CC BY
113
УДК330.322;338.43 (477.8) Пров. тж. О.1. Лиса -
1нститут регюнальних дослiджень НАН Украти
НАПРЯМИ П1ДВИЩЕННЯ ШВЕСТИЦШНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 АГРАРНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМ1КИ ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ
Розглянуто основш напрями вдосконалення швестищйио'1 дiяльностi в аграрному ceKTopi економiки областей Захiдного регюну Украши. Визначено шляхи тдви-щення швестищйио'1 привабливостi у сiльському господарствi регiону та заходи, що сприятимуть змiцненню та пiдвищенню рентабельностi сшьськогосподарського ви-робництва, покращенню iнвестицiйного iмiджу Украши та збiльшенню обсягiв залу-чення iноземних iнвестицiй та швестицш в основний капiтал, в ii економiку.
Ключов1 слова: швестицп, швестицшна привабливiсть, агропромисловий комплекс, аграрний сектор економ1ки.
На сьогодш для Украши сшьське господарство - ключова галузь, яка мае потужний швестицшний потенщал. Подальший розвиток аграрного сектору економжи Украiни визначаеться р1внем швестицшних можливостей та швестицшною привабливютю галузь Прюритетними напрямами реал1зац11" аграрно" пол1тики е нарощування виробництва та шдвищення конкурентос-проможност аграрного сектору, збшьшення експорту сшьськогосподарсько" продукцп, розвиток шфраструктури аграрного ринку, формування цшсно" системи фшансово-кредитного забезпечення агропромислового комплексу, вдосконалення мехашзм1в реал1зацй' та захисту прав громадян на землю, а та-кож створення привабливих умов для розвитку сощально" сфери села. Для реал1заци цих завдань i потр1бн1 шоземт швестици, що через низку причин надходять в економшу нашо" краши поки що в недостатньому обсязi [6].
Зпдно з даними Мiнiстерства аграрно" пол^ики Украши, основними галузями агропромислового комплексу Украши е: землеробство; тваринниц-тво; техшчне забезпечення агропромислового комплексу; харчова та пере-робна промисловiсть; ветеринарна медицина; рибне господарство; насшниц-тво та розсадництво Украши; садiвництво, виноградарство i виноробство; розвиток сiльських територш; контроль якостi; Укрголовдержкарантин. В ос-таннi роки вiдбулася деякi змши iнвестицiйних прiоритетiв у АПК. Основний прирют iнвестицiй було спрямовано в сшьське господарство, особливо у тва-ринництво. На сьогоднi сiльське господарство е одшею з найпривабливiших для iнвесторiв галузей.
Розвиток високотехнологiчних галузей агропромислового комплексу, створення нових i реконструкщя потужностей харчово" i переробно" промис-ловостi е одним з найбшьш прiоритетних напрямiв у сферi залучення шозем-них iнвестицiй в областях Захщного регiону Украши, який володiе значним потенцiалом для розвитку аграрного сектору, а саме: випдним географiчним розташуванням, сприятливими природно-клiматичними умовами, родючими землями. Природно-кшматичш умови сприятливi для вирощування переваж-но" бшьшост сiльськогосподарських культур, зокрема конкурентоспромож-них (ршак, круп,янi культури, пшениця, жито, кукурудза, цукровi буряки). Прiоритетними напрямами спецiалiзацii аграрного сектору для областей За-хiдного регiону Украши е: рослинництво (виробництво зерна, цукрових буря-юв, картоплi, овочiв, фруктiв (Волинська, Закарпатська, !вано-Франювська,
Львiвська, Рiвненська, Тернопiльська, Чернiвецька областi)); льону (Черш-вецька обл.); садiвництво, зокрема виноградарство та виноробство у Закар-патськш областi; тваринництво (виробництво молока та м'яса); птахiвництво; конярство, вiвчарство - в 1вано-Франювськш областi; кролiвництво, вiвчар-ство, рибне господарство - у Чершвецькш областi; харчова промисловiсть та перероблення сшьськогосподарсько! продукци (Волинська, Закарпатська, 1ва-но-Франкiвська, Львiвська, Рiвненська, Тернопшьська, Чернiвецька областi).
З метою забезпечення комплексного шдходу до формування сприят-ливого iнвестицiйного клiмату в Укршт, активiзащl швестицшно! дiяльностi в аграрному секторi економiки Мiнiстерством економiки Украши, М1тстер-ство аграрно! полiтики Украши, обласш Держадмшстраци розробили низку нормативно-законодавчих докуменлв. У межах сво!х повноважень Мшагро-полiтики Украши оргашзовуе виконання акпв законодавства i здшснюе сис-тематичний контроль за !х реашзащею [15]. Державне регулювання дiяльнос-т у сферi аграрно! полiтики здшснюеться на основi Стратегiй розвитку областей Захщного регiону Украши. Зпдно з положеннями Стратегiй розвитку, розроблено Програми розвитку швестицшно! дiяльностi в областях Захщного регiону Укра!ни [10] з використанням SWOT-аналiзу. Використання SWOT-аналiзу дае змогу визначити сильш та слабкi сторони стосовно розвитку сшьського господарства i перероблення сшьгосппродукци. У Захiдному регь онi Украши сильними сторонами е: багатопрофшьний сшьськогосподарський комплекс; повернення права власностi на землю селянам; становлення фер-мерських господарств; наявний досвщ господарювання в колективних госпо-дарствах; наявнiсть матерiально! бази для харчово! промисловостi.
Сприятливими чинниками для формування стабшьного швестицшного клiмату в областях Захiдного регюну е створення сучасних регiональних клас-терiв (у промисловостi, АПК, туризм^, розвиток виробництва екологiчно чисто! продукци, розвиток садiвництва, рибного господарства, конярства, вiвчар-ства. До слабких сторш можна вiднести: низьку ефектившсть сiльського господарства; дефiцит об^ових коштiв; рiзке скорочення кiлькостi функщону-ючих колективних сiльськогосподарських пiдприемств; скорочення обсяпв виробництва сшьгосппродукци переробно! промисловостц значне зменшення енергонасиченостi у сшьському господарствi; недостатне запровадження ш-тенсивних технологш; ризикованi природнi умови ведення сшьського господарства; дрiбнотоварне сшьгоспвиробництво; неефективне використання сшь-госпугiдь; неналагоджену систему збирання та реашзаци залишюв с/г продукци у селянських господарствах; занепад сировинно! бази (скорочення площ посiву технiчних культур, зменшення поголiв,я, iн.); несприятливе сшввщно-шення цiн на сiльгосппродукцiю та товари матерiально-технiчного забезпечення сiльського господарства; значна кшьюсть гiрських поселень з екстре-мальними умовами ведення сшьськогосподарського виробництва.
Iнвестицiйна криза в АПК останшх рокiв за економiчним змютом -прямий результат системно-фшансово! кризи аграрно-промислово! сфери. Чинники, що призвели до попршення iнвестицiйного клiмату в АПК [11]: 1) зменшення припливу фшансових ресурЫв у галузi АПК (падшня виторгу вiд реашзаци продукци) внаслщок скорочення платоспроможного попиту насе-лення на продовольство; 2) додаткове зниження прибутюв вiтчизняних ви-
робниюв через необгрунтовано високу частку iMnopTHoro продовольства на внутршньому украшському ринку (звуження ринку збуту); 3) здшснення в сти^ теpмiни кopiннoï перебудови вше1 системи бюджетних вiднoсин, вщ-мова вщ деpжавнoï пiдтpимки сiльськoгo господарства без адекватнoï ком-пенсацiï фшансових втрат виробникам продовольства; 4) збереження моно-пoлiзoванoï структури промислового сектору втизняного АПК i вiдсутнiсть ринкових механiзмiв, регулюючих цiнoвi взаемини сшьськогосподарських, переробних, тopгoвo-закупiвельних i ресурсоощадних шдприемств. Попр-шення фiнансoвo-ваpтiсних пpoпopцiй мiжгалузевoгo oбмiну, формування дисбалансу мiж прибутками i витратами; 5) незавершешсть процеЫв земель-но1' реформи та шституцшних перетворень в сiльськoму гoспoдаpствi та в су-мiжних галузях АПК.
1нвестицшш процеси в АПК мають такi складнoщi: наявнiсть кризо-вих чинниюв загального макpoекoнoмiчнoгo характеру; нестабшьшсть еконо-мiчних пpoцесiв в перехщнш екoнoмiцi; вiдсутнiсть належних пoлiтичних i екoнoмiчних гаpантiй iнoземних iнвестицiй; бшьш висока ефективнiсть вкла-день кашталу у фiнансoвий сектор вiтчизнянoï економши; вкрай заплутана i агресивна податкова система. Загрозу для формування стабшьного швести-цшного клiмату в областях Захщного pегioну становить також обмежешсть власних сiльгoспpесуpсiв, зниження пpoдуктивнoстi сшьського господарства, перешкоди на ринку збуту продукци АПК, еколопчна небезпека, зокрема природш катаклiзми.
Внаслiдoк pеалiзацiï захoдiв Програми розвитку iнвестицiйнoï дiяль-ност в областях Захiднoгo pегioну Украши, полшшиться iнвестицiйний кль мат в областях, що активiзуе iнвестицiйну дiяльнiсть, створить умови для зростання надходжень швестицш в екoнoмiку oбластi. Розвиток комплекЫв i галузей сiльськoгo господарства, зокрема харчово!' i переробно!' промисловос-тi, за допомогою SWOT-аналiзу е одним iз пpiopитетних напpямiв розвитку областей у сфеpi екoнoмiки. Заходи, передбачеш Програмою щодо сприяння швесторам та opганiзацiï механiзмiв iнвестування, спрощення дoзвiльних процедур, спpямoванi на шдвищення iнвестицiйнoï пpивабливoстi oбластi та piзке збiльшення надходжень iнвестицiй.
За даними Держкомстату Украши основними швесторами в агропро-мисловий комплекс Украши е краши [9] :
• у сшьське господарство: Кшр (317 млн дол. США), Великобритатя (133 млн дол. США), Датя (56,8 млн дол. США), Сполучет Штати Америки (51,5 млн дол. США), Шмеччина (41,1 млн дол. США), Австр1я (28,9 млн дол. США, Франщя (20,7 млн дол. США), Росшська Федеращя (18,1 млн дол. США).
• у харчову промисловють: Нвдерланди (570,6 млн дол. США), Швещя (222,8 млн дол. США), Кшр (218,5 млн дол. США), Великобритатя (148 млн дол. США), Сполучет Штати Америки (98,5 млн дол. США), Швейцаpiя (83 млн дол. США), Франщя (73,2 млн дол. США), Шмеччина (59 млн дол. США), Рошя (44,3 млн дол. США).
Зокрема Волинська обл. протягом останшх роюв за обсягами приросту швестицш посщае одне з провщних мюць в Укра1ш, але найменшу частку iнoземних i вiтчизняних швестицш вкладають у сiльське господарство, в яко-му iнвестицiï можуть спрямовуватися у перероблення poслиннoï пpoдукцiï,
консервування, перероблення тваринницько1 продукци, створення тварин-ницьких комплекЫв, свинокомплексiв, молочно-переробну промисловiсть. G швестори, котрi готовi вкладати кошти у розвиток свинарства, вирощування велико1 рогато1 худоби (ВРХ). На сьогодш швестори готовi вкласти 20 млн дол. у проект спорудження комплексу з вирощування ВРХ, але вони вимага-ють гаранти того, що матимуть прибуток вщ вкладених кош^в [8]
Щодо Закарпатсько1 областi, то на сьогодш в нш зареестровано 254 пiдприемств з iноземними швестищями угорського походження. Угорсь-кi швестици, спрямоваш у сiльське господарство, мисливство, люове господарство, становлять 3,5 % (вщ загального обсягу). Загальна сума iнвестицiй, що надiйшли з Шмеччини, за весь перiод швестицшно1 дiяльностi становить 34,7 млн дол. США (9,7 % вщ загальнообласного обсягу прямих iноземних iнвестицiй). Закарпатською облдержадмiнiстрацiею розроблено Проект ново1 Програми розвитку виноградарства та виноробства до 2025 р. на 342 млн грн [4], у якш розроблеш мехашзми, якi допоможуть вiдновити галузь; до 2025 р. заплановано збшьшити площу виноградникiв майже на 70 % - до 7,5 тис. га; передбачено перехщ на виключно европейськ сорти. На реалiзацiю програми заплановано видшити доволi значну суму - майже 342 млн грн, це кошти державного та мюцевих бюдже^в.
Основними чинниками швестицшно1 привабливост АПК Львiвськоï областi для шоземних iнвесторiв е: вiдносно вищий, порiвняно з iншими регь онами, рiвень приватизацiï сiльськогосподарських пiдприемств та шд-приемств системи агробiзнесу; наявнiсть квалiфiкованоï, вiдносно незайня-тоï, а тому дешевоï робочоï сили з досвщом роботи в сiльському господарствi та сферi агробiзнесу за кордоном; випдне географiчне положення регiону; наближенiсть до кордошв з Польщею; наявнiсть спещальних економiчних зон мЯворiвм i "Трускавець"; потужний переробний сектор; вiдносно вищий рiвень господарсько1' освiченостi сiльськогосподарських пращвниюв; розвиток агробiзнесових кооперативiв; розвинена мережа комерцшних банкiв, ïx фiлiалiв, контор та кредитних спiлок у сшьськш мiсцевостi; наявнiсть консал-тингових служб, науково1' i дослiдноï бази [5]. Станом на 15 липня 2010 р. шдприемства агропромислового комплексу залучили швестицш на суму 97,3 млн грн, що у 4,2 раза перевищуе минулорiчний рiвень.
Сшьське господарство Рiвненськоï област становить майже четвертину ïï валового внутршнього продукту, забезпечуе сировиною переробну про-мисловiсть, створюючи основу експортного потенщалу [12]. Високим е рь вень освоення земель, придатних для сшьськогосподарського виробництва. Наявшсть значного поголiв,я худоби i птищ, насиченiсть на 100 га сшьсько-господарських угiдь худоби та птищ вища вiд середнього показника по Укра-ïrn, наявшсть дорш з твердим покриттям до переважно1' бiльшостi сшьгос-ппiдприемств; наявшсть в регюш найбiльшиx на Захщнш Украïнi виробникiв мiнеральниx добрив - ВАТ '^внеазот" та ТзОВ "Укртехнофос"; можливiсть залучення до використання земель, власники яких не використовують щ зем-лi з передачею ix в оренду; наявнiсть незадiяниx тваринницьких примiщень; площа лiсовиx угiдь для заготiвлi значних обсягiв дикоростучих япд - важ-ливi чинники для швестування в агропромисловий комплекс Рiвненськоï об-ластi [12]. У 2009 р. в агропромисловий комплекс област залучено 206,9 млн
грн швестицшних кош^в. Iнвестицiйнi кошти вкладались у технологи вирощування сшьськогосподарських культур, вщновлення роботи тваринницьких комплексiв, розвиток птаxiвництва та свинарства, модернiзацiю молочно1' га-лузi та переробних шдприемств. Завдяки iнвестицiйним коштам з Республши Молдова сумою 1,2 млн дол. в област працюе спецiалiзоване шдприемство з найсучаснiшого виробництва насiння цукрового буряка - ТзОВ " Дубнонасш-ня". Розвиненi цукрова (3 цукрових заводи), молокопереробна (11 заводiв), м'ясна (96 м'ясопереробних цеxiв), консервна, спиртова, пивоварна та xлiбо-пекарська галузь. Виробляють цукор, xлiбобулочнi та кондитерськ вироби, масло тваринне, сири, продукщю iз незбираного молока, м'ясо, консерви та ковбасш вироби [1].
У Тернопшьськш обл. успiшно виконують дiяльнiсть спiльнi украшсь-ко-нiмецьке пiдприемство ТОВ "Янке Украша" (виробництво фруктових та овочевих союв), украïнсько-росiйсько-швейцарське пiдприемство ЗАТ "Тютюн 1мпекс" (виробництво тютюнових виробiв) та ТОВ "Рапс Соя Трейдинг" (вирощування зернових культур); в Теребовлянському райош - новоствореш шдприемства iз 100 % данським кашталом ТОВ "Лiндеванг" (виробництво сiльськогосподарськоï продукци) та шдприемство зi 100 % шмецьким кашта-лом ТОВ "Агропрогрес - Теребовля". Станом на 1.07.2010 р. здебшьшого в економiцi шдприемств област^ що виробляють xарчовi продукти, напо1' та тютюновi вироби (17,1 %); сшьськогосподарсько1" галузi, мисливства, люово-го господарства (10,6 %), були зосереджеш найбiльшi обсяги прямих шоземних швестицш. За даними Тернопшьсько1" обласно1' адмiнiстрацiï протягом останнix роюв економiка Тернопiльськоï областi розвиваеться достатньо ви-сокими темпами. Незважаючи на економiчну кризу, рiвень прямих шоземних швестицш у шдприемства област за минулий рш зрiс на 113 %. На сьогодш в област дiе 147 пiдприемств, якi мають частку шоземного капiталу. Найбiльше швестицш надходить у сшьськогосподарську галузь - понад 200 млн дол. [7].
Прюритетш види економiчноï дiяльностi у Чершвецькш областi сто-суються таких галузей економжи: сiльське господарство; рибне господарство; харчова промисловють та переробка сшьськогосподарсько1" продукци [2]. 1ноземш iнвестицiï в економiку Чернiвецькоï област становлять всього 2 %. Велика частка швестицш надходить з Ггали, Румуни, Туреччини та краш СНД. Сшьське господарство (4 %) е одним iз найбшьш популярних серед ш-весторiв поряд з промисловютю (куди вкладають 60 % швестицш) та сферою послуг (20 %) у Чершвецькш област [3]. На сьогодш ведуться переговори з швесторами щодо побудови гуртового ринку сшьськогосподарсько1" продукци, комплексу з промислового вирощування кролiв, лши шокового заморо-жування продуктiв.
Дiяльнiсть iнвесторiв в аграрному секторi економiки представлена великою кшьюстю компанiй, якi, незважаючи на фiнансово-економiчну кризу, сьогоднi е найстабшьшшою складовою економiки нашо1' держави. Одшею з провiдниx фiнансово-iнвестицiйниx компанш Украши, що успiшно працюе на вггчизняному та мiжнародному ринках е АТ "Украшська фiнансова гру-па", яка разом iз партнерами швестувала у економiку краши понад 120 млн дол. [14], загальний обсяг швестицш у об'екти промислового та сшьськогос-
подарського виробництва, що входять до пакету прюритетних пpoектiв AT УФГ, перевищуе 100 млн дол. Ниш УФГ продовжуе пошук на мiжнаpoднoму ринку перспективних iнвестopiв i залучення ïx до сшвпращ з украшськими виробниками, забезпечуе консалтинг, комплексне обслуговування швести-цшних пpoектiв у piзниx галузях промисловост та сiльськoгo господарства Украши. На сьогодш Свропейський банк pекoнстpукцiï i розвитку (СБРР) е комплексним швестором в екoнoмiку краши, зокрема впроваджуе проекти в аграрному œ^opi та переробнш пpoмислoвoстi. Особливо важливими е зу-силля СБРР у виршенш проблеми нестачi oбiгoвoгo капiталу в аграрному сектор^ середньо- та довготермшового кредитування сiльгoспвиpoбникiв, створення прозорого зернового ринку, зокрема створення вiдпoвiднoï шфрас-труктури. Актуальним завданням у напpямi подальшого розвитку сшьсько-гoспoдаpськoï галузi е розвиток iнфpастpуктуpи експорту сшьськогоспо-даpськoï пpoдукцiï, мiнiмiзацiя витрат у pазi експорту, виxiд сшьськогоспо-дарських шдприемств на нoвi ринки збуту.
Ринок швестицш найбшьшою мipoю виявляеться через полггику кредитування банками, сшьськогосподарсью пiдпpиемства кредитуються пере-важно комерцшними банками. Водночас кредитування каштальних вкладень кoмеpцiйними банками мае серйозш вади: висoкi вiдсoткoвi ставки на кредит; надання засoбiв на пopiвнянo короткий пеpioд. Це стримуе розвиток сшьського господарства i не сприяе ефективному використанню ресурЫв. Визначення шляxiв покращення фiнансування iнвестицiйниx проеклв аграр-них пiдпpиемств за рахунок кредитних ресурЫв особливо важливе в умовах важкого екoнoмiчнoгo стану багатьох аграрних шдприемств.
1нвестицп пoвиннi надходити не лишень у виробництво, але i в техно-лoгiï, в науку. Необхщно залучати iнoземний каштал для переведення агроп-ромислового виробництва на сучасну технолопчну базу [13]. Сшьське господарство мае бути визначене як прюритетна галузь для швестицш у наукoвi дoслiдження. На сьогодш недостатньо швестицшних pесуpсiв, спрямованих на шновацшну дiяльнiсть, розвиток теxнiчнoï бази сiльськoгoспoдаpськoгo виробництва. Ефективнiсть iнвестицiйнoï пoлiтики щодо теxнiчнoгo оновлен-ня сшьськогосподарських шдприемств на шновацшнш oснoвi та вдоскона-лення структури ïx машинно-тракторного парку, комплексне формування ш-фраструктури ринку теxнiчниx засoбiв на регюнальному i галузевому piвняx е важливим фактором залучення iнвестицiй в аграрний сектор економжи. 1н-вестицшш ресурси дають змогу здiйснювати техшчне переоснащення, осво-ювати випуск кoнкуpентoспpoмoжнoï пpoдукцiï, як на внутpiшньoму, так i на зовшшньому ринках.
Аграрна полггика Уряду у сфеpi вирощування та pеалiзацiï сiльськo-гoспoдаpськoï продукци у найближчш пеpспективi мае бути спрямована на стшкий розвиток агропромислового комплексу на шновацшнш основ^ про-довольчого убезпечення кра1ни, утвердження повноцшного ринку землi, розвиток pинкoвoï iнфpастpуктуpи, нарощування експортного пoтенцiалу, засто-сування узгоджених iз нормами СОТ меxанiзмiв захисту нацioнальнoгo аграрного ринку, створення умов для повноцшного розвитку села. 1нвестици в сшьськогосподарську науку i техшку приведуть до екoнoмiчнoгo зростання, середовища, сприятливого для шновацш [6]. Втiлюються у життя вщповщш
заходи щодо впровадження грунтозахисно1', енергозбершаючо1" системи зем-леробства, зменшення надмiрного ущiльнення груш!в, захисту пiщаниx грун-тiв вщ вiтровоï ерози. Селекцiонери працюють над створенням високопро-дуктивних iмунниx сор^в озимого жита, ярого ячменю, жовтого кормового люпину; у галузi молочного скотарства створюються селекцшш й товарш стада худоби полiського чорно-рябого типу.
Для збшьшення виробництва валово1' продукци сшьського господар-ства, полiпшення дiяльностi аграрного ринку в областях Захщного регiону, покращення селекцiйно-племiнноï роботи розроблено стратепчш напрями за-лучення швестицш в агропромисловий комплекс област^ а саме: 1) у рослин-ництвг залучення пiд посiв сiльськогосподарськиx культур ршш, що не об-робляеться; запровадження штенсивних теxнологiй вирощування сшьгос-пкультур, що забезпечили б отримання стабiльниx урожа1'в, не погiршуючи при цьому потенцшну родючiсть грунтiв; збшьшення плошд конкурентоспро-можних культур, зокрема цукрових буряюв, рiпаку та круп'яних культур; по-повнення машинно-тракторного парку високоефективною техшкою; 2) у тва-ринництвi: реконструкцiя та модернiзацiя молочно1' галузi, зокрема встанов-лення дошьних залiв; розвиток м'ясного скотарства; у свинарствi - створення нових ферм i племрепродукторiв iз розведення свиней м'ясного напрямку; вщновлення роботи вiдгодiвельниx комплексiв iз свинарства та птаxiвництва; 3) у переробнiй галузi: реконструкщя та теxнiчне переоснащення окремих пе-реробних пiдприемств м'ясно1' та молочно1' промисловостi; запровадження нових технологш, освоення випуску нових видiв продукци; придбання i вста-новлення лшш швидкого заморожування плодiв, ягiд та овочiв; теxнiчне переоснащення комбжормових заводiв iз виробництва збалансованих комбжор-мiв та концентратiв.
Стратегiчнi напрями збереження та змщнення економiчноï бази малих сiл безпосередньо пов'язанi з реформуванням аграрного сектору економши Украши та реалiзацiею аграрно1' полiтики держави i передбачають [13]: даль-ший розвиток земельних вщносин та формування ринку землц прискорення темпiв формування селянських (фермерських) господарств, зокрема в малих селах; формування аграрного ринкового середовища; матерiально-теxнiчне забезпечення сшьськогосподарських товаровиробниюв; вщновлення пого-лiв'я худоби та тваринницьких ферм у малих селах; державна шдтримка малих форм господарювання; сприяння держави фшансовому забезпеченню дрiбниx товаровиробниюв, якi мешкають у малих селах i мають значш труд-нощi в розвитку власного бiзнесу; повне використання природного та вироб-ничого потенцiалiв.
Реалiзацiя зазначених заxодiв сприятиме змiцненню та шдвищенню рентабельностi сiльськогосподарського виробництва, покращенню швести-цiйного iмiджу Укра1'ни та збшьшенню обсягiв залучення iноземниx iнвести-цш та iнвестицiй в основний каштал, в ïï економiку.
Розвиток високопродуктивного агропромислового комплексу (круп-нотоварне виробництво сшьськогосподарсько1" продукцй", теxнiчне переоснащення шдприемств агропромислового комплексу, розвиток комбжормово1" промисловост^ створення розгалужено1' сервiсноï шфраструктури) визначено як один iз найважливших напрямiв iнвестування областей Заxiдного регюну
Украши на перюд до 2015 р. Отже, за сво1м геoгpафiчним розташуванням, багатими рекреацшними ресурсами, екoнoмiчним пoтенцiалoм област Захщ-ного pегioну Украши е привабливим регюном для розвитку мiжpегioнальнoï та мiжнаpoднoï спiвпpацi.
Лiтература
1. Агропромисловий комплекс Р1вненсько1 область Аграрний портал. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.agrobiz.net/blog.php? blog=-agropromisloviy-kompleks-riv-nenskoyi-oblasti.
2. Буковина. Сшьське господарство. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.-dizzyweb. ehpes. com/ukr 1251 /bukovina/regi on.html.
3. Воршчеса I. 1ноземш швестицп - не панацея. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.vidido.ua/index.php/pogliad/-article/inozemni_investicii_ne_panaceja.
4. Закарпатська ОДА розробила проект Програми розвитку виноградарства та вино-робства на 342 млн грн. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zik.com.ua/ua/news / 2010/06/25/234400.
5. ¡ваницька Г.Б. 1ноземш швестицп в АПК : монограф1я. - Льв1в : Вид-во Льв1вського НАУ. - С. 71-72.
6. ¡нвестицн - надшне плече шоземних партнер1в. Аграрний тиждень. [Електронний
ресурс]. - Доступний з http://www.a7 d.com.ua/2007/07/25/nvestic_nadjjne_pleche_nozemnikh_
partnerv.
7. ¡нвестиц1йн1 портрети регюшв. Тернопшьська обл. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mfa.gov.ua/data/upload/-publication/uk/ua/12751/23219.htm.
8. ¡ноземш швестицп прийдуть у сшьське господарство. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.volyn.com.ua/-index.php? rub=2&article=0&arch=692.
9. Прюритетш галуз1 для шоземного швестування в Украш1. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.revolution.allbest.ru/-finance/00030262_1 .html.
10. Програма розвитку швестицшно1 д1яльносп в 1вано-Франк1вськш област на пер1од до 2011 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.if.gov.ua / modules.php? name= Content&pa= showpage&pid=365.
11. Прямi 1ноземн1 1нвестиц11. Стан 1нвестування АПК за перюд с1чень-червень 2009. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minagro.kiev.ua/page/?8932.
12. Рiвненщина аграрна. Оф1ц1йний сайт. Р1вненська обласна державна адм1н1страц1я. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rv.gov.ua/sitenew/main/ua/4271.htm.
13. Стратепя економ1чного i сощального розвитку Укра1ни на 2004-2015 pp. Роздш XV. Зд1йснення активно1 державно1 рег1онально1 пол1тики. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.niss.gov.ua/book/varnaly/005.htm.
14. УкраУнська фшансова група. 1нвестиц1йн1 послуги. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ufg.com.ua/modules. php?op=modload&name=AStatic&file=index&sid=51.
15. Урядовий портал. Мшютерство аграрно1 пол1тики Укра1ни. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.kmu.gov.ua/-control/uk/publish/article? art_id=910195&cat_id=43145.
Лыса О.И. Информационное обеспечение инвестиционной привлекательности региона
Рассмотрены основные направления совершенствования инвестиционной деятельности в аграрном секторе экономики областей Западного региона Украины. Определены пути повышения инвестиционной привлекательности в сельском хозяйстве Западного региона и меры, содействующие укреплению и повышению рентабельности сельскохозяйственного производства, улучшению инвестиционного имиджа Украины и увеличению объема привлечения иностранных инвестиций и инвестиций в основной капитал в ее экономику.
Ключевые слова: инвестиции, инвестиционная привлекательность, агропромышленный комплекс, аграрный сектор экономики.
Lysa O.I. News of the investment attractiveness of the region.
In this work the general ways for investment in agricultural sector of Western region of Ukraine are described. The ways of increasing the investment attractiveness of the agricultural industry of Western region are definited. The measures of increasing the in-
vestment attractiveness will promote and increase the profitability of agricultural production, improving the investment image of Ukraine as well as increasing foreign investment and in capital investment in its economy are described.
Keywords: investments, investment attractiveness, agro-industrial complex, agricultural sector of economics.
УДК 658.5 Доц. 1.Б. Олекав, канд. екон. наук - НУ "Львiвська полтехмка " ДЖЕРЕЛА ВПЛИВУ ГРУП 1НТЕРЕС1В НА ДШЛЬШСТЬ
шдприемствА
Обгрунтовано необхщнють побудови системи управлшня тдприемством на осно-вi врахування груп економшо-управлшського впливу. Також дослщжено джерела формування впливу груп ^ереав на дiяльнiсть шдприемства в Укра1'ш та за кордоном.
Ключов1 слова: група впливу, вплив групи iнтересiв, джерела впливу груп ^ереав.
Актуальнiсть проблеми та 11 зв'язок з важливими науково-прак-тичними завданнями. Б. ОЬовИа1 [1] встановив, що причинами недавшх кор-поративних скандал1в у Сполучених Штатах Америки е "переощнка в останш роки Американськими корпоращями значення акщонер1в при одночаснш не-доощнщ шших економ1чних суб'екпв". Тому огляд д1яльност1 шдприемства тшьки з позицш агентсько! теори може бути неефективним. Остання теза тд-тримуеться банкрутствами великих американських корпорацш таких, як, нап-риклад, Енрон та ВорлдКом, чия управлшська культура була побудована на принципах агентсько! теори.
АналiЗ останнiх наукових дослiджень з дослвджувано1 проблеми та визначення не виршених питань. На сьогодш, в рамках "Теори груп впливу" розроблено класифшащю груп впливу [2], проанал1зовано етичш аспекти врахування штереЫв груп впливу в д1яльност1 шдприемства [3, с. 28-59], обгрунтовано необхщшсть врахування штереЫв груп впливу при розробленш стратегИ та тактики шдприемства [4, с. 38-39]. Одночасно предметом ще! публжаци е дослщження джерел впливу груп штереЫв на д1яльшсть шдприемства, вивчення яких на сьогодш залишаеться незавершеним.
Мета роботи - формування чггкого розумшня поняття група економь ко-управлшського впливу та дослщження джерел впливу груп штереЫв на дь яльшсть шдприемства.
Викладення основного матерiалу дослiдження. У л1тературних дже-релах економ1чш суб'екти, як е частиною та оточують оргашзащю називають "групами економжо-управлшського впливу", "групами штереЫв" та "защкав-леними сторонами". Фактично групами економшо-управлшського впливу мо-жуть бути менеджмент, пращвники, споживач1 шдприемства, державш орга-ни влади, неурядов1 оргашзаци тощо. Для ч1ткого розумшня вщмшностей м1ж зазначеними поняттями нижче проанал1зовано особливост кожного з них.
До 80-х роюв минулого стол1ття щ два поняття використовували разом. Саме у 80-х роках минулого столггтя вщбулося виокремлення поняття "група економжо-управлшського впливу" в понятп "защкавлена сторона". Зпдно з1 сучасною "Теор1ею груп економжо-управлшського впливу" вЫх економ1чних актор1в, як е частиною оргашзаци та як и оточують називають защкавленими сторонами [4, с. 35].
