CC BY
84
ш
нлты
ЫКРА1НИ
Hl/IVB
Науковий BicH и к Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280408 Article received 03.04.2018 р. Article accepted 26.04.2018 р.
УДК 342.25:332
ISSN 1994-7836 (print) Ш1 ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author K. P. Danylkiv krisdanko@ukr.net
Н. М. Добош, Х. П. Данилтв, П. А. Гориславець
Нацюнальний утверситет "Львiвська полтехшка", м. Львiв, Украта
ФОРМУВАННЯ ДОХОД1В ОБ'ЕДНАНИХ ТЕРИТОР1АЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ УДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Дослщжено вплив податшв та вдаовдао податково! полижи держави на формування доходiв об'еднаних тершо^аль-них громад. В умовах бюджетно! децентралiзацп змгни бюджетного та податкового законодавства призведуть до вдаоввд-них змiн структури податкових надходжень та !х розмежування мiж бюджетами рiзних рiвнiв. Комплексна децентралiзащя передбачае широкомасштабний процес, у ходi якого видшяють окремi елементи бюджетних i небюджетних джерел фшансо-вих ресурав та визначають особливостi !х впливу на позитивний результат проведених реформ. Проаналзовано сучасну модель мiжбюджетних вiдносин в Украш. Встановлено чинники формування доходiв мiсцевих територiальних громад та оць нено вплив на !х соцiально-економiчний розвиток. Визначенi можливост i загрози проведення децентралiзащйноl реформи не мають стати на завадi для !! реалiзацil. Надано практичш рекомендацп щодо пiдвищення ефективностi податково! реформи в Укра!ш, яш мають за мету дати змогу тершо^альним громадам сформувати прогресивний та рацюнальний бюджет. Проведене дослiдження окреслюе проблеми та пропонуе основнi шляхи наповнення мiсцевих бюджетiв. Це стане рушшною силою та стимулом для ефективного соцiально-економiчного розвитку територiй.
Ключовi слова: фшанси теритс^ально! громади; мiсцевий бюджет; бюджетна децентралiзацiя; податки; фiнансовi засоби.
Вступ. Проблемою всiх кра!н свiту е забезпечення достатнiх надходжень для досягнення сощально-еконо-мiчного розвитку репошв. I! вирiшення полягае в побу-довi ефективно! системи оподаткування та чинно! податково! полггики держави.
Найважливiшою ознакою демократичного розвитку кра!ни е наявнiсть у нш мiсцевого самоврядування, здатного забезпечити ефективне функцюнування тери-торiальних громад, виршувати питання сощально-еко-номiчного розвитку. Така здатшсть потребуе вщповвд-ного фшансового забезпечення та дотримання принципу деценгралiзацi! влади. Згiдно з чинним законодав-ством Укра!ни держава гарантуе дохвдну базу мiсцевого самоврядування, яка мае бути достатньою для забезпе-чення населення послугами на рiвнi мiнiмальних соць альних стандартiв.
Чинна в Укра!ш податкова система наразi не влаш-товуе анi бiзнес, анi державу. Укра!нська економiка страждае вiд величезного, порiвняно iз кра!нами з ана-логiчним рiвнем розвитку, податкового навантаження. Основною проблемою сучасно! системи оподаткування е нерiвномiрнiсть !! податкового тягаря: тиск перекла-даеться на сумлшних платник1в та тих, хто не здатен за-хиститися вiд податшвщв. Натомiсть iншi платники по-
датшв отримують фактичш податков1 привше!. Це ро-бить оподаткування не просто несправедливим, а й пе-ретворюе його на зааб нечесно! конкуренцп, встанов-лення монополш, отримання адмшстративно! (коруп-цшно!) ренти, тощо.
Також нишшня модель бюджетних вщносин в Укра-im характеризуеться надм1рною централ1защею податкових надходжень, асиметр1ею м1ж зобов'язаннями та доходами оргашв м1сцевого самоврядування.
Забезпечення фшансово! самостшносп м1сцевих бюджепв, що передбачено оновленим Бюджетним кодексом Укра!ни, у практичнш площиш не шдкрш-люеться збалансовашстю м1жбюджетних вщносин, а проголошене реформування фшансово! системи зали-шаеться недостатньо ефективним. В1дсутшсть працез-датно! модел1, спрямовано! на виршення проблеми пе-рерозподшу в1дпов1дальност1, компетенцп, функцш i фшансових ресурав м1ж центральними органами влади та органами м1сцевого самоврядування, сввдчить про нагальну потребу подальшого реформування системи державних фшанав.
Одним 1з напрям1в тдвищення р1вня фшансово! ав-тономносп м1сцевих оргашв влади е децентрал1защя, яка передбачала б законодавче врегулювання питань
1нформащя про aBTopiB:
Добош Назар Миколайович, канд. екон. наук, доцент кафедри фшанав, облiку i аналiзу. Email: nazar_dobosh@ukr.net;
https://orcid.org/0000-0001-6600-2111 Данилов Христина Петрiвнa, канд. екон. наук, асистент, кафедра фшанав, облту i aнaлiзу. Email: krisdanko@ukr.net;
https://orcid.org/0000-0003-1283-6844 Гориславець Павло Анатолшович, канд. екон. наук, доцент, кафедра фшанав. Email: pavlo.a.horyslavets@lpnu.ua;
https://orcid.org/0000-0002-1882-2104 Цитування за ДСТУ: Добош Н. М., Данилкiв Х. П., Гориславець П. А. Формування доходв об'еднаних териг^альних громад в умовах удосконалення податкового законодавства. Науковий вкник НЛТУ УкраТни. Серiя Економiчна. 2018, т. 28, № 4. С. 4651
Citation APA: Dobosh, N. M., Danylkiv, K. P., & Horyslavets, P. A. (2018). Income Formation of the Joint Territorial Communities in the Terms of Improvement of Tax Legislation. Scientific Bulletin of UNFU, 28(4), 46-51. https://doi.org/10.15421/40280408
бюджетно! самостшносп територiальних громад з ура-хуванням економiчних, географiчних, iсторичних та ш-ших критерпв !х розвитку. Досвщ унiтарних европейсь-ких кра!н щодо оргашзацп та забезпечення процесу де-централiзацi! сввдчить про усшшшсть такого кроку для забезпечення яшсних та доступних суспiльних послуг громадянам.
Тому питання оптимального розмежування податко-вих надходжень мiж бюджетами рiзних рiвнiв набува-ють особливо! актуальностi в умовах реформування бюджетного та податкового законодавства, яш нiбито спрямованi на бюджетну децентралiзацiю.
Проблеми впливу реформування податково! системи кра!ни на формування доходiв територiальних громад тiею чи iншою мiрою дослвджували у працях багатьох укра!нських вчених. Значного наукового поступу у цьому питаннi досягли так науковцi: О. Василик, В. Дем'янишин, М. Данилишин, Т. Сфименко, О. Кириленко, В. Кравченко, А. Крисоватий, I. Ковальов, В. Куле-шiр, П. Мельник, I. Лунша, К. Павлюк, В. Плескач, Г. Поляк, Г. Старостенко, Л. Тарангул, I. Усков, В. Федосов та шш, дослщження яких свщчать, що податкове регулювання е важливим iнструментом впливу на роз-виток економiчно! системи i сощально! сфери кра!ни.
Однак, незважаючи на наявшсть велико! кiлькостi дослщжень у цш сферi, практичнi аспекти формування податкових надходжень мюцевих бюджетiв потребують подальших дослщжень, що пов'язано з прийняттям змiн до Бюджетного та Податкового кодекав Укра!ни.
Метою дослщження е поглиблення теоретико-мето-дологiчних основ та розроблення практичних рекомен-дацш, спрямованих на пiдвищення ефективностi впро-вадження податково! реформи в Укра!ш в контекстi формування доходiв територiальних громад.
Предметом дослщження е теоретичш, методичнi та практичнi аспекти управлшня доходами мiсцевих бюджетiв Укра!ни.
Об'ектом дослЩження е формування доходiв тери-торiальних громад та процес управлiння ними.
Викладення основного матер1алу дослщження. Зм^ом податкового регулювання держави е розроблення основних джерел наповнення бюджетiв, врахову-ючи потреба виконання завдань, як1 стоять перед тери-торiальною громадою на кожному етат !! розвитку. У сучасних умовах розвитку економши, коли пщви-щуеться роль держави в регулюваннi економiчних про-цесiв, особливо важливо визначити основш напрями податково! полiтики для забезпечення стратепчно! спрямованостi розвитку економши кра!ни та регiонiв.
Змiна економiчних умов господарювання створюе новi проблеми стосовно тдвищення ефективностi податкового регулювання як у держаи, так i на регюналь-ному рiвнi. Метою i головним завданням податкового регулювання на мюцевому рiвнi на найближчу перспективу е побудова сприятливих умов для розвитку реального сектору економши, стабiлiзацi! фiнансового становища тдприемств на конкретнiй територi!, насамперед внаслщок зниження податкового навантаження та змши в адмiнiструваннi податк1в, що сплачуються у рiзнi рiв-нi бюджепв.
Розглянемо та проаналiзуемо доходи зведеного, державного та мюцевих бюджепв Укра!ни за 2014-2016 рр. (табл. 1). Як можна бачити з таблищ, доходи мюце-вих бюджепв становлять в середньому 20-22 % у зве-деному бюджетi держави. Наслщком цього е значна бюджетна централiзацiя, що не сприяе виршенню основних проблем територiальних громад в регюнах.
Показник PiK 2016 р. проти 2015 р.
Абсолютний приргст, млрд грн Темп приросту, %
2013 2014 2015 2016
Зведений бюджет, млрд грн, зокрема: 398,3 445,5 442,8 455,9 13,1 3,0
загальний фонд 334,7 369,7 75,0 388,9 13,9 3,7
спещальний фонд 63,6 75,8 67,8 67,0 -0,8 -1,2
Державний бюджет (без урахування мiж-бюджетних трансфертiв), млрд грн, зокрема: 311,8 344,7 337,6 354,8 17,2 5,1
частка у доходах зведеного бюджету, % 78,3 77,4 76,2 77,8 X X
загальний фонд 263,3 288,5 290,1 308,7 18,6 6,4
спещальний фонд 48,5 56,2 47,5 46,1 -1,4 -3,0
Мiсцевi бюджети (без урахування мiж:бю-джетних трансфертiв), млрд грн, зокрема: 86,5 100,8 105,2 101,1 -4,1 -3,9
частка у доходах зведеного бюджету, % 21,7 22,6 23,8 22,2 X X
загальний фонд 71,4 81,2 84,9 80,2 -4,7 -5,5
спещальний фонд 15,1 19,6 20,3 20,9 0,6 3,0
Табл. 2. Структура доход1в м1сцевих бюджет1в Укра'1'ни за 2011-2016 рр.
Вид доходiв Рк
2011 2012 2013 2014 2015 2016
Податюж надходження, % 80,2 83,2 83,9 84,5 85,2 86,8
Податок на доходи фiзичних оаб, %, млн грн 62,1 62,6 63,4 62,5 60,6 61,4
45895,8 44485,3 51029,3 54 065,1 61066,0 64586,0
Плата за землю, %, млн грн 9,0 11,8 11,8 12,4 12,5 12,2
6681,4 8362,7 9 539,9 10700,9 12802,9 12581,7
Орендна плата, млн грн 2 386,6 2 814,9 3 051,3 3 236,6 3 614,4 3 366,1
Частка орендно! плати у структур плати за землю, % 64,3 66,3 68,0 69,8 71,3 73,7
Mia^Bi податки i збори, % млн грн 1,1 1,1 1,0 2,9 5,4 7,0
820,0 808,6 819,4 2549,8 5456,9 7314,1
Iншi податюж надходження, млн грн 8,0 7,7 7,7 6,7 6,7 6,2
Неподатюж надходження, млн грн 10,4 10,9 10,9 12,4 12,5 11,5
Доходи ввд операцш з капталом, млн грн 6,2 3,7 3,2 2,1 1,7 1,3
Цiльовi фонди, млн грн 3,2 2,2 2,0 1,0 0,6 0,4
Дiевi мехашзми м!жбюджетного регулювання поси-люють вплив централiзацi! бюджетних коштiв у державному бюджет!, тому органи мюцевого самовряду-вання щороку втрачають фiнансову самостiйнiсть. Шд-твердженням цього е те, що частка дотацшних мiсцевих бюджетiв, як1 мають безпосередш мiжбюджетнi ввдно-сини з державним бюджетом i питома вага м!жбюджет-них трансфертiв у доходах мюцевих бюджетiв постiйно зростають (Kasperovych, 2012, р. 72).
Тепер проаналiзуемо структуру доходiв мiсцевих бюджетiв Укра!ни впродовж 2011-2016 рр. (табл. 2).
Основним джерелом, що забезпечуе мобiлiзацiю до-ходiв мiсцевих бюджетiв, е податковi надходження, як1 водночас включать загальнодержавш податки i збори (обов'язковi платеж!) та мiсцевi податки i збори (обов'язковi платеж!) (Demkiv, 2011). Упродовж 20112016 рр. у структур! доход!в мiсцевих бюджетiв збшь-шуеться частка податкових надходжень в!д 80,2 до 86,8 % доход!в мюцевих бюджетiв (без урахування м!ж-бюджетних трансфертiв). У 2016 р. !х обсяг становив 91,2 млрд грн, що на 6,2 % бшьше в!д показника 2015 р.
Мюцев! податки i збори формують незначну частку доход!в мiсцевих бюджетiв, тобто не виконують навiть фiскально! функцп, тод! як у деяких кра!нах мiсцевi податки формують бшьшу половину бюджету усiе! кра-!ни. Потреба удосконалення системи мiсцевого оподат-кування, вирiшення !! основних проблем та кардиналь-них питань активно шщшеться зараз органами мiсце-вого самоврядування, особливо найменш захищеними його ланками - сшьськими, селищними, районними у метах радами.
Забезпечення доходами ще! ланки мiсцевих бюдже-пв остаточно досягаеться за допомогою методiв бюджетного регулювання. Мiсцевi податки i збори тут не вщграють вирiшально! рол!, але вони можуть !! викона-ти за вщповвдно! постановки питань. Сьогодш ж проблема наповнення бюджетiв низового р!вня доходами за-лишаеться однiею !з нагальних у фiнансовому i сощаль-но-економiчному аспектах, i неабияку роль у цьому можуть вщграти мюцев! податки i збори. Шдвищення рол! мiсцевих податк!в i збiльшення частки доход!в за !х-нш рахунок е головним напрямком зм!цнення мюцевих бюджепв, розширення !хньо! фшансово! автономп.
Податок на доходи ф!зичних оаб продовжуе зберь гати позищю найвагомшого за обсягом джерела дох!д-но! частини мюцевих бюджепв - 61,4 % в!д загальних надходжень мюцевих бюджепв.
Збшьшення обсяпв надходжень в!д податку на доходи ф!зичних оаб зумовлене легал!защею виплати заро-бггно! плати, позитивними тенденциями зростання дохо-д!в низькооплачуваних верств населения через тдви-щення мшмальних сощальних гарантш та зростанням заробггно! плати загалом (Zaichykova, 2008, р. 23).
Основш чинники, як! позитивно впливали на надходження податку на доходи ф!зичних оаб, так!: збшь-шення ставки оподаткування до 15-17 %; тдвищення мшмально! зароб!тно! плати та в!дпов!дне зростання фонду оплати пращ; тенденц!я зростання номшального ВВП; введення в дш з 01.01.2007 р. оподаткування до-ход!в платник!в в!д продажу або обмшу нерухомого, рухомого майна, отримано! спадщини ! подарунк!в.
Окр!м позитив!в, !снують й негативн! тенденц!! в оподаткуванш доход!в ф!зичних ос!б, що вщповщно зменшуе р!вень податкових надходжень, зокрема: зани-
ження платниками оподатковуваного доходу та ухилен-ня в!д сплати податку (високий р!вень податкового на-ваитажения на фонд оплати пращ спричиняе неоф!ц!йн! домовленост! щодо розпод!лу зароб!тно! плати на офь цшну та неоф!ц!йну); зараховування податку на доходи ф!зичних ос!б до вщповвдного м!сцевого бюджету за м!сцем реестрацп юридично! особи; зменшення бази оподаткування через зниження загального р!вня дохо-д!в працюючого населення та поглиблення бедност!
Другим за обсягом джерелом надходжень доход!в до м!сцевих бюджепв традиц!йно е плата за землю. Також е й !нш! джерела наповнення мюцевих бюджет!в, проте !х частка е дуже малою.
Включения до складу мюцевих податк!в единого податку спричинило тдвищення питомо! ваги м!сцевих податк!в ! збор!в у структур! доход!в м!сцевих бюдже-т!в. Вщгак найвагом!шим серед мюцевих податк!в ! збо-р!в став единий податок. Таке зростання вщбулося пе-реважно через збшьшення шлькосп ф!зичних ос!б та суб'ект!в малого тдприемництва.
Достатньо вагомим джерелом наповнення мюцевих бюджет!в е податки ! збори, пов'язан! з! забрудненням навколишнього природного середовища. Так, одним !з нововведень Податкового кодексу Укра!ни стало зап-ровадження еколог!чного податку зам!сть збирання за забруднення навколишнього середовища. Податок сплачуеться п!д час придбання палива для транспортних засоб!в.
У перспектив! основним джерелом наповнення мю-цевих бюджет!в повинен стати податок на нерухомють. Його базу розширюють внасл!док залучення в оподаткування комерцшного майна. Проте порядок його нара-хування та сплати не в!дпов!дае практиц! розвинених кра!н св!ту, де розм!р податку залежить в!д вартост! об'екта нерухомост!, а не в!д житлово! площ!, як визна-чено чинним законодавством Укра!ни. Тому потр!бно внести вщповщщ поправки до Податкового кодексу. Окр!м цього, викликае сумшви можлив!сть значних надходжень для мюцевих потреб в!д запровадження податку на нерухом!сть для сшьсько! м!сцевост!. Оск!льки в умовах економ!чно! кризи та стр!мкого зубож!ння селян так! !н!ц!ативи заздалепдь приречен! на провал (Monitorynh, 2014). Окр!м цього, органи м!сцевого са-моврядування повинн! мати право самостшно запрова-джувати на сво!й територп власн! м!сцев! податки та збори, враховуючи специфжу територ!! та наявш там потенц!йн! об'екти оподаткування ^акоп Пк:шпу, 2014). Також потр!бно вдосконалити механ!зми ств-прац! та взаемодп суб'ект!в п!дприемницько! д!яльност! з податковими органами - Державною фюкальною службою Укра!ни.
Найчастше опитан! п!дприемц!, що використовують загальну систему оподаткування, скаржаться на обтяж-ливе та свавшьне адмiнiструвания податк!в. Величезш зусилля марнуються на процедури обл!ку та зв!тност!, боротьбу п!дприемц!в з податковими органами, пошук шлях!в уникнення податк!в тощо, а з !ншого боку, контролю та адмшстрування.
Податкова служба е одним з головних осередк!в ко-рупц!!. Зпдно з даними нещодавнього опитування пред-ставник!в б!знесу, ДФС е безумовним лщером у цьому антирейтингу. Загальне невдоволення роботою подат-ково! системи зробило нагальним питання про глибоку податкову реформу. Головною метою реформи мае бу-
th craopeHHa nepegyMOB gna eKOHOMiHHoro 3pocTaHHa 3a paxyHOK BHBinbHeHHa nignpueMHH^Koro noTeH^any Ta cnpuaHHa peani3aqii KOHKypeHTHux nepeBar KpaiHH, oco6-nuBO y nacTHHi BHKopucTaHHa "nragcbKoro KaniTany" gna npumBugmeHoro po3BHTKy iHTeneKTyanbHO-MicTKux rany-3eft (Radchuk, 2014).
Ha CTpyKTypHOMy piBHi pe^opMa Mae cnpuaTH npum-BugmeHOMy OHOBneHHM eKOHOMiKH nepe3 npumBugmeHHa пpoцeсiв 3pocraHHH hobhx nignpueMcTB i rany3eH Ta Big-MupaHHa crapux.
3oKpeMa, gna цbOгo TaKa pe^opMa noKnuKaHa:
1. 3po6uTH npaBuna rpu y c^epi onogaTKyBaHHa piBHHMH, npo3opHMH, He3ane®HHMH Big cBaBoni hhhobhhmb.
2. 3hh3hth HaBaHTa®eHHa Ha cyMniHHHx nnaTHHKiB 3a paxy-hok 6inbm piBHOMipHoro po3noginy nogaTKOBoro Tarapa.
3. ^O3BonuTH cKacyBaTH npaKTHKy BcTaHOBneHHa nnaHiB i3 Hagxog®eHb.
4. 3MeHmuTH cyKynHi BHTpaTH gep®aBH Ta nignpueMcTB Ha agMiHicTpyBaHHa Ta iHmi cycninbHi BTpaTH.
5. PagHKanbHo 3MeHmHTH Kopyn^ro y nogaTKOBiH c^epi. Pa3OM yce 3a3HaneHe, y noegHaHHi 3 nnaHOMipHHM cko-
poneHHaM Hee^eKTHBHux gep®aBHux BHTpaT, CTBopuTb yMOBH gna 3HH®eHHa nogaTKOBoro HaBaHra®eHHa. TaKa pe^opMa Mae cKnagaTuca 3 gBOx KOMnoHeHTiB. nepmuH -goKopiHHa 3MiHa npaBun rpu y B3aeMOBigHocuHax gep®a-bh Ta nnaTHHKiB nogaTKiB, ^o noTpe6ye 3MiH go caMux 3a-KOHogaBHux пpннцнпiв HapaxyBaHHa nogaTKiB. ^pyrun -rnu6oKa opram3a^HHa pe^opMa caMoi nogaTKOBOi cny®-6h, 3 KagpoBHM "nepe3aBaHra®eHHaM" (Kyrylenko, 2016).
Buxoganu 3 HaBegeHoro BH^e aHani3y, 3aranbHHH nig-xig go pe^opMyBaHHa nogaTKOBOi cucTeMH nonarae y pe-^opMyBaHHi CTpyKTypu nogaTKiB: nogaTKy Ha npu6yTOK, n^B, GCB Ta "nepe3aBaHTa®eHHi" opraHiB nogaTKOBoro agMiHicTpyBaHHa. BignoBigHO go BHKnageHux BH^e apry-MeHTiB, gna nignpueMCTB He^iHaHcoBoro ceKTopy npono-HyMTb 3aMiHHTH HHHimHift nogaTOK Ha npu6yTOK nig-npueMCTB nogaTKOM Ha po3nogineHHH npu6yTOK 3 hh®-HiM noporoM y Burnagi nogaTKy Ha MaHHO. Mo®nuBO, цe 6yge TinbKH HepyxoMe MaHHO (Krysovatyi & Tomniuk, 2012, p. 105).
Цe Mae npu3BecTH go nepeTBopeHHa nogaTKy Ha npu-6yTOK Ha CBoepigHHH "cnpo^eHHH nogaTOK", aKHH 3ara-noM gaBaTHMe 6inbme Hagxog®eHb 3a paxyHOK nacTKOBOi KOMneHcaqii CKacyBaHHa GCB. Hagxog®eHHa Big nogaTKy rapaHTyBaTHMe HH®HiH nopir y Burnagi nogaTKy Ha MaHHO. iHmuMH cnoBaMH, MO®Ha roBopuTH npo 3anpoBa-g®eHHa пoвнoцiннoro nogaTKy Ha MaHHO, aKHH 6yge 3a-paxoByBaTuca npu cnnaTi nogaTKy Ha po3nogineHHH npu-6yTOK. ^h nigxig B®e nacTKOBO 3acrocoByraTb y hhhho-My 3aKOHogaBcTBi: cnnaneHHH nogaTOK Ha KOMep^HHy He-pyxoMicTb BupaxoByeTbca i3 nogaTKOBux 3o6oB'a3aHb 3 nogaTKy Ha npu6yTOK nignpueMcTB.
CKacyBaHHa GCB noTpe6ye hh3kh cynpoBigHux mcrra-Ty^HHux 3axogiB, TaKux aK niквigaцia neHciHHoro $OHgy aK caMocTinHoro $OHgy i 3nuTTa Horo 3 gep®aBHHM 6m-g®eTOM. Ix geTanbHHH po3rnag Te® BuxoguTb 3a Me®i ^ei po6oTH.
3 eKOHOMinHoro nornagy, цa cKnagoBa nacmHa pe$op-mh noTpe6ye 6ogaH nacTKOBux KOMneHcaTopiB, ocKinbKH BTpaTy Hagxog®eHb Big cKacyBaHHa HaH6inbmoro Ha cborogHi 36opy HeMO®nuBO nepeKpuTH cKoponeHHaM bh-gaTKiB, npuHaHMHi y KopoTKOTepMiHOBift nepcneKTHBi.
ronoBHHMH KOMneHcaTopaMH MaMTb cTaTu:
• ygocKOHaneHHa agMiHicTpyBaHHa n,3B i pagHKanbHe 3MeH-meHHa 3JioB®HBaHb;
• nigBH^eHHa n^OO go egHHoi cTaBKH y 20 %;
• 3ao^ag®eHHa 6-8 % noTOMHHx BHTpaT 6rog®eTy Ta neHciHHo-ro $oHgy 3a paxyHOK 6opoTb6u 3 po3KpagaHHaM, iHBeHTapH3a-цil nO, noBHoi BigMiHH cy6cugyBaHHa nignpueMcTB, to^o;
• neBHe 36inbmeHHa Hagxog®eHb Big aкцнзiв Ta nnaTH 3a Hagpa;
• Mo®nuBe 36inbmeHHa Hagxog®eHb Big Mogu^iKOBaHoro nogaTKy Ha npu6yTOK noHag HHHimHiH piBeHb.
MeTa pe^opMyBaHHa A®C yKpamu:
1. BigHOBneHHa goBipu nnaTHHKiB nogaTKiB go opraHiB koh-Tponro.
2. ^oGpoBinbHa cnnaTa nogaTKiB co^anbHo BignoBiganbHHM 6i3HecoM.
3. nepeTBopeHHa ^OC YKpaiHH y кoнcynbтaцiннo-cepвic^ cny®6y.
4. Onтнмiзaцia Ta aвтoмaтнзaцia Bcix opгaнiзaцiнннx npo-цeciв ^OC YKpaiHH.
5. 3a6e3neneHHa npaB Ta 3aKOHHHx iHTepeciB rpoMagaH y c^epi onogaTKyBaHHa Ta mhthoi cnpaBH, HeyxunbHoro BHKOHaHHa Кoнcтнтyцil YKpaiHH.
6. 3HH®eHHa BHTpaT Ha yrpHMaHHa anapaTy cny®6u Ta gep-®aBHHx nignpueMcTB, ^o nignopagKOBaHi cny®6i.
7. 36inbmeHHa iнвecтнцiннol npHBa6nHBocTi YKpaiHH Ta cnpuaHHa cTBopeHHK yMOB gna po3BHTKy 6i3Hecy Ta eKo-HOMiKH KpaiHH, no®BaBneHHa ginoBoi aKTHBHocTi. napanenbHO 3 pe^opMyBaHHaM nogaTKOBOi' cucTeMH
gep®aBH noTpi6HO i npoBecTH 6rog®eray geцeнтpaniзa-цiм, ^o gano 6 3Mory OTpuMaTH TepuTopianbHHM rpoMa-gaM 6inbme ^iHaHcoBo! He3ane®HocTi gna BupimeHHa no-KanbHux eкoнoмiкo-coцianbннx 3aBgaHb.
Ochobhhmh HanpaMaMH TaKOi geцeнтpaniзaцil MaMTb 6yTu:
• 3a6e3neHeHHa 6rog®eTHoi He3ane®HocTi Ta ^iHaHcoBoi caMoc-TiHHocTi мicцeвнx 6rog®eTiB;
• cTHMynroBaHHa rpoMag go o6'egHaHHa Ta ^opMyBaHHa cnpo-mo®hhx TepuTopianbHHx rpoMag;
• 3aKpinneHHa 3a Mia^eBHMH 6rog®eTaMH cTa6inbHHx g®epen goxogiB Ta po3mupeHHa goxigHoi 6a3H мicцeвнx 6rog®eTiB;
• geцeнтpaniзaцia BHgaTKOBHx noBHOBa®eHb Ta httkhh po3nogin кoмпeтeнцiн, c^opMOBaHHH 3a пpннцнпoм cy6cugiapHocTi;
• HagaHHa hobhx BHgiB TpaHc^epTiB Ta nocuneHHa BignoBiganb-hocti npo^inbHHx MiHicTepcTB 3a peani3ai^iK> gep®aBHoi noni-thkh y BignoBigHHx rany3ax;
• BH3HaneHHa HOBoro MexaHi3My 6rog®eTHoro perynroBaHHa Ta BHpiBHMBaHHa (Zrostannia, 2017).
OcHOBy ^icKanbHoi geцeнтpaniзaцil 6yno 3aKnageHo HanepegogHi 2015 p. BHacnigoK npuHHaTTa 3MiH go no-gaTKOBoro Ta Bwg®eTHoro KogeKciB, ^o, BnacHe, i nepeg-6ananoca кoaniцiннoм yrogoM. 3aKOHH noKnuKaHi nigBH-^hth 6rog®eTHy Ta ^iHaHcoBy caMocTiHHicTb мicцeвнx 6rog®eriB i po3mupuTH ix goxigHy 6a3y. Cepeg ochobhhx iHcTpyMeHTiB ^icKanbHoi ge^Hipani3a^i pecypciB BapTo Big3HanHTH: HopMaTHB nogaTKy Ha goxogu $i3HHHux oci6 (60, 15, 40, 0 %); 10 % nogaTKy Ha npu6yTOK nignpueMcTB npuBaTHoro ceKTopa; eKonorinHuft nogaTOK (80 %); 36ip 3 po3gpi6Horo npoga®y nigaкцнзннx TOBapiB (Big 2 go 5 % Big peani3aqii); Mic^Bi nogaTKH (HepyxoMe MaHHO, b t.h. кoмepцiннa HepyxoMicTb, nnaTa 3a 3eMnro, TpaHcnopTHHH nogaTOK); HOBi BHgu TpaHc^epTiB; мicцeвi rapaHTii Ta 3a-no3H^eHHa (cnpo^eHHa npoцegypн); BupiBHMBaHHa 6m-g®eTy 3a goxogaMH, a He BugaTKaMH Ta noB'a3aHi i3 цнм MO®nuBocTi ynacTi Ta BnnuBy rpoMagu Ha nporHO3Hi no-Ka3HHKH 6rag®eTy (Yaresbko, 2015).
Змша правил гри стосовно порядку сплати ПДФО мала би змусити на м!сцевому р!вн! боротися за робоч! м!сця, отже, ! за ПДФО, що буде надходити до м!сцевих бюджет!в. Це пол!пшило б можливост! для ощнювання роботи м!сцево! влади та п!двищило б активн!сть ! вагу м!сцевих пол!тик1в та громад, як! змушен! будуть боротися за робоч! м!сця, а вадповадно, ! за роботодавц!в (Lunina, 2010, р. 10).
Фокальна децентрал!зац!я дала б змогу на мюцево-му р!вн! зб!льшити та регулювати надходження мюце-вих бюджет!в за рахунок м!сцевих податк1в. Джерелом, яке мало б розширити базу оподаткування та генерува-ти доходи, мав би стати податок на майно. До його складу увшшли податок на нерухоме майно, вадшнне в!д земельно! д!лянки, плата за землю та транспортний податок.
Висновки. Враховуючи наведене вище, можна стверджувати, що регюнальний розвиток сьогодн! пот-ребуе особливо ретельних тдход!в до регулювання, падвищення д!евост! застосовуваних !нструмент!в по-даткового регулювання, як! загалом визначаються як сукупн!сть заход!в непрямого впливу на економшу, економ!чн! та сощальш процеси за допомогою застосу-вання таких !нструмент!в, як зм!ни встановлення подат-кових п!льг; виду податк!в; податкових ставок; знижен-ня або падвищення загального р!вня оподаткування; вад-рахувань у бюджет [3].
У раз! практичного запровадження запропонованих тдход!в у сфер! оподаткування в!дбудеться справжня реформа - тобто докор!нна змша вадносин м!ж платни-ками та державою з приводу нарахування та сплати по-датк!в.
Загалом збшьшення надходжень за абсолютною величиною (у постшних ц!нах) мае стати одним з пози-тивних насладив реформи. Але, на вадмшу в!д !нших способ!в досягнення такого результату, реформа мае привести до нього через зростання економши та добро-в!льну !! дет!н!зац!ю.
Само по соб! вир!внювання правил гри, передбачу-ван!сть платеж!в, зменшення оподаткування фшансо-вих результат!в та позбавлення адмшстративного-ко-рупц!йного тиску повинн! дати поштовх зростанню. Тим б!льше, що податкове навантаження на тих, хто може зростати за рахунок створення нових робочих мюць !стотно зменшиться.
Окр!м цього, податки зменшуються у т!й частит, яка мае високу еластичн!сть (виведення з т!н! прибутк!в та зарплат), натомють зб!льшуються т!, в!д яких дуже
важко, якщо взагалi можливо, втекти: ПДВ (за рахунок упорядкування адмiнiстрування) та податки на майно.
Отже, досягти ефективного функцiонування мюце-вого самоврядування в Укра!нi можна за умови подаль-шо! децентралiзацi! владних повноважень з одночасним розширенням фiнансово! автономi! та поступово! пере-дачi фiнансових ресурсiв, як! формуються у вадповад-них територiальних громадах, у повне володшня !х ор-ганiв управлiння, що потребуватиме комплексного пад-ходу до реформування мюцевого самоврядування, яке включае конституц!йну, адмшютративну, територiаль-ну i бюджетну реформи.
Перелш використаних джерел
Demkiv, O. I. (2011). Vplyv fmansovoi kryzy na biudzhety orhaniv mistsevoho samovriaduvannia. Finansy Ukrainy, 8, 79-85. [In Ukrainian].
Kasperovych, Yu. V. (2012). Fiskalna transmisiia ta yii naslidky na formuvannia dokhodiv biudzhetu. Ekonomika i derzhava, 3, 70-74. [In Ukrainian].
Krysovatyi, A. I., & Tomniuk, T. L. (2012). Administruvannia podat-kiv v Ukraini: orhanizatsiia ta napriamky transformatsii. Ternopil: VPTs, "Ekonomichna dumka TNEU". 212 p. [In Ukrainian]. Kyrylenko, O. P. (2016). Orhany mistsevoho samovriaduvannia povynni maty pravo samostiino vyznachaty stavky mistsevykh po-datkiv i zboriv. Retrieved from: http://www.ukurier.gov.ua/uk/artic-les/olga-kirilenko-organi-miscevogo-samovryaduvannya-p/. [In Ukrainian].
Lunina, I. O. (2010). Formuvannia mistsevykh biudzhetiv na osnovi pryntsypu ekvivalentnosti: shliakh do efektyvnoi biudzhetnoi systemy. Finansy Ukrainy, 9, 3-12. [In Ukrainian]. Monitorynh. (2014). Shchomisiachnyi monitorynh osnovnykh indyka-toriv biudzhetnoi systemy Ukrainy. In-t biudzhetu ta sotsialno-eko-nomichnykh doslidzhen. Retrieved from: http://www.ib-ser.org.ua/news/463/. [In Ukrainian]. Radchuk, O. (2014). Chy buty v Biudzheti 2015 detsentralizatsii? Retrieved from: http://www.slovoidilo.ua/articles/6675/2014-12-30/byt-li-v-byudzhete-2015- decentralizacii.html. [In Ukrainian]. Yaresko, N. (2015). Resurs mistsevykh biudzhetiv na 2015 rik. Retrieved from: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/artic-le?art_id=247868006&cat_ id=244276429. [In Ukrainian]. Zaichykova, V. V. (2008). Udoskonalennia biudzhetnykh protsedur v orhanakh mistsevoho samovriaduvannia. Nauk. pratsi NDFI, 1(42), 18-27. [In Ukrainian]. Zakon Ukrainy. (2014). "Pro vnesennia zmin do Biudzhetnoho kodek-su Ukrainy shchodo reformy mizhbiudzhetnykh vidnosyn" vid 28.12.2014 r., № 79-VIn. Retrieved from: http://zakon4.ra-da.gov.ua/laws/show/79-19. [In Ukrainian]. Zrostannia. (2017). Ukraina: Formuvannia osnovy dlia stabilnoho zrostannia: Memorandum pro ekonomichnyi rozvytok. International Bank for Reconstruction and Development, Vol. 2. The World Bank. 442 p. [In Ukrainian].
Н. М. Добош, К. П. Данылкив, П. А. Гориславец
Национальный университет "Львовская политехника", г. Львов, Украина
ФОРМИРОВАНИЕ ДОХОДОВ ОБЪЕДИНЕННЫХ ТЕРРИТОРИАЛЬНЫХ ОБЩИН В УСЛОВИЯХ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ НАЛОГОВОГО ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА
Исследовано влияние налогов и соответственно налоговой политики государства на формирование доходов объединенных территориальных общин. В условиях бюджетной децентрализации изменения бюджетного и налогового законодательства приведут к соответствующим изменениям структуры налоговых поступлений и их разграничению между бюджетами разных уровней. Комплексная децентрализация предполагает масштабный процесс, в ходе которого выделяют отдельные элементы бюджетных и не бюджетных источников финансовых ресурсов и определяют особенности их влияния на положительный результат проводимых реформ. Также проанализирована современная модель межбюджетных отношений в Украине. В проведенном исследовании установлены факторы формирования доходов местных территориальных общин и оценено влияние на их социально-экономическое развитие. Определенные возможности и угрозы проведения реформ по децентрализации не должны стать помехой для ее реализации. Поданы практические рекомендации по увеличению эффективности внедрения налоговой реформы в Украине, которые имеют целью предоставить возможность территориальным общинам сформировать прогрессивный и рациональный бюджет. Исследование определяет проблемы и предлагает основные пути
наполнения местных бюджетов, что станет движущей силой и стимулом для эффективного социально-экономического развития территорий.
Ключевые слова: финансы территориальной общины; местный бюджет; бюджетная децентрализация; налоги; финансовые средства.
N. M. Dobosh, K. P. Danylkiv, P. A. Horyslavets
Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine
INCOME FORMATION OF THE JOINT TERRITORIAL COMMUNITIES IN THE TERMS OF IMPROVEMENT OF TAX LEGISLATION
The purpose of the research is to deepen theoretical and methodological foundations and develop practical recommendations aimed at increasing the efficiency of the introduction of tax reform in Ukraine in the context of the formation of revenues of territorial communities. One of the ways to increase the level of financial autonomy of local authorities is decentralization, which would involve legislative regulation of the issues of fiscal autonomy of territorial communities taking into account economic, geographical, historical and other criteria for their development.The authors have defined the influence of taxes and, accordingly, the tax policy of the state on the formation of incomes of the j oined territorial communities. In the conditions of fiscal decentralization, changes in fiscal and tax legislation will lead to corresponding changes in the structure of tax revenues and their differentiation between budgets of different levels. Comprehensive decentralization involves a large-scale process, during which separate elements of budget and nonbudget sources of financial resources are identified and the peculiarities of their influence on the positive result of the reforms are determined. The subject of the research is theoretical, methodological and practical aspects of the management of revenues of local budgets of Ukraine. The object of research is the formation of incomes of territorial communities and the process of their management. In parallel with the reform of the tax system of the state, budget decentralization is necessary as well, which would allow territorial communities to gain more financial independence for solving local economic and social problems. The main areas of such decentralization should be as follows: ensuring budgetary autonomy and financial autonomy of local budgets; encouraging communities to unite and form able territorial communities; consolidation of stable sources of income from local budgets and expansion of the revenue base of local budgets; decentralization of spending powers and a clear division of competences, formed on the principle of subsidiarity; the provision of new types of transfers and strengthening the responsibility of profile ministries for the implementation of state policy in the relevant sectors; definition of a new mechanism for budgetary regulation and equalization.
Keywords: territorial community finances; local budget; budget decentralization; taxes; financial instruments.
