CC BY
30<<ШУШетиМ~^©У©Ма1>#Щ4©)),2Ш9 / PEDAGOGICAL sciences
УДК: 612-058.86:615.825:364-57
Лещш Н.
Державний заклад «Швденноукратський нацiональний педагогiчний утверситет
iMeHi К. Д. Ушинського» DOI: 10.24411/2520-6990-2019-10511 ВМОТИВУВАННЯ Д1ТЕЙ З1 СКЛАДНИМИ ПОРУШЕННЯМИ РОЗВИТКУ ДО
Ф1ЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАНЯТЬ В ОСВ1ТНЬО-РЕАБШ1ТАЦШНИХ ЦЕНТРАХ
Leshchii N.
State institution «South-Ukrainian State Pedagogical University
named after K.D. Ushinskogo»
MOTIVATION OF CHILDREN WITH COMPLEX DEVELOPMENTAL DISORDERS TO PHYSICAL EDUCATION AND HEALTH-IMPROVING CLASSES AT EDUCATIONAL AND REHABILITATION
CENTER
Анотацiя
У cmammi розглядаеться проблема формування мотивацИ дтей 3i складними порушеннями розвитку до фiзкультурно-оздоровчих занять в освтньо-реабШтацтному центрi. Визначено поняття «мотив», «потреба, «ттерес» та ix роль у мотивацИ до фiзкультурно-оздоровчоi дiяльностi. Зазначеною, що формування у школярiв означеноХ категорИ мотивацИ до занять фiзичною культурою повинно вiдбуватися систематично впродовж усього перiоду навчання. Установлено, що вмотивованкть учнiв на фiзкульту-рно-оздоровчi заняття в освтньо-реабШтацтних центрах е педагогiчною умовою пiдвищення фiзичноi пiдготовленостi означеноХ категорИ школярiв.
Abstract
The article deals with the problem offormation the motivation of children with complex developmental disorders to physical education and health-improving classes at educational and rehabilitation center. The concept of "motive", "need", "interest" and their role in motivation to physical culture and recreation activity are defined. It has been noted that formation of children motivation to physical education and health-improving classes should occur systematically throughout the period of study. It has been established that children motivation to physical education and health-improving classes at educational and rehabilitation center is a pedagogical condition for increasing the physical preparedness of children with complex developmental disorders.
Ключовi слова: дти зi складними порушеннями розвитку, мотивацiя, фiзкультурно-оздоровчi заняття, освiтньо-реабiлiтацiйний центр.
Key words: children with complex developmental disorders, motivation, physical education and health-improving classes, educational and rehabilitation center.
В основi здшснення будь-яко! дшльносл ле-жить мотивацiя. Не е выключениям i заняття фiзи-чно-оздоровчого напряму, до яких необхщно вмо-тивовувати школярiв зi складними порушеннями розвитку, яш навчаються в освгтньо-реабштацш-них центрах. Таю дни здеб№шого характеризу-ються обмеженням або, навпъ, вщсутшстю рухо-вого досвщу, що зумовлено дефщитом мотивiв, па-сившстю потреб, ввдсутшстю впевненосп в устху. З огляду на це, на думку А. Подгаецького, тд час роботи з означеною категорiею оаб важливим е не лише вибiр мети адекватно! складносп з орiента-щею на устх, але й сама дiяльнiсть повинна бути емоцшно привабливою, викликати позитивш пере-живання та защкавлешсть [17, с. 7].
Дослвджуючи проблему корекци рухово! сфери глухих дней, О. Кунiнець зазначае, що серед них можна зустрiти оаб, яш володшть чудовими вольовими якостями, i поряд iз цим спостерта-ються так! дефекти волi, як iмпульсивнiсть поведь нки, навшвання, вперпсть, негативiзм. При цьому дослвдниця наголошуе на важливостi правильно! органiзацi! !хнього виховання i навчання, залучення в рiзнi види дiяльностi, у тому чи^ i пiд час фiзку-льтурно-оздоровчих занять, зокрема оздоровчого
туризму, що сприяе формуванню в них необхвдних властивостей, мотивацi! дiяльностi, установок. [12, с. 24].
З огляду на це, важливим завданням освиньо-реабштацшних центрiв е формування мотиву до фiзкультурно-оздоровчих занять, культивування бажання учнiв бути здоровими, прагнення до фiзи-чного розвитку. Цей процес, зауважують П. Дурк1н i М. Лебедева, повинен бути спрямований на досяг-нення усвiдомлених, позитивно мотивованих занять школярiв фiзичними вправами, гiгiенiчними й загартовуючими процедурами, на формування у них активного штересу до фiзично! культури, пiд яким автор розумiе iнтерес до оргашзованих i само-стiйних занять фiзичними вправами [5, с. 51]. Суго-лосну думку висловлюе £. 1ванова, наголошуючи на тому, що фiзична культура повинна забезпечити свiдоме ставлення особистостi до свого органiзму, виховати вмшня економити здоров'я, змщнювати його рацюнальним харчуванням, фiзичними вправами, загартовуванням [7, с. 167].
Основними причинами рiзних вiдхилень у фь зичному розвитку i станi здоров'я дней науковцi вважають недостатню рухову активнють (О. Бар-
РЕБАСООГСАЬ 8С1Е1ЧСЕ8 /
Ор, Г. Безверхня, Т. Круцевич, Т. Роуланд), нетд-готовленiсть до самостiйного стклування про свое фiзичне вдосконалення (Г. Апанасенко, £. 1ль!н, Л. Попова), недостатню увагу з боку педагопв i ам'! до проблеми виховання в дiтей позитивного ставлення до збереження й змiцнення свого здо-ров'я (Г. Безверхня, Т. Круцевич), недостатня ру-хова активнють (Я. Олексiенко).
Саме рухова активнють, зазначае Я. Олекае-нко, е важливим засобом попередження захворю-вань учнiв, змiцнення Гхнього здоров'я, пiдвищення рiвня Гхньо! фiзично! пiдготовленостi. Вона перед-бачае активну участь учнiв в обов'язкових фiзкуль-турно-оздоровчих i спортивно-масових заходах, що проводяться в освiтнiх закладах. Рухова активнють е характерним чинником здорового способу життя учня, що визначае спрямованють його здiбностей, знань, навичок, прагнень, концентрацiю вольових зусиль на реалiзацiю освiтнiх потреб та фiзкульту-рно-спортивних iнтересiв [16].
Щоб дгги займалися фiзкультурно-оздоровчою дiяльнiстю упродовж навчального дня, позашкшь-ний час, вдома !х необхвдно мотивувати та заохочу-вати до занять нею.
За визначенням Г. Безверхньо!, основою фор-мування мотивацп до систематичних занять фiзич-ною культурою та спортом е: формування у школя-рiв умiння самостiйно займатись фiзичними впра-вами; оволодiння ними теоретичними знаннями, що здiйснюеться у спецiальнiй теоретичнш частинi уроку; планування навчальних занять з урахуван-ням рiзних рiвнiв фiзично! пiдготовленостi школя-рiв та дотримання принципу особистих рекордiв; використання спещальних тренувальних засобiв у процесi самостшних занять, важливою умовою яких е проведення регулярного комплексного контролю, з метою визначення позитивних зрушень, що сталися в органiзмi й наочно! демонстрацп !х школярам [2, с. 18].
Доцшьно органiзованi фiзкультурно-оздоровчi заняття, рацiональне харчування, режим пращ та вь дпочинку значною мiрою можуть змiнювати показ-ники рухово1 активностi (силу, швидк1сть, витрива-лють, гнучк1сть, спритнiсть тощо), будову тша, фь зичну функцiональну пiдготовленiсть,
цшеспрямовано вдосконалювати регуляторнi функ-ци нервово1 системи, збiльшувати структурнi пара-метри i покращувати функцiональнi можливостi вах систем i органiв людського оргашзму, особливо дихально1 i серцево-судинно1 [1, с. 232].
На важливосп мотивацп до занять фiзичною культурою наголошуе Т. Круцевич, зазначаючи, що оволодшня навчальним матерiалом, розвиток i виховання особистосп в процесi навчання рухових дiй ввдбуваеться лише за умови прояву И активностi в навчально-шзнавальнш дiяльностi. Органiзована дiяльнiсть, у якш людина бере участь без бажання, практично не розвивае ГГ. У будь-якому випадку ва-жливо, щоб був сформульований чiткий особистий мотив до урошв фiзично! культури й розвинувся стiйкий iнтерес до них [10, с. 8].
Зазначимо, що дослщниками поняття мотиву розглядаеться по-рiзному. Так, за О. Леонтьевим,
мотив е усвщомленою потребою. Усвщомлення потреб виявляеться у формi iнтересiв, бажань, прагнень, цшей, як1 фактично е рiзними проявами мотивацп. Фiзична культура, задовольняючи певнi потреби людини, стае для не! особистюно значущою, набувае значення цiнностi, виступае мотивом i метою 11 дiяльностi. З'являеться позитивне, цшнюне ставлення до не!, намагання оберiгати, примножу-вати, використовувати у сво!й дiяльностi. Людськi ди передусiм залежать вiд потреб, а не вiд сввдомо-стi [14, с. 19].
На думку £. 1ль!на, мотив - це внутршня ру-шiйна сила, що спонукае людину до дiяльностi. Мо-тиви перебувають в залежностi ввд зовшшшх спо-нук, як1 сприяють або не сприяють здiйсненню активно! дiяльностi. Спонуками до дiяльностi можуть бути матерiальнi, духовнi та культурш потреби, як1, у свою чергу, породжують iнтереси. У загальному розумшш мотив - це те що стимулюе людину до певно! ди. Активнiсть людини здебiльшого визна-чаеться метою !! дiяльностi. Специфiка людсько! мотивовано! дiяльностi полягае в тому, що вона зав-жди е цшеспрямованою. Мотивацiя дiяльностi бу-вае близька (здшснити бажане i найближчим часом) та в1ддалена (здiйснення бажаного плануеться на тривалий час) [8, с. 58].
За Г. Безверхньою, мотиви розрiзняються за рi-внем усвщомлення. Бувають яскраво й чггко усвi-домлюванi мотиви, але в багатьох дшть неусвiдом-ленi спонуки. Проте незалежно в1д мiри усвщом-лення мотив е вирiшальним чинником у досягненш мети. Мета - це те, до чого прагне людина, для чого вона працюе, за що вона бореться, чого хоче дося-гти у сво!й дiяльностi. М1ж метою та мотивами д1я-льностi людини е певний зв'язок. З одного боку, мета та мотиви спонукають кожну людину до д1я-льностi, визначають !! змiст та способи виконання, з шшого, - вони формуються в процеа дiяльностi пiд впливом умов, за яких вона ввдбуваеться [2, с. 12].
Аналопчно! думки дотримуеться В. Глухов, який розумiе мотив як спонукальну причину дiй i вчинк1в людини. Якщо мотиви сформувалися, то визначаеться мета (цiль) занять, нею може бути: ак-тивний ввдпочинок, змiцнення здоров'я, п1дви-щення рiвня фiзичного розвитку i фiзично! пiдгото-вленостi, виконання i здача рiзних тестiв, досяг-нення спортивних результапв тощо. Але все ж таки, на думку автора, визначальним моментом у мотивацп е не мотиви, а цш дiяльностi i вже попм - вiдповiднi !м мотиви. Вщповщно, умiння ставити цiлi дiяльностi, цш здорового способу життя, бажання досягнути !х е суттевими характеристиками мотивацп. Мета, таким чином, е невщ'емним компонентом мотивацп, що е ввдображенням яко!сь людсько! потреби. Ставлячи мету, людина визнае бажане майбутне, а тому прагне до Г! досягнення i пiдкоряе !й сво! дi!. Вiд мети залежить, як людина здiйснюе дiяльнiсть, яку позицш займае, як виби-рае ввдповвдш рiшення i спосiб поведшки. Отже, мотивацiя, за В. Глуховим, як характеристика осо-бистостi, - це система цшей, потреб i мотивiв, як1
<<ШУШетиМ~^©У©Ма1>#Щ4©)),2Ш9 / PEDAGOGICAL SCIENCES
детермiнують дiяльнiсть i поведшку людини. Яшс-ний змют мотивацiï визначае 3mîct здорового способу життя, що характерний для конкретноï особи-стостi [3, с. 14].
Iншi дослiдники (О. Бар-Ор, Т. Роуланд) визна-чають мотивацiю як складну багаторiвневу систему збуднишв, що включае потреби, мотиви, вдеали, прагнення, установки, емоцiï, цшносп тощо. Акти-внiсть людини здебшшого визначаеться метою ïï дiяльностi. Специфжа людсько1 мотивовано1 дiяль-ностi полягае в тому, що вона завжди е цшеспрямо-ваною. Отже, у загальному розумiннi мотив - це те, що стимулюе людину до певно1 дй' [1, с. 56].
Мотивацш, зазначають дослвдники (С. 1ва-нова, К. Кардялiс), сл1д розподвдяти на внутрiшню i зовнiшню. При цьому, за твердженням учених, ш-терес формуеться лише в результата внутрiшньоï мотивацй. Вона виникае тод^ коли зовнiшнi мотиви i цш вiдповiдають можливостям школяра, i вш ро-зумiе суб'ективну вiдповiдальнiсть за ïx реалiзацiю. Успiшна реалiзацiя мотивiв i цiлей викликае у школяра натхнення, бажання продовжувати заняття за власною iнiцiативою, тобто створюе внутршню мотивацш i iнтерес. Внутршня мотивацiя виникае також тодi, коли учень отримуе задоволення вiд самого процесу, умов занять, ввд характеру взаемоввд-носин iз педагогом, членами колективу. Натомють, акцентують автори, внутрiшня i зовнiшня мотивацiï повинш iснувати в дiалектичнiй едностi. 1нтерес до фiзичноï культурi можна формувати двома шляхами: впливати цiлеспрямовано на окремi мотиви i, в цвдому, на мотивацiйну сферу [7, 9].
Слад зауважити, що мотиващя до фiзкульту-рно-оздоровчих занять у школярiв мае вiковi особ-ливосл. Так, у учнiв початкових клаав провiдним мотивом формування iнтересу до занять виступае задоволення природно1' потреби в рухах, а шдлики вбачають в цих заняттях особистiсну i сустльну значущiсть. Саме це зумовлюе вiковi розбiжностi в засобах i методах формування штересу учнiв до занять [18, с. 41].
У шдлттковому вщ вiдбуваеться штенсивний фiзичний i псиxiчний розвиток. Псих1чний розви-ток характеризуеться виникненням нових, бшьш складних форм абстрактно-лопчного мислення, вдосконаленням емоцiйниx процесiв i проявом во-льово1' активностi, появою i розвитком самосввдо-мостi. Ц змiни усвiдомлюються самим пiдлiтком i впливають на його поведiнку. Вони спонукають ш-дл1тка бути схожим на дорослого. Приклад дорос-лих, в першу чергу батьк1в i вчителiв, мае найбшь-ший вплив на виховання в них штересу до занять фiзичною культурою [19, с. 181].
Важливим компонентом мотивацп до занять фiзичною культурою i спортом виступае потреба у фiзичному вдосконаленш, шд якою науковцi (Н. Карпушко, А. Колеков, О. Куц та ш.) розумiють сввдому необхвдшсть дiяльностi людини, що забез-печуе ш ефективну адаптацiю до умов життя. Потреби у фiзичному вдосконаленш усввдомлюються людиною i набувають форми iнтересу до занять рь зноманiтними видами спорту i фiзичними вправами [13, с. 10].
1ншим вагомим компонентом мотивацiï е ште-рес, який С. Закопайло визначае як усввдомлене по-зитивне ставлення до чого-небудь, що спонукае людину виявляти активнiсть до тзнання об'екта, який ïï цiкавить. До поняття iнтересу входять уявлення про об'ект; почуття задоволення, що викликае об'ект; ставлення до вольових зусиль, вплив ввд-чуття приемного або позитивного на волю. 1нте-реси характеризуются спрямованiстю (матерiа-льнi, духовш, iнтелектуальнi, суспiльнi, шзнава-льнi, спортивш, професiйнi iнтереси) та вибiрковiстю (штерес до спортивних iгор, до про-фесiï вчителя фiзичноï' культури) 1нтерес учнiв до фiзичноï культури грунтуеться на опануваннi знан-нями, умшнями та навичками фiзичниx вправ, рух-ливих i спортивних iгор, що задовольняють потреби, вiдповiдають мотивам, створюють позитив-ний настрiй [6, с. 141].
Формування у школярiв штересу до фiзичноï культури, на думку Г. Безверxньоï' i Т. Круцевич, е важливою умовою ïxнього успiшного фiзичного виховання. Адже тiльки так можливо досягти всебiч-ного розвитку учнiв, змiцнення ïx здоров'я та тдт-римання на високому функцiональному рiвнi фiзи-чних i псих1чних сил i можливостей, коли учнi з iнтересом ставляться до урошв фiзкультури, за вла-сним бажанням прагнуть вiдвiдувати заняття в гру-пах загальноï фiзичноï пiдготовки або в спортивних секщях, виконують фiзичнi вправи в домашшх умо-вах, рацiонально проводять вихвдш днi та канiкули [11, с. 115].
1нтерес до фiзичноï культурi е центральною ланкою в iерарxiï' основних особистiсниx рис школяра: природна потреба дитини в рухах, нових вра-женнях, новiй шформаци, мотивацiя до занять фi-зичною культурою, стiйкий iнтерес до фiзичноï ку-льтурi, звички до фiзичниx вправ, гiгiенiчниx норм i процедур; потреба у фiзичному вдосконаленнi [4, с. 1].
Формування защкавленосп школярiв зi склад-ними порушеннями розвитку до фiзкультурно-оздоровчих занять сприятиме, на нашу думку, усвi-домленню ними необxiдностi змiцнення власного здоров'я. У цьому раз^ учнi самi будуть з бажанням брати участь у рiзноманiтниx фiзкультурно-оздоро-вчих заходах, конкурсах, вщввдувати спортивнi се-кцп, дотримуватись режиму дня, виконувати загар-товувальнi процедури, активно проводити вихвдш i кашкулярш днi.
Формування у школярiв зi складними порушеннями розвитку мотивацй до фiзкультурно-оздо-ровчих занять повинно ввдбуватися систематично впродовж усього перiоду навчання в освгтньо-реа-бiлiтацiйному центрi, що передбачае поеднання роз'яснювально].', виxовноï роботи i рiзниx форм практичних фiзкультурно-оздоровчиx занять, пвд час самостiйного виконання фiзичниx вправ, рухли-вих iгор у години дозвшля, що сприятиме пiдви-щенню ïxньоï фiзичноï пiдготовленостi.
Найефективнiшим методом вмотивування школярiв до фiзкультурно-оздоровчиx занять, за Г. Лещенко, i ми цвдком пвдтримуемо його думку, е
PEDAGOGICAL SCIENCES / <<ШУШетУМ~^©У©Ма1>#Щ4©)),2Ш9
демонстрацiя !м рiзних позитивних впливiв фiзич-них навантажень, а саме: iнтерес до ново! справи; цiкавi форми проведення секцiй; бажання самостве-рдитись в оточенш та у змаганнi з шшими; вплив "колективно! сввдомосп" (мовляв ус друзi займа-ються, тду i собi); бажання мати красиве тшо, щоб сподобатись особi шшо! статi; бажання мати силу, щоб убезпечити себе вщ фiзичних посягань з боку iнших людей та щоб захищати iнших; бажання бути здоровим i зовнiшньо привабливим; для розвитку кар'ерних можливостей; наслiдування особистого кумира (улюбленого спортсмена, кiнозiрки); насль дування iмiджу фiзично! сили i краси, що демон-струються в юно; бажання проводити дозвiлля ць каво, корисно, спiльно з друзями [15, с. 7].
1нтерпретуючи думку Г. Лещенка, в аспектi за-початкованого дослiдження для вмотивування да-тей зi складними порушеннями розвитку до систе-матичних фiзкультурно-оздоровчих занять необхь дно формувати в них позитивне, цшшсне ставлення до занять фiзичними вправами, цiлеспрямовано стимулювати !х до активно! фiзкультурно! дiяльно-сп, прищеплювати !м iнтерес до активно! фiзкуль-турно-оздоровчо! дiяльностi, озброювати !х знан-нями з фiзично! культури та формувати в них вмшня самостiйно займатися фiзичними вправами [15, с. 9].
Не менш важливим у контекст дослiдження е й твердження С. Закопайла, що шдтримщ i розвитку глибокого стшкого iнтересу школярiв до занять фiзичною культурою сприяють: рiзноманiтнiсть за-собiв, методiв, способiв органiзацi! учнiв на уроках; застосування iгрового та змагального методiв на етапi вдосконалення вивчених рух1в; забезпечення ясного, точного, глибокого розумшня учнями зна-чення кожно! навчально! теми, роздiлу програми; постановка конкретних посильних для учнiв за-вдань навчання i тренування; використання нестандартного iнвентарю та обладнання; спонукання уч-нiв до самостшних занять фiзичними вправами в позаурочний час, застосовуючи систему заохочень та ш. [6, с. 143].
Шдсумовуючи, доходимо висновку, що вмотивування дней зi складними порушеннями розвитку до е важливою педагогiчно! умовою оргашзаци фь зкультурно-оздоровчих занять в освиньо-реабшта-цiйному центрi.
Список лггератури
1. Бар-Ор О., Роуланд Т. Двигательная активность и здоровье детей от физиологических основ до практического применения. Ки!в : Олимп. л-ра. 2009. 530 с.
2. Безверхня Г.В. Формування мотивацш до самовдосконалення учшв загальноосви'шх шк1л за-собами фiзично! культури i спорту : метод. рекоме-ндацi! для вчителiв фiзично! культури. Умань : УДПУ, 2003. 52 с.
3. Глухов В. И. Физическая культура в формировании здорового образа жизни. Киев : Здоровья, 1989. 71 с.
4. Домашенко А. В. Фiзичне виховання школьно! молодi Укра!ни. Фiзичне виховання школьно!
молодi Укра!ни (Аналiтичний звп про засiдання Круглого столу). Ки!в : Б. В., 1998. С. 1-2.
5. Дуркин П. К. Лебедева М. П. К проблеме воспитания личной физической культуры у школьников и студентов. Физическая культура. 2002. № 2. С. 50-53.
6. Закопайло С. А. Формування мотивацп та штересу в учшв загальноосви'шх шил до занять фь зичною культурою. Вюник Каменець-Подшьського нацiонального унiверситету iменi 1вана Опенка. Фiзичне виховання, спорт i здоров'я людини. Каме-нець-Подiльський, 2015. Вип. 8. С. 140-146.
7. Иванова Е. М. Отношение учащихся к физической культуре и спорту. «Совершенствование форм и методов физического воспитания учащихся общеобразовательных школ» : материалы II регион, науч.-практич. конф. Витебск, 1997. С. 167-168
8. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. Санкт-Петербург : Питер, 2002. 512 с.
9. Кардялис К. К. Формирование положительного отношения к физической культуре путем привития школьникам необходимых медицинских и гигиенических знаний Научные основы физкультурно-оздоровительной работы среди населения : Материалы Всесоюз. науч. - практич. конф. Таллин-Москва, С. 13.
10. Круцевич Т. Ю. Науковi основи фiзичного виховання : лекщя для студенпв i асшранпв. Ки!в : Знання Укра!ни, 2001. 23 с.
11. Круцевич Т.Ю., Безверхня Г.В Рекреащя у фiзичнiй культурi рiзних груп населення : навч. по-сiбник /.. - К. : Олiмп. л-ра, 2010. - 248 с
12. Куншець О. О. Корекщя рухово! сфери глухих дней молодшого шильного вщу засобами оздоровчого туризму : дис... канд. пед. наук. 13.00.03. За^жжя, 2019. 296 с.
13. Куц А. С., Леонова В. А. Школа двигательной активности. Винница : ВГПИ, 1989. 56 с.
14. Леонтьев А. Н. Мотивы и эмоции. Москва, 1972. 39 с.
15. Лещенко Г.А. Формування позитивно! мо-тиваци школярiв до систематичних занять фiзич-ними вправами: автореф. дис... канд. пед. наук : 13.00.09. Кривий Рщ 2002. 18 с.
16. Олекаенко Я. I. Формування мотиваци до занять фiзичною культурою у школярiв - запорука змщнення !хнього здоров'я. иКЬ : http://www.pdaa.edu.Ua/np/pdf2/5.pdf
17. Подгаецький А. В. Розвиток адаптивно! фь зично! культури в системi навчання та виховання дней з вадами зору в Укра!ш : автореф. дис . канд. пед. наук. 13.00.03. Ки!в, 2011. 22 с
18. Решетень И. Н., Прохорова М. И. Формирование потребности в занятиях физической культурой в условиях семьи. Спорт, молодежь, воспитание. Москва, 1985. С. 41.
19. Семчук Л.А. Некоторые психологические подходы к формированию потребностей учащихся в физическом совершенствовании. Совершенствование форм и методов физического воспитания учащихся общеобразовательных школ : материалы II Регион. науч.- практич. конф. Витебск, 1997. С. 180-183.
