CC BY
35
11. Сидич О.В. Дiагностика шновацшного потенцiалу тдприемств / О.В. Сидич // Вюник Полт НТУ : зб. наук. праць. - Сер.: Економжа i регюн. - 2005. - № 3 (6). - С. 87-91.
Надтшла доредакцп 23.06.2016р.
Емельянов А.Ю., Высоцкий А.Л., Петрушка Т.А. Диагностика достаточности объемов сбытовой деятельности промышленных предприятий
Разработаны теоретические и методические основы диагностики достаточности объемов сбытовой деятельности промышленных предприятий на основе выделения классов значений этих объемов, что позволит провести качественную градацию их возможных значений. Показано, что процедура диагностирования достаточности объемов сбытовой деятельности промышленного предприятия должна базироваться на модели объемов его безубыточной работы. Разработан метод, с помощью которого можно установить, насколько достаточны объемы сбыта каждого вида продукции предприятия с точки зрения обеспечения определенного уровня полученных финансовых результатов. Предложено осуществлять диагностику уровня сбытовой деятельности промышленного предприятия на основе выделения пяти классов значений объемов этой деятельности. При этом рассмотрены два случая, а именно: когда цена продукции не меняется при изменении натуральных объемов ее производства и когда цена продукции линейно уменьшается при увеличении натуральных объемов ее производства.
Ключевые слова: диагностирование, сбыт, предприятие, класс значений, градация, безубыточность.
Yemelianov O.Yu., VysotskyiA.L., Petrushka T.O. Diagnostics of Sufficiency of Sales Activity Volumes of Industrial Enterprises
The article is aimed at the development of theoretical and methodical principles of diagnostics of sufficiency of sales activity volumes of industrial enterprises on the principles of selection of classes of values of these volumes that will allow conducting quality gradation of their possible values. It is shown that the procedure of diagnostics of sufficiency of sales activity volumes of industrial enterprise must be based on the model of volumes of their breakeven operations. We have developed a method that enables measuring the sufficiency of sales volume of each type of enterprise in terms of ensuring a certain level of obtained financial results. We suggest performing diagnostics of marketing activity of industrial enterprises on the basis of allocation of five classes of values of the activity volume. The two cases are considered, namely when the price of products is not changed with the change of physical volume of manufacturing production and the price decreases linearly with increasing of physical volume of production.
Keywords: diagnostics, sale, enterprise, class of values, gradation, break-even.
УДК 332.14:336.22
ВПЛИВ ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОР1АЛЬНИХ ГРОМАД ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ Б1ЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА
Т.О. Комарницька1, О.М. Мельник2
Дослщжено роль формування територiальних громад як чинника розвитку бiзнес-се-редовища, яку вщображено в податках у зв'язку iз впровадженням реформи децентраль заци в Украхш. УС населеш пункти, зокрема мюта, потребують ефективного управлш-ня 1х соцiально-економiчним розвитком. Суть ще! проблеми полягае насамперед в ура-хуванш штересш i рiзних компонент мiського середовища, зовшшшх чинниюв та у за-
1 доц. Г.О. Комарницька, канд. екон. наук - Львгвський НУ 1м. 1вана Франка;
2 проф. О.М. Мельник, канд. екон. наук - Нацюнально! академп сухопутних вшськ 1м. гетьмана П. Сагайдачного
безпеченш, у такий спосiб, збалансованого содiально-економiчного розвитку населено-го пункту й прилеглих територш. Отже, розумiння процесу управлшня сощально-еко-номiчним розвитком великого мюта мае бути дещо ширшим вщ звичайних взаемосто-сункiв у контекст здшснення повноважень органами мюцево1 влади i, вiдповiдно, ширшим, на наш погляд, i коло його суб'екйв та об'ектш.
Проаналiзовано процеси управлiння розвитком територш, збалансованого фшансу-вання мiсцевого економiчного розвитку функцюнування мiста до впровадження рефор-ми децентралiзацil та змiни доходiв громад шд час дн ща реформи. Вщображено над-ходження податкiв на доходи з фiзичних осiб, як розглядатимуться як кiлькiсний по-казник для розвитку бiзнес-середовища територн. Представлено фшансову самос-тiйнiсть мiсцевих бюджейв згiдно з реформою децентралiзацil, яю становитимуть до-датковий ресурс для мюцевих бюджетов. Вiдображено податковий потенщал адмшс-тративно-теритс^ально1 одиницi, як головно! компоненти формування територiальних громад.
Ключов1 слова: реформа децентралiзацil, держава, урбашзащя, регiон, територiя, на-селення, податки, бiзнес-середовище, мiсцевi бюджети, повноваження мюцевих громад.
Вступ. У сучасних умовах формування територiальних громад трансфор-муються у зв'язку з впровадженням реформи децентр^зацп в Украíнi. Мiста перетворюються на своeрiднi фiльтри мiж глобальним i регiональним середови-щем. Унаслвдок цього глобалiзацiйнi виклики сприймаються мктами, тран-сформуються й транслюються на регюнальний рiвень, передусш на прилеглi територií. Великi мiста найчастше е регiональними адмiнiстративними центрами, вони формують регiональну полiтику, вiдiграючи важливу роль у реагуван-нi на глобалiзацiйнi виклики. На сьогоднi в УкраМ вiдбулись змiни у перебку урбанiзацiйних процесiв: змiнилася роль великих мкт у територiальнiй оргаш-зацц сустльства, загальмувався рiст в íх iснуючих межах, деформувалося по-ширення мiського способу життя на як на прилегав так i на вщдалеш територií у напрямку функцюнування бiзнес-середовища. Усе це актуалiзуе дослщження таких процесш з метою змiцнення мiст - полюсiв росту в системi розселення та активiзацií економiчноí дiяльностi в регiонах Украши.
Аналiз останнгх дослщжень. Обгрунтування теоретико-методологiчних основ аналiзу розвитку мiст або урбашзацшних процесiв та вивчення 1х просто-рових i соцiально-економiчних особливостей у нашш краíнi дослiджено у пра-цях вiдомих географiв та економкпв, таких як О.1. Карий, Т.М. Качала, 1.М. Комарницький, О.1. Шаблш, Л.Т. Шевчук та iн.
Постановка завдання. Розгляд проблемних питань створення регiону, в якому гармонiйно поеднуватимуться високотехнологiчна промисловiсть, розви-нена транспортно-логктична iнфраструктура, екологiчне сiльське господар-ство, оздоровчий, кторичний та дiловий туризм, що дасть змогу досягнути ви-соко1 якостi життя та безпечного довкшля на прикладi Львшщини.
Мета роботи - формування теоретико-методичного шдгрунтя для впливу формування територiальних громад у процес розвитку бiзнесу та в умовах впровадження реформи децентралiзацií в УкраЫ.
Результати дослщження. Львшська обл. - одна з найбшьш економiчно розвинених областей Украши, яка мае низку конкурентних переваг: освiчений i креативний людський каттал, традицп ефективного господарювання та вико-ристання економiчного потенцiалу, багатi природнi та рекреащйш ресурси, наб-лиженiсть до кордошв 6С. Рацiональне використання уах цих переваг е запо-
рукою прискореного розвитку економiки областi i гаранткю стабiльного покра-щення якостi життя мешканщв у майбутньому. Сучаснi глобальш виклики та складнощi реформування нацюнально1 економiки зумовлюють потребу пошуку нових можливостей для розвитку регiону. Очкування винятково на зовнiшнi фiнансовi ресурси вiдходять в минуле, а визначального значения набувае ефек-тивнiсть використання власного соцiально-економiчного потенцiалу, як в межах регюну, так держави загалом. Нове бачення вирiшения проблем регюналь-ного розвитку зумовлюе нагальну потребу посилення ролi оргашв мкцевого са-моврядування у власному стратепчному плануваннi та розвитку, що вiдповiдае принципам децентралiзацií. Необидною умовою реалiзацii цього курсу реформ е залучення бiзнес-середовища територiальних громад, як важливих суб'ектк регiонального розвитку в обласп до визначення стратегiчних прiоритетiв та ви-роблення середньотермiнових планiв розвитку области
Мiсто, як адмiнiстративна територiальна одиниця, вiдiграе важливу роль у розвитку бiзнес-середовища, адже воно виступае як окремим платником подат-тв, так i мiсцем для наповнення державного бюджету. Насамперед треба пам'ятати, що власне мкто, як окремий населений пункт мае великий потенщал для надання бiзнес-середовищу робочих ресурсов так i можливостей для розвитку та функцюнування.
Стосовно реагування окремими адмiнiстративними одиницями на глобаль зацiйнi виклики, то тут найбшьш чутливим е процес соцiально-економiчного розвитку мкта - сукупнiсть змiн у рiзних сферах його життедiяльностi, яка спря-мована на досягнення певного ркня розвитку його соцiальноí й економiчноí сфер. Ц змiни треба використовувати з найменшою шкодою для природних ресурсов i найбшьшим ркнем задоволення потреб населення й штереав держави. Прiоритетне значення серед економiчних важелк, за допомогою яких державнi iнституцií впливають на формування та розвиток економiчного та сощального середовища в економiцi мiста, вдаодиться податкам.
Загалом Льв1вська обл. належить до високоурбанiзованих територiй, орiеитованих на послуги регiонiв iз середнiм рiвнем розвитку. Приналежнiсть областi до ще1 групи регiонiв зумовлена: високим ршнем урбанiзацií (60,4 %); високою питомою вагою сфери послуг у структурi економiки (61,2 % вiд за-гального обсягу реалiзованоí иродукцИ', товарiв та послуг) та значною часткою зайнятих у цiй сферi. Окрш цього, частка Львiвськоí обл. у загальнодержавно-му обсязi послуг становила понад 5 % та мае тенденцда до зростання. Серед ре-гiонiв Укра1'ни за цим показником область посщае 5 мiсце.
Зпдно з типологiзацiю регiонiв Укра1'ни, що запропонована в Державнiй стратегií регюнального розвитку Укра1'ни до 2020 р., Львшська обл. належить до регюшв з орiентацiею на сферу послуг та сталому типу економiки (табл. 1).
У регюнах iндустрiального типу економжи частка промисловостi стано-вить понад 30 %, с1льськогосподарського типу економжи частка сiльського гос-подарства перевищуе частку промисловостi, а частка послуг не перевищуе 50 %, типу економiки з домiнуваниям сфери послуг частка послуг становить 60 % та бшьше, типу економжи з оркнтуванням на сферу послуг частка послуг становить 50-60 %, промислово-аграрного типу економiки частка промисловос-
tí перевишуе або дорiвнюe частцi сiльського господарства, а частка послуг не перевишуе 50 %.
Табл. 1. Змта типу структури економики регютв упродовж 1997-2012 рр.
1997 р.
Тип структури економжи
Iндустрiаль-ний тип еко-номжи
Дншропет-ровська, До-нецька, Запо-pÍ3bKa, Лугансь-ка, Полтавська обл.
Сiльськогос-подарський тип економжи
Вшницька, Херсонська, Тернопiльсь-ка обл.
Юровог-радська обл.
Хмель-ницька обл.
Тип економжи з домшуван-ням сфери послуг
Кш'в, Севастополь
Одеська обл.
Тип економжи з орiштуван-ням на сферу послуг
Харювська обл.
Кшвська, Чернiвецька, Волинська обл.
АР Крим, За-карпатська, Львiвська обл.
Промислово-аграрний тип економiки
Рiвненська, Сумська обл.
Черкаська, ЧернЫвська. Житомирська обл.
1вано-Фран-кiвська, Ми-кола!вська обл.
Одним з факторiв, який впливае на якiсний склад працездатного населения Львшщини, може стати переселення в область на постiйне проживання внут-рiшньо перемiшених осiб (ВПО) з Автономно!' Республжи Крим та зони прове-дення антитерористично!' операцп. Так, за даними департаменту сощального за-хисту населення Львшсько!' ОДА, у Львшську обл. станом на початок грудня 2015 р. на тимчасове проживання влаштовано близько 11,5 тис. людей, близько 60 % з яких - працездатне населення. Незважаючи на невелику частку пересе-ленцiв у працездатному населенш обласп (до 0,5 %), можна констатувати пев-ний пiдприемницький потенцiал в оаб, що перемiшуються з Криму та зони АТО. У школах обласп навчаеться понад 1600 дией-переселенщв. Новий нав-чальний рiк в шститутах розпочався для майже 1000 студентов з числа пересе-ленщв, зокрема понад 200 - першокурсники.
Новi соцiально-економiчнi та полiтичнi виклики iстотно вплинули на структуру м^рацшних процесiв в областi. Якщо у 2000-2010 рр. спостеркалось стiйке негативне сальдо зовнiшньоí мiграцií, то у 2012 р. чисельшсть прибулих ктотно перевищила число вибулих. Однак у I пiврiччi 2015 р. вщзначаемо про-тилежну ситуацда: вибулих за межi областi значно бiльше ввд прибулих. Якщо аналiзувати зайнятiсть Львшщини, всього в економiцi областi у 2014 р. було зайнято 1038,2 тис. оаб або 55,3 % населення у вшд 15-70 ротв (загалом по Ук-
раíнi цей показник становив 56,6 %). Найбшьшими за чисельнiстю зайнятих видами економiчноí дiяльностi е торгiвля та ремонт, сшьське господарство (рис. 1).
Упродовж найближчих 10 роюв кiлькiсть населення Львiвщини буде по-вшьно скорочуватися. У 2020 р. воно становитиме близько 2,5 млн осiб. На цьому тлi буде спостершатися процес мстарiнням населення, що призведе до зростання демографiчного навантаження. Неминуче вiдбуватиметься також скорочення чисельносп населення працездатного вiку. Додатковою тенденщею буде зменшення кiлькостi працездатно! молодi внаслiдок зменшення чисельнос-тi молодого населення загалом. Середнiй вiк працездатного населення збшь-шиться, тому бракуватиме молодих працiвникiв i буде зафшсовано збiльшення кiлькостi працiвникiв старшого вшу. Виходячи з цього, працедавцi регюну де-далi бiльше будуть вщчувати нестачу трудових ресурсiв.
Економiчний потенщал Львiвщини за означений перiод ютотно не змь нюеться: ВРП регюну зростатиме незначними темпами, не перевищуючи за-гальноукрашсью темпи. Внаслiдок випереджаючих темпiв шфляцп зростатиме розрив мiж номiнальним i реальним ВРП. Сукупний фонд зароб^но! плати зростатиме незначними темпами, що пов'язано з повшьними темпами розвитку економiки областi. Змши у структурi промисловостi областi теж будуть посту-повими. Вплив держави на економiчнi процеси i надат буде обмежений тiльки рекомендацiйними програмами, вiдносно невеликою кiлькiстю державних за-мовлень, проведенням подальшо! змiни власносл шляхом приватизацп, незнач-ною фшансовою пiдтримкою за рахунок державних швестицш, деякими змша-ми податкового законодавства. Прюритет у розвитку промисловостi буде нада-ватися виробництвам, що не потребують значних капiталовкладень в оргашза-
1 Державна стратегiя регiонального розвитку Львiвськоl областi до 2020 року
112 Серiя економiчна
■ Стьське господа рство
■ Промиелов!еть
■ Буд1вництво
■ Оптовата роздр1бна торпвля, ремонт
■ Транспорт
■ Тимчасове розм!щення та орган1зацт харчування
■ 1нформацт та телекомунжаци
■ Фчнанеовата страхова д(яльн(сть
■ Операциз нерухомим майном
■ Профеайна, наукова та техннна
Д1ЯЛЬН|'СТЬ
■ ОсЫта
■ Охорона здоров'я
■ 1нш] галуз]
Рис. 1. Структура зайнятостi на тдприемствах областiу 2013-2014рр.: галузевий розрiз (тис. оаб). Джерело: [1].
цда та шдготовку виробництва або мають швидку економiчну вiддачу. В основному i надалi будуть пiдтримуватися низько- чи середньотехнолопчш, ненауко-мiсткi галузi перероблення сiльськогосподарськоí сировини, харчово'', дерево-обробно'' промисловостi, металургп, промисловостi буддвельних матерiалiв. При цьому якiснi показники розвитку виробництва будуть залишатись на мкщ.
На сьогоднi суспiльство дедалi бiльше потребуе iнформацiйного рiвня, що дасть змогу встановлювати цiлi розвитку держави, використання новiтнiх тех-нологДй та поширення реформи децентралiзацií. Цей рДвень мае можливостi ви-користовувати сучасш ефективнi iнструменти залучення громадян до здДйснен-ня функцiй мДсцевого самоврядування та забезпечувати його результатившсть. Населенi пункти отримують надання електронних адмiнiстративних послуг у рамках офщшних веб-сайпв мiсцевого самоврядування, спрощуеться ведення податково!' документацп, що надае можливДсть зменшення податкового тиску на шдприемщв та прозорого ведення облДку.
Адекватне реагування на глобалiзанiйнi виклики сучасностД та забезпечен-ня розумшня фДзичними особами платникДв свое'' ролД у створенш бДзнес-сере-довища населеного пункту, завдяки 'х фДнансовим вливанням у виглядД подат-кДв, дасть змогу ефективному функндонуванню мДст, економДчному зростанню держави та безпосередньо шдвищенню прибутку для мДсцевого бДзнесу. МДсто потребуе ефективного управлшня його сощально-економДчним розвитком. Суть ще1 проблеми полягае насамперед в урахуваннД ДнтересДв Д рДзних компонент мДського середовища, зовшшшх чинникДв та у забезпеченнД, у такий спосДб, зба-лансованого сощально-економДчного розвитку населеного пункту й прилеглих територш. Отже, розумДння пронесу управлшня сощально-економДчним розвитком великого мДста мае бути дещо ширшим вДд звичайних взаемостосункДв у контекстД здшснення повноважень органами мДсцево'' влади Д, вДдповДдно, ширшим, на наш погляд, Д коло його суб'ектДв та об'ектДв.
Необидна передумова функндонування системи регулювання сощально-еко-номДчним розвитком мДст - збалансоване фДнансування мДсцевого економДчного розвитку, що може реалДзовуватися через внутрДшнш або зовшшнш шдходи.
бвропейський Д свДтовий досвДд свДдчить, що проблеми можна ефективно вирДшувати тДльки на мДсцевому рДвш. Держава не в змозД регулювати проблеми кожного мДста чи окремого населеного пункту. Сильне мДсцеве самоврядування Грунтуеться на розвиненому громадянському сусшльствД Д демократп. В умовах децентралДзацп узурпацДя влади не може впливати на сощально-економДчний розвиток мДст. УсД постсощалктичш кра'ни центрально-схДдно'' бвропи пройшли шлях децентралДзацц, вДд яко'' отримали величезний поштовх для сво-го розвитку. КабДнет МЫстрДв Украши пропонуе реформу децентралДзацп, яка мае бути впроваджена по всДй територц нашо'' держави, створивши автономДю для фДнансового зростання окремих адмМстративних одиниць та вДдповДдно формуванню збДльшення податкДв до мДсцевих бюджетДв.
Реформа децентралДзацп передбачае передачу повноважень громадам вирД-шувати проблеми на низовому та базовому рДвнях. Також забезпечення 'х влас-ними фДнансовими ресурсами, якД надходитимуть до бюджету у виглядД мДсце-вих податкДв та зборДв, що допоможе нд проблеми вирДшувати.
Податковий потенщал адм1н1стративно-територ1ально1 одинищ - це загаль-на сума податтв, яку можна мобшзувати за рахунок усх платнитв на певнш територп. Вона виступае одним з1 складнитв фшансового потенщалу територп 1 характеризуе 11 податков1 можливосп. Шд час розгляду реформи децентрал1за-цц влади Кабшетом Мшстрш Украши, Мшктерством регюнального розвитку, будавництва та житлово-комунального господарства Украши було зроблено розрахунки, за якими ркт ресурсу мкцевих бюджетiв становитиме понад 30 млрд грн.
Зпдно з розрахунками Кабшету МЫстр1в Украши, за шдтримки швейцар-сько-украшського проекту БЕ8РКО та Уряду Великобританп додатковий ресурс для мкцевих бюджетiв становитиме 22,4 млрд грн. Ефективш змши да-дуть синергетичний ефект 1 доходи мкцевих бюджепв зростуть у два-три рази. Також у розпорядженш оргашв мкцевого самоврядування буде ресурс для ви-ршення питань розвитку громад та б1знес-середовища. Розширення доходов за-гального фонду мкцевих бюджетов вщображено в табл. 2.
Табл. 2. Розширення доходiв загального фонду мкцевих бюджетiв млрд грн)
Доходи Додатковий ресурс (млрд грн)
З Державного бюджету 100 % плати за надання адмшстративних послуг 0,9
100 % державного мита 0,4
10 % податку на прибуток шдприемств приватного сектору економши 3,1
Новi платежi Акцизний податок з реалiзацií суб'ектами господарювання роздрiбноí торгiвлi пiдакцизних товарiв 8,1
Передача з бюджету розвитку Сдиний податок 5, 9
Податок на майно (оподаткування комерцiйноí нерухомостi та автомобшв iз великим об'емом двигуна) 0,8
Передача зi спецiального фонду екологiчного податку (^м радiоактивних вiдходiв) з одночасним збшьшенням нормативу зарахування до 80 % (дточа норма - 35 %) 3,2
Фшансова самостшнкть мкцевих бюджепв полягатиме у тому, що на кожнш окремш територп буде:
• встановлено едиш нормативи вiдрахувань загальнодержавних податк1в (подат-ку на доходи фiзичних ошб та податку на прибуток тдприемств) за кожною ланкою бюджету (ст. 64, 66, 69, 69-1);
• вщмшено шдикативне планування Мiнфiном показнишв мiсцевих бюджетав та доведення 1х до мiсцевих бюджетав;
• передбачено формування единого кошика доходiв загального фонду;
• розширено перелiк джерел доходiв загального фонду;
• замшено систему балансування доходiв i видатыв мiсцевих бюджетiв принци-пово новою системою вирiвнювання податкоспроможностi територiй. Зпдно з нормативами розмежування надходження до державного бюджету
становитиме 25 % з мкт обласного значення, райошв та бюджетiв об'еднаних територ1альних громад, 15 % - в1драхування до обласного бюджету та 60 % - у бюджети мкт обласного значення, райошв та бюджепв об'еднаних територ1аль-них громад (рис. 2).
Рис. 2. Нормативи розмежування ПДФО. Джерело [1].
Податки на доходи з фiзичних оаб будуть надходити в бюджети обласп, мiст обласного значення та об'еднання територiальних громад. Податок на при-буток пiдприeмств надходитиме в обласний бюджет. 1ндекс податкоспромож-носп розраховуватимуть як обсяг надходжень вщповщного податку на одного мешканця до середнього значення по УкраМ i подшятимуть на 3 категорií:
• 1 категорiя - iндекс податкоспроможносп яко'1 становитиме бiльше 1,1, ревер-сна дотацiя в обсязi 50 %, (спрямовуеться для надання базово'1 дотацп);
• 2 категорiя - шдекс податкоспроможностi яко'1 становитиме 0,9-1,1, вирiвню-вання не буде здшснюватись;
• 3 категорiя - шдекс податкоспроможност яко'1 становитиме менше 0,9, базова дотащя в обсязi 80 % до 0,9. Мехашзм горизонтального вирiвнювання вщобра-жено на рис. 3.
Рис. 3. Механизм горизонтального виргвнювання. Джерело [1]
Базова дотащя матиме компенсаторний характер та забезпечуватиме вирiв-нювання податкоспроможностi мiсцевих бюджетов за закрiпленими доходами (податком на доходи фiзичних осiб, податком на прибуток).
Прийняття реформи децентралiзащi мiсцевими громадами передбачае нововведения Податкового кодексу Украши, як значною мiрою впливають на формування мкцевих бюджепв. Зокрема, це змша структури мiсцевих податюв i зборiв, яка буде змiнена в такому порядку:
1. Запровадження акцизного податку з ре^защ!' суб'ектами роздрiбноl торгiвлi пiдакцизних товарiв.
2. Реформування податку на майно.
3. Збшьшення кшькоста майнових податк1в:
■ податок на нерухоме майно, вщмшне вiд земельно! дшянки;
■ транспортний податок;
■ плата за землю.
4. Реформування спрощено1 системи оподаткування облiку та звпност та iншi змiни.
Органи мкцевого самоврядування повиннi усвiдомлено та правильно впроваджувати реформу децеитралiзацií, що дасть íм змогу отримати доходи ввд таких статей, як:
• податок на прибуток шдприемств та фшансових установ комунально! власностi;
• рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин мкцевого значення; рентна плата за користування надрами в цтях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; рентна плата за спещальне використання води водних об'ектiв мiсцевого значення; рентна плата за спещальне використання лкових ресуршв;
• податок на майно, що зараховуеться до бюджетав мiсцевого самоврядування;
• единий податок;
• збiр за мiсця для паркування транспортних засобiв;
• туристичний збiр;
• частина чистого прибутку (доходу) комунальних уштарних пiдприемств та 1х об'еднань, що вилучаеться до бюджету, у порядку, визначеному ввдповщними мiсцевими радами;
• плата за лщензп на певш види господарсько! дiяльностi та сертифжати, що ви-даються виконавчими органами ввдповщних мiсцевих рад, яка зараховуеться до вщповщного бюджету;
• штрафш санкцп за порушення законодавства про патентування;
• адмiнiстративнi штрафи та штрафнi санкцп за порушення законодавства у сфе-рi виробництва та обку алкогольних напоив та тютюнових виробiв, що зарахо-вуються за мiсцем вчинення порушення;
• кошти вiд реалiзацil без господарського майна;
• акцизний податок з реалiзацil суб'ектами господарювання роздрiбноl торгiвлi пiдакцизних товарiв;
• 25 % еколопчного податку.
Платниками виступатимуть особи-суб'екти господарювання роз^бно! торгiвлi, яка здшснюе реалiзацiю пiдакцизних товарiв, об'ектом оподаткування - операцп з реалiзацií суб'ектами господарювання роздрiбноí торгiвлi шдак-цизних товарiв. Базою оподаткування в реформi децентралiзацií буде вартiсть реалiзованих пiдакцизних товарiв, ставку оподаткування встановлюватимуть за рiшениям сшьсько!, селищно! або мкько! ради у вiдсотках до вартосп реалiзо-ваних тдакцизних товарiв у розмiрi 5 %.
116 Серiя екополнчпа
Особливе мкце в реформi займатиме плата за землю, тобто це мкцевий податок, який е обов'язковим для встановлення та його ставки i пшьги прийма-ються рiшенням органiв мкцевого самоврядування. Граничнi ставки цього по-датку - не бiльше 3 % вщ нормативно!' грошово! ощнки землi, для сшьськогос-подарських упдь - не бшьше 1 %. За земельнi дiлянки, яш перебувають у пос-тiйному користуваннi, кр1м державно!' та комунально! форми власносп, - не бiльше 12 %. За межами населених пунктiв - не бшьше 5 % ввд нормативно! грошово! оцiнки одиницi плошд. Кiнцеве рiшення повиннi прийняти понад 18 тис. мкцевпх рад Украши.
Якщо брати до прикладу Львiв, то загальний фонд бюджету Львова на пе-рiод 2015 р. вщповщно до проекту мкцевого бюджету становить 900 млн 901 тис. грн, що майже на третину бшьше, шж торiк. Загалом же з цих коштiв на освиу передбачено 313 млн 900 тис. грн на культуру i мистецтво - 88 млн 700 тис. грн, на фiзичну культуру i спорт - трохи бшьше 13 млн грн, на держав-не управлшня - 124 млн грн, на ЖКГ - 214,5 млн грн, на транспорт та дорожне господарство - 10 млн грн.
При аналiзi Львкського фонду обласного бюджету в 2015 р. надшде за очь куваними розрахунками 848964 тис. грн податкк, зборк та платежк або на 3,9 % (31496,2 тис. грн) бшьше ввд планових завдань. Поркняно з 2014 р. над-ходження прогнозуються меншими на 69962,2 тис. грн або 7,6 %. Зменшення пояснюеться численними змiнами до Бюджетного кодексу Украши, що набули чинносп в 2015 р.
У 2015 р. очкуеться виконання планових показникк з надходження до за-гального фонду обласного бюджету податку на доходи фiзичних осiб, податку на прибуток пiдприемств, частини прибутку комунальних пiдприемств, що ви-лучаеться до бюджету, рентно! плати за спещальне використання лiсових ре-сурсiв, води, за користування надрами, плати за надання адмiнiстративних пос-луг, плати за оренду комунального майна. Поряд з цим, очiкуеться невиконання плану надходжень екологiчного податку.
Питома вага надходжень податку на доходи фiзичних оаб у дохiднiй час-тиш загального фонду обласного бюджету становить 70,4 %, тому виконання планових показникк за доходами значною мiрою залежить вiд стану мобiлiзацiï до бюджету цього податку. Загалом у 2015 р. його надшде за очкуваними дани-ми 598000 тис. грн., що становитиме 102,8 % до плану. Поркняно з 2014 р. надходження зменшаться на 199299,7 тис. грн або 25 %. Зменшення пояснюеться тим, що з 1 ачня поточного року норматив зарахування податку на доходи фь зичних оаб до обласних бюджетк змшено з 25 до 15 % (25 % вщ контингенту зараховуються до державного бюджету).
У 2015 р. до обласного бюджету надшде за очкуваними обрахунками 1315 тис. грн податку на прибуток шдприемств комунально! власносп та 100000 тис. грн податку на прибуток iнших шдприемств. Це становитиме, вщ-повщно, 115,4 та 100,9 % до планових показникк. Поркняно з 2014 р. надходження податку на прибуток вщ комунальних шдприемств зменшаться на 178 тис. грн або 11,9 %. Надходжень податку на прибуток вщ шших платникк
у 2014 р. не було, оскшьки зарахування !х частини (10 %) до обласних бюдже-т1в з 2015 р. передбачено змшами до Бюджетного кодексу Украши.
Розглянувши затверджений бюджет Льв1вщини 2016 р., проанал1зували по-датки 1 збори, як1 надходять, та субвенцп з державного бюджету. Розрахувавши в1дхилення всх податкш 1 зборш - вони становитимуть 122,8 %, загалом дохо-д1в у обласний бюджет 79,6 % а субвенцп з державного бюджету становитимуть 112,3 % (рис. 4).
10 000 000,0 5 000 000,0
о
♦ Оч[кув;не виконэнчя 2015рок/, грн.
—Препонки И.1 2016 р1 к для розгляду, грн.
А В ¡дхил енн я, %
Рис. 4. Доходи обласного бюджету Львiвськоi обл. на 2016р.
Загалом прогноз доход1в вс1х мкцевих бюджетш Украши на 2015 р. -104,3 млрд грн, сума доходав: загального фонду - 93,4 млрд грн; спещального фонду - 10,9 млрд грн.
Висновки i перспективи подальших дослiджень. На початок процесу де-централ1зацп Мшктерство Фшансш передало мкцевим громадам 25 млрд грн, щ кошти вони мають сам1 роздшити на що витратити, адже внутршш проблеми ш вщомо краще. Пропонують 80 % еколопчного податку, що становитиме 3,2 млрд грн, спрямувати на встановлення л1чильниюв 1 твердопаливних котл1в, 10 % податку на прибуток шдприемств, що становитиме 3,1 млрд грн, спрямувати на каштальний ремонт дорк, а надходження з податку на майно, що становитиме 0,8 млрд грн, використовувати на покращення сощально! шфраструкту-ри громад. Податок на майно (нерухомкть або ж дороп авто), що становитиме за шдрахунками 0,8 млрд грн, рекомендують використати для придбання машин для швидко! допомоги, будшництва шюл та кушвл1 тролейбусш для великих мкт Украши.
Отже, виконання вс1х цих р1шень мае допомогти адмшктративним одини-цям виртити нагальш проблеми життедаяльносп та збалансувати ефективне управлшня !х сощально-економ1чним розвитком. Платники податтв, як1 висту-пають у цш сигуацц як представники б1знес-середовища, мають змогу отримати для себе зиск, який полягатиме у тому, що !х податки не використовуватимуть централ1зовано а вони тдуть на розвиток дшово! шфраструктури населених пунктш, в яких вони живуть, працюють та заробляють на життя. Розвинена ш-фраструктура населеного пункту дае змогу отримати 1нвестицп, як1 допоможуть отримати населенню як робоч1 мкця, так 1 податки в мкцевий бюджет. Органи мкцевого самоврядування та б1знес-середовище громади в ткнш ствпращ здат-ш ефективно реал1зовувати економ1чний потенщал мкт, регюшв 1 будь-яких населених пункпв, якщо продумано впроваджувати реформу децентрал1занд.
Лггература
1. Децентралiзацiя влади. [Електронний ресурс]. - Доступный з https://decentralization.-gov.ua/.
2. Дилеми правово! держави. [Електронний ресурс]. - Доступный з https://dt.ua/LAW/-dilemi_pravovoyi_derzhavi-78762.html
3. Карпшський Б.А. Функцiонування míct - важлива складова державотворчого патриотизму наци / Б.А. Карпшський, Г.О. Комарницька // Науковий вюник Мукач1вського державного ушверситету : зб. наук. праць. - Сер.: Економжа. - Мукачево : Вид-во "Мукачiв. ДУ". - 2016. -Вип. 1(5). - С. 228-236.
4. Комарницька Г.О. Регюнальна урбашзацш : монографiя / Г.О. Комарницька. - Льв1в : Вид-во ЛДФА; Кам'янець-Подшьський : Вид-во "Медобори-2006", 2015. - 175 с.
5. Мюцевий економiчний розвиток. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://www.-mled.org.ua/
6. Мiсцевий екож^чний розвиток: пiдтримка та стимулювання: VIII Украшський мунщипальний форум. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://www.mled.org.ua/media/-docs/Book_for_8_AUC -.Municipal Forum -.12 July 2012 -.Ukr.pdf.
7. Проект Закону про внесення змш до Конституци Украши (щодо децентралiзацil влади). [Електронний ресурс]. - Доступний з https://iportal.rada.gov.ua/.
8. Солових В.П. 1нституцшш особливост та технологи сучасних полiтичних процеив / В.П. Солових, В.П. Дзюндзюк. [Електронний ресурс]. - Доступний з https://www.kbuapa.-kharkov.ua/kafpf _ iotspp.pdf.
Надшшла до редакцп 13.06.2016р. Комарницкая А.Е., Мельник А.М. Влияние на формирование территориальных общин как фактор развития бизнес-среды
Исследована роль формирования территориальных общин как фактора развития бизнес-среды, которая отражена в налогах в связи с внедрением реформы децентрализации в Украине. Все населенные пункты, в том числе города, требуют эффективного управления их социально-экономическим развитием. Суть этой проблемы заключается прежде всего в учете интересов и различных составляющих городской среды, внешних факторов и в обеспечении, таким образом, сбалансированного социально-экономического развития населенного пункта и прилегающих территорий. Итак, понимание процесса управления социально-экономическим развитием крупного города должно быть несколько шире обычных взаимоотношений в контексте осуществления полномочий органами местной власти и, соответственно, шире, на наш взгляд, и круг его субъектов и объектов.
Проанализированы процессы управления развитием территорий, сбалансированного финансирования местного экономического развития функционирования города к внедрению реформы децентрализации и изменения доходов общин во время действия данной реформы. Отражено поступление налогов на доходы с физических лиц, которые будут рассматриваться как количественный показатель для развития бизнес-среды территории. Представлена финансовая самостоятельность местных бюджетов согласно реформы децентрализации, которые составят дополнительный ресурс для местных бюджетов. Отражен налоговый потенциал административно-территориальной единицы, как главной составляющей формирования территориальных общин.
Ключевые слова: реформа децентрализации, государство, урбанизация, регион, территория, население, налоги, бизнес-среда, местные бюджеты, полномочия.
Komarnytska G.O., Melnyk O.M. The Impact of the Formation of Local Communities as a Factor of Business Environment
The role of the formation of communities as a factor of business environment, which is reflected in taxes in connection with the implementation of decentralization reform in Ukraine, is studied. All localities, including cities require effective management of their socio-economic development. The essence of the problem is primarily in the interests and the different components of the urban environment, and external factors and ensuring, in this way, of balanced socio-economic development of the village and surrounding areas. Thus, understanding of the management of socio-economic development of the big city should be somewhat wider than
conventional relationship in the context of the exercise of authority by local authorities and accordingly broader, in our opinion, and the range of his subjects and objects. The process of management of development areas, sustainable financing local economic development functioning city to implement the reform decentralization and community income changes during the period of reform is analysed. Income tax on income of individuals who are considered as a quantitative index for business environment development area is highlighted. Financial independence of local budgets under decentralization reform, which amount to an additional resource for local budgets, is illustrated. Potential tax administrative unit as the main component of the formation of communities is shown.
Keywords: decentralization reform, the state, urbanization, region, territory, population, taxes, business environment, local budgets, local communities' authorities.
УДК 657.421.3:[796.332.056.2:061.2(477)]
ОБЛ1К I АНАЛ1З ВИТРАТ НА УТРИМАННЯ ГРАВЦ1В У ПРОФЕС1ЙНИХ ФУТБОЛЬНИХ КЛУБАХ
Я.Р. Мелех1,2
Проан^зовано структуру витрат професшних футбольних клубш поргвняно з отри-маними доходами у вщиовщному званому перюду. Дослщжено вимоги УСФА щодо фь нансового "фейр-плей" та 1хню роль у забезпеченш беззбитковост дiяльностi клубш при дотримаиш бажаного ршня продуктивном! гравщв. Визначено вплив використання рiз-них методiв вiдображення витрат при вщображеиш реестрацш гравцiв у професшних спортивних органiзацiях. Встановлено, що вщповщний розподш здшснених футбольни-ми клубами витрат за вимогами стандартiв бухгалтерського облiку забезпечить пiдстави для формування собiвартостi спортивно! послуги та нематерiальних активiв.
Ключовi слова: витрати, ирофесшш футбольнi клуби, фiнансовий "фейр-плей", амортизацш i капiталiзацiя, собiвартiсть спортивно! послуги.
Продуктивнкть, як переможний результат футбольних матчiв, е основною метою дiяльностi футбольних клубiв, що вiдрiзняе !х вiд промислових i торго-вельних пiдприемств, якi прагнуть отримати максимальш прибутки та зберегти добробут власниюв, пiдтримуючи та збшьшуючи з перюду в перюд обсяг влас-ного кашталу. Важливiсть продуктивностi у футболi полягае в тому, що вона визначае статус клубу i дае змогу його шдтримувати. Наявнiсть статусу визна-чае мiсце клубу у футбольнш iерархií кра!ни. Вищий статус мають професiйнi футбольнi клуби, порiвняно з аматорськими, i серед перших - клуби Прем'ер-лiги поршняно iз клубами першо! i друго! лiг. Присутнiсть статусу i перемож-них результатiв протягом одного чи кшькох сезошв поспiль забезпечуе клубовi не тальки популярнiсть, прихильнiсть уболшальнитв, а й збiльшення доходiв. Досягнення бажаного рiвня продуктивностi зумовлюе потребу здшснення знач-них витрат на придбання реестрацiй гравцiв та !хне утримання, що не дае змоги клубам дотримуватись визначеного УСФА кригерда беззбитковостi, який е од-шею з передумов лiцензування.
Питания дослщження оцiнки та облiку витрат на гравщв у професшних футбольних клубах здайснювали О.В. Кантаева [1], Н.М. Батщева [2] з позицп необхвдноста капiталiзацií витрат за трансферними операщями, Г. П. Лукашук
1 acnip. Я.Р. Мелех - Львгвський НУ ím. 1вана Франка
2 наук. KepÍBHHK: доц. 1.Б. Дутчак, канд. екон. наук - Львiвcький НУ ím. 1вана Франка
