CC BY
44
вбачаеться, по-перше, у його узагальненому цшсному, системному та прогностичному характерi, а по-друге, у його спрямуванш на органiзацiю педагогiчного процесу ФЗПП МВМ, прик1нцевим результатом якого е формування компетентного вчителя математики.
Отже, ФЗПП МВМ розглядаються нами як система цшсних, взаемопов'язаних i невiддiльних один вiд одного положень. В основу структурно-функцюнально! моделi тако! пiдготовки покладено системний, дiяльнiсний, синергетичний, компетентнiсний, прогностичний, особистiсно-розвивальний, навчально-дослiдницький та шформацшний пiдходи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Болотов В. А. Размышления о педагогическом образовании / В. А. Болотов, В. В. Сериков // Педагогика. - 2007. - № 9. - С. 3-11.
2. Казанцев С. Я. Дидактические основы и закономерности фундамен-тализации обучения студентов в современной высшей школе: дис ... д-ра пед. наук:. 13.00.01 / С. Я. Казанцев. - Казань, 2000. - 295 с.
3. Ковтонюк М. М. Проблема фундаментализации профессиональной подготовки будущего учителя математики / М. М. Ковтонюк // Бюллетень лаборатории математического, естественнонаучного образования и информатизации. - М.: Научная книга, 2012. - Т. IV. - С. 33-37.
4. Краевский В. В. Теоретические основы содержания общего среднего образования / В. В. Краевский. - М.: Педагогика, 1983. - 352 с.
5. Мордкович А. Г. Профессионально-педагогическая направленность специальной подготовки учителя математики в педагогическом институте: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.02 / А. Г Мордкович. - М., 1987. - 355 с.
6. Працьовитий М. В. Яюсть фундаментально! математично! тдготовки майбутнього вчителя математики в умовах педагопчного ушверситету / М. В. Працьовитий // Матерiали мiжнародноl науково-практично! конференцп «Актуальт проблеми теорп i методики навчання математики»: тези доповвдей. - К.: НПУ iменi М. П. Драгоманова, 2011. - С. 80-81.
УДК 37.09/ 7. 091
В. О. ВОДЯНА
ВИХОВНА ТЕХНОЛОГ1Я «КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬК1 ПРОГРАММ»: АЛГОРИТМ РЕАЛ1ЗАЩ1 СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТ1В
Розглядаються компоненти авторськог виховног технологи «Культурно-мистецьш програми» в загальних рисах. Розкриваеться оргатзацшна структура художньо-творчог дiяльностi учтв, яка вмщуе таю елементи: суб'ект, процес, предмет, умови i продукт дiяльностi. Вiдображаeться загальна соцiально-психологiчна структура культурно-мистецьких програм у схемi: мотив — мета — засоби — результат. Визначаеться внутршня структура технологи: iндивiдуально-груповий, цттсно-мотивацшний, функщонально^яльтсний, комуткативний i дiагностико-аналiтичний компоненти. Висвiтлюеться алгоритм реалiзацii виховног технологи «Культурно-мистецьт програми» в загальноосвтнш школi згiдно з пошуково-оргатзацтним (тдготовчим), практичним, тдсумково-аналтичним (завершальним) етапами. Окреслюються особливостi формування та дiяльностi тимчасового творчого колективу, що е основним структурно-виконавчим тдроздтом.
Ключовi слова: культурно-мистецьт програми, виховна технологiя, структурт компоненти технологи.
В. А. ВОДЯНА
ВОСПИТАТЕЛЬНАЯ ТЕХНОЛОГИЯ «КУЛЬТУРНО-ХУДОЖЕСТВЕННЫЕ ПРОГРАММЫ»: АЛГОРИТМ РЕАЛИЗАЦИИ СТРУКТУРНЫХ
КОМПОНЕНТОВ
Рассматриваются компоненты авторской воспитательной технологии «Культурно-художественные программы». Раскрывается организационная структура художественно-творческой деятельности учащихся, содержащая такие элементы: субъект, процесс, предмет, условия и продукт деятельности. Отображается общая социально-психологическая структура культурно-художественных программ в схеме: мотив — цель — средства — результат. Определяется внутренняя
структура технологии: индивидуально-групповой, ценностно-мотивационный, функционально-деятельностный, коммуникативный и диагностико-аналитический компоненты. Освещается алгоритм реализации воспитательной технологии «Культурно-художественные программы» в общеобразовательной школе в соответствии с поисково-организационным (подготовительным), практическим, итогово-аналитическим (завершающим) этапами. Определяются особенности формирования и деятельности временного творческого коллектива, который выступает в качестве основного структурно-исполнительного подразделения.
Ключевые слова: культурно-художественные программы, воспитательная технология, структурные компоненты технологии.
V. O. VODYANA
EDUCATIONAL TECHNOLOGY «CULTURAL-ARTISTIC PROGRAMS»: ALGORITHM IMPLEMENTATION OF STRUCTURAL COMPONENTS
The components of the author's educational technology «Cultural-artistic programs» have been analyzed. The organizational structure of the artistic-creative activity of pupils (containing such elements as subject, process, object, and product) has been characterized. The generalized socio-psychological structure of the cultural-artistic programs in the scheme motive — goal — means — result has been represented. Five components of internal structure of technology (individual and group, values and motivation, functionally-active, communicative, analytical diagnostic) have been defined. The implementation algorythm of the structural components of educational technology «Сultural-artistic programs» in the secondary school according to the search and organizational (preparatory), practical, conclusive-analytical stages has been suggested. The features of the formation and activity of temporary creative team, which acts as the main structural and executive unit have been outlined.
Keywords: cultural and arts programs, educational technology, structural components technology.
Сучасна педагогика переживае перюд переосмислення концептуальних тдхода до виховання особистосп, вщмови ввд усталених традицш i стереотипш. Прагнення ошишзувати навчально-виховний процес зумовило появу нових i вдосконалення використовуваних педагопчних технологий, подальший розвиток яких пов'язаний i3 реалiзацiею сучасно! концепци осв™ i виховання. Суттевою ознакою сучасних шновацшних процесш в освггнш сферi е !х технолопзащя — неухильне дотримання змiсту i послiдовностi етап1в упровадження нововведень. Володшня технологиями стае загальною i прюритетною потребою сьогодення [13, с. 6].
Теоретиками i практиками школьно! освии (I Бех, Е. Божович, О. Захаренко, I. 1ванов, В. Караковський, М. Красовицький, О. Леонтьева, К. Приходченко, Г. Селевко, Г. Сорока, £ Степанов та ш.) переконливо доведено, що саме технологiчний рiвень вирiшення педагогiчних проблем забезпечуе ефективний i поспйний творчий розвиток особистосп школяра. Головна мета технолопчного тдходу полягае у досягненнi запланованого рiвня вихованостi учнiв за допомогою певним способом оргашзовано! взаемоди всiх суб'екпв виховного процесу.
Дослiджуючи проблему розробки нових напрямшв у вихованнi бшьшють вищевказаних авторiв визначае компоненти технолопчного тдходу до навчально-виховного процесу, вид^ючи з них таш:
- постановка мети та уточнения основних виховних завдань;
- повна зорiентованiсть вие! дiяльностi на виховну мету;
- орiентацiя виховних завдань i всього процесу художньо-творчо! дiяльностi на досягнення результатiв;
- оцiнка промiжних результапв;
- корекцiя основних технолоичних засобш, яка спрямована на досягнення поставлено! цш;
- оцiнювания остаточного результату.
Подмючи погляди вчених, як1 стоять на позици особистiсно орiентованого виховання, вважаемо, що в педагопчнш теори i практицi розгляд проблеми розвитку творчо! особистост е недостатнiм, бо здебшьшого обмежуеться висвiтлениям особливостей формування i вдосконалення знань, умiнь, навичок, тобто механiзмом реалiзацi! творчостi. На нашу думку, пильшшо! уваги заслуговують питання стосовно такого чинника розвитку творчо! особистосп,
як становления мотивацiï до творчосп. KpiM цього, в сучаснш загальноосвiтнiй школi спостерiгаeться недооцiнювания та не високий piBeHb використания у навчально-виховному процеа виховного потеицiалу мистецтва, традицiйиоï иародиоï культури як важливого чинника розвитку творчостi школярiв, а також недостатньо уваги придiляeться оргашзаци художиьо-творчо1' дiяльиостi учиiв.
Мета статп - висвiтлити алгоритм розробки та реалiзацiï структурних компоиеитiв виховноï техиологiï «Культурно-мистецьш програми» в загальноосвинш школi.
Культурно-мистецька програма - це багаторiвнева система рiзиоплаиових, тематично об'еднаних культурно-мистецьких заходiв, як1 розроблеиi з урахуванням закоиомiриостей особистiсио орieитоваиого виховного процесу та вiкових особливостей учшв, вiдбуваються у цiлiсиому, цiлеспрямоваиому, послвдовному, тривалому процесi художньо-творчо1' дiяльиостi i базуються на використаиш досягнень загальнолюдсько1' культури, що акумульоват у творах авторського мистецтва i у народтй традицiйиiй культурi. Коицептуальиi основи технологи «Культурно-мистецьш програми» детально висвiтлеиi у попередтх публiкацiях автора статп [4; 5].
Оргашзацшна структура художиьо-творчо1' дiяльностi учнiв за цieю технологieю вмiщуe певнi елементи: суб'ект, процес, предмет, умови i продукт даяльносп, в яшй:
• суб'ектами дiяльностi е учнi, вчителi, органiзатори, керiвники адшшстративних i творчих пiдроздiлiв;
• процесом дiяльностi е органiзацiя i проведення тематичних творчих заходiв та виршения творчих програмних завдань;
• предметом е культурно-мистецьш засоби;
• умовами (педагопчними; оргашзацшними) - розробления методик дiагностики та критерiïв ощиювания рiвнiв творчого розвитку учнiв; залучения вихованщв до рiзних видiв художиьо-творчо1' дiяльностi в процесi реалiзацiï культурно-мистецьких програм; створения демократичних вiдносин мiж учнями i педагогами в дiяльностi тимчасових творчих колективiв як структурно-виконавчих суб'екпв культурно-мистецьких програм; пiдготовка педагогiв до виршення виховних завдань творчого розвитку школярiв засобами культурно-мистецьких програм;
• продуктом дiяльностi е становления творчо1' особистосп учия.
Загальна соцiально-психологiчна структура культурно-мистецьких програм ввдображаеться у схемi: мотив - мета - засоби - результат.
Виутршия структура технологи «Культурно-мистецьш програми» мае п'ять компоненпв: шдив^ально-груповий, цшнюно-мотивацшний, функцiонально-дiяльнiсний, комунiкативний та дiагностико-аналiтичний.
Визначения цих компонентiв зорiентовано на розробку виховно1' системи освiтньоï установи, подано1' в науковiв працi £. Степанова [11], та дослiджения педагопчних технологiй В. Беспалька [1], I. Дичшвсько1' [7] та М. Кларша [9].
Iндивiдуально-груповий компонент вмiщуе вих суб'ектiв виховного процесу (учнiв, вчителiв, вихователiв, керiвникiв гуртково1' роботи, представнишв адмiнiстрацiï школи, батькiв та залучених до цiеï роботи запрошених оаб), а також тимчасовi творчi колективи, що функцiоиують як елемент структури. Успiшнiсть виконания виховно1' програми багато в чому зумовлена iндивiдуальними i груповими особливостями вказаних суб'екпв.
Щншсно-мотивацшний компонент можна вважати детермiнуючим та штегруючим чинником цiлiсного функцiоиувания технологи. В його межах формуеться головна мета, концептуальш iдеï та основоположш принципи дiяльностi, напрями та форми виховання.
Функцiонально-дiяльнiсний компонент забезпечуе функцюнування усiх структурних елементiв виховно1' технологи. Його основу становлять стльна дiяльнiсть i спiлкувания членiв шкiльного ствтовариства. Цей компонент вiдiграе також координацшну роль, що забезпечуе упорядкованiсть виховного процесу.
Комушкативний компонент забезпечуе внутршш та зовнiшнi зв'язки, а також мiжособистiсне спiлкувания усiх суб'ектiв дiяльностi в процесi реалiзацiï програмних завдань культурно-мистецько1' програми. У межах цього компонента ввдбуваеться формувания i становления виховного середовища, в якому розвиваеться особистiсть учия, що
характеризуеться високим рiвнем творчо! активносп освоения i перетворення навколишнього свiту, вiдкритiстю сво!х суджень i вчинк1в.
Дiагностико-аналiтичний компонент вмiщуе в собi критерi! ефективностi виховно! технологи та засоби аналiзу отриманих результалв.
Алгоритм реалiзацi! технологi! культурно-мистецьких програм у загальноосвiтнiй школi базуеться на розробках проектно-технолопчних методик В. Безруково! [2], О. Заiр-Бек [8] та програми розвитку школи В. Лазарева, М. Поташшка [10]. Адаптацiя вказаних методик проводилася з врахуванням педагопчного досвiду роботи автора статтi за технолопею «Культурно-мистецью програми».
Визначено три основш етапи алгоритму розробки та реалiзацi! культурно-мистецько!' програми: пошуково-органiзацiйний (тдготовчий), практичний, пiдсумково-аналiтичний етап (завершальний).
Головне завдання пошуково-органiзацiйного етапу полягае в оргашзаторськш роботi щодо зосередження уваги педагопчного та батьшвського колективiв до проблем виховання у загальноосвинш школi та пошуку ефективних шляхiв вирiшення ще! проблеми. Робота розпочинаеться вiд пропозицп автора iде! культурно-мистецько! програми, яку вш виносить на широке обговорення мiж суб'ектами школьного виховного процесу. Авторами вде! можуть бути: класний керiвник, вчитель-предметник, керiвник гуртково! роботи, представники адмiнiстрацi!' школи, як1 попередньо були обiзнанi з новою виховною технолопею, визнали !! прiоритети i переконанi в доцiльностi !! впровадження.
Автор iнiцiюе робочi зустрiчi з вчителями, батьками, адмшстращею школи, щоб з'ясувати, наск1льки вони розумiють i пiдтримують основнi iде! культурно-мистецько! програми. Для цього автору необхвдно повшстю висвiтлити всi концептуальнi принципи дiяльностi за пропонованою виховною технологiею, розкрити питання практично! роботи i показати !! результативнiсть. Наступний крок - збирання зворотно! iнформацi! вiд колективу, яку можна отримати рiзними способами (ввдкрип виступи на обговореннях, в процеа особислсного спiлкування, неформальнi ввдгуки та iн.), однак, на нашу думку, найефектившше провести роздiльне анкетування батьк1в та вчителiв, результати якого дають найбшьш повну i об'ективну орiентацiю про готовнiсть колективу до роботи за технолопею культурно-мистецьких програм.
Шсля збирання,систематизации аналiзу та узагальнення отримано! iнформацi!' важливо провести дiагностику рiвня вихованосл школярiв i загалом стану виховно! роботи у школг З щею метою органiзовуються експертно-аналiтичнi семшари на яких аналiзуються сощально-психолопчш умови виховання на даний час, визначаються власш можливостi (кадрове забезпечення, рiвень розвитку матерiально-технiчно! бази, особливосп учнiвського контингенту школи та ш.) щодо впровадження у виховний процес ново! технологi!, яка повинна стати моделлю майбутньо! дiяльностi колективу. Зпдно з цим формулюються або уточнюються найбiльш важливi виховн1 завдання школи й визначаються основш шляхи i засоби !х реалiзацi!', доцiльне закршлення працiвникiв, розподiл !х обов'язк1в та оргашзащя дiяльностi, координацiя дiй члешв колективу, засоби !х стимулювання.
Наступним важливим завданням пiдготовчого етапу роботи е формування тимчасового творчого колективу.
С. Гончаренко розглядае тимчасовий творчий колектив [6] як об'еднання педагопв, що органiзовуеться для оперативного виршення конкретних завдань i проблем школи. Серед основних завдань, яш стоять перед ним, визначаються таш: сприяння активiзацi!' дiяльностi та залучення до стльно! роботи усiх учасник1в навчально-виховного процесу школи; мобшзащя творчого потенщалу педагогiчного персоналу; сприяння i допомога в самореалiзацi! особистостi школяра та ш. Створюються так1 колективи переважно на рiк чи декiлька рошв -залежно вiд потреби [6, с. 45].
У виховнш технологи тимчасовий творчий колектив е основним структурно-виконавчим шдроздшом i формуеться на перюд роботи за конкретною культурно-мистецькою програмою. Тривалють реалiзацi! програм рiзна: вiд одного до трьох-п'яти навчальних семестрiв. Пiсля виконання однiе! програми склад тимчасового творчого колективу може змiнюватися для подальшо! роботи в шшому форматi. У нього входять: керiвник, яким, як правило, е вчитель,
автор iдеï певно1' програми; координатор (переважно представники учнiвського самоврядування, учнi старших класiв, котрi мають певний досвiд попередньо1' роботи у цьому напрямку; первиннi творчi групи, чисельнiстю вiд 3 до 7 учшв, як формуються для виконання конкретно!' програмно1' дiяльностi у ввдповвдносп до ix iндивiдуальних можливостей, уподобань, штерес1в, потреб. Кожна творча група виконуе певнi функцп: збирания необxiдноï шформаци; розробка сценарив окремих культурно-мистецьких заxодiв; висвiтления етапiв роботи (прес-центр); здiйснения матерiально-теxнiчного забезпечення тощо. Рольова участь кожного учасника групи визначаеться тд час безпосередиього плаиувания i виконання завдань.
Кожна творча група характеризуеться такими ознаками:
• наявшсть провщного напрямку, що покладений в основу дгяльносп кожиоï групи i визначае основш параметри ïï розвитку;
• ввдкрипсть групи, яка передбачае добровшьшсть входжения до неï, виходу чи переходу в шшу групу;
• самоврядування, самооргашзащя, самодiяльнiсть;
• сприятлива атмосфера спiвпрацi, стиль взаемовiдносин мiж старшими i молодшими «на р1вних», коли немае у звичному розумшш виxователiв i вихованц1в, функцiонерiв i виконавщв;
• динамiчнiсть членського складу групи;
• ствпраця i координащя дiяльностi з iншими групами;
• обов'язкове дотримання умов виконания групою своеï частки завдания у межах цiлiсноï культурно-мистецькоï програми.
Керiвництво у тимчасовому творчому колективi вiдбуваеться за принципом саморегулювання i саморозвитку. На початковому етапi роботи керiвник-органiзатор доводить головш iдеï програми до учаснишв, роз'ясиюе цiлi i завдания з урахуванням мiсцевиx умов творчоï дгяльносп (особливостi школи, мiкрорайоиу, мiста). Важливим для керiвника е вмiния тактовно, ненав'язливо брати участь у робот кожиоï творчоï групи, пам'ятаючи, що завдання культурно-мистецькоï програми - розвиток творчоï особистостi в процесi xудожньо-творчоï дiяльностi. Тому необxiдио забезпечити для вихованщв право першостi на шщативу, висловления iдей i варiантiв виршення конкретних творчих завдань. Керiвник, маючи розроблену систему дiй, може пропонувати своï варiанти тiльки тодi, коли немае щкавих пропозицiй вiд учшв. Цих варiантiв мае бути дешлька, щоб вибравши один з них, д^и вiдчули себе його сшвавторами.
Опираючись на досвiд проведеноï роботи, формулюемо основнi вимоги до функцюиувания тимчасового творчого колективу:
• забезпечення штеграцп i диференцiацiï iнтересiв учшв у первинних творчих групах;
• забезпечення можливосп кожному учаснику виявити свою шдив^альшсть, творчу активнiсть, розвинути вмiния i здiбностi, щоб розвиток творчоï активностi на певному етат мiг бути педагогiчно скоригованим, осшльки саме керiвиик-органiзатор може значною мiрою професiйно закласти пiдгрунтя для становления творчоï особистостi i визначити сталий перебiг цього процесу;
• дотримания референтних ввдносин мiж учасниками, недопущения тиску на особу вихованця незалежио вiд статусу i рол^ яку вiн виконуе;
• забезпечення психолопчно комфортних умов для виявлення творчоï активностi кожного учасника та свободи прийияття особистих ршень;
• стимулювания iнiцiативи, саморозвитку i самооргашзацп учнiв в умовах дгяльносп тимчасового творчого колективу;
• забезпечення використания ефективних засобiв спiвпрацi (неформальна обстановка спшкування, вiдсутнiсть строгоï регламентац^, товариське виршення проблемних ситуацiй, використания iгровиx та змагальних елементiв дiяльностi).
Спiлкувания учшв в процеи xудожиьо-творчоï дiяльностi, особливо коле^ивш^ цiнне тим, що яскраво виявляеться iндивiдуальна самобутнiсть кожиого, розвиваеться коло його почуттiв, поглиблюеться осмислення тих явищ, яких вiн рашше не помiчав, тобто вдосконалюеться емоцшно-почуттева сприйиятливiсть та iнтелектуально-пiзнавальнi можливостi особистосп. Проте виникають i деякi проблемш питания. Це стосуеться насамперед обставин, яш I. Бех називае «утвердженням особистiсно розвивального
самoвимipу» [3, с. 29], коли за будь-якого nopiBMHra виникае момент змагання, що неодмiнно тдсилюе дiю его'стичних пpoявiв, пов'язаних i3 самooцiнкoю вихoванцiв. З огляду на це, самoвимip i змагання з самим собою мае стати первинною, вихвдною формою самоствердження oсoбистoстi. Джерелом самооцшки мае бути не те, на що дитина здатна чи нездатна пopiвнянo з шшими, а на те, на що вона не була здатною рашше, але здатна ниш, i чого вона бажала б у майбутньому. Лише змщшвши в такому змаганш з самим собою, можна ризикнути без шкоди для самooцiнки пoмipятися силами з шшими. Пoтpiбнo систематично звертати увагу дитини на ïï особисп процеси, а не травмувати ïï самолюбство, ставлячи 'й за приклад шших учасник1в колективу.
Вiдзначимo певну oсoбливiсть взаемoдiï учасник1в тимчасового творчого колективу у зв'язку з його piзнoвiкoвим складом. Такий склад позитивно впливае на розвиток i спадкоемшсть традицш, передання дoсвiду роботи ввд старших молодшим, а також формуе дoсвiд молодших учнiв в розма'тп сoцiальних стoсункiв, сприяе розвитку важливих моральних якостей та етичних норм, розширюе дiапазoн засвоення дiтьми piзних сoцiальних ролей. Гpупoвi (кoлективнi) проблеми, як1 виникають на конкретному матеpiалi, краще здружують та об'еднують вихованщв; oстаннi продовжують обговорювати poбoчi питання i пiсля занять, pепетицiй, зiбpань, спiльнi справи переростають у дружш, щиpi людськ1 стосунки.
Пiсля проведения роботи з формування тимчасового творчого колективу, затвердження кеpiвника i координатора культурно-мистецько' програми, формування первинних творчих груп i poзпoдiлу обов'язк1в мiж ними вiдбуваеться планoвo-opганiзацiйна розробка мoделi культурно-мистецько' програми.
Суть цiеï роботи полягае у тому, щоб провести вс неoбхiднi планoвo-opганiзацiйнi заходи для забезпечення успiшнoï pеалiзацiï конкретно!' культурно-мистецько' програми, наприклад «Золотий фонд пiсеннoï спадщини укра'нського народу», в умовах кoнкpетнoï школи. Пропонована програма повинна бути оргашчно «вписана» у шшльний контекст, пройти oсoбистiснo зopiентoвану корекщю вiдпoвiднo до к1льк1сного i яшсного складу тимчасового творчого колективу, календарних планiв уpoчнoï та пoзауpoчнoï роботи, а також кадрового забезпечення та матеpiальнo-технiчнoï бази школи з урахуванням ïï сьогодшшнього стану i перспектив розвитку в цьому напрямку на найближчий час. Значною пiдмoгoю для практичного етапу pеалiзацiï програми може стати залучення до спiвпpацi спoнсopiв.
Наступним завданням е розробка науково-методичного супроводу для вчителiв та проведення для них науково-практичних семiнаpiв, шструктивно-методичних збор1в, щоб висвiтлити i з'ясувати вс важливi питання методики i практики оргашзацп сoцiальнo значущoï' худoжньo-твopчoï дiяльнoстi учнiв, стимулювання ix твopчoï активнoстi.
Презентащя культуpнo-мистецькoï програми - завершальний крок пiдгoтoвчoгo пoшукoвo-opганiзацiйнoгo етапу. Форми ïï проведення можуть бути piзними, але важливо, щоб презентащя мала святковий, урочистий характер.
Практичний етап pеалiзацiï культурно-мистецьких програм полягае у безпосередньому плановому пpoведеннi програмних заxoдiв. Основний спoсiб pеалiзацiï' культуpнo-мистецькoï програми - тематичний творчий захвд, який переважно мае культурно-мистецький або культурно-просвиницький характер i е структурною одиницею xудoжньo-твopчoï дiяльнoстi. Тематичнi твopчi заходи можуть проводитись у piзниx формах.
Згiднo з принципом штеграцп навчальних дисциплiн та тематичних творчих заxoдiв у технологи культурно-мистецьких програм художньо-творча дiяльнiсть учнiв лсно переплиаеться не тiльки з предметами естетичного циклу, а загалом з уйма гумаштарними дисциплiнами (укра'нська та заpубiжна лiтеpатуpа, iстopiя, етика й ш.) i виховною позакласною дiяльнiстю та гуртковою роботою. Вказаний принцип виконуе суттеву роль у планово-оргашзацшнш poзpoбцi. Так, змiст виховання та навчання в шкoлi визначаеться основними регламентуючими документами: програмами навчальних дисциплш та позакласних занять, навчальним планом, в якому зосереджено обсяг граничного навантаження з кожного предмета, шшльним плануванням дiяльнoстi вчительського та учшвського кoлективiв. Враховуючи те, що культурно-мистецька програма тiснo пов'язана з шшими напрямками навчально-виховно' роботи, неoбxiднo забезпечити належну кoopдинацiю та взаемозв'язок уих дiяльнiсниx сфер через вiдпoвiднi адмшютративш структури школи.
Першими практичними кроками на етат безпосередньоï реалiзацiï культурно-мистецькоï програми е проведения календарного планування програмних заxодiв i конкретизацiя та узгодження дiй мiж окремими учасниками i творчими групами, яке ввдбуваеться на робочих зiбрання. Насамперед це стосуеться класних керiвникiв, вчителiв мистецьких дисциплш (музика, образотворче мистецтво, xореографiя), вчителiв лiтератури, iсторiï, етики, а також керiвникiв гуртковоï роботи художньо-естетичного напрямку.
Ввдповвдно до запланованих форм проведения тематичних творчих заxодiв (концертiв, тематичних вечорiв, лiтературно-музичниx композицiй, iнсценiзацiй драматичних творiв чи ïx фрагментiв) готуються необxiднi сценарнi розробки, атрибутика, костюми, художие та музичне оформления тощо. Шдготовкою всix необxiдниx матерiалiв займаються творчi групи.
Керiвник культурно-мистецькоï програми на цьому етапi повинен здшснювати калька функцiй:
- надавати необxiднi консультаци i виявляти педагопчиу тдтримку учиям у процесi виконания ними творчих завдань;
- проводити постшний аналiз промiжииx результатiв роботи;
- контролювати р1вень органiзацiï i яшсть виконания завдаиь;
- вносити змши i доповнения до програмних заxодiв в разi виникиения обставии, що вимагають оперативного втручання (вибуття виконавщв, змiни загального режиму роботи школи та iн.)
Взаемозв'язок i р1вень спiввiдношения мiж культурно-мистецькою програмою та функцюнуючими навчальними програмами i планами виxовноï роботи буде залежати ввд етапностi впроваджеиня: на початковому етат культурно-мистецька програма е окремим тематичним доповнениям до основного плаиу виxовноï роботи, а у сформованiй завершальнш стадп стае базовою виховною технолопею, об'едиуючи розрiзненi напрямки вихования.
Шдсумково-аналиичний (завершальний) етап вирiшуе три головш завдания:
• аналiзуються та ощнюються результати, як були досягиутi у процес виконания культурно-мистецькоï програми;
• описуються результати проведеноï роботи й оформляються звиш матерiали;
• проводиться зви тимчасового творчого колективу про виконания програми.
Аналiз результатiв ввдбуваеться на загальних зборах тимчасового творчого колективу. Оргашзацшш питания бере на себе керiвник програми, який продумуе порядок проведения зборiв. Учнi, а також iншi учасники програми, котрi теж запрошуються на тдведения шдсумюв, обговорюють проведенi творчi заходи, обмiнюються думками i вражениями, вiдзначають позитивш сторони дiяльностi та недолiки i помилки, допущенi пiд час роботи. Проводиться тдсумковий збiр матерiалiв для письмового оформления результапв виконаноï культурно-мистецькоï програми. Звiт тимчасового творчого колективу - це завершальний захвд, що ввдбуваеться як святкова урочиста подiя. Можливий варiант плаиувания звiту як кульмшацшного творчого заходу всiеï культурно-мистецькоï програми. Особливо це стосуеться тих програм, що заплановаш на тривалий час реалiзацiï. Залежно вiд тематичного напрямку програми розраховуеться масштабнiсть i форма проведения завершального заходу.Так, для напрямку «Родоввд» доречним е проведения великого родинного свята; для програми «Золотий фонд пiсенноï спадщини украшського народу» можиа органiзувати загальношшльний тсенний вернiсаж; програми сезонного приурочения доречно планувати на час традицшного ввдзначення Великодия, Покрови та iншиx релшйних чи свiтськиx свят.
Звiт тимчасового творчого колективу е одночасно i святковим завершения його роботи. Найважливше, щоб вихованщ ввдчули увагу до сво1х iнiцiатив i дiяльностi, значущють, потрiбиiсть виконаноï справи, щоб переживания ними радосп i успixу стало не тшьки стимулом, а i ïx переконанням та потребою для подальшоï життетворчостi.
Отже, викладений матерiал переконливо доводить потребу переосмисления системи виxовноï роботи в загальноосвiтиiй школi та впровадження нових виховних технологш.
Перспективи подальших дослiджень пов'язуемо з детальним вивченням практичних аспектiв i досв^ використания програмних теxнологiй вихования.
Л1ТЕРАТУРА
1. Безпалько В. П. Слагаемые педагогических технологий / В. П. Безпалько. - М.: Педагогика, 1989. -92 с.
2. Безрукова В. Педагогика. Проективная педагогика / В. Безрукова. - Екатеринбург: Деловая книга, 1996. - 344 с.
3. Бех I. Д. Iнварiанти особисткного тдходу до виховання / I. Д. Бех // Виховання в школц упоряд. В. Варава, В. Зоц. - К., 2003. - С. 2336.
4. Водяна В. О. Культурно-мистецью програми як особиспсно орiентована виховна технолопя в сучаснш школi / В. О. Водяна // Науковi записки Тернопшьського нащонального педагопчного ушверситету. Серiя: Педагопка. - 2006. - № 2. - С. 69-72.
5. Водяна В. О. Культурно-мистецью програми: основи виховно! технологи i тдготовка вчителiв мистецьких дисциплш до и реалiзащí у школi / В. О. Водяна // Педагопка вищо! та середньо! школи: зб. наук. праць. Спецiальний випуск № 18: Мистецько-педагогiчна освiта. Ч. 1. - Кривий Рiг, 2007. - С. 93-101.
6. Гончаренко С. У. Украшський педагогiчний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либщь, 1997. -376 с.
7. Дичювська I. М. Iнновацiйнi педагопчт технологи: навч. посiбник / I. М. Дичювська. -К.: Академвидав, 2004. - 352 с.
8. Заир-Бек Е. С. Основы педагогического проектирования / Е. С. Заир-Бек. - СПб.: Питер, 1995. -216 с.
9. Кларин М. В. Педагогическая технология в учебном процессе (анализ зарубежного опыта) / М. В. Кларин. - М.: Знание, 1989. - 207 с.
10. Лазарев В. С. Как разработать программу развития школы / В. С. Лазарев, М. М. Поташник. - М.: Новая школа, 1993. - 48 с.
11. Степанов Е. Н. Педагогу о современных подходах и концепциях воспитания / Е. Н. Степанов, Л. М. Лузина. - М.: Сфера, 2002. - 160 с.
12. Чепшь М. Педагопчш технологи: навч. поЫбник / М. Чепшь, Н. Дудник. - Дрогобич: РВВ ДДПУ, 2009. - 242 с.
УДК 378.1:62:34
Д. В. КОВАЛЕНКО
ПРОФЕС1ЙНО-ПРАВОВА КОМПЕТЕНТШСТЬ МАЙБУТНЬОГО 1НЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА ЯК РЕЗУЛЬТАТ ПРОФЕС1ЙНО-ПРАВОВО1
ПОДГОТОВКИ ФАХ1ВЦЯ
Охарактеризовано суттсть i результативтсть системи профестно-правово! тдготовки майбутнього тженера-педагога у вищому навчальному закладi. Встановлено, що профестно-правова компетенттсть вказаного фахiвця е основою оцтки якостi його профестно-правовоЧ тдготовки. На основi проведеного аналiзу праць науковщв визначено структуру профестно-правовоЧ компетентностi, що складаеться iз взаемопов 'язаних компонентiв: когнтивного, особистiсно-цiннiсного, дiяльнiсного. Кожен з названих компонентiв розкрито вiдповiдно до професшних функцт тженера-педагога.
Ключовi слова: профестно-правова тдготовка, майбутнт iнженер-педагог, профестно-правова компетенттсть, система, структура, результативний компонент.
Д. В. КОВАЛЕНКО
ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ПРАВОВАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ БУДУЩЕГО ИНЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА КАК РЕЗУЛЬТАТ ВНЕДРЕНИЯ СИСТЕМЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ПРАВОВОЙ ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТА
Дана характеристика сущности и результативности системы профессионально-правовой подготовки будущего инженера-педагога в высшем учебном заведении. Установлено, что профессионально-правовая компетентность указанного специалиста является основой оценки качества его профессионально-правовой подготовки. На основе проведенного анализа работ ученых определена структура профессионально-правовой компетентности, представленная взаимосвязанными
