CC BY
135
УДК 339.7.01:336.13(477)
М1ЖНАРОДН1 Ф1НАНСОВО-КРЕДИТН1 1НСТИТУЦП У Ф1НАНСУВАНН1 СУСП1ЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
Кучер Г.В.
Предметом досл'дження е теоретичн!' та практичн1 питання стосовно визначення рол/ м1жнародних фнансових органзацт (МФО) у ф'нансуванн'! суспльного розвитку краУни.
Мета досл'дження: розкрити вплив м1жнародних фнансово-кредитних ¡нституцй на фнансування суспльного розвитку УкраУни.
Методи досл'дження. У робот/ застосовано ряд загальнонаукових та специф1чних методв / пдходв, у тому числ1 д'алектичний, системний, методи наукового абстрагування, пор1вняльного / факторного анализу та лог'чний п'дх'д.
Результати роботи. Розкрито роль та значення м1жнародних фнансово-кредитних организаций як вагомого джерела зовншнх фнансових ресурсв. Узагальнено науков пдходи стосовно використання м'жнародно'У ф'тансовоУ допомоги для економ'чного розвитку в умовах фнансових дисбалансов, удосконалення державного фнансового менеджменту. Показано, що досвд м1жнародних ф1нансових организаций та У'хн рекомендацИ дозволяють враховувати загальносвтов/ та регональн тенденцИ / процеси, ризики / проблеми, як мають мсце в финансовому середовищ1, та е важливим при розробц ф1нансово'У пол1тики суверенних держав, удосконаленн/' форматв Ух сп'троб'тництва на м1жнародн1й арен/ тощо. Показано вплив ПаризькоУ' декларацИ для пдвищення ефективност1 зовншньоУ' допомоги на м1жнародну спвпрацю в ф1нансов1й сфер!', удосконалення норм нацонального права, реал1'зац1'ю програм та проект'т МФО. Розкрито значення сп1впрац1 суверенних краУн з м1жнародними фнансово-кредитними ¡нституц'ями для формування стандартних пдходв в управл1нн1 ф1нансами та удосконалення фнансово-кредитного механзму краУн-отримувач'т финансово)' допомоги. Проведено анал з використання зовн шн х джерел ф нансування нац онального розвитку за роки незалежност1 УкраУни та Ух частки в структур'1 державного та гарантованого державою боргу. Визначено, що середне значення зовншньоУ складовоУ державного та гарантованого державою боргу за 1992-2016 роки становить 66,99%. Узагальнено досвд УкраУни щодо використання ресурсв м жнародних ф нансово-кредитних нституц й.
Галузь застосування результат'^ роботи. Фнансово-кредитна полтика економ'чного розвитку держави.
Висновки. Залучення ресурсв ¡з зовншнх офцйних джерел дозволяе впроваджувати найкращу свтову практику та залучати ресурси у р зних нвестор в, в р зних формах, на р зних умовах з застосуванням вдповдних '¡нструмент'в, що при виваженш фнансовй полтиц та досконалому механ1зм1 забезпечуе диверсифкацю ризикв. 1нститут держави формуе вдповдний вплив на рух потоюв фнансових ресурсв, який забезпечуе позитивний вплив на розвиток нацональноУ економки вдповдно до стратеги' суспльного розвитку, сформованих м жнародних домовленостей з дотриманням загальнодержавних та загальносвтових прЬритет1в розвитку. Суверенна краУна мае переваги при залученн зовншнх офцйних фнансових ресурсв у пор!внянн!' з ¡ншими економ1чними суб'ектами, що визначаються дов1рою до суверенно)' держави, УУ пдтримкою на м1жнародн1й арен та кращими умовами Ух отримання. Використання додаткових фнансових ресурсв ¡з зовн1шн1х офцйних джерел дозволяють впроваджувати нов1тн1 технолог У та механ зми ф нансування МФО, що забезпечуе удосконалення управл ння ф нансовими ресурсами та п двищуе результативн сть Ух використання.
Ключов'1 слова: зовн1шн1 офц'йн!' джерела фнансових ресурс'т, м1жнародн1 ф1нансов1 оргашзаци, м жнародн ф нансово-кредитн нституц У, державний та гарантований державою борг, суверенна краУна, фнансування суспльного розвитку.
МЕЖДУНАРОДНЫЕ ФИНАНСОВО-КРЕДИТНЫЕ ИНСТИТУЦИИ В ФИНАНСИРОВАНИИ ОБЩЕСТВЕННОГО РАЗВИТИЯ УКРАИНЫ
Кучер Г.В.
Предметом исследования являются теоретические и практические вопросы, связанные с определением роли международных финансовых организаций (МФО) в финансировании общественного развития страны.
Цель исследования: раскрыть влияние международных финансово-кредитных институтов на финансирование общественного развития Украины.
Методы исследования. В работе применен ряд общенаучных и специфических методов и подходов, в том числе диалектический, системный, методы научного абстрагирования, сравнительного и факторного анализа и логический подход.
Результаты работы. Раскрыты роль и значение МФО как весомого источника внешних финансовых ресурсов. Обобщены научные подходы по использованию международной финансовой помощи для обеспечения экономического развития в условиях финансовых дисбалансов, совершенствования государственного финансового менеджмента. Показано, что опыт международных финансовых
организаций и их рекомендации позволяют учитывать общемировые и региональные тенденции и процессы, риски и проблемы, которые имеют место в финансовой среде, что является важным при разработке финансовой политики суверенных государств, усовершенствовании форматов их сотрудничества на международной арене тому подобное. Показано влияние Парижской декларации по повышению эффективности внешней помощи на международное сотрудничество в финансовой сфере, совершенствование норм национального права, реализацию программ и проектов МФО. Раскрыто значение сотрудничества суверенных стран с международными финансово-кредитными институтами для формирования стандартных подходов в управлении финансами и совершенствования финансово-кредитного механизма стран-получателей международной финансовой помощи. Проведен анализ использования внешних источников финансирования национального развития за годы независимости Украины, их доли в структуре государственного и гарантированного государством долга. Определено, что среднее значение внешней составляющей государственного и гарантированного государством долга в 1992-2016 гг. составляет 66,99%. Обобщен опыт Украины по использованию ресурсов международных финансово-кредитных институтов.
Область применения результатов работы. Финансово-кредитная политика экономического развития государства.
Выводы. Привлечение ресурсов из внешних официальных источников позволяет внедрять лучшие в мире знания и опыт, а также привлекать ресурсы у разных инвесторов, в разных формах, на разных условиях и с применением соответствующих инструментов, что при взвешенной финансовой политике и совершенном механизме обеспечивает диверсификацию рисков. Институт государства формирует влияние на движение потоков финансовых ресурсов, которое обеспечивает положительные результаты в динамике национальной экономики в соответствии со стратегией общественного развития, сложившихся международных договоренностей и с соблюдением общегосударственных и общемировых приоритетов развития. Суверенная страна имеет преимущества при привлечении внешних официальных финансовых ресурсов по сравнению с другими экономическими субъектами, которые определяются доверием к суверенному государству, ее поддержкой на международной арене и лучшими условиями их получения. Использование дополнительных финансовых ресурсов из внешних официальных источников позволяют внедрять новейшие технологии и механизмы финансирования МФО, что обеспечивает совершенствования управления финансовыми ресурсами и повышает результативность их использования.
Ключевые слова: внешние официальные источники финансовых ресурсов, международные финансовые организации, международные финансово-кредитные институты, государственный и гарантированный государством долг, суверенное государство, финансирование общественного развития.
INTERNATIONAL FINANCIAL AND CREDIT INSTITUTIONS IN THE FINANCING OF THE PUBLIC DEVELOPMENT OF UKRAINE
Kucher G.V.
Annotation. The subjects of the study are theoretical and practical questions which were related to the role of international financial organizations (IFO) in the financing of the public development of the country.
The article purpose is the opening to the reveal influence of the international financial and credit institutions in the financing of the public development of Ukraine.
The research methods. The paper used the set of general scientific and specific methods and approaches, such as dialectic, systems, the method of scientific abstraction, comparative and factor analysis, logical approach.
Results of the work. The role and importance of IFO as the important source of the external financial resources was disclosed. It summarised the scientific approaches for the use of the international financial assistance and for ensuring of the economic development in the conditions of the financial imbalances, and for improving the state financial management. It is shown that the experience of the international financial organizations and their recommendations allow taking into account the global and regional trends and processes, risks and problems that take place in the financial environment. There are important for the formation of the financial policy development of the sovereign states and for the improving the formats of their cooperation on the international arena. The influence of «The Paris Declaration on Improving External Aid Effectiveness» for the international financial cooperation and for improving the norms of the national laws, the implementation of the programs and projects of IFO are shown of the article. The significance of cooperation of the sovereign countries with the international financial and credit institutions for forming standard approaches in the financial management and for improving the financial and credit mechanism by the countries which are the recipient of the international financial assistance was disclosed. The using of the external sources of the financing of the national development for all years of Ukraine's independence and their parts in the structure of the state and state-guaranteed debt were analyzed. It determined that the average value of the external component of the state and state-guaranteed debt of Ukraine consist 66.99% in 1992-2016. The experience of Ukraine from using the resources of the international financial and credit institutions was summarized.
Sphere of application results: the financial and credit policy of the state for the speed-up of the economic development.
Conclusions. The receiving of the resources from the external official sources is allowing implementing the best experience and is getting the resources from the different investors or different forms, or different conditions, or different instruments etc. It will ensure the diversification of the risks under the balancing fiscal policy and the improvement of the financial mechanism. The Institute of the state forms an influence on the movement of the financial resources and provides positive results in the dynamics of the national economy. It is placed in accordance with the strategy of the public development and the international agreements what reflected the global priorities of the development. A sovereign country has the advantages in getting the external official financial resources compared to other economic entities, which are determined by the trust in a sovereign state. It includes a support in the international arena and the best conditions for obtaining the financial aid. The additional financial resources as the part of the external official aid allow introducing the latest technologies and financing mechanisms of IFO, which improving the best management of the financial resources and increasing the effectiveness of their using.
Keywords: external official sources of the financial resources, international financial organizations, international financial and credit institutions, state and state-guaranteed debt, sovereign state, financing of the public development.
Вступ. Розвиток суверенних держав перебувае пщ впливом внутршшх та зовшшшх чинниш та загроз, що в умовах фшансовоТ глобалiзацiТ мае бути враховано при розробц й реалiзацN фшансово-економiчноТ пол^ики краТни. КраТни активно використовують свiй фшансовий потенцiал як для фiнансування нацюнального розвитку, так i для вщстоювання нацiональних iнтересiв у свiтi, у тому чи^ за допомогою участ у мiжнародних об'еднаннях та оргашза^ях.
Досягнення фiнансовоТ самостiйностi розглядаеться як умова для формування нацюнальноТ моделi фiнансовоТ поведiнки, що орiентована «на реалiзацiю стратегiчних фiнансово-iнвестицiйних прiоритетiв нацюнальноТ економки з одночасно активною участю у глобальних фiнансових трансакцiях». [6, С.18].
Актуальшсть. Вагомою детермiнантою глобалiзацiТ е нарощування свiтовоТ' заборгованостi та суверенних борпв, що формуються як на св^овому ринку, так i перед мiжнародними фiнансово-кредитними установами, що дшть на регiональному та глобальному рiвнях.
Намагання забезпечити вiдхiд глобальних шститу^в вiд вузько нацiональних штереав урядiв провiдних краТн оцiнюеться окремими дослщниками як процес формування св^ового (наднацiонального) уряду, що розглядаеться як обмеження суверенних прав держав як щодо проведення економiчноТ' пол^ики, так i на нацюнальну власнiсть.
Аналiз публiкацiй по проблемi. Дослiдження питань розвитку та зовнiшнього фiнансування суверенних держав, ризиш щодо Т'х суверештету й боргового навантаження здiйснили Богдан Т.П.[1], бременко О.К.[16], Козюк В.В.[8], Колосова В.П.[9], Костюченко В.М.[6], Лютий 1.0.[10], Мазаракi А.А.[4; б], Мельник Т.М.[6], П'ятаченко Г.О.[17], Сiдельникова Л.П.[16], Чугунов 1.Я.[4] та iншi. Потребують подальших дослiджень питання щодо впливу зовшшшх офщшних джерел фiнансування на сусшльний розвиток суверенних держав, результативнють Тх фiнансовоТ' полiтики, наслiдкiв реалiзацiТ' проектiв мiжнародних фiнансово-кредитних iнституцiй для нацюнального розвитку кра'Тн-рецишен^в.
Мета дослщження: розкрити вплив мiжнародних фiнансово-кредитних шституцш на фiнансування суспiльного розвитку УкраТни.
Викладення основного матерiалу. Спiвпраця суверенних краТн з мiжнародними фшансово-кредитними шститу^ями щодо використання офiцiйних джерел зовшшшх фшансових ресурсiв формуе стандартш пiдходи в управлiннi фiнансами та фшансово-кредитному механiзмi реалiзацiТ економiчноТ пол^ики краТ'н-отримувачiв допомоги.
Досвiд функцiонування мiжнародних фiнансових органiзацiй (МФО) та Т'хш рекомендацiТ дозволяють враховувати загальносвiтовi та регюнальш тенденцiТ i процеси, ризики i проблеми, як мають мюце в фiнансовому середовищi, що е важливим для нацiональних урядiв. Проведен дослiдження на метарiвнi можуть бути корисними для розробки нацюнальноТ фшансовоТ пол^ики суверенних держав, удосконалення форма™ спiвробiтництва на мiжнароднiй аренi тощо. На нашу думку, слушними е рекомендаци МВФ краТ'нам, де формуеться ринкова економка, щодо необхiдностi вжиття заходiв для зменшення внутрiшньоТ' вразливост з метою пiдвищення стiйкостi до зовшшшх потрясшь; здiйснення заходiв з пщтримки фiнансовоТ стабiльностi в банмвськш сферi, зберiгаючи надiйний iнструментарiй макропруденцшних заходiв; забезпечення удосконалення управлiння пщприемствами i банкiвськими установами за рахунок превентивного монiторингу та зменшення факторiв вразливостi, вдосконалення механiзмiв реструктуризацiТ. Фшансова iнтеграцiя ускладнюе управлiння внутрiшнiми фшансовими умовами, що не мае призводити до втрати контролю та можливостей швидкого реагування на виклики краТн, з ринком що формуеться. Тому Т'м необхiдно вдосконалювати механiзм впливу на внутршш фiнансовi умови, приймати необхщш заходи для збiльшення емностей внутршшх фiнансових систем шляхом розширення бази внутрiшнiх iнвесторiв i потужностей внутршшх ринкiв акцiй та обл^ацш [5,С. 5-6].
Багато краТ'н св^у для забезпечення сталого розвитку запровадили практику надання фшансовоТ' допомоги краТ'нам, що потребують ТТ, яка останшм часом забезпечуе досягнення уама учасниками сптьних вигод та мiнiмiзацiю ризиш. Така допомога може здiйснюватися на двостороннш та багатостороннiй основi в контекст реалiзацiТ програм та проектв МФО.
Участь краТни у функцюнуванш CBiTOBoro ринку розширюе можливостi щодо Т'хнього доступу до глобального фшансового ринку, до ринш робочоТ сили, технологiй, товарного, осв^нього, iнформацiйного тощо. Робота на таких ринках урядiв краТ'н та ïx економiчних суб'eктiв здiйснюeться вiдособлено, вщповщно до власних iнтересiв i прюритетв, в цьому вбачаемо позитивну складову глобалiзацiйниx процесiв. Це дозволяе залучати ресурси з рiзниx джерел, у рiзниx iнвесторiв, в рiзниx формах, на рiзниx умовах i з застосуванням вщповщних iнструментiв, що при виваженш полiтицi та досконалому меxанiзмi забезпечуе диверсифiкацiю ризикiв. Наявнiсть розбiжностей в iнтересаx економiчниx суб'ектiв формуе вщповщний вплив на рух потош фiнансовиx ресурсiв, що може як позитивно, так i негативно впливати на розвиток нацюнальних економк, дотримання загальнодержавних та загальносвтових прiоритетiв розвитку. В даному контекст важливiсть шституту держави не викликае сумнiвiв, що дозволяе визначати i представляти нацюнальш штереси в свiтi.
За негативних явищ у сусптьному розвитку, що потребуе реформ та змш у рiзниx сферах, держава мае переваги у порiвняннi з iншими економiчними суб'ектами, що визначаються довiрою до суверенно!' держави та ïï шдтримкою на мiжнароднiй аренi. За умов економiчноï рецесiï, фiнансовиx дисбалансiв надходження зовшшшх приватних ресурав обмежуеться, а iнодi негативнi тенденцп посилюються вщтоком фiнансово-кредитниx, iнвестицiйниx ресурсiв з нацюнально'Г економiки, з и приватного та баншського секторiв. Головним джерелом фшансування для нацiональноï економiки залишалися фшансова допомога мiжнародниx фiнансово-кредитниx органiзацiй, краш GC.
Варто враховувати, що активне сшвроб^ництво в зовнiшньоекономiчнiй сферi формуе певш зобов'язання, вiдповiдальнiсть, якi мають бути враxованi при розробцi та впровадженш фiнансовоï полiтики як на рiвнi окремого суб'екта, так i держави в цтому, тому зовнiшньоекономiчна незалежнiсть може розглядатися умовно.
Сформований та узгоджений свтовою спiльнотою пiдxiд до забезпечення ефективност надання зовнiшньоï допомоги, визначений Паризькою декларацiею для пiдвищення ефективност зовнiшньоï допомоги, «що надаеться, для зменшення бщносп й нерiвностi, забезпечення зростання, створення потен^алу й прискорення досягнення Цтей розвитку тисячолiття» [13]. Сама допомога розглядаеться як мехашзм реалiзацiï Декларацiï тисячолiття та Цтей розвитку тисячол^тя (ЦРТ), що проводиться ООН.
Паризька деклара^я закликала уах учасникiв враховувати зазначенi в нш пiдxоди та бачення стосовно зовшшньоГ допомоги, що певним чином мае бути вщображено в нацiональному законодавс^ учасникiв. Зокрема в ст. 14 рекомендовано розглядати термш «нацiональна стратепя розвитку» в контекстi зниження рiвня бiдностiта в розрiзi стратегiï загального характеру й секторальних i тематичних стратегш, як в подальшому уряди маютьв нацiональнi прiоритизованi програми, орiентованi на результат, у складi середньострокових витрат i рiчниx бюджетах.
Сформований пщхщ застосовуеться i у вщносинах мiж крашами-донорами та крашами-партнерами в процеа реалiзацiï таких програм. ïx дiевiсть посилюеться через удосконалення меxанiзмiв ïx реалiзацiï за допомогою визначення стратегш розвитку суверенних краш, наддержавного та державного фшансового контролю й мошторингу, звпносп щодо таких програм перед громадянами й парламентами. Поеднання пiдxодiв, що застосовуються в нацюнальшй та мiжнароднiй практицi, з пщвищення ефективностi використання фiнансовиx ресурсiв дозволяе активiзувати розвиток секторiв та галузей нацюнальноГ економiки.
Впровадження найкращих практик з урахуванням нацюнальних особливостей, запровадження дiагностичниx оглядiв, монiторинговиx систем сприятимуть вдосконаленню нацiональниx фiнансовиx систем, пiдxодiв до розробки й реалiзацiï державное фiнансовоï полiтики, та проведенню реформ, у тому чи^ реформу «державного управлшня, що е необxiдною для запуску й посилення процеав розвитку стшкого потенцiалу» [13, Ст. 22].
Застосовуючи координацш зусиль щодо забезпечення стшкого розвитку суверенних держав шляхом надання мiжнародноï фiнансовоï допомоги мiжнародна спiльнота розробила рамки партнерства для такоï спiвпрацi як для краш донорiв, що мають враховувати стратепчш прiоритети краïн-партнерiв та уникати конфлкту цiлей тощо, так i для самих краш партнерiв, якi для отримання такоï допомоги мають створити для цього необхщш умови, що не наносять шкоди державному суверештету, але й потребують удосконалення державного управлшня, у тому чи^ в фшансовш сфер^ в контексп стратепчних прiоритетiв нацiонального розвитку.
Надання мiжнародноï допомоги розвитку краïни мiжнародна сптьнота передусiм пов'язуе з посиленням потен^алу державного фiнансового управлiння. При цьому краша-рецишент зобов'язуеться: посилити мобiлiзацiю внутр^шх ресурсiв i фiскальну стiйкiсть, а також створити сприятливе середовище для державних i приватних швестицш; забезпечити мехашзм своечасноГ, прозороГ та надшноГ звiтностi з виконання бюджету, використовувати сшльно погодженi стандарти й процеси [13, Ст. 25, 28].
Адаптованють нацюнально! фiнансовоï полiтики та мехашзму ï'ï реалiзацiï' до реалiй мiжнародного спiвробiтництва дозволяе ефективно та результативно використовувати свтовий досвiд, забезпечити налагоджену ствпрацю з урахуванням сучасних потреб та перспектив розвитку. 1нституцшне середовище мае забезпечити результативнють такоï ствпра^ з урахуванням захисту нацiонального суверештету, дотримання критерив нацiональноï безпеки, передачi «знань та iнновацiйниx меxанiзмiв фшансування проектв», трансферту теxнологiй, фiнансового, техшчного та iншого спiвробiтництва.
Украша зацкавлення в спiвробiтництвi з МФО, що е надiйним та стабiльним джерелом довгострокового фшансування прiоритетних npoeKTiB розвитку та створюе можливiсть доступу до кращоТ мiжнародноï практики, стандартiв та професшноТ експертизи проектiв. Держава отриманш мiжнародноï технiчноï допомоги вiд донорiв на безоплатнiй та безповоротнiй основк Вiдповiдно до мiжнародних стандартiв, зазначених вище, вона вщповщае прiоритетам нацюнального розвитку, «сприяе економiчному та со^альному розвитку в рiзних сферах життедiяльностi держави та суспiльства, зокрема шляхом пщвищення iнституцiональноï спроможностi органiв виконавчоТ влади, надання консультативно!' пiдтримки стосовно удосконалення законодавства з урахуванням найкращого св^ового досвщу, впровадження мiжнародних стандарт, постачання сучасного обладнання, розвитку людського капiталу та стимулювання створення додаткових робочих мюць» [14].
Враховуючи ушфковаш правила щодо отримання мiжнародноï допомоги Стратепя залучення, використання та мошторингу мiжнародноï технiчноï допомоги i сшвробп"ництва з мiжнародними фiнансовими органiзацiями визначила ключовi напрями, завдання, очiкуванi результати залучення мiжнародноï технiчноï допомоги держав-донорiв, мiжнародних органiзацiй та GC i сшвробп"ництва з МФО. Серед ключових напрямiв в Украïнi визначено [14]: «пщвищення конкурентоспроможностi нацiональноï економiки на шновацмних засадах;пiдвищення стандартiв життя, добробуту та забезпечення рiвних можливостей громадян, забезпечення верховенства права;пщтримка структурних зрушень за рахунок розвитку високотехнологiчних перспективних сею^в економiки та переходу краТни до «зелено!» моделi розвитку економки i промисловостi, стимулювання «зеленого» зростання;прискорення розвитку та модернiзацiï iнфраструктури та транспорту на державному рiвнi; сприяння збалансованому та гармошйному розвитку регюшв».
Мiжнародний валютний фонд як спецiалiзована установа ООН, мiсiя якоТ визначена як «забезпечення стабтьносп мiжнародноï валютно-фшансово!' системи, системи обмiнних курсiв i мiжнародних розрахункiв, яка дозволяе краТнам (та Тх громадянам) проводити операци один з одним». [12; 18, р. vii]. В рамках свое!' дiяльностi ним використовуються фiнансовi ресурси, ям формуються як за рахунок внесш держав-членiв МВФ вiдповiдно до Тхшх квот в органiзацiï. Застосування шструменту квот дозволяе МВФ формувати базовi основи спiвпрацi мiж кражами та фондом в межах реалiзацiï задач, ям стоять перед фондом.
Для покращення власноТ фiнансовоï бази фондом здшснюються перiодичнi перегляди розмiрiв квот, що дозволяе посилити кредитний потен^ал фонду. Останнiй Чотирнадцятий загальний перегляд квот у 2009 роц i механiзмiв фiнансування у 2009 - 2016 роках в рамках шльгового та не шльгового кредитування було спрямовано в рамках шльгового кредитування для збтьшення фшансово!' пщтримки найбiднiших краТн з Трастового фонду на ц^ скорочення бiдностi та сприяння економiчному росту. В 2015 роц норми та лiмiти було збтьшено на 50%, враховуючи безпроцентш умови кредитiв до кiнця 2016 року, а за надзвичайним фшансуванням нульова ставка е постшною; в рамках не шльгового кредитування було збтьшено лiмiти для попередження криз та зменшення ланцюгово!' реакцiï при системних кризах [12].
Значимють впливу потен^алу МВФ визначаеться не лише сшльною зацiкавленiстю й iнтересами в його дiяльностi 189 краïн-членiв, але й його ресурсною базою та впливом на фiнансово-економiчну пол^ику уах-краш членiв та усе фiнансове середовище. Пюля останнього пiдвищення квот МВФ сукупш ресурси квот становлять майже 467 млрд. СДР (650 млрд. дол. США). За потреб фонд може залучати позиковi ресурси для поповнення квотних ресурав. Ним сформовано новi угоди про позики, ям, з одного боку, е страховим шструментом, та, з шшого боку, можуть забезпечити додаткове надходження кош^в майже на 280 млрд. СДР (387 млрд. дол. США) [12]. За нашими розрахунками сукупш ресурси квот МВФ формують фонд фшансових ресурав, який у 2016 роц дорiвнювaв 0,83 % сукупного св^ового ВВП, та з урахуванням додаткових можливостей фонду, що пов'язаш з укладеними про позики угодами, - 1, 23%.
Фшансово-кредитш ресурси МВФ надае через групу проекпв, що передбачае використання вщповщних фшансово-кредитних мехaнiзмiв та застосування вщповщних шструмен^в фшансування проекпв МВФ.
Мiжнaроднa техшчна допомога «в^грае роль важливого iнструменту розвитку краТни, що сприяе впровадженню в краТш-рецишенл iнституцiйних реформ, структурнiй перебудовi економiки, розвитку ключових секторiв економки, пiдтримцi пiдприемництвa, реформуванню законодавства та шшим ринковим перетворенням, створюючи основу для притоку в крашу швестицшного кашталу та подальшоТ взaемодiï зi свiтовою економiкою». Отримання мiжнaродноï техшчноТ допомоги потребуе врахування особливостей надання такоТ допомоги залежно вiд донорiв, якi можуть бути двостороннiми та багатостороншми, та нaпрямiв спiвробiтництвa з ними, вщповщно до яких надаеться така допомога. Двосторонш донори - це уряди краТн, якi надають допомоги через посольства або спецiaлiзовaнi фонди, а багатосторонш донори -це мiжнaроднi оргaнiзaцiï, що надають як фшансову, так i техшчну допомогу. МТД в бiльшостi випадш надходить в склaдi системних позик, не становить значноТ питомоТ ваги (близько 10 %) i фшансуються на грaнтовiй основi [15, С. 14, 18-19].
Техшчна допомога в рамках МВФ передбачае пщготовку кaдрiв в посиленш потенцiaлу щодо розробки та проведення ефективноТ полiтики в галузях податковоТ сфери, упрaвлiння витратами, грошово-кредитноТ та курсовоТ полiтики, нагляду й регулювання банмвською та бюджетною системами, упорядкуванням статистики, розробки законодавства. МВФ в межах впроваджуваноТ пол^ики в УкраТш спрямовуе свою дiяльнiсть на формування засад ринковоТ економки та надае МТД у трьох напрямах: пщтримка фiскaльноï та валютноТ полiтики; розробка та перегляд економiчного та фiнaнсового законодавства, вiдповiдних норм i
процедур; розбудови потен^алу центральних банкiв, казначейств, податкових та митних служб i статистичних послуг. У рамках двостороннього сшвроб^ництва з Украшою найбтьшими за обсягами е МТД, яка видтяеться США, значну допомогу надають Канада, Великобриташя, Ымеччина, Нiдерланди, Швецiя i Япошя (при чому краïни - члени 6С надають ресурси як по двостороншм, так i багатостороннiм каналам) [12; 6, С. 80-81; 15, С. 19].
До офщмних джерел фшансових ресурав вiдносяться фонди Групи Свп"ового банку (ГСБ). Мiсiею Свп"ового банку визначено подолання бiдностi i пщвищення добробуту населення краш iз низьким та середнiм рiвнем доxодiв. Для досягнення зазначеного цiлями дiяльностi передбачено забезпечення загального зростання, захист вщ ризикiв нiвелювання надбань розвитку. Головним завдання дiяльностi ГСБ визначено: «Лшвадац крайньоï бiдностi до 2030 року i прискорене забезпечення стшкого загального добробуту» [3].
Для фшансування проектв ГСБ використовуються як донорська допомога, так i сшвфшансування. Останне передбачае певш витрати держави (бюджетних фондiв центрального уряду або мюцевих громад) у фшансуванш проектв. Так, при фшансуванш проектв теxнiчноï допомоги участь держави становить 10% вартосп, а для iнвестицiйниx проектiв - 25%. Формою участ у фшансуванш проеклв може бути створення шфраструктури або постачання, надання офiсниx примщень та залiв для засiдань, покриття накладних витрат, пов'язаних iз оплатою електроенерги, телефонних послуг, канцтоварiв тощо, надання персоналу для роботи по проекту [15, С. 67, 89].
Актуальним для краш з трансформацмною економкою, у тому чи^ для Украши, е досягнення цiлей [9; 15, С. 9 - 10], пов'язаних з використанням зовшшшх фшансових ресурав та мiжнародноï теxнiчноï допомоги:
- прискорення економiчниx реформ;
- формування ефективно^ системи використання фшансово^ допомоги вiд зовнiшнix донорiв;
- розробка та запровадження меxанiзмiв i процедур шституцшного забезпечення процесiв, процедур надання, надходження зовшшшх ресурав, що пов'язаш з реформуванням системи управлшня державними фшансами;
- розробка та запровадження нових шструментв управлшня та координацп донорською допомогою (наприклад, Донорська Матриця - ДМ), що вщображають нов^ш досягнення в електронних управлшських шформацшних системах та дозволяють узгодити донорськ iнiцiативи, стратегiчнi цiлi, виявляють неузгодженосп, рееструють досягнення та дозволять визначати заходи та напрями реформування.
Уряд Украши розглядае мiжнародне фшансове i техшчне спiвробiтництво з державами та мiжнародними органiзацiями як потужне джерело та ефективний шструмент фшансування економiчного розвитку [14]. За уа роки незaлежностi наша краïна активно використовувала зовшшш джерела фiнaнсувaння розвитку (див. рис. 1). Середне значення зовнiшньоï склaдовоï державного та гарантованого державою боргу за 1992-2016 роки становить 66,99%. М^мальна частка зовшшшх джерел фшансування становила 12,81 % у 1992 р. та 51,34 % у 2013 р., а максимальне - 81,86 % у 1999 р. При тому, що в 1999 р. показник вщношення зовшшнього державного та гарантованого державою боргу до ВВП дорiвнювaв 49,91 % i в наступш 2000-2001 роки уряд вимушений був проводити реструктуризацш зовшшнього боргу перед Паризьким та Лондонським клубами кредиторiв.
1 200 000,00 1 000 000,00 800 000,00 600 000,00 400 000,00 200 000,00 0,00
90,00
80,00
70,00
60,00 п.
50,00
40,00 m
30,00
20,00
10,00
0,00
23456
ШО) О) О) О) О) 0)0) О) О) О) О)
от-одсо-чгюсо^оосво 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 1 1 1 00000000000000 22222222222222
2222222222222222222222222 3333333333333333333333333
□ Зовшшнш гарантований державою борг
□ Зовшшнш державний борг
-Вщношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП, % -Вщношення зовшшнього державного та гарантованого державою боргу до ВВП, %
Рисунок 1. Динамка зовшшнього державного та гарантованого державою боргу Украши в 1992-2016 роках
Примiтка. Побудовано за матер'алами Мiнiстерства фнансв УкраУни. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/
Велика частка зовшшнього державного та гарантованого державою боргу мала мюце в УкраТш в 20062007 роках - 79,38 % та 78,81 % вщповщно. Пол^ика уряду, спрямована на скорочення розмiрiв державного боргу, дала позитивы результати, ям визначилися скороченням боргового навантаження i показник вщношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП скоротився до 11,75 % i 9,70 % вщповщно, що не потребувало активних методiв управлшня державним боргом (зокрема його реструктуризацп) у зв'язку з значною часткою зовшшнього фшансування.
С^мке нарощування державного та гарантованого державою боргу у 2014-2016 роках виявилося i в зростанш його частки по вщношенню до ВВП (70,26%; 79,42%; 80,97% вщповщно) та зовшшньо!' складовоТ залучення фшансових ресурав (55,42%; 66,15%; 56,87% вщповщно). ÏÏ скорочення у 2016 р. майже на 10% було наслщком реструктуризацп' боргу в 2015 р.
Дослщжуючи вагомють джерел фшансування в контекст ринковоТ та неринковоТ складових то, пщходи та бачення вп"чизняних науков^в щодо доцшьносп Тх використання змшювались та, вщповщно, змшювалася державна пол^ика щодо Тх використання. На кшець 2015 року ринкове фiнaнсувaння державного та гарантованого державою боргу становило 58,57 % при тому, що на внутршш борговi зобов'язання припадало 32,15 % державного та гарантованого державою боргу, а на зовшшш борговi зобов'язання - 26,42 %. Варто також враховувати, що не ва борговi папери е ринковими за своТ'ми параметрами, вщповщають вимогам бiржовоï торгiвлi та вiльно обертаються на ринку, а також те, що в умовах нестабтьносп та низьких кредитних рейтинпв суверенних позичальниюв, для формування зацкавленосл кредиторiв i зниження Тх ризимв щодо таких боргових пaперiв почали використовувати шструмент зовнiшнiх гaрaнтiй за суверенними борговими зобов'язаннями. Так, наприклад, уряд США вже декiлькa раз виступав гарантом за зовшшшми суверенними борговими зобов'язаннями УкраТ'ни. Це, на нашу думку, ще раз пщтверджуе вaгомiсть шституту держави в умовах глобaлiзaцiï та необхщнють удосконалення форм спiвробiтництвa суверенних краТ'н.
Cпiвробiтництво з МФО дозволяло залучати фшансово-кредитш ресурси мiжнaродних шституцш для реaлiзaцiï програм i проекпв вiдповiдно до спiльних полiтик св^ово!' спiльноти та зaгaльносвiтових прiоритетiв. Динамка використання ресурав МФО урядом УкраУни за 2011-2016 роки наведено на рис. 2.
Вперше незалежна Украша в 1992 р. залучила в рахунок державного боргу зовшшш ресурси вщ бвропейського Сшвтовариства в розмiрi 37,26 млн. дол. США, з наступного року - ресурси Св^ового банку в розмiрi 69,18 тис. дол. США та в 1994 р. Уряд надав державш гаранти' для залучення ресурав МВФ на суму 279,21 млн. дол. США. В послiдуючi роки сшвроб^ництво з зазначеними мiжнaродними фшансово-кредитними шститу^ями продовжувалося. З 1997 р. Св^овий банк почав надавати кредитш ресурси вже й пщ держaвнi гаранти. В 1998-1999 рр. державний та гарантований державою борг було сформовано i за рахунок ресурав 6БРР.
S 80,00 О 70,00 сц 60,00 S 50,00 || 40,00 J 30,00 20,00 10,00 0,00
i mi
40,00
35,00
30,00
25,00
20,00
15,00
10,00
5,00
0,00
31.12.2011 31.12.2012 31.12.2013 31.12.2014 31.12.2015 31.12.2016 Загальна сума державного та гарантованого державою боргу
Обсяги заборгованосп за позиками, одержаними вщ МФО, у склaдi державного та гарантованого державою боргу
■Частка заборгованосп за позиками, одержаними вщ МФО, у склaдi державного та гарантованого державою боргу, %
Рисунок 2. Динамка фшансування Украши за рахунок pecypciB МФО у 2011-2016 роках.
npuMimKa. Побудовано на матер'алах MiHicmepcmea фнансв УкраУни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua/
Зазначеш шституци продовжували сшвпрацю з Украшою i в 2000-2005 роках, i надавали доступ до мiжнaродних офщмних джерел фшансових ресурав. Головним донором в 2000-2005 роках був Свп"овий банк, частка його ресурав була в середньому за рк в розмiрi 15,48 % державного та гарантованого державою боргу. Частка МВФ в цей перюд в середньому становила 11,92 %, але тенден^я була спадаючою (з 14,62 % у 2000 р. до 7,67 % у 2005 р.). Ресурси фонду надходили до УкраУни пщ державш гаранти. Варто вщмп"ити, що протягом 2000-2005 ромв обсяги ресурав, що надходили вщ МВФ, скоротилися майже в 2 рази.
Остaннi роки перелк МФО - кредиторiв УкраУни розширився i доповнився бвропейський 1нвестицшним банком i Фондом чистих технологш (МБРР), а також бвропейським сшвтовариством з атомно!' енергiï, який надав ресурси пщ держaвнi гaрaнтiï. З рис. 3. видно, що частка заборгованост УкраУни перед МФО е значною, i в 2001-2016 роки в середньому щорiчно становила 27,09 % ( максимальною була в 2011р., а м^мальною у 2013 р.).
За роки сшвроб^ництва Св^овий банк затвердив для УкраУни 50 позик загальним обсягом 10,1 млрд. дол. США, з яких отримано 7,4 млрд. дол. США [7]. Група Св^ового банку надае Укра!'ш фшансово-кредитну допомогу у виглядi позик на пол^ику розвитку (ППР), швестицшних проекпв та гарантш, спрямованих на пщтримку реформ, вдосконалення державного та розвиток приватного сектора, консультаци' з оргашзаци' та проведення структурних реформ, регуляторно!' полiтики, полiпшення iнвестицiйного ^мату, а також виступае вагомим джерелом фшансування краТни. Проекти ГСБ передбачають впровадження реформ в систему бюджетного врядування, покращення прозорост та пщзв^носп в державному сектора забезпечення стабтьносп в бaнкiвському секторi; пiдвищення ефективност використання державних ресурсiв, систем охорони здоров'я та со^ального захисту. На стади реaлiзaцiï в Укрaïнi перебувае 10 проекпв, метою яких е модершза^я iнфрaструктури, зокрема в енергетичному, транспортному i комунальному секторах, модершза^я системи со^ально!' пiдтримки.
бвропейська штегра^я краТни потребуе не лише адаптацш нaцiонaльного законодавства до норм 6С, але й запровадження нового шструментарш спiвпрaцi, iмплементaцiï угод про партнерство й сшвроб^ництво, внесення вiдповiдних коректив в стратепю нaцiонaльного розвитку тощо.
Особливютю надання донорсько!' допомоги з боку 6С е формування сшльно!' полiтики та коригування спiльних дш Представництвом 6С в межах програми европейсько!' iнтегрaцiï i донорсько!' стратеги щодо УкраУни, незалежно вщ джерел фшансування допомоги. Попереднш досвiд коригування тако!' допомоги в Укрaïнi (за допомогою моделей Агенци, Департаменту центрального Уряду) виявився невдалим. Тому продовжуеться активний пошук адекватно!' моделi пщвищення ефективност координацп допомоги та шституцшно!' спроможностi вiдповiдно до Звiту ПРООН (2007) та Обстеження 6С з питань мошторингу реaлiзaцiï Паризько!' деклараци' щодо пiдвищення ефективностi зовнiшньоï допомоги (2008). Головними проблемами використання мiжнaродноï техшчно!' допомоги експерти видiляють [15, С. 14, 22] низький рiвень шституцшно!' ефективност та спроможностi координацп' мiжнaродно!' допомоги, розпорошенiсть координацй та укомплектування квaлiфiковaними фaхiвцями урядових структур, що отримують мiжнaродну допомогу, шституцшна неструктуровaнiсть.
Пiдвищення довiри до шституту держави дозволяе не лише виконувати функци' та забезпечувати своечaснiсть !'х фiнaнсувaння, але й за допомогою державного регулювання удосконалювати перерозподт фшансових ресурав мiж рiвнями, сферами та галузями нацюнально!' економiки, забезпечувати доступ зовшшшх iнвестицiйних, кредитних та фшансових ресурав вщ МФО, урядiв шших кра!'н i свiтового фiнaнсового ринку.
Висновки. Залучення ресурав iз зовшшшх офщшних джерел, у рiзних iнвесторiв, в рiзних формах, на рiзних умовах i з застосуванням вщповщних шструмен^в при вивaженiй фiнaнсовiй пол^и^ та досконалому мехaнiзмi забезпечуе диверсифкацш ризикiв. 1нститут держави формуе вщповщний вплив на рух потокiв фшансових ресурав, який забезпечуе позитивний вплив на розвиток нацюнально!' економки вщповщно до стратеги' сусшльного розвитку, сформованих мiжнaродних домовленостей iз дотриманням загальнодержавних та загальносв^ових прiоритетiв розвитку. Суверенна краУна мае переваги при залученш зовнiшнiх офiцiйних фiнaнсових ресурсiв у порiвняннi з iншими економiчними суб'ектами, що визначаються довiрою до суверенно! держави, ïï пiдтримкою на мiжнaроднiй aренi та кращими умовами !'х отримання. Використання додаткових фiнaнсових ресурав iз зовнiшнiх офiцiйних джерел дозволяють впроваджувати нов^ш технолог^ та мехашзми фiнaнсувaння МФО, що забезпечуе удосконалення управлшня фiнaнсовими ресурсами та пщвищуе результaтивнiсть !'х використання.
Список використаних джерел
1. Богдан Т. Регулювання боргових процес'т на новому emani розвитку св 'тово)' ф1'нансовоУ системи / Т. Богдан // Всн. нац. банку УкраУни. - 2010. - № 8(174). - С. 18-24.
2. Висновок щодо ф'нансовоУ звтностi за 2015 та 2016 роки проекту «Модернзаця системи соц'альноУ пiдmримки населення УкраУни», що пдтримуеться позикою М/'жнародного банку реконструкцИ та розвитку. Рахункова палата УкраУни // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua/doccatalog/document/16751274/Vysn_7-4_2017.pdf?subportal=main
3. Годовой отчет 2016: Свтовий банк// [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.vsemirnyjbank.org/ru/about/annual-report
4. Державне ф/'нансове регулювання економ'чних перетворень: монограф'я / 1.Я. Чугунов,
A.В. Павелко, Т.В. Канева та н.; за заг. ред. А.А.Мазарак. - К.: КиУв. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. - 376 с.
5. Доклад по вопросам глобальной финансовой стабильности: Аналитическое резюме. МВФ, апрель 2017 г. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.imf.org/external/russian/index.htm
6. Економiчний суверентет УкраУни: монограф 'я / А. А. Мазарак, Т.М. Мельник, В. В. Юхименко,
B.М. Костюченко та ¡н..; за заг. ред. А.А. Мазарак та Т.М. Мельник. - К.: КиУв. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. - 700 с.
7. 1нформацйна довдка щодо спвробтництва УкраУни з Мiжнародним банком реконструкцИ та розвитку/ MiHicmepcmeo фнансв Украни [Електронний ресурс режим доступу: http://195.78.68.18/minfin/control/uk/publish/article7showHidden =1&art_id=408929&cat_id=353161&ctime=1424181872977
8. Козюк В. В. Оптимальний р'тень боргового навантаження: глобальн зрушення та швидкоплинн очкування /В.В. Козюк//Фiнанси УкраУни. - 2012. - № 1(194) - С. 78-94.
9. Колосова В. П. Спiвробiтництво УкраУни з мiжнародними установами та секторальна бюджетна пдтримка / В. П. Колосова . - К. ДННУ «Акад. фн. управлння, 2013. - 256 с.
10.Лютий 1.0. Державний кредит та боргова полтика УкраУни : монограф'я / 1.0. Лютий, Н.В. Зражевська, О.Д. Рожко. - К. : ЦУЛ, 2008. - 352 с.
11.Матерiали Мiнiстерства ф'танс'т УкраУни. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/
12. Основные сведения об МВФ: Международный Валютный Фонд Информационная справка [Електронний ресурс]. Режим доступу: //http://www.imf.org/external/np/exr/facts/glance.htm
13.Паризька деклараця щодо пдвищення ефективностi зовншньо'У допомоги : Деклараця [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/998_271
14. Про схвалення Стратеги залучення, використання та монторингу м'жнародно'У техн'чноУ допомоги i сп'троб'тництва з мiжнародними фiнансовими органзацями на 2013-2016 роки : Розпорядження Кабнету Мiнiстрiв УкраУни в'д 11.09.2013 № 697-р [Електронний ресурс] Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/697-2013-%D1%80
15.Ресурси мiжнародних органзацй для цтей розвитку: Пойбник з програмування та координацИ проект'в/ Л. Кстерський, К. Пргмор, У. Скс, Б. Пргмор, Т. Липова. Мнстерство фнансв УкраУни. Управлння спвробтництва з державами донорами для цлей розвитку. - 2012. - 152 с.
16.С'!дельникова Л.П. Боргова полтика УкраУни в умовах нестабшьно'Уекономки /Л.П. Сдельникова //Економка i держава. - 2011. - № 9. - С. 4-7.
17.УкраУна в М'жнародному валютному фондi : Вступ УкраУни до МВФ / За ред. Г.О. П'ятаченко, О.К. Сременко /Н.-д. фн. н-т. - К., 1997. - 146 с.
18.IMF Financial operations / Finance Department, International Monetary Fund. - Washington, D.C. : International Monetary Fund, 2016. - 194 p. [Електронний ресур]. Режим доступу: // http://www.imf.org
References
1. Boghdan T. Reghuljuvannja borghovykh procesiv na novomu etapi rozvytku svitovoji finansovoji systemy [Regulation of debt processes at a new stage in the development of the world financial system] // Visnyk of the National Bank, 2010. - № 8(174). - P. 18-24.
2. Accounting Chamber of Ukraine, «Vysnovok shhodo finansovoji zvitnosti za 2015 ta 2016 roky proektu «Modernizacija systemy socialjnoji pidtrymky naselennja Ukrajiny», shho pidtrymujetjsja pozykoju Mizhnarodnogho banku rekonstrukciji ta rozvytku» [Conclusion on the financial statements for 2015 and 2016 of the project «Modernization of the system of social support of the population of Ukraine» supported by the loan of the International Bank for Reconstruction and Development] : http://www.ac-rada.gov.ua/doccatalog/document/16751274/Vysn_7-4_2017.pdf?subportal=main
3. The World Bank, «The report of the World Bank «World Development Report 2016: Governance and the Law»«, : http: www.vsemirnyjbank.org/ru/about/annual-report.
4. Chughunov I.Y., Pavelko A.V., Kanjeva T.V. etc. Derzhavne finansove reghuljuvannja ekonomichnykh peretvorenj [State financial regulation of economic transformations]. - Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv, Ukraine, 2015. - 376 p.
5. The International Monetary Fund, Doklad po voprosam ghlobaljnoj fynansovoj stabyljnosty: Analytycheskoe rezjume. MVF, aprelj 2017 gh. [Global Financial Stability Report. Getting the Policy Mix Right, April 2017] : http://www.imf.org/external/russian/index.htm
6. Mazaraki, A.A. Mel'nyk, T.M. Yukhymenko, V.V. Kostiuchenko, V.M. etc. Ekonomichnyj suverenitet Ukrainy [Economic sovereignty of Ukraine], Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv, Ukraine, 2015. - 700 p.
7. The Ministry of Finance of Ukraine, Informacijna dovidka shhodo spivrobitnyctva Ukrajiny z Mizhnarodnym bankom rekonstrukciji ta rozvytku [«Information of the Ministry of Finance of Ukraine «Information note on cooperation between Ukraine and the International Bank for Reconstruction and Development»«], : http://195.78.68.18/minfin/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id =408929&cat_id=353161&ctime=1424181872977
8. Kozjuk V.V. Optymaljnyj rivenj borghovogho navantazhennja: ghlobaljni zrushennja ta shvydkoplynni ochikuvannja [The optimal level of the debt load: global shifts and fast-moving expectations] // Journal «Finance of Ukraine», 2012. - № 1(194) - P. 78-94.
9. Kolosova V.P. Spivrobitnyctvo Ukrajiny z mizhnarodnymy ustanovamy ta sektoraljna bjudzhetna pidtrymka [Cooperation of the Ukraine with international institutions and sectoral budget support], Kyiv, DNNU The Academy of Financial Management, 2013. - 256 p.
10.Ljutyj, I.O. Zrazhevsjka, N.V. Rozhko, O.D. Derzhavnyj kredyt ta borghova polityka Ukrajiny [The state credit and the debt policy of Ukraine], Kyiv, Centr Uchbovoyi Literaturi, 2008. - 352 p.
11.The Ministry of Finance of Ukraine, available at: http://www.minfin.gov.ua/
12.The International Monetary Fund «The IMF at a Glance» : http://www.imf.org/external/np/exr/facts/glance.htm
13.President of Ukraine, Decree of the President of Ukraine «On Ukraine's Accession to the Paris Declaration on Improving External Aid Effectiveness»,: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/998_271
14.Accounting Chamber of Ukraine, Decision the Accounting Chamber of Ukraine About the approval of the Strategy for the Involvement, Use and Monitoring of International Technical Assistance and Cooperation with International Financial Institutions for 2013-2016»,: //http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/697-2013-%D1%80
15.Kisters'kyj, L. Prihmor, K. Siks, U. Prihmor, B. and Lypova, T., Resursy mizhnarodnykh orhanizatsij dlia tsilej rozvytku: Posibnyk z prohramuvannia ta koordynatsii proektiv [Resources of International Organizations for the Development: A Manual for Programming and Coordination], Ministry of Finance of Ukraine, Kyiv, 2012, - 152 p.
16.Sideljnykova L.P. Borghova polityka Ukrajiny v umovakh nestabiljnoji ekonomiky [The debt policy of the Ukraine in conditions of unstable economy] // Journal «Ekonomika ta derzhava», 2011. - № 9. - P. 4-7.
17.P'jatachenko, Gh.O. Jeremenko O.K. etc. Ukrajina v Mizhnarodnomu valjutnomu fondi: Vstup Ukrajiny do MVF [Ukraine in the International Monetary Fund: Ukraine's accession to the IMF] / The Scientific and Research Financial Institution under the Ministry of Finance of Ukraine, Kyiv, 1997. - 146 p.
18.The International Monetary Fund, «IMF Financial operations» / Finance Department, International Monetary Fund. - Washington, D.C.: International Monetary Fund, 2016. - 194 p.: //http://www.imf.org
ДАН1 ПРО АВТОРА
Кучер Галина BiKTopiBHa, кандидат eKOHOMi4HMx наук, доцент кафедри фшанав Кшвський нацюнальний торговельно-економiчний ушверситет, Поштова адреса: 02156, м. Кш'в, вул. Юото, 19. е-mail: galinakucher@bigmir. net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Кучер Галина Викторовна, кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов Киевский национальный торгово-экономический университет, Ул. Киото, 19, г. Киев, 02156, Украина е-mail: galinakucher@bigmir. net
DATA ABOUT THE AUTOR
Galyna Kucher, Ph.D. in Economical Science, Associate Professor Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv
19. Kioto Street, Kyiv, 02156, Ukraine е-mail: galinakucher@bigmir. net
УДК 331.5: 519.8
ВПЛИВ ДИСБАЛАНС1В ФОНДОВОГО РИНКУ УКРА1НИ З УРАХУВАННЯМ Т1НЬОВИХ СХЕМ НА ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК КРА1НИ
Лук'яненко 1.Г., Марковська М.Ю.
Предметом дослдження е моделювання та емп1'ричний aнaлiз впливу дисбаланса фондового ринку УкраУни та обcягiв тньового сектору на економ'чний розвиток кра'Уни.
Метою дослдження е aнaлiз особливостей та масштаб'т впливу дисбаланс'в фондового ринку УкраУни на мaкроeкономiчнi показники кра'Уни з урахуванням тньових схем на основа побудованих економетричних моделей панельних даних.
В процес дослдження було використано загальнонауковi методи анализу та синтезу, методи порiвняльного анализу, узагальнення, систематизаци та групування даних, а також сучасний економко-математичний тструментар^й, зокрема методи та модели панельних (лонгтюдних) даних.
Результати роботи. Фондовий ринок е одним ¡з найбльш ефективних механ1зм1в залучення та перерозподлу кап1тал1в та в1д1грае важливу роль у приcкорeннi економ1чного розвитку практично всх кра'Ун свту. В той же час, невпорядкований та неузгоджений процес формування укра'Унського фондового ринку разом ¡з складною eкономiчною та полтичною ситуацею в краУш призвели до того, що вн не повною м'рою виконуе функцИ та призначення, що приmaмaннi ефективним фондовим ринкам розвинутих кра'Ун. В першу чергу, це пов'язано з тим, що фондовий ринок УкраУни ще дос характеризуеться фрагментарнстю; значними бар'ерами для проходження процедури лстингу та участ1 у торгах; проблемами з цноутворенням, можливстю снування корупцйних схем та нелегальних операцй з цнними паперами, а також наявнютю суттевих дисбаланса.
