CC BY
13
ВПЛИВ ДЕРЖАВНО1 ШВЕСТИЦ1ЙНО1 ПОЛ1ТИКИ НА СОЦИАЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ РОЗВИТОК УКРА1НИ ТА II РЕГ1ОН1В
Мельниченко О. А., д. держ. упр. , проф.,
Украгна, Харюв, Нащональний университет цивыьного захисту Украгни
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 6 February 2017 Accepted 12 February 2017 Published 10 March 2017
KEYWORDS
public investment policy,
dynamics,
capital investment,
socio-economic development,
Ukraine,
region.
© 2017 The Author.
Further development of the interpretation of the concept of the "public investment policy" and "socio-economic development of territories" has been provided. The dynamics of capital investments in Ukraine has been studied. The impact of the public investment policy on the socio-economic development of Ukraine and its regions has been determined.
Постановка проблеми. Для задоволення усе зростаючих потреб споживачiв i належного реагування на новi виклики, яю обумовлеш у т.ч. глобалiзащею, необхщно усе бшьше i бшьше ресурав. Але у свош бшьшосп, суб'екти господарювання потерпають вiд !х дефiцигу, тим самим пiдвищуючи актуальшсть залучення додаткових iнвестицiй. Обсяги, види, напрями та способи !х використання обумовлюються впливом ринкових механiзмiв i механiзмiв державного управлiння. Однак комерцшш структури прагнуть максимiзувати передусiм власну вигоду, тим самим обумовлюючи поглиблення диспропорцiй розвиненостi окремих територiй. Виправити даний недолiк мусить держава, яка "визначае, якi сегменти та сектори швестицшного ринку е прiоритетними, що потрiбно зробити, щоб не тшьки захистити, але й заохотити iнвесторiв робити вкладення у певнi активи, як запобiгги диспропорцiям на швестицшному ринку, яким iнвестицiйнi iнстигути потрiбно дати можливiсть утворювати i яким вони мають вiдповiдати вимогам. Все це покликана впроваджувати державна швестицшна полiтика" [11, с. 88], яка допоки е недостатньо результативною в Укра!ш, тим самим обумовлюючи актуальшсть даного дослщження.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Нарiжним каменем дисертацшних дослiджень стала проблематика державного регулювання соцiально-економiчного розвитку Украши та и регiонiв (Балашов А., Белай С., Бiбiк Н., Борейко В., Борох О., Головченко О., Зульфугарова С., 1вашина О., 1ващенко А., Кубатко О., Кузнецов А., Матусяк С., Мiрзодаева Т., Молодцов О., Полщук В., Прокопенко О., Тiсунова В., Фомша М.), а також особливостей реалiзацii державно! iнвестицiйноi полiтики цш царинi (Воронiн I., Гончаренко М., Дацiй Н., Демидович В., Дмитрiв В., Захарiн С., Кармазiна Н., Кириченко О., Клименко О., Ковальчук С., Кондрашова М., Кузенко Н., Кулемзiн О., Лак1ш С., Лисяк Л., Мартиненко В., Мединська Т., Мерзляк А., Новицька Т., Онщенко О., Рамський А., Романова Т., Свiрiдова Н., Скiрка Н., Смовкша Г., Ткачик Ф., Турiянська М., Федоренко I., Шаповал О., Шапошшкова О., Яценко А.) тощо. Попри це зазначена проблематика залишаеться актуальною, про що свщчать публiкацii таких науковщв, як Березька К, Березький О., Маслш В. - ощнено диспропорцii регiонального розподiлу iноземних местицш в Укрш'ш [1]; Бондаренко Ю. - визначено шляхи п1двищення ефективносп державного управлiння в iнвестицiйнiй дiяльностi [3]; Васильченко Г., Васильченко С., Стефанишин Б. - пояснено зрушення в iнвестицiйнiй привабливостi регiонiв в умовах глобалiзацii економiки [4]; Косенко А. -виокремлено шляхи вдосконалення державно1' полiтики щодо полiпшення швестицшного кшмату [13]; Макогiн З. - проаналiзовано ефективнiсть використання iнвестицiйних ресурав регiонами Украши [16] та ш Вiддаючи належне напрацюванням вiтчизняних науковщв, слщ наголосити увагу на необхщносп продовження наукових розвiдок за даною проблематикою.
Методи дослiдження: абстрактно-логiчний - для теоретичних узагальнень 1 формування висновюв; логiко-семантичний - для забезпечення подальшого розвитку понятшного апарату; статистичних порiвнянь - для дослщження результативност реал!зацп державно1' iнвестицiйноi полгшки.
Постановка завдання. Метою статп е розробка рекомендацш по вдосконаленню впливу державно! швестицшно! полiтики на соцiальний та економiчний розвиток Укра!ни та И репошв. Для досягнення ще! мети необидно вирiшити такi завдання: 1) забезпечити подальший розвиток тлумачення понять "державна швестицшна полiтикам, мсоцiально-економiчний розвиток територш"; 2) дослiдити динамiку капiтальних швестицш в Украiнi; 3) виявити вплив державно! местицшно! полiтики на соцiально-економiчний розвиток Укра!ни та 1! репошв.
Виклад основного матерiалу. Проблематика впливу держави на процес залучення та використання iнвестицiй не нова для впчизняно! науки. Попри це дониш вiдсутнiй усталений понятiйний апарат. Проведет узагальнення законодавчих актiв i публшацш за даною проблематикою дозволили видшити такi сутнiснi ознаки поняття "державна ^естицшна полiтика":
1. Загальна характеристика: система [9; 10]; комплекс [14; 15; 19; 21]; ршення [10; 20]; правовi [10; 14], адмшстративш, економiчm [14], органiзацiйнi, соцiально-економiчнi [10] заходи [9; 10; 14; 15; 21]; економiчна, структурна полггика [8].
2. СпоСб / предмет: реалiзацiя [6; 21]; залучення [8; 12], концентращя [8; 10]; стимулювання; узгодження проектiв i програм з щлями [20]; вiдповiдальне використання [8]; местицшш ресурси [9; 12; 20; 21]; швестування в основний каштал [2; 21]; iнвестицiйнi процеси [14; 21], дiяльнiсть [2; 12; 15].
3.Масштаб: держава [6; 14; 15; 21], галузi [8; 9; 10; 20], шдприемства [2; 9], оргатзацл [2], суб'екти господарювання [8; 15], економша [20], територп, домогосподарства [21], населення, регiон [12], кра!на [19].
4. Цшг. iнвестицiйний розвиток [2]; сприятливi умови [2; 8; 15]; виршення проблем [12]; розвиток виробництва, науково-технiчний [20], соцiальний розвиток [12; 20]; местищйна привабливiсть [21]; розширене вiдтворення основних засобiв виробництва [8]; шдтримка гнучко! кон'юнктури на ринках кашталу та iнвестицiйних ресуршв [2]; нарощування, збiльшення, удосконалення [21], шдвищення [9; 15; 21], полшшення [9; 12], пожвавлення [15], поширення, активiзацiя [14], отримання, досягнення [15; 21]; прибуток (дохщ), ефективнiсть [8; 9; 10; 12; 15; 21], сощальний ефект [15; 21]; прогресивт зрушення [9].
На окрему увагу заслуговують т тлумачення поняття "державна швестищйна полiтика", якi вирiзняються змютовтстю, як-от: "комплекс цiлеспрямованих заходiв, проведених державою, з1 створення сприятливих умов для вах суб'ектiв господарювання з метою пожвавлення швестищйно! дiяльностi, тднесення економiки, щдвищення ефективностi виробництва та виршення соцiальних проблем" [15, с. 109]; "система заходiв, спрямованих на шдвищення ефективност сусшльного виробництва в результат планомiрного покращання його структури, шляхом спрямування iнвестицiй у вщповщт галузi, сфери, шдприемства, на основi сусшльних та iнцивiдуальних потреб, з урахуванням прогресивних зрушень в наущ, технiцi та нових технологiях" [9, с. 180]; "система правових, соцiально-економiчних, органiзацiйних та iнших заходiв, що забезпечують обсяг. структуру, напрями местицш у найбiльш перспективнi види дiяльностi й галузi на основi нових оргашзацiйно-економiчних рiшень, концентрацл iнвестицiй i шдвищення 1х ефективностi" [10, с. 3].
Варто погодитись, що тлумачення поняття мае чпко вiдбивати "основт ознаки предмету, явища, процесу або об'екту" [5]. Проте чимало вивчених тлумачень недостатньою мiрою вщповщають цьому критерiю. Так, зокрема, Н. Дацш вважае, що державна iнвестицiйна полгтика е "iнструментом реашзаци стратеги розвитку держави..." [6, с. 6], тодi як доречнiше вести мову не про "шструмент", а про "складову державно! економiчноi полiтики", яка визначае вектор розвитку нащонально! економiки, тодi як "iнструменти" е засобами досягнення заздалегщь визначено! мети. Т. Новицька ототожнюе "державну iнвестицiйну полпику" та "комплекс урядових рiшень" [20, с. 6], тим самим моруючи роль у цьому процесi iнших iнституцiй (Верховно! Ради Укра!ни, Президента Укра!ни, Ради нащонально! безпеки та оборони Укра!ни, мiсцевих органiв державного управлiння. органiв мiсцевого самоврядування...), чия дiяльнiсть пов'язана з розробкою та реашзащею державно! швестищйно! полiтики. Ф. Ткачик зводить "управлiння iнвестицiйними процесами до вдосконалення нормативно-правово! бази" [21, с. 22], тощ як невиправдано поза увагою залишаються ацмiнiстративнi, економiчm, органiзацiйнi та соцiально-психологiчнi засоби державного регулювання.
Характеристикою результатiв державно! местищйно! полiтики в Укра!ш е обсяг каштальних iнвестицiй за видами активiв (табл. 1), з яких 96,7 % (2016 р.) припадае на местицп у матерiальнi активи, у т.ч. 36,2 % - машини, обладнання та iнвентар, 28,5 % - житловi та нежитлов1 бущвл^ 9,3 % - транспортнi засоби. Невикористаний резерв зростання обсягу швестицш (нищ вщповщно, 3,3 i 0,5 %) стосуеться як нематерiальних активiв, так i земельних дiлянок (останне, зокрема, обумовлене черговим продовженням термiну мораторiю на продаж земель сшьськогосподарського призначення).
Ta6nH^ 1. KaniranbHi iHBecm^i' 3a BHgaMH aKiHBiB b YKpaHi, MnH.rpH./KBapran (p03pax0BaH0 3a [7])
noKa3HHKH 2013 p. 2014 p. 2015 p. 2016 p.
iHBecTHuii y MaiepianbHi aKTHBH 59848,4 53008,8 63682,7 65905,4
y T.n. ^HrnoBi 6ygiBni 9032,2 8294,3 11402,5 9376,7
He^HTnoBi 6ygiBni 11313,1 10214,9 10832,7 9999,1
iH^eHepHi cnopygH 12961,1 11649,8 12737,2 12568,7
MamHHH, o6nagHaHHa Ta iHBeHrap 19758,2 17237,2 21105,8 24698,7
3eMenbHi ginaHKH 254,7 249,8 360,5 333,5
iHBecTHuii y HeMaiepianbHi aKTHBH 2619,9 1846,2 4596,4 2244,6
flHcKyciÖHHM e BigHeceHHa go iHBeemaiH BapTocri npHg6aHHa/npHBaTH3a^i' nignpHeMcTB, ocKinbKH TaKa o6opygKa ^ogHHM nHHOM He BnnHBae Ha pecypcHHH noieH^an Ha^OHanbHoi' eKOHOMiKH. flo Toro HaaBHa KnacH^iKa^a KaniianbHHx iнвecтнцii 3a BHgaMH aKTHBiB (ia6n. 1) He g03B0nae o6'eKTHBHO oцiннтн ixHro cnpaMOBamcTb Ha 36epe^eHHa Ta/nH 3Mi^eHHa pecypcHoro noieH^any, CTB0peHHa/36epe^eHHa po6onHx мicцb, noKpa^aHHa yMoB npaцi to^o. CaMe TOMy KaniTanbHi iнвecтнцii cnig po3noginHTH Ha gBi rpynu: imeHcHBHi Ta eKcreHcHBHi.
Ochobhhm g^epenoM ^rnaHcyBaHHa KaniianbHHx iHBecrauiH (71,8 % - 2016 p.) e KomTH nignpueMcTB Ta opram3a^ö (ia6n. 2), ^o Bigo6pa^ae 36epe^eHHa HaaBHoi TeHgeH^i', aKa 06yM0BneHa: 3 ogHoro 6oKy, 3pociaHHaM nacTKH npHBaTHoi BnacHocri Ha 3aco6u BHpo6HHUTBa, a 3 iHmoro -BigcyraicTro y gep^aBH MO^nHBocri (a nacTO, i 6a^aHHa) ^maHcyBara iHBecTH^HHi npoeKTH. npu цboмy BHKnHKae iHTepec toh $aKT, ^o ynpogoB^ 2013-2016 pp. Maö^e ygBini 36inbmHBca iHBecra^HHHH noieH^an Mic^BHx 6rog^eiiB (^ TeHgeH^a, 3a yMOBH aктнвiзaцii npoцecy ge^mpani3a^i', pagme 3a Bce, nnme nocnnKTbca).
Ta6nH^ 2. KaniTanbHi iнвecтнцii 3a g^epena ^rnahcybahha b YKpaiHi, mhh. rpH./KBapran (po3paxoBaHo 3a [7])
noKa3HHKH 2013 p. 2014 p. 2015 p. 2016 p.
KomTH gep^aBHoro 6rog®ery 1543,7 684,4 1729,9 726,7
KomTH MicueBHx 6rog®eriB 1699,2 1479,7 3565,0 3293,7
BnacHi KomTH nignpHeMcTB Ta opraHi3auiö 41446,7 38657,4 46087,9 48931,0
KpegHTH 6aHKiB Ta iHmi n03HKH 8608,7 5434,8 5185,0 4904,3
KomTH iH03eMHHx iHBeciopiB 1067,8 1410,0 2046,3 2125,6
KomTH HaceneHHa Ha 6ygiBHHUTB0 ®HTna 6018,1 5516,1 7996,3 6588,3
IHmi g^epena ^iHaHcyBaHHa 6018,1 1672,6 1668,7 1581,4
YnpogoB^ 2013-2016 pp. gBoKparae 36inbmeHHa KinbKocri KomTiB iH03eMHHx iHBecTopiB, HoMiHoBaHHx y rpHBHi (Ta6n. 2), cynpoBog^yerbca cKoponeHHaM Ha 19,2 % (go $ 43371,4 mhh y 2016 p. [7]) o6cary npaMHx iH03eMHHx iHBecrauiH b YKpaiHy, ^o 06yM0BneHe, 3 ogHoro 6oKy, Maö^e gBoKpaTHHM знeцiнeннaм Ha^OHanbHoi' Banrora (2014 p.), a 3 iHmoro, noripmeHHaM co^anbHoi', eKoHoMinHoi Ta noniranHoi cнтyaцii b KpaiHi (nepegyciM, nepe3 npoBegeHHa ATO), a TaKO^ nacHBHicrro nignpнeмcтв-peцнnieнтiв i Bigcyrmcrro npHBa6nHBHx o6'eKTiB, aKi MO^Ha 6yno 6 npug6aTH/npHBaTH3yBaTH. npu цboмy neBHe 3aHenoKoeHHa BHKnHKae toh $aKT, ^o goHHHi 6ina TpeTHHH npaMHx iHo3eMHHx iHBecra^M npunagae Ha o^mopH (Kinp, BipriHcbKi ocipoBH, Eeni3), to6to icHye ÖMOBipmcTb Toro, ^o 3HanHa nacTKa TaKHx Hagxog^eHb ^aKranHO e peiнвecтнцiaмн (pagme 3a Bce, Kaniiany, ^o Mae cyMHiBHe noxog^eHHa). ToTO^He 3acrepe^eHHa (ane ctocobho B^e nerani3OBaHoro Kaniiany) ciocyeibca iHBecra^M 3 thx eBponeöcbKHx KpaiH (ABcipia, BenHKo6pHTama: HigepnaHgu, HiMennHHa fflBeö^pia, aKi npHBa6nroroTb yKpaiHcbKHx onirapxiB cBoero cTa6inbmciro Ta 3axH^emcro npaB BnacHHKiB. flo Toro ^ BapTO norogHTucb, ^o "o6carH 3anyneHHx iHO3eMHHx iHBecra^H 3HanHoro Miporo 3ane^aTb Big piBHa Tim3a^i' yKpaiHcbKoi eKOHOMiKH, ii KopyMnoBaHocii Ta eKoHoMinHoi' 3nonHHHocri, ocKinbKH цi aBH^a ynoBinbHroroTb cucieMHi nepeTBopeHHa, HeraTHBHO BnnHBaroTb Ha MmmpogHHH iMig^ gep^aBH, 3arpo^yroTb Ha^OHanbHiM 6eзneцi Ta yHeMO^nHBnrororb cTBopeHHa cnpHaraHBoro iHBecra^HHoro cepegoBH^a" [19, c. 16]. BogHonac, Mae мicцe nociynoBe cKoponeHHa Ha 3,9 % (go $ 6210,0 mhh y 2016 p. [7]) o6cary npaMHx iHBecra^K 3 YKpaiHH, ^o o6yMOBneHO aK o6Me^eHiciro 3a K0pg0H0M KinbKocii npHBa6nHBHx gna iHBeciyBaHHa 06'eKTiB, TaK i neBHHM ge^iцнтом THMnac0B0 BinbHHx KomiiB y yKpaiHcbKHx onirapxiB (ociaHHe 06yM0BneH0 aK ix BHKopHciaHHaM y nepr0B0My nepepo3nogini npaB BnacHocii Ha 3aco6H BHpo6HHUTBa 6e3nocepegHbo b YKpaiHi, TaK i "BHBegeHHaM" 3aK0pg0H 3HanHHx BnacHHx KaniianiB y nonepegHi nepeцigн. Einbme Toro. 3Ba^aronH Ha HaaBHy co^anbHO-eKOHOMinHy Ta noniTHnHy cнгyaцiro b YKpaiHi, y hhx e nygoBa MO^nHBicTb noegHaTH BnacHy BHrogy Ta naipioTH3M, iHBeciyronH y nHcneHHi npoeKTH (nepegyciM, y
галузях, де створюегься продукщя з великою доданою вартiстю, у т.ч. у вшськово-иромисловому комплексi), тим самим забезпечуючи не лише розвиток нащонально! економiки, а i покращуючи соцiально-економiчну сигуацiю в кра!ш загалом та ii репонах.
Важливим також е розподiл швестицш за сферами економiчноl дiяльностi. Так, зокрема у 2016 р., на промисловють припадало 33,6 %, сшьське господарство - 14,3 %, бущвництво - 13,5 %, торгiвля - 8,7 %, державне управлшня й оборона - 3,7 %, охорона здоров'я - 0,8 %, освгга - 0,4 %, наука - 0,1 % ^естицш (табл. 3). Вщзначимо, що щ величини не е сталими, а упродовж 20132016 рр. мали таю тенденцп: прирiст iнвестицiй у сiльське господарство (61,2 %) е наслщком прагненням Украши скористатись сприятливою кон'юнктурою свгшвого ринку продовольства й стати "световою житницею"; натомiсть зростання iнвестицiй у оборону (84,8 %) та охорону здоров'я (35,6 %) обумовлеш, передуем, проведениям АТО на ii теренах. Попри позитивну динамiку (49,5 %), й надал недостаттм е фшансування освiти. Занепокоення викликае й скорочення (на 13,5 %) витрат на науковi дослiджения та розробки, що в майбутньому не лише може ускладнити використання наявного ресурсного потенщалу реального сектору нащонально1 економiки, а й поставити шд загрозу економiчну безпеку крш'ни загалом.
Таблиця 3. Каттальш швестицл за видами eKomMÍ4rni дiяльностi в Укрш'ш, млн.грн./квартал (розраховано за [7])
Показник 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р.
Сшьське господарство 4543,7 4597,0 7327,4 9736,6
Промисловють 24393,5 21560,5 21914,0 22874,5
Будiвницгво 10199,1 9014,2 10865,9 9200,5
Торпвля 5547,6 5043,9 5165,7 5903,1
Транспорт 4618,2 3874,5 4676,0 4817,5
Готельне та ресторанне господарство 369,2 370,5 347,8 300,2
Фiнансова та страхова дiяльиiсть 1661,7 1553,6 1612,0 1464,2
Операцiю з нерухомим майном 3387,6 2807,5 2974,7 4330,2
Науковi дослiджения та розробки 149,8 93,9 129,5 106,3
Державне управлiння й оборона 1864,1 1452,0 3485,6 2525,6
Освгга 257,6 205,2 385,0 298,4
Охорона здоров'я, соцiальна допомога 436,5 306,0 591,8 527,9
Традищйно вважаеться, що залучення додаткових iнвестицiй позитивно впливае на параметри розвитку нащонально! e^roMÍR^ Проте фактична вiдсутнiсть зв'язку мiж абсолютними значеннями обсягiв кaпiтaльних швестицш (табл. 3; 4) та результатами 1х використання як загалом по кра!ш, так i у розрiзi окремих галузей (табл. 4), обумовлена розпорошенням у чaсi й простор! економiчного, сощального та еколопчного ефекпв (ix обрахування можливе, радше за все, лише на р!вш шдприемств). При цьому, по-перше, слщ ураховувати вплив шфляцл та зм!ну курсу валют, оскшьки саме щ чинники значною м!рою обумовлюють щннють як власне швестицш, так i результапв 1х використання; по-друге, варто усвщомити, що результатом реал!зац!1 державно1 ¡нвестицшно! политики е не лише змщнення ресурсного потенщалу шдприемств-рецишенпв i шдвищення ефективносп 1хнього функщонування, створення/збереження робочих мюць, покращання умов пращ персоналу, a i розширення можливостей споживач!в задовольняти власш усе зростaючi потреби за рахунок кращого насичення внутршнього ринку товарами i послугами, збшьшення податкових й шших надходжень до державного та мюцевого бюджету, сприяння розвитку сум!жних галузей i сфер д!яльносп; по-трете, не можна ^норувати той факт, що наявна спрямованють (передусiм, iноземниx) iнвестицiй у фшансовий сектор, а також у ресурсо-, енерго-та екологоемнi виробництва лише шдтверджуе статус Укра1ни як "краши третього свггу", дедал бшьшою м!рою перетворюючи ii на "сировинний придаток" розвинених кра1н свггу, яю, до того ж, ушма доступними способами будуть унеможливлювати розвиток тих галузей, де створюеться продукщя з високою доданою вaртiстю.
Не менше занепокоення викликае те, що 47,9 % (2016 р.) каштальних iнвестицiй припадае на Кшвську та Днiпропетровську обласп (у т.ч. 28,6 % - на м. Кшв), тод! як до початку АТО до числа лiдерiв також належали Донецька та Луганська облaстi. При цьому, як i рашше, решта регiонiв (передуем, аграрних) потерпають вщ дефiциту швестицшних ресурсiв (табл. 5), тим самим посилюючи диспропорцл розвитку територп - "вщмшносп в показниках 1хнього потенщалу та результaтiв його використання, що призводить до подальшого збiльшення розриву м!ж ними унaслiдок концентрацп кашгашв i людських ресурсiв на територп з нaйбiльш сприятливими умовами для ведення бiзнесу та життя людей" [17, с. 79].
Таблиця 4. Основш показники розвитку Украши (розраховано за [7])
Показник 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р.
Капiтальнi iнвестицii, млн. грн./квартал 62468,3 54855,0 68279,1 68150,0
ВВП, млн. грн./квартал 366299,5 396728,7 494864,5 543913,3
у т.ч. сшьське господарство 32184,5 40286,3 59000,7 57294,0
промисловють 61578,5 68292,5 83472,5 96175,7
Працевлаштування безробггних, тис. осiб/квартал 135,5 123,7 111,2 106,8
у т.ч. сшьське господарство 34,5 33,1 29,9 30,8
промисловють 32,0 28,7 24,7 30,6
Таблиця 5. Каттальш швестици за регюнами в Укрш'ш, млн. грн./квартал (розраховано за [7])
Репон 2013 р. 2014 р. 2015 р. 2016 р.
м. Ки!в 16018,1 15171,8 20054,2 19468,7
Кшвська область 4865,7 4566,0 5734,0 6832,4
Дшпропетровська область 5114,1 4849,1 6082,7 6394,1
Харювська область 2108,7 1891,9 2630,1 3597,0
Львiвська область 2200,8 2220,0 2961,3 3159,6
Херсонська область 483,5 479,5 731,6 921,0
Рiвненська область 668,3 640,2 1044,2 835,9
Закарпатська область 582,9 631,1 908,7 755,7
Луганська область 2777,7 1279,1 456,4 574,0
Чершвецька область 531,8 387,5 651,9 446,5
Обираючи стратегiю вдосконалення державно! швестицшно! полiтики щодо розвитку окремих репошв, варто пам'ятати, що "територп мають рiзний рiвень розвитку, i цей розрив у бшьшосп випадюв лише зростае" [18, с. 98]. Тому слщ ставити питання не про "вирiвнювання" розвитку регiонiв, про максимiзацiю позитивних i мiнiмiзацiю негативних ефекпв за рахунок сприяння залученню та ефективному використанню iнвестицiйних ресурсiв. При цьому мае посприяти реалiзацiя комплексу заходiв, як-от: "забезпечення правопорядку на територп. верховенства права та рiвностi ушх перед законом; захист територп та и населення вiд зовшшньо! вшськово! агресп; захист майнових прав фiзичних та юридичних осiб; протидоя рейдерству, корупцп та iншим проявам злочинностi; визначення процедур (зокрема, приватизацп та оренди оренди земельних д^нок i майнових комплексiв; розширення меж населених пунктiв; змiни громадянства та прав власносп; вiдкриття та закриття бiзнесу, перевiрки його дiяльностi); розмщення на конкурснiй основi бюджетних кошпв для фiнансування iнвестицiйних проектiв; установлення чiтких, зрозумiлих i стабiльних "правил гри"; формування рейтингу населених пункпв з метою залучення iнвестицiй; розробка територiальних iнвестицiйних та iнновацiйних програм, проекпв, пропозицiй; обгрунтування та правове унормування загальнодержавних нормативiв використання територш i ресурсiв територiальних громад у контекст сталих темпiв !х розвитку; спрощення процедур стосовно руху кашташв i трудових ресурсiв; надання пшьг щодо розмiру орендно! плати; спшьне фiнансування масштабних проектiв (зокрема, ремонту та бущвництва дорiг, мостiв i шляхопроводiв, реконструкцп аеропортв й об'екпв ЖКГ, будiвництва нових станцiй метрополитену, проведення крупних мiжнародних спортивних i культурних заходiв тощо); перетворення територп на привабливi для розвитку шдприемництва шляхом усунення занедбаностi, ефективно! експлуатацп будiвель, пiдготовки дiлянок мюько! територп для подальшого використання, що включае у т.ч. й забезпечення !х необхщною iнфраструктурою та комунiкацiями; розробка програм i стратегiй, спрямованих на реашзащю местищйно-шновацшно! моделi розвитку територш; надання податкових i митних пшьг; надання державних \ мунiципальних гарантш при реашзацп соцiально значущих проекпв тощо" [18, с. 191-195].
Висновки. На тдст^ результата дослщження сутшсних характеристик вживаного поняттевого апарату дютало подальшого розвитку тлумачення понять: "державна твестицШна полтика" - цшеспрямована дiяльнiсть органiв публiчного управлiння зi сприяння залученню та ефективному використанню швестицш, забезпечення захисту прав iнвесторiв i рецип1ент1в (у т.ч. щодо вшьного розпорядження продукц1ею, ресурсами та прибутком, що е результатами швестищйно! дiяльностi); "соцгально-економгчний розвиток територш" - покращання як1сних i к1льк1сних параметрiв умов життецiяльностi та ведення бiзнесу на певнiй територii. В Укрш'ш основним джерелом
фшансування каштальних швестицш е кошти гадприемств та оргашзацш, левова частка яких спрямовуегься на придбання машин, обладнання та iнвентарю. Серед галузей у прюритет промисловiсгъ, сiльське господарство та бущвництво; серед регiонiв - Кшвщина та Дшпропетровщина. Соцiально-економiчний розвиток Укра!ни та й регiонiв iстотною мiрою залежить не лише вщ обсяпв. виду та спрямування iнвестицiй, а i вщ ефективносп !х використання. Економчний, соцiальний та екологiчний ефект вщ використання залучених iнвестицiй розпорошенi у чаа та просторi, що ускладнюе об'ективну оцiнку результативностi державно! iнвестицiйноi полiтики. Продовження наукових розвщок за даною проблематикою сприятиме подальшому сощально-економчному розвитку Укра!ни та ii регюшв, у т.ч. за рахунок вдосконалення державно! iнвестицiйно! полiтики.
Л1ТЕРАТУРА
1. Березька К. М., Березький О. М., Маслiй В. В. Ощнювання диспропорцiй регiонального розподiлу iноземниx швестицш в Укра!нi // Актуальнi проблеми економiки. 2013. № 12. С. 106-114.
2. Белейченко О. Г. Напрями вдосконалення iнвестицiйно! полiтики в Укрш'ш // Унiверситетськi науковi записки: зб. наук. пр. Хмельницький, 2008. № 4. С. 404-409.
3. Бондаренко Ю. Г. Пiдвищення ефективносп державного управлiння в iнвестицiйнiй дiяльностi // Актуальнi проблеми економiки. 2015. № 10. С. 89-94.
4. Васильченко Г. В., Васильченко С. М., Стефанишин Б. М. 1нвестицшна привабливiстъ регiонiв в умовах глобашзацл економiки // Держава та репони. (Серiя мЕкономiка та пщприемництво"). 2015. № 1. С. 148-152.
5. Вiкiпедiя. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki.
6. Дацш Н. В. Розвиток державно! швестицшно! полпики на нацюнальному та галузевому рiвняx: автореф. дис. ... д.держ.упр.: спец. 25.00.02 мМеxанiзми державного управлшня". Ки!в, 2010. 42 с.
7. Державна служба статистики Укра!ни. URL: http://ukrstat.gov.ua.
8. Затонацька Т. Г., Шиманська О. А. Методичнi пщходи до оцiнки сощально! ефекгивностi державних iнвестицiйниx програм i проекпв // Фшанси Укра!ни. 2012. № 11. С. 94-101.
9. Кахович О. О. Особливосп формування структурно-^нвестицшно! полiтики Укра!ни // Економiка та держава. 2009. № 11. С. 178-180.
10. Клименко О. М. Формування державно! iнновацiйно-iнвестицiйно! промислово! полггаки в репош: автореф. дис. ... к.держ.упр.: спец. 25.00.02 "Меxанiзми державного управлiння". Ки!в, 2010. 18 с.
11. Комашенко Т. А. 1нвестицшний ринок Укра!ни як об'ект державного регулювання: сутнiсть та меxанiзми функщонування // Економiка та держава. 2009. № 9. С. 86-88.
12. Кондрашова М. В. Мехашзми здшснення державно! iнвестицiйно! полiтики в репош: автореф. дис. ... к.держ.упр.: спец. 25.00.02 "Мехашзми державного управлшня". Ки!в, 2010. 22 с.
13. Косенко А. В. Шляхи вдосконалення державно! полггаки щодо полiпшення местицшного кшмату // Держава та регiони. (Серiя "Державне управлiння"). 2012. № 3. С. 56-59.
14. Крейдич I. М. Домшанти формування iнвестицiйно! полггаки в умовах ресурсних обмежень // Економша та держава. 2014. № 4. С. 61-64.
15. Курило С. В. 1нвестицшна полггака, !! сутнiсть i роль у сучасних умовах // Держава та репони. (Серiя "Економiка та п!дприемництво"). 2009. № 2. С. 109-111.
16. Макопн З. Я. Анашз ефективносп використання iнвестицiйниx ресурсiв регiонами Укра!ни // 1нвестицй: практика та досвщ. 2014. № 7. С. 17-22.
17. Мельниченко А. А. Диспропорции развития территорий как объект государственной структурной политики // Проблемы и перспективы модернизационного развития славянских государств в современных условиях: материалы Ш Славянского форума, 27-29 сентября 2012 г. В 2-х т. / под общ. ред. В. Ф. Ницевича, О. П. Овчинниковой. Орел: Изд-во ОФ РАНХиГС, 2012. Т. 1. С. 76-80.
18. Мельниченко О. А. Управлшня структурними зрушеннями: щцручник. Харюв: Оберщ 2013. 300 с.
19. Мерзляк А. В. Державне управлшня шоземними швестищями: репональний аспект: автореф. дис. ... д.держ.упр.: спец. 25.00.02 "Мехашзми державного управлшня". - Ки!в, 2003. 29 с.
20. Новицька Т. А. Формування державно! местицшно! полггаки на загальнонащональному та репональному рiвняx: автореф. дис. ... к.держ. упр.: спец. 25.00.02 "Мехашзми державного управлшня". Ки!в, 2010. 22 с.
21. Ткачик Ф. П. Державна ^естицшна пол^ика та !! вплив на розвиток економ^ репону: дис. . к.е.н.: спец. 08.00.03 "Економша та управлiння нацюнальним господарством". 1рп!нь, 2013. 187 с.
