grant of credit resources. Own vision of further collaboration of Ukraine with international financial organizations is expounded, which coming from position of strengthening of financial safety.
