CC BY
59
Список використаних джерел
1. Ramsey, F., 1928. A Mathematical Theory of Saving / F. Ramsey // Economic Journal, 38, December, 1928. - 543-559 p. DOI: http://dx.doi.org/10.2307/2224098
2. Barro, R.J., Sala-i-Martin, X. ,2004. Economic Growth / R.J. Barro, X. Sala-i-Martin. - 2nd Edition. - Cambridge, Massachusets. - London, England: MIT Press, 2004. - 654 p.
3. Lundberg, E., 1937. Studies in the Theory of Economic Expansion / E. Lundberg. - London: King, 1937.
4. Harrod, R.F., 1948. Towards a Dynamic Economics: Some Recent Developments of Economic Theory and Their Application to Policy / R.F. Harrod. - London: Macmillan, 1948.
5. Domar, E.D., 1946. Capital Expansion, Rate of Growth and Employment / E.D. Domar // Econometrica. 1946, April. 14, pp. 137-147. DOI: http://dx.doi.org/10.2307/1905364
6. Solow, R.M., 1956. A Contribution to the Theory of Economic Growth / R.M. Solow // Quarterly Journal of Economic, 70, February, 1956. - pp. 6594. DOI: http://dx.doi.org/10.2307/1884513
7. Swan, T.W., 1956. Economic Growth and Capital Accumulation / T.W. Swan // Economic Record, 32, November, 1956. - pp. 334-361. DOI: http://dx.doi.org/10.1111/j.1475-4932.1956.tb00434.x
8. Romer, P.M., 1986. Increasing Returns and Long-Run Growth / P.M. Romer // Journal of Political Economy, 94, October, 1986. - pp.10021037. DOI: http://dx.doi.org/10.1086/261420
9. Lucas, R.E., 1988. On the Mechanics of Economic Development / R.E. Lucas // Journal of Monetary Economics, 22, July, 1988. - pp. 3-42. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/0304-3932(88)90168-7
10. Cass, D., 1965. Optimum Growth in an Aggregative Model of Capital Accumulation / D. Cass // Review of Economic Studies, 32, July, 1965. - pp. 233-240. DOI: http://dx.doi.org/10.2307/2295827
11. Koopmans, T.C., 1965. On the Concept of the Optimal Economic Growth / T.C. Koopmans // The Econometric Approach to Development Planning. - Amsterdam, North Holland, 1965.
12. Arrow, K.J., 1962. The Economic Implications of Learning by Doing / K.J. Arrow // Review of Economic Studies. 1962. V. 29. 1. Pp. 155-173. DOI: http://dx.doi.org/10.2307/2295952
13. Sheshinski, E., 1967. Optimal Accumulation with Learning by Doing / E. Sheshinski // Karl Shell ed., Esseys on the Theory of Optimal Economic Growth. - Cambridge, MA: MIT Press, 1967.
14. Frankel, M., 1962. The Production Function in Allocation and Growth. A Synthesis / M. Frankel // American Economic Review, 52, December, 1962. - pp. 995-1022. Stable URL: http://www.jstor.org/ stable/1812179
15. Griliches, Z., 1973. Research Expenditures and Growth Accounting / Z. Griliches // Science and Technology in Economic Growth. - New York, MacMillan, 1973.
16. Romer, P.M., 1987. Growth Based on Increasing Returns Due to Specialization / P.M. Romer // American Economic Review. 1987, May. V. 77. 2. Pp. 56-62.
17. Inada, Ken-Ichi, 1963. On a Two-Sector Model of Economic Growth: Comments and a Generalization / Ken-Ichi Inada // Review of Economic Studies. 30, June. - pp. 119-127. DOI: http://dx.doi.org/ 10.2307/2295809
18. Von Neumann, J., 1937. Uber ein Ökonomisches Gleichhungssystem und eine Veraligemeinerung des Brouwerschen / J. Von Neumann // Ergelmisse eines Mathematishe Kolloquiums, 8, 1937.
19. Knight, F.H., 1944. Diminishing Returns from Investment / F.H. Knight // Journal of Political Economy, 52, March, 1944. - pp. 26-41. DOI: http://dx.doi.org/10.1086/256134
20. Liashenko, O.I., 2015. Economic Growth under Condition of Knowledge Dissemination, Depending on the General Level of Capital-Labor. Economic and Mathematical Modelling of Socio-Economic Systems, 20, pp. 66-84.
Hagiwwna go peflKoneriï 25.02.16
Е. Ляшенко, д-р экон. наук, проф.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
МОДЕЛИРОВАНИЕ ЭКОНОМИЧЕСКОГО РОСТА ПРИ УСЛОВИИ ОБУЧЕНИЯ НА СОБСТВЕННОМ ОПЫТЕ
И РАСПРОСТРАНЕНИИ ЗНАНИЙ
Рассматривается обобщенная параметрическая модель, являющаяся модификацией модели Ромера. Данная модель описывает зависимость выпуска продукции от индекса знаний, доступных данной фирме. В результате исследования получено семейство моделей между двумя крайними случаями - неоклассической моделью децентралиированного типа и нестационарной АК-моделью. В модели предполагается, что все открытия являются неожиданными побочными продуктами инвестиций и что эти открытия мгновенно становятся общим знанием.
Ключевые слова: экономический рост; распространение знаний; АК -модель; производственная функция; эндогенный рост.
O. Liashenko, Doctor of Sciences (Economics), Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
MODELLING OF ECONOMIC GROWTH WITH LEARNING BY DOING AND KNOWLEDGE SPILLOVERS
A generalized parametric model as a modified Romer model is considered. This model describes the dependence of the output of the index of knowledge available to the firm. Result of this paper is a family of models between the two extremes - the neoclassical model of decentralized type and nonstationary AK-model. The model assumes that all discoveries are unexpected by-products of the investment and that these discoveries instantly become common knowledge.
Keywords: economic growth; knowledge spillovers; AK-model; production function; endogenous growth.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 4(181): 17-24
УДК 368.02, 368.07
Jel. G 20, 22, 28, 29
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/181-4Z3
М. Малш, д-р екон. наук, проф., В. Ерастов, асп.
КиТвський нацюнальний ужверситет iменi Тараса Шевченка, КиТв
ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАХОВОГО РЕПОЗИТОР1Ю ЯК АЛЬТЕРНАТИВИ КЛАСИЧНОМУ 1НТЕРНЕТ-СТРАХУВАННЮ: ПРАВОВ1 АСПЕКТИ
В данй статт/' розглядаеться законодавче регулювання страховых репозиторй'в. Вивчаються основн умови та вимоги до створення та функцюнування нового iнститут страхового ринку. Наведен основн вимоги до керiвних осб страхового репозиторю та до принципiв iдентифiкацil клiентiв. Стаття розкривае механзм взаемоди страхо-викв та страхувальникв на ринку бездокументарного обгу страхових полсв, за рахунок створення нового iнсти-туту, на який покладен основн функци з випуску та контролю за обгом електронного страхового захисту.
Ключовi слова: Страховi послуги, страхова компаня, 1нтернет-страхування; 1нтернет-а^зиця; страховий ре-позиторй; бездокументарна форма полсу; електронний полс; "велик данГ.
Вступ. Глобалiзацiйнi процеси в сучасшй економщ! TicHO пов'язан з розвитком Ыформацмних технолопй та так звано'1' електронноТ економки. В сучасних умовах ведення бiзнеcу без використання сучасних ыформа-
цмних технолопй е неможливим, осктьки значно зни-жуються конкуренты позицп будь-якого шституту, як приватного, так i державного. Насиченють традицмних
© Мал^ М., Ерастов В., 2016
ринкiв передбачае пошуки нових пiдходiв до клieнта та нових форм взаемодп iз ним.
Сучасн тенденцií розвитку залучення клiентiв вима-гають максимiзацií комфорту. Клiент мае отримати те, що вЫ забажае у тш формi, у тому мюц та у той час, що е для нього найбтьш зручними. Використання iнтернет для а^зицп страхового захисту стае все бтьш доцть-ним та ефективним. Переведення документооб^у в електронну форму дозволяе значно знизити витрати на ведення справи та пришвидшити взаемодiю з клiентами.
Впровадження нового Ыституту страхового ринку, що централiзовано вiзьме на себе ус функцп з випуску, об-слуговування та контролю за об^ом електронних полiсiв, може стати альтернативою класичному 1нтернет-страхуванню. Розвиток системи бездокументарного об^ страхових полiсiв е нагальним для задоволення потреб страхувальниюв та розвитку страхового ринку в цтому. Актуальнють даного питання швидким технолопчним прогресом та високими фiнансовими витратами на пщ-тримання вiдповiдного рiвня технiчноí оснащеностi.
Метою дано!' роботи е дослщження питань створен-ня страхових репозиторпв та пропозици щодо законо-давчого регулювання ново' Ыституцп страхового ринку.
Аналiз останнiх дослщжень та nублiкацiй. Проблематика розвитку та функцiонування 1нтернет-страхування майже була об'ектом дослiдження втиз-няних наукових праць, оскiльки чинне законодавство Укра'ни мае значнi неоднозначностi та ю^зи у визна-ченнi можливост провадження страхування у бездоку-ментарнш формi. Тенденцií до внесення коректив у наявне чинне законодавство стають передумовою для функцiонування систем iнтернет а^зицп. Одним iз ос-новних важелiв до реформування наявних систем аквь зицiйноí дiяльностi е регуляторна У^атива МТСБУ щодо переходу на бездокументарну форму надання страхового захисту в рамках ОСЦПВВнТз.
Обрана проблематика стала об'ектом дослщжень та наукових публкацм лише в останн клька рокв. Знач-ний внесок у розробку дано1 проблеми внесли такi вп--чизнянi дослiдники, як В. Базилевич [2], К. Базилевич [1], О. Залетов [3], Т. Моташко [12], С. Науменкова [26], Р. Пкус [8], Н. Приказюк [11], розглядаючи юную^ в реалiях украíнського ринку приклади функцiонування систем lнтернет-аквiзицií та дослщжуючи зарубiжнi приклади аналопчних систем з метою 1х порiвняння.
Основнi iдеí вiтчизняних дослiдникiв полягають у ви-значеннi основних понять та функцюнальних особливо-стей, так 1нтернет-страхування це укладання страхового полюа безпосередньо через 1нтернет-сайт страхово1 компанп або страхового посередника, який включае в себе вибiр страхового продукту, розрахунок тарифу i страхово1 суми, пiдписання полiса, оплату, оргашзацю огляду об'екта страхування та доставки паперово1 вер-си полiса (якщо цього вимагають умови страхування), розгалуження 1нтернет-страхування на онлайн та офлайн та розподт його за видовою ознакою.
Переважна ктькють опублiкованих праць з дано1 тематики належить зарубiжним фахiвцям: Г. Каприо [27], С.Кол [30], А. Демiргус-Кант [31], I. Юрцнер [28], А. Оперкент [29]. 1х дослiдження дозволяють зрозумiти основи функцюнування систем Iнтернет-аквiзицií в за-рубiжних кражах, що характеризуються ушкальними iсторичними чинниками та рiвнем загального розвитку фЫансових послуг, що надаються в нематерiальнiй формi за допомогою рiзноманiтних електронних та ме-режевих систем.
Огляд систем 1нтернет-страхування зарубiжних кра-ш, що провели вченьрезиденти, дозволяе прослщкову-вати закономiрностi функцюнування систем Ытернет-
а^зицп, що склалися пiд дiею статистичних та полiти-ко-iсторичних чинникiв. Американськi вченi вважають за необхщне включати системи захисту даних в уже створен системи 1нтернет-взаемодп, тобто на перших ета-пах розвитку системи захист даних не передбачаеться, а його iмплементацiя проходить уже на наступних ета-пах функцюнування. Захщноевропейсьга вчеш, на осно-вi дослiдження досвщу США, розробили власний пiдхiд до моделювання системи Ытернет аквiзицií. Вчеш схщ-ноí Свропи сконцентрованi на дослщженш теоретичних вiдомостей про реалiзацiю систем 1нтернет-страхува-ння та виокремленн зарубiжного досвiду.
Значна частина наукових доробюв агрегуе данi щодо реалм окремо взятоí крайни, тому юнуе потреба та можливiсть поглиблення наукових результат з обра-но1 тематики.
Методологiя дослiдження. Розповсюдження страхового захисту через мережу 1нтернет - одна iз новiтнiх форм а^зицшно1 дiяльностi страхових компанiй на украшському ринку, що стае все бтьш вагомою части-ною стратепй страховикiв через значне перенасичення класичних каналiв збуту. Створення та розробка нових механiзмiв взаемодп з клентами дозволяе значно пщ-вищити рентабельнють та зручнiсть страховоí аквiзицií. Страховий репозиторм е однiею iз основних альтернатив класичного 1нтернет-страхування. З метою комплексного дослщження новостворюваного Ыститут страхового ринку необхщно звернутися до вивчення юнуючо1 нормативно-правово1 бази та на и основi розробити законодавче поле, що б врегулювало вщносини з но-вим Ыститутом а всiх етапах його функцюнування.
Основною передумовою трансформаци страхового ринку на галузь, що мае значну мюткють високотехно-логiчних та прикладних розробок стало значне зростан-ня кiлькостi унiкальних користувачiв мережi 1нтернет. Страхова галузь почала трансформувати бiзнес проце-си для пщтримання вiдповiдностi сучасним ринковим викликам. Окремо слщ вiдзначити значнi змiни поведн кових патернiв споживачiв страхових послуг.
Страхування як фЫансова послуга, що мае немате-рiальний характер, - об'ект, придатний для продажу без прямого контакту мiж продавцем та покупцем. У першу чергу це стосуеться тих видiв страхування, як не вимагають фiзичноí присутност представника страховика для оцЫки майнового Ытересу, що пiдлягае страхуван-ню. Отже, йдеться про види страхування з невисокими страховими премiями, фiксованими страховими тарифами та страховими виплатами [9].
Для виявлення особливостей наявно1 нормативно1 бази для юнуючого iнституцiйного забезпечення було використано методи узагальнення та аналiзу. Окремi аспекти нормативно правового регулювання були роз-робленi в рамках використання методу iдеалiзацií, що дозволив охарактеризувати вимоги до функцюнування нового Ыституту.
За допомогою методу абстрагування було використано для опису загальних схем роботи страхових репозиторпв в рамках страхового ринку, а на основi лопчно-го методу було розроблено вимоги до аспек^в дiяльно-сп, ко^ не розглядаються у чинному законодавствк
Слщ вщзначити використання юторичного методу для виокремлення актуальности створення страхових репозиторпв та дослщження функцюнування окремих Ыститу^в фЫансового ринку. Отримана iнформацiя дозволила бтьш чпжо розробити вимоги до основних позицш, пов'язаних iз створенням та функцюнуванням страхових репозиторпв на страховому ринку Украши.
На основi проведеного дослiдження було змодельо-вано часткову нормативну базу, що мае врегулювати
дiяльнiсть страхових репозиторшв та стати основою для подальшо1 розробки правового поля.
Результати. Розвиток 1нтернет технолопй е неза-перечною вiхою розвитку сучасного суспiльства. Вть-ний доступ до широко1 мережi 3G та 4G з безлiчi Ыте-лектуальних пристроив на бiльш високих швидкостях означае, що споживачi мають можливють виконувати в мережi ус сво1 повсякденнi завдання будь-де та будь-коли iз все меншими втратами часу. Такi умови викли-кають багато дискусiй щодо онлайн комерци та и зв'яз-ку iз звичайними методами розповсюдження товарiв.
Повнiстю виключити людський фактор неможливо, проте у бiльшостi випадкiв зменшення витрат часу на рутины операцп з адмшютрування та обслуговування шенпв е позитивним як для страхових компашй, так i для 1х клiентiв.
1нтернет-страхування може принести значну користь як страховикам, так i страхувальникам, проте воно ви-магае значних грошових витрат на оргашзацю даного процесу. Окрiм фiнансових та матерiальних затрат, котрих вимагае створення та пщтримання вiдповiдноí iнфраструктури, страхова компашя мае залучити штат висококвалiфiкованих спецiалiстiв, або провести на-вчання сво1х [31]. В таких умовах створення окремого Ыституту, що б виконував ус завдання, пов'язанi з ви-пуском та обiгом електронних страхових полiсiв, стае одним з варiантiв пожвавлення ринку бездокументарного страхового захисту. Таким Ыститутом покликаний стати страховий репозиторiй.
Метою створення страхового репозиторю е надання страхувальникам можливосп для збереження страхових полiсiв у бездокументарнiй формi та забезпечення мак-симальноí ефективнiсть при а^зицмшй дiяльностi, за рахунок швидкого i коректного внесення змiн до стандар-тизованих умов договору, щоб задовтьнити вимоги ше-нтiв. Використання страхового репозиторю дозволить значно знизити витрати на обслуговування договорiв та зробити а^зицмний процес прозорим для шенпв.
Кожен клiент мае свiй власний кабЫет, у якому збе-р^аються усi його електроннi страховi полюи. Електро-нний страховий полiс - це документ, що засвщчуе на-явнiсть страховоí угоди у бездокументаршй формi, ви-даний через страховий репозиторй
Страховий репозиторiй це юридична особа, створена у формi господарського товариства, що задовольняе умовам функцюнування, що надае послуги з випуску, збер^ання та контролю за об^ом страхових полiсiв у бездокументаршй формк
Страховий репозиторiй, як новий шститут страхо-воí системи мае бути створений у рамках чинного за-конодавства та акредитований Нацюнальною комiсi-ею, що здiйснюе державне регулювання у сферi ринкiв фшансових послуг, далi Регулятором [24]. Страховий репозиторш мае дiяти вiд iменi страхувальника та зберiгати усю шформа^ю щодо транзакцiй по договору за весь термЫ його дм.
Страхова компанiя, яка плануе випускати страховi полiси у бездокументарнiй форм^ мае у встановленому порядку оформити ствпрацю iз страховим репозиторь ем, що мае вщповщш дозволи вщ Регулятора. Всi стра-ховi полюи, випущеш страховим репозиторiем у елект-роннiй формi, мають вважатися законними та дмсними на час дм договору страхування.
Страховик мае право укладати угоди iз будь-якою ктькютю акредитованих страхових репозиторпв. Оскь льки страховий репозиторм виступае вiд iменi страхувальника, такий пiдхiд може пщвищити територiальну диверсифiкацiю страхових послуг.
Для отримання вщповщних дозволiв на провадження дiяльностi у виглядi страхового репозиторю, компанiя мае виконати ряд вимог та вщповщати встановленим нормам. Регулятор приймае на розгляд заяви у разi якщо:
• компашя створена у формi товариства з обме-женою або додатковою вщповщальнютю
• заявник е громадською оргашза^ею, зареестро-ваною вiдповiдно до законодавчих вимог
• юридична особа е дочiрньою компаню будь-якого Ышого депозитарного утворення
• компанiя заснована будь яким об'еднанням стра-ховигав, або за íх участi
• заявник у формi акцiонерного товариства, зарее-стрований вiдповiдно до законодавства Украши
• юридична особа у шшш органiзацiйно-правовiй формi, що отримала дозвт вiд регуляторного органу.
Основним завданням такоí компанп, що мае бути за-значено у вщповщних статутних документах, е дiяльнiсть у виглядi страхового репозиторiю, тобто збер^ання електронних полiсiв, випущених страховиками партнерами, та вщповщно до вимог страхувальнигав, пiдтримання 1х актуального стану, вносячи необхщш корективи [24].
На момент подачi заяви на реестра^ю сума чистих активiв мае перевищувати 350 тисяч евро за курсом НБУ на день подання. Осюльки основним видом дiя-льносп даного шституту е робота з електронним формами рiзноманiтних документiв, основну суму активiв мае складати вартють обладнання та нематерiальних активiв у виглядi програмного забезпечення та ноу-хау, перевищення активiв над зобов'язаннями е доць льним та об^рунтованим.
Для отримання дозвiльних документiв заявник або його учасники мають довести власну компетентнють та досвщ у аналопчшй або пов'язанiй сферах, наявнють вiдповiдного технологiчного забезпечення та можливо-стi його використання. Окрiм того заявник мае довести свою фЫансову та оргашзацмну стiйкiсть на рiвнi, не-обхiдному для провадження майбутньо1 дiяльностi та виконання вимог проекту. У разi наявностi конфлiкту Ытереав мiж заявником та будь-якими шститутами страхового ринку, вони мають бути врегульоваш до подання реестрацiйних докумен^в.
Провадження дiяльностi заявника мае проходити в рамках правового поля страхового ринку та не мати жодних конфлк^в з регуляторними органами. Компани, що мають прямi iноземнi iнвестицií, не можуть бути страховими репозиторiями.
Операцп з капггалом страхових репозиторпв мають бути пщ пильним контролем регуляторних оргашв. Передача акцiй, що перевищують 5% сплаченого статутного капгга-лу, мае бути перевiрена i дозволена Регулятором.
Заявник або його вщповщальна особа не мають бути учасниками будь-яких судових тяжб, що пов'язаш iз страховою дiяльнiстю та фiнансовими махЫа^ями. Вщ-повiдальною особою е юридична особа, що призначена страховим репозиторiем для виконання завдань, не по-в'язаних iз безпосередньо зберiганням, випуском та об-слуговуванням електронних полiсiв. Вiдповiдальною особою може бути будь яка юридична особа, що вщповь дае законодавчим нормам, а також будь-який уже зарее-стрований та акредитований адмУстратор НПФ [21].
У рамках регулювання конфл^них ситуацй жодна страхова компашя не може мати ютотно1 участ у спла-ченому каппам репозиторiю. Спiвробiтники страхових компанш, в тому числi нещодавно звтьнеш за будь-яких умов, не можуть займати керiвних позицiй заявника на отримання статусу страхового репозиторю, через наявнють конфлкту Ытереав.
В обов'язки регуляторного органу входить контроль за насиченням ринку страхових репозиторив. Якщо Регулятор вбачае перевищення максимально допустимо! ктькост таких iнститутiв, дозвiльнi документи не вида-ються. Заявник вноситься у вщповщний перелiк канди-датiв, що отримають можливiсть стати страховим репо-зиторieм у момент, коли насиченють ринку змшиться, або Регулятор перегляне норми насиченостк
Кожен заявник вносить на рахунок Регулятора ре-естрацмне мито у встановленому законом розмiрi. У разi вiдмови заявника вщ провадження дiяльностi мито не повертаеться.
Жодна юридична особа не мае прав виступати страховим репозиторiем до отримання вщповщних до-звiльних докумен^в вiд Регулятора та внесення у вщповщний перелк акредитованих учасниюв страхового ринку. Право Регулятора на контроль, реестра^ю та регулювання, в рамках, що не суперечать законодавст-ву, страхових репозиторив е виключним.
Дозвтьш документи, виданi Регулятором вимагають щорiчного пiдтвердження. Пiсля розгляду уах докумен-тiв Регулятор може продовжити дозвт на провадження дiяльностi, призупинити дю дозволу, у разi незначних порушень, що можуть бути виправлен за встановлений строк або скасувати дозвт на провадження репозитор-но! дiяльностi. У разi продовження дозволу, заявник сплачуе щорiчне мито на рахунок Регулятора.
У разi подання неповно! або неправдиво! iнформацií у заявi на отримання або продовження дозвтьних до-кументiв, Регулятор не розглядае кандидатуру заявника. У разi вщхилення заяви, юридична особа може отримати роз'яснення щодо причин такого ршення. Регулятор мае право вимагати у заявника будь-яку до-даткову шформацю, що необхщна для роз'яснення питань, що виникли при розглядi заяви. У разi необхщ-ностi, заявник мае особисто прибути до регуляторного органу для виршення суперечливих питань.
Кожна заява розглядаеться протягом вщведеного термiну, i про будь-як рiшення по нiй Регулятор мае сповютити заявника [24].
У разi позитивного рiшення провадиться процедура перевiрки вiдповiдностi заявника зазначеним вимогам. Першим етапом е "попередня згода". Пiсля розгляду заявки та визначення прийнятност заявника для провадження репозиторно! дiяльностi, Регулятор вимагае надання письмового пщтвердження вiдповiдностi на-ступних вимог:
• автоматизоваш системи обробки та збер^ання iнформацi! повиннi бути максимально захищенш вiд несанкцiонованого втручання, змЫи, знищення, розго-лошення та поширення записiв та даних,
• мережевi iнтермедiатори, що використовуються для налагодження зв'язку мiж страховим репозиторiем, страховиками, страхувальниками, вiдповiдальними особами та Регулятором (за необхщностг), захищенi вщ несанкцiонованого доступу,
• наявнiсть у страхового репозиторю засобiв апа-ратного та програмного шифрування, що дозволяють використовувати власнi алгоритми захисту Ыформацп, якi не використовуються iншими учасниками ринку у будь-яких Ыших сферах,
• фiзичний та електронний доступ до примщень, обладнання, систем збер^ання та обробки iнформацi!, сайтiв, систем резервного збереження Ыформацп, еле-ктронних та цифрових мереж мае ч^ко документувати-ся та контролюватися,
• у страхового репозиторю мають бути розроб-ленi чiткi iнструкцi!, котрi висвiтлюють усi аспекти фун-кцюнування, взаемодi! окремих пiдсистем, методи пе-
редачi даних та iнших технолопчних i бiзнес-процесiв, що можуть мати мюце мiж страховим репозитарiемi страховиком, страхувальником, вщповщальною особою чи Регулятором,
• страховим репозитарiем створено адекватнi та достатш процедури задля забезпечення збереження цтюносл та повноти збережених даних, створено умо-ви для резервного збереження даних, що вимагае те-риторiальноí вiдокремленостi,
• заявником розроблено процедури на випадок недбалостг, помилкових дм спiвробiтникiв, протиправ-них дм працiвникiв, вiдмови у подальшому функцюну-вання, що включають вщшкодування усiх можливих збиткiв, нанесених страховикам та страхувальникам,
• наявн процедури пщтримки постiйного зв'язку мiж репозиторiем та страховиками, страхувальниками i Регулятором, що передбачають наявнють резервних каналiв зв'язку, резервного живлення та алгоритмiв !х використання,
• страховий репозиторiй мае пщтвердити можливiсть використання жорстких прав доступу до Ыформацп, що обмежуе кожного користувача лише тим колом даних, яке йому дозволено для перегляду або редагування,
• заявник мае гарантувати, що права страхуваль-ниюв, що купують електронний полю максимально за-хищен [20].
Пюля пщтвердження вщповщност усiм вимогам, Регулятор видае дозвтьш документи, що пщтверджують права заявника виступати у якост страхового репози-торiю. Пюля повщомлення заявника про позитивне рь шення, вiн мае сплатити дозвтьне мито у максимально короткi строки, вщповщати усiм нормам законодавства та бути готовим до провадження вщповщно! професй но! дiяльностi. Регулятор мае право у будь-який момент проводити фiзичну перевiрку вiдповiдностi страхового репозиторю та виносити рiшення щодо його подальшо! дiяльностi на основi результат перевiрки.
У разi якщо реестрацшна заява не вiдповiдае вста-новленим вимогам, Регулятор мае повщомити заявника про вщмову у розгляду вказавши причини. Рiшення Регулятора про вщмову мае бути повщомлено у пись-мовiй формi протягом 30 денного строку з моменту прийняття вщповщного рiшення, включаючи основнi пщстави для вiдмови [19].
Акредитований страховий репозиторм мае забезпе-чувати адекватн та достатнi внутрiшнi механiзми мошто-рингу та оцiнки його систем управлЫня, процедур та за-хисних механiзмiв. Цiлiснiсть систем автоматизованого збергання та обробки iнформацi! мае пщтримуватись цiлодобово та мають бути вжит всi можливi превентивнi заходи для гарантування цлсност, актуальностi та за-хищеностi вiд фальсифiкацiй даних про електронний об^ полiсiв. Необхiдна також наявнють посшного механiзму резервного копювання, що територiально та апаратно вщокремлений вiд основних систем репозиторiю.
Перевiрка систем управлiння, процедур, технолопч-ного забезпечення, захисних механiзмiв мае щороку проводитись акредитованим Регулятором зовншшм аудитором. Витрати на аудит покривае репозиторй Результата роботи аудитора мають бути надан регулятор-ному органу та страховикам у 15 денний термЫ з моменту формування аудиторського висновку. Страховик може напряму повщомляти Регулятора про виявлен недолги у робот репозиторю або у висновках аудитора.
Керiвник страхового репозиторю обираеться та пе-реобираеться лише пiсля узгодження його кандидатури iз Регулятором. У разi якщо репозиторна дiяльнiсть провадиться дочiрньою компанiею, стратегiчною бiзнес одиницею або просто окремим пщроздтом конгломе-
рату, затвердження Регулятором потребуе лише безпо-середнiй керiвник репозиторю. У разi необхiдностi, Регулятор може самостшно назначати керiвника, якщо попередн приписи не були розглянутк Якщо Регулятор отримае вiд страховиюв або страхувальникiв аргумен-тованi претензи до будь якого i3 пра^вниюв репозито-рiю, вiн може ïx звiльнити з займаноТ посади.
Керiвна особа мае вiдповiдати наступним вимогам:
• мати повну вищу освпу у сферi економiки, пра-вознавства, управлшня або iнформацiйниx теxнологiй;
• пройти курси пщвищення квалiфiкацiï для вщпо-вiдностi професiйним вимогам;
• мати не менше нiж 5^чний стаж трудовоТ дiяль-ностi, що мае включати досвiд у сферi страхування або iнформацiйниx теxнологiй;
• не мати непогашеноТ або не знятоТ в установле-ному законом порядку судимости за умиснi злочини, злочини у сферi господарськоТ та службовоТ дiяльностi;
• протягом останых 5 рокiв не бути керiвником, фь нансовим директором або головним бухгалтером фь нансовоТ установи, визнаноТ банкрутом, пiдданоï про-цедурi примусовоТ або до якоТ були застосован заходи впливу з боку Регулятора;
• мати бездоганну дтову репутацю.
Ti самi вимоги висуваються до особи, що плануе за-ймати посаду керiвника дочiрньоï компанiï, стратепчноТ бiзнес одиницi або просто окремого пщроздту конгломерату [19].
Для покращення регулювання репозиторноТ дiяль-ност та дотримання законодавчих вимог до керiвного складу акредитованоТ iнституцiï мае обов'язково входи-ти керiвник вщдту корпоративного регулювання та контролю, особа що призначаеться репозиторiем i покликана вiдповiдати за дотримання законодавчих норм, внутршшх та зовншых iнструкцiй, попереджати прояви конфлiктiв штереав, розглядати скарги страxувальникiв у виглядi найвищоТ внутрiшньоï iнстанцiï. Така особа мае негайно шформувати керiвний склад репозитор^ про будь-якi виявленi порушення.
Страховий репозиторiй у своТй дiяльностi мае вести значний перелiк документаци та зберiгати значнi об'еми шформаци, пов'язанi безпосередньо з випуском, обгом та обслуговування страхових полiсiв у бездокументаршй формк Основними прикладами можна назвати наступнк
• список ункальних користувачiв електронних по-лiсiв з вщповщним унiкальним iдентифiкатором,
• копи електронних полiсiв та вiдомостi про полюи, зконвертован у матерiальну форму,
• шформа^я про час випуску електронного полюу,
• реестр та алфавпший iерарxiчний список страху-вальнигав, ïx вигодонабувачiв та правонаступникiв,
• записи уах iнструкцiй отриманих вщ страхуваль-никiв та надiсланi Тм,
• повна iсторiя процесiв урегулювання,
• будь-яка iнша документацiя у паперовм або еле-ктроннiй форм^ що встановлена Регулятором та може бути перевiрена для пiдтвердження дозволу на провадження репозиторноТ дiяльностi.
Кожен страховий репозиторiй мае повщомити Регулятору мiсце, де збер^аеться вся документацiя та записи, а також де збер^аються резервы копи. Осктьки страховий репозиторiй, як юридична особа, пщпадае пiд дю iншиx законодавчих актiв, записи та документация мае зберiгатися вщ трьох до десяти рокiв пюля дати припинення дiяльностi або з дати випуску останнього електронного полюу.
Страховий репозиторм мае вжити вах можливих за-xодiв для пщтримання конфщенцмност iнформацiï. Данi мають збер^атися таким чином, щоб максимально
уникнути можливосп манiпуляцiй iз записами та транзакциями. Всi ц заходи мають бути проведен та пщтве-рдженi ще до початку дiяльностi в якостi репозиторiю.
В електроншй формi можуть випускатися наступнi види страхових полiсiв:
• усi шдивщуальы полiси особистого страхування, в тому чи^ страхування здоров'я та пенсш, що виданi iснуючими зареестрованими страховим компаыями,
• усi iндивiдуальнi полюи майнового страхування та страхування вщповщальност, в тому чи^ груповi договори страхування,
• ^i види договорiв страхування, визначен Регулятором у визначеному порядку.
Для використання електронного страхового полюу необхщно вщкрити унiкальний аккаунт у страховому репозитори, на якому будуть зберiгатися усi бездокуме-нтарнi свщчення про наявнiсть страхового захисту. Та-кий аккаунт мае вiдкриватися особою, що мае страxовi полiси, або плануе ïx придбати. Аккаунт може вщкрива-тися для неповнол^ньоТ особи опкуном, у разi укла-дання на користь неповнолп"ньоТ особи договору страхування життя [17].
Вщкриття аккаунту страховим репозиторiем або через його вщповщальну особу передбачае прийняття ряду обов'язкiв та вщповщальносл за iдентифiкацiю клiента на вах етапах взаемоди. Страховий репозиторм мае у семиденний термiн прошформувати заявника про вщ-криття аккаунту та надати розгорнуту iнформацiю щодо меxанiзмiв взаемоди. Такий термiн е достатым для пере-вiрки отриманих даних, пщготовки документацп, що мае бути надана шенту та для проведення уах маыпуляцм з вщкриття та верифкаци страхового аккаунту. У разi якщо страховому репозиторiю недостатньо шформаци для реестраци, вiдповiдний запит на роз'яснення стрних чи недостатшх даних мае бути направлений заявнику у триденний термЫ з моменту подання заяви.
Вщповщно до Закону Украши "Про запоб^ання та протид^ легалiзацiï (вiдмиванню) доxодiв, одержаних злочинним шляхом, або фшансуванню тероризму" страховий репозиторм зобов'язаний на пiдставi пода-них офiцiйниx документiв або засвщчених в установле-ному порядку ïx копм здiйснювати iдентифiкацiю кленов. Документи, що подае заявник, мають бути чинними на момент ïx подання та включати вс необхщш дат для щентифкаци.
Для щентифкаци фiзичноï особи перевiряеться прь звище, iм'я та по батьковi, дату народження, номер паспорта громадянина Украши (або шшого документа, що посвщчуе особу), дату видачi та орган, що його видав. Пщ час щентифкаци з'ясовують мiсце проживання або мюце перебування фiзичноï особи, реестрацмний номер облiковоï картки платника податгав або номер паспорта громадянина Украши, в якому проставлено вщмпжу ор-ганiв доxодiв i зборiв про вiдмову вiд одержання реест-рацiйного номера облiковоï картки платника податгав.
При iдентифiкацiï юридичноТ особи перевiряеться iнформацiя про повне найменування, мюцезнаходжен-ня; з'ясовують вiдомостi про органи управлшня та ïx склад; дат, що щентифкують осiб, як мають право розпоряджатися рахунками i майном; вщомосп про власникiв ютотноТ участi в юридичнiй особi; вщомосл про кiнцевиx вигодоодержувачiв юридичноТ особи; щен-тифiкацiйний код згiдно з Сдиним державним реестром пiдприемств та оргашзацм Украши; реквiзити банку, в якому вщкрито рахунок, i номер бангавського рахунку.
Для iдентифiкацiï фiзичноï особи - пiдприемця пе-ревiряеться прiзвище, iм'я та по батьков^ дату народження, номер паспорта громадянина Украши (або ш-шого документа, що посвiдчуе особу), дату видачi та
орган, що його видав. Пщ час щентифкаци з'ясовують мюце проживання або мюце перебування фiзичноï особи - пщприемця, ре^зити банку, в якому вiдкрито рахунок, i номер банкiвcького рахунку (за наявносп) [18].
Подання визначених для щентифкаци документiв е мУмально необхiдним для вiдкриття аккаунту. Страховий репозиторш мае звiрити копи наданих докумен^в iз оригiналами до прийняття Ух як доказу щентифкаци особи. При cтвореннi аккаунту, страховий репозиторш мае керуватися принципами збереження цтюносл та недоторканоcтi даних, вщмовляючи у рееcтрацiï заяв-никам, пщтвердження особи яких викликае cумнiви
Вщкриття електронного страхового аккаунту через страхову компаню може проводитись лише з дозволу та за проханням страхувальника.
Страховий репозиторш вщкривае аккаунт для стра-хувальника на оcновi запиту страховой' компани та заяви шента. yci документи, що необхщш для щентифь каци та реестраци страхувальника надаються страховою компашею, яка несе повну вщповщальнють за пра-вдивicть та коректнють наданих вiдомоcтей. У разi не-доcтатноcтi даних страховий репозиторiй мае право звернутися до страховой' компани за уточненням необ-хiдних вщомостей:
• вибiр конкретного страхового репозиторю е прерогативою страхувальника, страховик мае право лише давати поради щодо ствпрац з певною шститу^ею,
• купiвля електронного полicу або вщкриття електронного страхового аккаунту передбачае надання клиенту повно'1' вичерпноТ шформаци щодо механiзмiв та умов взаемоди.
У разi змши мicця проживання власник електронного страхового аккаунту зобов'язаний:
• повщомити страховика або страховий репозиторш про змЫу мюця проживання, що мае стати пщставою змiни iнформацiï у страхових полюах вказаноТ особи,
• страховий репозиторш може внести змши у стра-ховi полicи та шформацю електронного аккаунту лише пюля отримання вщповщних пщтверджуючих докумен-тв та Ух перевiрки,
• внесення змш у данi щодо мюця проживання мае бути вщображено у вах страхових полicах, що збер^а-ються в електронному аккаунтi,
• страховий репозиторм мае у триденний строк повщомити вщповщш cтраховi компани про внеcенi змiни,
• страховий репозиторм зобов'язаний повiдомити страховика та страхувальника про виконання запиту на внесення змЫ в триденний термЫ з моменту подачi заяви,
• у разi якщо адреса, вказана у заявi на страхуван-ня вiдрiзняетьcя вiд iнформацiï, що вказана у електронному страховому аккаунту страховик мае Уцювати внесення вщповщних змн Страховик мае самосшно зiбрати та подати необхiдну щентифкацшну iнформацiю.
В рамках взаемодiï з клиентами страховий репозито-рiй мае надавати наступну шформацю:
• вщомост щодо даних електронного страхового аккаунту, принцитв взаемоди та додаткових умов робо-ти зi страховим репозиторiем мають надаватися клiенту у паперовш формi,
• страхувальнику мае бути наданий ушкальний iдентифiкатор страхового аккаунту, що буде використо-вуватися для вах операцiй з електронними полюами,
• власнику аккаунту мае надаватися повна шфор-мацiя про юнуюч^ попереднi, розiрванi договори стра-хування,
• у разi вiдмови вщ подальшого функцiонування збоку страховика чи страхового репозиторю, вся вщповщальнють за втрати страхувальника покладаються на страхову компаню. Страховий репозиторiй повинен
мати достатнш запас коштiв для покриття збитюв шен-та, що виникли через дiяльнicть репозиторiю.
При створенн страхового аккаунту страховий репозиторш повинен призначити "уповноваженого пред-ставника":
страховий репозиторш мае вимагати у особи, що вщкривае електронний страховий аккаунт призначення уповноважено'1' особи, що матиме доступ до даних аккаунту на випадок смерт або недiездатноcтi заявника. Страхувальник мае бути повщомлений про права упов-новажено'1' особи на доступ до електронного страхового аккаунту у разi смерт або недiездатноcтi та можливост управлшня страховим аккаунтом. У разi смерт уповно-важеноТ особи, страхувальник мае призначити нового уповноваженого. Страхувальник мае бути прошформо-ваний про можливють та мехашзм змiни уповноваженоТ особи протягом термшу ди страхового аккаунту. Страховий репозиторш зобов'язаний повщомити клиента про можливють уповноваженоТ особи переглядати портфель договорiв, вигодонабувачiв та правонаcтупникiв по договорах страхування життя, вщповщно до норм законодавства. За бажанням страхувальника, страховий репозиторш мае повщомити особу, що була при-значена уповноваженою, про вибiр страхувальника.
Встановлення таких нормативних вимог до нового шституту дозволить створити стабтьний та функцюну-ючий елемент шфраструктури, що зможе замшити еле-менти класичного iнтернет-cтрахування.
Висновки. 1нтернет-страхування це cукупнicть вза-емод^чих елементiв, що дозволяють розповсюджувати та адмшютрувати договори страхування через мережу 1нтернет. Використання електронноТ системи взаемоди з шентами мае ряд переваг та недолшв, якi отримуе компашя разом iз можливicтю онлайн а^зици страховой' послуги. Кожна страхова компашя мае cамоcтiйно обирати для себе варiанти та механiзми побудови 1н-тернет-страхування для пiдвищення конкурентних по-зицiй та нiвелювання можливих недолiкiв.
Створення альтернативи iнтернет-cтрахування у класичному розумiннi дозволить компанiям диверсифь кувати своТ ризики та обрати такий алгоритм роботи з шентами, при якому наявш ресурси використовуються з максимальною вщдачею. Наявнicть альтернативи класичному 1нтернет-страхування дозволяе значно зни-зити, якщо не лiквiдувати бар'ери виходу на ринок електронного об^у страхових полiciв.
Створення страхових репозиторив е значною альтернативою для ринку штернет страхування. Функцюну-вання ново'1' iнcтитуцiï спростить для страхових компа-нiй та шентв роботу з полicами у бездокументарнш формi. Позитивними аспектами впровадження страхових репозиторив е: зниження витрат на обслуговування шет1в; розширення територiального охоплення стра-ховими продуктами; покращення страховой' культури; створення можливоcтi самообслуговування; зниження впливу людського фактору.
Страховий репозиторш дозволить автоматизувати об^ страхових полiciв у бездокументарнш формi та зни-зити тягар пiдтримки шфраструктури, що лягае на плечi страховигав при класичному lнтернет-cтрахуваннi. За-провадження жорсткого законодавчого регулювання ново'1' шституци дозволить створити реально дiючий мехашзм об^у та адмiнicтрування бездокументарних страхових полiciв. Обсяги iнформацiйних потокiв, висок вимоги до доcтовiрноcтi, необхiднicть збер^ати та об-робляти значнi масиви електронноТ документаци ство-рюють передумови для функцюнування окремих спець алiзованих iнcтитутiв, що матимуть власну матерiаль-но-технiчну базу та cпецiалicтiв для ведення справи.
ДискуЫя. Продовження подальших дослiджень у сферi 1нтернет-страхування та нормативного регулювання шститу^в страхового ринку, що займаються обь гом, випуском та адмнстрування страхових полiсiв в бездокументарнiй формi мають стосуватися об^рунту-ванню доцтьносл створення нового iнституту страхового ринку та окремих аспекпв законодавчого регулювання. Слщ зауважити, що 1нтернет широко використо-вують страxовi компанiï для популяризацп страхового бiзнесу, маркетингу, укладання договорiв, продажу страхових полiсiв. Впровадження страхових репозиторь Тв дозволить зменшити витрати страхових компашй на провадження iнтернет-аквiзицiï. Створення новп"нього iнституту потребуе значного законодавчого регулювання та обгрунтування доцтьностк
ОсобливоТ уваги вимагають питання створення ста-тистичноТ бази та дослiдження 1нтернет-страхування та його альтернативи у виглядi функцiонуючиx страхових репозиторпв, методичних рекомендаций щодо збору, обробки та застосування "великих даних" та iмплемен-тацп новiтнix джерел iнформацiï страховими компашя-ми. Загалом ринок iнтернет-продажу страхового захис-ту Украши займае досить незначну частку - менше 2%, тодi як у Великобританп - бтьш нiж 60%. Таке статис-тичне порiвняння дае змогу стверджувати, що обрана галузь характеризуеться значною ринковою емнютю та передбачае значний подальший розвиток.
Список використаних джерел
1. Базилевич В. Д. Страхова справа. - 3-те вид., перероб. i доп./ В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич- К.: Т-во "Знання", КОО, 2009. - 250с.
2. Базилевич В.Д. Страхування: Пщручник./ В.Д. Базилевич - К.: Знання, 2008. -1019с.
3. Залетов О.М. Страхова полггика та стратепя ïï реформування в УкраТш / О.М. Залетов // Вюник Кшвського нацюнального ушверситету ¡м. Тараса Шевченка. Серiя: Економiка . 2015. №3 (168). С.31-37. DOI http://dx.doi.org/ 10.17721/1728-2667.2015/168-3/5
4. Ковтун 1.С. Руководство пользователя ПП Форт: Полис8 / 1.С. Ковтун, Д.В. Колганова, А.А. Логвшенко, В.1. Ерастов - 2013 -130с.
5. Орлов А., Ананьев А. Во Всемирной Торговой Организации нет согласия по электронной торговле/А. Орлов, А. Ананьев //Business. -М., 2001. - № 1-2.
6. ^кус Р.В. Розвиток страхового рынку в умовах глобалiзацiï / Р.В. Пкус // Вюник Кшвського нацюнального ушверситету ¡м. Тараса Шевченка. Серiя: Економка . 2011. №126. С.15-18. DOI 10.17721
7. ^кус Р.В. Ефективнють швестицшноТ стратепТ страхових ком-панiй в УкраТш / Р.В. Пкус, Д.С. Нестерова // Вюник Кшвського нацюнального ушверситету ¡м. Тараса Шевченка. Серiя: Економка . 2015. №3 (168). C6-12.DOI http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/168-3/1
8. ^кус Р.В. 1нновацшний розвиток страховоТ дiяльностi як основа пщвищення ïï ефективност / Р.В. Пкус, В.О. Заколодяжний // Вюник Кшвського нацюнального ушверситету ¡м. Тараса Шевченка. Серiя: Економiка . 2015. №3 (168). a72-80.D0I http://dx.doi.org/10.17721/ 1728-2667.2015/168-3/11
9. ^кус Р.В. Страхування: практикум: навч. поаб. / Р. В. Пкус, В.Д. Базилевич, К.С. Базилевич, О.Ф. Фшонюк, Н.В. Гудима; ред.: В.Д. Базилевич; КиТв. нац. ун-т iм. Т.Шевченка. - 2-ге вид., переробл. i доповн. - К.: Знання, 2011. - 607 c
10. ^кус Р.В. Теоретико-методичш основи Ытеграцп банкiвськиx i страхових шститут / Р.В. Пкус // Вiсник КиТвського нацiонального ушверситету iменi Тараса Шевченка. Економiка / КиТвський нацюналь-
ний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка. - КиТв, 2008. - Вип. 104. -С. 20-25. DOI 10.17721
11. Приказюк Н.В. Роль 1нтернету в реалiзацN страхових послуг/ Н.В. Приказюк, Т.П. Моташко // Вюник Кшвського нацюнального ушверситету iM. Тараса Шевченка. Серiя: Економка . 2014. №156. DOI http://dx.doi.Org/10.17721/1728-2667.2014/156-3/9
12. Приказюк Н.В. Новi вектори розвитку автотранспортного страхування в УкраТш/ Н.В. Приказюк, Т.П. Моташко // Вюник Кшвського нацюнального ушверситету iM. Тараса Шевченка. Серiя: Економка . 2015. №3 (168) DOI http://dx.doi.org/ 10.17721/1728-2667.2015/168-3/6
13. Про банки i банювську дiяльнiсть Закон Украши вщ 07.12.2000 № 2121-Ш: Вщомост ВерховноТ Ради УкраТни: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2121-14
14. Про господарськ товариства Закон УкраТни вщ 19.09.1991 № 1576-XII: Вщомост ВерховноТ Ради УкраТни: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1576-12
15. Про депозитарну систему УкраТни: Закон УкраТни вщ 06.07.2012 № 5178-VI: Вщомост ВерховноТ Ради УкраТни: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5178-17
16. Про електронно-цифровий пщпис: Закон УкраТни вщ 22.05.2003 № 852-IV: Вщомост ВерховноТ Ради УкраТни: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/852-15
17. Про електронну комерцто Закон УкраТни вщ 03.09.2015 № 675-VIII: Вщомост ВерховноТ Ради УкраТни: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/675-19
18. Про запобгання та протидто легалiзацiT (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансyванню тероризму та фшансуванню розповсюдження зброТ масового знищення Закон УкраТни вщ 14.10.2014 № 1702-VII: Вiдомостi ВерховноТ Ради УкраТни: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1702-18
19. Про затвердження ПрофеЫйних вимог до керiвникiв та голо-вних бyхгалтерiв фшансових установ Розпорядження НацюнальноТ комюп, що здшснюе державне регулювання в сферi ринкiв фiнансових послуг вiд 13.07.2004 № 1590: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0955-04
20. Про захист шформацп в шформацшно-телекомушкацшних системах Закон УкраТни вщ 05.07.1994 № 80/94-ВР: Вщомост ВерховноТ Ради УкраТни: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80/94-вр
21. Про недержавне пенсiйне забезпечення Закон УкраТни вщ
09.07.2003 № 1057-IV: Вщомост ВерховноТ Ради УкраТни: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1057-15
22. Про обов'язкове страхування цивтьно-правовоТ' вщповщаль-ностi власникiв наземних транспортних засобiв: Закон УкраТни вiд
01.07.2004 № 1961-IV: Вщомост ВерховноТ Ради УкраТни: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1961-15
23. Про страхування: Закон УкраТни вщ 07.03.1996 № 85/96-ВР: В^ домостi ВерховноТ Ради УкраТни: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/85/96-вр
24. Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкiв фшансових послуг Закон УкраТни вщ 12.07.2001 № 2664-III: Вiдомостi ВерховноТ Ради УкраТни: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2664-14
25. Расшивалов Д. Посередницьк послуги у страхуванш / Д. Рас-шивалов // Вюник КиТвського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка. Економка. - КиТв, 2008. - Вип. 106. - С. 35-37. DOI 10.17721
26. Ринок фшансових послуг: навч. поЫб. / С.В. Науменкова, С.В. Мщенко та н - К.: Знання, 2010. - 532 с.
27. Insurance Industry Institute [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.iii.org/stat/sandbox/
28. Kirzner I. Competition and Entrepreneurship / Kirzner I. - Chicago, 1973. - 523 p.
29. Operkent A. Global Economy & Electronic Commerce/ A. Operkent - London: Business School Press, 1999.
30. Wall Street Journal [Електронний ресурс].Режим доступу: http://online.wsj.com/sandbox/archive/admin/
31. Wholesale distribution of internet-insurance for human use //Official Journal of the European Communities EN - L113 - 30.04.1992 - [Електро-нний ресурс]. Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/oj/direct-access.html
Надшшла до редколегп 21.02.16
Н. Малик, д-р экон. наук, проф., В. Эрастов, асп.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ВНЕДРЕНИЕ СТРАХОВОГО РЕПОЗИТОРИЯ КАК АЛЬТЕРНАТИВА КЛАССИЧЕСКОМУ ИНТЕРНЕТ-СТРАХОВАНИЮ: ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ
В данной статье рассматривается законодательное регулирование страховых репозиториев. Изучаются основные условия и требования к созданию и функционированию нового институту страхового рынка. Приведены основные требования к руководящим лицам страхового репозитрория и принципы идентификации клиентов. Статья раскрывает механизм взаимодействия страховщиков и страхователей на рынке бездокументарного оборота страховых полисов за счет создания нового института, на который положены основные функции по выпуску и контролю за оборотом електронной страховой защиты.
Ключевые слова: страховые услуги; страховая компания; Интернет-страхование; Интернет-аквизиция; страховой репозиторий; бездокументарная форма полиса; электронный полис; "большие данные".
M. Malik, Doctor of Sciences (Economics), Professor, V. Erastov, PhD Student
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
INTRODUCTION OF INSURANCE REPOSITORY AS AN ALTERNATIVE OF INTERNET INSURANCE IN CLASSICAL MEANING: LEGISLATION ASPECTS
This paper examines the legislation and regulation of insurance repositories. The basic conditions and requirements of creating and functioning of the new insurance market institute were studied. The basic requirements for managing personal of insurance repository were noticed. The study reveals the interaction mechanism of insurers and insured at the book-entry insurance policies turnover market via creation of the new institute, which is set to issue and control electronic insurance coverage.
Keywords: Insurance services; Insurance Company; Internet insurance; insurance repository; non-documentary form of the policy; email policy; "Big data".
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 4(181): 24-29
УДК 336.332
JEL classification H72
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/181-4/4
О. Чеберяко, д-р icT. наук, канд. екон. наук, доц.,
О. Рябоконь, асп.
Кшвський нацюнальний ужверситет ÎMern Тараса Шевченка, Кшв
М1СЦЕВ1 БЮДЖЕТИ В УМОВАХ СУЧАСНО1 ДЕЦЕТРАЛ1ЗАЦП: УКРА1НА I ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д
Статтю присвячено визначенню основних тенденцй та проблем розвитку системи мсцевих бюджетiв в УкраН. Проведено до^дження сутност/' фнансово-бюджетноï децентрал/'зацй як однеИ i3 складових процесу управлiння, спрямованого на зменшення залежностi органв мсцевого самоврядування в/'д центрального уряду з врахуванням зарубiжного досв'ду. Особливу увагу придлено розгляду мсцевих бюджет/в в умовах децентрал/'зацп власних та де-легованих ф нансових повноважень.
Ключовi слова: мсцевi бюджети; децентрал'заця; територ'альна громада; мсцеве самоврядування.
Вступ. В умовах глибоких ринкових трансформацш нацюнальноТ економки, збройноТ агреси РоайськоТ Фе-дераци ще бтьше актуалiзуетьcя проблема розвитку адмiнicтративно-територiальних одиниць, осюльки Ух розвиток залежить вщ Ух бюджетного потен^алу. Через систему мюцевих бюджетв вщбуваеться не лише фор-мування i розподт (перерозподт) обмежених фшансо-вих ресурав мюцевих оргаыв влади, але i здшснюеться проведення ефективноТ i рацюнальноТ бюджетной' поль тики на рiвнi територiальних громад, регулювання тем-тв i пропорцш cоцiально-економiчного розвитку адмЫь cтративно-територiальних одиниць. У зв'язку з цим особливо актуальним е завдання пщвищення ефектив-ноcтi управлiння cоцiально-економiчними процесами на рiвнi територiальних громад та Ух фЫансове забезпечення на даному етап розвитку Украши.
За перюд набуття незалежност1 в УкраТш не вщ-бувалося модершзацп системи управл1ння держав-ними та мюцевими ф1нансами, незважаючи на те, що практична частина реформи з децентралiзацiï Укра-|'ни стартувала ще в 2008 роцк Тодi було багато хороших концепцш i пройшло безлiч диcкуciй про те, як ïï проводити, причому обговорення поступово перемюти-лося з центру в область
Разом з тим виклики, якi стоять перед Украшою для забезпечення ефективного формування, розподiлу та використання мюцевих фЫансових реcурciв, потребують нових адекватних управлЫських рiшень. З цього приводу у 2014 роц за дуже короткий час уряд Украши пщготував полiтичну законодавчу частину цього процесу i вже роз-робив пакет законопроектов щодо реформування системи управл1ння державними та мюцевими фшан-сами на нових засадах й принципах. Тому актуальним е вивчення досв1ду стаб1л1зацм й оздоровлення м1сцевих ф1нанс1в кра'Гн - учасниць 6С та формування пропозицш щодо проведення адмшютратив-но'Г реформи в УкраТш.
Огляд л1тератури. Розвиненi краТни cвiту вже давно пщтримують тренди децентралiзацiï владних та
фiнанcових повноважень, що дозволяе укртити роль органiв мюцевого самоврядування в управлiннi мюце-вими бюджетами з метою Ух нарощування та вщнов-лення. До цього питання прикута увага уах мiжнарод-них фiнанcових органiзацiй, органiв державного та репонального управлiння.
Теоретичнi та практичн аспекти функцiонування мь сцевих бюджетв, удосконалення фiнанcових вiдноcин оргаыв мicцевого самоврядування, проведення фЫан-сово'1' децентралiзацiï були i е предметом дослщження багатьох вiтчизняних та зарубiжних учених. Бюджетну систему як найголовнший важiль cпiввiдношення централiзацiï та децентралiзацiï розглянуто в положен-нях, висунутих Дж. Уолicом та У. Оутсом. Питанням фicкальноï децентралiзацiï мiжбюджетних вщносин за-ймались також Ч. теу та Р. Масгрейв. Вагомий внесок у дослщження особливостей та проблем формування дохщноТ частини мюцевих бюдже^в в сучасних умовах зробили таю вчен як Т. Б. Войтович та I. О. Лушна, при цьому не придтяеться належна увага комплексному i системному розвитку системи мюцевих фЫанав в умовах трансформацп економки Украши. Проблемам формування мюцевих бюджетв присвячено також прац О. О. ЯкубовськоТ та М. С. Вп"ренко. Визначенню ролi мicцевих бюджетiв та Ух взаемоди з Державним бюджетом, ефективност реалiзацiï реформи бюджетной' системи на центральному та мюцевому рiвнях присвячено багато доcлiджень вiдомих учених, таких як О. Д. Васи-лика, I. О. Лютого, К. В. Павлюк, О. П. Кириленко, хоча досить мало уваги придтено розробц комплексних i взаемопов'язаних заходiв щодо пщвищення фЫансовоТ самостшност мюцевих оргашв влади. Розвиток теоре-тичних пiдходiв до фicкальноï децентралiзацiï в сучасних умовах вщображеш в працях В. I. Кравченка, Н. В. КузьмЫчук та Ыших. Разом з тим, у науковш фь нанcовiй лiтературi недостатньо виcвiтленi питання щодо методичних пiдходiв оцЫювання ролi мicцевих бю-джетiв у забезпеченн економiчного розвитку адмУстра-тивно-територiальних одиниць. Бiльшоï уваги потребу-
© Чеберяко О., Рябоконь О., 2016
