CC BY
17
Рура И.В. Анализ формирования бюджета пенсионного фонда Украины на региональном уровне
Проанализировано формирование доходной части бюджета Пенсионного фонда Украины на региональном уровне. Сконцентрировано внимание на структурном соотношении плательщиков единого страхового взноса в Пенсионный фонд, количеству пенсионеров и среднем размере пенсии.
Ключевые слова: пенсионная реформа, Пенсионный фонд Украины, страховые взносы, страховые лица, единый социальный взнос, пенсия, оплата труда.
Rura I.V. Analysis of budget pension fund of Ukraine on regional level
The article analyzes the formation of budget revenues of the Pension Fund of Ukraine at the regional level. Focused attention on the structural correlations pay the premiums to the Pension Fund, the number of pensioners and the average pension.
Keywords: pension reform, the Pension Fund of Ukraine, insurance premiums, insurance person, a single social contribution pension pay.
УДК 631.1 Мол. наук. ствроб. Л.1. Сахарнацька1; маг^тр М.Я. Височанська2
ВПЛИВ 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ФАКТОР1В НА АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Розглянуто основш аспекти швестицшних факторiв агропромислового комплексу, придшено особливу увагу негативним явищам, яга впливають на ефектив-шсть функцюнування втизняних сшьськогосподарських шдприемств. Запропоно-вано можливi шляхи виходу з кризи i шдвищення конкурентоспроможност укра-!нсько! продукци на свгговому ринку.
Ключовг слова: аграрний сектор, швестици, iноземнi швестици, швестицшний ^мат, швестицшна дiяльнiсть.
Постановка проблеми. На сьогодш спостершаеться тенденщя дефь циту й дорожнеч1 продовольства, коли потр1бно визначити, що стале та зба-лансоване економ1чне зростання у сшьському господарств1 базуегься насам-перед на потреб1 ютотного збшьшення обсягу швестицш. Збшьшення рол1 довготермшового кредитування др1бних 1 середшх фермер1в та залучення шоземних швестицш е вир1шальними факторами забезпечення ефективного розвитку в галуз1 агропромислового комплексу. За умов занепаду сшьського господарства щ питання набувають особливо! актуальности В1д !хнього вирь шення на сучасному еташ значною м1рою залежить вщновлення та збшьшен-ня матер1ально-ресурсного потенщалу, зростання р1вня виробництва та кон-курентоспроможносп сшьськогосподарсько! продукци на внутршньому 1 зовшшньому ринках, виршення всього спектра сощально-економ1чних проблем. Бюджетний дефщит, зменшення державно! тдтримки сшьськогоспо-дарських товаровиробниюв, фшансова залежнють Укра!ни вщ шоземних держав посилюють актуальнють виршення проблеми рацюнал1зацп ! шдвищен-ня ефективносп використання наявних ! доступних швестицшних ресуршв.
Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй. Зазначену проблему широко вщображено в працях вчених Укра!ни та близького заруб1жжя, таких як: О. Алимова, I. Бистряков, Б. Буркинський, О. Голуб, О. Гудзь, С. Дорогун-
1 Закарпатський репональний Центр сощально-економ1чних i гумаштарних дослщжень НАН Украши;
2 Львiвський нацiональний аграрний унiверситет
цов, М. Кгсшь, М. Коденська, Д. Крисанов, В. Куценко, А. Лисецький, М. Малж, П. Саблук, В. Степанов, В. Трегобчук, М. Фащевський, С. Харiч-ков, М. Хвесик, В. Шевчук, О. Шпичак, М. Щурик та ш. Однак переважна бшьшють наукових дослiджень стосуються загального мехашзму швести-цшно! дiяльностi, розроблення теоретичних основ, тому не виршет питання щодо розрахункiв ефективностi, привабливостi агротдприемств [5, с. 62].
На думку укра1нських вчених, а саме М. Кожемякшо!, неодмiнною умовою прискореного розвитку сiльського господарства й подолання кризо-вих явищ е активiзацiя швестицшно! дiяльностi, нарощування виробничого потенцiалу галуз^ впровадження досягнень науково-технiчного прогресу. Г. Спаський переконаний, що iнвестування е одшею з основних форм фшан-сового забезпечення сiльськогосподарського виробництва [5, с. 62-63].
Виклад основного матер1алу. У сшьському господарствi Львiвщини дж>ть аграрнi формування рiзних форм власносп, органiзацiйно правових форм господарювання. Уш агроформування можна подiлити на два велик сек-тори - особиста господарства населення i сiльськогосподарськi тдприемства.
Активна iнвестицiйна дiяльнiсть в аграрному секторi сприяе збшьшен-ню обсяпв сiльськогосподарського виробництва, пiдвищенню прибутковостi аграрних пiдприемств, розширенню 1хньо1 виробничо1 дiяльностi, створенню додаткових робочих мiсць на селi та промислових пiдприемствах, зростанню рiвня задоволення споживчих потреб населення уше! кра1ни й полiпшення розвитку сощально! сфери села [2, с. 74].
Незадовшьний стан швестицшно! дiяльностi у сiльському господар-ствi зумовлений також значною невiдповiднiстю цiн на сшьськогосподарську та промислову продукцiю. Майже п'ятиразовий диспаритет щн на закутвлю ресурсiв для виробничого процесу й вироблену аграрiем кiнцеву продукцiю призводить до зниження прибутковостi, а також, у деяких випадках, до збит-ковосп, яка зумовлена неможливiстю аграрного товаровиробника розрахува-тися за власними зобов'язаннями. Проте, незважаючи на перелiченi чинники швестицшно! привабливостi аграрного сектору економжи Укра!ни, швести-цiйнi вкладення як у сiльськогосподарське виробництво, так i в економiку за-галом щороку зростають [1].
Аналiзуючи досвщ провiдних пiдприемств галузi, варто зазначити: до-сягнути високого рiвня ефективност сiльськогосподарського виробництва можливо тiльки завдяки швестищям. Основним джерелом iнвестування аграрних шдприемств е власнi кошти, бюджетнi ресурси та кошти, залучеш з комерцiйних джерел. Проте суб'екти господарювання i державний бюджет не можуть належним чином проiнвестувати внутршш потреби.
Аналiз таблицi свiдчить, що, починаючи з 2006 р., обсяги швестицш в основний капiтал Львiвщини постiйно зростають. Особливо тiшить с^мке зростання в 2011 р., коли вони збшьшилися за 6 роюв у 12 разiв - вщ 95,4 млн грн у 2004 р. до 662,8 млн грн у 2011 р., хоча у 2009 р. рiзко знизи-лися майже вдвiчi - до 332,6 млн грн [4, с. 129]. 1нвестицшний ктмат безпо-середньо впливае на основш показники соцiально-економiчного розвитку кра!ни. Позитивний iнвестицiйний клiмат сприяе виршенню соцiальних проблем, забезпечуе високий рiвень зайнятосп населення, дае змогу оновлю-
4. Економiка, планування та управлшня в галузях
263
вати виробництво, проводити модертзацш й нарощування основних фондiв тдприемств, впроваджувати новiтнi технологи тощо. Отже, сьогоднi стабш-защя iнвестицiйного клiмату е найважливiшим завданням для Укра1ни [3].
Табл. 1нвестици в основний каттал за видами економiчно'iдiяльностiЛьвiвсько'iобл.*
Обсяги швестицш за галузями Роки До тд-сумку %
2006 2007 2008 2009 2010 2011
Всього 5875,5 8287,3 10799,3 6707,6 9123,1 13103,0 100,0
Сшьське господарство, мислив-ство, люове господарство 95,4 235,9 570,4 332,6 450,1 662,8 5,1
Сшьське господарство, мислив-ство та пов'язаш з ним послуг 84,0 211,0 549,8 321,9 431,0 643,9 4,9
Люове господарство та пов'язаш з ним послуги 11,4 24,9 20,6 10,7 19,1 18,9 0,2
Рибальство, рибництво 1,0 2,5 0,8 0,3 0,2 2,5 0,0
Промисловють 1606,6 2233,7 2935,8 1733,4 2093,3 2435,2 18,6
Буд1вництво 153,4 217,7 263,8 61,9 140,4 104,4 0,8
Примггка: *Згщно з [4, с. 129].
Незважаючи на полггичну та фшансову нестабiльнiсть у кра1ш, агроп-ромисловий комплекс, як i ранiше, залишаеться привабливим для iнвесторiв, хоча швестици в аграрний сектор вважаються ризикованими нав^ь для укра-!нських шдприемщв. Оскiльки Укра!на - все ж аграрна краша, тому обмежи-ти потенщал нашо! сшьськогосподарсько! галузi непросто [3]. Варто зазначи-ти, що прямi iноземнi швестици на Львiвщину - один з основних факторiв прискореного розвитку аграрних пiдприемств. На сьогодт обсяг iноземних iнвестицiй в аграрну сферу економжи е низьким, порiвняно з потребою.
Обсяг прямих шоземних iнвестицiй у Львiвську обл. з початку швес-тування на 1 Ычня 2011 р. становив 1 254 594,9 тис. дол. США. У розрахунку на одного мешканця припало 496,1 дол. прямих шоземних швестицш. З ура-хуванням переощнки, втрат та курсово! рiзницi в економiцi областi вiдбувся приркт сукупного обсягу iноземного капiталу на 14851,3 тис. дол. Упродовж 2011 р. на шдприемства та в оргашзаци Львiвщини надiйшло 146 460,0 тис. дол. США прямих шоземних швестицш, що майже у швтора рази бшьше, шж у 2010 р. (120 486,3 тис. дол.). Вкладання в економшу Львiвськоl обл. то-рiк здiйснили iнвестори з 29 кра!н свiту. З кра!н вС надiйшло 1221770,0 тис. дол. загального обсягу iнвестицiй, з СНД - 16 179,1 тис. дол. з шших кра!н свiту - 215 182,3 тис. дол. [4, с. 157-162].
0 Полыца Щ Австр1я ШП Кшр
1 Велика Бриташя й Имеччина И США
2006 ' 2007 ' 2008 2009 ' 2010 ' 2011 Рис. Прямi тоземт швестици у Львiвську обл. з крат свШу
Як бачимо з дiаграми, що лiдерами в швестуванш пiдприeмств Львiв-щини е партнери з Польщ^ Австрп, Кшру, Велико! Британп, Имеччини, США, але левову частку займае Польща. На щ кра!ни припало майже три чверт вiд загальнообласного обсягу прямих шоземних iнвестицiй.
На нашу думку, аграрний сектор ЛьвiвськоI обл., як i всiеI держави, незважаючи на важку економiчну кризу, все-таки залишаеться "iнвестицiйно привабливим" як для вичизняних, так i для iноземних iнвесторiв. Агропро-мислове виробництво Львiвщини мае певну кiлькiсть вiдмiнних рис стосовно АПК шших регiонiв щодо швестицшно! привабливостi. Варто зазначити, що певний перюд iнвестицiйна активнiсть спадала, це пов'язано з шфлящею та зниженням стшкосп нацiональноI валюти, дефiцитом бюджету, а здебшьшо-го - з прорахунками та недосконалiстю законодавства. Не велике фшансуван-ня галузi зумовили катастрофiчну спрацьованiсть устатковання, а збшьшення навантаження на одиницю застарiлоI техшки, що iстотно знижуе ефектив-шсть функцiонування аграрних пiдприемств, соцiальний занепад села, змен-шення капiтального будiвництва, зростання безробiття у сiльськiй мюцевосп. Подальший розвиток сiльського господарства залежатиме вiд полiтики держави у виконанш комплексу правових, органiзацiйних та економiчних захо-дiв, спрямованих на тдвищення ефективностi та стимулювання швести-цiйноI активностi.
Висновки та перспективи подальших досл1джень. Результати про-веденого дослщження свiдчать, що розмiри агропромислового комплексу певною мiрою впливають на ефектившсть виробництва. При цьому варто та-кож зауважити, що просте збшьшення масштабiв виробництва не завжди за-безпечуе зростання економiчного ефекту. Досягнути ефективностi виробництва можна лише у тому раз^ якщо кiлькiсть продукцiI стае новою, вищоI якостi. Отже, зростання обсягiв виробництва мае супроводжуватися ращ-ональним використанням виробничих потужностей, полшшенням техноло-гш, вдосконаленням форм внутрiшньогосподарськоI органiзацiI пращ.
Зауважмо, що бшьшють сiльськогосподарських тдприемств е збитко-вi. Вони використовують застарiлу технiку, а бiльшiсть обтевих коштiв ви-користовуеться не на оновлення устатковання, а на його поточний i катталь-ний ремонти. Отже, таке становище потребуе пошуку кращих методiв, таких як: доступнють довготермiнового кредитування та залучення фшансових ре-сурсiв з iнших галузей, насамперед переробноI промисловостi АПК.
На швестицшну активнiсть певною мiрою негативно впливае податко-вий тиск, що зменшуе обсяг обiгових коштiв, недостатш податковi пiльги для пiдприемств, недосконале державне регулювання процесiв цiноутворення. Зменшення податкiв мае вiдбуватися регулюванням податкових ставок, при цьому самi знижки мають надаватися за певш результати. Шдвищенню рiвня iнвестицiйноI привабливостi перешкоджае надто неефективний регулятивний режим. Найбшьше помiтно стримуе розвиток пiдприемництва наявнють складних адмiнiстративних процедур, якi повинш виконати пiдприемства й iнвестори для допущення Iх на ринок.
4. Економжа, планування та управлiння в галузях
265
Важливим етапом залучення iноземних iнвестицiй в швестицшш проекта, якi мало привабливi для iHBecTopa з боку прибутковосп, е надання пiльг iноземним швесторам. Основнi фактори для залучення шоземних швестицш:
• стимулювання 1мпорту та експорту (звшьнення ввд експортного мита);
• вдосконалення законодавчо! бази;
• зменшення податкового тиску;
• вдосконалення податково! системи;
• належна державна тдтримка;
• зниження ршня корупци;
• спрощення процедуры отримання дозвол1в, в1з та ш.;
• фшансове стимулювання шоземних швесторш;
• стимулювання концентраци аграрного виробництва;
• вдосконалення транспортно! шфраструктури.
Iнвестицiйнi ресурси, яю фактично використовуються, не забезпечу-ють розширеного вщтворення, а для певно! кiлькостi вiтчизняних пiдприемств основним джерелом швестицш е !хш власнi кошти. Як наслщок, у складному сташ перебувае матерiально-технiчна база сiльського господарства.
Л1тература
1. Бшьськнй I. Вплив швестицшних чиннигав на розвиток агропромислового комплексу Льв1всько! обл. / I. Бшьський, Г. 1ванницька. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/.. ./11biiclr.pdf.
2. Борейко 1.П. Оцшка швестицшно! д1яльносп тдприемств аграрного сектору економ1-ки / 1.П. Борейко // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 12. - С. 74.
3. Руда О.Л. 1нвестицшний кл1мат Укра!ни та проблеми його формування / О.Л. Руда. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.intkonf.org/ruda-olinvestitsiyniy-klimat-ukrayi-ni-ta-problemi-yogo-formuvannya.
4. Статистичний щор1чник Льв1всько! обласп за 2011 рж / Головне управлшня статистики у Льв1вськш обласп. - Льв1в. - 2012. - Ч. 1. - С. 129. - С. 157-162.
5. Хвесик Ю.М. 1нвестицшне забезпечення розвитку аграрно! сфери / Ю.М. Хвесик // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. 2011. - N° 12. - С. 62-63.
Сахарнацкая Л.И., Высочанская М.Я. Воздействие инвестиционных факторов на агропромышленный комплекс Львовской области
Рассмотрены основные аспекты инвестиционных факторов агропромышленного комплекса, уделено особенное внимание негативным явлениям, которые влияют на эффективность функционирования отечественных сельскохозяйственных предприятий. Предложены возможные пути выхода из кризиса и повышения конкурентоспособности украинской продукции на мировом рынке.
Ключевые слова: аграрный сектор, инвестиции, иностранные инвестиции, инвестиционный климат, инвестиционная деятельность.
Sakharnacka L.I., Visochanska M.Yа. Influence of investment factors on agroindustrial complex of Lviv area
The basic aspects of investment factors of agro-industrial complex are considered in the article, the special attention of row of the negative phenomena which influence on efficiency of functioning of domestic agricultural enterprises is spared. The possible ways of exit are offered from a crisis and increase of competitiveness of the Ukrainian products in the world market.
Keywords: agrarian sector, investments, foreign investments, investment climate, investment activity.
